The walk from "no" to "yes" | William Ury

Перекладач: Olia Karachevska Утверджено: Hanna Leliv

Коли йдеться про складні переговори,

Well, the subject of difficult negotiation

reminds me of one of my favorite stories from the Middle East,

я пригадую собі одну з улюблених

історій з Близького Сходу

of a man who left to his three sons, 17 camels.

про чоловіка, який залишив своїм трьом синам 17 верблюдів.

Першому синові батько залишив половину верблюдів;

To the first son, he left half the camels;

to the second son, he left a third of the camels;

середульшому - третину,

and to the youngest son, he left a ninth of the camels.

а наймолодшому дісталася дев'ята частина.

І тут брати почали ділити спадок.

The three sons got into a negotiation -- 17 doesn't divide by two.

17 не ділиться на два.

17 не ділиться на три.

It doesn't divide by three.

It doesn't divide by nine.

І на дев'ять теж не ділиться.

Brotherly tempers started to get strained.

Братні стосунки напружились.

Finally, in desperation,

У розпачі

they went and they consulted a wise old woman.

вони звернулися до старої мудрої жінки за порадою.

The wise old woman thought about their problem for a long time,

Вона довго думала, як їм допомогти,

і врешті сказала:

and finally she came back and said, "Well, I don't know if I can help you,

"Не знаю, чи зможу вам допомогти,

але, якщо хочете, візьміть мого верблюда".

but at least, if you want, you can have my camel."

Так в них стало 18 верблюдів.

So then, they had 18 camels.

Перший син взяв свою половину - дев'ять верблюдів.

The first son took his half -- half of 18 is nine.

Середульший узяв третю частину - шість.

The second son took his third -- a third of 18 is six.

The youngest son took his ninth -- a ninth of 18 is two.

Наймолодший син забрав дев'яту частину -

двійко верблюдів.

You get 17.

Разом 17.

They had one camel left over.

Один верблюд залишився.

They gave it back to the wise old woman.

Вони повернули його старій мудрій жінці.

(Laughter)

(Сміх)

Now, if you think about that story for a moment,

Задумавшись над цією історією,

I think it resembles a lot of the difficult negotiations

ви пригадаєте

силу-силенну складних переговорів, у яких ми задіяні.

we get involved in.

They start off like 17 camels, no way to resolve it.

Усе починається з 17 верблюдів - з безвихідної ситуації.

Somehow, what we need to do

Тоді нам слід вчинити

is step back from those situations, like that wise old woman,

як та мудра жінка -

подивитися на ситуацію свіжим оком

look at the situation through fresh eyes

і привести вісімнадцятого верблюда.

and come up with an 18th camel.

Finding that 18th camel in the world's conflicts

Пошук цього 18 верблюда у світових конфліктах

has been my life passion.

є моїм життєвим покликом.

I basically see humanity a bit like those three brothers.

Я сприймаю людство як цих трьох братів;

We're all one family.

ми всі одна сім'я.

We know that scientifically,

Наука довела -

thanks to the communications revolution,

завдяки революції у сфері комунікацій

all the tribes on the planet -- all 15,000 tribes --

всі племена на планеті, всі 15,000 племен,

are in touch with each other.

спілкуються одні з одними.

And it's a big family reunion.

Це збір великої родини.

And yet, like many family reunions,

Але на родинних зустрічах

it's not all peace and light.

нечасто панує мир і спокій.

There's a lot of conflict,

Виникає багато конфліктів.

and the question is: How do we deal with our differences?

І постає питання:

як справитися з нашими відмінностями?

How do we deal with our deepest differences,

Як подолати найбільші відмінності,

given the human propensity for conflict

зважаючи на схильність людей до конфліктів

і людську майстерність

and the human genius at devising weapons of enormous destruction?

у винайденні зброї масового знищення?

That's the question.

Ось у чому питання.

As I've spent the last better part of three decades, almost four,

Останні тридцять років -

майже сорок -

traveling the world,

я мандрував,

trying to work, getting involved in conflicts

маючи справу з конфліктами

ranging from Yugoslavia to the Middle East

в Югославії та на Близькому Сході,

в Чечні та Венесуелі -

to Chechnya to Venezuela --

some of the most difficult conflicts on the face of the planet --

з найскладнішими конфліктами на планеті.

I've been asking myself that question.

Я завжди ставив собі це питання.

І гадаю, що мені вдалося

And I think I've found, in some ways, what is the secret to peace.

знайти секрет миру.

It's actually surprisingly simple.

Він дивовижно простий.

It's not easy, but it's simple.

Нелегкий, але простий.

It's not even new.

Нічого нового.

It may be one of our most ancient human heritages.

Напевно, один із найдавніших засад людства.

Секрет миру - це ми.

The secret to peace is us.

It's us who act as a surrounding community around any conflict,

Саме ми діємо

як спільнота, яка знаходиться

довкола будь-якого конфлікту

who can play a constructive role.

і відіграє конструктивну роль.

Let me give you just a story, an example.

Я розповім вам одну історію.

About 20 years ago,

Близько 20 років тому я був у Південній Африці,

I was in South Africa, working with the parties in that conflict,

де працював зі сторонами конфлікту.

and I had an extra month,

Коли у мене випав один вільний місяць,

so I spent some time living with several groups of San Bushmen.

я вирішив замешкати

серед бушменського плем'я Сан.

I was curious about them, about the way in which they resolve conflict.

Мені було цікаво, як вони вирішують конфлікти.

Because, after all, within living memory, they were hunters and gatherers,

Зрештою, в пам'яті нинішнього покоління

вони були мисливцями і збирачами,

living pretty much like our ancestors lived

які ведуть такий самий спосіб життя як і їх предки

for maybe 99 percent of the human story.

протягом 99% історії людства.

And all the men have these poison arrows that they use for hunting --

Чоловіки полюють з отруєними стрілами,

absolutely fatal.

які відразу викликають смерть.

So how do they deal with their differences?

То ж як вони долають свої відмінності?

Well, what I learned is, whenever tempers rise in those communities,

Я дізнався,

що коли в цих спільнотах зростає напруження,

someone goes and hides the poison arrows out in the bush,

хтось іде і ховає отруєні стріли в кущах,

and then everyone sits around in a circle like this,

а потім всі сідають колом,

and they sit and they talk and they talk.

і говорять, і говорять, і говорять.

It may take two days, three days, four days,

Це триває два, три, а то й чотири дні

but they don't rest until they find a resolution

без спочинку,

аж поки вони не дійдуть рішення,

or better yet -- a reconciliation.

а ще краще - примирення.

And if tempers are still too high,

Якщо стосунки і далі напружені,

then they send someone off to visit some relatives,

вони відсилають когось провідати родичів

as a cooling-off period.

і охолонути.

Well, that system is, I think, probably the system

Я гадаю, що ця система

дозволила нам дожити до сьогоднішнього дня,

that kept us alive to this point,

given our human tendencies.

зважаючи на людські схильності.

Я називаю цю систему "третя сторона".

That system, I call "the third side."

Зазвичай, коли ми думаємо

Because if you think about it, normally when we think of conflict,

про конфлікт, то на думку спадають

when we describe it,

there's always two sides --

дві сторони.

it's Arabs versus Israelis, labor versus management,

Араби проти ізраїльтян, підлеглі проти керівників,

husband versus wife, Republicans versus Democrats.

чоловіки проти дружин, республіканці проти демократів.

But what we don't often see

Але ми нечасто бачимо

is that there's always a third side,

незмінно присутню третю сторону.

Третя сторона конфлікту - це ми.

and the third side of the conflict is us, it's the surrounding community,

Це спільнота довкола.

it's the friends, the allies,

Друзі, союзники,

the family members, the neighbors.

члени сім'ї, сусіди.

And we can play an incredibly constructive role.

Ми можемо зіграти надзвичайно конструктивну роль.

Perhaps the most fundamental way in which the third side can help

Найважливіше, що може

вдіяти третя сторона -

is to remind the parties of what's really at stake.

нагадати сторонам конфлікту, чим вони ризикують.

For the sake of the kids, for the sake of the family,

Заради дітей, заради сім'ї,

заради спільноти, заради майбутнього,

for the sake of the community, for the sake of the future,

let's stop fighting for a moment and start talking.

припинімо на мить воювати і порозмовляймо.

Проблема в тому,

Because, the thing is,

when we're involved in conflict,

що коли ми конфліктуємо,

it's very easy to lose perspective.

наш кругозір може легко звузитись.

It's very easy to react.

Відреагувати - страшенно просто.

Human beings -- we're reaction machines.

Людські істоти - це реагуючі машини.

And as the saying goes,

Як-то кажуть,

when angry, you will make the best speech

коли ви злі, то виголосите найкращу промову,

you will ever regret.

про яку жалітимете до кінця життя.

(Laughter)

And so the third side reminds us of that.

А "третя сторона" нагадує нам про це.

The third side helps us go to the balcony,

Третя сторона веде нас на балкон -

which is a metaphor for a place of perspective,

місце, де ми окинемо поглядом ситуацію,

where we can keep our eyes on the prize.

і зосередимося на кінцевій меті.

Let me tell you a little story from my own negotiating experience.

Я розповім коротеньку історію зі свого досвіду переговорів.

Some years ago, I was involved as a facilitator in some very tough talks

Кілька років тому я був посередником

у доволі жорстких переговорах

between the leaders of Russia and the leaders of Chechnya.

між лідерами Росії

та Чечні.

There was a war going on, as you know.

Як відомо, велася війна.

Ми зустрілися в Гаазі

And we met in the Hague, in the Peace Palace,

у Палаці миру,

in the same room where the Yugoslav war-crimes tribunal was taking place.

у тій самій кімнаті, де свого часу відбувся трибунал

щодо воєнних злочинів у колишній Югославії.

And the talks got off to a rather rocky start

Початок переговорів був різким.

Віце-президент Чечні

when the vice president of Chechnya began by pointing at the Russians

показав пальцем на росіян і сказав:

and said, "You should stay right here in your seats,

"Сидіть на своїх місцях,

because you're going to be on trial for war crimes."

бо вас судитимуть за воєнні злочини".

А потім повернувся до мене і сказав:

And then he turned to me and said,

"You're an American.

"Ви американець.

Look at what you Americans are doing in Puerto Rico."

Подивіться, що ви, американці, робите в Пуерто-Ріко".

And my mind started racing, "Puerto Rico? What do I know about Puerto Rico?"

Я почав гарячково думати: "Пуерто-Ріко? Що я знаю про Пуерто-Ріко?"

Я хотів відповісти,

I started reacting.

(Laughter)

але згадав, що слід "вийти на балкон".

But then, I tried to remember to go to the balcony.

Коли він замовк,

And then when he paused

and everyone looked at me for a response,

усі звернули погляд на мене, очікуючи відповіді.

from a balcony perspective, I was able to thank him for his remarks

Але оцінивши ситуацію з "балкону", я подякував йому за зауваження.

and say, "I appreciate your criticism of my country

І сказав: "Дякую за критику на адресу моєї країни.

and I take it as a sign that we're among friends

Я вважаю це знаком, що ми друзі

і можемо спілкуватися відверто.

and can speak candidly to one another."

(Laughter)

Однак ми тут не для того, щоб обговорювати Пуерто-Ріко чи минуле.

"And what we're here to do is not to talk about Puerto Rico or the past.

Ми зібралися, щоб вияснити, чи зможемо знайти спосіб

We're here to see if we can figure out a way

to stop the suffering and the bloodshed in Chechnya."

зупинити страждання і кровопролиття в Чечні".

Розмова повернулася в потрібне русло.

The conversation got back on track.

That's the role of the third side,

Ось у чому роль третьої сторони -

to help the parties go to the balcony.

допомогти сторонам конфлікту вийти на балкон.

Перенесімося думками

Now let me take you, for a moment,

to what's widely regarded as the world's most difficult conflict,

у немовбито найскладніший у світі конфлікт -

або ж конфлікт, який неможливо залагодити -

or the most impossible conflict, the Middle East.

на Близький Схід.

Question is: where's the third side there?

Питання у тому, де тут третя сторона?

How could we possibly go to the balcony?

Як ми можемо вийти на балкон?

Now, I don't pretend to have an answer to the Middle East conflict,

Я не вдаю, що знаю як розв'язати

конфлікт на Близькому Сході.

but I think I've got a first step -- literally, a first step --

Але мені здається, що я знаю, як зробити перший крок,

буквально перший крок -

something that any one of us could do as third-siders.

який кожен із нас міг би зробити як представник третьої сторони.

Let me just ask you one question first.

Дозвольте запитати вас:

How many of you in the last years

хто з вас

останнім часом

переймався ситуацією на Близькому Сході

have ever found yourself worrying about the Middle East

і міркував, що можна з цим вдіяти?

and wondering what anyone could do?

Just out of curiosity, how many of you?

Просто цікаво, хто з вас?

OK, so the great majority of us.

Як бачимо - більшість.

And here, it's so far away.

Водночас, цей регіон далеко звідси.

Why do we pay so much attention to this conflict?

Чому ж ми приділяємо стільки уваги цьому конфлікту?

Is it the number of deaths?

Через кількість загиблих?

There are a hundred times more people who die in a conflict in Africa

Але у конфлікті в Африці гине в сотні разів

більше людей, ніж на Близькому Сході.

than in the Middle East.

No, it's because of the story,

Тут уся справа в історії.

because we feel personally involved in that story.

Ми почуваємося

частиною цієї історії.

Whether we're Christians, Muslims or Jews, religious or non-religious,

Християни ми, мусульмани чи євреї,

віримо в Бога чи ні,

we feel we have a personal stake in it.

це зачіпає нас особисто.

Stories matter;

Історії важливі. Запевняю вас як антрополог.

as an anthropologist, I know that.

Stories are what we use to transmit knowledge.

Ми передаємо знання через історії.

Вони сповнюють сенсом наше життя.

They give meaning to our lives.

That's what we tell here at TED, we tell stories.

На TED ми також розповідаємо історії.

Історії - це ключ.

Stories are the key.

And so my question is --

Тому я кажу -

yes, let's try and resolve the politics there in the Middle East,

спробуймо навести лад у політиці

на Близькому Сході,

but let's also take a look at the story.

звернувши увагу на історію.

Let's try to get at the root of what it's all about.

Спробуймо знайти корінь конфлікту.

Let's see if we can apply the third side to it.

Спробуймо визначити третю сторону.

Що це значить? Що це за історія?

What would that mean? What is the story there?

Антропологи знають, що

Now, as anthropologists, we know that every culture has an origin story.

кожна культура має історію походження.

What's the origin story of the Middle East?

Яке походження Близького Сходу?

In a phrase, it's:

Коротко кажучи,

Four thousand years ago,

4 000 років тому один чоловік зі своєю сім'єю

a man and his family walked across the Middle East,

перейшов уесь Близький Схід,

and the world has never been the same since.

і з того часу світ змінився.

Цим чоловіком, звичайно,

That man, of course, was Abraham.

був Авраам.

And what he stood for was unity, the unity of the family;

Він виступав за єдність,

за єднання родини.

he's the father of us all.

Він - батько всіх нас.

But it's not just what he stood for, it's what his message was.

Але він не тільки виступав за це. Це була його місія.

Його основна місія - єдність.

His basic message was unity too,

the interconnectedness of it all, the unity of it all.

Взаємозв'язок і єдність усього.

And his basic value was respect,

А найбільше він цінував повагу,

was kindness toward strangers.

доброту до незнайомців.

That's what he's known for, his hospitality.

Він прославився своєю гостинністю.

З цієї точки зору,

So in that sense,

he's the symbolic third side of the Middle East.

він є символічною третьою стороною

на Близькому Сході.

He's the one who reminds us that we're all part of a greater whole.

Він нагадує нам, що ми всі

частина одного цілого.

Now, think about that for a moment.

А зараз задумайтеся

на хвильку над цим.

Today, we face the scourge of terrorism.

Нас скарав бич тероризму

What is terrorism?

Що таке тероризм?

Terrorism is basically taking an innocent stranger

Загалом, тероризм - це коли до невинного незнайомця

and treating them as an enemy whom you kill in order to create fear.

ви ставитесь як до ворога, якого вбиваєте,

щоб посіяти страх.

What's the opposite of terrorism?

Що є противагою тероризму?

Це коли ви ставитеся до невинного незнайомця

It's taking an innocent stranger

and treating them as a friend whom you welcome into your home,

як до друга,

якого запрошуєте в свій дім,

in order to sow and create understanding

щоб посіяти і плекати розуміння,

повагу чи любов.

or respect, or love.

So what if, then, you took the story of Abraham,

А якби ви тепер

розглянули історію Авраама

which is a third-side story,

як історію третьої сторони?

what if that could be --

Якби історія Авраама,

because Abraham stands for hospitality --

символу гостинності,

what if that could be an antidote to terrorism?

стала ліками від тероризму?

What if that could be a vaccine against religious intolerance?

Якби ця історія стала вакциною

проти релігійної нетерпимості?

How would you bring that story to life?

Як можна втілити цю історію?

Now, it's not enough just to tell a story.

Слід не тільки розповісти історію.

Вона переконлива, але

That's powerful, but people need to experience the story.

люди мусять її пережити.

They need to be able to live the story.

Вони мусять мати змогу прожити цю історію. Як би ви це зробили?

How would you do that?

And that was my thinking of how would you do that.

Я теж міркував над цим.

And that's what comes to the first step here.

Ось перший крок.

Because the simple way to do that is:

Простий спосіб пережити історію -

піти на прогулянку.

you go for a walk.

You go for a walk in the footsteps of Abraham.

Прогулятися слідами Авраама.

You retrace the footsteps of Abraham.

Пройти його шлях.

Because walking has a real power.

Адже прогулянка має справжню силу.

You know, as an anthropologist, walking is what made us human.

Як антрополог, я знаю, що саме ходіння робить з нас людей.

It's funny -- when you walk, you walk side-by-side,

Коли ви гуляєте,

то йдете пліч-о-пліч

in the same common direction.

в одному напрямку.

Now if I were to come to you face-to-face

Якщо б я підійшов до вас дуже близько,

and come this close to you,

обличчям до обличчя,

you would feel threatened.

ви би відчули загрозу.

But if I walk shoulder-to-shoulder,

Але якщо ми будемо йти пліч-о-пліч,

навіть торкаючись плечима,

even touching shoulders,

it's no problem.

нічого страшного не станеться.

Who fights while they walk?

Хіба хтось б'ється під час прогулянки?

That's why in negotiations, often, when things get tough,

Тому якщо переговори стають напруженими,

people go for walks in the woods.

люди йдуть на прогулянку до лісу.

So the idea came to me of, what about inspiring a path,

У мене виникла ідея -

а як щодо

стежки, шляху -

a route -- think the Silk Route, think the Appalachian Trail --

на зразок шовкового шляху чи стежки апалачі -

that followed in the footsteps of Abraham?

слідами

Авраама?

Мені казали: "Це божевілля. Ти не зможеш.

People said, "That's crazy. You can't.

You can't retrace the footsteps of Abraham -- it's too insecure,

Ти не зможеш пройти слідами Авраама. Це надто небезпечно.

you've got to cross all these borders,

Тобі доведеться перетнути всі ці кордони.

it goes across 10 different countries in the Middle East,

Він пролягає через 10 різних країн Близького Сходу

і об'єднує їх".

because it unites them all."

Ми обміркували цю ідею в Гарварді.

And so we studied the idea at Harvard.

Ми ретельно поставились до цього завдання.

We did our due diligence.

And then a few years ago,

І ось кілька років тому наша група,

a group of us, about 25 of us from 10 different countries,

яка складалася з 25 людей із 10 різних країн,

decided to see if we could retrace the footsteps of Abraham,

вирішила уперше пройти шляхом Авраама,

вирушивши з його рідного міста Урфи

going from his initial birthplace in the city of Urfa

у Південній Туреччині, Північній Месопотамії.

in Southern Turkey, Northern Mesopotamia.

And we then took a bus and took some walks

Ми сіли на автобус, далі йшли пішки,

and went to Harran, where, in the Bible, he sets off on his journey.

і прибули в Харран,

звідки, згідно з Біблією, Авраам вирушив у подорож.

Then we crossed the border into Syria, went to Aleppo,

Згодом ми перетнули кордон із Сирією і дійшли до Алеппо,

which, turns out, is named after Abraham.

міста, названого на честь Авраама.

We went to Damascus,

Прибули в Дамаск,

which has a long history associated with Abraham.

історія якого тісно пов'язана з Авраамом.

Потім ми прийшли у Північну Йорданію,

We then came to Northern Jordan,

to Jerusalem -- which is all about Abraham -- to Bethlehem,

в Єрусалим,

де все пов'язане з Авраамом. Далі у Вифлеєм,

and finally, to the place where he's buried, in Hebron.

і нарешті в Хеврон, де Авраам

був похований.

So effectively, we went from womb to tomb.

Отож, ми пройшли його шлях від народження до смерті.

We showed it could be done.

Ми довели, що це можливо. Це була чудова подорож.

It was an amazing journey.

Let me ask you a question.

Дозвольте запитати вас.

How many of you have had the experience of being in a strange neighborhood

Чи бувало так, що

ви опинилися в чужій околиці

or strange land,

або в чужій країні,

and a total stranger, perfect stranger,

і абсолютно незнайома людина

підійшла до вас і зробила якийсь добрий вчинок -

comes up to you and shows you some kindness --

maybe invites you into their home, gives you a drink,

запросила до себе додому, дала вам води,

пригостила кавою чи обідом?

gives you a coffee, gives you a meal?

Хто з вас бував у такій ситуації?

How many of you have ever had that experience?

У цьому суть

That's the essence of the Abraham Path.

Авраамового шляху.

That's what you discover as you go into these villages in the Middle East

Ви переконаєтесь у моїх словах, якщо потрапите у село на Близькому Сході,

остерігаючись ворожнечі,

where you expect hostility,

а натомість відчуєте неймовірну гостинність.

and you get the most amazing hospitality,

Усе це завдяки Аврааму.

all associated with Abraham:

"В ім'я отця Авраама,

"In the name of Father Ibrahim, let me offer you some food."

дозвольте нагодувати вас".

So what we discovered

Ми зрозуміли, що

is that Abraham is not just a figure out of a book for those people;

для цих людей Авраам - це не просто герой книги,

he's alive, he's a living presence.

а жива, присутня серед нас людина.

And to make a long story short,

Коротше кажучи,

in the last couple of years now,

останнім часом

thousands of people have begun to walk parts of the path of Abraham

тисячі людей

здійснююють прогулянки стежками Авраама

на Близькому Сході,

in the Middle East,

enjoying the hospitality of the people there.

насолоджуючись гостинністю тамтешніх мешканців.

They've begun to walk in Israel and Palestine,

Вони мандрують

Ізраїлем і Палестиною,

in Jordan, in Turkey, in Syria.

Йорданією, Туреччиною і Сирією.

Це дивовижний досвід.

It's an amazing experience.

Men, women, young people, old people --

Чоловіки, жінки, молоді і старі.

more women than men, actually, interestingly.

Цікаво, що частіше жінки, ніж чоловіки.

For those who can't walk,

Для тих, хто не може ходити пішки,

who are unable to get there right now,

або не може дістатись туди прямо зараз,

people started to organize walks in cities, in their own communities.

організовують прогулянки

у містах, у їх власних спільнотах.

In Cincinnati, for instance, they organized a walk

Так, у Цинциннаті організували похід

від церкви до мечеті й синагоги.

from a church to a mosque to a synagogue and all had an Abrahamic meal together.

А потім всі гуртом обідали в ім'я Авраама.

It was Abraham Path Day.

Це був день шляху Авраама.

In São Paulo, Brazil, it's become an annual event

У Сан-Пауло в Бразилії це стало щорічною подією.

for thousands of people to run in a virtual Abraham Path Run,

Тисячі людей ідуть

символічною стежкою Авраама,

uniting the different communities.

яка об'єднує різні спільноти.

The media love it; they really adore it.

Це подобається засобам масової інформації, вони обожнюють такі події.

They lavish attention on it because it's visual

І обдаровують їх увагою,

адже це наочний приклад,

and it spreads the idea,

який поширює ідею

this idea of Abrahamic hospitality, of kindness towards strangers.

Авраамової гостинності

і доброти до незнайомих людей.

And just a couple weeks ago, there was an NPR story on it.

Кілька тижнів тому

Національне радіо США розповіло про це.

Last month,

Минулого місяця

there was a piece in the Manchester Guardian about it,

газета "Манчестер Ґардіан"

надрукувала статтю про цей проект

two whole pages.

на цілу шпальту.

And they quoted a villager

Вони цитували мешканця села:

who said, "This walk connects us to the world."

"Цей шлях з'єднує нас із цілим світом".

He said, "It was like a light that went on in our lives --

Він порівняв прогулянку з променем світла,

it brought us hope."

який вселяє надію.

And so that's what it's about.

Ось яка мета всього цього.

But it's not just about psychology;

Та справа не лише у психології,

it's about economics.

але й в економіці,

Because as people walk, they spend money.

адже під час походу люди витрачають гроші.

And this woman right here, Um Ahmad,

Жінка на фото, Ум Ахмад,

is a woman who lives on the path in Northern Jordan.

живе на узбіччі в Північній Йорданії.

She's desperately poor.

Вона страшенно бідує.

She's partially blind, her husband can't work,

Вона частково сліпа, а її чоловік не може працювати.

she's got seven kids.

У них семеро дітей.

But what she can do is cook.

Вона може лише готувати їжу.

And so she's begun to cook for some groups of walkers

То ж вона почала готувати їжу для мандрівників,

who come through the village and have a meal in her home.

які проходять через село і їдять у неї вдома.

Вони сидять на підлозі.

They sit on the floor -- she doesn't even have a tablecloth.

Вона не має навіть скатертини.

She makes the most delicious food,

Проте готує смачнющу їжу

that's fresh from the herbs in the surrounding countryside.

зі свіжих місцевих трав.

And so more and more walkers have come,

Туристів стає дедалі більше.

and lately she's begun to earn an income to support her family.

Тому вона почала отримувати прибуток

і може прогодувати свою сім'ю.

And so she told our team there, she said,

Ця жінка сказала нашій команді:

"You have made me visible

"Завдяки вам, мене стали помічати

in a village where people were once ashamed to look at me."

в селі, де раніше соромились

навіть дивитися на мене".

Ось у чому сила Авраамового шляху.

That's the potential of the Abraham Path.

There are literally hundreds of those kinds of communities

Сотні таких спільнот розкидані

вздовж шляху на Близькому Сході.

across the Middle East, across the path.

The potential is basically to change the game.

Ми можемо змінити правила гри.

And to change the game, you have to change the frame, the way we see things --

А для цього слід змінити формат -

наш спосіб сприйняття речей.

to change the frame from hostility to hospitality,

Змінити ворожість

на гостинність,

from terrorism to tourism.

тероризм - на туризм.

And in that sense, the Abraham Path

Шлях Авраама

змінює правила гри.

is a game-changer.

Я покажу вам одну річ.

Let me just show you one thing.

I have a little acorn here

У мене в руках маленький жолудь,

that I picked up while I was walking on the path earlier this year.

який я підняв зі стежки цього року

під час походу.

Now, the acorn is associated with the oak tree, of course --

Жолудь, звичайно, асоціюється з дубом,

який виростає з нього.

grows into an oak tree, which is associated with Abraham.

А дуб пов'язаний з Авраамом.

The path right now is like an acorn;

Наш шлях схожий на жолудь;

it's still in its early phase.

він ще на ранній стадії розвитку.

What would the oak tree look like?

Яким виросте дуб?

When I think back to my childhood,

Я згадую своє дитинство,

a good part of which I spent, after being born here in Chicago,

яке провів переважно в Європі,

хоча народився у Чикаго.

I spent in Europe.

Якби ви опинилися

If you had been in the ruins of, say, London in 1945, or Berlin,

у руїнах, скажімо, Лондона у 1945 році

чи Берліна,

and you had said,

і якби ви сказали:

"Sixty years from now,

"Через 60 років

this is going to be the most peaceful, prosperous part of the planet,"

це буде найбільш мирне і заможне місце на Землі",

вас вважали б

people would have thought you were certifiably insane.

божевільними.

But they did it, thanks to a common identity, Europe,

Але спільна ідентичність та економіка

and a common economy.

допомогли європейцям добитися свого.

So my question is, if it can be done in Europe,

Тому я запитую, якщо це можливо у Європі,

why not in the Middle East?

то чому не на Близькому Сході?

Why not, thanks to a common identity, which is the story of Abraham,

Чому ні - спільна ідентичність,

історія Авраама,

and thanks to a common economy that would be based, in good part, on tourism?

і спільна економіка,

заснована на туризмі?

So let me conclude, then,

Насамкінець, я хочу сказати,

by saying that in the last 35 years,

що за останні 35 років,

попрацювавши

as I've worked in some of the most dangerous,

з найбільш небезпечними, складними і заплутаними

difficult and intractable conflicts around the planet,

конфліктами по всьому світу,

I have yet to see one conflict that I felt could not be transformed.

я ще не зустрів конфлікту,

який не можна було б розв'язати.

It's not easy, of course.

Звичайно, це нелегко,

But it's possible.

але можливо.

It was done in South Africa.

Це вдалося в Південній Африці.

It was done in Northern Ireland.

Це вийшло у Північній Ірландії.

It could be done anywhere.

Це може вийти будь-де.

It simply depends on us.

Усе залежить лише від нас.

It depends on us taking the third side.

Від нашого бажання стати третьою стороною.

Я просив би вас поміркувати

So let me invite you to consider taking the third side,

над тим, щоб стати третьою стороною,

even as a very small step.

навіть якщо це буде зовсім маленьким кроком.

We're about to take a break in a moment.

Ми на межі змін.

Just go up to someone

Просто підійдіть до вихідця

who's from a different culture, a different country,

з іншої культури, з іншої країни,

a different ethnicity -- some difference --

з іншої національності, просто "іншого"

and engage them in a conversation.

і заговоріть з ним; прислухайтесь до його.

Listen to them.

That's a third-side act.

Так ви станете третьою стороною.

That's walking Abraham's Path.

Так ви підете шляхом Авраама.

After a TED Talk,

Після TED-промови

why not a TED Walk?

чому б не піти на TED-прогулянку?

(Laughter)

Я залишаю вам

So let me just leave you with three things.

три ідеї.

По-перше, секрет миру - це

One is, the secret to peace is the third side.

третя сторона.

The third side is us.

Третя сторона - це ми.

Кожен із нас

Each of us, with a single step,

може зробити один крок,

can take the world, can bring the world

щоб наблизити наш світ

a step closer to peace.

до миру.

There's an old African proverb that goes:

Африканське прислів'я каже:

"When spiderwebs unite,

"Якщо зв'язати павутини, можна

they can halt even the lion."

зупинити самого лева".

If we're able to unite our third-side webs of peace,

Якщо ми зв'яжемо

павутини миру, сплетені третьою стороною,

то зупинимо навіть лева війни.

we can even halt the lion of war.

Дуже дякую.

Thank you very much.

(Applause)

(Оплески)