Half a million secrets | Frank Warren

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Khrystyna Romashko

Hi, my name is Frank,

Привіт, мене звати Френк.

and I collect secrets.

Я збираю таємниці.

It all started with a crazy idea

Усе почалося із божевільної ідеї

in November of 2004.

у листопаді 2004 року.

I printed up 3,000 self-addressed postcards,

Я надрукував 3,000 листівок зі своєю адресою,

just like this.

таких як ця.

They were blank on one side,

З одного боку вони були чистими,

and on the other side

а на звороті

I listed some simple instructions.

я написав кілька простих вказівок.

I asked people to anonymously share an artful secret

Я попросив людей анонімно поділитися вигадливими таємницями,

they'd never told anyone before.

яких вони ніколи нікому не розповідали.

And I handed out these postcards randomly

Я навмання роздав ці листівки

on the streets of Washington, D.C.,

на вулицях Вашингтону,

not knowing what to expect.

не знаючи, чого очікувати.

But soon the idea began spreading virally.

Але невдовзі моя ідея стала заразливою.

People began to buy their own postcards

Люди самі почали купувати

and make their own postcards.

та виготовляти власні листівки.

I started receiving secrets in my home mailbox,

Я знаходив у своїй поштовій скриньці листівки

not just with postmarks from Washington, D.C.,

з марками не лише з Вашингтону,

but from Texas, California,

а й Техасу, Каліфорнії,

Vancouver, New Zealand, Iraq.

Ванкуверу, Нової Зеландії та Іраку.

Soon my crazy idea didn't seem so crazy.

Незабаром моя божевільна ідея здавалася не такою вже й божевільною.

PostSecret.com

PostSecret.com -

is the most visited advertisement-free blog in the world.

це вільний від реклами блог, який має найбільшу кількість відвідувачів у світі.

And this is my postcard collection today.

А так виглядає моя колекція листівок сьогодні.

You can see my wife

Моя дружина саме

struggling to stack a brick of postcards

намагається покласти в'язку листівок

on a pyramid of over a half-million secrets.

на піраміду, яка налічує понад півмільйона таємниць.

What I'd like to do now

А тепер я хотів би

is share with you a very special handful of secrets

поділитися з вами пригорщею особливих таємниць

from that collection,

із тієї колекції.

starting with this one.

І почну з цієї.

"I found these stamps as a child,

"Я знайшов ці марки, коли був малим,

and I have been waiting all my life

і цілісіньке життя чекав на того,

to have someone to send them to.

кому я зможу їх послати.

I never did have someone."

Але так і не дочекався".

Secrets can take many forms.

Таємниці бувають різними.

They can be shocking

Приголомшливими,

or silly or soulful.

безглуздими, щирими.

They can connect us to our deepest humanity

Вони виявляють наші старанно приховані риси

or with people we'll never meet.

або поєднують із людьми, з якими ми ніколи не зустрінемося.

(Laughter)

(Сміх) [текст: я даю каву без кофеїну відвідувачам, які говорять зі мною нечемно]

Maybe one of you sent this one in.

Може, цю листівку прислав хтось із вас.

I don't know.

Я не знаю.

This one does a great job of demonstrating

Ось ця чудово підтверджує,

the creativity that people have

наскільки творчими є люди, які

when they make and mail me a postcard.

зробили та надіслали мені цю листівку.

This one obviously was made out of half a Starbucks cup

Ця, очевидно, зроблена з половини паперового горнятка Starbucks,

with a stamp and my home address written on the other side.

а на звороті наклеєна марка та написана моя домашня адреса.

"Dear Birthmother, I have great parents.

"Дорога рідна мамо! Я маю чудових батьків.

I've found love. I'm happy."

Я знайшла любов. Я щаслива".

Secrets can remind us of the countless human dramas,

Таємниці нагадують нам про незліченні людські драми,

of frailty and heroism,

про слабкість та героїзм,

playing out silently

які безгучно розігруються

in the lives of people all around us

у житті людей довкола нас,

even now.

навіть у цю мить.

"Everyone who knew me before 9/11

"Усі, хто знав мене до 9/11,

believes I'm dead."

вважають мене мертвим".

"I used to work with a bunch of uptight religious people,

"Колись я працювала з ревними прихильниками релігії,

so sometimes I didn't wear panties,

тому інколи я не вдягала трусиків,

and just had a big smile and chuckled to myself."

широко усміхалася і тихенько хихотіла".

(Laughter)

(Сміх)

This next one takes a little explanation before I share it with you.

Перед тим, як показати наступну листівку, я хотів би дещо пояснити.

I love to speak on college campuses

Я люблю виступати у студентських містечках

and share secrets and the stories with students.

і ділитися таємницями та історіями зі студентами.

And sometimes afterwards I'll stick around

А після зустрічей я частенько залишаюся

and sign books and take photos with students.

і підписую книжки та фотографуюся зі студентами.

And this next postcard was made

Наступна листівка зроблена

out of one of those photos.

з однієї такої фотографії.

And I should also mention that, just like today,

До того ж, як і сьогодні,

at that PostSecret event,

на тій події PostSecret

I was using a wireless microphone.

я користувався бездротовим мікрофоном.

"Your mic wasn't off during sound check.

"Ви не вимкнули мікрофон, коли в залі перевіряли звук.

We all heard you pee."

Ми всі чули, як ви пішли до вітру".

(Laughter)

(Сміх)

This was really embarrassing when it happened,

Мені стало страшенно соромно,

until I realized it could have been worse.

але потім я зрозумів, що все могло бути значно гірше.

Right. You know what I'm saying.

Ви знаєте, що я маю на увазі.

(Laughter)

(Сміх)

"Inside this envelope

"У цьому конверті -

is the ripped up remains

пошматовані рештки

of a suicide note I didn't use.

передсмертної записки, якою я не скористався.

I feel like the happiest person on Earth (now.)"

Я почуваюся найщасливішою людиною на Землі (зараз)".

"One of these men is the father of my son.

"Один із цих чоловіків - батько мого сина.

He pays me a lot to keep it a secret."

Він щедро платить за моє мовчання".

(Laughter)

(Сміх)

"That Saturday when you wondered where I was,

"Тієї суботи, коли ти питала мене, де я був,

well, I was getting your ring.

я купував тобі перстень.

It's in my pocket right now."

Зараз він у мене в кишені".

I had this postcard posted on the PostSecret blog

Я розмістив цю листівку на блозі PostSecret

two years ago on Valentine's Day.

два роки тому, у день святого Валентина.

It was the very bottom, the last secret in the long column.

Вона була з самого низу, остання таємниця у довгому списку.

And it hadn't been up for more than a couple hours

Але не минуло й кількох годин,

before I received this exuberant email

як я отримав життєрадісного листа

from the guy who mailed me this postcard.

від хлопця, який надіслав мені цю листівку.

And he said, "Frank, I've got to share with you

Він написав: "Френку, я мушу поділитися з тобою

this story that just played out in my life."

історією, яка щойно трапилася у моєму житті".

He said, "My knees are still shaking."

Він писав: "Мої коліна досі тремтять".

He said, "For three years, my girlfriend and I,

І далі: "Уже три роки, як моя дівчина і я

we've made it this Sunday morning ritual

взяли собі за звичку недільного ранку

to visit the PostSecret blog together

разом заходити на блог PostSecret

and read the secrets out loud.

і читати вголос таємниці.

I read some to her, she reads some to me."

Я читав кілька таємниць їй, а вона - мені".

He says, "It's really brought us closer together

Далі він продовжує: "Завдяки цьому ритуалу

through the years.

ми ставали ще ближчими.

And so when I discovered

І ось, коли я побачив,

that you had posted

що ти розмістив

my surprise proposal to my girlfriend at the very bottom,

моє освідчення-несподіванку з самого низу,

I was beside myself.

мені аж у голові запаморочилося.

And I tried to act calm, not to give anything away.

Я намагався поводитися спокійно, щоб не виказати себе.

And just like every Sunday,

І ось, як і щонеділі,

we started reading the secrets out loud to each other."

ми почали читати вголос таємниці одне одному".

He said, "But this time it seemed like it was taking her forever

І далі: "Але цього разу здавалося, що вона ніколи

to get through each one."

не дійде до кінця".

But she finally did.

Але врешті вона дійшла.

She got to that bottom secret, his proposal to her.

Вона дійшла до тієї останньої таємниці, його освідчення.

And he said, "She read it once and then she read it again."

Цей хлопець пише: "Вона прочитала її один раз, а потім ще раз".

And she turned to him and said,

А тоді повернулася до нього і запитала:

"Is that our cat?"

"Це наш кіт?"

(Laughter)

(Сміх)

And when she saw him,

А коли поглянула на свого хлопця,

he was down on one knee, he had the ring out.

то він уже став на одне коліно і витягнув перстень.

He popped the question, she said yes. It was a very happy ending.

Він запропонував їй руку і серце, а вона відповіла "так". Дуже щасливий кінець.

So I emailed him back

Я відписав йому

and I said, "Please share with me an image, something,

і попросив: "Будь ласка, пришли мені знимку чи ще щось,

that I can share with the whole PostSecret community

чим би я міг поділитися із цілою спільнотою PostSecret

and let everyone know your fairy tale ending."

і розповісти усім, як завершилася твоя казка".

And he emailed me this picture.

І він прислав мені це фото.

(Laughter)

(Сміх)

"I found your camera at Lollapalooza this summer.

"Я знайшов ваш фотоапарат на фестивалі Лоллапалуза влітку цього року.

I finally got the pictures developed

Нарешті я зробив фотографії

and I'd love to give them to you."

і з радістю вам їх віддам".

This picture never got returned back

Ця знимка так і не повернулася

to the people who lost it,

до людей, які її загубили,

but this secret has impacted many lives,

але ця таємниця змінила життя багатьох людей,

starting with a student up in Canada

зокрема канадського студента

named Matty.

на ім'я Метті.

Matty was inspired by that secret

Ця таємниця надихнула Метті

to start his own website,

на створення власного вебсайту

a website called IFoundYourCamera.

під назвою IFoundYourCamera (ЯЗнайшовТвійФотоапарат).

Matty invites people

Метті пропонує людям

to mail him digital cameras that they've found,

присилати йому цифрові фотоапарати, які вони знайшли,

memory sticks that have been lost

і загублені карти пам'яті

with orphan photos.

з осиротілими знимками.

And Matty takes the pictures off these cameras

Метті переписує світлини з таких фотоапаратів

and posts them on his website every week.

і щотижня розміщує їх на своєму сайті.

And people come to visit

А люди заходять туди, щоб перевірити,

to see if they can identify a picture they've lost

чи немає серед втрачених фото їхніх світлин,

or help somebody else get the photos back to them

або щоб допомогти комусь іншому віднайти фото,

that they might be desperately searching for.

яке вони безнадійно шукають.

This one's my favorite.

Ось одне з моїх улюблених.

(Laughter)

(Сміх)

Matty has found this ingenious way

Метті вигадав оригінальний спосіб

to leverage the kindness of strangers.

скористатися люб'язністю незнайомців заради доброї справи.

And it might seem like a simple idea, and it is,

Здавалось би, проста ідея - так воно і є -

but the impact it can have on people's lives can be huge.

але вона неабияк впливає на людські життя.

Matty shared with me

Метті поділився зі мною

an emotional email he received

зворушливим листом, який написала

from the mother in that picture.

мати з тієї світлини.

"That's me, my husband and son.

"Це я, мій чоловік і син.

The other pictures are of my very ill grandmother.

На інших фото - моя немічна бабуся.

Thank you for making your site.

Дякую вам за цей сайт.

These pictures mean more to me than you know.

Ви не можете собі уявити, що ці фото значать для мене.

My son's birth is on this camera.

На цій світлині - народження мого сина.

He turns four tomorrow."

А завтра йому виповниться чотири роки".

Every picture that you see there

Кожне із цих фото,

and thousands of others

а також тисячі інших,

have been returned back to the person who lost it --

повернулися до своїх власників -

sometimes crossing oceans,

перетинаючи океани

sometimes going through language barriers.

і долаючи мовні бар'єри.

This is the last postcard I have to share with you today.

Це остання листівка на сьогодні.

"When people I love

"Коли люди, яких я люблю,

leave voicemails on my phone

залишають повідомлення на моєму телефоні,

I always save them in case they die tomorrow

я ніколи їх не стираю на випадок, якщо вони помруть завтра

and I have no other way

і я більше ніколи не зможу

of hearing their voice ever again."

почути їхній голос".

When I posted this secret,

Коли я розмістив цю таємницю,

dozens of people

десятки людей

sent voicemail messages from their phones,

прислали голосові повідомлення зі своїх телефонів.

sometimes ones they'd been keeping for years,

Голосову пошту, яку вони зберігали роками,

messages from family or friends

повідомлення від родичів чи друзів,

who had died.

які вже померли.

They said that by preserving those voices

Вони зберегли ці голоси

and sharing them,

та поділилися ними,

it helped them keep the spirit of their loved ones alive.

щоб оживити дух своїх близьких.

One young girl

Одна дівчина

posted the last message

прислала останнє повідомлення,

she ever heard from her grandmother.

яке вона отримала від своєї бабусі.

Secrets can take many forms.

Таємниці бувають різними:

They can be shocking or silly

приголомшливими, безглуздими,

or soulful.

щирими.

They can connect us with our deepest humanity

Вони виявляють наші старанно приховані риси

or with people we'll never meet again.

або поєднують із людьми, з якими ми ніколи не зустрінемося.

Voicemail recording: First saved voice message.

Запис: Перше збережене голосове повідомлення.

Grandma: ♫ It's somebody's birthday today ♫

Бабуся: ♫ Сьогодні в когось день народження ♫

♫ Somebody's birthday today ♫

♫ Сьогодні в когось день народження ♫

♫ The candles are lighted ♫

♫ Горять свічки ♫

♫ on somebody's cake ♫

♫ на чиємусь торті ♫

♫ And we're all invited ♫

♫ і ми всі запрошені ♫

♫ for somebody's sake ♫

♫ на чиюсь честь ♫

You're 21 years old today.

Сьогодні тобі виповнилося 21.

Have a real happy birthday, and I love you.

Вітаю тебе з днем народження. Я люблю тебе.

I'll say bye for now.

Наразі кажу "па-па".

FW: Thank you.

ФВ: Дякую.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)

June Cohen: Frank, that was beautiful,

Джун Коен: Френку, це було чудово,

so touching.

так зворушливо.

Have you ever sent yourself a postcard?

А ти коли-небудь відсилав сам собі листівку?

Have you ever sent in a secret to PostSecret?

Ти поділився якоюсь таємницею із PostSecret?

FW: I have one of my own secrets in every book.

ФВ: У кожній книжці є одна моя таємниця.

I think in some ways, the reason I started the project,

До певної міри, я і заснував цей проект

even though I didn't know it at the time,

- хоча в той час про це не здогадувався -

was because I was struggling with my own secrets.

тому що сам боровся зі своїми власними таємницями.

And it was through crowd-sourcing,

І тільки завдяки допомозі громади,

it was through the kindness that strangers were showing me,

завдяки доброті незнайомих мені людей,

that I could uncover

я зміг відкрити таємниці

parts of my past that were haunting me.

зі свого минулого, які не давали мені спокою.

JC: And has anyone ever discovered

ДК: Чи хтось здогадався,

which secret was yours in the book?

яка таємниця із книжки належить тобі?

Has anyone in your life been able to tell?

Чи хтось із твоїх знайомих виявив її?

FW: Sometimes I share that information, yeah.

ФВ: Інколи я розповідаю про них, чесно.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)