There's more to life than being happy | Emily Esfahani Smith | TED

Перекладач: Dmytro Kalpakchi Утверджено: Khrystyna Romashko

I used to think

Раніше я думала,

the whole purpose of life was pursuing happiness.

що мета життя - гнатися за щастям.

Everyone said the path to happiness was success,

Усі казали, що шлях до щастя - успіх,

so I searched for that ideal job,

тож я шукала ідеальну роботу,

that perfect boyfriend, that beautiful apartment.

неперевершеного хлопця та дивовижне житло.

But instead of ever feeling fulfilled,

Але замість задоволеності, хоча б інколи,

I felt anxious and adrift.

я відчувала стурбованість та розгубленість

And I wasn't alone; my friends -- they struggled with this, too.

І я така була не одна - мої друзі теж з цим стикалися.

Eventually, I decided to go to graduate school for positive psychology

Врешті-решт, я вирішила піти у магістратуру на позитивну психологію,

to learn what truly makes people happy.

щоб дізнатися, що ж насправді робить людей щасливими.

But what I discovered there changed my life.

І те, що я там дізналася, змінило моє життя.

The data showed that chasing happiness can make people unhappy.

Статистика показала, що гонитва за щастям може зробити людей нещасними.

And what really struck me was this:

І що мене дійсно вразило:

the suicide rate has been rising around the world,

світовий рівень самогубств зростає

and it recently reached a 30-year high in America.

та нещодавно досяг свого піку за останні 30 років в Америці.

Even though life is getting objectively better

Хоча життя стає об'єктивно кращим

by nearly every conceivable standard,

за майже кожним з можливих стандартів,

more people feel hopeless,

все більше людей почуваються безнадійно,

depressed and alone.

пригнічено та самотньо.

There's an emptiness gnawing away at people,

Порожнеча роз'їдає людей

and you don't have to be clinically depressed to feel it.

і не потрібно бути у клінічній депресії, щоб відчути це.

Sooner or later, I think we all wonder:

Рано чи пізно, думаю, нам всім стає цікаво,

Is this all there is?

чи це все, що нам потрібно?

And according to the research, what predicts this despair

І, згідно з дослідженнями, про відчай сигналізує

is not a lack of happiness.

не нестача щастя,

It's a lack of something else,

а нестача чогось іншого -

a lack of having meaning in life.

нестача сенсу життя.

But that raised some questions for me.

Це викликало у мене декілька питань.

Is there more to life than being happy?

Чи є в житті щось важливіше, ніж бути щасливим?

And what's the difference between being happy

Та у чому різниця між "бути щасливим"

and having meaning in life?

та "мати сенс життя"?

Many psychologists define happiness as a state of comfort and ease,

Багато психологів визначають щастя як стан комфорту та легкості,

feeling good in the moment.

коли почуваєшся добре тут і зараз.

Meaning, though, is deeper.

Проте сенс життя - глибше поняття.

The renowned psychologist Martin Seligman says

Відомий психолог Мартін Селігман каже, що

meaning comes from belonging to and serving something beyond yourself

сенс життя з'являється, коли ти є частиною чогось та служиш чомусь поза собою

and from developing the best within you.

та розвиваєш усе найкраще в собі.

Our culture is obsessed with happiness,

Наша культура одержима щастям,

but I came to see that seeking meaning is the more fulfilling path.

але я зробила висновок, що пошук сенсу життя дарує більше задоволеності.

And the studies show that people who have meaning in life,

Дослідження показують, що люди, які мають сенс життя,

they're more resilient,

є більш стійкими,

they do better in school and at work,

вони краще навчаються в школі та працюють,

and they even live longer.

вони навіть довше живуть.

So this all made me wonder:

Усе це змусило мене поцікавитися,

How can we each live more meaningfully?

як саме кожен з нас може жити осмисленіше?

To find out, I spent five years interviewing hundreds of people

Щоб знайти відповідь, я витратила 5 років, беручи інтерв'ю у сотень людей

and reading through thousands of pages of psychology,

та читаючи тисячі сторінок книжок з психології,

neuroscience and philosophy.

нейронауки та філософії.

Bringing it all together,

Зводячи це все докупи,

I found that there are what I call four pillars of a meaningful life.

я прийшла до того, що називаю чотири стовпи осмисленого життя.

And we can each create lives of meaning

Кожен з нас може створити осмислене життя,

by building some or all of these pillars in our lives.

будуючи деякі чи всі ці стовпи у своєму житті.

The first pillar is belonging.

Перший стовп - приналежність.

Belonging comes from being in relationships

Приналежність виникає зі стосунків,

where you're valued for who you are intrinsically

коли тебе цінують за те, хто ти є внутрішньо,

and where you value others as well.

та коли ти сам так само цінуєш інших.

But some groups and relationships deliver a cheap form of belonging;

Але деякі групи та стосунки надають дешеву форму приналежності:

you're valued for what you believe,

тебе цінують за те, у що ти віриш,

for who you hate,

за те, кого ти ненавидиш,

not for who you are.

але не за те, хто ти є.

True belonging springs from love.

Справжня приналежність виникає з любові.

It lives in moments among individuals,

Вона живе у моментах, що виникають між особистостями,

and it's a choice -- you can choose to cultivate belonging with others.

і це - вибір: ти можеш обрати культивування приналежності з іншими.

Here's an example.

Наприклад,

Each morning, my friend Jonathan buys a newspaper

кожного ранку мій друг Джонатан купує газету

from the same street vendor in New York.

в одного й того ж продавця у Нью-Йорку.

They don't just conduct a transaction, though.

Однак вони не просто розраховуються.

They take a moment to slow down, talk,

Вони зупиняються на хвилину, розмовляють

and treat each other like humans.

та ставляться одне до одного по-людськи.

But one time, Jonathan didn't have the right change,

Але одного разу у Джонатана не було потрібних дрібняків

and the vendor said,

та продавець сказав,

"Don't worry about it."

"Не хвилюйся про це".

But Jonathan insisted on paying,

Джонатан наполягав, що має заплатити,

so he went to the store and bought something he didn't need

тож він пішов до магазину та купив щось непотрібне,

to make change.

щоб отримати дрібняки.

But when he gave the money to the vendor,

Але коли він віддав гроші продавцю,

the vendor drew back.

той відсунувся.

He was hurt.

Він був ображений.

He was trying to do something kind,

Він намагався зробити щось добре,

but Jonathan had rejected him.

але Джонатан відмовив йому.

I think we all reject people in small ways like this without realizing it.

Я думаю, всі ми відмовляємо людям у таких дрібницях без задньої думки.

I do.

Я відмовляю.

I'll walk by someone I know and barely acknowledge them.

Я можу пройти повз когось знайомого ледь помітивши його.

I'll check my phone when someone's talking to me.

Я можу перевіряти телефон, коли хтось говорить зі мною.

These acts devalue others.

Такі дії знецінюють інших,

They make them feel invisible and unworthy.

змушують їх почуватися невидимими та нічого не вартими.

But when you lead with love, you create a bond

Проте, коли ти починаєш з любові, ти створюєш зв'язок,

that lifts each of you up.

який дарує крила кожному з нас.

For many people, belonging is the most essential source of meaning,

Для багатьох людей приналежність є найголовнішим джерелом сенсу життя,

those bonds to family and friends.

ті зв'язки з родиною та друзями.

For others, the key to meaning is the second pillar: purpose.

Для інших, ключем до сенсу життя є другий стовп - мета.

Now, finding your purpose is not the same thing

Так ось, знайти свою мету - це зовсім не те ж саме,

as finding that job that makes you happy.

що знайти роботу, яка робить тебе щасливою.

Purpose is less about what you want than about what you give.

Мета - це більше про те, що ти віддаєш, ніж про те, що ти хочеш,

A hospital custodian told me her purpose is healing sick people.

Куратор лікарні сказала мені, що її мета - лікувати хворих.

Many parents tell me,

Багато батьків говорять мені:

"My purpose is raising my children."

"Моя мета - виростити моїх дітей".

The key to purpose is using your strengths to serve others.

Ключем до мети є використання своїх сильних сторін для служіння іншим.

Of course, for many of us, that happens through work.

Звісно, для багатьох з нас це відбувається через працю.

That's how we contribute and feel needed.

Так ми робимо свій внесок та відчуваємо себе потрібними.

But that also means that issues like disengagement at work,

Це також означає, що такі проблеми, як байдужість до роботи,

unemployment,

безробіття,

low labor force participation --

низький відсоток працюючого населення -

these aren't just economic problems, they're existential ones, too.

не просто економічні проблеми, а ще й проблеми буття.

Without something worthwhile to do,

Без чогось вартого бути зробленим

people flounder.

люди збиваються зі шляху.

Of course, you don't have to find purpose at work,

Звісно, ви не зобов'язані знайти мету на роботі;

but purpose gives you something to live for,

навпаки, мета дає вам щось, для чого ви живете,

some "why" that drives you forward.

якесь "навіщо", яке змушує йти вперед.

The third pillar of meaning is also about stepping beyond yourself,

Третій стовп сенсу життя - також про вихід за рамки себе,

but in a completely different way:

але зовсім по-іншому:

transcendence.

трансцендентність.

Transcendent states are those rare moments

Трансцендентні стани - це ті рідкі миті,

when you're lifted above the hustle and bustle of daily life,

коли ви підноситесь над метушнею буденності,

your sense of self fades away,

ваше відчуття самого себе зникає

and you feel connected to a higher reality.

та ви почуваєтесь спорідненими з більш високою реальністю.

For one person I talked to, transcendence came from seeing art.

Один мій співрозмовник пізнав трансцендентність, споглядаючи мистецтво.

For another person, it was at church.

Іншій людині допомогла церква.

For me, I'm a writer, and it happens through writing.

У мене, як у письменниці, це відбувається через письмо.

Sometimes I get so in the zone that I lose all sense of time and place.

Іноді я занурююсь у цей стан настільки, що втрачаю почуття часу та простору.

These transcendent experiences can change you.

Такі трансцендентні відчуття можуть змінити вас.

One study had students look up at 200-feet-tall eucalyptus trees

В одному дослідженні студенти дивилися вгору на 200-футові евкаліптові дерева

for one minute.

одну хвилину.

But afterwards they felt less self-centered,

Згодом вони почувалися менш егоїстичними

and they even behaved more generously

та навіть поводилися щиріше,

when given the chance to help someone.

коли мали нагоду комусь допомогти.

Belonging, purpose, transcendence.

Приналежність, мета, трансцендентність.

Now, the fourth pillar of meaning, I've found,

Ось четвертий стовп сенсу життя, який я знайшла,

tends to surprise people.

зазвичай він дивує людей.

The fourth pillar is storytelling,

Четвертий стовп - це вміння розповідати

the story you tell yourself about yourself.

історію про себе самому собі.

Creating a narrative from the events of your life brings clarity.

Створення оповідання про події свого життя вносить ясність,

It helps you understand how you became you.

допомагає зрозуміти, як ви стали собою.

But we don't always realize that we're the authors of our stories

Але ми не завжди усвідомлюємо, що ми - автори своїх оповідань

and can change the way we're telling them.

та можемо змінити манеру розповіді.

Your life isn't just a list of events.

Ваше життя - не просто перелік подій.

You can edit, interpret and retell your story,

Ви можете редагувати, інтерпретувати та переповідати свою історію,

even as you're constrained by the facts.

навіть, якщо ви обмежені фактами.

I met a young man named Emeka, who'd been paralyzed playing football.

Я зустріла хлопця на ім'я Емека, якого паралізувало під час гри у футбол.

After his injury, Emeka told himself,

Після травми Емека сказав собі:

"My life was great playing football,

"Моє життя було дивовижне, коли я грав у футбол,

but now look at me."

але подивіться на мене зараз."

People who tell stories like this --

Люди, що розповідають історії такого типу:

"My life was good. Now it's bad." --

"Моє життя було гарним, а зараз - погане",

tend to be more anxious and depressed.

зазвичай є більш стурбованими та пригніченими.

And that was Emeka for a while.

Таким був і Емека до пори до часу.

But with time, he started to weave a different story.

Згодом він почав ткати іншу історію.

His new story was,

Його нова історія звучала так:

"Before my injury, my life was purposeless.

"До моєї травми моє життя не мало мети.

I partied a lot and was a pretty selfish guy.

Я багато ходив на вечірки та був досить егоїстичним хлопцем.

But my injury made me realize I could be a better man."

Але моя травма допомогла мені усвідомити, що я можу бути кращою людиною."

That edit to his story changed Emeka's life.

Таке редагування його історії змінило життя Емеки.

After telling the new story to himself,

Після того, як він розповів нову версію собі,

Emeka started mentoring kids,

Емека почав навчати дітей,

and he discovered what his purpose was:

і він відкрив для себе, що його мета була

serving others.

служити іншим.

The psychologist Dan McAdams calls this a "redemptive story,"

Психолог Ден МакАдамс називає це "історія спокути",

where the bad is redeemed by the good.

коли погане спокутується добрим.

People leading meaningful lives, he's found,

Люди, які живуть осмисленим життям, за його словами,

tend to tell stories about their lives

схильні розповідати про своє життя

defined by redemption, growth and love.

історії, що базуються на спокуті, розвитку та любові.

But what makes people change their stories?

Але що саме спонукає людей змінювати свої історії?

Some people get help from a therapist,

Деяким допомагає психотерапевт,

but you can do it on your own, too,

але ви можете зробити це й самі

just by reflecting on your life thoughtfully,

просто ретельно роздумуючи про своє життя,

how your defining experiences shaped you,

як ваш визначальний досвід сформував вас,

what you lost, what you gained.

що ви втратили, що набули.

That's what Emeka did.

Так зробив Емека.

You won't change your story overnight;

Ви не зміните свою історію за ніч -

it could take years and be painful.

це може тривати роками та бути болючим.

After all, we've all suffered, and we all struggle.

Урешті-решт, усі ми страждали та всі ми боремося.

But embracing those painful memories can lead to new insights and wisdom,

Але прийняття цих болючих спогадів може привести до нового розуміння та мудрості,

to finding that good that sustains you.

до знаходження того добра, яке підтримує вас.

Belonging, purpose, transcendence, storytelling:

Приналежність, мета, трансценденність, вміння розповідати -

those are the four pillars of meaning.

це чотиири стовпи сенсу життя.

When I was younger,

Коли я була молодшою,

I was lucky enough to be surrounded by all of the pillars.

мені пощастило бути оточеною усіма цими стовпами.

My parents ran a Sufi meetinghouse from our home in Montreal.

Мої батьки організовували Суфійські збори у нашому будинку у Монреалі.

Sufism is a spiritual practice associated with the whirling dervishes

Суфізм - це духовна практика, що ассоціюється з дервішами, що кружляють,

and the poet Rumi.

та поетом Румі.

Twice a week, Sufis would come to our home

Два рази на тиждень суфійці приходили до нашого дому,

to meditate, drink Persian tea, and share stories.

щоб медитувати, пити перський чай та ділитися історіями.

Their practice also involved serving all of creation

Їхня практика також включала в себе служіння всьому створеному

through small acts of love,

через маленькі прояви любові,

which meant being kind even when people wronged you.

що означає бути добрим, навіть, коли люди ганьблять тебе.

But it gave them a purpose: to rein in the ego.

Але це дало їм мету: перемогти своє его.

Eventually, I left home for college

Зрештою, я поїхала з дому, щоб навчатись у коледжі,

and without the daily grounding of Sufism in my life,

та без щоденного вкорінення суфізму у моє життя

I felt unmoored.

я почувалася розгубленою.

And I started searching for those things that make life worth living.

Тоді я почала шукати ті речі, які роблять життя вартим того, щоб жити.

That's what set me on this journey.

Це й змусило мене розпочати цю мандрівку.

Looking back, I now realize

Дивлячись назад, я зараз усвідомлюю,

that the Sufi house had a real culture of meaning.

що суфійська парафія мала справжню культуру сенсу життя.

The pillars were part of the architecture,

Стовпи були частиною архітектури

and the presence of the pillars helped us all live more deeply.

та наявність цих стовпів допомагала нам усім жити глибше.

Of course, the same principle applies

Звісно, той самий принцип діє

in other strong communities as well --

і в інших сильних спільнотах -

good ones and bad ones.

добрих і поганих.

Gangs, cults:

Банди і культи -

these are cultures of meaning that use the pillars

це культури сенсу життя, які використовують ці стовпи

and give people something to live and die for.

та дають людям щось, за що вони живуть та вмирають.

But that's exactly why we as a society

Саме тому ми, як суспільство,

must offer better alternatives.

повинні надати кращі альтернативи.

We need to build these pillars within our families and our institutions

Нам потрібно розбудовувати ці стовпи у наших сім'ях та установах,

to help people become their best selves.

щоб допомогти людям стати кращими.

But living a meaningful life takes work.

Проте, щоб жити значущим життям, потрібно працювати -

It's an ongoing process.

це неперервний процес.

As each day goes by, we're constantly creating our lives,

День за днем ми постійно створюємо своє життя,

adding to our story.

додаємо щось до своєї історії.

And sometimes we can get off track.

Іноді ми можемо оступитися.

Whenever that happens to me,

Коли це стається зі мною,

I remember a powerful experience I had with my father.

я згадую важливий досвід, який я здобула разом з батьком.

Several months after I graduated from college,

Через декілька місяців після закінчення коледжу

my dad had a massive heart attack that should have killed him.

у мого батька стався серйозний серцевий напад, який ледь його не вбив.

He survived, and when I asked him what was going through his mind

Він вижив. І коли я спитала його, про що він думав

as he faced death,

за крок до смерті,

he said all he could think about was needing to live

він відповів, що міг думати лише, що йому потрібне життя,

so he could be there for my brother and me,

щоб він був разом зі мною та моїм братом,

and this gave him the will to fight for life.

і це дало йому сили боротися за життя.

When he went under anesthesia for emergency surgery,

Коли він лежав під анестезією у хірургії швидкої допомоги,

instead of counting backwards from 10,

замість того, щоб рахувати від 10 назад,

he repeated our names like a mantra.

він повторював наші імена як мантру.

He wanted our names to be the last words he spoke on earth

Він хотів, щоб наші імена були останнім, що він скаже на землі,

if he died.

якщо він помре.

My dad is a carpenter and a Sufi.

Мій батько - тесляр і суфій.

It's a humble life,

Це скромне,

but a good life.

але гарне життя.

Lying there facing death, he had a reason to live:

Лежачи там, дивлячись в обличчя смерті, він мав причину жити -

love.

любов.

His sense of belonging within his family,

Його відчуття приналежності до родини,

his purpose as a dad,

його мета - бути батьком,

his transcendent meditation, repeating our names --

його трансцендентна медитація, повторення наших імен -

these, he says, are the reasons why he survived.

за його словами, це причина того, що він вижив.

That's the story he tells himself.

Це історія, яку він сам собі розповідає.

That's the power of meaning.

Це є сила сенсу життя.

Happiness comes and goes.

Щастя виникає і минає.

But when life is really good

Але коли життя є дійсно гарним та

and when things are really bad,

коли справи є дійсно поганими,

having meaning gives you something to hold on to.

наявність сенсу життя дає вам те, за що можна триматися.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)