Optical illusions show how we see | Beau Lotto

Перекладач: serhij hajdaj Утверджено: Hanna Leliv

I want to start with a game. Okay?

Я хотів би почати з гри. Добре?

And to win this game,

І щоб виграти в цій грі,

all you have to do is see the reality that's in front of you

ви повинні побачити те, що буде розгортатись перед вами,

as it really is, all right?

таким, як воно є насправді, зрозуміло?

So we have two panels here, of colored dots.

Отже, ми маємо дві панелі з кольоровими кружечками.

And one of those dots is the same in the two panels.

І один з цих кружечків є однаковим на обох панелях.

And you have to tell me which one.

А ви маєте сказати мені, який саме.

Now, I narrowed it down

Я обмежу завдання

to the gray one, the green one, and, say, the orange one.

сірим кружечком, зеленим і, скажімо, оранжевим.

So by a show of hands, we'll start with the easiest one.

Отже, піднімаючи руки, почнемо з найлегшого.

Show of hands: how many people think it's the gray one?

Прошу підняти руки тих, хто вважає, що це сірий кружечок.

Really? Okay.

Дійсно? Добре.

How many people think it's the green one?

Скільки людей вважають, що це зелений кружечок?

And how many people think it's the orange one?

І нарешті, хто думає, що це оранжевий?

Pretty even split.

Розділились майже порівну.

Let's find out what the reality is.

Давайте подивимось, якою ж є реальність.

Here is the orange one.

Ось оранжевий кружечок.

(Laughter)

(Сміх)

Here is the green one.

Ось - зелений.

And here is the gray one.

А ось - сірий.

(Laughter)

(Сміх)

So for all of you who saw that, you're complete realists.

Отже, кожен, хто це побачив, є справжнім реалістом.

All right?

Зрозуміло?

(Laughter)

(Сміх)

So this is pretty amazing, isn't it?

Це просто вражає, чи не так?

Because nearly every living system

Тому що кожна жива система

has evolved the ability to detect light in one way or another.

розвинула здатність сприймати світло тим чи іншим чином.

So for us, seeing color

Також і для нас, бачити колір -

is one of the simplest things the brain does.

це найпростіша функція мозку.

And yet, even at this most fundamental level,

І ще, навіть на цьому базовому рівні

context is everything.

контекст - це все.

What I'm going to talk about is not that context is everything,

І я збираюсь говорити не про те, що контекст це все,

but why context is everything.

а про те, чому контекст - це все.

Because it's answering that question

Тому що саме відповідь на це питання

that tells us not only why we see what we do,

пояснить нам не лише те, чому ми бачимо те, що бачимо,

but who we are as individuals,

а й те, хто ми є, як індивідууми,

and who we are as a society.

і хто ми є, як суспільство.

But first, we have to ask another question,

Але спершу, ми повинні поставити інше запитання:

which is, "What is color for?"

"Для чого потрібен колір?"

And instead of telling you, I'll just show you.

І замість розповіді, я просто покажу вам дещо.

What you see here is a jungle scene,

Ви бачите - це сценка з джунглів,

and you see the surfaces according to the amount of light

і всі поверхні ми сприймаємо за рахунок кількості світла,

that those surfaces reflect.

яке ця поверхня відбиває.

Now, can any of you see the predator that's about to jump out at you?

А тепер - чи бачите ви хижака, який готовий на вас кинутись?

And if you haven't seen it yet, you're dead, right?

Якщо ви його все ще не бачите, ви, вважай, уже мертві, правда?

(Laughter)

(Сміх)

Can anyone see it? Anyone? No?

Чи може хоч хтось побачити його? Хто-небудь? Ні?

Now let's see the surfaces

Тепер розгляньмо поверхні

according to the quality of light that they reflect.

в залежності від якості світла, яке вони відбивають.

And now you see it.

І тепер ви вже бачите хижака.

So, color enables us to see

Таким чином, колір допомагає нам бачити

the similarities and differences between surfaces,

схожість і відмінність між поверхнями

according to the full spectrum of light that they reflect.

залежно від повного спектру світла, яке вони відбивають.

But what you've just done

Але те, що ми так просто зробили

is in many respects mathematically impossible.

в математичному плані, є неможливим.

Why?

Чому?

Because, as Berkeley tells us,

Тому що, як вчить нас Берклі,

we have no direct access to our physical world,

ми не маємо прямого доступу до фізичного світу

other than through our senses.

інакше, як через наші відчуття.

And the light that falls onto our eyes

І світло, яке доходить до нашого ока,

is determined by multiple things in the world,

несе впливи багатьох факторів зовнішнього світу,

not only the color of objects,

тобто, не лише кольору самого об'єкта,

but also the color of their illumination,

а й кольору його освітлення,

and the color of the space between us and those objects.

і кольору простору між нами і цим об'єктом.

You vary any one of those parameters,

Якщо ми змінимо якийсь із цих параметрів,

and you'll change the color of the light that falls onto your eye.

то ми змінимо також колір світла, що потрапляє до нашого ока.

This is a huge problem,

Це є великою проблемою,

because it means that the same image

бо означає, що одне й те ж зображення

could have an infinite number of possible real-world sources.

може мати безмежну кількість джерел в реальному світі.

Let me show you what I mean.

Поясню, що я маю на увазі.

Imagine that this is the back of your eye, okay?

Уявіть, що це - задня частина ока.

And these are two projections from the world.

І ось дві проекції на неї із зовнішнього світу.

They're identical in every single way.

Вони є ідентичними за будь-якими параметрами.

Identical in shape, size, spectral content.

Ідентичні за формою, розміром, спектральним наповненням.

They are the same, as far as your eye is concerned.

Вони є однаковісінькі, наскільки це може розрізнити око.

And yet they come from completely different sources.

Проте вони прийшли із зовсім різних джерел.

The one on the right comes from a yellow surface,

Та, що праворуч, прийшла з жовтої поверхні,

in shadow, oriented facing the left,

неосвітленої, орієнтованої вліво,

viewed through a pinkish medium.

яку ми бачимо через рожеве середовище.

The one on the left comes from an orange surface,

Та ж, що ліворуч, прийшла від оранжевої поверхні,

under direct light, facing to the right,

під прямим освітленням, орієнтованої направо,

viewed through sort of a bluish medium.

яку ми бачимо через блакитне середовище.

Completely different meanings,

Повністю різні сутності,

giving rise to the exact same retinal information.

але сітківці вони дають точно таку ж інформацію.

And yet it's only the retinal information that we get.

А ця інформація на сітківці - це все, що ми маємо про зовнішній світ.

So how on Earth do we even see?

Як же ми примудряємось взагалі щось розгледіти?

So if you remember anything in this next 18 minutes,

Тобто, якщо ви запам'ятаєте щось протягом наступних 18 хвилин,

remember this:

запам'ятайте ось що:

that the light that falls onto your eye,

світло, яке попадає у ваше око,

sensory information, is meaningless,

чуттєва інформація, є беззмістовною, бо вона може

because it could mean literally anything.

не означати, без перебільшення, нічого.

And what's true for sensory information is true for information generally.

І те, що істинно для сенсорної інформації, є істинним для інформації взагалі.

There's no inherent meaning in information.

В інформації не існує чогось "вродженого".

It's what we do with that information that matters.

Має значення лише те, що ми з нею робимо.

So, how do we see? Well, we see by learning to see.

Отож, як же ми бачимо? Скажімо, ми бачимо, навчившись бачити.

The brain evolved the mechanisms for finding patterns,

Мозок розвинув механізм відшукання шаблонів,

finding relationships in information,

виділення взаємозв'язків в інформації,

and associating those relationships with a behavioral meaning,

і поєднання цих зв'язків зі своєю поведінкою,

a significance, by interacting with the world.

виділення значимостей при взаємодії з довкіллям.

We're very aware of this

Ми осмислюємо все це

in the form of more cognitive attributes, like language.

у формі таких пізнавальних атрибутів, як мова.

I'm going to give you some letter strings,

Зараз я покажу вам декілька стрічок літер

and I want you to read them out for me, if you can.

і попрошу прочитати їх, якщо зможете.

Audience: "Can you read this?"

Аудиторія: "Can you read this?"

"You are not reading this."

"You are not reading this."

"What are you reading?"

"What are you reading?"

Beau Lotto: "What are you reading?" Half the letters are missing, right?

Бю Лотто: Що ж ви читаєте? Половина літер відсутня, правда?

There's no a priori reason

Немає якихось вказівок,

why an "H" has to go between that "W" and "A."

що "H" має вставлятись між "W" and "A".

But you put one there. Why?

Але ви її там поставили. Чому?

Because in the statistics of your past experience,

Тому що за статистикою вашого минулого досвіду

it would have been useful to do so.

було прийнято так робити.

So you do so again.

Отож ви знову зробили так.

And yet you don't put a letter after that first "T."

А ще ви не поставили літери після першого "T".

Why? Because it wouldn't have been useful in the past.

Чому? Бо цього не робилося в минулому.

So you don't do it again.

То й зараз ви цього не зробили.

So, let me show you how quickly our brains can redefine normality,

Я покажу вам, як швидко наш мозок може виробити нову норму,

even at the simplest thing the brain does, which is color.

навіть в найпростішій для нього дії - визначення кольору.

So if I could have the lights down up here.

Прошу зменшити освітлення.

I want you to first notice that those two desert scenes are physically the same.

Спершу ви маєте помітити, що ці два фото пустелі фізично ідентичні.

One is simply the flipping of the other.

Просто друге є дзеркальним відбитком першого.

Now I want you to look at that dot

Далі, я пропоную вам подивитись на точку

between the green and the red.

між зеленим і червоним.

And I want you to stare at that dot. Don't look anywhere else.

Я хочу, щоб ви вдивлялись у цю точку. Не переводьте погляду.

We're going to look at it for about 30 seconds,

Ми маємо дивитись на неї близько 30 секунд,

which is a bit of a killer in an 18-minute talk.

що, певно, трохи багато для 18-хвилинної доповіді.

(Laughter)

(Сміх)

But I really want you to learn.

Я дійсно хочу, щоб ви зрозуміли.

And I'll tell you -- don't look anywhere else --

Тому кажу вам - не дивіться нікуди вбік.

I'll tell you what's happening in your head.

А я розповім вам, що робиться у вашій голові.

Your brain is learning,

Ваш мозок запам'ятовує,

and it's learning that the right side of its visual field

і запам'ятовує, що права сторона його поля зору

is under red illumination;

є під червоним освітленням;

the left side of its visual field is under green illumination.

а ліва сторона - під зеленим освітленням.

That's what it's learning. Okay?

Це те, що він запам'ятовує. Зрозуміло?

Now, when I tell you, I want you to look at the dot between the two desert scenes.

Тепер, коли я скажу, переведіть погляд на точку між двома фото пустелі.

So why don't you do that now?

Чому б не зробити це прямо зараз?

(Laughter)

(Сміх)

Can I have the lights up again?

Можна включити світло.

I take it from your response they don't look the same anymore, right?

З вашої реакції можна зрозуміти, що зображення не виглядають однаково

(Applause)

(Оплески)

Why? Because your brain is seeing that same information

Чому? Бо ваш мозок запам'ятав задану інформацію,

as if the right one is still under red light,

ніби права сторона все ще під червоним освітленням,

and the left one is still under green light.

а ліва - під зеленим.

That's your new normal.

Це є ваша нова норма.

Okay? So, what does this mean for context?

Отже, що це означає для контексту?

It means I can take two identical squares,

Це означає - я можу взяти два ідентичні квадрати,

put them in light and dark surrounds,

помістити їх на світлий і темний фон,

and the one on the dark surround looks lighter than on the light surround.

і квадрат на темному фоні виглядатиме світлішим, ніж той, що на світлому.

What's significant is not simply the light and dark surrounds that matter.

Що важливо - значення має не просто темний і світлий фон.

It's what those light and dark surrounds meant for your behavior in the past.

Важливо те, як цей темний і світлий фон впливав на вашу поведінку в минулому.

So I'll show you what I mean.

Подивимось, що це означає.

Here we have that exact same illusion.

Знову використаємо ту саму ілюзію.

We have two identical tiles on the left,

Маємо дві ідентичні плитки зліва,

one in a dark surround, one in a light surround.

одна на темному фоні, друга - на світлому.

And the same thing over on the right.

І така ж ситуація праворуч.

Now, I'll reveal those two scenes,

Зараз я розкрию ці дві сцени,

but I'm not going to change anything within those boxes,

але не буду змінювати нічого на малюнках,

except their meaning.

крім їхнього значення.

And see what happens to your perception.

Дивіться, що стається з вашим сприйняттям.

Notice that on the left

Відмітимо, що ліворуч

the two tiles look nearly completely opposite:

дві плитки виглядають дуже контрастно:

one very white and one very dark, right?

одна дуже біла і одна дуже темна, правда?

Whereas on the right, the two tiles look nearly the same.

Тоді як праворуч плитки виглядають майже однаковими.

And yet there is still one on a dark surround,

А вони все ще - одна на темному фоні,

and one on a light surround.

а друга - на світлому.

Why?

Чому так виходить?

Because if the tile in that shadow were in fact in shadow,

Тому що, якби плитка яка в тіні, дійсно була в тіні,

and reflecting the same amount of light to your eye

а відбивала до вашого ока таку ж кількість світла,

as the one outside the shadow,

як і та, що не є в тіні,

it would have to be more reflective -- just the laws of physics.

то вона повинна була б мати більше відбивання - просто закони фізики.

So you see it that way.

Отож, ви її саме так і бачите.

Whereas on the right, the information is consistent

Тоді як праворуч інформація узгоджується з тим,

with those two tiles being under the same light.

що дві плитки знаходяться при однаковому освітленні.

If they're under the same light reflecting the same amount of light to your eye,

Якщо вони при тому ж освітленні відбивають до вашого ока рівну кількість світла,

then they must be equally reflective.

то вони мусять мати однакове відбивання.

So you see it that way.

Ви їх так і бачите.

Which means we can bring all this information together

Все це означає, що зібравши дану інформацію разом,

to create some incredibly strong illusions.

ми можемо створити дуже потужні ілюзії.

This is one I made a few years ago.

Ось одна, яку я розробив декілька років тому.

And you'll notice you see a dark brown tile at the top,

Відмітимо - ми бачимо темно- коричневу плитку зверху,

and a bright orange tile at the side.

і яскраву оранжеву плитку збоку.

That is your perceptual reality.

Це - наша чуттєва реальність.

The physical reality is that those two tiles are the same.

А фізична реальність є такою, що ці дві плитки - однакові.

Here you see four gray tiles on your left,

Тут ви бачите чотири сірих плитки зліва,

seven gray tiles on the right.

сім сірих плиток справа.

I'm not going to change those tiles at all,

Я не буду змінювати цих плиток,

but I'm going to reveal the rest of the scene.

а просто відкрию решту зображення.

And see what happens to your perception.

Подивимось, що сталось із вашим сприйняттям.

The four blue tiles on the left are gray.

Чотири синіх плитки зліва є сірими.

The seven yellow tiles on the right are also gray.

Сім жовтих плиток справа є також сірими.

They are the same. Okay?

Вони однакові. Зрозуміло?

Don't believe me? Let's watch it again.

Не вірите мені? Давайте подивимось знову.

What's true for color is also true for complex perceptions of motion.

Що справджується для кольору, також справджується для комплексного сприйняття руху.

So, here we have --

Ось тут ми маємо --

let's turn this around -- a diamond.

пообертаймо його -- діамант.

And what I'm going to do is, I'm going to hold it here,

Це я й робитиму - триматиму його тут

and I'm going to spin it.

і обертатиму.

And for all of you, you'll see it probably spinning this direction.

І, мабуть, всі ви побачите, що він обертається в цьому напрямку.

Now I want you to keep looking at it.

Тепер продовжуємо дивитись на нього.

Move your eyes around, blink, maybe close one eye.

Порухайте очима, покліпайте, можливо, заплющіть одне око.

And suddenly it will flip, and start spinning the opposite direction.

І раптом він - хлоп, і почне обертатись у протилежному напрямку.

Yes? Raise your hand if you got that. Yes?

Вийшло? Підніміть руки, в кого вийшло.

Keep blinking.

Продовжуйте кліпати.

Every time you blink, it will switch.

Щоразу, коли ви кліпаєте, він змінюватиме напрям.

So I can ask you, which direction is it rotating?

Тепер я спитаю вас - в якому напрямку він обертається?

How do you know?

Звідки ви знаєте?

Your brain doesn't know, because both are equally likely.

Ваш мозок не знає, бо обидва напрями еквівалентні.

So depending on where it looks,

Отже, в залежності від напряму зору,

it flips between the two possibilities.

він перестрибує між двома можливостями.

Are we the only ones that see illusions?

Чи ми єдині, хто бачить ілюзії?

The answer to this question is no.

Відповідь на це питання - ні.

Even the beautiful bumblebee,

Навіть цей симпатичний джміль,

with its mere one million brain cells,

з його мільйоном клітин мозку,

which is 250 times fewer cells than you have in one retina,

що в 250 раз менше того, що ви маєте в одній ретині,

sees illusions, does the most complicated things

бачить ілюзії, тобто робить такі складні речі,

that even our most sophisticated computers can't do.

які не під силу нашим просунутим комп'ютерам.

So in my lab we work on bumblebees,

Отож, у моїй лабораторії ми працювали з джмелями,

because we can completely control their experience,

бо ми можемо повністю контролювати їхній досвід,

and see how it alters the architecture of their brain.

і бачити, як він змінює архітектуру їхнього мозку.

We do this in what we call the Bee Matrix.

Ми робимо це в конструкції, що зветься Бджолина Матриця.

Here you have the hive.

Ось ви бачите вулик.

You can see the queen bee, the large bee in the middle.

Посередині - бджолина матка, велика бджола.

Those are her daughters, the eggs.

Решта - це її дочки, яєчка.

They go back and forth between this hive and the arena, via this tube.

Вони ходять туди-сюди між вуликом і ареною по цій трубці.

You'll see one of the bees come out here.

Ви бачите, як один із джмелів виходить.

You see how she has a little number on her?

Помітили маленький номер на ньому?

There's another one coming out, she also has a number on her.

Ось виходить ще один, він також має номер.

Now, they're not born that way, right?

А вони такими не народжуються, правда?

We pull them out, put them in the fridge, and they fall asleep.

Ми виймаємо їх, розміщуємо в холодильнику, і вони засинають.

Then you can superglue little numbers on them.

Далі можна приклеїти на них маленькі цифри.

(Laughter)

(Сміх)

And now, in this experiment they get a reward if they go to the blue flowers.

В даному експерименті вони отримували нагороду, коли сідали на сині квіти.

They land on the flower,

Вони сідають на квітку,

stick their tongue in there, called a proboscis, and drink sugar water.

і за допомогою свого язика-хоботка випивають цукрову воду.

She's drinking a glass of water that's about that big to you and I,

Він вип'є склянку води - якщо перевести на наш з вами масштаб -

will do that about three times, then fly.

повторить зо три рази і полетить.

And sometimes they learn not to go to the blue,

А іноді їх вчать йти не на синє,

but to go where the other bees go.

а туди, куди йдуть інші джмелі.

So they copy each other.

Тобто, вони копіюють один одного.

They can count to five. They can recognize faces.

Вони можуть рахувати до п'яти. Вони розрізняють обличчя.

And here she comes down the ladder.

Ось він іде по трапу,

And she'll come into the hive, find an empty honey pot,

заходить до вулика, знаходить порожню комірку,

and throw up, and that's honey.

щось вивергає - це є мед.

(Laughter)

(Сміх)

Now remember, she's supposed to be going to the blue flowers,

Тепер згадаємо - ми очікуємо, що вони сідатимуть на сині квіти,

but what are these bees doing in the upper right corner?

то що тоді ці джмелі роблять у верхньому правому кутку?

It looks like they're going to green flowers.

Схоже, що вони йдуть до зелених квітів.

Now, are they getting it wrong?

То що - вони помиляються?

And the answer to the question is no. Those are actually blue flowers.

Відповідь на це питання - ні. Це дійсно сині квіти.

But those are blue flowers under green light.

Але це сині квіти при зеленому світлі.

So they're using the relationships between the colors to solve the puzzle,

Тобто вони використовують зв'язок між кольорами, щоб розгадати загадку,

which is exactly what we do.

точно так, як це робимо і ми.

So, illusions are often used,

Отже, ілюзії часто використовуються,

especially in art, in the words of a more contemporary artist,

особливо в мистецтві, щоб, як сказав один сучасний митець,

"to demonstrate the fragility of our senses."

"продемонструвати крихкість наших відчуттів".

Okay, this is complete rubbish.

Але це повна нісенітниця.

The senses aren't fragile. And if they were, we wouldn't be here.

Відчуття не є крихкими. Бо коли б вони були такими, нас би просто не було.

Instead, color tells us something completely different,

Навпаки, колір каже нам щось зовсім інше,

that the brain didn't actually evolve to see the world the way it is.

що мозок не розвинувся до того, щоб бачити світ таким, як він є.

We can't.

Ми цього не можемо.

Instead, the brain evolved to see the world

Зате, мозок розвинувся так, щоб бачити світ таким,

the way it was useful to see in the past.

як це було корисно в минулому.

And how we see is by continually redefining normality.

І спосіб нашого бачення полягає в постійній зміні того, що зветься нормою.

So, how can we take this incredible capacity of plasticity of the brain

Отож, як би можна було використати цю дивовижну пластичність мозку

and get people to experience their world differently?

і дати людям можливість відчути світ по-іншому?

Well, one of the ways we do it in my lab and studio

Один із шляхів - це те, що ми робимо в моїй лабораторії і студії,

is we translate the light into sound,

ми перетворюємо світло в звук,

and we enable people to hear their visual world.

і даємо змогу людям чути їхній візуальний світ.

And they can navigate the world using their ears.

Вони можуть рухатись у цьому світі, використовуючи свої вуха.

Here's David on the right, and he's holding a camera.

Праворуч - Девід, він тримає камеру.

On the left is what his camera sees.

Ліворуч видно, що бачить його камера.

And you'll see there's a faint line going across that image.

Ще можемо бачити бліду лінію, що йде через це зображення.

That line is broken up into 32 squares.

Вона ділиться на 32 квадрати.

У кожному квадраті ми розраховуємо середній колір.

In each square, we calculate the average color.

And then we just simply translate that into sound.

А далі просто перетворюємо його в звук.

And now he's going to turn around,

Зараз Девід обернеться,

close his eyes,

заплющить очі

and find a plate on the ground with his eyes closed.

і знайде тарілку на підлозі із закритими очима.

(Continuous sound)

(Неперервний звук)

(Sound changes momentarily)

(Звук змінюється стрибком)

(Sound changes momentarily)

(Звук змінюється стрибком)

(Sound changes momentarily)

(Звук змінюється стрибком)

(Sound changes momentarily)

(Звук змінюється стрибком)

(Sound changes momentarily)

(Звук змінюється стрибком)

Beau Lotto: He finds it. Amazing, right?

Бю Лотто: Він знаходить її. Вражає, так?

So not only can we create a prosthetic for the visually impaired,

Отож, ми можемо не просто створити протез для слабозорих,

but we can also investigate

а можемо дослідити,

how people literally make sense of the world.

як люди, без перебільшення, вибудовують сенс світу.

But we can also do something else.

Але ми можемо зробити щось ще.

We can also make music with color.

Ми можемо створити музику з кольору.

So, working with kids,

Отож, працюємо з дітьми,

they created images,

вони створюють малюнки,

thinking about what might the images you see

обдумуючи - як можуть звучати малюнки,

sound like if we could listen to them.

які ми бачимо, коли б їх можна було чути.

And then we translated these images.

Далі ми перетворювали ці малюнки.

And this is one of those images.

Перед вами - одне з таких зображень.

And this is a six-year-old child composing a piece of music

І це 6-річна дитина створила фрагмент музики

for a 32-piece orchestra.

для 32-інструментного оркестру.

And this is what it sounds like.

Ось як воно звучить.

(Electronic representation of orchestral music)

(Електронне представлення оркестрової музики)

So, a six-year-old child. Okay?

Отже, 6-річна дитина. Гарно?

Now, what does all this mean?

Тепер, що все це означає?

What this suggests is that no one is an outside observer of nature, okay?

А означає воно те, що ніхто не є спостерігачем природи ззовні, розумієте?

Ми не визначаємось нашими внутрішніми властивостями,

We're not defined by our central properties,

by the bits that make us up.

тими частинками. з яких складаємось.

We're defined by our environment and our interaction with that environment,

Нас визначає довкілля і наша взаємодія з цим довкіллям,

by our ecology.

наша екологія.

And that ecology is necessarily relative, historical and empirical.

І ця екологія обов'язково є відносною, історичною і емпіричною.

So, what I'd like to finish with is this over here.

А завершити я б хотів ось чим.

Because what I've been trying to do is really celebrate uncertainty.

Тому що те, що я насправді намагався зробити - це відзначити невизначеність.

Because I think only through uncertainty is there potential for understanding.

Бо, на мою думку, саме невизначеність дає потенціал для розуміння.

So, if some of you are still feeling a bit too certain,

Отже, якщо хтось із вас має все ще забагато впевненості,

I'd like to do this one.

то я б радив подивитись на оце.

So, if we have the lights down.

Зараз ми вимкнемо світло.

And what we have here --

І ось що ми тут маємо --

Can everyone see 25 purple surfaces on your left,

чи всі бачать 25 бузкових віконець ліворуч,

and 25, call it yellowish, surfaces on your right?

і 25 жовтуватих - праворуч?

So now, what I want to do,

Далі я хочу зробити ось що -

I'm going to put the middle nine surfaces here

я збираюсь середні 9 віконець

under yellow illumination,

освітити жовтим світлом,

by simply putting a filter behind them.

просто помістивши фільтр перед ними.

Now you can see that changes the light that's coming through there, right?

Як бачите, це змінило світло, яке проходить через ці віконця, правда?

Because now the light is going through a yellowish filter

Тому що світло проходить через жовтуватий фільтр,

and then a purplish filter.

а далі через бузковий.

I'm going to do the opposite on the left here.

А зліва я збираюсь зробити протилежну дію.

I'm going to put the middle nine under a purplish light.

Я збираюсь освітити середні 9 віконець бузковим світлом.

Now, some of you will have noticed that the consequence

Далі, дехто з вас може помітити, що наслідком є те,

is that the light coming through those middle nine on the right,

що світло, яке проходить через середні 9 віконець справа,

or your left, is exactly the same as the light

чи то пак, для вас зліва, є точно таким же,

coming through the middle nine on your right.

як і те що проходить через 9 віконець справа.

Agreed? Yes?

Згодні?

Okay. So they are physically the same.

Це так, бо фізично вони однаковісінькі.

Let's pull the covers off.

Давайте знімемо покриття.

Now remember --

Тепер згадаємо -

you know that the middle nine are exactly the same.

середні 9 є повністю однаковими.

Do they look the same?

Чи виглядають вони однаковими?

No.

Ні.

The question is, "Is that an illusion?"

Звідси питання - "Чи є це ілюзією?"

And I'll leave you with that.

І з цим я вас залишаю.

So, thank you very much.

Дуже вам дякую.

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Оплески)