Joshua Walters: On being just crazy enough

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Olena Sovyn

My name is Joshua Walters.

Мене звати Джошуа Волтерс.

I'm a performer.

Я актор.

(Beatboxing)

(імітує ритми ударних)

(Laughter)

(сміх)

(Applause)

(Оплески)

But as far as being a performer,

Але, окрім того, що я актор,

I'm also diagnosed

у мене також діагноз біполярного

bipolar.

розладу.

I reframe that as a positive

Я переосмислив це позитивно,

because the crazier I get onstage,

тому що, чим божевільнішим я стаю на сцені,

the more entertaining I become.

тим цікавішим я стаю.

When I was 16 in San Francisco,

У Сан Франциско, коли мені було 16 років,

I had my breakthrough manic episode

зі мною стався маніакальний напад,

in which I thought I was Jesus Christ.

під час якого я вважав, що я Ісус Христос.

Maybe you thought that was scary,

Можливо, ви подумали, що це було страшно,

but actually there's no amount of drugs you can take

але, насправді, немає такої кількості наркотиків,

that can get you as high

яка б занесла вас настільки високо,

as if you think you're Jesus Christ.

щоб ви могли думати, що ви Ісус Христос.

(Laughter)

(Сміх)

I was sent to a place,

Мене відправили у лікарню,

a psych ward,

госпіталь для ментально хворих,

and in the psych ward,

і в цьому госпіталі

everyone is doing their own one-man show.

кожен показував свою власну виставу одного актора.

(Laughter)

(Сміх)

There's no audience like this

Там немає такої аудиторії, як тут,

to justify their rehearsal time.

для винагороди за час, витрачений на репетиції.

They're just practicing.

Вони тільки репетирують.

One day they'll get here.

Одного дня вони потраплять сюди.

Now when I got out,

Коли мене виписали,

I was diagnosed

то поставили діагноз

and I was given medications

і психіатр давав мені

by a psychiatrist.

медикаменти.

"Okay, Josh, why don't we give you some --

"Гаразд, Джош, чому б нам не дати вам трохи --

why don't we give you some Zyprexa.

чому б не дати вам трохи Зіпрексу.

Okay? Mmhmm?

Гаразд? Ммм?

At least that's what it says on my pen."

Принаймні так написано на моїй ручці."

(Laughter)

(Сміх)

Some of you are in the field, I can see.

Дехто з вас працює в цій галузі, я так бачу.

I can feel your noise.

Я чую, як ви шумите.

The first half of high school

Перша половина навчання в середній школі

was the struggle of the manic episode,

була боротьбою з маніакальними нападами,

and the second half

а друга половина

was the overmedications of these drugs,

була передозуванням ліками,

where I was sleeping through high school.

коли я просипав усю школу.

The second half was just one big nap, pretty much, in class.

Друга половина навчання була одним великим сном, майже постійним сном на уроках.

When I got out

Після школи

I had a choice.

я мав вибір.

I could either deny

Я міг заперечити

my mental illness

існування своєї ментальної хвороби

or embrace

або використати

my mental skillness.

свою ментальну здатність.

(Bugle sound)

(звук труби)

There's a movement going on right now

Саме зараз проводиться один рух

to reframe mental illness as a positive --

за переосмислення ментальної хвороби як позитивної --

at least the hypomanic edge part of it.

принаймні гіпоманіакальних тенденцій.

Now if you don't know what hypomania is,

Якщо вам не відомо, що таке гіпоманія -

it's like an engine that's out of control,

це наче пристрій, який вийшов з-під контролю,

maybe a Ferrari engine, with no breaks.

можливо, як Феррарі без гальм.

Many of the speakers here, many of you in the audience,

Багато спікерів тут, багато з вас, присутніх,

have that creative edge,

мають таку креативну межу,

if you know what I'm talking about.

якщо ви розумієте, про що я кажу.

You're driven to do something

Вам хочеться робити щось,

that everyone has told you is impossible.

про що хтось сказав вам, що це неможливо.

And there's a book -- John Gartner.

Є одна книга -- Джона Гартнера.

John Gartner wrote this book called "The Hypomanic Edge"

Джон Гартнер написав книгу під назвою "Гіпоманіакальна межа",

in which Christopher Columbus and Ted Turner and Steve Jobs

у якій Христофор Колумб, Тед Тьорнер та Стів Джобс

and all these business minds

усі ці бізнес-мислителі

have this edge to compete.

повинні були протистояти цій межі.

A different book was written not too long ago

Не так давно була написана інша книга,

in the mid-90s

всередині 90-х,

called "Touched With Fire" by Kay Redfield Jamison

вона називається "Стикаючись з вогнем", автор Кей Редфілд Джемісон,

in which it was looked at in a creative sense

у цій книзі проблема розглядається з креативної точки зору,

in which Mozart and Beethoven and Van Gogh

згідно якої Моцарт, Бетховен та Ван Гог:

all have this manic depression that they were suffering with.

усі вони страждали від маніакальної депресії.

Some of them committed suicide.

Дехто з них учинив самогубство.

So it wasn't all

Отже це все не було

the good side of the illness.

хорошою стороною хвороби.

Now recently,

Недавно

there's been development in this field.

проводили дослідження у цій галузі.

And there was an article written in the New York Times,

І вийшла стаття у Нью-Йорк Таймс,

September 2010,

у вересні 2010 року,

that stated:

в якій говорилося:

"Just Manic Enough."

"Просто достатньо божевільний".

Just be manic enough

Просто бути достатньо божевільним,

in which investors who are looking for entrepreneurs

коли інвестори, які шукають підприємців,

that have this kind of spectrum --

котрі мають таку рису -

you know what I'm talking about --

ви знаєте, про що я кажу --

not maybe full bipolar,

можуть не бути справжніми біполярними,

but they're in the bipolar spectrum --

але мати ознаку біполярності --

where on one side,

коли, з одного боку,

maybe you think you're Jesus,

можливо, ви вважаєте, що ви Ісус,

and on the other side

а з іншого боку,

maybe they just make you a lot of money.

можливо, вони заробляють на вас багато грошей.

(Laughter)

(Сміх)

Your call. Your call.

Вирішувати вам. Тільки вам.

And everyone's somewhere in the middle.

І кожен знаходиться десь посередині.

Everyone's somewhere in the middle.

Кожен знаходиться десь посередині.

So maybe, you know,

Тому, знаєте, можливо,

there's no such thing

немає такого поняття

as crazy,

як божевільний

and being diagnosed with a mental illness

і мати діагноз ментальної хвороби

doesn't mean you're crazy.

не означає, що ви божевільний,

But maybe it just means

а, можливо, це тільки означає,

you're more sensitive

що ви більш чутливі

to what most people can't see

до того, що більшість людей не можуть бачити

or feel.

чи відчувати.

Maybe no one's really crazy.

Можливо, ніхто насправді не є божевільним.

Everyone is just a little bit mad.

Усі тільки трішки шалені.

How much

Наскільки,

depends on where you fall in the spectrum.

це залежить від того, в який сектор спектру ви потрапите.

How much

Наскільки,

depends on how lucky you are.

залежить від того, наскільки вам пощастить.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)