My year reading a book from every country in the world | Ann Morgan

Перекладач: Oksana Senkiv Утверджено: Hanna Leliv

It's often said that you can tell a lot about a person

Часто кажуть, що можна багато сказати про людину,

by looking at what's on their bookshelves.

подивившись, що стоїть на її книжкових полицях.

What do my bookshelves say about me?

Що кажуть про мене мої книжкові полиці?

Well, when I asked myself this question a few years ago,

Коли я запитала себе це кілька років тому,

I made an alarming discovery.

то зробила хвилююче відкриття.

I'd always thought of myself as a fairly cultured,

Я завжди вважала себе досить культурною,

cosmopolitan sort of person.

космополітичною людиною.

But my bookshelves told a rather different story.

Але мої книжкові полиці сказали щось зовсім інше.

Pretty much all the titles on them

Велика кількість заголовків належала книжкам

were by British or North American authors,

британських чи північно-американських авторів.

and there was almost nothing in translation.

Не було майже нічого перекладеного.

Discovering this massive, cultural blind spot in my reading

Коли я виявила цю величезну культурну білу пляму в своєму читанні,

came as quite a shock.

то була глибоко вражена.

And when I thought about it, it seemed like a real shame.

Яка ганьба!

I knew there had to be lots of amazing stories out there

Я знала, що в світі існує багато чудових історій

by writers working in languages other than English.

і письменників, які пишуть іншими мовами.

And it seemed really sad to think that my reading habits meant

Мені стало сумно, коли я подумала, що через свої читацькі звички

I would probably never encounter them.

ніколи на них не натраплю.

So, I decided to prescribe myself

Отож я вирішила записатись на інтенсивний

an intensive course of global reading.

курс глобального читання.

2012 was set to be a very international year for the UK;

2012 рік було проголошено міжнародним роком Великобританії;

it was the year of the London Olympics.

це був рік Олімпійських ігор у Лондоні.

And so I decided to use it as my time frame

Отож я вирішила використати це як часову рамку,

to try to read a novel, short story collection

щоб прочитати роман, коротке оповідання

or memoir from every country in the world.

чи мемуари з кожної країни в світі.

And so I did.

Так я і зробила.

And it was very exciting

Це було дуже захопливо,

and I learned some remarkable things

я дізналася чимало цікавого

and made some wonderful connections

й зробила дивовижні висновки,

that I want to share with you today.

якими сьогодні хочу поділитись з вами.

But it started with some practical problems.

Все почалось із практичних проблем.

After I'd worked out which of the many different lists of countries in the world

Спочатку я задумалася, який же список країн

to use for my project,

використати в своєму проекті,

I ended up going with the list of UN-recognized nations,

і зупинилася на списку країн, визнаних OOН,

to which I added Taiwan,

до яких я додала Тайвань,

which gave me a total of 196 countries.

що дало в сумі 196 країн.

And after I'd worked out how to fit reading and blogging

Потім я обдумала, як поєднати читання і ведення блогу

about, roughly, four books a week

про приблизно чотири книжки на тиждень,

around working five days a week,

працюючи п'ять днів на тиждень.

I then had to face up to the fact that I might even not be able

І тоді зіткнулася з тим, що, можливо, не матиму змоги

to get books in English from every country.

дістати книжки англійською з кожної країни.

Only around 4.5 percent of the literary works published

Тільки близько 4,5 відсотків книжок, які щорічно виходять друком

each year in the UK are translations,

у Великобританії - перекладено.

and the figures are similar for much of the English-speaking world.

Цей показник більш-менш однаковий для всього англомовного світу.

Although, the proportion of translated books published

Хоча відсоток опублікованих перекладених книжок

in many other countries is a lot higher.

у багатьох інших країнах значно вищий.

4.5 percent is tiny enough to start with,

4,5 відсотки - дуже мала цифра,

but what that figure doesn't tell you

але за нею приховано те,

is that many of those books will come from countries

що багато з цих книжок видано в країнах

with strong publishing networks

із потужною мережею видавництв,

and lots of industry professionals primed to go out and sell those titles

і багато фахівців у галузі книговидання підготували до виходу і продажу ці книжки

to English-language publishers.

для англомовних видавців.

So, for example, although well over 100 books are translated from French

Наприклад, понад 100 книжок перекладають із французької

and published in the UK each year,

і публікують у Великобританії щороку.

most of them will come from countries like France or Switzerland.

Більшість із них - із країн на кшталт Франції чи Швейцарії.

French-speaking Africa, on the other hand,

Натомість на франкомовну Африку

will rarely ever get a look-in.

практично не звертають уваги.

The upshot is that there are actually quite a lot of nations

Виходить, що існує багато країн,

that may have little or even no commercially available literature

у яких практично, а той узагалі, немає літератури англійською мовою,

in English.

доступної для продажу.

Their books remain invisible to readers

Їхні книжки залишаються невидимими для читачів

of the world's most published language.

найбільш публікованої мови в світі.

But when it came to reading the world,

Але коли йдеться про читання книжок із різних країн,

the biggest challenge of all for me

найбільшим викликом для мене

was that fact that I didn't know where to start.

було те, що я не знала, звідки почати.

Having spent my life reading almost exclusively British

Я все життя читала британських

and North American books,

і північноамериканських авторів

I had no idea how to go about sourcing and finding stories

і не мала уявлення, як шукати та знаходити історії,

and choosing them from much of the rest of the world.

і як обрати їх з поміж усіх інших у світі.

I couldn't tell you how to source a story from Swaziland.

Я не знала, як шукати історію зі Свазиленду.

I wouldn't know a good novel from Namibia.

Не знала хорошого роману з Намібії.

There was no hiding it --

Ніде правди діти -

I was a clueless literary xenophobe.

я була неосвіченим літературним ксенофобом.

So how on earth was I going to read the world?

Тож яким чином я збиралася прочитати світ?

I was going to have to ask for help.

Я вирішила попросити про допомогу.

So in October 2011, I registered my blog,

Отож, у жовтні 2011 я зареєструвала свій блог,

ayearofreadingtheworld.com,

ayearofreadingtheworld.com,

and I posted a short appeal online.

і опублікувала на сайті короткий заклик.

I explained who I was,

Пояснила, хто я,

how narrow my reading had been,

наскільки вузькі мої літературні горизонти,

and I asked anyone who cared to

і попросила небайдужих

to leave a message suggesting what I might read

залишити повідомлення, запропонувавши прочитати щось

from other parts of the planet.

з інших частин планети.

Now, I had no idea whether anyone would be interested,

Я гадки не мала, чи це когось зацікавить,

but within a few hours of me posting that appeal online,

але за кілька годин після публікації

people started to get in touch.

люди почали писати мені повідомлення.

At first, it was friends and colleagues.

Спочатку друзі та колеги.

Then it was friends of friends.

Потім друзі друзів.

And pretty soon, it was strangers.

І дуже скоро - незнайомці.

Four days after I put that appeal online,

Через чотири дні, відколи я опублікувала цю заяву онлайн,

I got a message from a woman called Rafidah in Kuala Lumpur.

я отримала повідомлення від жінки яку звали Рафіда, мешканки Куала-Лумпур.

She said she loved the sound of my project,

Вона сказала, що їй сподобалась ідея мого проекту.

could she go to her local English-language bookshop

І сказала, що хотіла б піти в місцеву книгарню англомовної літератури,

and choose my Malaysian book and post it to me?

обрати малайзійську книжку й надіслати мені.

I accepted enthusiastically,

Я прийняла її пропозицію з ентузіазмом.

and a few weeks later,

За кілька тижнів

a package arrived containing not one, but two books --

прийшов пакунок, у якому була не одна, а дві книжки.

Rafidah's choice from Malaysia,

Рафіда вибрала для мене одну книжку з Малайзії

and a book from Singapore that she had also picked out for me.

і ще одну з Сингапуру, яку вона теж обрала для мене.

Now, at the time, I was amazed

Я здивувалася,

that a stranger more than 6,000 miles away

що незнайомка, яка живе за більше як 6,000 миль від мене,

would go to such lengths to help someone

доклала таких зусиль, щоб допомогти комусь,

she would probably never meet.

кого вона, можливо, ніколи не зустріне.

But Rafidah's kindness proved to be the pattern for that year.

Але доброта Рафіди виявилася правилом, а не винятком.

Time and again, people went out of their way to help me.

Люди цілий рік допомагали мені.

Some took on research on my behalf,

Деякі проводили дослідження від мого імені,

and others made detours on holidays and business trips

інші звертали зі своїх маршрутів під час відпусток і відряджень,

to go to bookshops for me.

щоб піти заради мене в книгарню.

It turns out, if you want to read the world,

Виявилось, що коли ти хочеш прочитати світ,

if you want to encounter it with an open mind,

якщо хочеш зустріти його з відкритою душею,

the world will help you.

світ вам допоможе.

When it came to countries

Коли дійшло до країн,

with little or no commercially available literature in English,

де дуже мало літератури доступної англійською мовою,

people went further still.

люди пішли на ще більші жертви.

Books often came from surprising sources.

Книжки часто надходили з дивних джерел.

My Panamanian read, for example, came through a conversation

Наприклад, про книжку з Панами я дізналася з переписки

I had with the Panama Canal on Twitter.

з Панамським каналом у Твіттері.

Yes, the Panama Canal has a Twitter account.

Так, Панамський канал має свій блог у Твіттері.

And when I tweeted at it about my project,

І коли я написала йому про свій проект,

it suggested that I might like to try and get hold of the work

він порадив дістати книжку

of the Panamanian author Juan David Morgan.

панамського письменника Хуана Девіда Морґана.

I found Morgan's website and I sent him a message,

Я знайшла веб-сайт Морґана і надіслала йому повідомлення,

asking if any of his Spanish-language novels

запитавши, чи якийсь із його романів іспанською мовою

had been translated into English.

було перекладено англійською.

And he said that nothing had been published,

Він відповів, що нічого опубліковано не було,

but he did have an unpublished translation

але він мав неопублікований переклад

of his novel "The Golden Horse."

свого роману "Золотий кінь".

He emailed this to me,

Він надіслав мені його на емейл,

allowing me to become one of the first people ever

давши мені змогу бути першою з тих,

to read that book in English.

хто прочитає цю книжку англійською.

Morgan was by no means the only wordsmith

Морґан був аж ніяк не єдиним,

to share his work with me in this way.

хто поділився своєю роботою таким чином.

From Sweden to Palau,

Від Швеції до острова Палау

writers and translators sent me self-published books

письменники і перекладачі надсилали мені книжки, видані власним коштом,

and unpublished manuscripts of books

а також неопубліковані рукописи,

that hadn't been picked up by Anglophone publishers

що їх не обрали англомовні видавці,

or that were no longer available,

або ті, що вже не були доступні.

giving me privileged glimpses of some remarkable imaginary worlds.

Вони подарували мені особливий привілей зазирнути в чудові уявні світи.

I read, for example,

Наприклад, я прочитала

about the Southern African king Ngungunhane, who led the resistance

про південноафриканського царя Нґунґунхана, який очолив рух опору

against the Portuguese in the 19th century;

проти Португалії у 19-тому столітті;

and about marriage rituals in a remote village

і про шлюбні ритуали у віддаленому селищі

on the shores of the Caspian sea in Turkmenistan.

на берегах Каспійського моря у Туркменістані.

I met Kuwait's answer to Bridget Jones.

Я натрапила на аналог Бріджит Джонс у Кувейті.

(Laughter)

(Сміх)

And I read about an orgy in a tree in Angola.

І читала про оргію у дереві в Анголі.

But perhaps the most amazing example

Але, напевно, найдивовижніший приклад того,

of the lengths that people were prepared to go to

який шлях люди були ладні подолати,

to help me read the world,

щоб допомогти мені прочитати світ,

came towards the end of my quest,

трапився наприкінці моїх пошуків,

when I tried to get hold of a book from the tiny, Portuguese-speaking

коли я намагалася дістати книжку крихітної португаломовної

African island nation of São Tomé and Príncipe.

африканської острівної держави Сан-Томе і Принсіпі.

Now, having spent several months trying everything I could think of to find

Намагаючись протягом кількох місяців відшукати

a book that had been translated into English from the nation,

книжку з цього острова, яка була б перекладена на англійську,

it seemed as though the only option left to me

я вирішила, що єдиний варіант, який у мене залишився -

was to see if I could get something translated for me from scratch.

спробувати отримати щось перекладене з нуля.

Now, I was really dubious

Я сумнівалася,

whether anyone was going to want to help with this,

що хтось захоче допомогти мені з цим,

and give up their time for something like that.

витратити свій час на щось подібне.

But, within a week of me putting a call out on Twitter and Facebook

Але за тиждень після того, як я опублікувала свій заклик у Твіттері й Фейсбуку

for Portuguese speakers,

до тих, хто говорить португальською,

I had more people than I could involve in the project,

до мене звернулося більше людей, ніж я могла залучити до проекту,

including Margaret Jull Costa, a leader in her field,

зокрема Марґарет Жуль Коста, лідер у своїй галузі,

who has translated the work of Nobel Prize winner José Saramago.

перекладач романів Нобелівського лауреата Жозе Сарамаґо.

With my nine volunteers in place,

Після того, як я залучила дев'ятьох волонтерів,

I managed to find a book by a São Toméan author

мені вдалося знайти книжку письменника з Сан-Томе,

that I could buy enough copies of online.

яка продавалася в Інтернеті в достатній кількості примірників.

Here's one of them.

Ось один із них.

And I sent a copy out to each of my volunteers.

Я надіслала по примірнику кожному волонтеру.

They all took on a couple of short stories from this collection,

Вони всі взяли кілька коротких оповідань із цієї збірки,

stuck to their word, sent their translations back to me,

дотримали слова, відправили свій переклад мені,

and within six weeks, I had the entire book to read.

і за шість тижнів я мала цілу книжку.

In that case, as I found so often during my year of reading the world,

Тоді, як і ще багато разів під час мого року читання,

my not knowing and being open about my limitations

моє незнання і усвідомлення своєї обмеженості

had become a big opportunity.

стали великою перевагою.

When it came to São Tomé and Príncipe,

Коли дійшло до Сан-Томе і Принсіпі,

it was a chance not only to learn something new

це був шанс не лише навчитися чогось нового

and discover a new collection of stories,

й відкрити для себе нову збірку оповідань,

but also to bring together a group of people

а й об'єднати групу людей

and facilitate a joint creative endeavor.

і сприяти спільній творчій діяльності.

My weakness had become the project's strength.

Моя слабкість стала силою проекту.

The books I read that year opened my eyes to many things.

Книжки, що їх я прочитала цьогоріч, відкрили мені очі на різні речі.

As those who enjoy reading will know,

Ті, хто любить читати, знають,

books have an extraordinary power to take you out of yourself

що книжки мають надзвичайну силу переносити вас

and into someone else's mindset,

у чужі думки,

so that, for a while at least,

так, що принаймні якийсь час

you look at the world through different eyes.

ви дивитесь на світ іншими очима.

That can be an uncomfortable experience,

Це може бути неприємний досвід,

particularly if you're reading a book

особливо, якщо ви читаєте книжку

from a culture that may have quite different values to your own.

з культури, яка має зовсім інші цінності ніж ваші.

But it can also be really enlightening.

Але це буває і дуже корисно.

Wrestling with unfamiliar ideas can help clarify your own thinking.

Намагання зрозуміти чужі для вас ідеї допомагає прояснити власне мислення.

And it can also show up blind spots

І виявляє білі плями

in the way you might have been looking at the world.

у світосприйнятті.

When I looked back at much of the English-language literature

Коли я подивилась на більшість англомовної літератури,

I'd grown up with, for example,

на якій виросла,

I began to see how narrow a lot of it was,

то усвідомила, наскільки бідною вона була

compared to the richness that the world has to offer.

порівняно з тим багатством, що може запропонувати світ.

And as the pages turned,

З кожною новою сторінкою

something else started to happen, too.

відбувалося ще дещо.

Little by little,

Поволі

that long list of countries that I'd started the year with, changed

той довгий список країн, з якого почався рік, перетворився

from a rather dry, academic register of place names

з досить сухого, наукового переліку географічних місць

into living, breathing entities.

у живу реальність.

Now, I don't want to suggest that it's at all possible

Ні, я не маю на увазі, що

to get a rounded picture of a country simply by reading one book.

отримати цілісне уявлення про країну можна, просто прочитавши одну книжку.

But cumulatively, the stories I read that year

Але, вкупі взяті, оповідання, які я прочитала того року,

made me more alive than ever before

зробили мене більш сприйнятливою ніж будь-коли раніше

to the richness, diversity and complexity of our remarkable planet.

до багатства, різноманітності і складності нашої чудової планети.

It was as though the world's stories

Здавалося, що оповідання зі всього світу

and the people who'd gone to such lengths to help me read them

й люди, які стільки зробили, щоб допомогти мені їх прочитати,

had made it real to me.

зробили ті країни реальними для мене.

These days, when I look at my bookshelves

Тепер, коли я дивлюся на свої книжкові полиці

or consider the works on my e-reader,

чи переглядаю твори на електронній книжці,

they tell a rather different story.

вони розповідають зовсім іншу історію.

It's the story of the power books have to connect us

Це історія про те, що книжкам під силу об'єднати нас

across political, geographical, cultural, social, religious divides.

попри політичні, географічні, культурні, соціальні, релігійні розбіжності.

It's the tale of the potential human beings have to work together.

Це розповідь про здатність людей співпрацювати.

And, it's testament

І це підтвердження,

to the extraordinary times we live in, where, thanks to the Internet,

що ми живемо в незвичайні часи, коли завдяки Інтернету

it's easier than ever before

стає легше ніж будь-коли раніше

for a stranger to share a story, a worldview, a book

незнайомцю поділитися своєю розповіддю, світоглядом, книжкою

with someone she may never meet, on the other side of the planet.

з кимось по той бік планети, кого, можливо, ніколи не зустрінеш.

I hope it's a story I'm reading for many years to come.

Сподіваюся, цю історію я читатиму в майбутньому.

And I hope many more people will join me.

І сподіваюся, що багато людей приєднається до мене.

If we all read more widely, there'd be more incentive

Якщо ми читатимемо книжки з різних країн, буде більше стимулу

for publishers to translate more books,

для видавців перекладати більше книжок,

and we would all be richer for that.

і ми всі від цього станемо багатшими.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)