JD Schramm: Break the silence for suicide survivors

Перекладач: Kateryna Kozhukhar Утверджено: Hanna Leliv

From all outward appearances,

Ззовні здавалося,

John had everything going for him.

що Джон усе має в житті.

He had just signed the contract

Він щойно підписав контракт

to sell his New York apartment

про продаж своєї квартири у Нью-Йорку,

at a six-figure profit,

отримавши прибуток зі шістьма нулями,

and he'd only owned it for five years.

хоча він придбав це житло лише п'ять років тому.

The school where he graduated from with his master's

В університеті, де Джон здобув ступінь магістра,

had just offered him a teaching appointment,

йому щойно запропонували посаду викладача,

which meant not only a salary,

що означало не лише зарплатню,

but benefits for the first time in ages.

але й соціальні переваги, можливо вперше в житті.

And yet, despite everything going really well for John,

Та все ж, незважаючи на успіхи,

he was struggling,

Джон намагався зі всіх сил

fighting addiction and a gripping depression.

побороти наркозалежність і важку депресію.

On the night of June 11th, 2003,

У ніч на 11 червня 2003 року

he climbed up to the edge

він виліз на

of the fence on the Manhattan Bridge

огорожу Мангеттенського мосту

and he leaped to the treacherous waters below.

і кинувся вниз у стрімкий потік.

Remarkably --

Дивовижно,

no, miraculously --

ні, навіть, неймовірно,

he lived.

але він вижив.

The fall shattered his right arm,

У результаті падіння, він покалічив праву руку,

broke every rib that he had,

потрощив кістки,

punctured his lung,

пошкодив легені,

and he drifted in and out of consciousness

то непритомнів, то приходив до тями;

as he drifted down the East River,

його несло течією вниз по Іст Рівер,

under the Brooklyn Bridge

під Бруклінський міст,

and out into the pathway of the Staten Island Ferry,

аж поки він не опинився біля порому, що прямував до Стейтен Айленду.

where passengers on the ferry

Там його помітили пасажири,

heard his cries of pain,

які почули стогони,

contacted the boat's captain

та повідомили капітана,

who contacted the Coast Guard

який, в свою чергу, повідомив берегову охорону,

who fished him out of the East River

яка витягла Джона з Іст Рівер

and took him to Bellevue Hospital.

і доправила до лікарні Бельвью.

And that's actually where our story begins.

Власне тут і починається наша історія.

Because once John committed himself

Коли Джон заприсягнувся

to putting his life back together --

повернутися до нормального життя,

first physically, then emotionally,

спочатку у фізичному плані, а потім в емоційному,

and then spiritually --

та, врешті, в духовному,

he found that there were very few resources available

він зрозумів, що насправді є зовсім мало способів

to someone who has attempted to end their life

допомогти таким людям

in the way that he did.

як він.

Research shows

Згідно з дослідженнями,

that 19 out of 20 people

дев'ятнадцятьом з двадцяти людей,

who attempt suicide

які намагалися покінчити життя самогубством,

will fail.

це не вдалось.

But the people who fail

Проте ті, кому не вдалося,

are 37 times more likely to succeed

мають у 37 разів більше шансів

the second time.

довести до кінця другу спробу.

This truly is

Дійсно,

an at-risk population

ці люди становлять найбільшу групу ризику,

with very few resources to support them.

і є дуже мало способів підтримати їх.

And what happens

То що ж ми маємо:

when people try to assemble themselves back into life,

коли людина вирішує повернутися до нормального життя,

because of our taboos around suicide,

через наші табу щодо суїциду,

we're not sure what to say,

через те, що ми не знаходимо потрібних слів,

and so quite often we say nothing.

ми часто просто мовчимо.

And that furthers the isolation

Це веде до ізоляції,

that people like John found themselves in.

у якій опиняються такі як Джон.

I know John's story very well

Я чудово знаю Джонову історію,

because I'm John.

тому що Джон - це я.

And this is, today,

І саме сьогодні

the first time in any sort of public setting

я вперше привселюдно

I've ever acknowledged

розповідаю

the journey that I have been on.

про все, що мені довелося пережити.

But after having lost a beloved teacher in 2006

Але після того, як мій улюблений вчитель у 2006 році

and a good friend last year to suicide,

та добрий приятель минулого року заподіяли собі смерть,

and sitting last year at TEDActive,

я зрозумів під час минулорічного TEDActive -

I knew that I needed to step out of my silence

далі мовчати не можна.

and past my taboos

Я переступив через табу,

to talk about an idea worth spreading --

щоб обговорити ідею, яку варто поширювати:

and that is that people

людям,

who have made the difficult choice

які прийняли нелегке рішення

to come back to life

та повернулися до життя,

need more resources and need our help.

слід допомагати.

As the Trevor Project says, it gets better.

Як каже "Проект Тревора", все змінюється на краще,

It gets way better.

все стає значно кращим.

And I'm choosing to come out

Тепер я вирішив не мовчати,

of a totally different kind of closet today

а подивитися на все це по-іншому,

to encourage you, to urge you,

щоб заохотити і спонукати вас.

that if you are someone

Якщо ви один із тих,

who has contemplated or attempted suicide,

хто намагався покінчити життя самогубством,

or you know somebody who has,

або ж ви знаєте людей, які хотіли вкоротити собі віку –

talk about it; get help.

не мовчіть - говоріть про це та намагайтеся допомогти.

It's a conversation worth having

Ця тема варта обговорення.

and an idea worth spreading.

Це ідея, яку варто поширювати.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)