Why we laugh | Sophie Scott

Перекладач: Daria Stetska Утверджено: Hanna Leliv

Hi. I'm going to talk to you today about laughter,

Привіт! Сьогодні я розповім вам про сміх

and I just want to start by thinking about the first time

і розпочну зі згадки про перший випадок,

I can ever remember noticing laughter.

коли я звернула на нього увагу.

This is when I was a little girl. I would've been about six.

Тоді я була малою дівчинкою, десь років шести.

And I came across my parents doing something unusual,

Якось я стала свідком того, як мої батьки робили дещо незвичне --

where they were laughing.

вони сміялися.

They were laughing very, very hard.

Вони сміялися шалено.

They were lying on the floor laughing.

Вони качались по підлозі.

They were screaming with laughter.

Вони вищали від сміху.

I did not know what they were laughing at, but I wanted in.

Я не знала, з чого вони сміялися, але мені хотілось приєднатися.

I wanted to be part of that,

Мені хотілося бути частиною цього,

and I kind of sat around at the edge going, "Hoo hoo!" (Laughter)

тому я сіла скраю та видала щось на зразок "Хуу-хуу!" (Сміх)

Now, incidentally, what they were laughing at

І, до речі, сміялися вони з пісні,

was a song which people used to sing,

яку тоді часто співали,

which was based around signs in toilets on trains

та в якій ішлося про знаки у туалетах поїздів,

telling you what you could and could not do

які вказували, що можна, а чого не можна робити

in toilets on trains.

у тих туалетах.

And the thing you have to remember about the English is, of course,

І річ, яку вам слід пам'ятати про англійців, це, звичайно,

we do have an immensely sophisticated sense of humor.

те, що ми маємо надзвичайно тонке почуття гумору.

(Laughter)

(Сміх)

At the time, though, I didn't understand anything of that.

Правда, тоді я нічого з цього не зрозуміла.

I just cared about the laughter,

Мене цікавив лише сміх,

and actually, as a neuroscientist, I've come to care about it again.

і, власне, як нейробіолог я знову ним зацікавилася.

And it is a really weird thing to do.

Насправді, це дуже дивне заняття.

What I'm going to do now is just play some examples

Зараз я покажу вам декілька прикладів,

of real human beings laughing,

як сміються реальні люди.

and I want you think about the sound people make and how odd that can be,

І я б хотіла, щоб ви звернули увагу, якими дивними можуть бути ці звуки,

and in fact how primitive laughter is as a sound.

і яким насправді примітивним є сміх у своєму звучанні.

It's much more like an animal call than it is like speech.

Це більше схоже на тваринний клич, аніж на людську мову.

So here we've got some laughter for you. The first one is pretty joyful.

Тож, ось вам трохи сміху. Перший -- досить радісний.

(Audio: Laughing)

(Аудіо: Сміх)

Now this next guy, I need him to breathe.

Тепер цей хлопець, який обходиться без повітря.

There's a point in there where I'm just, like,

Там є момент, де б я сказала:

you've got to get some air in there, mate,

"Не забудь вдихнути, друже!",

because he just sounds like he's breathing out.

бо звучить так, ніби він лише видихає.

(Audio: Laughing)

(Аудіо: Сміх)

This hasn't been edited; this is him.

Це не монтаж, це він.

(Audio: Laughing) (Laughter)

(Аудіо: Сміх) (Сміх)

And finally we have -- this is a human female laughing.

І останнє -- це жіночий сміх.

And laughter can take us to some pretty odd places in terms of making noises.

Сміх може перетворитись на дуже дивні звуки.

(Audio: Laughing)

(Аудіо: Сміх)

She actually says, "Oh my God, what is that?" in French.

Вона каже: "Людоньки, що це таке?", -- французькою.

We're all kind of with her. I have no idea.

Нам теж цікаво. Я, наприклад, не маю поняття.

Now, to understand laughter, you have to look at a part of the body

А, щоб зрозуміти, звідки сміх береться, мусимо поглянути на частину тіла,

that psychologists and neuroscientists don't normally spend much time looking at,

яку психологи і нейробіологи зазвичай нечасто розглядають, --

грудну клітку.

which is the ribcage,

Звучить не дуже захопливо,

and it doesn't seem terribly exciting,

та насправді ви всі постійно використовуєте грудну клітку.

but actually you're all using your ribcage all the time.

Саме зараз ви дихаєте завдяки їй.

What you're all doing at the moment with your ribcage,

and don't stop doing it, is breathing.

Ви використовуєте міжреберні м'язи,

So you use the intercostal muscles, the muscles between your ribs,

які просувають повітря всередину легень або назовні,

to bring air in and out of your lungs

just by expanding and contracting your ribcage,

розширюючи або звужуючи грудну клітку,

and if I was to put a strap around the outside of your chest

і, якби я обхопила ваші ребра ремінцем,

called a breath belt, and just look at that movement,

що зветься "поясом дихання", і подивилась на його рух, --

you see a rather gentle sinusoidal movement, so that's breathing.

легкий синусоїдальний рух -- це і є дихання.

Ви всі це робите. Не зупиняйтесь.

You're all doing it. Don't stop.

As soon as you start talking,

Коли ви починаєте говорити,

you start using your breathing completely differently.

то використовуєте дихання зовсім по-іншому.

So what I'm doing now is you see something much more like this.

Отож, те, що я роблю зараз -- вже щось значно більше.

In talking, you use very fine movements of the ribcage

Розмовляючи, ви здійснюєте дуже делікатні рухи грудної клітки,

to squeeze the air out --

аби виштовхнути повітря,

and in fact, we're the only animals that can do this.

і, власне, ми -- єдині тварини, які можуть це робити.

It's why we can talk at all.

Завдяки цьому ми і говоримо.

Now, both talking and breathing has a mortal enemy,

Проте у мовлення і дихання є смертельний ворог --

and that enemy is laughter,

це сміх.

because what happens when you laugh

Тому що, коли ви смієтеся,

is those same muscles start to contract very regularly,

ці ж м'язи починають скорочуватись дуже часто,

and you get this very marked sort of zig-zagging,

відбувається те, що зображено ось цим зигзагом, --

and that's just squeezing the air out of you.

так вони просто виштовхують повітря з легень.

It literally is that basic a way of making a sound.

Це і є спосіб творення такого звуку.

You could be stamping on somebody, it's having the same effect.

Ви могли б тиснути на когось, і ефект був би такий самий.

You're just squeezing air out,

Ви просто виштовхуєте повітря,

and each of those contractions -- Ha! -- gives you a sound.

і кожне із цих скорочень -- "Ха!" -- видає звук.

And as the contractions run together, you can get these spasms,

Коли скорочення стаються одне за одним, виникають спазми,

and that's when you start getting these -- (Wheezing) -- things happening.

і стається ось так -- (Хрип).

I'm brilliant at this. (Laughter)

В мене це чудово виходить. (Сміх)

Now, in terms of the science of laughter, there isn't very much,

З точки зору вивчення сміху, хоч даних не так вже й багато,

but it does turn out that pretty much everything we think we know

виявляється, що багато з того, що ми нібито знаємо про сміх,

about laughter is wrong.

є неправдою.

So it's not at all unusual, for example, to hear people to say

Наприклад, досить часто можна почути,

humans are the only animals that laugh.

що лише люди можуть сміятися.

Nietzsche thought that humans are the only animals that laugh.

Ніцше вважав, що люди -- єдині з тварин можуть сміятися.

In fact, you find laughter throughout the mammals.

Насправді, сміх властивий ще й іншим ссавцям.

It's been well-described and well-observed in primates,

Його теж спостережено і описано у приматів,

but you also see it in rats,

а ще він притаманний щурам.

and wherever you find it --

Та кому б він не належав --

humans, primates, rats --

людям, приматам, щурам --

you find it associated with things like tickling.

сміх асоціюється з чимось таким, як лоскотання.

That's the same for humans.

І в людей теж.

You find it associated with play, and all mammals play.

Він також асоціюється із грайливістю, а усі ссавці граються.

And wherever you find it, it's associated with interactions.

І теж у будь-кого він пов'язаний із взаємодією.

So Robert Provine, who has done a lot of work on this,

Тож, Роберт Провайн, який багато над цим працював,

has pointed out that you are 30 times more likely to laugh

стверджує, що ми у 30 разів більше схильні сміятися,

if you are with somebody else than if you're on your own,

якщо ми є з кимось іще, аніж, коли ми наодинці.

and where you find most laughter

І найбільше сміх виявляється

is in social interactions like conversation.

у соціальній взаємодії, такій як розмова.

So if you ask human beings, "When do you laugh?"

Якщо ви запитаєте людей: "Коли ви смієтесь?", --

they'll talk about comedy and they'll talk about humor and they'll talk about jokes.

вам розкажуть про комедію, про гумор і про жарти.

If you look at when they laugh, they're laughing with their friends.

Якщо ж ви самі помітите -- вони це роблять з друзями.

And when we laugh with people, we're hardly ever actually laughing at jokes.

І коли ми сміємось разом з іншими, то насправді рідко -- із жартів.

You are laughing to show people that you understand them,

Ви смієтесь, аби показати людям, що ви їх розумієте,

that you agree with them, that you're part of the same group as them.

що ви з ними погоджуєтесь, що ви належите до тієї ж групи, що й вони.

You're laughing to show that you like them.

Аби показати іншим свою прихильність.

You might even love them.

Можливо, ви їх навіть любите.

You're doing all that at the same time as talking to them,

Ви все це робите в той же час, коли розмовляєте з ними,

and the laughter is doing a lot of that emotional work for you.

і сміх виконує за вас багато емоційної роботи.

Something that Robert Provine has pointed out, as you can see here,

Те, що зауважив Роберт Провайн, -- що ви бачите ось тут,--

and the reason why we were laughing

і причина нашого сміху на початку,

when we heard those funny laughs at the start,

коли ми чули ті кумедні записи,

and why I was laughing when I found my parents laughing,

і також мого сміху, коли я побачила своїх батьків, --

is that it's an enormously behaviorally contagious effect.

це страшенно заразний поведінковий ефект.

Ви можете "заразитись" сміхом від когось,

You can catch laughter from somebody else,

причому імовірніше заразитись від когось іншого, якщо це ваш знайомий.

and you are more likely to catch laughter off somebody else if you know them.

Тож це знову-таки залежить від соціального оточення.

So it's still modulated by this social context.

Слід відмежувати гумор

You have to put humor to one side

and think about the social meaning of laughter

і замислитись над соціальним значенням сміху,

because that's where its origins lie.

бо саме там ховається його походження.

Now, something I've got very interested in is different kinds of laughter,

Мене зацікавили різні види сміху.

and we have some neurobiological evidence about how human beings vocalize

Є певні нейробіологічні дані про те, як люди видають звуки,

that suggests there might be two kinds of laughs that we have.

згідно з якими цих видів може бути два.

So it seems possible that the neurobiology for helpless, involuntary laughter,

Схоже, що нейробіологічне підґрунтя безпомічного, мимовільного сміху, --

like my parents lying on the floor screaming about a silly song,

як ото мої батьки реготали на підлозі із дурненької пісеньки, --

might have a different basis to it than some of that more polite

може бути іншим, аніж у цього ввічливішого,

social laughter that you encounter, which isn't horrible laughter,

соціального сміху, з яким ми стикаємось; який не є шаленим реготом,

but it's behavior somebody is doing as part of their communicative act to you,

а поведінкою, що служить комунікативним актом між людьми,

part of their interaction with you; they are choosing to do this.

є частиною взаємодії; люди свідомо його обирають.

In our evolution, we have developed two different ways of vocalizing.

Впродовж еволюції у нас розвинулось два типи звукового вираження.

Involuntary vocalizations are part of an older system

Мимовільне видавання звуків належить до старішої системи,

than the more voluntary vocalizations like the speech I'm doing now.

ніж свідоміше, як, наприклад, оця моя промова.

So we might imagine that laughter might actually have two different roots.

Тож, можемо собі уявити, що насправді сміх може мати два різні походження.

So I've been looking at this in more detail.

Я розглядала це детальніше.

To do this, we've had to make recordings of people laughing,

Для цього ми записали, як люди сміються,

and we've had to do whatever it takes to make people laugh,

і доклали усіх зусиль, аби змусити їх сміятись --

and we got those same people to produce more posed, social laughter.

так ці ж люди видали більш удаваний, соціальний сміх.

So imagine your friend told a joke,

Уявіть, що ваш друг пожартував, --

and you're laughing because you like your friend,

ви смієтесь, бо вам подобається ваш друг,

but not really because the joke's all that.

а зовсім не через його жарт.

So I'm going to play you a couple of those.

Зараз я увімкну вам декілька записів.

I want you to tell me if you think this laughter is real laughter,

Я хочу, щоб ви сказали, чи це, на вашу думку, -- справжній сміх,

or if you think it's posed.

чи він -- удаваний.

So is this involuntary laughter or more voluntary laughter?

Отже, це мимовільний чи свідомий сміх?

(Audio: Laughing)

(Аудіо: Сміх)

What does that sound like to you?

Як вам здається?

Публіка: "Удаваний". Софі Скотт: " Удаваний? Так".

Audience: Posed. Sophie Scott: Posed? Posed.

How about this one?

А ось цей?

(Audio: Laughing)

(Аудіо: Сміх)

(Laughter)

(Сміх)

I'm the best.

Я -- найкраща.

(Laughter) (Applause)

(Сміх) (Оплески)

Not really.

Насправді, ні.

No, that was helpless laughter,

Ні, це був безпомічний сміх,

and in fact, to record that, all they had to do was record me

і, власне, щоб це записати, все, що їм потрібно було зробити -- це зняти,

watching one of my friends listening to something I knew she wanted to laugh at,

як я дивлюсь на свою подругою, яка слухає щось, з чого їй дуже хочеться сміятись,

and I just started doing this.

і я сама розреготалась.

What you find is that people are good at telling the difference

Як ви зрозуміли, люди добре розрізняють

between real and posed laughter.

справжній і вдаваний сміх.

They seem to be different things to us.

Нам він здається різним.

Interestingly, you see something quite similar with chimpanzees.

Що цікаво, у шимпанзе теж таке можна спостерегти.

Chimpanzees laugh differently if they're being tickled

Шимпанзе сміються по-іншому, коли їх лоскочуть,

than if they're playing with each other,

ніж коли вони граються між собою,

and we might be seeing something like that here,

тож ми можемо побачити схожу річ --

involuntary laughter, tickling laughter, being different from social laughter.

мимовільний сміх, сміх від лоскоту відрізняється від соціального сміху.

They're acoustically very different.

Він звучить по-різному.

Уривки справжнього сміху довші і вищі за тональністю.

The real laughs are longer. They're higher in pitch.

Коли ви починаєте реготати,

When you start laughing hard,

you start squeezing air out from your lungs

то виштовхуєте повітря з легень

under much higher pressures than you could ever produce voluntarily.

під набагато більшим тиском, ніж той, який могли б створити навмисно.

For example, I could never pitch my voice that high to sing.

Наприклад, я б ніколи не змогла взяти таку високу ноту.

Also, you start to get these sort of contractions and weird whistling sounds,

Крім того, ви видаєте оці ніби скорочені і свистячі звуки,

all of which mean that real laughter is extremely easy,

які свідчать про те, що справжній сміх дуже легко

or feels extremely easy to spot.

або здається, що дуже легко визначити.

In contrast, posed laughter, we might think it sounds a bit fake.

І навпаки, вдаваний сміх, на нашу думку, може звучати, як підробка.

Actually, it's not, it's actually an important social cue.

Насправді, це не так, він є важливим соціальним сигналом.

We use it a lot, we're choosing to laugh in a lot of situations,

У багатьох ситуаціях ми вирішуємо сміятись, тож схоже, що це --

and it seems to be its own thing.

окремий вид сміху.

So, for example, you find nasality in posed laughter,

От наприклад, удаваний сміх має в собі носовий звук --

that kind of "ha ha ha ha ha" sound

оце "ха-ха-ха ",

that you never get, you could not do, if you were laughing involuntarily.

яке ви ніколи не відтворите, сміючись мимовільно.

So they do seem to be genuinely these two different sorts of things.

Отож, сміх справді може дуже відрізнятися.

We took it into the scanner to see how brains respond

Ми використали сканер, щоб подивитись,

when you hear laughter.

як мозок реагує на сміх.

And when you do this, this is a really boring experiment.

Проводити цей експеримент дуже нудно.

We just played people real and posed laughs.

Ми просто вмикали людям записи різного сміху

We didn't tell them it was a study on laughter.

І не казали їм, що це -- експеримент.

We put other sounds in there to distract them,

Ми додали туди й інші звуки, аби їх відволікти,

and all they're doing is lying listening to sounds.

і вони лише лежали, слухаючи ці записи.

We don't tell them to do anything.

Більше не потрібно було нічого робити.

Nonetheless, when you hear real laughter and when you hear posed laughter,

Однак, коли ми чуємо справжній і вдаваний сміх,

the brains are responding completely differently,

мозок реагує зовсім по-різному,

significantly differently.

абсолютно по-різному.

What you see in the regions in blue, which lies in auditory cortex,

Оці блакитні зони, якими позначена слухова кора, --

are the brain areas that respond more to the real laughs,

це ділянки мозку, які більше реагують на справжній сміх.

and what seems to be the case,

І справа в тому,

when you hear somebody laughing involuntarily,

що, коли ви чуєте, як хтось сміється спонтанно,

you hear sounds you would never hear in any other context.

то це звуки, які не можна почути за жодних інших обставин.

It's very unambiguous,

Це цілком очевидно,

and it seems to be associated with greater auditory processing

і схоже, що це пов'язано із ретельнішою слуховою обробкою

of these novel sounds.

отих нових звуків.

In contrast, when you hear somebody laughing in a posed way,

І навпаки, коли ви чуєте, як хтось сміється удавано,

what you see are these regions in pink,

активнішими є оці рожеві зони,

which are occupying brain areas associated with mentalizing,

які відповідають за ділянки мозку, пов'язані з менталізацією --

thinking about what somebody else is thinking.

здатністю думати, про що думає хтось інший.

And I think what that means is,

Як на мене, це означає,

even if you're having your brain scanned, which is completely boring

що навіть коли ваш мозок сканують, -- а це зовсім нудно і нецікаво, --

and not very interesting,

коли ви чуєте від когось: "Ха-ха-ха-ха-ха",

when you hear somebody going, "A ha ha ha ha ha,"

то намагаєтесь з'ясувати, чому він сміється.

you're trying to work out why they're laughing.

Laughter is always meaningful.

Сміх завжди має значення.

Ми завжди намагаємось зрозуміти його причину,

You are always trying to understand it in context,

even if, as far as you are concerned, at that point in time,

навіть якщо вважаємо, що саме в цей момент

це нас абсолютно не стосується,

it has not necessarily anything to do with you,

ми все ж хочемо дізнатись, чому ці люди сміються.

you still want to know why those people are laughing.

Тепер ми можемо поглянути, як люди сприймають на слух

Now, we've had the opportunity to look at how people hear real and posed laughter

справжній і вдаваний сміх

across the age range.

залежно від віку.

Це -- онлайн-експеримент, який ми провели разом із Royal Society,

So this is an online experiment we ran with the Royal Society,

and here we just asked people two questions.

для цього ми лише спитали людей про дві речі.

First of all, they heard some laughs,

Спочатку вони слухали сміх,

and they had to say, how real or posed do these laughs sound?

а потім відповідали, наскільки природно чи вдавано він звучить.

The real laughs are shown in red and the posed laughs are shown in blue.

Справжній сміх позначено червониим, а вдаваний -- синім.

What you see is there is a rapid onset.

Як ви бачите, тут є швидкий прогрес.

As you get older, you get better and better at spotting real laughter.

З віком ми все більше і більше вчимось впізнавати справжній сміх.

So six-year-olds are at chance, they can't really hear the difference.

Шестирічні діти роблять це навмання, вони ще не чують різниці.

By the time you are older, you get better,

З віком ми стаємо досвідченіші,

but interestingly, you do not hit peak performance in this dataset

проте, що цікаво, найбільшої вправності у цьому ми досягаємо

until you are in your late 30s and early 40s.

аж у віці 35-45 років.

You don't understand laughter fully by the time you hit puberty.

Освоїти сміх повністю можна лише досягши статевої зрілості.

You don't understand laughter fully by the time your brain has matured

Ми не можемо зробити це раніше, ніж наш мозок подорослішає

at the end of your teens.

після підліткового періоду.

You're learning about laughter throughout your entire early adult life.

Ми продовжуємо вивчати сміх у ранньому дорослому віці.

If we turn the question around and now say not, what does the laughter sound like

Якщо змінити питання із: "Як звучить сміх --

in terms of being real or posed, but we say,

природно чи вдавано?", -- на:

how much does this laughter make you want to laugh,

"Як сильно вам хочеться сміятись, почувши цей сміх,

how contagious is this laughter to you, we see a different profile.

наскільки цей сміх заразний?", -- то побачимо іншу картину.

And here, the younger you are,

Що ви молодші,

the more you want to join in when you hear laughter.

то більше вам хочеться приєднатись, почувши сміх.

Remember me laughing with my parents when I had no idea what was going on.

Згадайте, як я сміялася разом з батьками, не маючи поняття, про що йде мова.

You really can see this.

Ви самі це бачите.

Now everybody, young and old,

Усі, і діти, і дорослі,

finds the real laughs more contagious than the posed laughs,

вважають справжній сміх заразнішим, аніж вдаваний,

but as you get older, it all becomes less contagious to you.

але з віком ми стаємо до нього менш чутливі.

Now, either we're all just becoming really grumpy as we get older,

Тож, або ми просто перетворюємося на буркотунів,

or it may mean that as you understand laughter better,

або це означає, що, коли ми краще розпізнаємо сміх

and you are getting better at doing that,

і стаємо в цьому досвідченішими,

you need more than just hearing people laugh to want to laugh.

нам потрібно більше, ніж просто почути сміх, щоб почати сміятися.

You need the social stuff there.

Нам потрібна соціальна складова.

So we've got a very interesting behavior

Отож, ми виявили дуже цікаву поведінку,

about which a lot of our lay assumptions are incorrect,

про яку більшість наших поверхових припущень -- неправдиві,

but I'm coming to see that actually there's even more to laughter

та я припускаю, що сміх має й інші властивості,

than it's an important social emotion we should look at,

крім важливої соціальної емоції, які нам варто розглянути.

because it turns out people are phenomenally nuanced

Бо виявляється, що люди надзвичайно тонко використовують сміх.

in terms of how we use laughter.

There's a really lovely set of studies coming out

Ось-ось оприлюднять цікаву збірку досліджень

from Robert Levenson's lab in California,

Роберта Левенсона із Каліфорнії,

where he's doing a longitudinal study with couples.

який проводить динамічне дослідження з парами.

Він приводить подружжя, чоловіків і жінок, до лабораторії

He gets married couples, men and women, into the lab,

and he gives them stressful conversations to have

і розпочинає стресову розмову, під'єднуючи їх до поліграфа,

while he wires them up to a polygraph so he can see them becoming stressed.

тож він бачить, як вони стають напруженішими.

So you've got the two of them in there, and he'll say to the husband,

Коли вони там, усередині, він звертається до чоловіка:

"Tell me something that your wife does that irritates you."

"Розкажіть, що Ваша дружина робить такого, що Вас дратує".

And what you see is immediately --

І тут одразу помітно --

обоє партнерів прокручують це запитання у своїй голові --

just run that one through your head briefly, you and your partner --

і ви можете уявити, як кожен із них починає хвилюватись через це.

you can imagine everybody gets a bit more stressed as soon as that starts.

Можна фізично відчути, як люди напружуються.

You can see physically, people become more stressed.

What he finds is that the couples who manage that feeling of stress

І він виявив, що пари, які переборюють це відчуття стресу зі сміхом --

with laughter, positive emotions like laughter,

позитивною емоцією,

not only immediately become less stressed,

не лише відразу розслабляються --

they can see them physically feeling better,

вони фізично почуваються краще,

they're dealing with this unpleasant situation better together,

вони краще справляються з цією неприємною ситуацією,

і такі пари теж стверджують,

they are also the couples that report

high levels of satisfaction in their relationship

що вони більш задоволені своїми стосунками,

and they stay together for longer.

і ці стосунки довше тривають.

So in fact, when you look at close relationships,

Тож, власне, якщо подивитись на близькі взаємини,

laughter is a phenomenally useful index

сміх -- надзвичайно вдалий показник того,

of how people are regulating their emotions together.

як люди справляються зі своїми емоціями разом.

We're not just emitting it at each other to show that we like each other,

Ми сміємось одне з одним не лише, щоб виявити прихильність, --

це допомагає нам краще почуватись разом.

we're making ourselves feel better together.

Now, I don't think this is going to be limited to romantic relationships.

Проте я не вважаю, що це стосується лише романтичних стосунків.

I think this is probably going to be a characteristic

Я думаю, це, мабуть, риса близьких емоційних взаємин,

of close emotional relationships such as you might have with friends,

наприклад, між друзями,

що можна побачити у цьому відео.

which explains my next clip,

Це -- відео із YouTube про молодих хлопців із колишньої Східної Німеччини,

which is of a YouTube video of some young men in the former East Germany

on making a video to promote their heavy metal band,

які знімали відеоролик, щоб прорекламувати свій рок-гурт.

Все в стилі "мачо", серйозний настрій;

and it's extremely macho, and the mood is very serious,

і я хочу вам показати, що стається завдяки сміху,

and I want you to notice what happens in terms of laughter

коли все йде шкереберть,

when things go wrong

як швидко це стається і як це змінює настрій.

and how quickly that happens, and how that changes the mood.

Йому холодно. Він зараз зануриться у воду. Він одягнув плавки,

He's cold. He's about to get wet. He's got swimming trunks on,

got a towel.

взяв рушник.

Лід.

Ice.

Що взагалі може статися?

What might possibly happen?

Video starts.

Починають знімати.

Serious mood.

Він -- серйозний.

And his friends are already laughing. They are already laughing, hard.

Його друзі вже сміються. Вони вже сміються, нестримно.

He's not laughing yet.

Він ще не сміється.

(Сміх)

(Laughter)

He's starting to go now.

Він встає.

Тепер вони всі заходяться.

And now they're all off.

(Laughter)

(Сміх)

They're on the floor.

Вони вже на землі.

(Сміх)

(Laughter)

The thing I really like about that is it's all very serious

Мені найбільше подобається, це тут усі серйозні,

until he jumps onto the ice, and as soon as he doesn't go through the ice,

поки він не стрибає на лід, і, як тільки він не пробився крізь нього,

but also there isn't blood and bone everywhere,

але і не розбився до крові,

his friends start laughing.

його друзі починають сміятися.

And imagine if that had played him out with him standing there going,

І уявіть, якби ті, хто його розіграв, почали казати:

"No seriously, Heinrich, I think this is broken,"

"Ні, справді, Гайнріху, ти, схоже, щось зламав", --

we wouldn't enjoy watching that. That would be stressful.

це б нам не сподобалось. Це надто напружено.

Або якби він бігав і сміявся із помітно зламаною ногою,

Or if he was running around with a visibly broken leg laughing,

а його друзі говорили: "Гайнріху, мабуть, нам треба в лікарню",--

and his friends are going, "Heinrich, I think we need to go to the hospital now,"

це було б не смішно.

Власне, сміх працює,

that also wouldn't be funny.

він перетворює болючу, незручну, складну ситуацію

The fact that the laughter works,

it gets him from a painful, embarrassing, difficult situation,

у кумедну, у ту, яка нам ось тут сподобалась.

into a funny situation, into what we're actually enjoying there,

І я вважаю, що це -- дуже цікава функція,

and I think that's a really interesting use,

таке, направду, стається постійно.

and it's actually happening all the time.

Наприклад, пам'ятаю, як щось схоже трапилось

For example, I can remember something like this happening

на похороні мого батька.

at my father's funeral.

Ми не стрибали на лід в трусах.

We weren't jumping around on the ice in our underpants.

Ми не канадійці.

We're not Canadian.

(Сміх) (Оплески)

(Laughter) (Applause)

These events are always difficult, I had a relative who was being a bit difficult,

Такі події завжди складні, дехто з моїх рідних почувався важко --

my mum was not in a good place,

моя мама була трохи не в собі,

and I can remember finding myself just before the whole thing started

і пам'ятаю, як перед тим, як все мало початись,

telling this story about something that happened in a 1970s sitcom,

я розповідала історію, що трапилась у якійсь комедії з 1970-тих,

and I just thought at the time, I don't know why I'm doing this,

і тоді зауважила, що не знаю, навіщо я це роблю,

and what I realized I was doing

лише зрозуміла,

was I was coming up with something from somewhere

що намагаюсь вигадати бодай щось,

щоб змусити її сміятись разом зі мною.

I could use to make her laugh together with me.

It was a very basic reaction to find some reason we can do this.

Це була звичайна реакція -- знайти для цього якусь причину.

We can laugh together. We're going to get through this.

Ми можемо посміятись разом. Ми все переживемо.

We're going to be okay.

Все буде добре.

І, насправді, усі ми постійно це робимо.

And in fact, all of us are doing this all the time.

You do it so often, you don't even notice it.

Ви робите це так часто, що не помічаєте наскільки.

Everybody underestimates how often they laugh,

Усі недооцінюють, наскільки часто ми сміємось,

і коли ви смієтесь з іншими людьми, то робите те,

and you're doing something, when you laugh with people,

що дає вам змогу сягнути стародавньої системи еволюції,

that's actually letting you access a really ancient evolutionary system

that mammals have evolved to make and maintain social bonds,

яку розвинули ссавці, щоб встановити і підтримувати соціальні зв'язки,

and clearly to regulate emotions, to make ourselves feel better.

і, очевидно, щоб управляти емоціями, щоб краще почуватись.

Це не є щось притаманне винятково людям -- це справді давній вид поведінки,

It's not something specific to humans -- it's a really ancient behavior

which really helps us regulate how we feel and makes us feel better.

який направду допомагає нам керувати нашим самопочуттям і покращує наш стан.

In other words, when it comes to laughter,

Іншими словами, коли йдеться про сміх, --

you and me, baby, ain't nothing but mammals. (Laughter)

я і ви, малята, ніхто інший, аніж ссавці. (Сміх)

Дякую.

Thank you.

Thank you. (Applause)

Дякую. (Оплески)