Elliot Krane: The mystery of chronic pain

Перекладач: Olena Debera Утверджено: Maria Bukovetska

I'm a pediatrician and an anesthesiologist,

За фахом я педіатр та анастазіолог,

so I put children to sleep for a living.

тому я заробляю на життя тим, що укладаю дітей спати.

(Laughter)

(Сміх)

And I'm an academic, so I put audiences to sleep for free.

Я також науковець, тому я змушую публіку засинати безплатно.

(Laughter)

(Сміх)

But what I actually mostly do

Але більшість свого часу

is I manage the pain management service

я займаюся практикою лікування болю

at the Packard Children's Hospital up at Stanford in Palo Alto.

у дитячій клініці Пакард в Стенфорді у Пало Альто.

And it's from the experience

Опираючись на

from about 20 or 25 years of doing that

більше ніж 20-25 років досвіду

that I want to bring to you the message this morning,

я хочу розповісти Вам сьогодні,

that pain is a disease.

що біль це хвороба.

Now most of the time,

Ви звикли

you think of pain as a symptom of a disease,

думати про біль як про симптом якогось захворювання,

and that's true most of the time.

і в переважній більшості випадків це справді так.

It's the symptom of a tumor or an infection

Це симптом розвитку пухлини чи інфекції

or an inflammation or an operation.

запалення чи перенесеної операції.

But about 10 percent of the time,

Проте в 10% випадків,

after the patient has recovered from one of those events,

після того як пацієнт видужав,

pain persists.

біль не зникає.

It persists for months

Він не зникає місяцями,

and oftentimes for years,

а часто навіть роками.

and when that happens,

В такому випадку

it is its own disease.

це вже окреме захворювання.

And before I tell you about how it is that we think that happens

Перед тим як я розповім Вам з чим це пов'язано

and what we can do about it,

і як ми можемо цьому зарадити,

I want to show you how it feels for my patients.

я хочу щоб Ви побачили що відчувають мої пацієнти.

So imagine, if you will,

Спробуйте уявити,

that I'm stroking your arm with this feather,

що я проводжу цією пір'їнкою по Вашій руці,

as I'm stroking my arm right now.

як я показую зараз на собі.

Now, I want you to imagine

А тепер уявіть

that I'm stroking it with this.

що я проводжу по руці оцим.

Please keep your seat.

Спокійно, залишайтеся на своїх місцях.

(Laughter)

(Сміх)

A very different feeling.

Це вже зовсім інше відчуття.

Now what does it have to do with chronic pain?

А тепер Ви запитаєте, яке це має відношення до хронічного болю?

Imagine, if you will, these two ideas together.

Спробуйте уявити ці два відчуття одночасно.

Imagine what your life would be like

Уявіть яким було б Ваше життя

if I were to stroke it with this feather,

якби я погладив Вашу руку пір'їнкою,

but your brain was telling you

а Ваш мозок відреагував би на це

that this is what you are feeling --

так як би Ви відчували в цьому випадку --

and that is the experience of my patients with chronic pain.

саме це відчувають мої пацієнти при хронічному болі.

In fact, imagine something even worse.

Насправді уявіть дещо навіть гірше.

Imagine I were to stroke your child's arm with this feather,

Уявіть, що я погладжую цією пір'їнкою по руці Вашої дитини,

and their brain [was] telling them

але їхній мозок гворить їм,

that they were feeling this hot torch.

що вони відчувають пекучий дотик вогню.

That was the experience of my patient, Chandler,

Саме це відчувала моя пацієнтка Чандлер,

whom you see in the photograph.

яку Ви зараз бачите на цій фотографії.

As you can see, she's a beautiful, young woman.

Як бачите вона вродлива, молода жінка.

She was 16 years old last year when I met her,

Я зустрів її минулого року коли їй було 16 років,

and she aspired to be a professional dancer.

вона хотіла стати професійною танцівницею.

And during the course of one of her dance rehearsals,

На одній з репетицій

she fell on her outstretched arm and sprained her wrist.

вона впала на протягнуту руку і розтягнула зап'ястя.

Now you would probably imagine, as she did,

Вона як і всі ми

that a wrist sprain is a trivial event

вважала розтягнення звязок

in a person's life.

найбанальнішим, що може трапитися з людиною.

Wrap it in an ACE bandage,

Все що потрібно зробити - це накласти еластичну пов'язку,

take some ibuprofen for a week or two,

прийняти курс ібупрофену протягом одного-двох тижнів,

and that's the end of the story.

і проблема вирішена.

But in Chandler's case, that was the beginning of the story.

Але у випадку з Чандлер це був лише початок.

This is what her arm looked like

Саме так виглядала її рука,

when she came to my clinic about three months after her sprain.

коли вона прийшла до мене в лікарню через три місяці після розтягнення.

You can see that the arm is discolored,

Як бачите рука має неприродній

purplish in color.

фіолетовий колір.

It was cadaverically cold to the touch.

На дотик вона була холодною як лід.

The muscles were frozen, paralyzed --

М'язи були затверділі, нерухомі -

dystonic is how we refer to that.

ми називаємо такий стан дистонією.

The pain had spread from her wrist to her hands,

Біль поширився від зап'ястя по всій руці,

to her fingertips, from her wrist up to her elbow,

аж до пальців, від зап'ястя вверх до ліктя,

almost all the way to her shoulder.

майже до передпліччя.

But the worst part was,

Але найгіршим були не

not the spontaneous pain that was there 24 hours a day.

раптові приступи болю 24 години на добу.

The worst part was that she had allodynia,

Найгіршим було те, що в неї розвинулася аллодинія,

the medical term for the phenomenon that I just illustrated

це медичний термін на позначення того явища, яке я Вам продемонстрував на прикладі

with the feather and with the torch.

пір'їнки і пальника.

The lightest touch of her arm --

Найлегший дотик до її руки --

the touch of a hand,

дотик рукава,

the touch even of a sleeve, of a garment, as she put it on --

чи одягу, який вона одягала --

caused excruciating, burning pain.

викликав нестерпний, гострий біль.

How can the nervous system get this so wrong?

Чому нервова система все так неправильно сприймає?

How can the nervous system

Як нервова система може

misinterpret an innocent sensation

викривити простий дотик

like the touch of a hand

руки

and turn it into the malevolent sensation

та перетворити його у злісне відчуття

of the touch of the flame?

пекучого вогню?

Well you probably imagine that the nervous system in the body

Ви напевно уявляєте собі, що нервова система людини

is hardwired like your house.

має певні розгалуження як електромережа у Вашому будинку.

In your house, wires run in the wall,

У будинку проводи проходять у стіні,

from the light switch to a junction box in the ceiling

від вмикача до розвилки у стелі

and from the junction box to the light bulb.

і від розвилки до лампочки.

And when you turn the switch on, the light goes on.

Коли Ви вмикаєте вмикач світло з'являється.

And when you turn the switch off, the light goes off.

А коли вимикаєте воно зникає.

So people imagine the nervous system is just like that.

Саме так люди уявляють собі нервову систему.

If you hit your thumb with a hammer,

Якщо Ви вдарите молотком по пальцях,

these wires in your arm -- that, of course, we call nerves --

ці проводи у Вашій руці -- які ми звичайно називаємо нервами --

transmit the information into the junction box in the spinal cord

передають інформацію до розвилки у спинному мозку

where new wires, new nerves,

де вже інші проводи - нерви

take the information up to the brain

доносять інформацію до головного мозку

where you become consciously aware that your thumb is now hurt.

після чого Ви усвідомлюєте що Вас болить палець.

But the situation, of course, in the human body

Але ситуація в організмі людини

is far more complicated than that.

набагато складніша.

Instead of it being the case

Справа в тому, що

that that junction box in the spinal cord

у спинному мозку

is just simple where one nerve connects with the next nerve

нерви з'єднуються одні з одними

by releasing these little brown packets

виділяючи маленькі коричневі згустки хімічної

of chemical information called neurotransmitters

інформації, яку називають нейромедіаторами,

in a linear one-on-one fashion,

у лінійний двосторонній спосіб

in fact, what happens

Насправді, що відбувається далі,

is the neurotransmitters spill out in three dimensions --

нейромеліатори розділяються в трьох напрямках --

laterally, vertically, up and down in the spinal cord --

по сторонах, вертикально, вниз та вверх по спинному мозку --

and they start interacting

і починають взаємодіяти

with other adjacent cells.

з сусідніми клітинами.

These cells, called glial cells,

Ці клітини, які називають гліальними,

were once thought to be

колись вважали

unimportant structural elements of the spinal cord

неважливими структурними елементами спинного мозку,

that did nothing more than hold all the important things together,

які лише з'єднують

like the nerves.

нерви.

But it turns out

Але як виявляється

the glial cells have a vital role

гліальні клітини відіграють ключову роль

in the modulation, amplification

у процесах модуляції та поширення

and, in the case of pain, the distortion

та, у випадку болю, у викривленні

of sensory experiences.

відчуттів.

These glial cells become activated.

Ці гліальні клітини активуються.

Their DNA starts to synthesize new proteins,

Їх ДНК починає синтезувати нові білки,

which spill out

які поширюються

and interact with adjacent nerves,

і взаємодіють з сусідніми нервами,

and they start releasing their neurotransmitters,

ті в свою чергу виділяють нейромедіатори,

and those neurotransmitters spill out

які поширюються

and activate adjacent glial cells, and so on and so forth,

і активують інші гліальні клітини, і т.д.

until what we have

допоки не утвориться

is a positive feedback loop.

кільце зворотнього зв'язку.

It's almost as if somebody came into your home

Це ніби хтось зайшов у Ваш дім

and rewired your walls

і поміняв електропроводку

so that the next time you turned on the light switch,

і коли наступного разу Ви ввімкнете світло

the toilet flushed three doors down,

у квартирі трьома поверхами нижче спуститься вода в туалетному бачку,

or your dishwasher went on,

або ввімкнеться посудомийна машина,

or your computer monitor turned off.

чи вимкнеться монітор комп'ютера.

That's crazy,

Це неймовірно,

but that's, in fact, what happens

але саме це відбувається в організмі

with chronic pain.

при хронічному болі.

And that's why pain becomes its own disease.

Через це біль стає окремою хворобою.

The nervous system has plasticity.

Нервова система дуже гнучка.

It changes, and it morphs

Вона змінюється та трансформується

in response to stimuli.

у відповідь на подразнення.

Well, what do we do about that?

Чим ми можемо тут зарадити?

What can we do in a case like Chandler's?

Що ми можемо зробити у випадку Чандлер?

We treat these patients in a rather crude fashion

На сьогоднішній день ми використовуємо

at this point in time.

недосконалі методи лікування таких пацієнтів.

We treat them with symptom-modifying drugs --

Ми лікуємо їх обезболюючим, яке лише

painkillers --

приховує симптоми,

which are, frankly, not very effective

і правду кажучи є не досить ефективним

for this kind of pain.

для такого виду болю.

We take nerves that are noisy and active

Ми шукаємо неспокійні та занадто активні нерви

that should be quiet,

і притупляємо їхню реакцію

and we put them to sleep with local anesthetics.

за допомогою місцевого обезболення.

And most importantly, what we do

І найважливіше

is we use a rigorous, and often uncomfortable, process

ми застосовуємо ретельний, деколи не зовсім зручний процес

of physical therapy and occupational therapy

фізичної та трудової терапії

to retrain the nerves in the nervous system

для того щоб знову повернути нервовій системі

to respond normally

здатність нормально реагувати на

to the activities and sensory experiences

різні види рухів та дотиків

that are part of everyday life.

які є частиною щоденного життя.

And we support all of that

Разом з цим ми проводимо

with an intensive psychotherapy program

інтенсивний курс психотерапії

to address the despondency, despair and depression

для попередження пригнічення, відчаю та депресії

that always accompanies

які майже завжди супроводжують

severe, chronic pain.

гострий, хронічний біль.

It's successful,

Це приносить позитивні результати,

as you can see from this video of Chandler,

як Ви бачите на відео з Чандлер,

who, two months after we first met her,

яка за 2 місяці після нашої зістрічі

is now doings a back flip.

може тепер виконати сальто назад.

And I had lunch with her yesterday

Вчора ми з нею обідали

because she's a college student studying dance at Long Beach here,

так як вона навчається танцювати тут у коледжі Лонг Біч,

and she's doing absolutely fantastic.

В неї все чудово.

But the future is actually even brighter.

Але майбутнє буде ще світлішим.

The future holds the promise

Залишається надія,

that new drugs will be developed

що в в майбутньому з'являться

that are not symptom-modifying drugs

нові ліки, які не просто

that simply mask the problem,

приховуватимуть проблему,

as we have now,

яку ми маємо на сьогодні,

but that will be disease-modifying drugs

натомість це будуть ліки, які

that will actually go right to the root of the problem

проникатимуть всередину проблеми

and attack those glial cells,

атакуватимуть гліальні клітини

or those pernicious proteins

чи їхні шкідливі білки,

that the glial cells elaborate,

які вони виділяють,

that spill over and cause this central nervous system wind-up,

і які призводять до збою в центральній нервовій системі,

or plasticity,

яка у зв'язку з цим

that so is capable

викривляє або

of distorting and amplifying

перебільшує дотикові відчуття,

the sensory experience that we call pain.

які ми називаємо болем.

So I have hope

Тому я сподіваюся

that in the future,

що в майбутньому збудуться

the prophetic words of George Carlin will be realized,

пророчі слова Джорджа Карліна,

who said, "My philosophy:

який говорив "Моя філософія:

No pain, no pain."

це ніякого болю, ніякого болю".

Thank you very much.

Дуже дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)