I am the son of a terrorist. Here's how I chose peace | Zak Ebrahim

Translator: Joseph Geni Reviewer: Madeleine Aronson

Перекладач: Martha Libryk Утверджено: Hanna Leliv

On November 5th, 1990,

5 листопада 1990 року

a man named El-Sayyid Nosair walked

чоловік на ім'я Ель-Саїд Норсар

дорогою до готелю у Мангеттені

into a hotel in Manhattan

and assassinated Rabbi Meir Kahane,

убив Раббі Меїра Кагане,

the leader of the Jewish Defense League.

лідера Ліги захисту євреїв.

Nosair was initially found not guilty of the murder,

Спочатку Норсар не був звинуваченим у вбивстві,

but while serving time on lesser charges,

але відбуваючи покарання за менші злочини,

he and other men began planning attacks

він разом з компаньйонами планував напади

on a dozen New York City landmarks,

на велику кількість споруд Нью-Йорка,

including tunnels, synagogues

зокрема тунелей, синагог

and the United Nations headquarters.

та штаб-квартири ООН.

Thankfully, those plans were foiled

На щастя, ці плани були зірвані

by an FBI informant.

інформатором ФБР.

Sadly, the 1993 bombing

Шкода, що це не стосувалося бомбардування

of the World Trade Center was not.

Всесвітнього торгового центру в 1993 році.

Nosair would eventually be convicted

Все ж Норсара ув'язнили

for his involvement in the plot.

за причетність до скоєного.

El-Sayyid Nosair is my father.

Ель-Саїд Норсар - це мій батько.

I was born in Pittsburgh, Pennsylvania

Я народився у Піттсбурзі, Пенсильванія,

in 1983 to him, an Egyptian engineer,

у 1983 році в сім'ї єгипетського інженера

and a loving American mother and grade school teacher,

та люблячої американки, вчительки початкової школи,

who together tried their best

яка робила все можливе для того,

to create a happy childhood for me.

щоб моє дитинство було щасливим.

It wasn't until I was seven years old

Коли мені виповнилося 7,

that our family dynamic started to change.

динаміка моєї сім'ї почала змінюватися.

My father exposed me to a side of Islam

Мій тато схиляв мене до ісламу,

that few people, including the majority of Muslims,

якого дотримуються небагато людей

і мало-хто з мусульман.

get to see.

It's been my experience that when people

Тоді я зрозумів одну річ: коли люди

take the time to interact with one another,

починають спілкуватися один з одним,

it doesn't take long to realize that for the most part,

не треба багато часу, аби зрозуміти, що

we all want the same things out of life.

всі наші бажання щодо життя є однаковими.

However, in every religion, in every population,

Проте в кожній релігії, у кожного народу

you'll find a small percentage of people

ви знайдете невеликий відсоток людей,

who hold so fervently to their beliefs

які настільки дотримуються своїх вірувань,

that they feel they must use any means necessary

що беруть за обов'язок змушувати інших

to make others live as they do.

жити так, як живуть вони.

A few months prior to his arrest,

Декілька місяців перед арештом

he sat me down and explained that

батько посадив мене біля себе і розповів,

for the past few weekends, he and some friends

що протягом останніх кількох тижнів вони з друзями

had been going to a shooting range on Long Island

відвідували тир у Лонг-Айленді

for target practice.

задля практики стрільби по мішені.

He told me I'd be going with him the next morning.

Він сказав, що вранці візьме мене з собою.

We arrived at Calverton Shooting Range,

Ми приїхали у тир "Кальвертон",

which unbeknownst to our group was being watched

який без нашого відома був об'єктом

by the FBI.

спостереження ФБР.

When it was my turn to shoot,

Коли прийшла моя черга стріляти,

my father helped me hold the rifle to my shoulder

батько допоміг мені притиснути гвинтівку до плеча

and explained how to aim at the target

і пояснив, як цілитися у мішень

about 30 yards off.

на відстані 30 ярдів.

That day, the last bullet I shot

В той день остання куля, якою я вистрілив,

hit the small orange light that sat on top of the target

попала в оранжеву лампу на вершині мішені,

and to everyone's surprise, especially mine,

і всі здивувалися, а я особливо,

the entire target burst into flames.

коли вся мішень зайнялася вогнем.

My uncle turned to the other men,

Мій дядько повернувся до іншого чоловіка

and in Arabic said, "Ibn abuh."

і сказав арабською "Ібн абу".

Like father, like son.

Який батько, такий син.

They all seemed to get a really big laugh out of that comment,

Здалося, вони всі почали сильно реготати,

but it wasn't until a few years later

і лише кілька років після цього

that I fully understood what they thought was so funny.

я врешті зрозумів, чому було так смішно.

They thought they saw in me the same destruction

Вони подумали, що бачать у мені

my father was capable of.

такий самий руйнівний потенціал, як у мого тата.

Those men would eventually be convicted

Пізніше ці люди були все ж ув'язнені за

of placing a van filled with 1,500 pounds of explosives

паркування фургону з вибухівкою у 1500 футів

into the sub-level parking lot of the World Trade Center's North Tower,

на підземній стоянці Північної вежі Всесвітнього торгового центру,

causing an explosion that killed six people

спричинивши вибух, який вбив 6 людей

and injured over 1,000 others.

та поранив понад 1000.

These were the men I looked up to.

Це були люди, до яких я відчував повагу.

These were the men I called ammu, which means uncle.

Їх я називав "амму", що означає "дядько".

By the time I turned 19,

До 19 років

I had already moved 20 times in my life,

я 20 разів змінював місце проживання,

and that instability during my childhood

і ця нестабільність дитинства

didn't really provide an opportunity

ніколи не давала мені можливості

to make many friends.

мати велику кількість друзів.

Each time I would begin to feel comfortable around someone,

Завжди, коли я намагався з кимось здружитись,

it was time to pack up and move to the next town.

наставав час пакувати речі і переїжджати в інше місто.

Being the perpetual new face in class,

Постійний новачок у школі,

I was frequently the target of bullies.

я часто зазнавав насмішок з боку однокласників.

I kept my identity a secret from my classmates

Я ніколи не відкривав своєї особистості,

to avoid being targeted,

щоб не стикатись з задираками,

but as it turns out, being the quiet, chubby new kid in class

але для їхніх дій, як виявилося, бути тихим,

was more than enough ammunition.

незграбним новим учнем у класі було достатньо.

So for the most part, I spent my time at home

Тому більшість часу я проводив вдома

reading books and watching TV

за читанням книжок, телебаченням

or playing video games.

або комп'ютерними іграми.

For those reasons, my social skills were lacking,

Через це в мене не було таких соціальних навичок,

to say the least,

як мінімум,

and growing up in a bigoted household,

і, живучи в нестерпному домашньому середовищі,

I wasn't prepared for the real world.

я не був готовим до реального життя.

I'd been raised to judge people

Мене вчили судити людей

based on arbitrary measurements,

за такими ознаками, як

like a person's race or religion.

раса або релігія.

So what opened my eyes?

То ж що мені відкрило очі?

One of my first experiences

Перший випадок, що заставив мене

that challenged this way of thinking

сумніватися у своїх поглядах

was during the 2000 presidential elections.

відбувся під час виборів президента 2000 року.

Through a college prep program,

Через програму підготовки до коледжу

I was able to take part

я мав можливість взяти участь

in the National Youth Convention in Philadelphia.

у Національному конвенті у Філадельфії.

My particular group's focus was on youth violence,

Моя група зосереджувалася на темі підліткового насилля,

and having been the victim of bullying for most of my life,

і, усе життя будучи об'єктом задирань,

this was a subject in which I felt particularly passionate.

я почував себе повністю в своїй тарілці.

The members of our group came from many different walks of life.

Серед учасників нашої групи були представники різних станів суспільства.

One day toward the end of the convention,

Одного разу, вже під кінець конвенту,

I found out that one of the kids I had befriended

я виявив, що хлопчик, з яким я здружився,

was Jewish.

був євреєм.

Now, it had taken several days

Минуло декілька днів,

for this detail to come to light,

поки це не вийшло назовні,

and I realized that there was no natural animosity

і тоді я зрозумів, що жодної неприязні

between the two of us.

між нами немає.

I had never had a Jewish friend before,

Раніше у мене ніколи не було друзів-євреїв,

and frankly I felt a sense of pride

і, чесно кажучи, я відчув гордість за те,

що зміг подолати бар'єр,

in having been able to overcome a barrier

that for most of my life I had been led to believe

який я все своє життя вважав

was insurmountable.

непереборним.

Another major turning point came when

Інший ключовий момент настав тоді,

коли я знайшов літню роботу у "Баш Ґарденс",

I found a summer job at Busch Gardens,

an amusement park.

парку розваг.

There, I was exposed to people from all sorts of faiths and cultures,

Там мені довелося стикнутися з людьми різних вірувань та культур,

and that experience proved to be fundamental

і цей досвід мав великий вплив

to the development of my character.

на розвиток мого характеру.

Most of my life, I'd been taught

Майже все життя мене вчили,

that homosexuality was a sin, and by extension,

що гомосексуалізм є гріхом,

that all gay people were a negative influence.

і що геї погано впливають на оточуючих.

As chance would have it, I had the opportunity

У мене був шанс потрапити під такий вплив,

to work with some of the gay performers

коли я працював з геями-акторами

at a show there,

на тодішньому шоу,

and soon found that many were the kindest,

але тоді я відчув, що багато з них були найдобрішими

least judgmental people I had ever met.

та найменш осудливими людьми, яких я коли-небудь зустрічав.

Being bullied as a kid

Те, що мене завжди зачіпали в школі,

created a sense of empathy in me

створило у мені відчуття емпатії

toward the suffering of others,

до страждань інших,

and it comes very unnaturally to me

і я не розумію, як можна

to treat people who are kind

ставитися до добрих людей гірше,

in any other way than how I would want to be treated.

ніж ти б хотів, щоб вони ставилися до тебе.

Because of that feeling, I was able

Через такі почуття я міг

to contrast the stereotypes I'd been taught as a child

порівнювати стереотипи, до яких мене привчали,

with real life experience and interaction.

з реальним життєвим досвідом і людською взаємодією.

I don't know what it's like to be gay,

Я не знаю, що таке бути геєм,

but I'm well acquainted with being judged

яле я добре знаю,як це, коли тебе осуджують

for something that's beyond my control.

за речі, які неможливо змінити.

Then there was "The Daily Show."

Далі було "Щоденне шоу".

On a nightly basis, Jon Stewart forced me

Кожної ночі Джон Стюард примушував мене

to be intellectually honest with myself about my own bigotry

бути інтелектуально чесним з самим собою стосовно власних упереджень

and helped me to realize that a person's race,

і допоміг мені зрозуміти, що раса людини,

religion or sexual orientation

її релігія чи сексуальна орієнтація

had nothing to do with the quality of one's character.

не мають ніякого відношення до якості її характеру.

He was in many ways a father figure to me

У багатьох випадках цей чоловік заміняв мені тата,

when I was in desperate need of one.

коли я так його потребував.

Inspiration can often come from an unexpected place,

Натхнення часто приходить несподівано,

and the fact that a Jewish comedian had done more

і те, що єврейський комік мав більш

to positively influence my worldview

позитивний вплив на мій кругозір,

than my own extremist father

ніж мій батько-екстреміст

is not lost on me.

просто не вкладається мені у голові.

One day, I had a conversation with my mother

Одного разу я мав розмову з матір'ю

about how my worldview was starting to change,

про те, як мій світогляд почав змінюватись,

and she said something to me

і тоді вона сказала мені те,

that I will hold dear to my heart

що я триматиму в серці

for as long as I live.

до кінця своїх днів.

She looked at me with the weary eyes

Вона глянула на мене втомленими очима

of someone who had experienced

людини, яка за своє життя пережила

enough dogmatism to last a lifetime, and said,

достатньо догматизму, і сказала:

"I'm tired of hating people."

"Я втомилася ненавидіти людей".

In that instant, I realized how much negative energy

В цей момент я зрозумів, скільки енергії

it takes to hold that hatred inside of you.

треба, щоб втримувати в собі цю ненависть.

Zak Ebrahim is not my real name.

Зак Ібрагім не є моїм справжнім іменем.

I changed it when my family decided

Я змінив його, коли моя сім'я вирішила

to end our connection with my father

припинити спілкування з моїм батьком

and start a new life.

і почати нове життя.

So why would I out myself

Навіщо ж було мені викривати себе

and potentially put myself in danger?

і ставити при цьому під загрозу?

Well, that's simple.

Відповідь проста.

I do it in the hopes that perhaps someone someday

Я роблю це з надією, що. можливо, колись той,

who is compelled to use violence

хто змушений вдаватися до насильства,

may hear my story and realize

почує мою розповідь і зрозуміє,

that there is a better way,

що існує кращий шлях,

that although I had been subjected

що навіть попри те, що мене привчали

to this violent, intolerant ideology,

до насильницької нетерпимої ідеології,

that I did not become fanaticized.

я не став фанатиком.

Instead, I choose to use my experience

Я використав свій досвід

to fight back against terrorism,

у боротьбі проти тероризму,

against the bigotry.

проти сліпої відданості переконанням.

I do it for the victims of terrorism

Я роблю це в честь жертв тероризму

and their loved ones,

та їхніх близьких,

for the terrible pain and loss

в честь жахливого болю та втрат,

that terrorism has forced upon their lives.

які вони переживають через тероризм.

For the victims of terrorism, I will speak out

В честь жертв тероризму я виступатиму

against these senseless acts

проти цих безглуздих актів

and condemn my father's actions.

та засуджуватиму дії мого тата.

And with that simple fact, I stand here as proof

Я стою на цій сцені як доказ того,

that violence isn't inherent in one's religion or race,

що насильство не є вродженою рисою якоїсь релігії чи раси,

and the son does not have to follow

та що син не завжди повинен йти

the ways of his father.

по стежці свого батька.

I am not my father.

Я не є тим, ким є мій батько.

Thank you. (Applause)

Дякую. (Оплески)

Thank you, everybody. (Applause)

Дякую кожному. (Оплески)

Thank you all. (Applause)

Дякую вам усім. (Оплески)

Thanks a lot. (Applause)

Дякую щиро. (Оплески)