How to practice emotional first aid | Guy Winch | TED

Перекладач: Khrystyna Khoma Утверджено: Hanna Leliv

I grew up with my identical twin,

who was an incredibly loving brother.

Now, one thing about being a twin is,

Я виріс разом із своїм братом-близнюком,

it makes you an expert at spotting favoritism.

який був надзвичайно люблячим.

Коли в тебе є брат-близнюк, то ти можеш стати справжнім експертом

If his cookie was even slightly bigger than my cookie,

у виявленні фаворитизму.

I had questions.

Якщо його печиво було хоч трішки більшим за моє, у мене зразу виникали претензії.

And clearly, I wasn't starving.

(Laughter)

When I became a psychologist, I began to notice favoritism

Хоча, однозначно я не помирав з голоду.

(Сміх)

of a different kind;

and that is, how much more we value the body than we do the mind.

Коли я став психологом,

я почав помічати фаворитизм іншого типу.

I spent nine years at university earning my doctorate in psychology,

І він полягає в тому, що ми надаємо набагато більше значення тілу, ніж думці.

and I can't tell you how many people look at my business card and say,

Я провів 9 років в університеті, аби здобути докторський ступінь з психології,

"Oh -- a psychologist. So, not a real doctor,"

і я навіть не можу вам сказати, скільки людей, дивлячись на мою візитку, кажуть:

as if it should say that on my card.

"О! Ви психолог! Що ж, не справжній лікар".

[Dr. Guy Winch, Just a Psychologist (Not a Real Doctor)]

(Laughter)

This favoritism we show the body over the mind --

Ніби я це маю писати на своїй візитці.

(Сміх)

I see it everywhere.

I recently was at a friend's house,

Цю пріорітетність, яку ми надаємо тілу над думкою,

and their five-year-old was getting ready for bed.

He was standing on a stool by the sink, brushing his teeth,

я помічаю всюди.

Нещодавно я був вдома у свого друга.

when he slipped and scratched his leg on the stool when he fell.

Його п'ятирічний син збирався лягати спати.

Він стояв на стільці біля умивальника і чистив зуби,

He cried for a minute, but then he got back up,

коли раптом послизнувся і, падаючи зі стільця, подряпав собі ногу.

got back on the stool, and reached out for a box of Band-Aids

Зразу він заплакав, але потім піднявся,

to put one on his cut.

знову став на стілець і потягнувся за аптечкою з лейкопластирами,

Now, this kid could barely tie his shoelaces,

щоб взяти один і заклеїти подряпину.

but he knew you have to cover a cut so it doesn't become infected,

Ця дитина заледве могла зав'язати шнурівки,

and you have to care for your teeth by brushing twice a day.

але він знав, що потрібно покрити ранку, аби до неї не потрапила ніяка інфекція,

We all know how to maintain our physical health

і що потрібно піклуватись про зуби, чистячи їх двічі на день.

and how to practice dental hygiene, right?

We've known it since we were five years old.

Ми всі знаємо, як підтримувати своє фізичне здоров'я

But what do we know about maintaining our psychological health?

і як піклуватись про чистоту зубів, чи не так?

Ми це знаємо ще з п'яти років.

Well, nothing.

Але що ми знаємо про турботу про своє психічне здоров'я?

What do we teach our children about emotional hygiene?

Nothing.

Чесно - нічого.

How is it that we spend more time taking care of our teeth

Що ми вчимо дітей про емоційну гігієну?

Нічого.

than we do our minds?

Як так сталось, що ми проводимо більше часу,

Why is it that our physical health is so much more important to us

піклуючись про свої зуби, ніж про свої думки?

than our psychological health?

Чому наше фізичне здоров'я є для нас набагато важливішим,

We sustain psychological injuries even more often than we do physical ones,

ніж наше психічне здоров'я?

injuries like failure or rejection or loneliness.

Чи знаєте ви, що психічних травм ми зазнаємо

значно частіше ніж фізичних?

And they can also get worse if we ignore them,

and they can impact our lives in dramatic ways.

Таких травм як поразка, відкинення чи самотність,

стан яких може погіршуватись, якщо їх ігнорувати.

And yet, even though there are scientifically proven techniques

І вони можуть мати везичезний вплив на наше життя.

we could use to treat these kinds of psychological injuries,

І хоча існує безліч науково підтверджених прийомів, за допомогою яких

we don't.

It doesn't even occur to us that we should.

ми могли б лікувати ці психічні травми, ми їх не використовуємо.

"Oh, you're feeling depressed? Just shake it off; it's all in your head."

Нам навіть на думку не спадає, що це варто робити.

Can you imagine saying that to somebody with a broken leg:

"У тебе депресія? Просто позбудься її, це все у твоїй голові".

"Oh, just walk it off; it's all in your leg."

(Laughter)

Уявіть собі, що ви таке кажете людині зі зламаною ногою:

It is time we closed the gap

"Просто йди. Це все в твоїй нозі".

between our physical and our psychological health.

(Сміх)

It's time we made them more equal,

Пора нам усунути ту прірву, яка існує між нашим фізичним та психічним здоров'ям.

more like twins.

Speaking of which, my brother is also a psychologist.

Уже пора зробити їх більш рівнозначними.

So he's not a real doctor, either.

Такими як близнюки.

(Laughter)

Говорячи про близнюків, - мій брат також психолог.

We didn't study together, though.

In fact, the hardest thing I've ever done in my life

Ну і не справжній лікар, як і я.

(Сміх)

Однак, ми не вчились разом.

is move across the Atlantic to New York City

Насправді, найважче, що мені доводилося робити в житті, -

to get my doctorate in psychology.

We were apart then for the first time in our lives,

це, перетнувши Атлантичний океан,

and the separation was brutal for both of us.

здобути у Нью-Йорку ступінь доктора наук з психології.

Тоді вперше в свому житті ми розлучились,

But while he remained among family and friends,

і розлука була важкою для обох з нас.

I was alone in a new country.

We missed each other terribly,

Але тоді як він залишився серед сім'ї та друзів,

but international phone calls were really expensive then,

я був один у чужій країні.

and we could only afford to speak for five minutes a week.

Ми дуже сильно сумували один за одним,

але міжнародні дзвінки на той час були дуже дорогі,

When our birthday rolled around,

і ми могли собі дозволити розмовляти лише п'ять хвилин на тиждень.

it was the first we wouldn't be spending together.

We decided to splurge,

and that week, we would talk for 10 minutes.

Коли наближався наш день народження,

(Laughter)

який ми вперше в житті мали святкувати не разом,

I spent the morning pacing around my room, waiting for him to call --

ми собі дозволили розкіш

порозмовляти 10 хв. на тиждень, а не 5.

and waiting ...

Я провів весь ранок, ходячи по кімнаті

and waiting.

But the phone didn't ring.

та чекаючи на дзвінок брата,

Given the time difference, I assumed,

чекаючи

"OK, he's out with friends, he'll call later."

і чекаючи,

There were no cell phones then.

але телефон так і не задзвонив.

Беручи до уваги різницю в часі, я припустив:

But he didn't.

"Ну що ж. Він, напевно, із друзями і подзвонить пізніше".

And I began to realize that after being away for over 10 months,

Тоді ще не було мобільних.

Але він не подзвонив.

he no longer missed me the way I missed him.

І тоді я почав розуміти, що після десяти місяців моєї відсутності,

I knew he would call in the morning,

but that night was one of the saddest and longest nights of my life.

він уже більше не сумував за мною так сильно, як я за ним.

І я знав, що він подзвонить мені вранці,

I woke up the next morning.

але та ніч була однією із найсумніших та найдовших в моєму житті.

I glanced down at the phone,

and I realized I had kicked it off the hook

Я прокинувся наступного ранку,

when pacing the day before.

поглянув на телефон

I stumbled out of bed,

і зрозумів, що я копнув слухавку і скинув її,

I put the phone back on the receiver, and it rang a second later.

коли попереднього дня нестямно ходив по кімнаті.

And it was my brother,

Я скотився з ліжка,

and boy, was he pissed.

поклав назад слухавку,

(Laughter)

і за мить задзвонив телефон:

It was the saddest and longest night of his life as well.

це був мій брат, і який же він був п'яний.

Now, I tried to explain what happened, but he said,

(Сміх)

"I don't understand.

Для нього також ця ніч була найсумніша та найдовша.

If you saw I wasn't calling you,

why didn't you just pick up the phone and call me?"

Я намагався пояснити, що трапилось, але він мене перебив:

"Я не розумію: якщо ти бачив, що я тобі не дзвонив,

He was right.

Why didn't I call him?

то чому ти просто не взяв телефон і не подзвонив сам?"

I didn't have an answer then.

But I do today,

Він був правий.

and it's a simple one:

Чому я сам йому не подзвонив?

loneliness.

Тоді у мене не було відповіді, але зараз є, і вона дуже проста -

Loneliness creates a deep psychological wound,

самотність.

one that distorts our perceptions and scrambles our thinking.

Самотність спричиняє глибоку психологічну травму.

It makes us believe that those around us care much less than they actually do.

Вона перекривлює наше сприйняття

та продирається в нашу свідомість.

It make us really afraid to reach out,

Вона заставляє нас вірити в те, що ті, які нас оточують,

because why set yourself up for rejection and heartache

переймаються нами значно менше, ніж є насправді.

Через неї ми справді боїмося зробити перший крок,

when your heart is already aching more than you can stand?

адже навіщо піддавати себе болю та ймовірності бути відкиненим

I was in the grips of real loneliness back then,

тоді, коли твоє серце вже болить настільки сильно, що й годі витримати?

but I was surrounded by people all day, so it never occurred to me.

Тоді я справді був у лещатах болю,

But loneliness is defined purely subjectively.

але оскільки я щодня був серед людей,

It depends solely on whether you feel emotionally or socially disconnected

то таке мені навіть не приходило в голову.

Та все ж, самотність є суто суб'єктивним явищем.

from those around you.

Вона цілковито залежить від того, чи ви почуваєтеся

And I did.

There is a lot of research on loneliness, and all of it is horrifying.

емоційно чи соціально відгородженими від тих, хто вас оточує.

І я так почувався.

Loneliness won't just make you miserable;

Існує багато досліджень про самотність,

it will kill you.

і всі з них жахаючі.

I'm not kidding.

Chronic loneliness increases your likelihood of an early death

Самотність не лише зробить вас нещасними - вона ще й вб'є вас.

by 14 percent.

Fourteen percent!

Я не жартую.

Хронічна самотність збільшує ймовірність ранньої смерті

Loneliness causes high blood pressure,

на 14%.

high cholesterol.

It even suppress the functioning of your immune system,

Чотирнадцять відсотків.

Вона призводить до високого тиску та збільшення холерестерину;

making you vulnerable to all kinds of illnesses and diseases.

вона навіть може пригнічувати вашу імунну систему,

In fact, scientists have concluded that taken together,

роблячи вас чутливими до різного роду хворіб та захворювань.

chronic loneliness poses as significant a risk

І взагалі вчені дослідили, що в цілому

for your long-term health and longevity

as cigarette smoking.

хронічна самотність піддає ризику

Now, cigarette packs come with warnings saying, "This could kill you."

ваше здоров'я та тривалість життя в тій самій мірі, що й куріння.

But loneliness doesn't.

Але пачки із цигарками мають застереження: "Куріння може вбити",

And that's why it's so important

that we prioritize our psychological health,

в той час як самотність - ні.

that we practice emotional hygiene.

І саме тому так важливо те, щоб ми

Because you can't treat a psychological wound

на перше місце висували психологічне здоров'я,

if you don't even know you're injured.

щоб ми вправлялися в емоційній гігієні.

Адже ви не можете вилікувати психологічну травму,

Loneliness isn't the only psychological wound

that distorts our perceptions and misleads us.

якщо ви навіть не знаєте, що вона у вас є.

[Звертайте увагу на емоційний біль].

Failure does that as well.

Самотність не є єдиною психологічною травмою,

I once visited a day care center,

яка спотворює ваше сприйняття та вводить вас в оману.

where I saw three toddlers play with identical plastic toys.

[Поразка]

Поразка теж так діє.

Одного разу я відвідав дитячий садок, в якому побачив,

You had to slide the red button, and a cute doggie would pop out.

як троє діток бавилися ідентичними пластиковими іграшками.

One little girl tried pulling the purple button, then pushing it,

Ви опускаєте червону кнопку - і тоді вискакує миле цуценя.

and then she just sat back and looked at the box

Одна дівчинка спершу спробувала потягнути фіолетову кнопку, потім вона натиснула

with her lower lip trembling.

The little boy next to her watched this happen,

на неї, а потім - просто сіла і подивилась на коробку,

then turned to his box and burst into tears without even touching it.

вже мало не плачучи.

Маленький хлопчик, що був біля неї, побачивши це все,

Meanwhile, another little girl tried everything she could think of

обернувся до своєї коробки і кинувся в сльози,

until she slid the red button,

навіть не торкнувшись до неї.

the cute doggie popped out, and she squealed with delight.

Тим часом ще одна дівчинка пробувала все, що тільки можна,

So: three toddlers with identical plastic toys,

допоки не опустила червону кнопку,

і миле цуценя не вискочило, і дівчинка не запищала від задоволення.

but with very different reactions to failure.

The first two toddlers were perfectly capable of sliding a red button.

Що ж, троє малят з ідентичними іграшками,

але з дуже різними реакціями на невдачі.

The only thing that prevented them from succeeding

Перші двоє малят були цілковито спроможні опустити червону кнопку.

was that their mind tricked them into believing they could not.

Now, adults get tricked this way as well, all the time.

Єдине, що перешкоджало їхньому успіху,

це те, що вони самі себе переконали у своїй неспроможності.

In fact, we all have a default set of feelings and beliefs

Дорослі також весь час попадають на той самий гачок.

that gets triggered whenever we encounter frustrations and setbacks.

Насправді ми всі маємо прихований набір почуттів та переконань,

Are you aware of how your mind reacts to failure?

які активізуються тоді, коли ми стикаємося із розчаруваннями та невдачами.

You need to be.

Because if your mind tries to convince you you're incapable of something,

Чи ви знаєте, як ваш розум реагує на невдачі?

and you believe it,

then like those two toddlers, you'll begin to feel helpless

А варто було б.

Бо якщо ваш розум намагається вас

and you'll stop trying too soon, or you won't even try at all.

переконати у вашій неспроможності щось зробити,

і ви йому вірите,

And then you'll be even more convinced you can't succeed.

то тоді ви, як ті двоє малят, починаєте почуватись безпорадними

You see, that's why so many people function below their actual potential.

і тому занадто швидко кидаєте спроби або взагалі не пробуєте щось зробити.

І тоді ви будете навіть більше переконані у неможливості вашого успіху.

Because somewhere along the way, sometimes a single failure

Бачте, саме тому так багато людей

convinced them that they couldn't succeed, and they believed it.

не використовують весь свій потенціал.

Бо десь і колись одна маленька поразка

Once we become convinced of something, it's very difficult to change our mind.

переконала їх, що їм щось не вдасться,

I learned that lesson the hard way when I was a teenager with my brother.

і вони повірили цьому.

Як тільки ми собі щось одне придумаємо,

We were driving with friends down a dark road at night,

то тоді дуже важко повірити в щось інше.

Я знаю це з гіркого досвіду.

when a police car stopped us.

Коли ми з моїм братом ще були підлітки,

There had been a robbery in the area and they were looking for suspects.

ми разом із друзями їхали вночі темною дорогою;

The officer approached the car, and shined his flashlight on the driver,

аж раптом нас зупинила міліція.

then on my brother in the front seat,

В тому районі було пограбування, і міліція шукала свідків.

and then on me.

Офіцер наблизився до машини

And his eyes opened wide and he said,

і посвітив ліхтариком на водія.

"Where have I seen your face before?"

Потім - на мого брата, що був на передньому сидінні, а тоді і на мене.

(Laughter)

Тоді він широко відкрив очі і запитав:

And I said,

"In the front seat."

"Де я раніше бачив твоє лице?"

(Laughter)

(Сміх)

But that made no sense to him whatsoever,

Я відповів: "На передньому сидінні".

so now he thought I was on drugs.

(Laughter)

(Сміх)

So he drags me out of the car, he searches me,

Але це для нього не мало жодного сенсу.

he marches me over to the police car,

Тому він думав, що я під наркотиками.

and only when he verified I didn't have a police record,

(Сміх)

Що ж, він витягує мене із машини, обшукує мене,

could I show him I had a twin in the front seat.

веде до міліцейської машини,

і лише тоді, коли він упевнився, що я не перебуваю на обліку в міліції,

But even as we were driving away,

you could see by the look on his face he was convinced

він дозволяє мені показати мого брата на передньому сидінні.

that I was getting away with something.

Але навіть тоді, коли ми збирались їхати, з виразу його обличчя було видно,

(Laughter)

Our mind is hard to change once we become convinced.

що він був переконаний, що щось тут не так.

So it might be very natural to feel demoralized

Якщо ми в чомусь переконані, то дуже важко переконатись в чомусь іншому.

and defeated after you fail.

But you cannot allow yourself to become convinced you can't succeed.

Тому це природньо почуватись розбитим та переможеним після невдач.

You have to fight feelings of helplessness.

Але не дозволяйте переконати себе в тому, що вам не вдасться щось зробити.

You have to gain control over the situation.

And you have to break this kind of negative cycle

Ви маєте боротись з відчуттям безпорадності.

before it begins.

[Stop Emotional Bleeding]

Ви маєте взяти контроль над ситуацією

Our minds and our feelings --

і перервати своєрідний негативний ланцюг, ще до того, як він розпочнеться.

they're not the trustworthy friends we thought they were.

They're more like a really moody friend,

[Зупиніть емоційну кровотечу]

Наші думки та почуття

who can be totally supportive one minute, and really unpleasant the next.

не є настільки надійними друзями, як ми звикли думати.

Вони наче такий собі непостійний друг, який в одну мить

I once worked with this woman who, after 20 years marriage

може повністю підтримувати, а в іншу - бути справді нестерпним.

and an extremely ugly divorce,

was finally ready for her first date.

Одного разу у мене була пацієнтка,

She had met this guy online,

яка після 20-и років шлюбу та надзвичайно неприємного розлучення

and he seemed nice and he seemed successful,

була нарешті готова до свого першого побачення.

and most importantly, he seemed really into her.

Вона познайомилась з тим чоловіком через інтернет; він виглядав хорошим

So she was very excited, she bought a new dress,

and they met at an upscale New York City bar for a drink.

та успішним і, щонайважливіше, - справді в ній зацікавлений.

Ten minutes into the date, the man stands up and says,

Що ж, вона була дуже схвильована, купила собі нову сукню,

і вони зустрілись у дорогому барі в Нью-Йорку.

"I'm not interested," and walks out.

Минає десять хвилин, чоловік встає і говорячи:

Rejection is extremely painful.

"Ти мені не цікава", - забирається і йде.

The woman was so hurt she couldn't move.

[Відкинення]

All she could do was call a friend.

Відкинення є надзвичайно болючим.

Here's what the friend said: "Well, what do you expect?

Біль був настільки сильним, що жінка навіть не могла поворохнутись.

You have big hips, you have nothing interesting to say.

Все, що вона могла - це подзвонити другу.

І ось що сказав її друг: "А чого ти очікувала?

Why would a handsome, successful man like that

ever go out with a loser like you?"

У тебе ж товсті бедра; тобі нема чим зацікавити в розмові.

Чому тоді такий красивий та успішний чоловік як він

Shocking, right, that a friend could be so cruel?

взагалі колись захоче бути з тобою?"

But it would be much less shocking

if I told you it wasn't the friend who said that.

Шокуюче, чи не так, що друг міг бути настільки жорстоким.

It's what the woman said to herself.

Але не менш шокуючим буде те,

And that's something we all do,

що це зовсім не друг говорив ці речі.

especially after a rejection.

Це говорила сама жінка до себе.

We all start thinking of all our faults and all our shortcomings,

І ми всі робимо так само.

what we wish we were, what we wish we weren't.

We call ourselves names.

Особливо після відкинення.

Maybe not as harshly, but we all do it.

Ми всі починаємо думати про всі наші вади та недоліки, про те,

And it's interesting that we do,

якими ми б хотіли бути і якими б хотіли не бути,

because our self-esteem is already hurting.

ми самі себе обзиваємо.

Можливо, не так різко, але все одно ми так робимо.

Why would we want to go and damage it even further?

Цікаво чому, адже наша самоповага уже і так уражена.

We wouldn't make a physical injury worse on purpose.

You wouldn't get a cut on your arm and decide, "Oh! I know --

Чому нам хочеться руйнувати її ще більше?

I'm going to take a knife and see how much deeper I can make it."

Ми ж не будемо навмисно ще більше ятрити фізичну рану.

But we do that with psychological injuries all the time.

Ви ж не будете після того, як порізали руку, думати:

Why? Because of poor emotional hygiene.

"О! Я ще візьму ножа і подивлюсь, наскільки глибокою може бути рана".

Because we don't prioritize our psychological health.

Але саме так ми весь час робимо з нашими психологічними ранами.

We know from dozens of studies that when your self-esteem is lower,

Чому? Через недостатню емоційну гігієну.

you are more vulnerable to stress and to anxiety;

Через те, що ми не надаємо пріорітету нашому психологічному здоров'ю.

that failures and rejections hurt more,

Ми знаємо завдяки низці досліджень,

що коли наша самоповага є заниженою,

and it takes longer to recover from them.

то ми стаємо більш чутливими до стресу та тривог;

So when you get rejected, the first thing you should be doing

що невдачі та відкинення є болючішими за фізичні рани,

is to revive your self-esteem,

і що потрібно значно більше часу, щоб їх вилікувати.

not join Fight Club and beat it into a pulp.

Тому тоді, коли вас відкидають, найперше, що вам слід зробити -

When you're in emotional pain,

це відновити власну самоповагу,

treat yourself with the same compassion

а не приєднуватись до бійцівського клубу і добивати її до кінця.

you would expect from a truly good friend.

Коли у вас сильний емоційний біль,

[Protect Your Self-Esteem]

поводьтесь із собою із таким же співчуттям,

We have to catch our unhealthy psychological habits and change them.

якого ви очікуєте від справді хорошого друга.

And one of unhealthiest and most common is called rumination.

[Захищайте вашу самоповагу]

Ми повинні ловити наші нездорові психологічні звички та змінювати їх.

To ruminate means to chew over.

It's when your boss yells at you

Одна із найбільш нездорових та найбільш поширених звичок є роздумування.

or your professor makes you feel stupid in class,

or you have big fight with a friend

Постійно над чимось роздумувати, "пережовувати" щось у голові.

and you just can't stop replaying the scene in your head for days,

Це тоді, коли твій бос волає на тебе,

чи твій викладач змушує тебе почуватись дурним на уроці,

sometimes for weeks on end.

чи коли сильно побився із другом,

Now, ruminating about upsetting events in this way can easily become a habit,

і ти просто перекручуєш ті сцени в своїй голові днями, а то й місяцями.

І не можеш зупинитись.

and it's a very costly one,

because by spending so much time focused on upsetting and negative thoughts,

Роздумування про неприємні події в такий спосіб

може легко перетворитись на звичку, яка дуже дорого коштує.

you are actually putting yourself at significant risk

Адже, витрачаючи так багато часу

for developing clinical depression,

на сумні та неприємні думки,

alcoholism,

eating disorders,

ви піддаєте себе серйозній загрозі розвитку

and even cardiovascular disease.

The problem is,

клінічної депресії, алкоголізму,

the urge to ruminate can feel really strong and really important,

проблем із травленням та навіть серцево-судинної хвороби.

so it's a difficult habit to stop.

Проблема в тому, що потреба роздумувати

I know this for a fact,

because a little over a year ago, I developed the habit myself.

може здаватись дуже сильною та справді потрібною, і тому це так важко зупинити.

You see, my twin brother was diagnosed with stage 3 non-Hodgkin's lymphoma.

Я знаю це з досвіду.

Бо менше року тому назад я сам розвинув цю звичку.

His cancer was extremely aggressive.

Бачте, у мого брата було діагностовано

He had visible tumors all over his body.

неходжкінську лімфому третьої стадії.

And he had to start a harsh course of chemotherapy.

Хвороба була надзвичайно агресивна:

все його тіло було у видимих пухлинах.

And I couldn't stop thinking about what he was going through.

І йому потрібно було розпочати інтенсивний курс хіміотерапії.

I couldn't stop thinking about how much he was suffering,

І я ніяк не міг перестати думати, через що він проходив,

even though he never complained, not once.

і як сильно він страждав.

He had this incredibly positive attitude.

His psychological health was amazing.

Хоча він сам жодного разу не скаржився.

I was physically healthy, but psychologically, I was a mess.

Він мав надзвичайно позитивне ставлення до ситуації.

Його психологічне здоров'я було неймовірним.

But I knew what to do.

Studies tell us that even a two-minute distraction is sufficient

Я ж був фізично здоровим, а психологічно - цілковитий безлад.

to break the urge to ruminate in that moment.

Але я знав, що робити.

Дослідження показують нам, що навіть двохвилинне відволікання уваги

And so each time I had a worrying, upsetting, negative thought,

є достатнім для того, аби побороти незламне бажання роздумувати в цей момент.

I forced myself to concentrate on something else until the urge passed.

І тому, як тільки у мене виникали тривожні, сумні чи негативні думки,

And within one week, my whole outlook changed

я примушув себе сконцентруватись на чомусь іншому, допоки це бажання не проходило.

and became more positive and more hopeful.

І протягом одного тижня моє бачення повністю змінилось

[Battle Negative Thinking]

Nine weeks after he started chemotherapy, my brother had a CAT scan,

та стало більш позитивним та більш спрямованим на надію.

and I was by his side when he got the results.

[Поборюйте негативне мислення]

Після дев'яти тижнів хіміотерапії мій брат знову робив томографію,

All the tumors were gone.

He still had three more rounds of chemotherapy to go,

і я був поруч з ним, коли він дізнався результати.

but we knew he would recover.

Всі пухлини зникли.

This picture was taken two weeks ago.

Йому досі потрібно було пройти три цикли хіміотерапії,

але ми знали, що він видужає.

By taking action when you're lonely,

Ця світлина була зроблена два тижні тому.

by changing your responses to failure,

by protecting your self-esteem,

Діючи, коли ви почуваєтесь самотніми,

by battling negative thinking,

змінюючи ваші реакції на невдачі,

you won't just heal your psychological wounds,

охороняючи свою самоповагу,

you will build emotional resilience,

поборюючи негативне мислення,

you will thrive.

ви не просто вилікуєте свої психологічні рани,

A hundred years ago, people began practicing personal hygiene,

а й розвинете емоційну стійкість, ви процвітатимете.

and life expectancy rates rose by over 50 percent

Сто років тому люди почали дотримуватись особистої гігієни.

in just a matter of decades.

I believe our quality of life could rise just as dramatically

І показники тривалості життя зросли більш ніж на 50%

if we all began practicing emotional hygiene.

вже у перших десятиліттях.

Я переконаний, що якість нашого життя може зрости наскільки ж сильно,

Can you imagine what the world would be like

if everyone was psychologically healthier?

якщо ми почнемо дотримуватись емоційної гігієни.

If there were less loneliness and less depression?

Чи ви можете собі уявити, яким би був світ,

If people knew how to overcome failure?

якщо б кожен мав краще психологічне здоров'я?

If they felt better about themselves and more empowered?

Якщо б у ньому було менше самотності та депресії?

If they were happier and more fulfilled?

Якби люди знали, як побороти невдачі?

I can, because that's the world I want to live in.

Якби вони краще про себе думали та почувались сильнішими?

And that's the world my brother wants to live in as well.

Якби вони були щасливішими та більш зреалізованими?

Я можу, бо це світ, в якому я хочу жити,

And if you just become informed and change a few simple habits, well --

і це світ, в якому мій брат хоче жити також.

that's the world we can all live in.

Якщо ви тільки зловите та зміните декілька простих звичок,

Thank you very much.

(Applause)

то в цьому світі зможемо жити ми всі.

Дуже вам дякую.

(Оплески)