Beautiful new words to describe obscure emotions | John Koenig

Перекладач: Olena Gapak Утверджено: Khrystyna Romashko

Today I want to talk about the meaning of words,

Сьогодні я хочу поговорити про значення слів,

how we define them

як ми визначаємо слова,

and how they, almost as revenge,

і як вони — наче на знак помсти —

define us.

визначають нас.

The English language is a magnificent sponge.

Англійська мова — дивовижна губка.

I love the English language. I'm glad that I speak it.

Я люблю англійську. Я щасливий говорити нею.

But for all that, it has a lot of holes.

Але тим не менш, у ній безліч дірок.

In Greek, there's a word, "lachesism"

У грецькій є слово "лакецизм" —

which is the hunger for disaster.

жага катастрофи.

You know, when you see a thunderstorm on the horizon

Знаєте, коли ви бачите грозу на обрії

and you just find yourself rooting for the storm.

і раптом розумієте, що прагнете її наближення.

In Mandarin, they have a word "yù yī" --

У мандаринській є слово "йу ї" —

I'm not pronouncing that correctly --

я неправильно його вимовляю, —

which means the longing to feel intensely again

що значить бажання знову відчувати так само яскраво,

the way you did when you were a kid.

як ми вміли відчувати в дитинстві.

In Polish, they have a word "jouska"

У польській є слово "жуска",

which is the kind of hypothetical conversation

і це різновид уявної бесіди,

that you compulsively play out in your head.

яку ви невпинно прокручуєте у своїй голові.

And finally, in German, of course in German,

І нарешті, у німецькій, звісно, у німецькій,

they have a word called "zielschmerz"

є слово "зілшмерц",

which is the dread of getting what you want.

і це позначає страх отримати те, чого прагнеш.

(Laughter)

(Сміх)

Finally fulfilling a lifelong dream.

Нарешті здійснити мрію життя.

I'm German myself, so I know exactly what that feels like.

Я сам німець, тож я чудово знаю це відчуття.

Now, I'm not sure if I would use any of these words

Власне, я не впевнений, чи використовував би ці слова

as I go about my day,

кожного дня на бігу,

but I'm really glad they exist.

але я дійсно щасливий, що вони існують.

But the only reason they exist is because I made them up.

Але єдина причина, чому вони існують, — бо я вигадав їх.

I am the author of "The Dictionary of Obscure Sorrows,"

Я автор "Словника невловимих смутків" [англ. The Dictionary of Obscure Sorrows],

which I've been writing for the last seven years.

який я пишу протягом останніх семи років.

And the whole mission of the project

І головна місія цього проекту —

is to find holes in the language of emotion

знайти прогалини у мові почуттів

і спробувати заповнити їх,

and try to fill them

so that we have a way of talking about all those human peccadilloes

щоб ми мали спосіб поговорити про усі людські слабкості

and quirks of the human condition

й дивацькі людські стани,

that we all feel but may not think to talk about

що усі ми відчуваємо, але не завжди про них говоримо,

because we don't have the words to do it.

бо просто не маємо для цього слів.

And about halfway through this project,

І десь посередині цього проекту

I defined "sonder,"

я визначив слово "сондер" —

the idea that we all think of ourselves as the main character

думка, що усі ми вважаємо себе головною дійовою особою,

and everyone else is just extras.

а інших — лише другорядними.

But in reality, we're all the main character,

Але в дійсності ми усі — головні персонажі,

and you yourself are an extra in someone else's story.

а от в історії когось іншого ви будете другорядним.

And so as soon as I published that,

І щойно я це опублікував,

I got a lot of response from people

я отримав відгуки багатьох людей,

saying, "Thank you for giving voice to something I had felt all my life

вони казали: "Дякую, що висловили те, що я відчував усе життя,

but there was no word for that."

але не мав слів пояснити."

So it made them feel less alone.

Тож вони вже не почувалися такими самотніми.

That's the power of words,

Ось у цьому сила слів —

to make us feel less alone.

допомогти почуватися менш самотніми.

And it was not long after that

Минув деякий час,

that I started to notice sonder

і я почав помічати, як сондер

being used earnestly in conversations online,

дійсно використовують в онлайн-спілкуванні.

and not long after I actually noticed it,

І після того, як я це помітив,

I caught it next to me in an actual conversation in person.

я почув це слово у реальній розмові поруч зі мною.

There is no stranger feeling than making up a word

Нема відчуття дивнішого, ніж вигадати слово,

and then seeing it take on a mind of its own.

а потім побачити, як воно самостійно живе у свідомості інших.

I don't have a word for that yet, but I will.

Я поки не маю для цього слова, але створю.

(Laughter)

(Сміх)

I'm working on it.

Я працюю над цим.

I started to think about what makes words real,

Я замислився, що робить слова справжніми,

бо багато хто питав мене про це,

because a lot of people ask me,

the most common thing I got from people is,

це питання було напоширенішим:

"Well, are these words made up? I don't really understand."

"Гаразд, ці слова вигадані? Я чогось не розумію."

And I didn't really know what to tell them

А я не знав, що їм і відповісти,

because once sonder started to take off,

бо сондер почав жити своїм життям,

who am I to say what words are real and what aren't.

хто я такий, аби судити, які слова справжні, а які ні.

And so I sort of felt like Steve Jobs, who described his epiphany

Тож я почувався трошки, як Стів Джобс, який описав своє прозріння:

as when he realized that most of us, as we go through the day,

він зрозумів, що більшість з нас, живучи день за днем,

we just try to avoid bouncing against the walls too much

просто намагається не надто натикатися на стіни,

and just sort of get on with things.

ну і якось впоратися з речами навколо.

But once you realize that people --

Але щойно ти розумієш,

that this world was built by people no smarter than you,

що цей світ побудували люди не розумніші за тебе,

then you can reach out and touch those walls

ти пробуєш підходити до цих стін і торкатися їх,

and even put your hand through them

і навіть проникати крізь них,

and realize that you have the power to change it.

і розумієш, що маєш сили зрушити ці стіни.

And when people ask me, "Are these words real?"

І коли люди питали мене: "Чи ці слова справжні?",

I had a variety of answers that I tried out.

я пробував відповідати у різний спосіб.

Some of them made sense. Some of them didn't.

Деякі мої відповіді мали сенс. Деякі ні.

But one of them I tried out was,

Одна з них була такою:

"Well, a word is real if you want it to be real."

"Слово є справжнім, якщо ви хочете, щоб воно було."

The way that this path is real because people wanted it to be there.

Так само, як ця стежка справжня, бо люди хотіли, щоб вона там була.

(Laughter)

(Сміх)

It happens on college campuses all the time.

Це постійно відбувається на території гуртожитків.

It's called a "desire path."

Це називають "стежка бажання".

(Laughter)

(Сміх)

But then I decided, what people are really asking

Але потім я вирішив, що, питаючи це,

when they're asking if a word is real, they're really asking,

питаючи, чи це слово справжнє, насправді люди питають от що:

"Well, how many brains will this give me access to?"

"Гаразд, до скількох мізків це слово дасть мені доступ?"

Because I think that's a lot of how we look at language.

Бо це відображає, як ми насправді сприймаємо мову.

A word is essentially a key

Слово, власне, є ключем,

that gets us into certain people's heads.

що пускає нас у голови певних людей.

And if it gets us into one brain,

І якщо слово пускає тільки в один мозок,

it's not really worth it,

воно того не варте,

not really worth knowing.

не варто його пам'ятати.

Two brains, eh, it depends on who it is.

Дві голови — ну, залежно від того чиї.

A million brains, OK, now we're talking.

Мільйон голів — гаразд, тепер поговоримо.

And so a real word is one that gets you access to as many brains as you can.

Тож справжнє слово — таке, що дає доступ до безлічі голів.

That's what makes it worth knowing.

Ось що робить слово вартим запам'ятовування.

Incidentally, the realest word of all by this measure is this.

Між іншим, найсправжніше слово у світі, якщо так вимірювати, це

[O.K.]

"О.К."

That's it.

От і все.

The realest word we have.

Найсправжніше слово з усіх.

That is the closest thing we have to a master key.

Воно найближче до ключа-до-усіх-дверей.

That's the most commonly understood word in the world,

Це слово є найзрозумілішим по всьому світу,

no matter where you are.

де б ви не були.

The problem with that is,

Проблема з ним у тому.

no one seems to know what those two letters stand for.

що ніхто навіть не в курсі, що ці літери позначають.

(Laughter)

(Сміх)

Which is kind of weird, right?

І це досить дивно, хіба ні?

I mean, it could be a misspelling of "all correct," I guess,

Тобто це може бути хибне написання "все вірно" [англ. all correct]

or "old kinderhook."

або місцина Старий Кіндерхук.

No one really seems to know, but the fact that it doesn't matter

Ніхто не знає точно, але той факт, що ніхто й не переймається,

says something about how we add meaning to words.

каже нам дещо про те, як ми надаємо словам значення.

The meaning is not in the words themselves.

Значення не у самому слові.

We're the ones that pour ourselves into it.

Ми — ті, хто вкладає себе у слова.

And I think, when we're all searching for meaning in our lives,

І я думаю, коли усі ми шукаємо сенсу у нашому житті,

and searching for the meaning of life,

чи сенсу життя взагалі,

I think words have something to do with that.

я думаю, слова можуть нам в дечому допомогти,

And I think if you're looking for the meaning of something,

Я думаю, якщо ви шукаєте сенс чогось,

the dictionary is a decent place to start.

словник — гідне місце для початку пошуків.

It brings a sense of order

Він приносить порядок

to a very chaotic universe.

у дуже хаотичний всесвіт.

Our view of things is so limited

Наш погляд на речі настільки обмежений,

that we have to come up with patterns and shorthands

що доводиться вигадувати паттерни чи скорочення,

and try to figure out a way to interpret it

шукати шляхи інтерпретації

and be able to get on with our day.

і вміти миритися з теперішнім.

We need words to contain us, to define ourselves.

Ми потребуємо слів, що вмістили б нас, визначили б нас.

I think a lot of us feel boxed in

Думаю, багато хто почувається обмеженим

через те, як ми використовуємо слова.

by how we use these words.

We forget that words are made up.

Ми забуваємо, що слова вигадано.

It's not just my words. All words are made up,

Не тільки мої слова. Усі слова вигадано,

but not all of them mean something.

але не усі вони щось значать.

We're all just sort of trapped in our own lexicons

Ми ніби у пастці у нашому власному лексиконі,

that don't necessarily correlate with people who aren't already like us,

який не обов'язково корелює із відмінними від нас людьми.

and so I think I feel us drifting apart a little more every year,

і мені здається, ми відчуваємо, як віддаляємось щороку,

the more seriously we take words.

чим серйозніше ми ставимося до слів.

Because remember, words are not real.

Бо пам'ятайте, слова не справжні.

They don't have meaning. We do.

Вони не мають значення. А ми маємо.

And I'd like to leave you with a reading

На завершення хочу зачитати дещо

from one of my favorite philosophers,

з одного з моїх улюблених філософів,

Bill Watterson, who created "Calvin and Hobbes."

Біла Вотерсона, автора "Кельвіна і Гоббса".

He said,

Він каже:

"Creating a life that reflects your values and satisfies your soul

"Створити життя, яке відображає ваші цінності й наповнює душу —

is a rare achievement.

рідкісний здобуток.

To invent your own life's meaning

Винайти сенс власного життя

is not easy,

не просто,

but it is still allowed,

але це дозволено,

and I think you'll be happier for the trouble."

і я впевнений, ці клопоти варті щастя, яке приносять."

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)