3 rules to spark learning | Ramsey Musallam

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Marina Lohonya Утверджено: Olha Hostrenko

I teach chemistry.

Я викладаю хімію.

(Explosion)

(Вибух)

All right, all right.

Гаразд, гаразд.

So more than just explosions,

Хімія - це не просто вибухи,

chemistry is everywhere.

вона усюди.

Have you ever found yourself at a restaurant spacing out

Ви коли-небудь помічали, що, сидячи у ресторані,

just doing this over and over?

несвідомо робите ось так знову і знову?

Some people nodding yes.

Деякі з вас кивають - значить, помічали.

Recently, I showed this to my students,

Нещодавно я продемонстрував цей експеримент своїм студентам

and I just asked them to try and explain why it happened.

і попросив їх пояснити, чому так відбувається.

The questions and conversations that followed

Після цього я почув захопливі

were fascinating.

питання та обговорення.

Check out this video that Maddie

Тільки-но подивіться на відео, котре Медді,

from my period three class sent me that evening.

моя студентка-третьокурсниця, надіслала мені того ж вечора.

(Clang) (Laughs)

(Дзенькіт) (Сміх)

Now obviously, as Maddie's chemistry teacher,

Звісно, як викладач хімії у Медді,

I love that she went home and continued to geek out

я у захваті, що вона прийшла додому та продовжила дослідження

about this kind of ridiculous demonstration

цього веселого експерименту,

that we did in class.

який ми робили на занятті.

But what fascinated me more is that Maddie's curiosity

Але ще більше мене захоплює те, що допитливість Медді

took her to a new level.

вивела її на новий рівень.

If you look inside that beaker,

Якщо ви зазирнете у склянку,

you might see a candle.

то побачите свічку.

Maddie's using temperature to extend this phenomenon

Під час експерименту Медді використала температурний контраст

to a new scenario.

по-новому.

You know, questions and curiosity like Maddie's

Питання і допитливість, як у Медді,

are magnets that draw us towards our teachers,

ніби магніти притягують нас до вчителів.

and they transcend all technology

І вони перевершують будь-які методики

or buzzwords in education.

чи нововведення в освіті.

But if we place these technologies before student inquiry,

Але якщо ми приділяємо увагу методикам освіти більше, ніж допитливості наших студентів,

we can be robbing ourselves

то ми обкрадаємо самих себе,

of our greatest tool as teachers: our students' questions.

тому що втрачаємо найцінніший інструмент вчителя - питання студентів.

For example, flipping a boring lecture from the classroom

Наприклад, якщо перенести нудну лекцію з аудиторії

to the screen of a mobile device

на екран мобільного пристрою,

might save instructional time,

це зекономить час, витрачений на пояснення.

but if it is the focus of our students' experience,

Проте наші студенти визнають, що такі лекції -

it's the same dehumanizing chatter

це просто бездушна балаканина

just wrapped up in fancy clothing.

у гарній обгортці.

But if instead we have the guts

Та як щодо того, щоб знайти можливість

to confuse our students, perplex them,

збентежити студентів, поставити їх у глухий кут,

and evoke real questions,

примусити задавати питання,

through those questions, we as teachers have information

які допоможуть нам, викладачам, отримати інформацію,

that we can use to tailor robust

а потім - за допомогою цієї інформації -

and informed methods of blended instruction.

опрацювати ефективні методики донесення знань.

So, 21st-century lingo jargon mumbo jumbo aside,

Ми живемо у 21-му сторіччі, тому облишмо жаргонізми та ідолопоклонництво.

the truth is, I've been teaching for 13 years now,

Вся правда у тому, що я викладаю вже 13 років,

and it took a life-threatening situation

і мені знадобилася небезпечна для життя ситуація,

to snap me out of 10 years of pseudo-teaching

щоб відмовитися від 10 років псевдовикладання

and help me realize that student questions

і зрозуміти, що саме питання студентів -

are the seeds of real learning,

це насіння знань.

not some scripted curriculum

Навчальний план не дає нам знання

that gave them tidbits of random information.

у повному обсязі.

In May of 2010, at 35 years old,

У травні 2010 року, коли мені було 35 років -

with a two-year-old at home and my second child on the way,

я мав дворічну дитину і саме очікував на ще одну -

I was diagnosed with a large aneurysm

мені діагнозували велике розширення судин

at the base of my thoracic aorta.

біля грудної аорти.

This led to open-heart surgery. This is the actual real email

Це призвело до операції на відкритому серці.

from my doctor right there.

Ось справжнє повідомлення від мого лікаря.

Now, when I got this, I was -- press Caps Lock --

Коли я дізнався про це, то був

absolutely freaked out, okay?

просто приголомшений.

But I found surprising moments of comfort

Але те, наскільки спокійно працював мій хірург,

in the confidence that my surgeon embodied.

допомогло мені відчути певне полегшення. Неймовірно!

Where did this guy get this confidence, the audacity of it?

Звідки він взяв таку впевненість та сміливість?

So when I asked him, he told me three things.

Коли я спитав його про це, він сказав мені три речі:

He said first, his curiosity drove him

По-перше, саме допитливість допомогала йому

to ask hard questions about the procedure,

задавати важкі питання про оперування,

about what worked and what didn't work.

про те, як треба робити, а як - ні.

Second, he embraced, and didn't fear,

По-друге, він без страху прийняв

the messy process of trial and error,

заплутаний процес проб та помилок,

the inevitable process of trial and error.

неминучий процес проб та помилок.

And third, through intense reflection,

По-третє, серйозно усе обміркувавши,

he gathered the information that he needed

він зібрав усю необхідну інформацію

to design and revise the procedure,

для планування операції

and then, with a steady hand, he saved my life.

і потім, непохитною рукою, врятував моє життя.

Now I absorbed a lot from these words of wisdom,

Я багато зрозумів з його мудрих слів,

and before I went back into the classroom that fall,

тому, повертаючись до класу тієї осені,

I wrote down three rules of my own

я написав три власних правила,

that I bring to my lesson planning still today.

які я до сьогодні використовую під час планування занять.

Rule number one: Curiosity comes first.

Правило перше: найважливіше - це допитливість.

Questions can be windows to great instruction,

Питання - це вікна до нових методик викладання,

but not the other way around.

але не навпаки.

Rule number two: Embrace the mess.

Правило друге: сприймай помилки позитивно.

We're all teachers. We know learning is ugly.

Ми усі вчителі. Ми прекрасно знаємо, що процес навчання - огидний.

And just because the scientific method is allocated

І тільки тому, що науковий метод описаний

to page five of section 1.2 of chapter one

на сторінці 5 розділу 1.2 глави 1,

of the one that we all skip, okay,

яку ми усі, звісно, пропускаємо,

trial and error can still be an informal part

метод проб і помилок все ж може бути неформальною частиною того,

of what we do every single day

що ми робимо кожного дня

at Sacred Heart Cathedral in room 206.

у класі 206 Собору Святого Серця.

And rule number three: Practice reflection.

І правило третє: практикуйте осмислення.

What we do is important. It deserves our care,

Те, що ми робимо, - важливо. Це заслуговує наших зусиль,

but it also deserves our revision.

але також і переосмислення.

Can we be the surgeons of our classrooms?

Чи можемо ми бути хірургами у своєму класі?

As if what we are doing one day will save lives.

Уявіть, що одного дня наша робота може врятувати чиєсь життя.

Our students our worth it.

Наші учні заслуговують на це.

And each case is different.

І кожен випадок - унікальний.

(Explosion)

(Вибух)

All right. Sorry.

Гаразд. Вибачте.

The chemistry teacher in me just needed to get that

Викладачу хімії у мені потрібно було це зробити,

out of my system before we move on.

перед тим, як рухатися далі.

So these are my daughters.

Так от, це мої доньки.

On the right we have little Emmalou -- Southern family.

Праворуч маленька Еммала - південне ім'я,

And, on the left, Riley.

а ліворуч - Райлі.

Now Riley's going to be a big girl in a couple weeks here.

Через декілька тижнів після того, як було знято це фото,

She's going to be four years old,

Райлі стала "дорослою дівчинкою". Тепер їй 4 роки,

and anyone who knows a four-year-old

а усі, хто знайомий з чотирирічними дівчатками,

knows that they love to ask, "Why?"

знають, як вони полюбляють питати "Чому?".

Yeah. Why.

Так. Чому.

I could teach this kid anything

Я міг би навчити цю дитину будь-чому,

because she is curious about everything.

тому що їй цікаво абсолютно усе.

We all were at that age.

Усім нам було 4 роки.

But the challenge is really for Riley's future teachers,

Питання у тому, як майбутні вчителі Райлі,

the ones she has yet to meet.

яких вона ще не зустріла,

How will they grow this curiosity?

розвиватимуть її допитливість.

You see, I would argue that Riley is a metaphor for all kids,

Розумієте, я б сказав, що Райлі -

це уособлення усіх дітей.

and I think dropping out of school comes in many different forms --

Мені здається, що діти залишають навчання з різних причин.

to the senior who's checked out before the year's even begun

Це може бути випускник, який забрав документи ще до початку навчального року.

or that empty desk in the back of an urban middle school's classroom.

Або самотня шкільна парта у міській середній школі.

But if we as educators leave behind

Але якщо ми - викладачі - відмовимося від

this simple role as disseminators of content

ролі простих інформаторів,

and embrace a new paradigm

а перейдемо на інший рівень,

as cultivators of curiosity and inquiry,

відкривши в дітях допитливість та зацікавленість,

we just might bring a little bit more meaning

тоді ми зробимо змістовнішим

to their school day, and spark their imagination.

їхній щоденний похід до школи та розвинемо їхню уяву.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)