Monika Bulaj: The hidden light of Afghanistan

Перекладач: Olena Sovyn Утверджено: Oksana Stasyuk

My travels to Afghanistan

Моя подорож до Афганістану

began many, many years ago

розпочалася багато-багато років тому

on the eastern border of my country,

на східному кордоні моєї країни

my homeland, Poland.

моєї батьківщини, Польщі.

I was walking through the forests

Я гуляла лісом

of my grandmother's tales.

із казок моєї бабусі.

A land where every field hides a grave,

По землі, кожне поле якої, приховує могили,

where millions of people

де мільйони людей

have been deported or killed

були або депортовані, або вбиті

in the 20th century.

вже у 20-му столітті.

Behind the destruction,

За руїнами,

I found a soul of places.

я знайшла душу місць.

I met humble people.

Я зустріла простих людей.

I heard their prayer

Я чула їхні молитви

and ate their bread.

і їла їхній хліб.

Then I have been walking East for 20 years --

А потім я 20 років йшла на Схід -

from Eastern Europe to Central Asia --

зi Східної Європи до Центральної Азії -

through the Caucasus Mountains,

через Кавказькі гори,

Middle East,

Близький Схід,

North Africa,

Північну Африку,

Russia.

Росію.

And I ever met more humble people.

І я ніколи не зустрічала простіших людей.

And I shared their bread and their prayer.

Я розділила з ними їхній хліб і їхні молитви.

This is why I went to Afghanistan.

Ось чому я поїхала в Афганістан.

One day, I crossed the bridge

Одного дня я перетнула міст

over the Oxus River.

над річкою Оксус.

I was alone on foot.

Я йшла пішки і була сама.

And the Afghan soldier was so surprised to see me

І афганський солдат був настільки здивований, побачивши мене,

that he forgot to stamp my passport.

що він навіть забув поставити печатку у моєму паспорті.

But he gave me a cup of tea.

Але він пригостив мене чашечкою чаю.

And I understood

І я зрозуміла,

that his surprise was my protection.

що його подив був моїм захистом.

So I have been walking and traveling,

Отже, я ходила і подорожувала,

by horses, by yak, by truck, by hitchhiking,

на конях, яках, вантажівках і автостопом,

from Iran's border

від кордону з Іраном

to the bottom, to the edge of the Wakhan Corridor.

до самого низу, до краю Ваханського Коридору.

And in this way

І таким чином

I could find noor, the hidden light of Afghanistan.

Я знайшла нур - приховане світло Афганістану.

My only weapon

Моєю єдиною зброєю

was my notebook and my Leica.

був мій записник і моя Leica.

I heard prayers of the Sufi --

Я чула суфійські молитви -

humble Muslims,

простих мусульман,

hated by the Taliban.

яких таліби ненавиділи.

Hidden river,

Захована ріка,

interconnected with the mysticism

взаємноповязана з містицизмом

from Gibraltar to India.

від Гібралтару до Індії.

The mosque where the respectful foreigner

Мечеті, в яких почесних іноземців

is showered with blessings

обсипають благословеннями

and with tears,

зі сльозами на очах

and welcomed as a gift.

і приймають як дар.

What do we know

Що ми знаємо

about the country and the people

про країну та про людей

that we pretend to protect,

яких ми ніби-то захищаємо,

about the villages

про села,

where the only one medicine

в яких єдині ліки

to kill the pain and to stop the hunger

від болю та голоду-

is opium?

це опіум?

These are opium-addicted people

Це наркотично залежні люди

on the roofs of Kabul

на дахах Кабула

10 years after the beginning of our war.

через 10 років, після початку нашої війни.

These are the nomad girls

Це дівчатка, що кочують,

who became prostitutes for Afghan businessmen.

і які стали проститутками для афганських бізнесменів.

What do we know about the women

Що ми знаємо про жінок

10 years after the war?

після десяти років,в що пройшли після війни?

Clothed in this nylon bag,

Одягнуті в цей нейлоновий мішок,

made in China,

зроблений в Китаї,

with the name of burqa.

під назвою паранджа.

I saw one day,

Одного разу я побачила

the largest school in Afghanistan,

найбільшу школу в Афганістані,

a girls' school.

школу для дівчаток.

13,000 girls

13 000 дівчаток

studying here

вчаться тут

in the rooms underground,

в кімнатах під землею,

full of scorpions.

в яких повно скорпіонів.

And their love [for studying]

А їх любов до навчання

was so big that I cried.

була настільки великою, що я плакала.

What do we know

Що ми знаємо

about the death threats by the Taliban

про погрози смерті від Талібану,

nailed on the doors

прибиті до дверей

of the people who dare to send their daughters to school as in Balkh?

тих, хто, як в Балху, посміли відправити своїx дочок в школу?

The region is not secure, but full of the Taliban,

Регіон небезпечний, він переповнений талібами,

and they did it.

і вони так робили.

My aim is to give a voice

Моя мета дати голос

to the silent people,

людям, що мовчать,

to show the hidden lights

щоби показати світло сховане

behind the curtain of the great game,

за завісою великої гри,

the small worlds ignored by the media

маленькі світи, проігноровані СМІ

and the prophets of a global conflict.

і пророками глобального конфлікту.

Thanks.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)