How fake news does real harm | Stephanie Busari

Перекладач: Yulia Nahorniuk Утверджено: Khrystyna Romashko

I want to tell you a story about a girl.

Я хочу розповісти історію однієї дівчини.

But I can't tell you her real name.

Проте я не можу назвати її справжнє ім'я.

So let's just call her Hadiza.

Тож давайте зватимемо її Хадіза.

Hadiza is 20.

Хадізі 20 років.

She's shy,

Вона сором'язлива,

but she has a beautiful smile that lights up her face.

але у неї гарна посмішка, що осяює її обличчя.

But she's in constant pain.

Проте вона відчуває постійний біль.

And she will likely be on medication for the rest of her life.

Вірогідно, вона буде на медикаментах все життя.

Do you want to know why?

Хочете дізнатись чому?

Hadiza is a Chibok girl,

Хадіза з міста Чібок,

and on April 14, 2014, she was kidnapped

14 квітня 2014 року її викрали

by Boko Haram terrorists.

терористи Боко Харам.

She managed to escape, though,

Їй вдалось втекти,

by jumping off the truck that was carrying the girls.

вона вистрибнула з вантажівки, що перевозила дівчат.

But when she landed, she broke both her legs,

Проте, коли вона впала, то зламала обидві ноги

and she had to crawl on her tummy to hide in the bushes.

і мусила повзти на животі, аби заховатись у кущах.

She told me she was terrified that Boko Haram would come back for her.

Вона сказала мені, що боялась, аби Боко Харам не повернулись по неї.

She was one of 57 girls who would escape by jumping off trucks that day.

Вона була однією з 57 дівчат, які вистрибнули з вантажівки того дня.

This story, quite rightly, caused ripples

Ця історія цілком заслужено набула розголосу

around the world.

у світі.

People like Michelle Obama, Malala and others

Такі люди, як Мішель Обама, Малала та інші

lent their voices in protest,

підтримали протести,

and at about the same time -- I was living in London at the time --

приблизно у той самий час - я тоді жила в Лондоні -

I was sent from London to Abuja to cover the World Economic Forum

мене відправили до Абуї з Лондона для висвітлення Світового Економічного Форуму,

that Nigeria was hosting for the first time.

який вперше приймала Нігерія.

But when we arrived, it was clear that there was only one story in town.

Проте, коли я прибула, стало зрозуміло, що у місті лише одна історія.

We put the government under pressure.

Ми натиснули на владу.

We asked tough questions about what they were doing

Ми ставили питання про те, що вони роблять,

to bring these girls back.

аби повернути цих дівчат.

Understandably,

Зрозуміло,

they weren't too happy with our line of questioning,

що вони не були надто задоволені нашими допитами,

and let's just say we received our fair share of "alternative facts."

можна лише сказати, що ми отримали нашу порцію "альтернативних фактів".

(Laughter)

(Сміх)

Influential Nigerians were telling us at the time

Впливові нігерійці казали нам в той час,

that we were naïve,

що ми наївні,

we didn't understand the political situation in Nigeria.

що ми не розуміємо політичну ситуацію в Нігерії.

But they also told us

Проте вони також казали нам,

that the story of the Chibok girls

що історія дівчат з Чібок -

was a hoax.

це обман.

Sadly, this hoax narrative has persisted,

На жаль, історія цього обману продовжується

and there are still people in Nigeria today

і в Нігерії досі є люди,

who believe that the Chibok girls were never kidnapped.

котрі вважають, що дівчат з Чібок ніколи не викрадали.

Yet I was talking to people like these --

І все ж я спілкувалась з людьми, такими, як наприклад,

devastated parents,

батьки у відчаї,

who told us that on the day Boko Haram kidnapped their daughters,

які хто розповіли нам про те, що тоді, коли Боко Харам викрали їх доньок,

they ran into the Sambisa Forest after the trucks carrying their daughters.

вони бігли за вантажівками, що везли їх доньок у ліс Самбіса.

They were armed with machetes, but they were forced to turn back

Вони були озброєні мачете, проте були змушені повернутись,

because Boko Haram had guns.

оскільки Боко Харам мали вогнепальну зброю.

For two years, inevitably, the news agenda moved on,

Незмінно два роки новини фокусувались на інших темах

and for two years,

і протягом двох років

we didn't hear much about the Chibok girls.

ми майже нічого не чули про дівчат з Чібок.

Everyone presumed they were dead.

Всі припускали, що вони були мертвими.

But in April last year,

Проте у квітні минулого року

I was able to obtain this video.

я змогла дістати це відео.

This is a still from the video

Це все ще з відео,

that Boko Haram filmed as a proof of life,

що було зняте Боко Харам як доказ,

and through a source, I obtained this video.

я дістала його зі свого джерела.

But before I could publish it,

Але перед публікацією

I had to travel to the northeast of Nigeria

мені довелось відвідати північний схід Нігерії,

to talk to the parents, to verify it.

щоб поговорити з батьками та перевірити.

I didn't have to wait too long for confirmation.

Мені не довелось довго чекати на підтвердження.

One of the mothers, when she watched the video, told me

Одна з матерів, дивлячись відео, сказала мені,

that if she could have reached into the laptop

що, якби їй вдалось потрапити в ноутбук

and pulled our her child from the laptop,

та витягти її дитину звідти,

she would have done so.

вона б це зробила.

For those of you who are parents, like myself, in the audience,

Ті слухачі, хто, як і я, є батьками,

you can only imagine the anguish

можуть лише уявляти біль,

that that mother felt.

який відчувала та мати.

This video would go on to kick-start negotiation talks with Boko Haram.

Це відео стало причиною початку переговорів з Боко Харам.

And a Nigerian senator told me that because of this video

А нігерійський сенатор сказав мені, що це відео

they entered into those talks,

стало поштовхом для цього,

because they had long presumed that the Chibok girls were dead.

тому що вони довго думали, що дівчата з Чібок - мертві.

Twenty-one girls were freed in October last year.

В жовтні минулого року звільнили 21 дівчину.

Sadly, nearly 200 of them still remain missing.

На жаль, близько 200 з них все ще вважаються зниклими.

I must confess that I have not been a dispassionate observer

Мушу зізнатись, що я не була безпристрасним спостерігачем,

covering this story.

що висвітлює цю історію.

I am furious when I think about the wasted opportunities

Я злюсь, коли думаю про втрачені можливості

to rescue these girls.

порятунку цих дівчат.

I am furious when I think about what the parents have told me,

Я злюсь, коли думаю про те, що батьки сказали мені,

that if these were daughters of the rich and the powerful,

що якби ці дівчата були дітьми багатих та владних людей,

they would have been found much earlier.

їх би знайшли набагато раніше.

And I am furious

І ще я злюсь через

that the hoax narrative,

той обман у пресі,

I firmly believe,

який, на мою думку,

caused a delay;

і викликав затримку;

it was part of the reason for the delay in their return.

це частково причина, що викликала затримку їх повернення.

This illustrates to me the deadly danger of fake news.

Це показує смертельну небезпеку фальшивих новин.

So what can we do about it?

Що ми можемо з цим зробити?

There are some very smart people,

Існують дуже розумні люди,

smart engineers at Google and Facebook,

видатні інженери в Google та Facebook,

who are trying to use technology to stop the spread of fake news.

що намагаються використовувати технології, аби зупинити поширення фальшивих новин.

But beyond that, I think everybody here -- you and I --

Крім цього, я думаю, що кожен з нас - ви і я -

we have a role to play in that.

маємо зіграти у цьому свою роль.

We are the ones who share the content.

Ми - ті, хто поширює контент.

We are the ones who share the stories online.

Ми - ті, хто діляться історіями онлайн.

In this day and age, we're all publishers,

Тут і зараз ми всі - видавці,

and we have responsibility.

які несуть відповідальність.

In my job as a journalist,

Працюючи журналістом,

I check, I verify.

я перевіряю і підтверджую.

I trust my gut, but I ask tough questions.

я довіряю своїй інтуїції, але ставлю питання.

Why is this person telling me this story?

Чому ця людина розказує мені цю історію?

What do they have to gain by sharing this information?

Що вони, поділившись цією інформацією, мають отримати?

Do they have a hidden agenda?

Чи мають вони приховані мотиви?

I really believe that we must all start to ask tougher questions

Я впевнена, що ми всі мусимо почати ставити жорсткіші питання

of information that we discover online.

щодо інформації, яку бачимо в Інтернеті.

Research shows that some of us don't even read beyond headlines

Дослідження вказують, що дехто з нас навіть не читає далі, ніж заголовок,

before we share stories.

перед тим, як поділитись історією.

Who here has done that?

Хто з вас так робив?

I know I have.

Я так робила.

But what if

Але що, якщо

we stopped taking information that we discover at face value?

ми перестанемо ділитись неперевіреною інформацією?

What if we stop to think about the consequence

Якщо ми задумаємось про наслідки

of the information that we pass on

тої інформації, яку ми передаємо,

and its potential to incite violence or hatred?

та її потенціалу для розпалювання насилля та ненависті?

What if we stop to think about the real-life consequences

Що, якщо ми задумаємось про реальні наслідки

of the information that we share?

інформації, якою ми ділимось?

Thank you very much for listening.

Дуже дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)