The genius of the London Tube Map | Small Thing Big Idea, a TED series

Translator: Krystian Aparta Reviewer: Camille Martínez

Перекладач: Dina Bezsmertna Утверджено: Khrystyna Romashko

The history of civilization, in some ways, is a history of maps:

Історія цивілізації, певною мірою, — це історія мап:

How have we come to understand the world around us?

Як ми, зрештою, навчилися розуміти світ навколо?

One of the most famous maps works because it really isn't a map at all.

Одна із найвідоміших мап виконує свою функцію

саме тому, що це зовсім не мапа.

[Small thing. Big idea.]

[Дрібничка]

[Велика ідея]

[Michael Bierut on the London Tube Map]

[Майкл Берут про мапу лондонського метро]

The London Underground came together in 1908,

Лондонський метрополітен був заснований у 1908 році,

when eight different independent railways merged

коли вісім різних окремих залізних доріг

to create a single system.

об'єднали в єдину систему.

They needed a map to represent that system

Для зображення цієї системи була необхідна мапа,

so people would know where to ride.

щоб пасажири знали, куди їхати.

The map they made is complicated.

Створена мапа була складною.

You can see rivers, bodies of water, trees and parks --

На ній зображено річки, водойми, дерева та парки.

the stations were all crammed together at the center of the map,

Всі станції тіснилися в центрі мапи,

and out in the periphery, there were some that couldn't even fit on the map.

а по краях навіть знаходилися ті, що не помістилися на мапі.

So the map was geographically accurate, but maybe not so useful.

Отже, вона була точною з географічної точки зору,

але до зручності їй було далеко.

Enter Harry Beck.

А потім з'явився Гаррі Бек.

Harry Beck was a 29-year-old engineering draftsman

Гаррі Бек був 29-річним інженером-кресляром,

who had been working on and off for the London Underground.

який іноді працював на лондонський метрополітен.

And he had a key insight,

У нього з'явилася блискуча думка про те,

and that was that people riding underground in trains

що пасажирам метро, насправді, все одно,

що відбувається на поверхні.

don't really care what's happening aboveground.

They just want to get from station to station --

Їхнє бажання полягає в тому, щоб дістатися від станції до станції —

"Where do I get on? Where do I get off?"

"Де мені сісти? Де мені вийти?"

It's the system that's important, not the geography.

Саме система має значення, а не географія.

He's taken this complicated mess of spaghetti,

Він узяв цей клубок спагеті

і розплутав його.

and he's simplified it.

The lines only go in three directions:

Лінії розгалужуються лише у трьох напрямках:

they're horizontal, they're vertical, or they're 45 degrees.

горизонтальному, вертикальному, під кутом 45 градусів.

Likewise, he spaced the stations equally,

Також він розташував пна мапі станції на певній відстані,

he's made every station color correspond to the color of the line,

де колір кожної станції відповідав кольору лінії —

and he's fixed it all so that it's not really a map anymore.

він змінив її настільки, що вона перестала бути схожою на мапу.

What it is is a diagram,

Вона перетворилася на діаграму,

just like circuitry,

нагадуючи електронну схему,

except the circuitry here isn't wires conducting electrons,

з відмінністю у тому, що це не дроти, які проводять електрони,

it's tubes containing trains conducting people from place to place.

а тунелі, що проводять потяги, які перевозять людей з місця на місце.

In 1933, the Underground decided, at last, to give Harry Beck's map a try.

У 1933 році Управління лондонського метрополітену

нарешті дало мапі Гаррі Бека шанс.

The Underground did a test run of a thousand of these maps, pocket-size.

Було випущено пробний тираж на тисячу примірників

таких мап кишенькового формату.

They were gone in one hour.

Все розкупили за годину.

Вони зрозуміли, що знаходяться на правильному шляху,

They realized they were onto something,

they printed 750,000 more,

і надрукували ще 750 тисяч екземплярів

and this is the map that you see today.

— саме цією мапою ми користуємось сьогодні.

Beck's design really became the template

Дизайн Бека став шаблоном того,

for the way we think of metro maps today.

як ми зараз уявляємо мапи метро.

Tokyo, Paris, Berlin, São Paulo, Sydney, Washington, D.C. --

Токіо, Париж, Берлін, Сан-Паулу, Сідней, Вашингтон —

all of them convert complex geography

на них усіх заплутана географія

into crisp geometry.

перетворена на чітку геометрію.

All of them use different colors to distinguish between lines,

Лінії метро позначають різними кольорами,

all of them use simple symbols to distinguish between types of stations.

невибагливі символи — різні типи станцій.

They all are part of a universal language, seemingly.

Всі вони, як не дивно, є частиною універсальної мови.

I bet Harry Beck wouldn't have known what a user interface was,

Б'юся об заклад, що Гаррі Бек не міг знати про інтерфейс користувача,

but that's really what he designed

та саме це він створив —

and he really took that challenge and broke it down to three principles

подолав проблему,

розбивши алгоритм її вирішення на три принципи,

що, я вважаю, можна застосувати до будь-якої дизайнерської проблеми.

that I think can be applied in nearly any design problem.

First one is focus.

Перший — зосередьтеся.

Focus on who you're doing this for.

На тому, на кого направлена ваша робота.

The second principle is simplicity.

Другий — простота.

What's the shortest way to deliver that need?

Як найшвидше задовольнити цю потребу?

Finally, the last thing is:

І наостанок, третій принцип —

Thinking in a cross-disciplinary way.

мислення має виходити за рамки однієї сфери.

Who would've thought that an electrical engineer

Хто би міг подумати, що інженер-електрик

would be the person to hold the key

буде тим, хто триматиме ключ

to unlock what was then one of the most complicated systems in the world --

до розгадки однієї з найскладніших систем у світі на той час?

all started by one guy with a pencil and an idea.

Все почалося з людини, яка мала олівець та ідею.