What hallucination reveals about our minds | Oliver Sacks

Перекладач: Надя Ткаченко Утверджено: Alina Kozoriz

We see with the eyes,

Ми бачимо очима,

but we see with the brain as well.

але так само бачимо і мозком.

And seeing with the brain is often called imagination.

Мозковий зір часто називають уявою.

Ми знайомі із горизонтами нашої уяви, нашого внутрішнього світу.

And we are familiar with the landscapes of our own imagination,

our inscapes.

We've lived with them all our lives.

Ми живемо з ними все життя.

But there are also hallucinations as well.

Однак ще існують галюцинації,

And hallucinations are completely different.

і вони - абсолютно інші.

They don't seem to be of our creation.

Вони не є нашим творінням,

They don't seem to be under control.

вони не підлягають нашому контролю.

They seem to come from the outside and to mimic perception.

Здається, що вони приходять ззовні

та імітують сприймання.

So I am going to be talking about hallucinations

Отже, я говоритиму про галюцинації

and a particular sort of visual hallucination,

і окремий різновид зорових галюцинацій,

which I see among my patients.

які я спостерігав серед своїх пацієнтів.

A few months ago, I got a phone call from a nursing home where I work.

Декілька місяців тому мені подзвонили

з будинку престарілих, де я працюю.

They told me that one of their residents, an old lady in her 90s,

Мені сказали, що одна з мешканок, 90-річна жінка,

was seeing things,

марила,

and they wondered if she'd gone bonkers

і вони хотіли з'ясувати, чи вона схибила,

or, because she was an old lady,

або, оскільки вона - стара,

whether she'd had a stroke, or whether she had Alzheimer's.

чи трапився у неї інсульт, або ж хвороба Альцгеймера.

And so they asked me if I would come and see Rosalie,

Мене попросили приїхати і оглянути Розалію -

the old lady.

цю жінку.

I went in to see her.

Я приїхав, щоб оглянути її.

It was evident straightaway that she was perfectly sane

Одразу стало очевидним,

що вона була в здоровому глузді

and lucid and of good intelligence,

і ясному розумі,

but she'd been very startled and very bewildered,

але вона була збентежена і дуже розгублена

because she'd been seeing things.

через те, що вона бачила видіння.

And she told me -- the nurses hadn't mentioned this --

І вона розповіла мені те, що

не сказали медсестри -

that she was blind,

вона була сліпою,

that she had been completely blind from macular degeneration for five years.

повністю сліпою вже протягом 5 років внаслідок дегенерації жовтої плями.

But now, for the last few days, she'd been seeing things.

Але в останні 5 днів вона бачила видіння.

So I said, "What sort of things?"

Я спитав, які саме видіння.

And she said, "People in Eastern dress,

Вона сказала: "Люди у східному одязі,

in drapes, walking up and down stairs.

загорнуті в тканину, які підіймаються і спускаються по сходах.

A man who turns towards me and smiles,

Чоловік, який обертається до мене і посміхається.

but he has huge teeth on one side of his mouth.

Але на одній стороні його рота - величезні зуби.

Animals too.

Також я бачила тварин.

I see a white building. It's snowing, a soft snow.

Я бачила білу будівлю. Сніжило, сніг був м'який.

I see this horse with a harness, dragging the snow away.

Я бачила коня в упряжі, що розсікав сніг.

Then, one night, the scene changes.

Потім, однієї ночі, сюжет змінився.

I see cats and dogs walking towards me.

Я бачила котів і собак, які пробігали повз мене.

They come to a certain point and then stop.

Вони добігали до певного місця і зупинялись.

Then it changes again.

Потім сюжет знову змінився.

I see a lot of children. They're walking up and down stairs.

Я бачила багато дітей. Вони піднімались і спускались сходами.

They wear bright colors, rose and blue,

Вони були вбрані в яскраві одежини - рожеві і блакитні.

like Eastern dress."

Щось схоже на східне вбрання.

Sometimes, she said, before the people come on,

Вона розказала, що інколи, перед тим, як з'являються люди,

she may hallucinate pink and blue squares on the floor,

вона бачить рожеві і блакитні квадрати на підлозі,

which seem to go up to the ceiling.

які, здається, простягаються до стелі".

I said, "Is this like a dream?"

Я спитав: "Чи схоже це на сон?"

And she said, "No, it's not like a dream. It's like a movie."

Вона відповіла, що це схоже не на сон, а на фільм.

Вона говорить: "Я бачу колір. Я бачу рух.

She said, "It's got color. It's got motion.

But it's completely silent, like a silent movie."

Але фільм повністю беззвучний - як німе кіно".

And she said it's a rather boring movie.

І вона говорить, що це досить нудне кіно.

(Laughter)

Вона додає: "Всі ці люди в східному вбранні

She said, "All these people with Eastern dress,

walking up and down, very repetitive, very limited."

піднімаються і спускаються весь час, все дуже одноманітно".

(Laughter)

(Сміх)

And she had a sense of humor.

У неї є почуття гумору.

She knew it was a hallucination, but she was frightened.

Вона знає, що це галюцинації.

Але вона налякана. Вона прожила 95 років

She had lived 95 years,

and she'd never had a hallucination before.

і ніколи не стикалась із подібним раніше.

She said that the hallucinations were unrelated to anything she was thinking

Вона говорить, що галюцинації не мали відношення

до того, що вона відчувала чи робила,

or feeling or doing,

здавалось, вони приходили самі собою і так само зникали.

that they seemed to come on by themselves, or disappear.

She had no control over them.

Вона не контролювала їх.

Вона не впізнавала нікого

She said she didn't recognize any of the people or places

із людей, не впізнавала місця

in the hallucinations,

з галюцинацій.

and none of the people or the animals --

І ніхто з людей чи тварин

well, they all seemed oblivious of her.

не звертав на неї уваги.

And she didn't know what was going on.

І вона не розуміла, що відбувається.

She wondered if she was going mad or losing her mind.

Вона не знала, чи вона божеволіє

чи втрачає глузд.

Well, I examined her carefully.

Отже, я її прискіпливо обстежив.

She was a bright old lady,

Вона була розумною старенькою, у здоровому глузді.

perfectly sane.

She had no medical problems.

У неї не було медичних проблем.

She wasn't on any medications which could produce hallucinations.

Вона не приймала жодних препаратів, які могли б викликати галюцинації.

But she was blind.

Але вона була сліпою.

And I then said to her, "I think I know what you have."

І я сказав їй:

"Здається, я знаю, що з вами".

I said, "There is a special form of visual hallucination

"Це окрема форма галюцинацій,

which may go with deteriorating vision or blindness.

яка може супроводжувати порушений зір або сліпоту.

This was originally described," I said,

Це було описано вперше

"right back in the 18th century,

у далекому 18 сторіччі

by a man called Charles Bonnet.

чоловіком на ім'я Шарль Бонне.

And you have Charles Bonnet syndrome.

І у вас - синдром Шарля Бонне.

There's nothing wrong with your brain. There's nothing wrong with your mind.

З вашим мозком все гаразд. З вашим розумом все гаразд.

У вас синдром Шарля Бонне.

You have Charles Bonnet syndrome."

And she was very relieved at this,

І вона відчула велике полегшення,

that there was nothing seriously the matter,

оскільки з нею не було нічого серйозного,

and also rather curious.

тепер вона була радше зацікавлена.

She said, "Who is this Charles Bonnet?"

Вона спитала, хто такий Шарль Бонне,

She said, "Did he have them himself?"

і чи були у нього галюцинації.

And she said, "Tell all the nurses that I have Charles Bonnet syndrome."

Ще вона попросила сказати всім медсестрам,

що у неї синдром Шарля Бонне.

(Laughter)

(Сміх)

"I'm not crazy. I'm not demented. I have Charles Bonnet syndrome."

"Я не божевільна, у мене немає деменції, у мене синдром Шарля Бонне".

Well, so, I did tell the nurses.

Так, я сказав медсестрам.

Now this, for me, is a common situation.

Зараз це для мене звична ситуація.

I work in old-age homes, largely.

Я багато працюю в будинках престарілих.

I see a lot of elderly people

Я бачу багато людей похилого віку,

які позбавлені слуху чи зору.

who are hearing-impaired or visually impaired.

About 10 percent of the hearing-impaired people

Близько 10 відсотків людей із вадами слуху

get musical hallucinations.

стикаються із музичними галюцинаціями.

And about 10 percent of the visually impaired people

І так само близько 10% людей із вадами зору

get visual hallucinations.

бачать галюцинації.

You don't have to be completely blind,

Не обов'язково бути повністю сліпим,

only sufficiently impaired.

достатньо часткової сліпоти.

Now, with the original description in the 18th century,

Щодо оригінального опису 18 сторіччя,

Charles Bonnet did not have them.

у Шарля Бонне не було галюцинацій.

His grandfather had these hallucinations.

Вони спіткали його дідуся.

His grandfather was a magistrate, an elderly man.

Його дідусь був суддею, літнім чоловіком.

He'd had cataract surgery.

Він переніс операцію з видалення катаракти.

His vision was pretty poor.

Його зір був досить слабким.

And in 1759, he described to his grandson

У 1759 році він описав своєму онуку

різноманітні видіння, які йому довелося побачити.

various things he was seeing.

The first thing he said was he saw a handkerchief in midair.

Перша річ, яку він побачив -

носовичок у повітрі.

It was a large blue handkerchief with four orange circles.

Це був великий синій носовик

з чотирма помаранчевими колами.

And he knew it was a hallucination.

І він знав, що це видіння.

You don't have handkerchiefs in midair.

В повітряному просторі не буває хустинок.

And then he saw a big wheel in midair.

Згодом він побачив велике колесо у повітряному просторі.

But sometimes he wasn't sure whether he was hallucinating or not,

Але інколи він не був впевнений, чи він галюцинує, чи ні,

because the hallucinations would fit in the context of the visions.

оскільки галюцинації підходили під контекст того,

що він бачив.

So on one occasion, when his granddaughters were visiting them,

Одного разу, коли онучки завітали до нього,

він запитав: "А хто ці привабливі чоловіки з вами?"

he said, "And who are these handsome young men with you?"

(Laughter)

And they said, "Alas, Grandpapa, there are no handsome young men."

І вони сказали: "Дідусю, тут немає ніяких привабливих чоловіків".

And then the handsome young men disappeared.

Тоді привабливі чоловіки зникли.

It's typical of these hallucinations

Типовим для таких галюцинацій є те,

that they may come in a flash and disappear in a flash.

що вони можуть миттєво з'являтися і миттєво зникати.

They don't usually fade in and out.

Вони зазвичай поступово не посилюються і не зникають.

They are rather sudden, and they change suddenly.

Вони швидше раптові і змінюються раптово.

Шарль Люллін, дідусь,

Charles Lullin, the grandfather,

saw hundreds of different figures,

бачив сотні різних фігур,

different landscapes of all sorts.

пейзажів усіх видів.

On one occasion, he saw a man in a bathrobe smoking a pipe,

Одного разу він побачив чоловіка, який був одягнений в халат і курив люльку,

and realized it was himself.

і він усвідомив, що це він сам.

That was the only figure he recognized.

Це була єдина постать, яку він впізнав.

On one occasion, when he was walking in the streets of Paris,

Іншого разу, коли він прогулювався Парижем,

he saw -- this was real -- a scaffolding.

він побачив (це було насправді) будівельні риштування.

But when he got back home, he saw a miniature of the scaffolding,

Однак, коли він повернувся додому, то побачив мініатюру риштувань

six inches high,

заввишки 15 см на своєму робочому столі.

on his study table.

This repetition of perception is sometimes called "palinopsia."

Таке повторення сприймання

інколи назвивають палінопсією.

З ним і з Розалі,

With him and with Rosalie,

what seems to be going on --

здається, ось що.

and Rosalie said, "What's going on?" --

Розалі спитала, що відбувається.

and I said that as you lose vision,

І я відповів, що з втратою зору

as the visual parts of the brain are no longer getting any input,

"візуальні" частини мозку більше не отримують жодних даних,

they become hyperactive and excitable,

вони стають гіперактивними і збудженими

and they start to fire spontaneously.

і починають спалахувати спонтанно.

Тоді у людей починаються видіння.

And you start to see things.

The things you see can be very complicated indeed.

Речі, які ввижаються людям, можуть бути дуже складними.

У іншої моєї пацієнтки,

With another patient of mine who also had some vision,

яка також була жертвою видінь,

видіння були докучливими.

the visions she had could be disturbing.

On one occasion, she said she saw a man in a striped shirt in a restaurant.

Одного разу, вона розповіла, що бачила

у ресторані чоловіка у смугастій сорочці.

And he turned round,

І він повернувся до неї. Згодом

and then he divided into six figures in striped shirts,

він поділився на шість фігур в смугастих сорочках,

who started walking towards her.

які почали йти до неї.

And then the six figures came together, like a concertina.

Потім шість фігур знову стали докупи, як гармошка.

Once, when she was driving,

Іншого разу, коли вона їхала в машині,

or rather, her husband was driving,

точніше, її чоловік був за кермом,

the road divided into four

дорога розділилася на чотири частини,

and she felt herself going simultaneously up four roads.

і вона відчула, що одночасно їде по чотирьох дорогах.

Також у неї були дуже рухливі галюцинації.

She had very mobile hallucinations as well.

A lot of them had to do with a car.

Багато з них були пов'язані з автівкою.

Sometimes she would see a teenage boy sitting on the hood of the car.

Одного разу вона бачила підлітка,

який сидів на капоті машини.

He was very tenacious,

Він тримався дуже міцно і зберігав рівновагу,

and he moved rather gracefully when the car turned.

коли автомобіль повертав.

And then when they came to a stop,

А коли вони зупинились,

the boy would do a sudden vertical takeoff, 100 foot in the air,

хлопець зробив раптовий переворот у повітрі на 30 метрів,

and then disappear.

а потім зник.

Another patient of mine had a different sort of hallucination.

Інша моя пацієнтка страждала від галюцинацій іншого виду.

This was a woman who didn't have trouble with her eyes

Це була жінка, яка не мала проблем із зором,

but the visual parts of her brain,

але візуальні частини її мозку

a little tumor in the occipital cortex.

були уражені невеликою пухлиною в потиличній долі.

And, above all, she would see cartoons.

І, окрім іншого, вона бачила мультфільми.

And these cartoons would be transparent,

Мультики були прозорі

and would cover half the visual field, like a screen.

і займали половину поля зору, як екран.

And especially, she saw cartoons of Kermit the Frog.

Зокрема, вона бачила мультики про жабку Керміта.

(Laughter)

(Сміх)

Now, I don't watch Sesame Street,

Ні, я не дивлюсь "Вулицю Сезам",

але вона згадала про це у своїй розповіді.

but she made a point of saying,

"Why Kermit?" she said, "Kermit the Frog means nothing to me."

"Чому Керміт?" - вона питала, - "Керміт для мене ніхто.

You know, I was wondering about Freudian determinants: Why Kermit?

Знаєте, цікаво, як би це пояснив Фройд.

Чому Керміт?

"Kermit the Frog means nothing to me."

Керміт для мене ніхто".

She didn't mind the cartoons too much.

Вона не мала нічого проти мультфільмів,

But what did disturb her

Але її турбувало, що з'являлися дуже наполегливі

was she got very persistent images or hallucinations of faces,

зображення чи галюцинації облич,

and as with Rosalie, the faces were often deformed,

і, як у випадку з Розалі, обличчя часто були деформовані,

with very large teeth or very large eyes.

з велетенськими зубами чи гігантськими очима.

And these frightened her.

І це її лякало.

Well, what is going on with these people?

То що з цими людьми?

As a physician, I have to try and define what's going on

Як лікар, я намагався зрозуміти, що відбувається

and to reassure people,

і переконати людей,

especially to reassure them that they're not going insane.

переконати, зокрема, в тому, що вони не збожеволіли.

Як я казав, близько 10% людей з вадами зору

Something like 10 percent, as I said,

of visually impaired people get these.

мають таку проблему.

But no more than one percent of the people acknowledge them,

Але не більше 1% людей зізнаються у цьому,

because they are afraid they will be seen as insane or something.

тому що бояться, що їх визнають божевільними абощо.

And if they do mention them to their own doctors,

І якщо вони звернуться до своїх лікарів,

ті можуть поставити їм хибний діагноз.

they may be misdiagnosed.

In particular, the notion is that if you see things or hear things,

Зокрема, існує уявлення про те, що якщо ви бачите щось

або чуєте, ви - божевільний,

you're going mad.

But the psychotic hallucinations are quite different.

але психотичні галюцинації відрізняються.

Psychotic hallucinations, whether they are visual or vocal,

Психотичні галюцинації, неважливо, візуальні вони чи звукові,

they address you.

вони cпрямовані на вас, вони звинувачують вас.

They accuse you, they seduce you, they humiliate you, they jeer at you.

Вони спокушають вас. Вони вас ображають.

Вони глузують з вас.

You interact with them.

Ви взаємодієте із ними.

There is none of this quality of being addressed

Жодна із цих особливостей

with these Charles Bonnet hallucinations.

не проявляється при синдромі Шарля Бонне.

There is a film. You're seeing a film which has nothing to do with you --

Це кіно. Ви дивитесь фільм, який ніяк не впливає на вас

or that's how people think about it.

і не впливає на ставлення оточуючих до вас.

There is also a rare thing called temporal lobe epilepsy,

Також існує рідкісна хвороба - епілепсія cкроневої долі,

and sometimes, if one has this,

і іноді, якщо людина страждає на неї,

one may feel oneself transported back to a time and place in the past.

вона може відчути, що переноситься назад

в часі і просторі.

You're at a particular road junction.

Ви на перехресті.

You smell chestnuts roasting.

Ви відчуваєте запах смажених каштанів.

You hear the traffic. All the senses are involved.

Ви чуєте дорогу. Всі органи чуття задіяні.

І ви чекаєте на свою дівчину.

And you're waiting for your girl.

And it's that Tuesday evening back in 1982.

Повторюється вечір четверга 1982 року.

The temporal lobe hallucinations are all sense hallucinations,

І галюцинації скроневої долі -

це галюцинації всіх органів чуття,

full of feeling, full of familiarity,

сповнені почуттів, сповнені знайомості,

located in space and time,

розташовані в часі і просторі,

coherent, dramatic.

зв'язні, хвилюючі.

The Charles Bonnet ones are quite different.

Галюцинації при "Шарлі Бонне" трохи відрізняються.

In the Charles Bonnet hallucinations, you have all sorts of levels,

Якщо причиною галюцинацій є "Шарль Бонне",

то вони виникають у різному вигляді -

from the geometrical hallucinations --

від геометричних фігур

the pink and blue squares the woman had --

(рожеві та блакитні квадрати, як у тієї жінки),

up to quite elaborate hallucinations

до досить детальних галюцинацій

with figures and especially faces.

з фігурами і особливо обличчями.

Faces, and sometimes deformed faces,

Обличчя та інколи деформовані обличчя -

are the single commonest thing in these hallucinations.

один з найрозповсюдженіших сюжетів

в цих видіннях.

And one of the second commonest is cartoons.

Другий за розповсюдженістю сюжет - мультфільми.

So, what is going on?

Що відбувається?

Fascinatingly, in the last few years,

Дивовижно, що в останні декілька років

it's been possible to do functional brain imagery,

стало можливим візуалізувати мозок

to do fMRI on people as they are hallucinating,

і провести функціональну магнітно-резонансну томографію, поки людина галюцинує.

Насправді це робиться для того, щоб виявити ті частини,

and, in fact, to find that different parts of the visual brain are activated

які активуються у візуальному мозку,

as they are hallucinating.

коли людина галюцинує.

When people have these simple, geometrical hallucinations,

Коли люди бачать ці прості геометричні галюцинації,

the primary visual cortex is activated.

активується візуальна кора.

This is the part of the brain which perceives edges and patterns.

Це - частина мозку, відповідальна за сприймання кутів і фігур.

You don't form images with your primary visual cortex.

Зображення не формується в візуальній корі.

When images are formed,

Коли зображення сформоване,

a higher part of the visual cortex is involved, in the temporal lobe.

вищі структури візуальної кори

вмикаються у скроневій долі.

Зокрема, у ділянці скроневої долі,

And in particular, one area of the temporal lobe

is called the fusiform gyrus.

яка називається веретеноподібна звивина.

And it's known that if people have damage in the fusiform gyrus,

Відомо, що якщо вона пошкоджена,

they may lose the ability to recognize faces.

люди можуть втрачати здатність розпізнавати обличчя.

But if there's an abnormal activity in the fusiform gyrus,

Але якщо вона ненормально активується,

they may hallucinate faces,

люди можуть бачити неіснуючі обличчя,

and this is exactly what you find in some of these people.

і це якраз те, що спостерігається у декого з описаних мною людей.

There is an area in the anterior part of this gyrus

Передня частина цієї звивини,

where teeth and eyes are represented,

яка відповідає за сприймання зубів та очей,

and that part of the gyrus is activated

активується,

when people get the deformed hallucinations.

коли люди бачать деформовані галюцинації.

There is another part of the brain which is especially activated

Є інша частина мозку,

яка активується,

when one sees cartoons.

коли людина дивиться мультфільми.

It's activated when one recognizes cartoons,

Вона активується, коли людина розпізнає мультфільми,

when one draws cartoons and when one hallucinates them.

створює мультфільми і галюцинує ними.

It's very interesting that that should be specific.

Дуже цікаво, що для цього є окремий процес.

There are other parts of the brain which are specifically involved

Існують інші ділянки мозку, які включені

with the recognition and hallucination of buildings and landscapes.

у процеси розпізнавання будівель та пейзажів,

а також галюцинування ними.

Around 1970, it was found that there were not only parts of the brain,

Близько 1970 року було відкрито, що не лише ділянки мозку,

але й окремі клітини беруть участь у цьому процесі.

but particular cells.

"Face cells" were discovered around 1970.

"Клітини обличчя" були відкриті близько 1970 року.

And now we know that there are hundreds of other sorts of cells,

Сьогодні ми знаємо, що існують сотні інших

видів клітин,

which can be very, very specific.

які можуть проявлятися дуже, дуже специфічно.

So you may not only have "car" cells, you may have "Aston Martin" cells.

Отже, ви можете мати не лише

"клітини-авто",

ви можете мати "клітини-"Астон Мартін"".

(Laughter)

(Сміх)

I saw an Aston Martin this morning. I had to bring it in.

Я бачив "Астон Мартін" зранку.

Я мав взяти його з собою.

(Laughter)

Зараз він десь тут.

And now it's in there, somewhere.

So --

(Сміх)

(Laughter)

now, at this level, in what's called the inferotemporal cortex,

На рівні, який зветься нижньоскроневою корою,

є тільки візуальні образи,

there are only visual images,

or figments or fragments.

які вигадані, чи фрагменти образів.

It's only at higher levels that the other senses join in

Лише на вищих рівнях,

коли включені інші відчуття,

and there are connections with memory and emotion.

з'являється зв'язок між пам'яттю та емоціями.

А при синдромі Шарля Бонне

And in the Charles Bonnet syndrome,

you don't go to those higher levels.

ви не можете використовувати ці вищі рівні.

You're in these levels of inferior visual cortex,

Працюють лише нижні рівні зорової кори,

where you have thousands and tens of thousands

де ви бачите тисячі і десятки тисяч,

and millions of images,

мільйони зображень,

or figments or fragmentary figments,

вигаданих образів, або фрагментарних вигадок,

all neurally encoded in particular cells or small clusters of cells.

які нейронно закодовані

в окремих клітинах, у маленьких ділянках клітин.

Normally, these are all part of the integrated stream of perception,

Зазвичай, це все - частини

інтегрованого потоку сприймання чи уяви,

or imagination,

and one is not conscious of them.

які людина не усвідомлює.

It is only if one is visually impaired or blind

Якщо людина має порушений зір чи сліпоту,

that the process is interrupted.

цей процес переривається.

And instead of getting normal perception,

І замість нормального сприймання,

you're getting an anarchic,

отримується анархічне,

convulsive stimulation, or release,

конвульсивне стимулювання

of all of these visual cells in the inferotemporal cortex.

від цих візуальних клітин

в нижньоскроневій корі.

So, suddenly, you see a face. Suddenly, you see a car.

Тож раптово ви бачите обличчя. Раптово ви бачите автівку.

Suddenly this and suddenly that.

Раптово те, раптово інше.

The mind does its best to organize

Мозок робить все можливе,

and to give some sort of coherence to this,

щоб структурувати і якось пов'язати ці стимули,

but not terribly successfully.

але не зовсім успішно.

When these were first described,

Коли це вперше було описано,

it was thought that they could be interpreted like dreams.

були думки, що можна їх розглядати як сни.

But, in fact, people say,

Але насправді люди говорять:

"I don't recognize the people. I can't form any associations.

"Я не впізнаю людей, я не можу сформувати асоціацій".

"Керміт нічого для мене не значить".

Kermit means nothing to me."

You don't get anywhere, thinking of them as dreams.

Ви нічого не отримуєте від того, що розглядаєте їх як сни.

Отже, я більш-менш розповів про те, що хотів.

Well, I've more or less said what I wanted.

I think I just want to recapitulate and say this is common.

Я лише хотів резюмувати

і сказати, що це розповсюджено.

Think of the number of blind people.

Подумайте про кількість сліпих.

There must be hundreds of thousands of blind people

Є сотні тисяч сліпих людей,

who have these hallucinations

які страждають на галюцинації,

but are too scared to mention them.

але дуже бояться їх визнати.

So this sort of thing needs to be brought into notice,

Тож ці речі мають бути зауважені.

Пацієнтами, лікарями, суспільством.

for patients, for doctors, for the public.

Finally, I think they are infinitely interesting and valuable,

Наостанок, я думаю, що вони

безмежно цікаві і цінні

for giving one some insight as to how the brain works.

для отримання уявлення про те, як працює мозок.

Charles Bonnet said, 250 years ago --

Шарль Бонне сказав 250 років тому,

he wondered how, thinking of these hallucinations,

що йому цікаво, як

how, as he put it, the theater of the mind

театр свідомості

could be generated by the machinery of the brain.

породжується механікою мозку.

Now, 250 years later,

250 років потому,

I think we're beginning to glimpse how this is done.

я думаю, ми почали трохи розуміти, як це відбувається.

Thanks very much.

Дуже вам дякую.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: That was superb. Thank you so much.

Кріс Андерсон: Це було супер. Дякую вам дуже.

You speak about these things with so much insight

Ви говорите про ці речі з неймовірним розумінням

and empathy for your patients.

і емпатією до ваших пацієнтів.

Have you yourself experienced any of the syndromes you write about?

Чи ви самі мали справу з якимись із описаних вами синдромів?

Oliver Sacks: I was afraid you would ask that.

Олівер Сакс: Я боявся, що ви поставите це питання.

(Laughter)

(Сміх)

Well, yeah, a lot of them.

Так, я мав справу із багатьма із них.

And, actually, I'm a little visually impaired myself.

Насправді я сам маю певні проблеми із зором.

I'm blind in one eye and not terribly good in the other.

Я сліпий на одне око, а інше бачить не стовідсотково.

And I see the geometrical hallucinations.

І я бачу геометричні галюцинації.

But they stop there.

Але на цьому все закінчується.

CA: And they don't disturb you?

КА: І вони вас не турбують?

Because you understand what's doing it, it doesn't make you worried?

Розуміння того, що відбувається, не засмучує вас?

ОС: Вони турбують мене не більше за дзвін у вухах,

OS: Well, they don't disturb me any more than my tinnitus,

which I ignore.

який я ігнорую.

They occasionally interest me,

Врешті, вони цікавлять мене,

and I have many pictures of them in my notebooks.

і у мене багато зображень їх у зошиті.

I've gone and had an fMRI myself,

Я зробив фМРТ самостійно,

to see how my visual cortex is ticking over.

щоб побачити, як моя зорова кора приймає це.

And when I see all these hexagons

І коли я побачив всі ці шестикутники

and complex things, which I also have,

і складні речі, які я також бачив

in visual migraine,

при візуальній мігрені,

I wonder whether everyone sees things like this

я зацікавився, чи всі бачать подібним чином,

and whether things like cave art or ornamental art

чи такі речі як наскельні малюнки або орнаменти

may have been derived from them a bit.

якоюсь мірою походять з них.

CA: That was an utterly, utterly fascinating talk.

КА: Це була вкрай приголомшлива промова.

Thank you so much for sharing.

Дякую вам, що поділились.

OS: Thank you. Thank you.

ОС: Дякую вам. Дякую.

(Applause)

(Оплески)