Success, failure and the drive to keep creating | Elizabeth Gilbert

Перекладач: Sveta Bon Утверджено: Khrystyna Romashko

So, a few years ago I was at JFK Airport

Кілька років тому я чекала на свій рейс

about to get on a flight,

в аеропорту Кеннеді.

when I was approached by two women

До мене підійшли дві жінки,

who I do not think would be insulted

сподіваюся, вони не образяться,

to hear themselves described

якщо я опишу їх

as tiny old tough-talking Italian-American broads.

як маленьких язикатих бабенцій італійського походження.

The taller one, who is like up here,

Більш висока, отака на зріст,

she comes marching up to me, and she goes,

рішуче підходить до мене і каже:

"Honey, I gotta ask you something.

"Люба, мені треба в тебе дещо запитати.

You got something to do with that whole

Оце нашуміле "Їсти. Молитися. Кохати."

'Eat, Pray, Love' thing that's been going on lately?"

твоє творіння?

And I said, "Yes, I did."

Я відповіла: " Так".

And she smacks her friend and she goes,

Вона тьопнула свою подружку і промовила:

"See, I told you, I said, that's that girl.

"Бачиш, я ж казала, це саме та дівчина.

That's that girl who wrote that book

Це вона написала оту книгу,

based on that movie."

засновану на сюжеті того фільму."

(Laughter)

(Сміх)

So that's who I am.

Ось, виявляється, хто я.

And believe me, I'm extremely grateful to be that person,

Повірте, я безмежно вдячна бути цією людиною,

because that whole "Eat, Pray, Love" thing

бо уся ця історія з "Їсти. Молитися. Кохати."

was a huge break for me.

стала для мене величезним проривом.

But it also left me in a really tricky position

Водночас я опинилася у непростій ситуації:

moving forward as an author

як мені надалі розвиватися як автору.

trying to figure out how in the world

Я намагалася зрозуміти, як мені взагалі

I was ever going to write a book again

вдасться написати книгу,

that would ever please anybody,

яка б комусь сподобалася.

because I knew well in advance

Бо я заздалегідь добре знала,

that all of those people who had adored "Eat, Pray, Love"

що усі обожнювачі "Їсти. Молитися. Кохати."

were going to be incredibly disappointed

будуть вкрай розчаровані

in whatever I wrote next

будь-якою моєю іншою книгою,

because it wasn't going to be "Eat, Pray, Love,"

бо це вже буде не їхня улюблениця.

and all of those people who had hated "Eat, Pray, Love"

Всі, ті хто зненавидів "Їсти. Молитися. Кохати.",

were going to be incredibly disappointed

теж були б неймовірно розчаровані

in whatever I wrote next

у моїх наступних творах,

because it would provide evidence that I still lived.

бо вони б нагадували їм про моє існування.

So I knew that I had no way to win,

Отже, я знала, що у будь-якому випадку мені не догодити усім

and knowing that I had no way to win

і усвідомлюючи це,

made me seriously consider for a while

я вже серйозно замислювалася над тим,

just quitting the game

щоб просто вийти з гри,

and moving to the country to raise corgis.

переїхати за місто і розводити цуциків.

But if I had done that, if I had given up writing,

Якби я так вчинила, якби я кинула писати,

I would have lost my beloved vocation,

я б втратила своє покликання.

so I knew that the task was that I had to find

Я зрозуміла, що мені потрібно віднайти

some way to gin up the inspiration

спосіб пробудження свого натхнення

to write the next book

для написання наступної книги,

regardless of its inevitable negative outcome.

незважаючи на її неминуче негативне сприйняття аудиторією.

In other words, I had to find a way to make sure

Іншими словами, мені треба,

that my creativity survived its own success.

щоб мій творчій потенціал не став заручником мого успіху.

And I did, in the end, find that inspiration,

Зрештою, я знайшла це натхнення,

but I found it in the most unlikely

але там, де я на нього не чекала,

and unexpected place.

у найменш імовірному місці.

I found it in lessons that I had learned earlier in life

Відповідь прийшла з мого пережитого досвіду:

about how creativity can survive its own failure.

як продовжувати творити, незважаючи на невдачі.

So just to back up and explain,

Отже, я підсумую і поясню:

the only thing I have ever wanted to be

усе своє життя я хотіла

for my whole life was a writer.

бути лише письменницею.

I wrote all through childhood, all through adolescence,

Я писала ще з дитинства, продовжувала у дорослому віці.

by the time I was a teenager I was sending

Ще підлітком я відправляла

my very bad stories to The New Yorker,

cвої нікчемні оповідання у "Нью Йоркер",

hoping to be discovered.

сподіваючись, що мій талант оцінять.

After college, I got a job as a diner waitress,

Після коледжу я отримала роботу офіціанткою у забігайлівці,

kept working, kept writing,

але я продовжувала працювати, писати.

kept trying really hard to get published,

Я дуже старалася, щоб мої твори надрукували,

and failing at it.

але мені не вдавалося.

Майже шість років поспіль

I failed at getting published

for almost six years.

мої твори не виходили.

So for almost six years, every single day,

Кожного дня, протягом майже шести років,

I had nothing but rejection letters

у моїй поштовій скриньці

waiting for me in my mailbox.

на мене чекали лише листи з відмовами.

And it was devastating every single time,

Кожного разу мене це спустошувало,

and every single time, I had to ask myself

я питала себе: може,

if I should just quit while I was behind

варто кинути це все, якщо мені не щастить,

and give up and spare myself this pain.

звільнитися від цього болю.

But then I would find my resolve,

Але потім у мені прокидалася рішучість

and always in the same way,

і завжди з'являлися ті самі слова:

by saying, "I'm not going to quit,

"Я не кину. я продовжуватиму,

I'm going home."

я вертаюся до своїх коренів".

And you have to understand that for me,

Розумієте, для мене

going home did not mean returning to my family's farm.

повернення до своїх коренів, не означало повернення на сімейну ферму.

For me, going home

Для мене повернення до своїх коренів

meant returning to the work of writing

значить повернутися до письменництва,

because writing was my home,

бо це і є - моє коріння.

because I loved writing more than I hated failing at writing,

Я любила писати більше, ніж я ненавиділа свої невдачі.

which is to say that I loved writing

Інакше кажучи, я любила писати більше,

more than I loved my own ego,

ніж власне его.

which is ultimately to say

Врешті-решт можна сказати,

that I loved writing more than I loved myself.

що я люблю писати, більш, ніж себе.

And that's how I pushed through it.

Це й допомогло мені досягти успіху.

But the weird thing is that 20 years later,

Дивно те, що за 20 років, коли навколо

during the crazy ride of "Eat, Pray, Love,"

"Їсти. Молитися. Кохати" здійнявся увесь цей тарарам,

I found myself identifying all over again

я знов почала асоціювати себе

with that unpublished young diner waitress

з тією молодою невизнаною офіціанткою,

who I used to be, thinking about her constantly,

якою я колись була. Я постійно про неї думала,

and feeling like I was her again,

і знов почувалася, як вона.

which made no rational sense whatsoever

Для цього не було жодних раціональних підстав,

because our lives could not have been more different.

бо наші життя були зовсім різні.

She had failed constantly.

Вона постійно зазнавала невдач.

I had succeeded beyond my wildest expectation.

А я досягла успіху, якого не уявляла у своїх найсміливіших мріях.

We had nothing in common.

Між нами нічого спільного.

Why did I suddenly feel like I was her all over again?

Чого це я раптом знов відчувала себе нею?

And it was only when I was trying to unthread that

Тільки коли я почала аналізувати ситуацію,

that I finally began to comprehend

нарешті я збагнула

the strange and unlikely psychological connection

дивний і неймовірний психологічний зв'язок

in our lives between the way we experience great failure

між нашою реакцією на великі невдачі

and the way we experience great success.

і реакцією на великий успіх.

So think of it like this:

Ось до чого я дійшла, подумайте:

For most of your life, you live out your existence

Більшу частину життя ми проживаємо

here in the middle of the chain of human experience

десь усередині ланцюга людського досвіду,

where everything is normal and reassuring and regular,

де все нормально, спокійно і розміряно,

but failure catapults you abruptly way out over here

але невдача вибиває вас з колії

into the blinding darkness of disappointment.

у засліплюючу пітьму розчарування.

Success catapults you just as abruptly but just as far

Успіх так само раптово вибиває вас

way out over here

із второваної колії

into the equally blinding glare

у такий самий засліплюючий блиск

of fame and recognition and praise.

слави, визнання і похвали.

And one of these fates

Один з цих прикладів

is objectively seen by the world as bad,

сприймається світом як негативний,

and the other one is objectively seen by the world as good,

а інший дійсно сприймається позитивно,

but your subconscious is completely incapable

але ваша підсвідомість не в змозі

of discerning the difference between bad and good.

розрізнити негативне і позитивне.

The only thing that it is capable of feeling

Єдине, що ви підсвідомо відчуваєте -

is the absolute value of this emotional equation,

це абсолютну величину цього емоційного рівняння,

the exact distance that you have been flung

точну відстань, наскільки вас відкинуло

from yourself.

від вашого справжнього "я".

And there's a real equal danger in both cases

Обидві ситуації однаково небезпечні,

of getting lost out there

бо ви заблукали і заплуталися

in the hinterlands of the psyche.

у закутках вашої душі.

But in both cases, it turns out that there is

Проте, в обох випадках, виявляється,

also the same remedy for self-restoration,

допоможе один і той спосіб самовідновлення.

and that is that you have got to find your way back home again

Вам треба знов якнайшвидше віднайти шлях

as swiftly and smoothly as you can,

до своїх коренів.

and if you're wondering what your home is,

Якщо ви вагаєтеся, що ви можете назвати своїм корінням,

here's a hint:

от вам натяк:

Your home is whatever in this world you love

Ваше коріння - це те, що ви любите більш,

more than you love yourself.

ніж себе.

So that might be creativity, it might be family,

Можливо, це - творчість, можливо - родина,

it might be invention, adventure,

це можуть бути винаходи, пригоди,

faith, service, it might be raising corgis,

віра, служіння людям, розведення цуценят.

I don't know, your home is that thing

Не знаю, ваше коріння це те, на що

to which you can dedicate your energies

ви спрямовуєте свою енергію

with such singular devotion

з такою вражаючою відданістю,

that the ultimate results become inconsequential.

що кінцеві результати вже не мають великого значення.

For me, that home has always been writing.

Для мене цим корінням завжди була робота письменниці.

So after the weird, disorienting success

Отже після неймовірного, збиваючого з пантелику успіху

that I went through with "Eat, Pray, Love,"

моєї книжки "Їсти. Молитися. Кохати",

I realized that all I had to do was exactly

я збагнула, що наразі маю зробити саме те,

the same thing that I used to have to do all the time

що мені доводилося робити увесь час,

when I was an equally disoriented failure.

коли я була невдахою з таким самим хаосом у думках.

I had to get my ass back to work,

Я мала змусити себе повернутися до роботи,

and that's what I did, and that's how, in 2010,

що я і зробила. Саме так у 2010 році

I was able to publish the dreaded follow-up

мені вдалося опублікувати страхітливу наступницю

to "Eat, Pray, Love."

" "Їсти. Молитися. Кохати".

And you know what happened with that book?

Знаєте, що очікувало цю книгу?

It bombed, and I was fine.

Повний провал, але я нормально це сприйняла.

Actually, I kind of felt bulletproof,

Знаєте, мене це не зачепило,

because I knew that I had broken the spell

бо я вже знала, що зняла закляття

and I had found my way back home

і віднайшла шлях до своїх коренів -

to writing for the sheer devotion of it.

до письменництва лише заради абсолютної відданості йому.

And I stayed in my home of writing after that,

І після цього я завжди в контакті зі своїм корінням,

and I wrote another book that just came out last year

я написала ще одну книгу, яка вийшла минулого року.

and that one was really beautifully received,

Вона отримала чимало схвальних відгуків,

which is very nice, but not my point.

це дуже приємно, але я не про це.

My point is that I'm writing another one now,

Я про те, що зараз я пишу ще одну книгу,

and I'll write another book after that

після неї буду писати іншу,

and another and another and another

потім ще, ще і ще;

and many of them will fail,

багато з них не стануть бестселерами,

and some of them might succeed,

деякі стануть,

but I will always be safe

але на мене не впливатимуть

from the random hurricanes of outcome

випадкові буревії кінцевих результатів,

as long as I never forget where I rightfully live.

доки я пам'ятатиму, де моє коріння.

Look, I don't know where you rightfully live,

Слухайте, я не знаю, де ваше коріння,

but I know that there's something in this world

але я впевнена, що у цьому світі є дещо,

that you love more than you love yourself.

що ви любите більш, ніж себе.

Something worthy, by the way,

До речі, щось корисне,

so addiction and infatuation don't count,

тож, відкинемо наркотики і сліпу одержимість.

because we all know that those are not safe places to live. Right?

Ми ж усі розуміємо, що вони до добра не доведуть. Правда ж?

The only trick is that you've got to identify

Найскладніше, що вам доведеться зробити це -

the best, worthiest thing that you love most,

визначити найкориснішу та найулюбленішу діяльність

and then build your house right on top of it

і навколо неї пустити своє коріння

and don't budge from it.

та ніколи не відмовлятися від нього.

And if you should someday, somehow

Якщо колись, якимось чином

get vaulted out of your home

велика невдача або великий успіх

by either great failure or great success,

розірвуть ваш зв'язок з вашим корінням,

then your job is to fight your way back to that home

тоді ваш обов'язок - знов віднайти свій шлях до свого коріння.

the only way that it has ever been done,

Єдиний спосіб відновити цей зв'язок:

by putting your head down and performing

засукати рукави і робити свою справу

with diligence and devotion

старанно і віддано,

and respect and reverence

з повагою і шаною,

whatever the task is that love

неважливо, що саме ви робите,

is calling forth from you next.

нехай вами керує любов.

You just do that, and keep doing that

Просто робіть так

again and again and again,

знов і знов,

and I can absolutely promise you, from long personal experience

і я обіцяю вам зі свого багатого життєвого досвіду,

in every direction, I can assure you

я запевняю вас,

that it's all going to be okay.

що ви впораєтеся.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)