Don't suffer from your depression in silence | Nikki Webber Allen

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Khrystyna Romashko

What are you doing on this stage

Що ти робиш на цій сцені

in front of all these people?

перед всіма цими людьми?

(Laughter)

(Сміх)

Run!

Тікай!

(Laughter)

Run now.

(Сміх)

Тікай зараз же.

That's the voice of my anxiety talking.

Це говорить моє хвилювання.

Even when there's absolutely nothing wrong,

Навіть, якщо в цьому немає нічого поганого,

I sometimes get this overwhelming sense of doom,

я іноді відчуваю цей непереборний жах,

like danger is lurking just around the corner.

ніби небезпека чигає неподалік.

You see, a few years ago,

Бачите, кілька років тому

I was diagnosed with generalized anxiety

у мене діагностували тривожний розлад

and depression --

та депресію —

два захворювання, які часто йдуть поруч.

two conditions that often go hand in hand.

Now, there was a time I wouldn't have told anybody,

Був період, про який я нікому не розповідала,

especially not in front of a big audience.

особливо перед великою аудиторією.

As a black woman,

Як чорна жінка,

I've had to develop extraordinary resilience to succeed.

я мала розвинути в собі неймовірне бажання прорватися.

And like most people in my community,

І як більшість людей моєї громади,

I had the misconception that depression was a sign of weakness,

я мала хибне уявлення, що депресія - це ознака слабкості,

a character flaw.

недолік.

But I wasn't weak;

Але я не була слабкою;

I was a high achiever.

я була успішною людиною.

I'd earned a Master's degree in Media Studies

Я здобула ступінь магістра з теорії масової комунікації

and had a string of high-profile jobs in the film and television industries.

і мала низку престижних робіт у індустрії кіно та телебачення.

I'd even won two Emmy Awards for my hard work.

Я навіть виграла 2 нагороди Еммі за мою тяжку роботу.

Звісно, я була цілком виснажена,

Sure, I was totally spent,

I lacked interest in things I used to enjoy,

мене не цікавили ті речі, від яких я раніше раділа,

barely ate,

я мало їла,

struggled with insomnia

страждала від безсоння,

and felt isolated and depleted.

відчувала себе ізольованою та змученою.

But depressed?

Та чи це була депресія?

No, not me.

Ні, це не про мене.

It took weeks before I could admit it,

Пройшли тижні перед тим, як я це визнала,

but the doctor was right:

але лікар був правим:

I was depressed.

це була депресія.

Та я не сказала про мій діагноз.

Still, I didn't tell anybody about my diagnosis.

Мені було занадто соромно.

I was too ashamed.

I didn't think I had the right to be depressed.

Я не думала, що у мене є право бути в депресії.

У мене життя повне привілеїв,

I had a privileged life

with a loving family and a successful career.

любляча сім'я та успішна кар'єра.

And when I thought about the unspeakable horrors

І коли я подумала про невимовні жахи,

that my ancestors had been through in this country

через які пройшли мої предки у цій країні,

so that I could have it better,

то я воліла б,

my shame grew even deeper.

щоб мій сором став глибшим.

I was standing on their shoulders.

Я опиралася на їх плечі.

How could I let them down?

Як я могла осоромити їх?

Я гордо піднімала голову,

I would hold my head up,

put a smile on my face

змушувала себе усміхатись

and never tell a soul.

та нікому не розповідати.

On July 4, 2013,

4 липня 2014

мій світ зруйнувався.

my world came crashing in on me.

Це був день, коли мені подзвонила мама

That was the day I got a phone call from my mom

telling me that my 22-year-old nephew, Paul, had ended his life,

і сказала, що мій 22-річний племінник Пол покінчив життя самогубством,

after years of battling depression and anxiety.

після років боротьби з депресією та тривожністю.

There are no words that can describe the devastation I felt.

Немає слів, які б описали моє спустошення.

Ми з Полом були дуже близькими,

Paul and I were very close,

but I had no idea he was in so much pain.

та я не мала жодної уяви про його біль.

Ми не говорили про труднощі одне одного.

Neither one of us had ever talked to the other about our struggles.

The shame and stigma kept us both silent.

Сором та табу змушували нас мовчати.

Now, my way of dealing with adversity is to face it head on,

Я справляюся з труднощами, дивлячись їм прямо в очі,

so I spent the next two years researching depression and anxiety,

тож наступні 2 роки я провела у дослідженнях депресії та тривоги,

and what I found was mind-blowing.

і те, що я виявила, було шокуючим.

The World Health Organization reports

Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє,

that depression is the leading cause of sickness and disability

що депресія - це основна причина хвороб та інвалідності

in the world.

у світі.

While the exact cause of depression isn't clear,

Доки основна причина депресії залишається невідомою,

research suggests that most mental disorders develop,

дослідники припускають, що більшість психічних розладів виникають,

at least in part,

принаймні частково,

because of a chemical imbalance in the brain,

через хімічний дисбаланс у мозку,

and/or an underlying genetic predisposition.

і/або через приховану генетичну схильність.

So you can't just shake it off.

Ви не можете просто позбутися цього.

For black Americans,

Для чорних американців

stressors like racism and socioeconomic disparities

такі стресові чинники, як расизм та соціоекономічні невідповідності

put them at a 20 percent greater risk of developing a mental disorder,

на 20% збільшують ризик виникнення психічних розладів,

yet they seek mental health services

та вони звертаються до психологічних медичних центрів

at about half the rate of white Americans.

удвічі рідше, ніж білі американці.

Перша причина - це клеймо,

One reason is the stigma,

with 63 percent of black Americans mistaking depression for a weakness.

через яке 63% чорних американців приймають депресію за слабкість.

Кількість суїцидів серед чорних дітей

Sadly, the suicide rate among black children

has doubled in the past 20 years.

удвічі збільшилась за останні 20 років.

Але ось і гарні новини:

Now, here's the good news:

seventy percent of people struggling with depression will improve

70-ти відсоткам людей, які страждають від депресії, стає краще,

with therapy, treatment and medication.

коли вони проходять терапію, лікування та приймають ліки.

Озброївшись цією інформацією,

Armed with this information,

I made a decision:

я прийняла рішення:

I wasn't going to be silent anymore.

я більше не збираюся мовчати.

Із благословення моєї сім'ї,

With my family's blessing,

I would share our story

я поділюся нашою історією

in hopes of sparking a national conversation.

в надії змусити народ говорити.

A friend, Kelly Pierre-Louis, said,

Мій друг, Келлі П'єр-Луїс сказала:

"Being strong is killing us."

"Наша сила нас вбиває."

She's right.

Вона права.

We have got to retire those tired, old narratives

Ми маємо позбутися всіх затертих, старих розповідей

of the strong black woman

про сильну чорну жінку

and the super-masculine black man,

та супермаскулінного чорного чоловіка,

who, no matter how many times they get knocked down,

які, попри численні падіння,

just shake it off and soldier on.

просто піднімалися і крокували далі.

Having feelings isn't a sign of weakness.

Мати почуття - це не ознака слабкості.

Почуття - це ознака нашої людяності.

Feelings mean we're human.

And when we deny our humanity,

І коли ми відмовляємося від нашої людяності,

it leaves us feeling empty inside,

ми стаємо порожніми всередині,

searching for ways to self-medicate in order to fill the void.

марно шукаючи самозцілення для заповнення порожнечі.

Моїм наркотиком були високі досягнення.

My drug was high achievement.

Тепер я відкрито розповім свою історію

These days, I share my story openly,

and I ask others to share theirs, too.

і попрошу інших поділитися своєю.

Я сподіваюся, що це зможе

I believe that's what it takes

to help people who may be suffering in silence

допомогти всім тим, хто страждає наодинці,

to know that they are not alone

дізнатися, що вони не самі,

and to know that with help,

і що, отримавши допомогу,

they can heal.

вони можуть зцілитися.

Now, I still have my struggles,

Я досі веду боротьбу,

particularly with the anxiety,

особливо зі своєю тривожністю,

but I'm able to manage it

та я здатна із цим впоратися

through daily mediation, yoga and a relatively healthy diet.

завдяки щоденній медитації, йозі та відносно правильній дієті.

(Laughter)

(Сміх)

If I feel like things are starting to spiral,

Якщо я відчуваю, що все починається знову,

I make an appointment to see my therapist,

то призначаю сеанс зі своїм терапевтом,

a dynamic black woman named Dawn Armstrong,

енергійною чорною жінкою, яку звати Дон Армстронг,

who has a great sense of humor

з чудовим почуттям гумору

and a familiarity that I find comforting.

та певною фамільярністю, яка заспокоює мене.

I will always regret

Я завжди шкодую,

що я не змогла допомогти моєму племіннику.

that I couldn't be there for my nephew.

Та я щиро сподіваюся,

But my sincerest hope

що зможу надихнути інших вивченим мною уроком.

is that I can inspire others with the lesson that I've learned.

Life is beautiful.

Життя прекрасне.

Іноді воно заплутане,

Sometimes it's messy,

and it's always unpredictable.

але завжди непередбачуване.

But it will all be OK

Але все буде гаразд,

when you have your support system to help you through it.

якщо у вас є система підтримки, щоб ви змогли все пройти.

Сподіваюсь, якщо ваша ноша стане занадто тяжкою,

I hope that if your burden gets too heavy,

you'll ask for a hand, too.

ви також попросите допомоги.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)