For more tolerance, we need more ... tourism? | Aziz Abu Sarah

Перекладач: Yulia Stepanyuk Утверджено: Hanna Leliv

I'm a tourism entrepreneur and a peacebuilder,

Я маю туристичний бізнес та будую мир,

but this is not how I started.

але починав я не з цього.

When I was seven years old, I remember watching television

Коли мені було сім років, я побачив по телевізору,

and seeing people throwing rocks,

як люди жбурляють каміння.

and thinking, this must be a fun thing to do.

Я думав, що це дуже весело.

So I got out to the street and threw rocks,

Отже, я виходив на вулицю і жбурлявся камінням.

not realizing I was supposed to throw rocks at Israeli cars.

Я не розумів, що маю жбурляти його в автомобілі ізраїльтян.

Instead, I ended up stoning my neighbors' cars. (Laughter)

Замість цього, каміння летіло в машини моїх сусідів. (Сміх)

They were not enthusiastic about my patriotism.

Вони не були в захваті від мого патріотизму.

This is my picture with my brother.

На цьому фото я разом зі своїм братом.

This is me, the little one, and I know what you're thinking:

Тут я маленький. Я знаю, що ви думаєте:

"You used to look cute, what the heck happened to you?"

"Ти дуже милий, що, чорт забирай, з тобою сталося?"

But my brother, who is older than me,

Мого старшого брата

was arrested when he was 18,

арештували, коли йому було 18.

taken to prison on charges of throwing stones.

Його відправили до в'язниці через те, що він жбурляв каміння.

He was beaten up when he refused to confess that he threw stones,

Його побили, коли він відмовився зізнаватися у тому, що кидався камінням.

and as a result, had internal injuries

В результаті цього, він отримав пошкодження внутрішніх

that caused his death soon after he was released from prison.

органів і помер незадовго після того, як його звільнили.

I was angry, I was bitter,

Я був розлючений, мені було гірко,

and all I wanted was revenge.

і я хотів помститися.

But that changed when I was 18.

Усе змінилося, коли мені виповнилося 18.

I decided that I needed Hebrew to get a job,

Я вирішив, що мені потрібно знати іврит, щоб отримати роботу.

and going to study Hebrew in that classroom

І коли я почав його вчити, я вперше познайомився

was the first time I ever met Jews who were not soldiers.

з євреями, які не були солдатами.

And we connected over really small things, like the fact that I love country music,

Нас поєднали різні дрібнички, такі як, наприклад, моя любов до музики "кантрі",

which is really strange for Palestinians.

що є досить дивним для палестинця.

But it was then that I realized also that we have a wall of anger,

Але саме тоді я зрозумів, що між нами стоїть стіна люті,

of hatred and of ignorance that separates us.

ненависті та невігластва, яка розділяє нас.

I decided that it doesn't matter what happens to me.

Я подумав: неважливо, що трапилося зі мною.

What really matters is how I deal with it.

Важливо те, як я з цим упораюсь.

And therefore, I decided to dedicate my life

І відтоді я вирішив присвятити своє життя

to bringing down the walls that separate people.

усуненню стін, які розділяють людей.

I do so through many ways.

Я робив це багатьма способами.

Tourism is one of them, but also media and education,

Туризм - один з них. А також за допомогою ЗМІ та освіти.

and you might be wondering, really, can tourism change things?

Вам напевно цікаво, як туризм може розв'язати проблему?

Can it bring down walls? Yes.

Чи може він усунути стіни? Так.

Tourism is the best sustainable way to bring down those walls

Туризм - це найкращий спосіб зруйнувати ці стіни,

and to create a sustainable way of connecting with each other

створити раціональний шлях спілкування між людьми

and creating friendships.

та побудувати між ними дружні взаємовідносини.

In 2009, I cofounded Mejdi Tours,

У 2009 я, разом з двома

a social enterprise that aims to connect people,

друзями-ізраїльтянами, заснував "Мейді Турз",

with two Jewish friends, by the way,

соціальне підприємство, мета якого об'єднати людей.

and what we'll do, the model we did,

В Єрусалимі ми створили

for example, in Jerusalem, we would have two tour guides,

ось таку модель: у нас є два гіди -

one Israeli and one Palestinian, guiding the trips together,

один ізраїльтянин, інший - палестинець. Вони проводять екскурсії разом,

telling history and narrative and archaeology and conflict

розповідають про історію, факти, археологію та конфлікт

from totally different perspectives.

з абсолютно різних точок зору.

I remember running a trip together with a friend named Kobi --

Я пам'ятаю, як проводив екскурсію разом із другом на ім'я Кобі

Jewish congregation from Chicago, the trip was in Jerusalem --

для єврейської громади з Чикаго. Екскурсія була в Єрусалимі.

and we took them to a refugee camp, a Palestinian refugee camp,

Ми привезли їх до палестинського табору біженців,

and there we had this amazing food.

і там ми чудово пообідали.

By the way, this is my mother. She's cool.

До речі, це моя мама. Вона класна.

And that's the Palestinian food called maqluba.

А це палестинська страва, яка називається "маклюбе".

It means "upside-down."

Означає "догори дном".

You cook it with rice and chicken, and you flip it upside-down.

Цю страву готують з рису та курчати і перевертають догори дном.

It's the best meal ever.

Це найкраща в світі їжа.

And we'll eat together.

Ми їли разом.

Then we had a joint band, Israeli and Palestinian musicians,

Потім ми грали на інструментах і танцювали танець живота.

and we did some belly-dancing.

Усі разом - палестинці і ізраїльтяни.

If you don't know any, I'll teach you later.

Якщо ви не вмієте танцювати танець живота, я вас потім навчу.

But when we left, both sides,

А коли ми прощалися,

they were crying because they did not want to leave.

плакали усі, тому що не хотіли розлучатися.

Three years later, those relationships still exist.

Минуло три роки, але ці відносини збереглися.

Imagine with me if the one billion people

Уявіть разом зі мною, якби мільярд людей,

who travel internationally every year travel like this,

які подорожують світом, подорожували б таким чином,

not being taken in the bus from one side to another,

і спілкувалися з людьми,

from one hotel to another,

а не просто фотографували людей

taking pictures from the windows of their buses of people and cultures,

та їхню культуру з вікна автобусу, який возить туди-сюди,

but actually connecting with people.

You know, I remember having a Muslim group from the U.K.

Я пригадую, як мусульманська група з Великобританії

going to the house of an Orthodox Jewish family,

відвідала дім ортодоксальної єврейської родини,

and having their first Friday night dinners, that Sabbath dinner,

де вони вперше зустріли шабат,

and eating together hamin, which is a Jewish food, a stew,

їли разом єврейську страву - тушкований хамін,

just having the connection of realizing, after a while,

і у процесі спілкування зрозуміли,

that a hundred years ago, their families came out

що сто років тому, їхні родини вийшли

of the same place in Northern Africa.

з одного і того ж самого місця у Північній Африці.

This is not a photo profile for your Facebook.

Це не фото для вашої сторінки у Фейсбуці.

This is not disaster tourism.

Це не туризм катастроф.

This is the future of travel,

Це подорожі майбутнього,

and I invite you to join me to do that, to change your travel.

і я запрошую вас приєднатися до мене, щоб змінити ваші подорожі.

We're doing it all over the world now,

Сьогодні ми подорожуємо по всьому світу,

from Ireland to Iran to Turkey,

від Ірландії до Туреччини,

and we see ourselves going everywhere to change the world.

і плануємо змінити світ.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)