Jane Fonda: Life's third act

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Tetyana Bogdan

За останнє століття

There have been many revolutions over the last century,

відбулося чимало революцій,

but perhaps none as significant as the longevity revolution.

але найважливішою з них

була революція довголіття.

We are living on average today 34 years longer

Ми живемо в середньому

на 34 роки довше, ніж наші прапрадіди.

than our great-grandparents did -- think about that.

Задумайтесь.

That's an entire second adult lifetime

Ми отримали змогу

that's been added to our lifespan.

прожити ще одне доросле життя.

And yet, for the most part,

Все ж, наша культура

our culture has not come to terms with what this means.

ще не дійшла згоди, що це значить.

We're still living with the old paradigm

Нікуди не зникла стара парадигма

of age as an arch.

життя як дуги.

That's the metaphor, the old metaphor.

Це древня метафора.

You're born, you peak at midlife

Ви народжуєтеся, досягаєте розквіту в середньому віці,

and decline into decrepitude.

і скочуєтеся до старечої немочі.

(Laughter)

(Сміх)

Age as pathology.

Вік як патологія.

Але сьогодні багато людей —

But many people today -- philosophers, artists, doctors, scientists --

філософи, митці, лікарі, науковці —

are taking a new look at what I call "the third act" --

по-новому дивляться на так званий третій акт,

три останні десятиліття життя.

the last three decades of life.

They realize that this is actually a developmental stage of life

Вони розуміють, що це насправді етап розвитку,

with its own significance,

сповнений певного значення.

Етап, який нагадує середній вік

as different from midlife as adolescence is from childhood.

не більше, ніж юність нагадує дитинство.

And they are asking -- we should all be asking:

І нам слід разом з ними задуматись,

як використати цей час?

How do we use this time?

How do we live it successfully?

Як успішно його прожити?

What is the appropriate new metaphor for aging?

Як виглядає нова метафора

старіння?

I've spent the last year researching and writing about this subject.

Торік я досліджувала цю тему.

І дійшла висновку, що

And I have come to find that a more appropriate metaphor for aging

найбільш влучна метафора старіння —

is a staircase --

це сходи.

Сходження людського духу

the upward ascension of the human spirit,

bringing us into wisdom, wholeness, and authenticity.

до мудрості, внутрішньої єдності,

і гармонії з собою.

Age not at all as pathology.

Вік — не як патологія:

вік — як можливість.

Age as potential.

And guess what?

І знаєте що?

This potential is not for the lucky few.

Це можливість не тільки для щасливчиків.

It turns out, most people over 50

Виявляється, що

більшість людей віком за 50

feel better, are less stressed, less hostile, less anxious.

почуваються краще.

Вони спокійніші й терпиміші.

У цьому віці ми бачимо спільне,

We tend to see commonalities more than differences.

а не шукаємо відмінності.

Some of the studies even say we're happier.

Дехто навіть каже,

що ми щасливіші.

(Laughter)

This is not what I expected, trust me.

Скажу чесно, я такого не сподівалася.

Я належала до тих людей, які постійно в депресії.

I come from a long line of depressives.

Коли я наближалась до п'ятидесяти,

As I was approaching my late 40s,

я прокидалася вранці,

when I would wake up in the morning,

і мої перші шість думок були негативними.

my first six thoughts would all be negative.

Я злякалася.

And I got scared.

I thought, "Oh my gosh. I'm going to become a crotchety old lady."

Я подумала, о Боже,

я стану старою буркотухою.

But now that I am actually smack-dab in the middle of my own third act,

Але зараз, на самій середині свого третього акту,

я розумію, що ніколи не була такою щасливою.

I realize I've never been happier.

Я чудово почуваюся.

I have such a powerful feeling of well-being.

And I've discovered

Я також виявила,

that when you're inside oldness,

що коли ми вже самі старі,

as opposed to looking at it from the outside,

а не дивимось на старість збоку,

то перестаємо боятися.

fear subsides.

You realize you're still yourself --

Ми розуміємо, що залишаємося собою.

maybe even more so.

Можливо, навіть більше, ніж раніше.

Picasso once said, "It takes a long time to become young."

Якось Пікассо сказав: "Треба довго жити, щоб стати молодим".

(Laughter)

(Сміх)

I don't want to romanticize aging.

Я не хочу ідеалізувати старіння.

Obviously, there's no guarantee

Звісно, немає жодної певності,

that it can be a time of fruition and growth.

що старість стане часом насолоди та розвитку.

З одного боку, це справа везіння,

Some of it is a matter of luck.

а з іншого — генетики.

Some of it, obviously, is genetic.

One third of it, in fact, is genetic.

Власне, одна третя успіху залежить від генетики.

З цим нічого не вдієш.

And there isn't much we can do about that.

But that means that two-thirds of how well we do in the third act,

Але це значить, що на дві третини нам під силу подбати

про свій успіх

у третьому акті.

we can do something about.

Зараз ми поговоримо про те,

We're going to discuss what we can do

to make these added years really successful,

як зробити ці "додаткові" роки успішними,

and use them to make a difference.

і як прожити цей час, змінивши своє життя на краще.

Я скажу ще кілька слів про сходи,

Now, let me say something about the staircase,

які видаються дивною метафорою для літніх людей,

which may seem like an odd metaphor for seniors,

адже старшим людям важко підійматися сходами.

given the fact that many seniors are challenged by stairs.

(Сміх)

(Laughter)

Myself included.

Мені, до речі, теж.

Як відомо,

As you may know, the entire world operates on a universal law:

увесь світ керується загальним законом:

ентропія, другий закон термодинаміки.

entropy, the second law of thermodynamics.

Entropy means that everything in the world -- everything --

Ентропія означає, що все у світі — все-все —

is in a state of decline and decay --

перебуває у стані занепаду і руйнування.

У стані дуги.

the arch.

There's only one exception to this universal law,

Єдиним винятком цього загального закону

є людський дух,

and that is the human spirit,

який розвивається вгору —

which can continue to evolve upwards, the staircase,

немов підіймається східцями -

bringing us into wholeness, authenticity, and wisdom.

до внутрішньої єдності,

мудрості та гармонії з собою.

And here's an example of what I mean.

Я наведу один приклад.

Сходження вгору

This upward ascension

відбувається наперекір тілесним стражданням.

can happen even in the face of extreme physical challenges.

About three years ago, I read an article in the New York Times.

Три роки тому

я прочитала статтю в газеті "Нью-Йорк Таймс".

Йшлося про чоловіка на ім'я Ніл Селінджер,

It was about a man named Neil Selinger --

57-річного юриста на пенсії.

57 years old, a retired lawyer,

who had joined the writers' group at Sarah Lawrence,

Він подався на літературні курси в коледж Sarah Lawrence,

where he found his writer's voice.

де розкрив у собі талант до письма.

Two years later,

Через два роки Нілу поставили діагноз:

he was diagnosed with ALS, commonly known as Lou Gehrig's disease.

бічний аміотрофічний склероз, або хвороба Лу Ґеріґа.

Це жахлива хвороба. Невиліковна.

It's a terrible disease. It's fatal.

It wastes the body, but the mind remains intact.

Вона руйнує тіло, але не зачіпає мозок.

In this article, Mr. Selinger wrote the following

У цій статті пан Селінджер

описує, що з ним відбувається.

to describe what was happening to him.

Цитую:

And I quote:

"As my muscles weakened,

"Мої м'язи слабнули,

але письмо сильнішало.

my writing became stronger.

As I slowly lost my speech,

Я поволі втрачав дар мови,

I gained my voice.

але набував дар голосу.

As I diminished, I grew.

Безсилий, я зростав.

Втративши так багато,

As I lost so much,

я врешті знайшов себе".

I finally started to find myself."

На мою думку, Ніл Селінджер -

Neil Selinger, to me,

is the embodiment of mounting the staircase

це символ підйому сходами

під час третього акту.

in his third act.

Now we're all born with spirit, all of us,

Усі ми з народження маємо сильний дух,

але він інколи підупадає

but sometimes it gets tamped down beneath the challenges of life,

під тягарем життєвих труднощів —

violence, abuse, neglect.

жорстокості, насильства, байдужості.

Perhaps our parents suffered from depression.

Можливо, наші батьки страждали від депресії.

Можливо, вони були нездатні любити нас

Perhaps they weren't able to love us beyond how we performed in the world.

більше, ніж ми на це заслуговували своєю поведінкою.

Можливо, ми досі страждаємо

Perhaps we still suffer from a psychic pain, a wound.

від психічного болю, від рани.

Відчуваємо, що не завершили стосунки з певними людьми.

Perhaps we feel that many of our relationships

have not had closure.

Або самі почуваємося незавершеними.

And so we can feel unfinished.

Perhaps the task of the third act

Можливо, завдання третього акту —

завершити завершення самих себе.

is to finish up the task of finishing ourselves.

For me, it began as I was approaching my third act, my 60th birthday.

Я постала перед цим завданням, коли наблизилась до третього акту -

свого шістидесятиріччя.

How was I supposed to live it?

Як прожити цей час?

What was I supposed to accomplish in this final act?

Що слід досягнути на цьому завершальному етапі?

And I realized that, in order to know where I was going,

І я зрозуміла — щоб знати, куди мені йти,

I had to know where I'd been.

треба знати, звідки я прийшла.

Отож я озирнулася

And so I went back and I studied my first two acts,

і ретельно переглянула два перші акти.

Я прагнула зрозуміти, якою я тоді була.

trying to see who I was then,

who I really was, not who my parents or other people told me I was,

Якою я була насправді,

а не якою мої батьки чи інші люди хотіли мене бачити,

чи якою вони мене сприймали.

or treated me like I was.

Але якою я була? Якими були мої батьки?

But who was I?

Who were my parents -- not as parents, but as people?

Не як батьки, а як люди?

Якими були мої дідусі та бабусі?

Who were my grandparents?

How did they treat my parents?

Як вони ставилися до моїх батьків?

These kinds of things.

Ось що я хотіла зрозуміти.

Через декілька років я дізналася,

I discovered, a couple of years later,

що психологи називають

that this process that I had gone through

такі спроби аналізу

is called by psychologists "doing a life review."

"переглядом власного життя".

And they say it can give new significance and clarity and meaning

Вони кажуть, що цей аналіз прояснює

життя особи,

to a person's life.

сповнює його новим значенням.

You may discover, as I did,

Я зрозуміла, що багато в чому

that a lot of things that you used to think were your fault,

помилялася, коли ставила собі за провину речі,

коли вбачала в собі речі,

a lot of things you used to think about yourself,

які часто не мали нічого спільного зі мною.

really had nothing to do with you.

Це була не ваша вина. З вами все гаразд.

It wasn't your fault; you're just fine.

Тепер озирніться,

And you're able to go back and forgive them.

пробачте їм,

і пробачте собі.

And forgive yourself.

Ви звільните себе

You're able to free yourself

від минулого.

from your past.

Зміните

You can work to change your relationship to your past.

своє ставлення до нього.

Коли я досліджувала цю тему,

Now while I was writing about this,

мені трапилася книжка Віктора Франкла

I came upon a book called "Man's Search for Meaning"

під назвою "Людина у пошуках сенсу".

by Viktor Frankl.

Німецький психіатр Віктор Франкл

Viktor Frankl was a German psychiatrist

who'd spent five years in a Nazi concentration camp.

п'ять років був в'язнем у нацистському концтаборі.

And he wrote that, while he was in the camp,

Від писав, що у таборі він міг передбачити,

he could tell, should they ever be released,

хто із в'язнів після визволення

which of the people would be OK, and which would not.

зможе повернутися до нормального життя,

а хто — ні.

Він пише:

And he wrote this:

"Від вас можуть забрати все, що ви маєте,

"Everything you have in life can be taken from you

окрім одного:

except one thing:

вашої свободи вибору,

your freedom to choose how you will respond to the situation.

як відреагувати

на певну ситуацію.

Ось що визначає

This is what determines the quality of the life we've lived --

якість прожитого життя —

not whether we've been rich or poor,

не багатство чи бідність,

слава чи невідомість,

famous or unknown,

healthy or suffering.

здоров'я чи муки.

What determines our quality of life is how we relate to these realities,

Якість нашого життя залежить від того,

як ми ставимося до цих явищ,

what kind of meaning we assign them,

якого надаємо їм значення,

what kind of attitude we cling to about them,

що про них думаємо,

і чи дозволяємо їм керувати нашим настроєм".

what state of mind we allow them to trigger."

Можливо, головна мета третього акту -

Perhaps the central purpose of the third act

is to go back and to try, if appropriate,

повернутися і спробувати

to change our relationship to the past.

змінити ставлення

до минулого.

It turns out that cognitive research shows

Когнітивні дослідження стверджують:

якщо це нам вдасться,

when we are able to do this,

it manifests neurologically --

відбудуться неврологічні зміни.

neural pathways are created in the brain.

У мозку утворюються нейронні провідні шляхи.

You see, if you have, over time,

Наприклад, якщо ви певний час

reacted negatively to past events and people,

негативно реагували на минулі події чи людей,

хімічні та електричні сигнали, які проходять через мозок,

neural pathways are laid down

by chemical and electrical signals that are sent through the brain.

утворюють нейронні провідні шляхи.

З часом ці провідні шляхи стають фіксованими,

And over time, these neural pathways become hardwired.

входять у норму,

They become the norm -- even if it's bad for us,

дарма що це нам шкодить,

because it causes us stress and anxiety.

спричиняє стрес і тривогу.

Проте

If, however,

we can go back and alter our relationship,

якщо ми озирнемось і змінимо

re-vision our relationship to past people and events,

своє ставлення

до людей чи подій із минулого,

neural pathways can change.

провідні шляхи зміняться.

And if we can maintain the more positive feelings

Якщо згадка про минуле

викликатиме в нас позитивні почуття,

about the past,

that becomes the new norm.

це ввійде в норму.

It's like resetting a thermostat.

Ми зіб'ємо температуру до нуля.

Ми мудрішаємо

It's not having experiences

не тоді, коли з нами щось трапилося,

that makes us wise.

а тоді, коли ми

It's reflecting on the experiences that we've had that makes us wise

обдумуємо цю подію.

and that helps us become whole,

Тоді ми досягаємо внутрішньої єдності,

brings wisdom and authenticity.

мудрості та гармонії з собою.

It helps us become what we might have been.

Ми стаємо тим, ким могли би бути.

Women start off whole, don't we?

Від народження жінкам властива внутрішня єдність, чи не так?

I mean, as girls, we're feisty -- "Yeah? Who says?"

Дівчатка спочатку зухвалі — "Так, хто це сказав?"

(Laughter)

Ми активні.

We have agency.

We are the subjects of our own lives.

Ми — суб'єкти нашого життя.

Але досить часто,

But very often,

many, if not most of us, when we hit puberty,

у підлітковому віці ми переймаємося тим,

we start worrying about fitting in and being popular.

як зайняти місце серед однолітків і стати популярним.

And we become the subjects and objects of other people's lives.

І стаємо суб'єктами та об'єктами життів інших людей.

Але тепер, під час третього акту,

But now, in our third acts,

у нас є змога

it may be possible for us to circle back to where we started,

повернутися туди, звідки ми почали,

і вперше поглянути на життя по-новому.

and know it for the first time.

Ми зробимо це

And if we can do that,

it will not just be for ourselves.

не лише заради самих себе.

Older women are the largest demographic in the world.

Жінки похилого віку становлять

найбільшу частину населення у світі.

Якщо ми повернемося, по-новому поглянемо на себе,

If we can go back and redefine ourselves

і досягнемо внутрішньої єдності,

and become whole,

то здійснимо культурні зрушення у світі.

this will create a cultural shift in the world,

and it will give an example to younger generations

І станемо зразком для молодших поколінь,

які зможуть переоцінити власне життя.

so that they can reconceive their own lifespan.

Thank you very much.

Дуже дякую.

(Applause)

(Оплески)