Jacqueline Novogratz on an escape from poverty

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Hanna Leliv

I've been working on issues of poverty for more than 20 years,

Я працювала над проблемами бідності більше 20 років.

and so it's ironic that the problem that and question that I most grapple with

За іронією долі, проблема і питання, які я найбільше намагалась розв'язати,

is how you actually define poverty. What does it mean?

це, власне, саме визначення бідності. Що це означає?

So often, we look at dollar terms --

Часто ми розглядаємо це питання відносно долара -

people making less than a dollar or two or three a day.

люди, які заробляють у день менше долара, чи двох, чи трьох.

And yet the complexity of poverty really has to look at

Тож комплексно, бідність визначається

income as only one variable.

з огляду на дохід, як єдину змінну.

Because really, it's a condition about choice,

Бо, справді, вона є перешкодою для здійснення вибору

and the lack of freedom.

та браком свободи.

And I had an experience that really deepened and elucidated for me

Зі мною трапився досвід, який дійсно поглибив та пролив світло

the understanding that I have.

на моє розуміння.

It was in Kenya, and I want to share it with you.

Це було в Кенії, і я хочу вам про це розповісти.

I was with my friend Susan Meiselas, the photographer,

Я була з подругою, Сьюзен Мейселас, фотографом,

in the Mathare Valley slums.

в нетрях долини Матаре.

Now, Mathare Valley is one of the oldest slums in Africa.

Долина Матаре - одне з найстаріших ґетто в Африці.

It's about three miles out of Nairobi,

Воно простягається десь на три милі за межами Найробі,

and it's a mile long and about two-tenths of a mile wide,

завдовжки в милю і завширшки в дві десятих милі.

where over half a million people

Понад півмільйона людей

live crammed in these little tin shacks,

проживають у тісноті в цих маленьких благеньких халупах,

generation after generation, renting them,

з покоління в покоління, винаймають їх,

often eight or 10 people to a room.

часто по 8-10 людей у кімнаті.

And it's known for prostitution, violence, drugs:

Це місце відоме проституцією, насильством, наркотиками:

a hard place to grow up.

тут тяжко зростати.

And when we were walking through the narrow alleys,

Коли ми прогулювались вузькими алеями,

it was literally impossible not to step in the

було фактично неможливо не вступити

raw sewage and the garbage alongside the little homes.

в відсирілі стічні води та сміття вздовж маленьких помешкань.

But at the same time it was also

Та водночас було також

impossible not to see the human vitality,

неможливо не помітити людську життєву активність,

the aspiration and the ambition of the people who live there:

стремління та амбіції людей, які живуть там:

women washing their babies, washing their clothes, hanging them out to dry.

жінки, що купають своїх малят, перуть їхній одяг, розвішують сушитися.

I met this woman, Mama Rose,

Я зустріла цю жінку, маму Розу,

who has rented that little tin shack for 32 years,

яка винайняла цю тісну маленьку халупу на 32 роки,

where she lives with her seven children.

і живе там зі своїми сімома дітьми.

Four sleep in one twin bed,

Четверо з них сплять на одному двоспальному ліжку,

and three sleep on the mud and linoleum floor.

а інші троє - на брудній підлозі з лінолеуму.

And she keeps them all in school by selling water from that kiosk,

Вона усіх відправила до школи, продаючи воду з цього кіоску,

and from selling soap and bread from the little store inside.

та продаючи мило і хліб у маленькому магазинчику всередині.

It was also the day after the inauguration,

Це ще був день після інавгурації,

and I was reminded how Mathare is still connected to the globe.

і я собі уявляла, як Матаре пов'язана зі світом.

And I would see kids on the street corners,

Я бачила дітей по вуличних закутках,

and they'd say "Obama, he's our brother!"

і вони наче казали "Обама наш брат!"

And I'd say "Well, Obama's my brother, so that makes you my brother too."

А я відказувала: "Ну, Обама мій брат, а отже, ви теж мої брати".

And they would look quizzically, and then be like, "High five!"

Вони допитливо дивились на мене, а тоді казали: "То давай п'ять!"

And it was here that I met Jane.

Саме там я познайомилась із Джейн.

I was struck immediately by the kindness and the gentleness in her face,

Мене відразу зачарувала привітність та лагідність її обличчя,

and I asked her to tell me her story.

і я попросила її розповісти її історію.

She started off by telling me her dream. She said, "I had two.

Вона почала з того, що розказала про свою мрію. Вона мовила: "Їх було дві.

My first dream was to be a doctor,

Перша - стати лікарем,

and the second was to marry a good man

а друга - вийти заміж за хорошого чоловіка,

who would stay with me and my family,

який залишиться зі мною та моєю сім'єю,

because my mother was a single mom,

бо моя мати була матір'ю-одиначкою,

and couldn't afford to pay for school fees.

і не могла дозволити оплатити шкільне навчання.

So I had to give up the first dream, and I focused on the second."

Тож мені довелось відкинути першу мрію, і я зосередилась на другій."

She got married when she was 18, had a baby right away.

Вона вийшла заміж, коли їй було 18, і одразу народила.

And when she turned 20, found herself pregnant with a second child,

Коли їй виповнилось 20, вона завагітніла другою дитиною,

her mom died and her husband left her -- married another woman.

її мати померла, а чоловік покинув її - одружився з іншою жінкою.

So she was again in Mathare, with no income, no skill set, no money.

Вона знову опинилася в Матаре, без доходів, без навиків, без грошей.

And so she ultimately turned to prostitution.

І врешті зайнялась проституцією.

It wasn't organized in the way we often think of it.

Це не було організовано так, як ми часто це уявляємо.

She would go into the city at night with about 20 girls,

Вона ішла в місто вночі десь із 20-ма дівчатами,

look for work, and sometimes come back with a few shillings,

шукали роботу, та іноді поверталася з кількома шиллінгами,

or sometimes with nothing.

іноді з пустими руками.

And she said, "You know, the poverty wasn't so bad. It was the humiliation

Вона сказала: "Знаєте, бідність не була такою важкою, як приниження

and the embarrassment of it all."

і душевний дискомфорт від цього".

In 2001, her life changed.

У 2001 році її життя змінилося.

She had a girlfriend who had heard about this organization, Jamii Bora,

У неї була подруга, яка чула про цю організацію, Джаміл Бора,

that would lend money to people no matter how poor you were,

яка позичала гроші людям без огляду на те, наскільки бідними вони є,

as long as you provided a commensurate amount in savings.

якщо вони надавали адекватну суму заощаджень.

And so she spent a year to save 50 dollars,

Вона витратила рік, щоб заощадити 50 доларів,

and started borrowing, and over time she was able to buy a sewing machine.

і почала позичати, з часом вона змогла купити швейну машинку.

She started tailoring.

І почали шити.

And that turned into what she does now,

Це переросло в справу, якою вона займається зараз,

which is to go into the secondhand clothing markets,

вона ходить в крамницю вживаного одягу

and for about three dollars and 25 cents she buys an old ball gown.

і десь за три долари та 25 центів купує стару бальну сукню.

Some of them might be ones you gave.

Якісь із них можуть виявитися тими, які ви віддали.

And she repurposes them with frills and ribbons,

Далі вона перешиває їх з прикрасами та стрічками

and makes these frothy confections that she sells to women

і виготовляє ці легенькі вироби, які продає жінкам

for their daughter's Sweet 16 or first Holy Communion --

для їх доньок на 16-річчя або на перше причастя -

those milestones in a life that people want to celebrate

події, які людям хочеться святкувати

all along the economic spectrum.

незалежно від економічних статків.

And she does really good business. In fact, I watched her

І вона провадить справді хороший бізнес. Насправді, я бачила,

walk through the streets hawking. And before you knew it,

як вона ходить по вулиці з товаром. І щоб ви знали,

there was a crowd of women around her, buying these dresses.

довкола неї збирається натовп жінок, які купують ці сукні.

And I reflected, as I was watching her sell the dresses,

Я роздумувала, доки дивилась, як вона продає сукні,

and also the jewelry that she makes,

а також прикраси, які сама виготовляє,

that now Jane makes more than four dollars a day.

що зараз Джейн заробляє більше чотирьох доларів за день.

And by many definitions she is no longer poor.

І за багатьма ознаками вона більше не є бідною.

But she still lives in Mathare Valley.

Та вона досі живе в Долині Матаре.

And so she can't move out.

І не може переїхати.

She lives with all of that insecurity,

Вона живе серед усіх цих небезпек.

and in fact, in January, during the ethnic riots,

І дійсно, у січні, під час етнічних заворушень

she was chased from her home and had to find a new shack

її вигнали з дому, і вона мусила знайти нову халупу,

in which she would live.

де жити.

Jamii Bora understands that and understands

Джаміл Бора розуміє це і розуміє,

that when we're talking about poverty,

що коли ми говоримо про бідність,

we've got to look at people all along the economic spectrum.

нам треба дивитися на людей із різним економічним становищем.

And so with patient capital from Acumen and other organizations,

Тож із постійним капіталом від Acumen та інших організацій,

loans and investments that will go the long term with them,

позиками та довгостроковими інвестиціями

they built a low-cost housing development,

вони будують дешеву житлову структуру,

about an hour outside Nairobi central.

за годину їзди від центральної станції Найробі.

And they designed it from the perspective of

Це житло розробили з огляду

customers like Jane herself,

на таких користувачів як Джейн,

insisting on responsibility and accountability.

наполягаючи на відповідальності та звітуванню.

So she has to give 10 percent of the mortgage --

Тож вона мусить віддати 10 відсотків застави -

of the total value, or about 400 dollars in savings.

від реальної вартості, або близько 400 доларів заощаджень.

And then they match her mortgage to what she paid in rent for her little shanty.

Вони співставляють її заставу з сумою, яку вона оплатила за оренду своєї малої халупи.

And in the next couple of weeks, she's going to be

І в наступні кілька тижнів вона буде

among the first 200 families to move into this development.

поміж перших 200 родин, що переїдуть у цю зону.

When I asked her if she feared anything,

Коли я запитала в неї, чи вона чогось боїться,

or whether she would miss anything from Mathare,

чи сумуватиме за чимось у Матаре,

she said, "What would I fear

вона відповіла: "Чого мені боятися такого,

that I haven't confronted already?

з чим я ще не стикалася?

I'm HIV positive. I've dealt with it all."

Я ВІЛ-інфікована. Я вже це все бачила".

And she said, "What would I miss?

За цим сумуватиму?

You think I will miss the violence or the drugs? The lack of privacy?

Ви думаєте, що я сумуватиму за насильством чи наркотиками? Чи браком приватності?

Do you think I'll miss not knowing if my children are going to come home

Чи ви гадаєте, що я сумуватиму за тим, коли не знаю, чи мої діти прийдуть додому

at the end of the day?" She said "If you gave me 10 minutes

ввечері?" І додала: "Якщо дасте мені 10 хвилин,

my bags would be packed."

мої сумки будуть спаковані".

I said, "Well what about your dreams?"

Я спитала: "Як же твої мрії?"

And she said, "Well, you know,

Вона відповіла: "Знаєте,

my dreams don't look exactly like I thought they would when I was a little girl.

мої мрії не виглядають так, як я уявляла, коли була дитиною.

But if I think about it, I thought I wanted a husband,

Але коли я про це згадую, мені здавалось, що я хочу чоловіка,

but what I really wanted was a family

та насправді я хотіла сім'ю,

that was loving. And I fiercely love my children, and they love me back."

де панує любов. І я палко люблю своїх дітей, а вони люблять мене".

She said, "I thought that I wanted to be a doctor,

І додала: "Я думала, що хочу бути лікарем,

but what I really wanted to be was somebody

але насправді я хотіла бути кимось,

who served and healed and cured.

хто служить, зцілює та доглядає.

And so I feel so blessed with everything that I have,

Тому я почуваюсь благословенною з усім цим, що я маю,

that two days a week I go and I counsel HIV patients.

два дні на тиждень я ходжу на консультації до хворих на СНІД.

And I say, 'Look at me. You are not dead.

І кажу: поглянь на мене. Ти не мертвий.

You are still alive. And if you are still alive you have to serve.'"

Ти все ще живий. А якщо ти досі живий, ти маєш служити".

And she said, "I'm not a doctor who gives out pills.

Вона мовила: "Я не лікар, який роздає пігулки.

But maybe me, I give out something better

Та, можливо, я даю щось краще,

because I give them hope."

бо я даю їм надію".

And in the middle of this economic crisis,

Посеред економічної кризи,

where so many of us are inclined to pull in

коли так багато з нас схильні скорочувати витрати

with fear, I think we're well suited to

з острахом, гадаю, нам належало б

take a cue from Jane and reach out,

згадати про Джейн і простягати руку допомоги,

recognizing that being poor doesn't mean being ordinary.

визнаючи, що бути бідним не означає бути пересічним.

Because when systems are broken,

Бо коли ламаються системи,

like the ones that we're seeing around the world,

як ті, які ми бачимо у світі,

it's an opportunity for invention and for innovation.

це можливість для винаходів та інновацій.

It's an opportunity to truly build a world

Це можливість справді збудувати світ,

where we can extend services and products

де ми зможемо донести послуги та продукцію

to all human beings, so that they can

до всіх людей, щоб вони могли

make decisions and choices for themselves.

приймати рішення та робити вибір самі.

I truly believe it's where dignity starts.

Я дійсно вірю, що з цього починається гідність.

We owe it to the Janes of the world.

Ми завдячуємо нею Джейн усього світу.

And just as important, we owe it to ourselves.

І настільки ж ми завдячуємо нею самим собі.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)