Fahad Al-Attiya: A country with no water

Translator: Timothy Covell Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Anna Dziman Утверджено: Olya Volivender

Salaam alaikum.

Доброго дня.

Welcome to Doha.

Вітаю у Досі.

I am in charge of making this country's food secure.

Я відповідаю за безпеку їжі у цій країні.

That is my job for the next two years,

У найближчі два роки моя робота включатиме

to design an entire master plan,

розробку плану комплексного розвитку

and then for the next 10 years to implement it --

та його впровадження у наступні 10 років.

of course, with so many other people.

Звісно, над цим працюватиме багато людей.

But first, I need to talk to you about a story, which is my story,

Але спершу я хочу розповісти вам свою історію,

about the story of this country that you're all here in today.

історію країни, в якій ми всі зараз знаходимось.

And of course, most of you have had three meals today,

Звичайно, більшість з вас їли вже тричі сьогодні,

and probably will continue to have after this event.

та, ймовірно, їстимете і після цього заходу.

So going in, what was Qatar in the 1940s?

Отже, яким був Катар у 1940-х роках?

We were about 11,000 people living here.

Населення становило приблизно 11,000 людей.

There was no water. There was no energy, no oil, no cars, none of that.

Тут не було ні води, ні електрики, ні нафти, ні машин. Нічого з того, що є зараз.

Most of the people who lived here

Більшість людей, які жили тут,

either lived in coastal villages, fishing,

мешкали у прибережних селах і займалися риболовлею

or were nomads who roamed around with the environment trying to find water.

або були кочівниками та мандрували країною, намагаючись знайти воду.

None of the glamour that you see today existed.

Тоді не існувало нічого з тої краси, яку ви зараз бачите навколо.

No cities like you see today in Doha or Dubai or Abu Dhabi or Kuwait or Riyadh.

Не було міст схожих на Доху, Дубаї, Абу-Дабі, Кувейт чи Ер-Ріяд.

It wasn't that they couldn't develop cities.

І це не тому, що вони не могли будувати міста.

Resources weren't there to develop them.

Для їх будівництва не було ресурсів.

And you can see that life expectancy was also short.

Ви також бачите, що тривалість життя була короткою.

Most people died around the age of 50.

Більшість людей помирали у віці приблизно 50 років.

So let's move to chapter two: the oil era.

Отже, перейдемо до другої частини: нафтової епохи.

1939, that's when they discovered oil.

Родовища нафти відкрили у 1939.

But unfortunately, it wasn't really fully exploited commercially

Але на жаль, родовища не були достатньо розроблені для комерційних цілей

until after the Second World War.

аж до закінчення Другої світової війни.

What did it do?

Що сталось потім?

It changed the face of this country, as you can see today and witness.

Ви свідки того, як розробка родовищ змінила обличчя країни.

It also made all those people who roamed around the desert --

Це також змусило людей, що блукали пустелею

looking for water, looking for food,

у пошуках води та їжі,

trying to take care of their livestock -- urbanize.

намагаючись прогодувати худобу, оселитися у містах.

You might find this strange,

Ви мабуть здивуєтеся,

but in my family we have different accents.

що у моїй сім'ї говорять з різними акцентами.

My mother has an accent that is so different to my father,

Говірка мами сильно відрізняється від батькової,

and we're all a population of about 300,000 people in the same country.

хоча населення країни становить близько 300,000 чоловік.

There are about five or six accents in this country as I speak.

У країні існує 5 чи 6 говірок.

Someone says, "How so? How could this happen?"

Хтось запитає: "Чому так? Як це могло статись?".

Because we lived scattered.

Тому, що ми жили нарізно.

We couldn't live in a concentrated way simply because there was no resources.

Ми не могли жити поряд по тій простій причині, що для цього не було ресурсів.

And when the resources came, be it oil,

І коли з'явилися ресурси - нафта,

we started building these fancy technologies

ми почали розвивати високі технології

and bringing people together because we needed the concentration.

та збирати людей докупи, оскільки нам необхідно було об'єднатись.

People started to get to know each other.

Люди почали знайомитись один з одним.

And we realized that there are some differences in accents.

І ми усвідомили, що говоримо на різних говірках.

So that is the chapter two: the oil era.

Отже, це і є друга частина: нафтова епоха.

Let's look at today.

Погляньмо на сьогодення.

This is probably the skyline that most of you know about Doha.

Напевно, уявляючи Доху, більшість з вас уявляє собі лінію горизонту.

So what's the population today?

То скільки ж становить населення сьогодні?

It's 1.7 million people.

Це 1,7 мільйони людей.

That is in less than 60 years.

І це менше, ніж за 60 років.

The average growth of our economy is about 15 percent for the past five years.

За останні п'ять років економіка зросла приблизно на 15 відсотків.

Lifespan has increased to 78.

Тривалість життя збільшилась до 78 років.

Water consumption has increased to 430 liters.

Споживання води зросло до 430 літрів.

And this is amongst the highest worldwide.

Це один із найвищих показників у світі.

From having no water whatsoever

Від повної відсутності води

to consuming water to the highest degree, higher than any other nation.

до рівня споживання, більшого ніж у будь-якої іншої нації.

I don't know if this was a reaction to lack of water.

Не знаю, але можливо це була реакція на нестачу води у минулому.

But what is interesting about the story that I've just said?

Але що цікаво в історії, яку я тільки що розповів?

The interesting part is that we continue to grow

Цікаво те, що приріст в економіці і надалі становить

15 percent every year for the past five years without water.

15 відсотків щороку за останні 5 років без води.

Now that is historic. It's never happened before in history.

Це події історичного значення. Такого в історії ще ніколи не траплялось.

Cities were totally wiped out because of the lack of water.

Міста були спустошені через нестачу води.

This is history being made in this region.

У цьому регіоні творять історію.

Not only cities that we're building,

Ми будуємо не просто міста.

but cities with dreams and people who are wishing to be scientists, doctors.

Ми будуємо міста мрій; міста, в яких живуть люди, які хочуть бути науковцями, лікарями.

Build a nice home, bring the architect, design my house.

Побудуйте хороший будинок, запросіть архітектора, спроектуйте мою домівку.

These people are adamant that this is a livable space when it wasn't.

Ці люди непохитні у думці, що тут було прийнятне місце для життя ще до того, як воно дійсно стало таким.

But of course, with the use of technology.

Звичайно, це сталося завдяки використанню технологій.

So Brazil has 1,782 millimeters per year of precipitation of rain.

У Бразилії за рік випадає 1,782 міліметрів опадів у вигляді дощу.

Qatar has 74, and we have that growth rate.

У Катарі - 74, і пам'ятаймо про наш темп розвитку.

The question is how.

Але як?

How could we survive that?

Як ми можемо з цим впоратись?

We have no water whatsoever.

У нас зовсім немає води.

Simply because of this gigantic, mammoth machine called desalination.

Усе завдяки величезній установці для опріснення води.

Energy is the key factor here. It changed everything.

Ключову роль тут відіграє енергія. Вона все змінила.

It is that thing that we pump out of the ground, we burn tons of,

Саме її ми викачуємо з надр землі, спалюємо тоннами.

probably most of you used it coming to Doha.

Напевно, більшість надходить у Доху.

So that is our lake, if you can see it.

Отже, тут ви можете побачити наше озеро.

That is our river.

А це наша ріка.

That is how you all happen to use and enjoy water.

Завдяки їй ви можете користуватись водою та насолоджуватись нею.

This is the best technology that this region could ever have: desalination.

Опріснювач води - це найкраща технологія, яка може бути в цьому регіоні.

So what are the risks?

Які ж є загрози?

Do you worry much?

Ви сильно хвилюєтесь?

I would say, perhaps if you look at the global facts,

Я б сказав, що, можливо, подивившись на світові показники,

you will realize, of course I have to worry.

ви усвідомите, що мені звісно ж варто хвилюватись.

There is growing demand, growing population.

Попит та населення постійно збільшуються.

We've turned seven billion only a few months ago.

Ми досягли показника у 7 мільярдів тільки кілька місяців тому.

And so that number also demands food.

Така кількість населення також потребує їжі.

And there's predictions that we'll be nine billion by 2050.

За прогнозами, до 2050 року кількість населення збільшиться до 8 мільярдів.

So a country that has no water

Таким чином, країна, яка не має води,

has to worry about what happens beyond its borders.

повинна хвилюватись про те, що коїться за її межами.

There's also changing diets.

Раціон також змінюється.

By elevating to a higher socio-economic level,

Піднімаючись на вищий соціо-економічний рівень,

they also change their diet.

люди змінюють свій раціон.

They start eating more meat and so on and so forth.

Вони починають їсти більше м'яса і всього іншого.

On the other hand, there is declining yields

З іншого боку, через зміни у кліматі та інші фактори

because of climate change and because of other factors.

зменшуються врожаї.

And so someone has to really realize when the crisis is going to happen.

Отже, хтось обов'язково повинен передбачити, коли станеться криза.

This is the situation in Qatar, for those who don't know.

Ось яка ситуація в Катарі, доводжу до вашого відома.

We only have two days of water reserve.

Нашого запасу води вистачить лише на два дні.

We import 90 percent of our food,

Ми імпортуємо 90 відсотків їжі,

and we only cultivate less than one percent of our land.

і обробляємо лише 1 відсоток наших земель.

The limited number of farmers that we have

Невелика кількість фермерів, які у нас були,

have been pushed out of their farming practices

були змушені залишити землеробство

as a result of open market policy and bringing the big competitions, etc., etc.

через відкриту ринкову політику, велику конкуренцію та багато іншого.

So we also face risks.

Отже, ми також стикаємось з ризиками.

These risks directly affect the sustainability of this nation and its continuity.

Ці ризики безпосередньо впливають на стабільність та цілісність нації.

The question is, is there a solution?

Питання одне: чи є вихід?

Is there a sustainable solution?

Чи існує стабільне рішення?

Indeed there is.

Воно таки існує.

This slide sums up thousands of pages of technical documents

Цей слайд підсумовує тисячі сторінок технічних документів,

that we've been working on over the past two years.

над якими ми працювали останні два роки.

Let's start with the water.

Почнемо з води.

So we know very well -- I showed you earlier -- that we need this energy.

Отже, ми добре знаємо - я вже показував вам раніше - що нам необхідна ця енергія.

So if we're going to need energy, what sort of energy?

Якщо нам буде потрібна енергія, то яка?

A depletable energy? Fossil fuel?

Енергія, що може закінчитись? Викопне паливо?

Or should we use something else?

Чи слід використовувати щось інше?

Do we have the comparative advantage to use another sort of energy?

Чи є у нас можливість використовувати інші види енергії?

I guess most of you by now realize that we do: 300 days of sun.

Гадаю, більшість вже усвідомлює, що ми маємо 300 сонячних днів на рік.

And so we will use that renewable energy to produce the water that we need.

Отже, ми будемо використовувати цю відновлювану енергію, щоб забезпечити себе необхідним об'ємом води.

And we will probably put 1,800 megawatts of solar systems

Скоріш за все, ми використовуватимемо 1,800 мегават сонячної енергії,

to produce 3.5 million cubic meters of water.

щоб отримати 3,5 мільйони кубічних метрів води.

And that is a lot of water.

І це багато води.

That water will go then to the farmers,

Потім ця вода потрапить до фермерів,

and the farmers will be able to water their plants,

а вони зможуть полити свої рослини

and they will be able then to supply society with food.

та забезпечити суспільство їжею.

But in order to sustain the horizontal line --

Але щоб зберегти стабільну горизонтальну послідовність -

because these are the projects, these are the systems that we will deliver --

оскільки це лише проекти, це системи, які будуть розроблені -

we need to also develop the vertical line:

нам також потрібно розвивати вертикальну послідовність:

system sustenance, high-level education, research and development,

підтримка системи, високий рівень освіти, дослідження та розвиток,

industries, technologies, to produce these technologies for application, and finally markets.

галузі промисловості, технології, привести ці технології в дію, а також, зрештою, ринки.

But what gels all of it, what enables it, is legislation, policies, regulations.

Законодавство, загальна політика та правові норми дозволяють всьому цьому працювати.

Without it we can't do anything.

Без цього ми нічого не могли б зробити.

So that's what we are planning to do.

Отже, ось що ми плануємо робити.

Within two years we should hopefully be done with this plan

Сподіваюсь, що протягом двох років ми завершимо цей план

and taking it to implementation.

і візьмемось за його втілення.

Our objective is to be a millennium city, just like many millennium cities around:

Наша мета - бути тисячолітнім містом, як і багато інших тисячолітніх міст:

Istanbul, Rome, London, Paris, Damascus, Cairo.

Стамбул, Рим, Лондон, Париж, Дамаск, Каїр.

We are only 60 years old, but we want to live forever

Нам лише 60 років, але ми хочемо, щоб наше місто

as a city, to live in peace.

існувало вічно, існувало в мирі.

Thank you very much.

Щиро вам дякую.

(Applause)

(Оплески)