Before Avatar ... a curious boy | James Cameron

Перекладач: Anna Kryvoshchokova Утверджено: Vsevolod Dyomkin

I grew up on a steady diet of science fiction.

Я все життя захоплювався науковою фантастикою.

In high school, I took a bus to school

До школи я їздив на автобусі

an hour each way every day.

десь годину в одну сторону щодня

And I was always absorbed in a book,

і завжди читав книгу,

science fiction book,

наукову фантастику,

which took my mind to other worlds,

це відносило мене в інші світи

and satisfied, in a narrative form,

та задовольняло своїми розповідями

this insatiable sense of curiosity that I had.

моє ненаситне бажання.

And you know, that curiosity also manifested itself

І ця допитливість виявлялася

in the fact that whenever I wasn't in school

тоді, коли я не був в школі

I was out in the woods,

я ходив до лісу,

hiking and taking "samples" --

ходив та збирав "зразки"

frogs and snakes and bugs and pond water --

жаб та змій, жуків та воду зі ставка

and bringing it back, looking at it under the microscope.

і приносив все додому та роздивлявся під мікроскопом

You know, I was a real science geek.

Знаєте, я дуже захоплювався наукою.

But it was all about trying to understand the world,

Але таким чином я намагався зрозуміти світ,

understand the limits of possibility.

розуміти межі можливого.

And my love of science fiction

І моє захоплення науковою фантастикою

actually seemed mirrored in the world around me,

здавалося, що відображається в світі навколо мене,

because what was happening, this was in the late '60s,

через те, що відбувалося, а це було наприкінці 60-х,

we were going to the moon,

ми відправлялися на місяць,

we were exploring the deep oceans.

ми досліджували глибокі океани.

Jacques Cousteau was coming into our living rooms

Жак Кусто з'являвся в наших вітальнях

with his amazing specials that showed us

в дивовижних програмах, які показують нам

animals and places and a wondrous world

тварин, різні місця та чарівні світи,

that we could never really have previously imagined.

які ми ніколи не могли уявити.

So, that seemed to resonate

Здавалося, що це перегукується

with the whole science fiction part of it.

з усією науковою фантастикою.

And I was an artist.

А я був художником.

I could draw. I could paint.

Я міг малювати олівцем та фарбами.

And I found that because there weren't video games

І я дізнався, що через те, що не було відео ігор

and this saturation of CG movies and all of this

та такої кількості спецефектів та

imagery in the media landscape,

відеороликів,

I had to create these images in my head.

що мені довелося створювати картинки в голові.

You know, we all did, as kids having to

Ви знаєти, ми, як усі діти, повинні були,

read a book, and through the author's description,

читали книгу, і завдяки опису письменника

put something on the movie screen in our heads.

ми зображували це на екрані у нас в голові

And so, my response to this was to paint, to draw

Це так вплинуло на мене, що я почав малювати

alien creatures, alien worlds,

інопланетні світи та чудовиськ,

robots, spaceships, all that stuff.

роботів, космічні кораблі та подібне.

I was endlessly getting busted in math class

В мене постійно були проблеми на уроках математики,

doodling behind the textbook.

бо в той час я малював, ховаючись за підручником.

That was -- the creativity

І це було початком моєї творчості,

had to find its outlet somehow.

яка б мала себе якось виявляти.

And an interesting thing happened: The Jacques Cousteau shows

І сталося так, що програми Жака Кусто

actually got me very excited about the fact that there was

дійсно зацікавили мене тим, що

an alien world right here on Earth.

на Землі існує незнайомий світ.

I might not really go to an alien world

Мабуть, я ніколи не потраплю

on a spaceship someday --

в чужинськй світ на космічному кораблі.

that seemed pretty darn unlikely.

Це дійсно малоймовірно.

But that was a world I could really go to,

Але це був світ, в який я міг би потрапити

right here on Earth, that was as rich and exotic

тут, на Землі, який був розкішним та екзотичним,

as anything that I had imagined

як і все, що я уявляв,

from reading these books.

читаючи ці книжки.

So, I decided I was going to become a scuba diver

Тож я вирішив стати водолазом,

at the age of 15.

коли мені було 15.

And the only problem with that was that I lived

Але була проблема - я жив

in a little village in Canada,

у маленькому селищі в Канаді,

600 miles from the nearest ocean.

на відстані 600 миль від найближчого океану.

But I didn't let that daunt me.

Але це мене не зупинило.

I pestered my father until he finally found

Я дошкуляв своєму татові, аж доки від не знайшов

a scuba class in Buffalo, New York,

курси водолазів в Буффало, в Нью Йорку,

right across the border from where we live.

на ішній стороні кордону від нас.

And I actually got certified

І я пройшов сертифікацію

in a pool at a YMCA in the dead of winter

у басейні в ДЮСШ в найхолодніший час зими

in Buffalo, New York.

у Буффало, в Нью Йорку.

And I didn't see the ocean, a real ocean,

Але я не бачив океан, справжній океан,

for another two years,

протягом наступних двох років,

until we moved to California.

доки ми не переїхали до Каліфорнії.

Since then, in the intervening

З того часу протягом останніх

40 years,

40 років,

I've spent about 3,000 hours underwater,

Я провів десь 3000 годин під водою,

and 500 hours of that was in submersibles.

І 500 годин у батискафах.

And I've learned that that deep-ocean environment,

І я дізнався, що екосистема океану,

and even the shallow oceans,

і навіть мілина,

are so rich with amazing life

настільки багаті дивовижним життям,

that really is beyond our imagination.

що постає поза нашою уявою.

Nature's imagination is so boundless

Уява природи не має кордонів,

compared to our own

порівняно з нашою

meager human imagination.

бідною людською уявою.

I still, to this day, stand in absolute awe

І я досі затримую подих від того, що

of what I see when I make these dives.

бачу під час занурень.

And my love affair with the ocean is ongoing,

І моя любов до океану продовжується

and just as strong as it ever was.

і сильніша, ніж колись була.

But when I chose a career as an adult,

І тоді, коли я виріс і вибирав кар'єру,

it was filmmaking.

я вибрав кіноіндустрію.

And that seemed to be the best way to reconcile

І здавалося, що це найкращий спосіб поєднати

this urge I had to tell stories

моє бажання розповідати історії

with my urges to create images.

та створювати образи.

And I was, as a kid, constantly drawing comic books, and so on.

А коли я був дитиною, я постійно малював комікси та інше.

So, filmmaking was the way to put pictures and stories

Тож кіно було єдиним способом поєнати зображення та

together, and that made sense.

історії. І це мало сенс.

And of course the stories that I chose to tell

І звичайно, історії, які я вибирав,

were science fiction stories: "Terminator," "Aliens"

були науково-фантастичними історіями "Термінатор", "Чужі"

and "The Abyss."

та "Безодня".

And with "The Abyss," I was putting together my love

Я поєднав у "Безодні" мою любов

of underwater and diving with filmmaking.

до підводного світу з кінематографом.

So, you know, merging the two passions.

Отже, бачите, дві пристрасті поєднались.

Something interesting came out of "The Abyss,"

І щось цікаве зявилося з "Безодні".

which was that to solve a specific narrative

Потрібно було вирішити специфічну сюжетну

problem on that film,

проблему цього фільму,

which was to create this kind of liquid water creature,

а також створити істоту з рідкої води,

we actually embraced computer generated animation, CG.

ми насправді використали наповну компьютерну анімацію.

And this resulted in the first soft-surface

І в результаті з'явився герой

character, CG animation

з гнучних тілом, комп'ютерною анімацією,

that was ever in a movie.

чого ніколи не було в кіно.

And even though the film didn't make any money --

І хоча від фільму не було ніякого прибутку,

barely broke even, I should say --

він майже провалився, маю сказати,

I witnessed something amazing, which is that the audience,

я став свідком того, що глядачі,

the global audience, was mesmerized

глядачі всього світу, були зачаровані

by this apparent magic.

побаченою магією.

You know, it's Arthur Clarke's law

Знаєте, це заком Артура Кларка - що

that any sufficiently advanced technology is indistinguishable from magic.

достатньо розвинуті технології не відрізняються від магії.

They were seeing something magical.

Вони бачили щось чарівне.

And so that got me very excited.

І це те, що мене зацікавило.

And I thought, "Wow, this is something that needs to be embraced

І я подумав: "Це саме те, що повинно бути

into the cinematic art."

в кінематографії".

So, with "Terminator 2," which was my next film,

Тож, разом з "Термінатором 2", моїм наступним фільмом,

we took that much farther.

ми зайшли набагато далі.

Working with ILM, we created the liquid metal dude

Працюючи з ILM, ми створили рідкого металевого чувака

in that film. The success hung in the balance

у цьому фільмі, і успіх залежав від того,

on whether that effect would work.

чи спрацює цей ефект.

And it did, and we created magic again,

І це сталося. І ми знову створили магію.

and we had the same result with an audience --

І справили такий же ефект на глядачів.

although we did make a little more money on that one.

Хоча ми заробили більше грошей цього разу.

So, drawing a line through those two dots

Тож, поєднавши досвід від цих двох

of experience

фільмів,

came to, "This is going to be a whole new world,"

я зрозумів, що це буде повністю новий світ,

this was a whole new world of creativity

це був повністю новий світ творчості

for film artists.

для митців кінематографу.

So, I started a company with Stan Winston,

Тоді ми з Стеном Вінстоном заснували компанію

my good friend Stan Winston,

з моїм добрим другом,

who is the premier make-up and creature designer

який був провідним дизайнером персонажів

at that time, and it was called Digital Domain.

на той час, a компанія мала назву Digital Domain.

And the concept of the company was

Метою компанії було

that we would leapfrog past

залишити позаду

the analog processes of optical printers and so on,

аналогову обробку відео оптичними принтерами та інше,

and we would go right to digital production.

і ми пішли одразу до цифрової обробки.

And we actually did that and it gave us a competitive advantage for a while.

І ми дійсно це зробили, і це надало нам перевагу над конкурентами на деякий час.

But we found ourselves lagging in the mid '90s

Але в середині 90-х ми почали відставати

in the creature and character design stuff

в створенні істот та персонажів,

that we had actually founded the company to do.

а саме для цього ми й заснували компанію.

So, I wrote this piece called "Avatar,"

Тож, я написав цей сюжет та назвав його "Аватар",

which was meant to absolutely push the envelope

який повинен був повністю змінити

of visual effects,

світ візуальних ефектів,

of CG effects, beyond,

комп'ютерної графіки

with realistic human emotive characters

з реалістичними людськими емоційними персонажами,

generated in CG,

які були створенні комп'ютерною графікою.

and the main characters would all be in CG,

І головні герої повинні були бути комп'ютерними,

and the world would be in CG.

і світ також комп'ютерним, але

And the envelope pushed back,

технології не піддавалися.

and I was told by the folks at my company

Мені сказали хлопці з моєї компанії,

that we weren't going to be able to do this for a while.

що ми не зможемо поки що це реалізувати.

So, I shelved it, and I made this other movie about a big ship that sinks.

Тож, я заховав його, і тим часом зняв кіно про великий корабель, що тоне.

(Laughter)

(Сміх)

You know, I went and pitched it to the studio as "'Romeo and Juliet' on a ship:

Знаєте, я предствавив його студії як "Ромео та Джульєту та кораблі."

"It's going to be this epic romance,

Фільм буде епічною романтичною історією,

passionate film."

пристрасним фільмом.

Secretly, what I wanted to do was

Що я хотів зробити --

I wanted to dive to the real wreck of "Titanic."

це зануритися до справжніх залишків "Титаніка".

And that's why I made the movie.

І тому я зняв фільм.

(Applause)

(Оплески)

And that's the truth. Now, the studio didn't know that.

І це правда. Але студія цього не знала.

But I convinced them. I said,

Але я їх запевнив. Я сказав:

"We're going to dive to the wreck. We're going to film it for real.

"Ми зануримося до уламків. Ми зніматимемо їх по справжньому.

We'll be using it in the opening of the film.

І використаємо це як вступ до фільму.

It will be really important. It will be a great marketing hook."

Це буде дуже важливо. І буде відмінним маркетинговим трюком".

And I talked them into funding an expedition.

І я вмовив їх профінансувати екпедицію.

(Laughter)

(Сміх)

Sounds crazy. But this goes back to that theme

Неймовірно, але повертаючись до того,

about your imagination creating a reality.

що наша уява створює реальність.

Because we actually created a reality where six months later,

Тому що ми дійсно створили реальність, і через шість місяців потому

I find myself in a Russian submersible

я вже був у російському батіскафі

two and a half miles down in the north Atlantic,

в двох з половиною милях від Північного Атлантичного океану,

looking at the real Titanic through a view port.

та обслідував справжній Титанік через ілюмінатор,

Not a movie, not HD -- for real.

не у фільмі, не в HD, а по-справжньому.

(Applause)

(Оплески)

Now, that blew my mind.

І це мене зачарувало.

And it took a lot of preparation, we had to build cameras

Ми дуже довго готувалися, ми повинні були зібрати камери

and lights and all kinds of things.

освітлення та інше.

But, it struck me how much

І я зрозумів, наскільки ці

this dive, these deep dives,

занурення, глибокі занурення

was like a space mission.

були схожі на космічну місію.

You know, where it was highly technical,

Знаєте, такі ж високотехнологічні

and it required enormous planning.

та вимагають серйозного планування.

You get in this capsule, you go down to this dark

Ви сідаєте у капсулу, та спускаєтеся у

hostile environment

вороже навколишнє середовище,

where there is no hope of rescue

де ніхто не зможе врятувати,

if you can't get back by yourself.

якщо ви самі не повернетесь.

And I thought like, "Wow. I'm like,

І я подумав: "Нічого собі! Я ніби

living in a science fiction movie.

живу у науково-фантастичному фільмі.

This is really cool."

Це так круто."

And so, I really got bitten by the bug of deep-ocean exploration.

Тому на мене сильно вплинули дослідження океану.

Of course, the curiosity, the science component of it --

Звичайно, допитливість - науковий компонент цього.

it was everything. It was adventure,

Це було усім. Пригодою,

it was curiosity, it was imagination.

рідкістю, уявою.

And it was an experience that

І це був досвід, який

Hollywood couldn't give me.

Голівуд мені дати не міг.

Because, you know, I could imagine a creature and we could

Тому що, знаєте, я міг уявити створіння і ми могли

create a visual effect for it. But I couldn't imagine what I was seeing

створити візуальні ефекти для цього. Але я не міг уявити те,

out that window.

що бачив з того ілюмінатора.

As we did some of our subsequent expeditions,

Під час наступних експедицій

I was seeing creatures at hydrothermal vents

я бачив створінь в гідротермальних жерлах,

and sometimes things that I had never seen before,

бачив інколи те, що я ніколи не бачив,

sometimes things that no one had seen before,

те, що ніхто ніколи не бачив,

that actually were not described by science

що не було описано наукою,

at the time that we saw them and imaged them.

коли ми побачили та зняли це.

So, I was completely smitten by this,

Я був повністю цим зачарований

and had to do more.

і повинен був щось робити.

And so, I actually made a kind of curious decision.

Я прийняв досить таки цікаве рішення.

After the success of "Titanic,"

Після успіху "Титаніка",

I said, "OK, I'm going to park my day job

я сказав: "Добре, я покину свою роботу

as a Hollywood movie maker,

Голівудського режисера

and I'm going to go be a full-time explorer for a while."

і стану повноцінним дослідником на деякий час."

And so, we started planning these

Тому ми почали планувати ці

expeditions.

експедиції.

And we wound up going to the Bismark,

І ми занурювались до "Бісмарку"

and exploring it with robotic vehicles.

та досліджували його за допомогою роботів.

We went back to the Titanic wreck.

Ми повернулися до уламків "Титаніка".

We took little bots that we had created

Ми взяли створених нами маленьких роботів,

that spooled a fiber optic.

які тягли за собою оптоволокно.

And the idea was to go in and do an interior

Ідея полягала в тому, щоб дослідити інтер'єр

survey of that ship, which had never been done.

корабля, і ніхто ніколи цього раніше не робив.

Nobody had ever looked inside the wreck. They didn't have the means to do it,

Ніхто ніколи не заглядав в уламки. В них просто не було засобів для цього,

so we created technology to do it.

а ми створили для цього технології.

So, you know, here I am now, on the deck

Тож, знаєте, я стою на палубі

of Titanic, sitting in a submersible,

"Титаніка", сиджу в батискафі,

and looking out at planks that look much like this,

і дивлюся майже на підлогу, де

where I knew that the band had played.

грав оркестр.

And I'm flying a little robotic vehicle

І я керую маленьких роботом

through the corridor of the ship.

коридорами корабля.

When I say, "I'm operating it,"

Хоч я і кажу, що керую ним,

but my mind is in the vehicle.

але думками я з роботом.

I felt like I was physically present

В мене було відчуття, що я фізично присутній

inside the shipwreck of Titanic.

в уламках "Титаніка".

And it was the most surreal kind

І це було найбільш сюрреалістичне

of deja vu experience I've ever had,

дежа вю, яке я б колись відчував,

because I would know before I turned a corner

тому що я знав, коли поверну за ріг,

what was going to be there before the lights

що станеться там перед тим, як прожектор

of the vehicle actually revealed it,

робота освітлить його,

because I had walked the set for months

тому що я ходив по макету місяцями,

when we were making the movie.

коли ми знімали фільм.

And the set was based as an exact replica

А макет був точною копією, побудованою

on the blueprints of the ship.

за кресленнями корабля.

So, it was this absolutely remarkable experience.

Тож, це була дійсно захоплююча пригода.

And it really made me realize that

І я зрозумів, що

the telepresence experience --

телевізійна присутність

that you actually can have these robotic avatars,

можлива тільки завдяки цим роботам-аватарам,

then your consciousness is injected into the vehicle,

і тоді ви думками знаходитеся

into this other form of existence.

у іншій формі існування.

It was really, really quite profound.

І це було дуже фантастично.

And it may be a little bit of a glimpse as to what might be happening

І якась надія того, що щось може відбуватися

some decades out

через декільки десятиліть,

as we start to have cyborg bodies

коли в нас з'являться кібернетичні тіла

for exploration or for other means

для дослідження або для іншої мети

in many sort of

з різними

post-human futures

надлюдськими можливостями,

that I can imagine,

які я міг тільки уявити,

as a science fiction fan.

як фанат наукової фантастики.

So, having done these expeditions,

Тож, коли завершив дослідження,

and really beginning to appreciate what was down there,

я почав цінувати, що було там - під водою,

such as at the deep ocean vents

наприклад жерла на глибині океанів,

where we had these amazing, amazing animals --

де живуть ці незвичайні істоти.

they're basically aliens right here on Earth.

Вони прибульці тут на землі.

They live in an environment of chemosynthesis.

Вони живуть в середовищі хемосинтезу.

They don't survive on sunlight-based

Вони не можуть жити при місячному світлі

system the way we do.

такому, як ми.

And so, you're seeing animals that are living next to

І ви бачите тварин, які живуть

a 500-degree-Centigrade

біля води

water plumes.

з температурою 500 градусів Цельсія.

You think they can't possibly exist.

Ви думаєте, що вони не можуть існувати.

At the same time

В той самий час

I was getting very interested in space science as well --

я дуже зацікавився космічною наукою

again, it's the science fiction influence, as a kid.

знову, все це вплив наукової фантастики з дитинства.

And I wound up getting involved with

І я почав цікавитися

the space community,

космічною громадою,

really involved with NASA,

був втягнутий в роботу НАСА,

sitting on the NASA advisory board,

засідав на консультаційній раді НАСА,

planning actual space missions,

планував справжні космічні місії,

going to Russia, going through the pre-cosmonaut

їздив до Росії, на медичну перевірку

biomedical protocols,

космонавтів,

and all these sorts of things,

та все таке інше,

to actually go and fly to the international space station

щоб дійсно полетіти на Міжнародну космічну станцію

with our 3D camera systems.

разом з нашою системою 3D камер.

And this was fascinating.

І це було надзвичайно.

But what I wound up doing was bringing space scientists

А в результаті я почав брати космічних спеціалістів

with us into the deep.

на наші занурення.

And taking them down so that they had access --

Та спускали їх вниз, що вони мали доступ,

astrobiologists, planetary scientists,

астробіологи, дослідники планет,

people who were interested in these extreme environments --

люди, які цікавилися цими екстримальними середовищами,

taking them down to the vents, and letting them see,

спускати їх до жерлів та дати їм побачити,

and take samples and test instruments, and so on.

та взяти зразки та протестувати спорядження та інше.

So, here we were making documentary films,

Тож, хоч ми і знімали документальні фільми,

but actually doing science,

але насправді займалися наукою,

and actually doing space science.

особливо космічною наукою.

I'd completely closed the loop

І я отсаточно з'єднав коло

between being the science fiction fan,

між захопленнями науковою фантастикою

you know, as a kid,

в дитинстві

and doing this stuff for real.

та справжньою наукою.

And you know, along the way in this journey

І знаєте, під час цієї дослідницької

of discovery,

подорожі

I learned a lot.

я бачато чого дізнався.

I learned a lot about science. But I also learned a lot

Я багато чого дізнався про науку. Але я також багато дізнався

about leadership.

про лідерство.

Now you think director has got to be a leader,

Ви думаєте - режисер повинен бути лідером,

leader of, captain of the ship, and all that sort of thing.

капітаном корабля та все таке інше.

I didn't really learn about leadership

Я дійсно нічого не вчив про лідерство,

until I did these expeditions.

допоки я не зайнявся цими експедиціями.

Because I had to, at a certain point, say,

Тому що в якийсь момент я повинен був себе спитати:

"What am I doing out here?

"Що я тут роблю?

Why am I doing this? What do I get out of it?"

Навіщо я це роблю? Що з цього я отримаю?"

We don't make money at these damn shows.

Ми не заробляємо грошей на цих дурних зйомках.

We barely break even. There is no fame in it.

Ми навіть провалюємося. І ніякої слави.

People sort of think I went away

Люди думали, що я відійшов від справ

between "Titanic" and "Avatar" and was buffing my nails

між "Титаніком" та "Аватаром" і нічого не робив,

someplace, sitting at the beach.

сидів десь на пляжі.

Made all these films, made all these documentary films

Зняв усі ці фільми, усі документальні фільми

for a very limited audience.

для вузької аудиторії.

No fame, no glory, no money. What are you doing?

Ні слави, ні тріумфу, ні грошей. Що ти робиш?

You're doing it for the task itself,

Ти це робиш просто заради процесу,

for the challenge --

для випробування -

and the ocean is the most challenging environment there is --

а океан найбільш випробуюче середовище -

for the thrill of discovery,

заради хвилюючих відкриттів,

and for that strange bond that happens

та дивного зв'язку, який буває,

when a small group of people form a tightly knit team.

коли невелике коло осіб формує команду.

Because we would do these things with 10, 12 people,

Тому що ми працювати по 10-12 людей

working for years at a time,

протягом декількох років.

sometimes at sea for two, three months at a time.

Інколи в морі по 2-3 місяці.

And in that bond, you realize

І у цьому зв'язку ви розумієте,

that the most important thing

що найголовніше є

is the respect that you have for them

повага до них та повага,

and that they have for you, that you've done a task

яку вони мають до тебе, бо ви виконали завдання,

that you can't explain to someone else.

це ви не зможете нікому пояснити.

When you come back to the shore and you say,

Коли ви повертаєтесь на узбережжя та кажите:

"We had to do this, and the fiber optic, and the attentuation,

"Ми зробили це і оптоволокно і затемнення,

and the this and the that,

і таке, і інше."

all the technology of it, and the difficulty,

І всю технологічність та складність,

the human-performance aspects of working at sea,"

людська діяльність в морі - ви

you can't explain it to people. It's that thing that

не можете цього пояснити людям. І це те,

maybe cops have, or people in combat that have gone through something together

що мають менти або солдати, які пройшли через усе разом

and they know they can never explain it.

і знають, що ніколи це не зможуть пояснити.

Creates a bond, creates a bond of respect.

Створюється зв'язок, який залежить від поваги.

So, when I came back to make my next movie,

Тож, коли я повернувся, щоб знімати новий фільм,

which was "Avatar,"

"Аватар",

I tried to apply that same principle of leadership,

я намагався використовувати такий самий принцип лідерства,

which is that you respect your team,

поважати команду,

and you earn their respect in return.

а вони в свою чергу поважають тебе.

And it really changed the dynamic.

І це дійсно змінило процес.

So, here I was again with a small team,

І я знову був з маленьгою командою

in uncharted territory,

на невідомій території,

doing "Avatar," coming up with new technology

знімаючи "Аватар", використовуючи нові технології,

that didn't exist before.

які раніше не існували.

Tremendously exciting.

Надзвичайно захоплююче.

Tremendously challenging.

Надзвичайно складно.

And we became a family, over a four-and-half year period.

І ми стали сім'єю, через чотори з половиною роки.

And it completely changed how I do movies.

І це повністю змінило мій метод зйомок фільмів.

So, people have commented on how, "Well, you know,

І люди почали говорити про те, що

you brought back the ocean organisms

я дістав цих створінь з океану

and put them on the planet of Pandora."

та розмістив на планеті Пандора.

To me, it was more of a fundamental way of doing business,

Для мене це був один із важливіших принципів ведення бізнесу,

the process itself, that changed as a result of that.

сам процес, який через це змінився.

So, what can we synthesize out of all this?

І що ж ми можемо з цього винести?

You know, what are the lessons learned?

Знаєте, які уроки ми вивчили?

Well, I think number one is

Я думаю найголовніше - це

curiosity.

допитливість.

It's the most powerful thing you own.

Це найсильніше, що ви маєте.

Imagination is a force

Уява - це сила,

that can actually manifest a reality.

яка дійсно може проявлятися в реальності.

And the respect of your team

А повага команди

is more important than all the

найважливіше, ніж усі

laurels in the world.

лаври у світи.

I have young filmmakers

Молоді режисери

come up to me and say, "Give me some advice for doing this."

підходили до мене і казали: "Порадьте мені, що з цим робити."

And I say, "Don't put limitations on yourself.

І я відповідаю: "Не стримуйте себе.

Other people will do that for you -- don't do it to yourself,

Інші люди будуть стримувати вас - самі цього не робіть,

don't bet against yourself,

не будьте проти себе,

and take risks."

ризикуйте."

NASA has this phrase that they like:

Одна з найулюбленіших фраз НАСА:

"Failure is not an option."

"Без права на помилку."

But failure has to be an option

Але право на помилку повинно бути

in art and in exploration, because it's a leap of faith.

і в мистецтві, і в дослідженні, тому що це сміливий крок.

And no important endeavor

Жодна спроба,

that required innovation

яка вимагає інновацій,

was done without risk.

не була виконана без ризику.

You have to be willing to take those risks.

Ви повинні бути готовими до таких ризиків.

So, that's the thought I would leave you with,

Насамкінець я хотів сказати,

is that in whatever you're doing,

що, щоб ви не робили,

failure is an option,

ви маєте право на помилку,

but fear is not. Thank you.

але не на страх. Дякую.

(Applause)

(Оплески)