The hilarious art of book design | Chip Kidd

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Kateryna Kozhukhar

Hi.

Привіт.

(Laughter)

(Сміх)

I did that for two reasons.

Я зробив це з двох причин.

First of all, I wanted to give you

По-перше, я хотів справити

a good visual first impression.

приємне перше зорове враження.

But the main reason I did it is that

Але я зробив це передусім тому, щоб показати,

that's what happens to me when I'm forced to wear

що відбувається зі мною, коли я змушений начепити на себе

a Lady Gaga skanky mic.

страшний мікрофон у стилі Леді Ґаґи.

(Laughter)

(Сміх)

I'm used to a stationary mic.

Я звик до мікрофонної стійки.

It's the sensible shoe of public address.

Виступати з таким мікрофоном так само добре, як гуляти у зручних капцях.

(Laughter)

(Сміх)

But you clamp this thing on my head, and something happens.

А коли мені начіпляють на голову цю штуковину, зі мною щось коїться.

I just become skanky.

Я стаю схожим на опудало.

(Laughter) So I'm sorry about that.

(Сміх) Тому перепрошую.

And I'm already off-message.

Я вже встиг шпурнути камінець до чужого городу.

(Laughter)

(Сміх)

Ladies and gentlemen,

Пані та панове,

I have devoted the past 25 years of my life

останні 25 років свого життя я присвятив

to designing books.

дизайну книжок.

("Yes, BOOKS. You know, the bound volumes with ink on paper.

"Так, КНИЖОК. Таких собі томів пописаного паперу в палітурці.

You cannot turn them off with a switch.

Їх не можна вимкнути, натиснувши кнопку.

Tell your kids.")

Розкажіть про це своїм дітям".

It all sort of started as a benign mistake,

Спочатку була щаслива помилка,

like penicillin. (Laughter)

як з пеніциліном. (Сміх)

What I really wanted

Насправді я прагнув

was to be a graphic designer

стати графічним дизайнером

at one of the big design firms in New York City.

на одній із великих дизайнерських компаній Нью-Йорка.

But upon arrival there,

Але коли я приїхав до цього міста

in the fall of 1986, and doing a lot of interviews,

восени 1986 року та пройшов безліч співбесід,

I found that the only thing I was offered

то отримав усього одну пропозицію - стати

was to be Assistant to the Art Director at Alfred A. Knopf,

помічником головного художника книжкового видавництва

a book publisher.

"Альфред Кнопф".

Now I was stupid,

Так, я був дурним,

but not so stupid that I turned it down.

але не настільки дурним, щоб відмовитися.

I had absolutely no idea

Я не мав зеленого поняття,

what I was about to become part of,

що на мене чекає,

and I was incredibly lucky.

і мені неймовірно пощастило.

Soon, it had occurred to me what my job was.

Згодом мене осяяло, в чому ж полягала моя робота.

My job was to ask this question:

Я повинен був ставити ось це запитання:

"What do the stories look like?"

"Як виглядають історії?"

Because that is what Knopf is.

У цьому вся суть "Кнопфа".

It is the story factory, one of the very best in the world.

Це фабрика історій, одна з най-найкращих у світі.

We bring stories to the public.

Ми даємо людям історії.

The stories can be anything,

Історії бувають різні,

and some of them are actually true.

а деякі з них навіть правдиві.

But they all have one thing in common:

Але їх усіх об'єднує одна спільна риса:

They all need to look like something.

вони всі повинні якось виглядати.

They all need a face.

Вони всі потребують обличчя.

Why? To give you a first impression

Чому? Щоб ви могли одразу уявити,

of what you are about to get into.

що на вас чекає.

A book designer gives form to content,

Книжковий дизайнер надає перевагу формі перед змістом

but also

і водночас

manages a very careful balance between the two.

утримує чітку рівновагу між ними.

Now, the first day

Я записався на курс графічного дизайну в університеті Пенн Стейт,

of my graphic design training at Penn State University,

і першого ж дня

the teacher, Lanny Sommese, came into the room

до класу зайшов мій учитель Ленні Сомміз,

and he drew a picture of an apple on the blackboard,

намалював на дошці яблуко,

and wrote the word "Apple" underneath,

нижче написав слово "Яблуко",

and he said, "OK. Lesson one. Listen up."

і сказав: "Гаразд. Урок номер один. Увага!".

And he covered up the picture and he said,

Він затулив малюнок і сказав:

"You either say this," and then he covered up the word,

"Або ви кажете це," - далі закрив слово -

"or you show this.

"або показуєте ось це.

But you don't do this."

Але ніколи не робите отак".

Because this is treating your audience like a moron.

Бо це означає, що ви маєте своїх читачів за йолопів.

(Laughter)

(Сміх)

And they deserve better.

Однак вони заслуговують кращого.

And lo and behold, soon enough,

І от невдовзі

I was able to put this theory to the test

я зміг застосувати цю теорію на практиці -

on two books that I was working on for Knopf.

на двох книжках, над якими працював у "Кнопфі".

The first was Katharine Hepburn's memoirs,

Першою книжкою були спогади Кетрін Гепберн,

and the second was a biography of Marlene Dietrich.

а другою - біографія Марлен Дітріх.

Now the Hepburn book

Спогади Гепберн

was written in a very conversational style,

були написані в дуже розмовному стилі.

it was like she was sitting across a table telling it all to you.

Здавалося, що ви сидите з нею за столиком і вона розповідає вам свою історію.

The Dietrich book was an observation

Книжку про Дітріх написала

by her daughter; it was a biography.

її донька; це була біографія.

So the Hepburn story is words

Отож, історія Гепберн - це слова,

and the Dietrich story is pictures, and so we did this.

а історія Дітріх - малюнки. Тому ми вчинили так.

So there you are.

Ось що в нас вийшло.

Pure content and pure form, side by side.

Чистий зміст і чиста форма, пліч-о-пліч.

No fighting, ladies.

Жодних сварок, пані.

("What's a Jurassic Park?")

"Що таке Парк юрського періоду?"

Now, what is the story here?

Що тут за історія?

Someone

Хтось

is re-engineering dinosaurs

виводить динозаврів,

by extracting their DNA

добувши їхню ДНК

from prehistoric amber.

з доісторичного бурштину.

Genius!

Геній!

(Laughter)

(Сміх)

Now, luckily for me,

На щастя,

I live and work in New York City,

я живу та працюю у Нью-Йорку,

where there are plenty of dinosaurs.

де є сила-силенна динозаврів.

(Laughter)

(Сміх)

So,

Отож

I went to the Museum of Natural History,

я подався до Музею природничої історії,

and I checked out the bones, and I went to the gift shop,

оглянув кістки, пішов до сувенірної крамнички

and I bought a book.

та купив книжку.

And I was particularly taken with this page of the book,

Мене особливо зацікавила оця сторінка,

and more specifically the lower right-hand corner.

зокрема її нижній правий кут.

Now I took this diagram,

Я взяв цю діаграму,

and I put it in a Photostat machine,

скопіював її у фотостаті,

(Laughter)

(Сміх)

and I took a piece of tracing paper,

взяв шматок кальки,

and I taped it over the Photostat

приклеїв її на знимку з фотостата

with a piece of Scotch tape -- stop me if I'm going too fast --

скотчем - ви кажіть, якщо я говорю зашвидко -

(Laughter) --

(Сміх)

and then I took a Rapidograph pen --

а тоді я узяв креслярську ручку - рапідограф -

explain it to the youngsters --

поясніть молодим, що це таке,

(Laughter)

(Сміх)

and I just started to reconstitute the dinosaur.

і взявся відмальовувати динозавра.

I had no idea what I was doing,

Я не тямив, що роблю,

I had no idea where I was going,

я не мав найменшого уявлення, до чого я прямую,

but at some point, I stopped --

але якоїсь миті я спинився -

when to keep going would seem like I was going too far.

бо якщо б продовжив, то вже б зайшов задалеко.

And what I ended up with was a graphic representation

Що ж у мене вийшло? Я графічно зобразив,

of us seeing this animal coming into being.

як ми спостерігаємо за тим, як оживає ця тварина.

We're in the middle of the process.

Ми на середині процесу.

And then I just threw some typography on it.

А потім я докинув трохи тексту.

Very basic stuff,

Найпростішим шрифтом,

slightly suggestive of public park signage.

подібним на написи в громадському парку.

(Laughter)

(Сміх)

Everybody in house loved it,

Усім працівникам видавництва сподобалася моя ідея,

and so off it goes to the author.

і обкладинка поїхала до автора.

And even back then,

Уже тоді

Michael was on the cutting edge.

Майкл був запанібрата з новітніми технологіями.

("Michael Crichton responds by fax:")

"Майкл Крічтон надіслав у відповідь факс:

("Wow! Fucking Fantastic Jacket")

"Оце так! З біса класна обкладинка"

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

That was a relief to see that pour out of the machine.

Мені неначе тягар з душі спав, коли я побачив, як ці слова вилазять з факсу.

(Laughter)

(Сміх)

I miss Michael.

Я сумую за Майклом.

And sure enough, somebody from MCA Universal

Звісно ж, хтось зі студії MCA Universal

calls our legal department to see if they can

зателефонував до нашого юридичного відділу і запитав,

maybe look into buying the rights to the image,

чи можна купити права на це зображення

just in case they might want to use it.

на випадок, якщо вони раптом захочуть його використати.

Well, they used it.

І вони його використали.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

And I was thrilled.

Я був у захваті.

We all know it was an amazing movie,

Усі знають, що це чудовий фільм.

and it was so interesting to see it

І я захоплено спостерігав, як він

go out into the culture and become this phenomenon

став культурним явищем,

and to see all the different permutations of it.

а потім перевтілився в усілякі інші проекти.

But not too long ago,

Але не так давно

I came upon this on the Web.

я наткнувся в Інтернеті на ось це.

No, that is not me.

Ні, то не я.

But whoever it is,

Але хто б то не був,

I can't help but thinking they woke up one day like,

мені чомусь здається, що він прокинувся одного дня і подумав:

"Oh my God, that wasn't there last night. Ooooohh!

"О Боже! Минулого вечора цього ще не було. Ооооох!

I was so wasted."

Я був п'яний як чіп".

(Laughter)

(Сміх)

But if you think about it, from my head

Але подумайте собі - від моєї голови,

to my hands to his leg.

до моїх рук - до його ноги.

(Laughter)

(Сміх)

That's a responsibility.

Це ж яка відповідальність.

And it's a responsibility that I don't take lightly.

І я не граюся з цією відповідальністю.

The book designer's responsibility is threefold:

На книжковому дизайнері лежить потрійна відповідальність:

to the reader, to the publisher and, most of all, to the author.

перед читачем, перед видавцем і - найбільша - перед автором.

I want you to look at the author's book

Я хочу, щоб ви подивилися на книжку письменника

and say, "Wow! I need to read that."

і вигукнули: "Оце так! Я мушу прочитати цю книжку".

David Sedaris is one of my favorite writers,

Одним із моїх улюблених письменників є Девід Седаріс.

and the title essay

В одному з оповідань, яке дало назву цілій збірці,

in this collection is about his trip to a nudist colony.

він розповідає про свою мандрівку до нудистського поселення.

And the reason he went is because

Він подався туди через те, що

he had a fear of his body image,

боявся вигляду свого тіла

and he wanted to explore what was underlying that.

і прагнув дослідити, звідки взявся цей страх.

For me, it was simply an excuse to design a book

Я розцінив цю історію як привід оформити книжку,

that you could literally take the pants off of.

з якої можна було б буквально зняти штани.

But when you do,

Але коли ви знімаєте ці штани,

you don't get what you expect.

то бачите зовсім не те, що очікували.

You get something that goes much deeper than that.

Ви бачите щось значно глибше.

And David especially loved this design

Девіду цей дизайн особливо припав до душі,

because at book signings, which he does a lot of,

бо на численних автограф-сесіях

he could take a magic marker and do this.

він міг витягнути чарівний фломастер і зробити ось так.

(Laughter)

(Сміх)

Hello!

Привіт!

(Laughter)

(Сміх)

Augusten Burroughs wrote a memoir

Огюстен Барроуз написав мемуари

called ["Dry"], and it's about his time in rehab.

під назвою "Сухий закон", описавши своє перебування у реабілітаційному центрі.

In his 20s, he was a hotshot ad executive,

У свої 20 він був "золотим хлопчиком" рекламного бізнесу,

and as Mad Men has told us, a raging alcoholic.

а ще - якщо вірити серіалу "Божевільні" - запеклим пияком.

He did not think so, however,

Сам він так не вважав,

but his coworkers did an intervention and they said,

але його співробітники втрутилися і заявили:

"You are going to rehab, or you will be fired and you will die."

"Або ти звертаєшся до реабілітаційного центру, або тебе звільнять і ти помреш".

Now to me, this was always going to be a typographic solution,

Для мене це стало дизайнерським рішенням,

what I would call the opposite of Type 101.

такою собі протилежністю до Зразка 101.

What does that mean?

Що я маю на увазі?

Usually on the first day of Introduction to Typography,

Зазвичай, у перший день курсу "Вступ до книжкового дизайну"

you get the assignment of, select a word

ви отримуєте завдання - вибрати слово

and make it look like what it says it is. So that's Type 101, right?

і підібрати йому вигляд відповідно до його значення. Це називається Зразок 101.

Very simple stuff.

Нема нічого простішого.

This is going to be the opposite of that.

Натомість у мене виникла протилежна ідея.

I want this book to look like it's lying to you,

Я хотів, щоб вигляд цієї книжки вас обманював.

desperately and hopelessly, the way an alcoholic would.

Відчайдушно і безнадійно, так, як це робить пияк.

The answer was the most low-tech thing you can imagine.

І я знайшов рішення - таке просте, що далі нема куди.

I set up the type, I printed it out on an Epson printer

Я зробив макет, роздрукував його на принтері Epson

with water-soluble ink, taped it to the wall

з водорозчинним чорнилом, приліпив його до стіни,

and threw a bucket of water at it. Presto!

і вилив на нього відро води. Вуаля!

Then when we went to press,

Коли макет пішов на друк,

the printer put a spot gloss on the ink

принтер додав глянцю,

and it really looked like it was running.

і тепер здавалося, що чорнило справді потекло.

Not long after it came out, Augusten was waylaid in an airport

Невдовзі після виходу книжки на Огюстена влаштували засідку в аеропорту,

and he was hiding out in the bookstore

і він накивав п'ятами до книгарні,

spying on who was buying his books.

підглянути, хто ж купує його книжки.

And this woman came up to it,

Аж ось до полиці підійшла якась жінка,

and she squinted, and she took it to the register,

примружилася, взяла книжку, віднесла її до каси

and she said to the man behind the counter, "This one's ruined."

і сказала касирові: "Ця книжка знищена!"

(Laughter)

(Сміх)

And the guy behind the counter said, "I know, lady. They all came in that way."

А касир їй відповів: "Я в курсі, пані. Вони всі приїхали в такому вигляді".

(Laughter)

(Сміх)

Now, that's a good printing job.

Ось що значить добре надрукувати книжку.

A book cover

Книжкова обкладинка -

is a distillation.

це квінтесенція.

It is a haiku,

Це, якщо хочете,

if you will, of the story.

хайку з історії.

This particular story

Осаму Тедзука

by Osama Tezuka

написав історію -

is his epic life of the Buddha,

епічний життєпис Будди.

and it's eight volumes in all. But the best thing is

Усього разом вісім томів. Але найцікавіше те, що

when it's on your shelf, you get a shelf life

коли вони стоять у вас на полиці, то перед вами

of the Buddha, moving from one age to the next.

ціле життя Будди - в різному віці.

All of these solutions

Усі ці рішення

derive their origins from the text of the book,

породжені текстом книжки,

but once the book designer has read the text,

але коли книжковий дизайнер прочитав текст,

then he has to be an interpreter

він мусить стати тлумачем

and a translator.

і перекладачем.

This story was a real puzzle.

Ця історія була справжньою загадкою.

This is what it's about.

Ось про що вона розповідає.

("Intrigue and murder among 16th century Ottoman court painters.")

"Інтриги та вбивство серед османських придворних малярів 16 століття".

(Laughter)

(Сміх)

All right, so I got a collection of the paintings together

Гаразд, я зробив підбірку малюнків,

and I looked at them and I deconstructed them

подивився на них, перемішав

and I put them back together.

і знову склав докупи.

And so, here's the design, right?

Ось що з того вийшло.

And so here's the front and the spine, and it's flat.

Це передня сторінка обкладинки та корінець, плоске зображення.

But the real story starts when you wrap it around a book and put it on the shelf.

Але справжня історія починається, коли ви загортаєте книжку в обкладинку і ставите її на полицю.

Ahh! We come upon them,

Ах! Ми натрапили на цих

the clandestine lovers. Let's draw them out.

таємних коханців. Витягнемо їх на світ Божий.

Huhh! They've been discovered by the sultan.

Ох! Їх застав султан.

He will not be pleased.

Йому це не сподобається.

Huhh! And now the sultan is in danger.

Ох! Султан у небезпеці.

And now, we have to open it up

А тепер ми повинні розгорнути книжку,

to find out what's going to happen next.

щоб дізнатися, що трапиться далі.

Try experiencing that on a Kindle.

Спробуйте відчути теж саме на Kindle.

(Laughter)

(Сміх)

Don't get me started.

Краще не зачіпати цю тему.

Seriously.

Я не жартую.

Much is to be gained by eBooks:

Електронні книжки мають чимало переваг:

ease, convenience, portability.

вони прості, зручні, компактні.

But something is definitely lost: tradition,

Але щось, без сумніву, втрачається: традиція,

a sensual experience, the comfort of thingy-ness --

чуттєвий досвід, затишок, який створюють речі -

a little bit of humanity.

частинка людяності.

Do you know what John Updike used to do

Знаєте, що найперше робив Джон Апдайк,

the first thing when he would get a copy

отримавши примірник

of one of his new books from Alfred A. Knopf?

своєї нової книжки від видавництва "Альфред Кнопф"?

He'd smell it.

Він нюхав його.

Then he'd run his hand over the rag paper,

А далі проводив долонею по ганчір'яному папері,

and the pungent ink and the deckled edges of the pages.

їдкому чорнилу та шершавих краєчках сторінок.

All those years, all those books, he never got tired of it.

За всі ці роки, з усіма книжками - йому це анітрохи не набридло.

Now, I am all for the iPad,

Я нічого не маю проти iPad,

but trust me -- smelling it will get you nowhere.

але повірте мені - він не пахне.

(Laughter)

(Сміх)

Now the Apple guys are texting,

Програмісти з Apple вже пишуть SMS:

"Develop odor emission plug-in."

"Створити додатковий модуль запаху".

(Laughter)

(Сміх)

And the last story I'm going to talk about is quite a story.

Насамкінець розповім вам ще одну напрочуд цікаву історію.

A woman

Жінка

named Aomame in 1984 Japan finds herself

на ім'я Аомаме в Японії 1984 року

negotiating down a spiral staircase

спускається крученими сходами

off an elevated highway. When she gets to the bottom,

з автомагістралі на естакаді. Зійшовши донизу,

she can't help but feel that, all of a sudden,

вона - ні сіло ні впало - відчула, що

she's entered a new reality

потрапила у нову реальність,

that's just slightly different from the one that she left,

яка трішки відрізняється від тої, з якої вона щойно прийшла.

but very similar, but different.

Дуже схожа, але трохи інша.

And so, we're talking about parallel planes of existence,

Отож маємо паралельні виміри існування,

sort of like a book jacket and the book that it covers.

немовби обкладинка і книжка, яку вона огортає.

So how do we show this?

Як це зобразити?

We go back to Hepburn and Dietrich, but now we merge them.

Повертаємося до Гепберн і Дітріх, але цього разу ми їх об'єднуємо.

So we're talking about different planes, different pieces of paper.

Йдеться про різні виміри, різний папір.

So this is on a semi-transparent piece of velum.

Це аркуш напівпрозорої кальки -

It's one part of the form and content.

один вимір форми та змісту.

When it's on top of the paper board,

Якщо його накласти на картон -

which is the opposite, it forms this.

матеріал зовсім іншого ґатунку - то вийде ось що.

So even if you don't know anything about this book,

Навіть якщо ви нічогісінько не знатимете про цю книжку,

you are forced to consider a single person

вона змусить вас задуматися про одну особу,

straddling two planes of existence.

яка існує у двох вимірах.

And the object itself invited exploration

До того ж, сама книжка заохочує до пізнання,

interaction, consideration

взаємодії, роздумів

and touch.

і доторкань.

This debuted at number two

Ця книжка вирвалася на друге місце

on the New York Times Best Seller list.

списку бестселерів за версією газети "Нью-Йорк Таймс".

This is unheard of,

Нечуваний випадок

both for us the publisher, and the author.

як для видавця, так і для письменника.

We're talking a 900-page book

Йдеться про книжку на 900 сторінок,

that is as weird as it is compelling,

напрочуд дивну та не менш захопливу,

and featuring a climactic scene

з кульмінацією, яка настає, коли

in which a horde of tiny people

юрба крихітних людців

emerge from the mouth of a sleeping girl

з'являється із вуст сплячої дівчинки

and cause a German Shepherd to explode.

та розриває на частини німецьку вівчарку.

(Laughter)

(Сміх)

Not exactly Jackie Collins.

Це вам не Джекі Коллінз.

Fourteen weeks on the Best Seller list,

Чотирнадцять тижнів у списку бестселерів,

eight printings, and still going strong.

вісім перевидань і невгамовна популярність.

So even though we love publishing as an art,

І хоча ми обожнюємо видавничу справу як мистецтво,

we very much know it's a business too,

ми також прекрасно знаємо, що це також бізнес,

and that if we do our jobs right and get a little lucky,

і якщо ми докладемо всіх зусиль і нам трішки пощастить,

that great art can be great business.

то чудове мистецтво стане чудовим бізнесом.

So that's my story. To be continued.

Це моя історія. Далі буде.

What does it look like?

Як вона виглядає?

Yes. It can, it does and it will,

Так. Вона може і буде так виглядати. І вже сьогодні так виглядає.

but for this book designer,

Але для цього книжкового дизайнера,

page-turner,

перегортача сторінок,

dog-eared place-holder,

тримача загнутих кутиків,

notes in the margins-taker,

записувача на берегах

ink-sniffer,

і нюхача чорнила,

the story looks like this.

історія виглядає ось так.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)