Poverty isn't a lack of character; it's a lack of cash | Rutger Bregman

Перекладач: Natalia Zvarych Утверджено: Khrystyna Romashko

Я хотів би розпочати з простого питання:

I'd like to start with a simple question:

Why do the poor make so many poor decisions?

Чому бідні приймають так багато невірних рішень?

I know it's a harsh question,

Я знаю, що це різке запитання,

but take a look at the data.

але погляньте на ці дані.

The poor borrow more, save less,

Бідні позичають більше, заощаджують менше,

smoke more, exercise less, drink more

курять більше, тренуються менше, п'ють більше алкоголю

and eat less healthfully.

і погано харчуються.

Why?

Чому?

Well, the standard explanation

Загальноприйняте пояснення

was once summed up by the British Prime Minister, Margaret Thatcher.

колись надала прем'єр-міністр Британії Маргарет Тетчер.

And she called poverty "a personality defect."

Вона назвала бідність "дефектом особистості".

(Laughter)

(Сміх)

A lack of character, basically.

По суті, слабохарактерністю.

Now, I'm sure not many of you would be so blunt.

Я переконаний, що не усі з вас були б настільки прямолінійними.

But the idea that there's something wrong with the poor themselves

Але думка про те, що проблема бідних полягає в них самих,

is not restricted to Mrs. Thatcher.

належить не лише одній місіс Тетчер.

Some of you may believe that the poor should be held responsible

Хтось з вас вважає, що бідні повинні нести відповідальність

for their own mistakes.

за власні помилки.

And others may argue that we should help them to make better decisions.

Інші можуть стверджувати, що ми повинні допомагати їм приймати правильні рішення.

But the underlying assumption is the same:

Але основна ідея є такою ж самою:

there's something wrong with them.

з ними щось не так.

If we could just change them,

Якщо б ми могли їх змінити,

if we could just teach them how to live their lives,

якщо б ми могли навчити їх як правильно жити,

if they would only listen.

якщо б вони прислухались.

And to be honest,

І по правді,

this was what I thought for a long time.

це те, над чим я довго задумувався.

It was only a few years ago that I discovered

Лише кілька років тому я зробив відкриття:

that everything I thought I knew about poverty was wrong.

все, що я знав про бідність, було хибним.

It all started when I accidentally stumbled upon a paper

Все почалось тоді, коли я випадково натрапив на роботу

by a few American psychologists.

кількох американських психологів.

They had traveled 8,000 miles, all the way to India,

Вони подолали більше 12 тисяч кілометрів до Індії

for a fascinating study.

заради вражаючого дослідження,

And it was an experiment with sugarcane farmers.

залучивши фермерів, які вирощують цукрову тростину.

You should know that these farmers collect about 60 percent

Вам слід знати, що ці фермери збирають близько 60 відсотків

of their annual income all at once,

річного доходу за один раз,

right after the harvest.

відразу після жнив.

This means that they're relatively poor one part of the year

Це означає, що вони відносно бідні протягом однієї частини року

and rich the other.

і багаті протягом іншої.

The researchers asked them to do an IQ test before and after the harvest.

Дослідники попросили їх пройти IQ тест перед жнивами і по закінченню.

What they subsequently discovered completely blew my mind.

Те, що вони згодом відкрили, вразило мене.

The farmers scored much worse on the test before the harvest.

Фермери отримали гірший результат перед жнивами.

The effects of living in poverty, it turns out,

Як виявилось, життя в бідності впливає

correspond to losing 14 points of IQ.

на зниження коефіцієнта інтелекту на 14 балів.

Now, to give you an idea,

А тепер, щоб ви могли краще зрозуміти -

that's comparable to losing a night's sleep

це те ж, що відсутність сну протягом однієї ночі

or the effects of alcoholism.

або ж вплив алкоголізму.

Через кілька місяців я дізнався, що Елдар Шафір

A few months later, I heard that Eldar Shafir,

a professor at Princeton University and one of the authors of this study,

професор Прінстонського університету та один з авторів дослідження

was coming over to Holland, where I live.

збирався приїхати в Голандію, де я, власне, і живу.

So we met up in Amsterdam

Ми зустрілись в Амстердамі,

to talk about his revolutionary new theory of poverty.

щоб поговорити про його революційно нову теорію бідності.

And I can sum it up in just two words:

І я можу це підсумувати двома словами -

scarcity mentality.

менталітет недостатку.

It turns out that people behave differently

Виявляється, що люди поводяться по-іншому,

when they perceive a thing to be scarce.

коли сприймають щось, як нестачу.

And what that thing is doesn't much matter --

І не має великого значення, що саме:

whether it's not enough time, money or food.

чи це брак часу, чи грошей чи їжі.

You all know this feeling,

Вам усім відоме це відчуття,

when you've got too much to do,

коли у вас багато роботи,

or when you've put off breaking for lunch

або ж коли ви не маєте часу на обід

and your blood sugar takes a dive.

і ваш рівень цукру падає.

This narrows your focus to your immediate lack --

Ви зосереджує увагу на тому, чого у вас немає зараз -

to the sandwich you've got to have now,

сендвіч, який вам потрібен в цю хвилину,

the meeting that's starting in five minutes

зустріч, що розпочнеться через п'ять хвилин,

or the bills that have to be paid tomorrow.

або ж рахунки, які потрібно сплатити завтра.

So the long-term perspective goes out the window.

Тому далекі плани на майбутнє розсіюються, як дим.

You could compare it to a new computer

Це можна порівняти з новим комп'ютером,

that's running 10 heavy programs at once.

який опрацьовує 10 важких програм одночасно.

It gets slower and slower, making errors.

Він працює все повільніше і повільніше, роблячи помилки.

Eventually, it freezes --

Зрештою він зупиняється

not because it's a bad computer,

не тому, що це поганий комп'ютер,

but because it has too much to do at once.

а тому, що він виконує надто багато завдань водночас.

The poor have the same problem.

У бідних така ж проблема.

They're not making dumb decisions because they are dumb,

Вони не приймають безглуздих рішень, бо вони такими є,

but because they're living in a context

а все тому, що вони живуть в середовищі,

in which anyone would make dumb decisions.

де будь-хто може приймати безглузді рішення.

So suddenly I understood

І раптом я зрозумів,

why so many of our anti-poverty programs don't work.

чому так багато наших програм боротьби з бідністю не працюють.

Investments in education, for example, are often completely ineffective.

Для прикладу, інвестиції в освіту не завжди є ефективними.

Poverty is not a lack of knowledge.

Бідність - це не відсутність знань.

A recent analysis of 201 studies

Нещодавні результати аналізу 201 дослідження

on the effectiveness of money-management training

щодо ефективності курсу з управління коштами

came to the conclusion that it has almost no effect at all.

показали, що тренування не дало жодного результату.

Now, don't get me wrong --

Зрозумійте мене правильно -

this is not to say the poor don't learn anything --

я не маю на увазі, що бідні не можуть навчитись -

they can come out wiser for sure.

вони точно можуть стати розумнішими.

But it's not enough.

Але цього недостатньо.

Or as Professor Shafir told me,

Або ж, як сказав мені професор Шафір,

"It's like teaching someone to swim

"Це як вчити когось плавати

and then throwing them in a stormy sea."

і потім кинути у бурхливе море".

I still remember sitting there,

Я досі пам'ятаю, як сидів там

perplexed.

приголомшений.

And it struck me

І тут я усвідомив, що

that we could have figured this all out decades ago.

ми могли це зрозуміти кілька десятиліть тому.

I mean, these psychologists didn't need any complicated brain scans;

Психологи не потребували складних процесів сканування мозку;

they only had to measure the farmer's IQ,

вони лише виміряли рівень IQ у фермерів.

and IQ tests were invented more than 100 years ago.

і ці тести придумали більше, ніж 100 років тому.

Actually, I realized I had read about the psychology of poverty before.

Я усвідомив, що і раніше читав про психологію бідних.

George Orwell, one of the greatest writers who ever lived,

Джордж Орвел, один із найвизначніших письменників всіх часів

experienced poverty firsthand in the 1920s.

сам відчув, що таке бідність в 1920 роках.

"The essence of poverty," he wrote back then,

Він писав, що "суть бідності

is that it "annihilates the future."

полягає в тому, що вона знищує майбутнє".

And he marveled at, quote,

І він захоплювався тим, цитую

"How people take it for granted they have the right to preach at you

"Як люди дають собі право повчати вас,

and pray over you

читати мораль,

as soon as your income falls below a certain level."

як тільки ваш дохід падає нижче певного рівня".

Now, those words are every bit as resonant today.

Ці слова є актуальними і сьогодні.

The big question is, of course:

Питання полягає в тому,

What can be done?

що ми можемо зробити?

Modern economists have a few solutions up their sleeves.

Сучасні економісти мають кілька рішень.

We could help the poor with their paperwork

Ми можемо допомагати бідним з документами

or send them a text message to remind them to pay their bills.

або ж відправляти повідомлення, нагадуючи про оплату рахунків.

This type of solution is hugely popular with modern politicians,

Дане вирішення є дуже популярним серед сучасних політиків,

mostly because,

оскільки здебільшого

well, they cost next to nothing.

це нічого не коштує.

These solutions are, I think, a symbol of this era

Я вважаю, що ці рішення є символом нашої епохи,

in which we so often treat the symptoms,

в якій ми часто лікуємо симптоми,

but ignore the underlying cause.

але ігноруємо саму причину.

So I wonder:

Тому в мене питання:

Why don't we just change the context in which the poor live?

Чому б нам не змінити середовище, в якому живуть бідні?

Or, going back to our computer analogy:

Або ж, повертаючись до аналогії з комп'ютером,

Why keep tinkering around with the software

для чого відновлювати програмне забезпечення,

when we can easily solve the problem by installing some extra memory instead?

якщо можна легко вирішити проблему інсталюючи додаткову пам'ять?

At that point, Professor Shafir responded with a blank look.

В цей момент професор Шафір кинув на мене пустий погляд.

And after a few seconds, he said,

І через кілька секунд сказв:

"Oh, I get it.

"Я розумію.

You mean you want to just hand out more money to the poor

Ви вважаєте, що бідним потрібно виділяти більше грошей,

to eradicate poverty.

щоб викорінити бідність.

Uh, sure, that'd be great.

Це було б чудово.

But I'm afraid that brand of left-wing politics

Але боюсь, що такого лівого напрямку політики,

you've got in Amsterdam --

яка є у вас в Амстердамі,

it doesn't exist in the States."

просто немає в Америці."

But is this really an old-fashioned, leftist idea?

Але невже це така застаріла ідея?

I remembered reading about an old plan --

Пригадую, що я читав попередній план дій,

something that has been proposed by some of history's leading thinkers.

який був запропонований одним із кращих мислителів історії.

The philosopher Thomas More first hinted at it in his book, "Utopia,"

Філософ Томас Мур вперше згадав про це у своїй книзі "Утопія"

more than 500 years ago.

більше, ніж 500 років тому.

And its proponents have spanned the spectrum from the left to the right,

І її прибічники розтягнули спектр з різних сторін,

from the civil rights campaigner, Martin Luther King,

починаючи з Мартіна Лютера Кінга, борця за права громадян

to the economist Milton Friedman.

до економіста Мілтона Фрідмана.

And it's an incredibly simple idea:

Це надзвичайно проста ідея:

basic income guarantee.

гарантія базового доходу.

What it is?

Що це?

Well, that's easy.

Ну, тут усе просто.

It's a monthly grant, enough to pay for your basic needs:

Це місячна сума, щоб покрити основні потреби:

food, shelter, education.

їжу, дім, освіту.

It's completely unconditional,

Вона необмежена умовами,

so no one's going to tell you what you have to do for it,

тому ніхто не буде вказувати, яку роботу потрібно виконати,

and no one's going to tell you what you have to do with it.

і ніхто не буде вказувати, як ці кошти розподіляти.

The basic income is not a favor, but a right.

Базовий дохід - це не послуга, а право.

There's absolutely no stigma attached.

Немає жодного упередження.

So as I learned about the true nature of poverty,

Я усвідомив справжню суть бідності,

I couldn't stop wondering:

І не міг перестати думати:

Is this the idea we've all been waiting for?

Чи це та ідея, на яку ми всі чекали?

Could it really be that simple?

Невже все так просто?

And in the three years that followed,

І протягом наступних трьох років

I read everything I could find about basic income.

я читав про базовий дохід усе, що міг знайти.

I researched the dozens of experiments

Я дослідив десятки експериментів,

that have been conducted all over the globe,

які проводились по всьому світу,

and it didn't take long before I stumbled upon a story of a town

і не пройшло багато часу, як я натрапив на історію одного міста,

that had done it -- had actually eradicated poverty.

якому вдалось це зробити - викорінити бідність.

But then ...

Але тоді...

nearly everyone forgot about it.

майже усі забули про це.

This story starts in Dauphin, Canada.

Історія почалась в місті Дофін, Канада.

In 1974, everybody in this small town was guaranteed a basic income,

В 1974 усім в цьому маленькому містечку гарантували базовий дохід,

ensuring that no one fell below the poverty line.

щоб ніхто не був за межею бідності.

At the start of the experiment,

На початку експерименту

an army of researchers descended on the town.

безліч дослідників заполонили місто.

For four years, all went well.

Все йшло чудово протягом чотирьох років.

But then a new government was voted into power,

Але потім новий уряд прийшов до влади,

and the new Canadian cabinet saw little point to the expensive experiment.

і нові міністри Канади не вбачали важливості в даному експерименті.

So when it became clear there was no money left to analyze the results,

І коли стало зрозуміло, що немає коштів для аналізу результатів,

the researchers decided to pack their files away in some 2,000 boxes.

дослідники вирішили спакувати файли у 2000 коробках.

Twenty-five years went by,

Минуло 25 років,

and then Evelyn Forget, a Canadian professor,

коли Евелін Форжет, професор з Канади,

found the records.

знайшла ці записи.

For three years, she subjected the data to all manner of statistical analysis,

Протягом трьох років вона аналізувала дані, використовуючи статистичний аналіз,

and no matter what she tried,

і, що б вона не робила,

the results were the same every time:

дані завжди були однаковими:

the experiment had been a resounding success.

експеримент мав вражаючий успіх.

Evelyn Forget discovered

Евелін Форжет виявила,

that the people in Dauphin had not only become richer

що мешканці Дофіна не лише стали багатшими,

but also smarter and healthier.

а ще розумнішими і здоровішими.

The school performance of kids improved substantially.

Успіхи дітей у школі суттєво покращились.

The hospitalization rate decreased by as much as 8.5 percent.

Рівень госпіталізації знизився на 8.5 відсотків.

Domestic violence incidents were down,

Знизились випадки домашнього насильста,

as were mental health complaints.

а також скарги на психічне здоров'я.

And people didn't quit their jobs.

Люди не звільнялись з робіт.

The only ones who worked a little less were new mothers and students --

Менше працювали лише молоді матері та учні,

who stayed in school longer.

які затримувались в школі.

Similar results have since been found

З того часу схожі результати були

in countless other experiments around the globe,

і в інших експериментах, проведених по світу,

from the US to India.

починаючи з США і завершуючи Індією.

So ...

Тому...

here's what I've learned.

ось, чого я навчився.

When it comes to poverty,

Коли мова йде про бідність,

we, the rich, should stop pretending we know best.

ми, заможні, не повинні прикидатись, ніби знаємо, як краще.

We should stop sending shoes and teddy bears to the poor,

Припиніть надсилати взуття та м'які іграшки тим,

to people we have never met.

кого ви ніколи не бачили.

And we should get rid of the vast industry of paternalistic bureaucrats

І нам слід позбутись великої індустрії патерналістичної бюрократії,

when we could simply hand over their salaries

коли ми просто можемо роздати кошти бідним,

to the poor they're supposed to help.

щоб допомогти їм.

(Applause)

(Оплески)

Because, I mean, the great thing about money

Суть грошей полягає в тому, що люди

is that people can use it to buy things they need

використовувують їх, щоб купити те, що їм потрібно,

instead of things that self-appointed experts think they need.

замість речей, які є потрібними, на думку експертів.

Just imagine how many brilliant scientists and entrepreneurs and writers,

Лише уявіть, скільки чудових вчених, підприємців та письменників,

like George Orwell,

як Джордж Орвел,

are now withering away in scarcity.

гаснуть через недостаток.

Imagine how much energy and talent we would unleash

Лише уявіть, скільки енергії і таланту ми б звільнили,

if we got rid of poverty once and for all.

якщо б позбулись бідності раз і назавжди.

I believe that a basic income would work like venture capital for the people.

Я вважаю, що базовий дохід міг би працювати як венчурний капітал для людей.

And we can't afford not to do it,

І ми повинні це реалізувати,

because poverty is hugely expensive.

оскільки бідність є надто дорогою.

Just look at the cost of child poverty in the US, for example.

Для прикладу, візьміть вартість дитячої бідності в США.

It's estimated at 500 billion dollars each year,

Приблизно 500 мільярдів щорічно.

in terms of higher health care spending, higher dropout rates,

Це витрати на охорону здоров'я, високий рівень відрахування

and more crime.

і зростання злочинності.

Now, this is an incredible waste of human potential.

Це надзвичайно погане використання людського потенціалу.

But let's talk about the elephant in the room.

Але давайте поговоримо про те, що є очевидним.

How could we ever afford a basic income guarantee?

Як ми можемо дозволити собі гарантувати базовий дохід?

Well, it's actually a lot cheaper than you may think.

Насправді, це значно дешевне, ніж більшість з нас вважає.

What they did in Dauphin is finance it with a negative income tax.

Фінансування в Дофані відбулось завдяки негативному прибутковому податку.

This means that your income is topped up

Це означає, що ваш дохід зростає,

as soon as you fall below the poverty line.

як тільки ви опинились за межею бідності.

And in that scenario,

І згідно з цим сценарієм,

according to our economists' best estimates,

враховуючи найкращі підрахунки наших економістів,

for a net cost of 175 billion --

при чистому доході в розмірі 175 мільярдів

a quarter of US military spending, one percent of GDP --

чверть витрат США на оборону, один відсоток від ПДВ,

you could lift all impoverished Americans above the poverty line.

можна витягнути усіх жителів Америки з бідності.

You could actually eradicate poverty.

Таким чином можна викорінити бідність.

Now, that should be our goal.

І це має бути нашою метою.

(Applause)

(Оплески)

The time for small thoughts and little nudges is past.

Час малих ідей та незначних результатів минув.

I really believe that the time has come for radical new ideas,

Я щиро вірю, що настав час для радикально нових ідей,

and basic income is so much more than just another policy.

і базовий дохід - це щось значно більше, ніж нова політика.

It is also a complete rethink of what work actually is.

Це повне переосмислення того, що собою являє робота.

And in that sense,

І в цьому сенсі

it will not only free the poor,

ми зробимо вільними не лише бідних,

but also the rest of us.

але і самих себе.

Nowadays, millions of people feel

Сьогодні мільйони людей відчувають,

that their jobs have little meaning or significance.

що їхня робота є неважливою.

A recent poll among 230,000 employees

Нещодавнє опитування, яке провели серед 230 000 працівників

in 142 countries

у 142 країнах,

found that only 13 percent of workers actually like their job.

показало, що лише 13 відсотків задоволені своєю роботою.

And another poll found that as much as 37 percent of British workers

Інше опитування показало, що більше, ніж 37 відсотків працюючих в Британії

have a job that they think doesn't even need to exist.

займають посади, які вони ж вважають геть непотрібними.

It's like Brad Pitt says in "Fight Club,"

Як сказав Бред Пітт у фільмі "Бійцівський клуб"

"Too often we're working jobs we hate so we can buy shit we don't need."

"Надто часто ми робимо те, що ненавидимо, щоб купити те, чого не потребуємо.

(Laughter)

(Сміх)

Now, don't get me wrong --

Зрозумійте мене правильно -

I'm not talking about the teachers and the garbagemen

Я не маю на увазі вчителів, прибиральників

and the care workers here.

чи соціальних працівників.

If they stopped working,

Якщо вони перестануть працювати,

we'd be in trouble.

у нас виникнуть проблеми.

I'm talking about all those well-paid professionals with excellent résumés

Я маю на увазі усіх професіоналів з високою оплатою та чудовим резюме,

who earn their money doing ...

які заробляють тим, що працюють

strategic transactor peer-to-peer meetings

стратегічними посередниками на зустрічах

while brainstorming the value add-on of disruptive co-creation

в ході обговорення додаткової вартості невдалої співтворчості

in the network society.

в мережевому суcпільстві.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)

Or something like that.

Або щось подібне.

Just imagine again how much talent we're wasting,

Лише уявіть, скільки таланту ми марнуємо,

simply because we tell our kids they'll have to "earn a living."

лише тому, що вчимо наших дітей, що їм потрібно "заробляти на життя".

Or think of what a math whiz working at Facebook lamented a few years ago:

Згадайте, що кілька років тому говорив геній математик, який працює на Facebook,

"The best minds of my generation

"Найкращі люди мого покоління

are thinking about how to make people click ads."

думають, як змусити вас натискати рекламні оголошення".

I'm a historian.

Я - історик.

And if history teaches us anything,

Історія вчить нас,

it is that things could be different.

що все може бути по-іншому.

There is nothing inevitable

Ми можемо змінити те,

about the way we structured our society and economy right now.

як формується суспільство та економіка сьогодні.

Ideas can and do change the world.

Ідеї можуть і таки змінюють світ.

And I think that especially in the past few years,

Я вважаю, що протягом останніх кількох років

it has become abundantly clear

стало очевидним, що ми

that we cannot stick to the status quo --

не можемо дотримуватись статусу-кво,

that we need new ideas.

нам потрібні нові ідеї.

I know that many of you may feel pessimistic

Я знаю, що більшість з нас налаштовані песимістично

about a future of rising inequality,

щодо майбутнього через зростання нерівності,

xenophobia

ксенофобію

and climate change.

та зміни клімату.

But it's not enough to know what we're against.

Але недостатньо знати з чим ми боремось.

We also need to be for something.

А потрібно знати за що.

Martin Luther King didn't say, "I have a nightmare."

Мартін Лютер Кінг не сказав. "У мене є страшний сон".

(Laughter)

(Сміх)

He had a dream.

У нього була мрія.

(Applause)

(Оплески)

So ...

Тому...

here's my dream:

Ось моя мрія:

I believe in a future

Я вірю в майбутнє,

where the value of your work is not determined

де цінність вашої праці не вимірюється

by the size of your paycheck,

сумою вашого доходу,

but by the amount of happiness you spread

а кількістю щастя, яке ви поширюєте,

and the amount of meaning you give.

і суттю, яку ви передаєте.

I believe in a future

Я вірю у майбутнє,

where the point of education is not to prepare you for another useless job

де суть освіти не в підготовці до іншої непотрібної роботи, а в тому,

but for a life well-lived.

щоб прожити достойне життя.

I believe in a future

Я вірю в майбутнє, де

where an existence without poverty is not a privilege

життя без бідності, це не привілей,

but a right we all deserve.

а право, яке належить нам усім.

So here we are.

І ось ми тут.

Here we are.

Ми тут.

We've got the research, we've got the evidence

У нас є дослідження, у нас є докази

and we've got the means.

і в нас є засоби.

Now, more than 500 years after Thomas More first wrote about a basic income,

Більше, ніж 500 років тому Томас Мур вперше написав про базовий дохід

and 100 years after George Orwell discovered the true nature of poverty,

і 100 років після того, як Джордж Орвел відчув істину бідності,

we all need to change our worldview,

нам потрібно змінити світогляд сьогодення

because poverty is not a lack of character.

тому, що бідність - це не слабохарактерність.

Poverty is a lack of cash.

Бідність - це відсутність грошей.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)