Listening to shame | Brené Brown | TED

Перекладач: Marina Kobenko Утверджено: Hanna Leliv

Я збираюся розповісти вам дещо

I'm going to tell you a little bit about my TEDxHouston Talk.

про мою промову на TEDxHouston.

I woke up the morning after I gave that talk

Я прокинулася вранці після тієї промови

with the worst vulnerability hangover of my life.

з найжорстокішим похміллям вразливості

у моєму житті.

And I actually didn't leave my house for about three days.

І я навіть не виходила з дому

цілих три дні.

Перший раз я наважилася вийти, щоб пообідати з подругою.

The first time I left was to meet a friend for lunch.

And when I walked in, she was already at the table.

Коли я зайшла, вона вже чекала на мене за столом.

Я сіла, а вона каже:

I sat down, and she said, "God, you look like hell."

"Лихо! Ти виглядаєш просто жахливо".

I said, "Thanks. I feel really --

І я кажу: "Дякую. Мені насправді...

Я безпорадна".

I'm not functioning."

And she said, "What's going on?"

А вона питає: "Що сталося?"

And I said, "I just told 500 people

І я зізналася: "Я тільки що сказала

500 людям,

that I became a researcher to avoid vulnerability.

що я стала дослідником,

щоб уникнути вразливості.

And that when being vulnerable emerged from my data,

І коли, на основі отриманих даних,

мені стало зрозуміло, що вразливість -

це абсолютно невід'ємна частина

as absolutely essential to whole-hearted living,

щирого життя,

I told these 500 people that I had a breakdown.

я сказала тим 500 людям,

що в мене стався нервовий зрив.

I had a slide that said 'Breakdown.'

В мене навіть був слайд, на якому говорилося "Нервовий зрив".

At what point did I think that was a good idea?"

І коли це мені здалося, що написати таке було гарною ідеєю?"

(Laughter)

(Сміх)

And she said, "I saw your talk live-streamed.

Вона сказала: "Я бачила твою Промову наживо.

It was not really you.

Це було не дуже схоже на тебе.

It was a little different than what you usually do.

Зазвичай ти поводишся дещо інакше.

Але це було чудово".

But it was great."

And I said,

А я у відповідь:

"This can't happen.

"Але цього не можна допустити.

YouTube, they're putting this thing on YouTube.

YouTube, вони викладуть це на YouTube.

And we're going to be talking about 600, 700 people."

І ми матимемо справу вже з 600, 700 людьми".

(Laughter)

(Сміх)

And she said, "Well, I think it's too late."

А вона: "Ну... Вже трошки запізно".

And I said, "Let me ask you something."

Тоді я сказала: "Можна в тебе дещо запитати?"

І вона відповіла: "Так".

And she said, "Yeah."

I said, "Do you remember when we were in college,

Я кажу: " Ти пам'ятаєш, коли ми були у коледжі

really wild and kind of dumb?"

і були шаленими, до безглуздості?"

І вона каже: "Так".

She said, "Yeah."

I said, "Remember when we'd leave a really bad message

А я у відповідь: "Пам'ятаєш, як ми залишали дійсно гидке повідомлення

on our ex-boyfriend's answering machine?

на автовідповідачеві наших колишніх?

А потім вдиралися в їхню кімнату в гуртожитку

Then we'd have to break into his dorm room and then erase the tape?"

і стирали повідомлення з плівки?"

(Laughter)

(Сміх)

Подруга похитала головою: "Аа... ні".

And she goes, "Uh... no."

(Laughter)

(Сміх)

Тож звичайно, єдине, що я спромоглася сказати тієї миті було:

Of course, the only thing I could say at that point was,

"Yeah, me neither.

"Ага, я теж.

Таке... Ніколи".

Yeah -- me neither."

And I'm thinking to myself,

І я думаю сама до себе:

"Брене, що ти робиш? Що саме ти робиш?

"Brené, what are you doing?

Why did you bring this up?

Чого ти взагалі про це почала? Невже ти з'їхала з глузду?

Have you lost your mind?

Your sisters would be perfect for this."

Це б краще підійшло твоїм сестрам".

(Laughter)

So I looked back up and she said,

Тож я знову подивилася на приятельку, і вона сказала:

"Are you really going to try to break in and steal the video

"Ти серйозно збираєшся спробувати пробратися туди

і викрасти відео до того,

before they put it on YouTube?"

як вони розмістять його на YouTube?"

(Laughter)

And I said, "I'm just thinking about it a little bit."

І я відповіла: "Я просто міркую над цим".

(Laughter)

(Сміх)

She said, "You're like the worst vulnerability role model ever."

Вона говорить: "Ти напевно найгірший приклад уразливості, який можна уявити".

(Сміх)

(Laughter)

Then I looked at her and I said something

І от я подивилася на неї і сказала те,

that at the time felt a little dramatic,

що в той час здавалося драматичним,

but ended up being more prophetic than dramatic.

а насправді виявилося білше пророцьким, ніж драматичним.

Я сказала:

"If 500 turns into 1,000

"Якщо 500 перетворяться на 1000

or 2,000,

або 2000,

my life is over."

моєму життю - кінець".

(Laughter)

(Сміх)

I had no contingency plan for four million.

В мене не було ніякого надзвичайного плану на випадок 4 мільйонів.

(Laughter)

(Сміх)

And my life did end when that happened.

І моє життя таки скінчилося, коли сталося саме це.

And maybe the hardest part about my life ending

Мабуть найтяжчим у закінченні мого життя

is that I learned something hard about myself,

стало те, що я дізналася про себе дещо неприємне,

and that was that,

а саме, що хоч як

as much as I would be frustrated

я переживала через ризик, що мені не

about not being able to get my work out to the world,

вдасться поділитися своєю роботою зі світом,

there was a part of me that was working very hard

існувала ще одна частина мене, яка дуже тяжко

to engineer staying small,

працювала над тим, щоб залишатися маленькою,

staying right under the radar.

залишатися поза світлом прожекторів.

But I want to talk about what I've learned.

Але я хочу таки поговорити про те, чого я навчилася.

There's two things that I've learned in the last year.

Існує дві речі, яким я навчилася торік.

The first is:

Перша - це те, що

vulnerability is not weakness.

вразливість не означає слабкість.

And that myth is profoundly dangerous.

І цей міф

глибоко небезпечний.

Дозвольте мене запитати вас чесно -

Let me ask you honestly --

мушу зуважити, що

and I'll give you this warning,

I'm trained as a therapist,

я практикуючий терапевт,

so I can out-wait you uncomfortably --

тож у будь якому разі матиму перевагу -

so if you could just raise your hand that would be awesome --

тож якщо б ви просто підняли вашу руку, це було б чудово -

how many of you honestly,

скільки з вас чесно,

when you're thinking about doing or saying something vulnerable

коли ви думаєте проявити свою уразливість,

чи сказати щось уразливе,

think, "God, vulnerability is weakness."

думає: "Господи, уразливість - це слабкість. Це слабкість?"

How many of you think of vulnerability and weakness synonymously?

Скільки з вас думає, що вразливість і слабкість - це синоніми?

Більшість.

The majority of people.

Тепер дозвольте мені запитати вас про таке:

Now let me ask you this question:

This past week at TED,

Весь цей тиждень на TED,

how many of you, when you saw vulnerability up here,

скільки з вас, коли ви бачили тут уразливість,

thought it was pure courage?

думали, що це - чиста сміливість?

Vulnerability is not weakness.

Уразливість - не слабкість.

I define vulnerability as emotional risk,

Я визначаю вразливість

як емоційний ризик,

exposure, uncertainty.

викриття, невпевненість.

It fuels our daily lives.

Вона живить нашу повсякденність.

And I've come to the belief --

Я почала вірити -

this is my 12th year doing this research --

зараз йде 12 рік мого дослідження -

that vulnerability is our most accurate measurement of courage --

що вразливість -

це найточніша міра

сміливості -

to be vulnerable, to let ourselves be seen,

бути вразливим, дозволити іншим дивитися на себе,

to be honest.

бути чесним.

One of the weird things that's happened is, after the TED explosion,

Одна з найдивніших речей, що сталася після

вибуху популярності через той виступ на TED,

I got a lot of offers to speak all over the country --

я почала отримувати численні пропозицій виступати по всій країні -

everyone from schools and parent meetings

для всіх, від батьків на шкільних зборах,

to Fortune 500 companies.

до компаній зі списку Fortune 500.

And so many of the calls went like this,

І дуже багато з тих дзвінків йшли ось про що:

"Dr. Brown, we loved your TED talk.

"Гей, докторе Браун. Ми в захваті від вашої промови на TED.

We'd like you to come in and speak.

Ми б дуже хотіли, щоб ви приїхали з промовою до нас.

We'd appreciate it

Ми були б дуже вдячні, якщо б у промові

if you wouldn't mention vulnerability or shame."

ви не згадували про вразливість чи сором".

(Laughter)

(Сміх)

What would you like for me to talk about?

А про що б ви хотіли, щоб я говорила?

І чула три головні відповіді.

There's three big answers.

This is mostly, to be honest with you, from the business sector:

Найчастіше, щоб залишатися з вами чесною, від бізнесу:

innovation, creativity and change.

інновації, творчість,

і зміни.

(Laughter)

So let me go on the record and say,

Тож дозвольте зі всією відповідалністю

заявити,

vulnerability is the birthplace of innovation, creativity and change.

вразливість - це місце, де народжуются

інновації, творчість та зміни.

(Applause)

(Аплодисменти)

To create is to make something that has never existed before.

Творити - це робити щось,

що не існувало ніколи раніше.

There's nothing more vulnerable than that.

У світі немає нічого вразливішого за це.

Adaptability to change is all about vulnerability.

Пристосування до змін

наповнене вразливістю.

Друга річ:

The second thing,

in addition to really finally understanding

остаточно збагнувши

the relationship between vulnerability and courage,

взаємозв'язок між уразливістю і сміливістю,

the second thing I learned, is this:

друга річ, яку я осягла, така:

We have to talk about shame.

Ми повинні говорити про сором.

And I'm going to be really honest with you.

І я буду з вами дуже чесною.

When I became a "vulnerability researcher"

Коли я стала "дослідником вразливості",

and that became the focus because of the TED talk --

так мене почали називати після тієї промови на TED -

and I'm not kidding.

і я не жартую.

I'll give you an example.

Я наведу для вас приклад.

About three months ago, I was in a sporting goods store

Десь три місяці тому я була в магазині спортивних товарів,

купувала окуляри, захисні прилади для гомілок

buying goggles and shin guards

and all the things that parents buy at the sporting goods store.

та всі інші речі, які батьки купують у магазинах спорттоварів.

І десь за 30 метрів від себе я чую:

About from a hundred feet away, this is what I hear:

"Vulnerability TED! Vulnerability TED!"

"Уразливість TED! Уразливість TED!"

(Laughter)

(Сміх)

(Laughter ends)

I'm a fifth-generation Texan.

Я техасець у п'ятому поколінні.

Our family motto is "Lock and load."

Гасло нашої сім'ї: "Заряджай і зводь курок".

I am not a natural vulnerability researcher.

Я не природній дослідник вразливості.

So I'm like,

Тож я

just keep walking, she's on my six.

просто продовжую іти, а та жінка - прямо за мною.

(Laughter)

(Сміх)

And then I hear, "Vulnerability TED!"

І потім я чую: "Уразливість TED!"

I turn around, I go, "Hi."

Я повертаюся до неї і кажу : "Привіт".

She's right here and she said,

Вона завмерла на місці зі словами: "Ви - та сама

"You're the shame researcher who had the breakdown."

дослідниця сорому, в якої був нервовий зрив".

(Laughter)

(Сміх)

At this point, parents are, like, pulling their children close.

В цю хвилину

батьки починають пригортати дітей до себе.

(Laughter)

"Look away."

"Не дивись туди".

And I'm so worn out at this point in my life,

І я настільки виснажена у той момент,

I look at her and I actually say,

що я дивлюся на ту жінку і ледь не кажу:

"It was a fricking spiritual awakening."

"Це було довбане духовне пробудження".

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Аплодисменти)

And she looks back and does this,

А вона дивиться на мене і робить так:

"Я знаю".

"I know."

(Laughter)

І каже:

And she said,

"Ми дивилися вашу TED промову у книжковому клубі.

"We watched your TED talk in my book club.

А потім ми читали вашу книгу

Then we read your book and we renamed ourselves

і змінили нашу назву на

'The Breakdown Babes.'"

"Діти зриву".

(Laughter)

And she said, "Our tagline is:

І потім додає: "Наша ключова фраза:

'We're falling apart and it feels fantastic.'"

"Ми розпадаємося на шматки, і відчуття кайфові".

(Laughter)

(Сміх)

You can only imagine what it's like for me in a faculty meeting.

Ви можете тільки уявити,

як я почуваю себе на зборах педагогічної ради.

(Sighs)

So when I became Vulnerability TED,

Тож відколи я стала Уразливістю TED,

немов героєм блокбастера -

like an action figure --

Like Ninja Barbie, but I'm Vulnerability TED --

ну є Барбі Ніндзя, а я Уразливість TED -

I thought, I'm going to leave that shame stuff behind,

мені здавалось, що я зможу відкинути весь той сором,

because I spent six years studying shame

тому що я вивчала сором цілих шість років до того,

before I started writing and talking about vulnerability.

як реально почала писати і говорити про вразливість.

And I thought, thank God, because shame is this horrible topic,

І я думала, дякувати Богу, тому що сором - це жахлива тема,

no one wants to talk about it.

на яку ніхто не хоче говорити.

It's the best way to shut people down on an airplane.

До речі, це найкращий спосіб заткнути когось у літаку.

"What do you do?" "I study shame." "Oh."

"Чим ви займаєтесь?" "Я досліджую сором". "Ох".

(Laughter)

(Сміх)

And I see you.

І я бачу вас...

(Laughter)

(Сміх)

But in surviving this last year,

Але виживаючи весь цей останній рік,

мені згадалося кардинальне правило -

I was reminded of a cardinal rule --

not a research rule,

не правило досліджень,

but a moral imperative from my upbringing --

а моральний обов'язок

ще з мого виховання -

"you've got to dance with the one who brung ya".

ти маєш танцювати з тим, хто привів тебе на танці.

And I did not learn about vulnerability

Я дізналася про вразливість і сміливість,

and courage and creativity and innovation

творчість та інновації

from studying vulnerability.

не з досліджень уразливості.

I learned about these things from studying shame.

Я дізналася про всі ці речі,

вивчаючи сором.

And so I want to walk you in to shame.

Тому я хочу провести вас

до сорому.

Jungian analysts call shame the swampland of the soul.

Послідовники Юнга називають сором

болотом душі.

And we're going to walk in.

І ми увійдемо до нього.

And the purpose is not to walk in

Метою буде не увійти

and construct a home and live there.

і збудувати там дім, щоб жити в ньому.

Нам радше треба буде надіти галоші

It is to put on some galoshes --

and walk through and find our way around.

і пройти крізь нього, щоб знайти нашу путь.

І ось чому.

Here's why.

We heard the most compelling call ever to have a conversation in this country,

Ми чули найпотужніший поклик

по всій цій країні і взагалі глобально

and I think globally, around race, right?

розпочати відкрито говорити

про расу, правильно?

Так? Ми чули це.

Yes? We heard that.

Yes?

Так?

Cannot have that conversation without shame.

Не можна говорити на цю тему без сорому,

Because you cannot talk about race without talking about privilege.

тому що ніхто не може говорити про расу, не торкаючись привілеїв.

А коли люди починають говорити про привілеї,

And when people start talking about privilege,

they get paralyzed by shame.

сором паралізує їх.

We heard a brilliant simple solution to not killing people in surgery,

Ми чули про блискуче рішення,

як не вбивати людей під час хірургічних операцій,

which is, have a checklist.

а саме: мати контрольний список.

Ви не можете розв'язати таку проблему без сорому,

You can't fix that problem without addressing shame,

тому що, коли лікарів навчають, як накладати шви,

because when they teach those folks how to suture,

they also teach them how to stitch their self-worth

їх одночасно навчають, як прошити шлях від їхнього

to being all-powerful.

достоїнства до всемогутності. А хіба

And all-powerful folks don't need checklists.

всемогутнім лікарям потрібні контрольні списки?

And I had to write down the name of this TED Fellow

Я мала записати ім'я одного промовця TED,

so I didn't mess it up here.

щоб не потрапити тут у халепу.

Мишкін Інґавале,

Myshkin Ingawale,

маю надію, що я не помилилася.

I hope I did right by you.

(Applause)

(Аплодисменти)

I saw the TED Fellows my first day here.

Я бачила промовників TED у свій перший день тут.

And he got up and he explained how he was driven to create

Тож він піднявся сюди і розповів,

як він створив технологію

some technology to help test for anemia,

діагностування анемії,

because people were dying unnecessarily.

щоб люди не гинули намарно.

Він сказав : "Я знав, що цей тест потрібен.

And he said, "I saw this need.

So you know what I did? I made it."

Тож знаєте, що я зробив? Я створив його".

And everybody just burst into applause, and they were like "Yes!"

І всі просто вибухнули оплесками, немов кажучи: "Так!"

А він продовжив: "І він не спрацював.

And he said, "And it didn't work.

(Laughter)

І потім, я робив це ще 32 рази, перш ніж

And then I made it 32 more times,

and then it worked."

тест спрацював".

You know what the big secret about TED is?

А ви знаєте найбільшу таємницю про TED?

Я просто не можу дочекатися, коли я розповім людям про неї.

I can't wait to tell people this.

I guess I'm doing it right now.

І мені здається, я роблю це саме зараз.

(Laughter)

(Сміх)

This is like the failure conference.

Це неначе конференція з поразок.

(Laughter)

Ні, так і є.

No, it is.

(Applause)

(Аплодисменти)

You know why this place is amazing?

Ви знаєте, чому це місце таке надзвичайне?

Because very few people here are afraid to fail.

Тому що тут є дуже небагато людей,

які бояться поразок.

І жоден із тих, хто піднімається тут на сцену, з тих виступів, що я бачила, не оминав поразок.

And no one who gets on the stage, so far that I've seen, has not failed.

I've failed miserably, many times.

Я зазнавала важких поразок багато разів.

I don't think the world understands that,

Я не думаю, що світ

because of shame.

розуміє це через сором.

There's a great quote that saved me this past year

Є видатна цитата Теодора Рузвельта,

що рятувала мене протягом минулого року.

by Theodore Roosevelt.

A lot of people refer to it as the "Man in the Arena" quote.

Багато людей називають її цитата про "Людину на Арені".

And it goes like this:

У ній ідеться про таке:

"It is not the critic who counts.

"Ні, не критик, що все розраховує заздалегідь,

It is not the man who sits and points out

не людина, що вказує, де сильний схибив,

how the doer of deeds could have done things better

або як тому, хто щось робить,

and how he falls and stumbles.

можна було б робити це краще.

The credit goes to the man in the arena

Поваги варта людина на арені,

чиє лице спітніле,

whose face is marred with dust and blood and sweat.

забруднене кров'ю і потом..

But when he's in the arena,

Але саме коли він на арені,

коли він перемагає у свої кращі часи,

at best, he wins,

і коли програє у гірші,

and at worst, he loses,

but when he fails, when he loses,

але коли він терпить поразку, коли він програє,

he does so daring greatly."

принаймні це трапляється після великих поривань".

Для мене вся ця конференція саме про це.

And that's what this conference, to me, is about.

Life is about daring greatly, about being in the arena.

Життя саме про це, про великі поривання,

про перебування на арені.

When you walk up to that arena and you put your hand on the door,

Коли ви наближаєтесь до арени і зупиняєтесь з рукою на дверній ручці,

and you think, "I'm going in and I'm going to try this,"

думаючи: "Зараз я зайду і спробую зробити це",

сором - це гремлін,

shame is the gremlin

who says, "Uh, uh.

що каже: "Ну-ну.

You're not good enough.

В тебе не вистачить наснаги.

You never finished that MBA. Your wife left you.

Ти так і не отримав ту MBA. Твоя жінка покинула тебе.

I know your dad really wasn't in Luxembourg,

Я знаю, що твій батько був не у Люксембурзі,

а у тюрмі Сінґ Сінґ. Я знаю про всі

he was in Sing Sing.

I know those things that happened to you growing up.

ті речі, що траплялися з тобою, поки ти ріс.

I know you don't think

Я знаю, що насправді ти не думаєш, що такий

that you're pretty, smart, talented or powerful enough.

красивий, розумний, чи талановитий або впливовий.

I know your dad never paid attention, even when you made CFO."

Я знаю, що твоєму батьку було начхати навіть тоді, коли ти став фінансовим директором".

Shame is that thing.

Ось це і є сором.

And if we can quiet it down and walk in

І якщо нам вдасться заспокоїти його і увійти,

and say, "I'm going to do this,"

і сказати: "Мені це вдасться",

we look up and the critic that we see pointing and laughing,

ми зведемо очі і побачимо, що той критик,

який вказує на наші помилки і сміється,

99 percent of the time is who?

у 99 відстотках випадків це хто?

Us.

Ми самі.

Shame drives two big tapes --

Сором крутить всього дві пластинки -

"never good enough" --

"не достатньо хороший"

and, if you can talk it out of that one,

і, якщо ви зможете позбавитися від цієї,

"who do you think you are?"

"і хто ти взагалі такий?"

The thing to understand about shame is, it's not guilt.

Важливо зрозуміти, що сором - це не провина.

Сором зосереджений на людині, провина - на поведінці.

Shame is a focus on self, guilt is a focus on behavior.

Shame is "I am bad."

Сором - це "Я поганий".

Guilt is "I did something bad."

Провина - це "Я зробив щось погане".

How many of you,

Скільки з вас,

if you did something that was hurtful to me,

якщо б ви зробили щось, що зашкодило б мені,

would be willing to say, "I'm sorry. I made a mistake?"

хотіли б сказати: "Вибач. Я помилився"?

Скільки з вас хотіли б це сказати?

How many of you would be willing to say that?

Guilt: I'm sorry. I made a mistake.

Провина: Вибач. Я помилився.

Shame: I'm sorry. I am a mistake.

Сором: Вибач. Я - помилка.

There's a huge difference between shame and guilt.

Між соромом і провиною незбагненна різниця.

And here's what you need to know.

І ось що ще вам потрібно знати.

Shame is highly, highly correlated

Сором дуже сильно пов'язаний

with addiction, depression, violence, aggression,

з залежністю, депресією, жортокістю, агресією,

bullying, suicide, eating disorders.

цькуванням, самовбивством, розладами харчової поведінки.

And here's what you even need to know more.

І ось ще щось, що вам потрібно розуміти ще дужче.

Guilt, inversely correlated with those things.

Провина пов'язана з тими ж таки речами зворотньо.

The ability to hold something we've done or failed to do

Вміння співвіднести те, що ми змогли, або не змогли досягнути

з тим, ким ми хочемо бути,

up against who we want to be is incredibly adaptive.

дуже легко набути.

It's uncomfortable, but it's adaptive.

Це неприємно, але до цього швидко звикаєш.

The other thing you need to know about shame

Інша річ, яку ви маєте знати про сором, це те, що

is it's absolutely organized by gender.

він чітко поділений за статтю.

Якщо сором огортає мене або Кріса,

If shame washes over me and washes over Chris,

відчуття буде однакове.

it's going to feel the same.

Everyone sitting in here knows the warm wash of shame.

Всі, хто сидить тут, знають теплий приплив сорому.

We're pretty sure that the only people who don't experience shame

Ми впевнені, що сором не відчувають тільки

люди, не здатні до стосунків

are people who have no capacity for connection or empathy.

або співчуття.

Що означає, так, мені трохи соромно;

Which means, yes, I have a little shame;

ні, я соціопат.

no, I'm a sociopath.

So I would opt for, yes, you have a little shame.

Тож я б обрала, так, вам трохи соромно.

Shame feels the same for men and women,

І чоловіки, і жінки відчувають сором однаково,

but it's organized by gender.

але він все ж організований за статтю.

Для жінок

For women,

найкращий приклад, який я можу навести

the best example I can give you is Enjoli, the commercial.

це Enjoli

телереклама:

"I can put the wash on the line, pack the lunches, hand out the kisses

"Я можу розвісити білизну,

спакувати обіди, всіх поцілувати,

and be at work at five to nine.

і бути на роботі за п'ять на дев'яту.

Я можу купити продукти, приготувати вечерю

I can bring home the bacon, fry it up in the pan

and never let you forget you're a man."

і зроблю все, щоб ти відчував себе человіком".

For women, shame is, do it all,

Для жінок сором означає робити все це,

do it perfectly

робити бездоганно,

and never let them see you sweat.

і ніколи не дозволити нікому дізнатися, що ти спітніла.

I don't know how much perfume that commercial sold,

Я не знаю, скільки парфумів продала ця реклама,

but I guarantee you,

але я вам гарантую,

it moved a lot of antidepressants and anti-anxiety meds.

через неї злетіли продажі антидеперсантів та заспокійливого.

(Laughter)

(Сміх)

Shame, for women, is this web

Сором для жінок - це павутиння

of unobtainable, conflicting, competing expectations

недосяжних, конфліктуючих очікувань

щодо того, якими ми повинні бути.

about who we're supposed to be.

And it's a straight-jacket.

І це - гамІвна сорочка.

For men,

Для чоловіків

shame is not a bunch of competing, conflicting expectations.

сором зовсім не купа конфліктуючих, суперечливих очікувань.

Shame is one,

Сором - це єдиний страх

do not be perceived as what?

не виглядати яким?

Weak.

Слабким.

I did not interview men for the first four years of my study.

Я не опитувала чоловіків перші чотири роки свого дослідження.

It wasn't until a man looked at me after a book signing, and said,

І так було допоки один чоловік після того, як я підписала йому свою книгу, не подивився

на мене і не запитав: "Мені дуже подобається те, що ви пишете про сором,

"I love what say about shame,

та мені цікаво, чому ви ніколи не згадуєте чоловіків".

I'm curious why you didn't mention men."

І я відповіла: "Через те, що я не вивчаю чоловіків".

And I said, "I don't study men."

And he said, "That's convenient."

Тоді він сказав: "Це зручно".

(Сміх)

(Laughter)

І я спитала: "Чому це?"

And I said, "Why?"

And he said, "Because you say to reach out,

А він у відповідь: "Тому що ви радите відкриватися,

tell our story,

розповідати нашу історію,

be vulnerable.

бути вразливими.

But you see those books you just signed for my wife and my three daughters?"

Але ви бачите ось ці книжки, які ви щойно підписали

для моєї дружини і трьох дочок?"

Я сказала: "Так".

I said, "Yeah."

"Для них було б краще, щоб я помер верхи на моєму

"They'd rather me die on top of my white horse

than watch me fall down.

білому коні, ніж впав із нього.

Коли ми відкриваємося і стаємо вразливими,

When we reach out and be vulnerable,

we get the shit beat out of us.

з нас вибивають усе лайно.

І не кажіть мені, що це роблять

And don't tell me

it's from the guys and the coaches and the dads.

хлопці, тренери або татусі,

тому що жінки в моєму житті набагато жорсткіші до мене, ніж будь-хто інший".

Because the women in my life are harder on me than anyone else."

Тож я почала опитувати чоловіків.

So I started interviewing men and asking questions.

Я ставила серйозні запитання.

And what I learned is this:

І дізналася ось що.

You show me a woman who can actually sit with a man

Покажіть мені жінку, яка може сидіти поруч із чоловіком,

in real vulnerability and fear,

коли вона почувається вразливою і наляканою,

і я покажу вам жінку, яка зробила величезну роботу.

I'll show you a woman who's done incredible work.

You show me a man who can sit with a woman

Покажіть мені чоловіка, який може сидіти з жінкою,

who's just had it,

яка вже на межі,

she can't do it all anymore,

яка вже не може більше рухатися,

і який не поспішає повідомити:

and his first response is not,

"Я тільки що дістав білизну з пральної машини",

"I unloaded the dishwasher!"

(Laughter)

а щиро слухає -

But he really listens --

because that's all we need --

тому що це - єдине що нам дійсно потрібно -

I'll show you a guy who's done a lot of work.

і я покажу вам чоловіка, який зробив величезну роботу.

Сором - це епідемія у нашій культурі.

Shame is an epidemic in our culture.

And to get out from underneath it --

І щоб виборсатися з нього,

to find our way back to each other,

щоб віднайти наш шлях один до одного,

we have to understand how it affects us

ми повинні розуміти, як він впливає на нас,

and how it affects the way we're parenting,

як сором впливає не те, якими ми стаємо батьками,

the way we're working, the way we're looking at each other.

як ми працюємо, як ми дивимося один на одного.

Very quickly, some research by Mahalik at Boston College.

Кілька слів про одне дослідження Магаліка з Бостонського коледжу.

He asked, what do women need to do to conform to female norms?

Він запитував, що потрібно жінкам, щоб відповідати нормам жіноцтва?

The top answers in this country:

Найчастіші відповіді в цій країні були:

nice, thin, modest

бути хорошою, худою, скромною

and use all available resources for appearance.

і застосовувати всі доступні ресурси для зовнішності.

(Laughter)

Коли він запитував про чоловіків,

When he asked about men,

what do men in this country need to do to conform with male norms,

що чоловіки у цій країні повинні робити,

щоб відповідати нормам мужності,

the answers were:

відповіді були такі:

always show emotional control,

завжди демонструвати емоційний контроль, робота понад усе,

work is first,

домагатися статусу і бути жорстоким.

pursue status and violence.

Якщо ми збираємося відновити нашу дорогу один до одного,

If we're going to find our way back to each other,

we have to understand and know empathy,

ми повинні розуміти і знати співчуття,

because empathy's the antidote to shame.

тому що співчуття - це протиотрута від сорому.

If you put shame in a Petri dish,

Якщо ви покладете сором у чашку Петрі,

it needs three things to grow exponentially:

то для експоненціального росту йому знадобиться три речі:

secrecy, silence and judgment.

таємність, мовчання і осуд.

If you put the same amount in a Petri dish and douse it with empathy,

Якщо ви покладете ту ж саму кількість сорому в чашу Петрі і припорошите його співчуттям,

it can't survive.

він не виживе.

The two most powerful words when we're in struggle:

Два найвпливовіші слова, коли ми боремося - це

me too.

я теж.

And so I'll leave you with this thought.

Тож я залишу вас із цією думкою.

Якщо ми захочемо знайти шлях

If we're going to find our way back to each other,

один до одного,

vulnerability is going to be that path.

вразливість буде стежкою.

And I know it's seductive to stand outside the arena,

І я знаю, що дуже спокусливо стояти за ареною,

because I think I did it my whole life,

тому що мені здається, що я робила це все моє життя,

and think to myself,

і думати собі,

I'm going to go in there and kick some ass

що я зайду туди і покажу клас,

when I'm bulletproof and when I'm perfect.

коли буду куленепробивною і бездоганною.

Це - насправді спокусливо.

And that is seductive.

But the truth is, that never happens.

Але правда в тому, що так не буде ніколи.

And even if you got as perfect as you could

І навіть якщо ви станете неймовірно бездоганними

і настільки куленепробивними, наскільки це можливо,

and as bulletproof as you could possibly muster

коли ви зайдете туди,

when you got in there,

that's not what we want to see.

це буде не та людина, яку я захочу бачити.

We want you to go in.

Ми хочемо, щоб ви просто зайшли.

We want to be with you and across from you.

Ми хочемо бути з вами і навпроти вас.

І ми просто хочемо, щоб ми,

And we just want,

for ourselves and the people we care about

наші близькі і рідні,

люди, з якими ми працюємо,

and the people we work with,

прагнули досягнень.

to dare greatly.

So thank you all very much. I really appreciate it.

Щиро дякую. Я справді дуже високо вас ціную.

(Applause)

(Аплодисменти)