How I Teach Kids to Love Science | Cesar Harada | TED Talks

Перекладач: yurii zablotskyi Утверджено: Hanna Leliv

When I was a kid, my parents would tell me,

Коли я був дитиною, батьки казали мені:

"You can make a mess, but you have to clean up after yourself."

"Можеш робити безлад, але мусиш прибрати".

So freedom came with responsibility.

Так, свобода йшла поруч з відповідальністю.

But my imagination would take me to all these wonderful places,

Та уява несла мене в усі ті дивовижні місця,

where everything was possible.

де все було можливим.

So I grew up in a bubble of innocence --

Отож, я зростав у світі наївності,

or a bubble of ignorance, I should say,

я б сказав - у світі невідання,

because adults would lie to us to protect us from the ugly truth.

бо дорослі дурять нас, оберігаючи від гидкої правди.

And growing up, I found out that adults make a mess,

Зростаючи, я зрозумів, що дорослі роблять безлад

and they're not very good at cleaning up after themselves.

і не завжди прибирають після себе.

Fast forward, I am an adult now,

Сьогодні я вже дорослий

and I teach citizen science and invention at the Hong Kong Harbour School.

і навчаю громадянської науки й винаходів у школі Гарбор у Гонконзі.

And it doesn't take too long

Моїм учням недалеко

before my students walk on a beach and stumble upon piles of trash.

дійти до пляжу і натрапити на купу сміття.

So as good citizens, we clean up the beaches --

Як порядні громадяни, ми прибираємо пляж -

and no, he is not drinking alcohol, and if he is, I did not give it to him.

ні, він не вживає алкоголь, а якщо так, - я йому не давав.

(Laughter)

(Сміх)

And so it's sad to say,

Про це прикро говорити,

but today more than 80 percent of the oceans have plastic in them.

але сьогодні більше 80 % океану забруднено пластиком.

It's a horrifying fact.

Це шокуючий факт.

And in past decades,

Кілька останніх десятиліть

we've been taking those big ships out and those big nets,

ми виходимо в море на великих човнах, ставимо великі сітки,

and we collect those plastic bits that we look at under a microscope,

виловлюємо шматки пластику, розглядаємо їх у мікроскоп,

and we sort them,

сортуємо їх

and then we put this data onto a map.

і накладаємо ці дані на мапу.

But that takes forever, it's very expensive,

На це йде купа часу та чималі гроші.

and so it's quite risky to take those big boats out.

Крім того, великі човни - це завжди ризик.

So with my students, ages six to 15,

Разом із учнями віком від 6 до 15 років

we've been dreaming of inventing a better way.

ми мріяли винайти для цього кращий спосіб.

So we've transformed our tiny Hong Kong classroom into a workshop.

Отож, ми перетворили наш крихітний клас у Гонконзі на майстерню.

And so we started building this small workbench,

Ось так ми почали будувати цей невеличкий верстак

with different heights, so even really short kids can participate.

під різну висоту, щоб навіть низькі діти могли ним користуватися.

And let me tell you, kids with power tools are awesome and safe.

Маю сказати, що діти та електроінструмент - це чудово та безпечно.

(Laughter)

(Сміх)

Not really.

Не зовсім, насправді.

And so, back to plastic.

Отож, назад до пластику.

We collect this plastic and we grind it to the size we find it in the ocean,

Ми збираємо та мелемо його до розміру, який знаходимо в океані,

which is very small because it breaks down.

а це дуже малі шматки, тому що він ламається.

And so this is how we work.

Ось так ми і працюємо.

I let the imaginations of my students run wild.

Я дозволяю розгулятися уяві своїх учнів.

And my job is to try to collect the best of each kid's idea

А моя робота - спробувати відібрати їхні кращі ідеї

and try to combine it into something that hopefully would work.

і об'єднати їх у щось, що, сподіваюсь, запрацює.

And so we have agreed that instead of collecting plastic bits,

Отож, ми домовилися, що замість того, щоб збирати куски пластику,

we are going to collect only the data.

ми будемо збирати лише дані.

So we're going to get an image of the plastic with a robot --

Отже, ми збиратимемо дані щодо пластику за допомогою робота,

so robots, kids get very excited.

а роботів діти дуже люблять.

And the next thing we do -- we do what we call "rapid prototyping."

Наступний крок ми називаємо "швидке моделювання".

We are so rapid at prototyping

Ми так швидко робимо модель,

that the lunch is still in the lunchbox when we're hacking it.

що починаємо розбирати її ще до обіду.

(Laughter)

(Сміх)

And we hack table lamps and webcams, into plumbing fixtures

Ми розбираємо настільні лампи та веб-камери на деталі,

and we assemble that into a floating robot that will be slowly moving through water

з яких ми збираємо плаваючого робота, що повільно рухається по воді

and through the plastic that we have there --

крізь пластик, який в ній є,

and this is the image that we get in the robot.

і ось таку картинку дає нам робот.

So we see the plastic pieces floating slowly through the sensor,

Отож, ми бачимо шматки пластику, що пропливають крізь датчик,

and the computer on board will process this image,

а комп'ютер на борту обробляє цю картинку

and measure the size of each particle,

і визначає розмір кожної частинки,

so we have a rough estimate of how much plastic there is in the water.

а ми маємо приблизні дані про кількість пластику у воді.

So we documented this invention step by step

Ми крок за кроком задокументували цей винахід

on a website for inventors called Instructables,

на веб-сайті для винахідників під назвою "Instructables",

in the hope that somebody would make it even better.

сподіваючись, що хтось його вдосконалить.

What was really cool about this project was that the students saw a local problem,

Найкрутішим у цьому проекті було те, що учні побачили локальну проблему,

and boom -- they are trying to immediately address it.

і, бац -- вони намагаються негайно її розв'язати.

[I can investigate my local problem]

Надпис: Я можу дослідити локальну проблему

But my students in Hong Kong are hyperconnected kids.

Але мої учні в Гонконзі знайомі з сучасними медіа.

And they watch the news, they watch the Internet,

Вони дивляться новини, проглядають Інтернет,

and they came across this image.

і вони натрапили на цю картинку.

This was a child, probably under 10, cleaning up an oil spill bare-handed,

Це була дитина, ймовірно не старша 10, яка голіруч прибирала нафтову пляму

in the Sundarbans, which is the world's largest mangrove forest in Bangladesh.

в Сундарбанах, найбільшому мангровому лісі в Бангладеш.

So they were very shocked,

Отже, вони були дуже шоковані,

because this is the water they drink, this is the water they bathe in,

тому що це вода, яку там п'ють, в якій там миються,

this is the water they fish in -- this is the place where they live.

вода, в якій там рибалять, це місце, в якому там живуть.

And also you can see the water is brown, the mud is brown and oil is brown,

Крім того, помітно, що вода коричнева, мул та нафта теж коричневі,

so when everything is mixed up,

отож, коли все змішано,

it's really hard to see what's in the water.

важко розгледіти, що у воді.

But, there's a technology that's rather simple,

Проте, існує доволі проста технологія

that's called spectrometry,

під назвою спектрометрія,

that allows you see what's in the water.

яка дає змогу побачити, що є у воді.

So we built a rough prototype of a spectrometer,

Таким чином, ми зробили приблизний прототип спектрометра,

and you can shine light through different substances

і, пропускаючи світло крізь різні речовини,

that produce different spectrums,

які виділяють різні спектри,

so that can help you identify what's in the water.

можна ідентифікувати, що знаходиться у воді.

So we packed this prototype of a sensor,

Отож, ми спакували цей прототип приладу

and we shipped it to Bangladesh.

і надіслали його у Бангладеш.

So what was cool about this project

Знаковим у цьому проекті було те,

was that beyond addressing a local problem,

що окрім розв'язку локальної проблеми

or looking at a local problem,

чи розгляду локальної проблеми,

my students used their empathy and their sense of being creative

мої учні проявили співчуття та креативність,

to help, remotely, other kids.

щоб віддалено допомогти іншим дітям.

[I can investigate a remote problem]

Надпис: Я можу дослідити віддалену проблему

So I was very compelled by doing the second experiments,

Другий експеримент дуже надихнув мене,

and I wanted to take it even further --

і я хотів продовжувати далі --

maybe addressing an even harder problem, and it's also closer to my heart.

спробувати розв'язати ще складнішу проблему, і це було ріднішим моєму серцю.

So I'm half Japanese and half French,

Я -- наполовину японець і наполовину -- француз.

and maybe you remember in 2011 there was a massive earthquake in Japan.

Ви напевне пам'ятаєте масштабний землетрус 2011 року в Японії.

It was so violent that it triggered several giant waves --

Він був настільки сильним, що спричинив кілька гігантських хвиль,

they are called tsunami --

їх називають цунамі.

and those tsunami destroyed many cities on the eastern coast of Japan.

Той цунамі знищив багато міст на східному узбережжі Японії.

More than 14,000 people died in an instant.

Більш ніж 14 000 людей загинули миттєво.

Also, it damaged the nuclear power plant of Fukushima,

Також, було пошкоджено атомну станцію Фукусіма,

the nuclear power plant just by the water.

атомну станцію поряд з водою.

And today, I read the reports

І сьогодні я прочитав звіти,

and an average of 300 tons

в яких говорять, що приблизно

are leaking from the nuclear power plant into the Pacific Ocean.

300 тон ядерних відходів витікають в Тихий океан.

And today the whole Pacific Ocean has traces of contamination of cesium-137.

І сьогодні весь Тихий океан містить сліди забруднення цезієм-137.

If you go outside on the West Coast, you can measure Fukushima everywhere.

Наслідки Фукусіми можна виміряти скрізь на вулицях Західного узбережжя.

But if you look at the map, it can look like most of the radioactivity

Якщо глянути на мапу, може видатися, що більшість радіації

has been washed away from the Japanese coast,

віднесло водою від узбережжя Японії,

and most of it is now -- it looks like it's safe, it's blue.

і зараз його більша частина виглядає безпечно, вона синя.

Well, reality is a bit more complicated than this.

Що ж, реальна ситуація трішки складніша.

So I've been going to Fukushima every year since the accident,

Після аварії я відвідую Фукусіму щороку

and I measure independently and with other scientists,

і беру заміри окремо і разом з іншими вченими,

on land, in the river --

на суші й на воді.

and this time we wanted to take the kids.

Цього разу ми хотіли взяти дітей.

So of course we didn't take the kids, the parents wouldn't allow that to happen.

Але, звичайно, ми їх не взяли - батьки цього не допустили б.

(Laughter)

(Сміх)

But every night we would report to "Mission Control" --

Але щовечора ми повідомляли "Центр керування" --

different masks they're wearing.

вони можуть мати різні обличчя.

It could look like they didn't take the work seriously, but they really did

Могло здатися, що вони не сприймають роботу серйозно, та це не так,

because they're going to have to live with radioactivity their whole life.

тому що їм доведеться жити з радіацією все життя.

And so what we did with them

І ось, що ми з ними зробили.

is that we'd discuss the data we collected that day,

Ми обговорили з ними дані, які ми зібрали в той день.

and talk about where we should be going next --

обговорили наші наступні кроки,

strategy, itinerary, etc...

стратегію, план руху і так далі...

And to do this, we built a very rough topographical map

І щоб зробити це, ми розробили дуже приблизну

of the region around the nuclear power plant.

топографічну мапу регіону навколо атомної станції.

And so we built the elevation map,

Отже, ми розробили мапу рельєфу,

we sprinkled pigments to represent real-time data for radioactivity,

нанесли фарбу, щоб показати оперативні дані по радіації,

and we sprayed water to simulate the rainfall.

і обприскали її водою, імітуючи дощ.

And with this we could see that the radioactive dust

В такий спосіб ми могли бачити, що радіоактивний пил

was washing from the top of the mountain into the river system,

змивався з вершини гори в річкову систему

and leaking into the ocean.

і потрапляв в океан.

So it was a rough estimate.

То були приблизні підрахунки.

But with this in mind, we organized this expedition,

Але пам'ятаючи про це, ми організували експедицію

which was the closest civilians have been to the nuclear power plant.

і дійшли до станції так близько, як тільки це могли зробити цивільні.

We are sailing 1.5 kilometers away from the nuclear power plant,

Ми пливали на відстані 1,5 кілометрів від атомної станції.

and with the help of the local fisherman,

За сприяння місцевих рибалок

we are collecting sediment from the seabed

ми збирали осад з дна океану

with a custom sediment sampler we've invented and built.

звичайним батометром, який самі спроектували та збудували.

We pack the sediment into small bags,

Ми пакували зразки в маленькі мішки,

we then dispatch them to hundreds of small bags

потім перепаковували їх у сотні менших мішків

that we send to different universities,

та слали до різних університетів.

and we produce the map of the seabed radioactivity,

Ми розробили мапу радіоактивності дна океану,

especially in estuaries where the fish will reproduce,

зокрема у гирлах річок, де розмножується риба.

and I will hope that we will have improved

І ми сподіваємось, що покращимо

the safety of the local fishermen and of your favorite sushi.

безпеку місцевих рибалок та ваших улюблених суші.

(Laughter)

(Сміх)

You can see a progression here --

Тут ви можете бачити прогресію --

we've gone from a local problem to a remote problem to a global problem.

від локальної, до віддаленої, а, зрештою, й до глобальної проблеми.

And it's been super exciting to work at these different scales,

Працювати на цих різних рівнях було надзвичайно цікаво,

with also very simple, open-source technologies.

особливо з дуже простими та доступними технологіями.

But at the same time, it's been increasingly frustrating

Разом з тим, наростало відчуття розчарування через те,

because we have only started to measure the damage that we have done.

що ми лише почали підраховувати шкоду, яку ми ж і спричинили.

We haven't even started to try to solve the problems.

Ми ще навіть не розпочали пробувати розв'язати проблеми.

And so I wonder if we should just take a leap

Тому мені цікаво, а чи не варто нам зробити ще крок уперед

and try to invent better ways to do all these things.

та спробувати винайти кращі шляхи розв'язання цих питань.

And so the classroom started to feel a little bit small,

Отже, класна кімната ставала для нас замалою,

so we found an industrial site in Hong Kong,

і ми знайшли промислову площу в Гонконзі

and we turned it into the largest mega-space

та перетворили її в найбільший за розміром,

focused on social and environmental impact.

соціально та екологічно орієнтований центр,

It's in central Hong Kong,

місце посеред Гонконгу,

and it's a place we can work with wood, metal, chemistry,

де ми можемо працювати з деревом, металом, хімічними речовинами,

a bit of biology, a bit of optics,

біоматеріалом та оптикою.

basically you can build pretty much everything there.

По суті, там можливо зробити практично все.

And its a place where adults and kids can play together.

Це місце, де діти і дорослі можуть гратися разом.

It's a place where kids' dreams can come true,

Місце, де дитячі мрії можуть збуватися

with the help of adults,

за допомоги дорослих,

and where adults can be kids again.

а дорослі знову можуть стати дітьми.

Student: Acceleration! Acceleration!

Учень: Прискорення! Прискорення!

Cesar Harada: We're asking questions such as,

Ми ставимо такі питання:

can we invent the future of mobility with renewable energy?

Чи зможемо ми колись винайти спосіб пересування на відновлюваній енергії?

For example.

Наприклад.

Or, can we help the mobility of the aging population

Або: Чи можемо ми допомогти пересуватися старшим людям,

by transforming very standard wheelchairs into cool, electric vehicles?

перетворивши звичайні візки на круті електромобілі?

So plastic, oil and radioactivity are horrible, horrible legacies,

Отже, пластик, нафта і радіація є жахливим спадком,

but the very worst legacy that we can leave our children is lies.

але обман є набагато гіршим спадком нашим дітям.

We can no longer afford to shield the kids from the ugly truth

Ми більше не можемо дозволити собі ховати їх від жахливої правди,

because we need their imagination to invent the solutions.

тому що нам потрібна їхня уява, щоб знайти рішення.

So citizen scientists, makers, dreamers --

Тому, науковці, майстри, мрійники,

we must prepare the next generation

потрібно підготувати наступне покоління,

that cares about the environment and people,

яке дбатиме про природу та людей,

and that can actually do something about it.

яке справді зможе щось зробити для цього.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)