A boat carrying 500 refugees sunk at sea. The story of two survivors | Melissa Fleming

Перекладач: Alina Kozoriz Утверджено: Khrystyna Romashko

Every day, I listen to harrowing stories of people fleeing for their lives,

Кожного дня я слухаю жахливі історії про людей, які втечею рятують своє життя,

across dangerous borders and unfriendly seas.

перетинаючи небезпечні кордони та бурхливе море.

But there's one story that keeps me awake at night,

Але одна історія не дає мені вночі заснути -

and it's about Doaa.

історія про дівчину на ім'я Доа.

A Syrian refugee, 19 years old,

19-річна біженка із Сирії,

she was living a grinding existence in Egypt working day wages.

вона мала тяжке життя в Єгипті, заробляючи собі на хліб.

Her dad was constantly thinking of his thriving business back in Syria

Її батько постійно думав про свій процвітаючий бізнес у Сирії,

that had been blown to pieces by a bomb.

який рознесла на друзки бомба.

And the war that drove them there was still raging in its fourth year.

А війна, яка привела їх туди, лютувала вже четвертий рік.

And the community that once welcomed them there

І спільнота, яка колись їх там привітно прийняла,

had become weary of them.

стомилася від них.

And one day, men on motorcycles tried to kidnap her.

Одного дня чоловіки на мотоциклах спробували її викрасти.

Once an aspiring student thinking only of her future,

Будучи колись наполегливою студенткою, яка думала лише про своє майбутнє,

now she was scared all the time.

тепер вона постійно боялася.

But she was also full of hope,

Але також була сповнена надії,

because she was in love with a fellow Syrian refugee named Bassem.

бо була закохана в такого ж сирійського біженця на ім'я Бассем.

Bassem was also struggling in Egypt, and he said to Doaa,

Бассему також доводилося нелегко в Єгипті, і він сказав Доа:

"Let's go to Europe; seek asylum, safety.

"Поїдьмо в Європу шукати притулку, безпеки.

I will work, you can study -- the promise of a new life."

Я працюватиму, ти зможеш вчитися – це можливість почати життя з нового аркуша".

And he asked her father for her hand in marriage.

Він попросив у її батька її руки.

But they knew to get to Europe they had to risk their lives,

Та вони знали: щоб дістатися Європи, доведеться ризикнути своїм життям

traveling across the Mediterranean Sea,

при перетині Середземного моря,

putting their hands in smugglers', notorious for their cruelty.

довірившись незаконним перевізникам, сумнозвісним через свою жорстокість.

And Doaa was terrified of the water.

Доа страшенно боялася води.

She always had been. She never learned to swim.

Змалку боялася. Так і не навчилася плавати.

It was August that year, and already 2,000 people had died

Був серпень цього року, вже 2000 людей загинули,

trying to cross the Mediterranean,

намагаючись перетнути Середземне море,

but Doaa knew of a friend who had made it all the way to Northern Europe,

але Доа знала друга, який успішно пройшов увесь шлях до Північної Європи,

and she thought, "Maybe we can, too."

і думала: "Може, ми теж зможемо".

So she asked her parents if they could go,

Тож вона запитала дозволу батьків, чи можуть вони поїхати,

and after a painful discussion, they consented,

і після болісної дискусії ті погодилися,

and Bassem paid his entire life savings -- 2,500 dollars each --

і Бассем виплатив усі свої заощадження – по 2500 доларів на кожного –

to the smugglers.

незаконним перевізникам.

It was a Saturday morning when the call came,

Сигнал надійшов у суботу вранці.

and they were taken by bus to a beach, hundreds of people on the beach.

Автобусом вони доїхали до узбережжя, де були сотні людей.

They were taken then by small boats onto an old fishing boat,

Потім їх маленькими човнами перевезли на старе рибацьке судно,

500 of them crammed onto that boat,

на якому втиснулося 500 людей,

300 below, [200] above.

300 внизу, 500 угорі.

There were Syrians, Palestinians, Africans, Muslims and Christians,

Там були сирійці, палестинці, африканці, мусульмани та християни,

100 children, including Sandra -- little Sandra, six years old --

100 дітей, серед них Сандра – маленька 6-річна Сандра –

and Masa, 18 months.

і 18-місячна Маса.

There were families on that boat, crammed together shoulder to shoulder,

На тому судні були сім'ї, які тіснилися плече до плеча,

feet to feet.

нога до ноги.

Doaa was sitting with her legs crammed up to her chest,

Доа сиділа, притиснувши ноги до грудей,

Bassem holding her hand.

а Бассем тримав її за руку.

Day two on the water, they were sick with worry

На другий день плавання їм було зле через хвилювання,

and sick to their stomachs from the rough sea.

їх нудило від бурхливого моря.

Day three, Doaa had a premonition.

На третій день у Доа з'явилося передчуття.

And she said to Bassem, "I fear we're not going to make it.

І вона сказала Бассему: "Боюся, у нас нічого не вийде.

I fear the boat is going to sink."

Боюся, що човен потоне".

And Bassem said to her, "Please be patient.

А Бассем відповів їй: "Потерпи трошки.

We will make it to Sweden, we will get married

Ми дістанемося Швеції, одружимося

and we will have a future."

і матимемо майбутнє".

Day four, the passengers were getting agitated.

На четвертий день пасажири захвилювалися.

They asked the captain, "When will we get there?"

Вони питали капітана: "Коли ми приїдемо?"

He told them to shut up, and he insulted them.

Той крикнув, щоб вони замовкли, ображав їх.

He said, "In 16 hours we will reach the shores of Italy."

Він сказав: "Через 16 годин ми дістанемося берегів Італії".

They were weak and weary.

Люди відчували слабкість і втому.

Soon they saw a boat approach -- a smaller boat, 10 men on board,

Невдовзі вони побачили наближення човна – меншого човна, з 10 людьми на борту,

who started shouting at them, hurling insults,

які почали на них кричати, вигукувати образи,

throwing sticks, asking them to all disembark

кидати палиці і вимагати висадитися

and get on this smaller, more unseaworthy boat.

і пересісти на цей менший, менш надійний човен.

The parents were terrified for their children,

Батьки страшенно перелякалися за своїх дітей

and they collectively refused to disembark.

і одноголосно відмовилися висаджуватися.

So the boat sped away in anger,

Ті розізлились, і човен помчав назад,

and a half an hour later, came back

а через півгодини повернувся

and started deliberately ramming a hole in the side of Doaa's boat,

і почав навмисно таранити дірку у борту човна, де була Доа,

just below where she and Bassem were sitting.

якраз внизу від того місця, де сиділи вони з Бассемом.

And she heard how they yelled,

Вона чула їхні вигуки:

"Let the fish eat your flesh!"

"Нехай твоє м'ясо з'їдять риби!"

And they started laughing as the boat capsized and sank.

Ті люди розреготалися, коли човен перевернувся і почав тонути.

The 300 people below deck were doomed.

У 300 людей внизу палуби не було шансів.

Doaa was holding on to the side of the boat as it sank,

Доа трималася за борт човна, що йшов під воду,

and watched in horror as a small child was cut to pieces by the propeller.

і з жахом дивилася, як маленьку дитину розрізало на частини гвинтом.

Bassem said to her, "Please let go,

Бассем сказав їй: "Будь ласка, відпусти,

or you'll be swept in and the propeller will kill you, too."

бо інакше тебе затягне, і гвинт уб'є і тебе".

And remember -- she can't swim.

Не забувайте: вона не вміла плавати.

But she let go and she started moving her arms and her legs,

Але вона відчепилася і почала рухати руками й ногами,

thinking, "This is swimming."

думаючи: "Я плаваю".

And miraculously, Bassem found a life ring.

І якимось дивом Бассему трапився рятівний круг.

It was one of those child's rings

Це був такий дитячий круг,

that they use to play in swimming pools and on calm seas.

призначений для гри у басейні та на спокійному морі.

And Doaa climbed onto the ring,

Доа вилізла на цей круг,

her arms and her legs dangling by the side.

звісивши по боках руки і ноги.

Bassem was a good swimmer,

Бассем добре умів плавати,

so he held her hand and tread water.

тож він тримав її за руку і бовтався у воді.

Around them there were corpses.

Навколо них плавали трупи.

Around 100 people survived initially,

Спочатку вижило близько 100 людей,

and they started coming together in groups, praying for rescue.

які почали гуртуватися і молитися про порятунок.

But when a day went by and no one came,

Але коли проминув один день, і ніхто не прийшов,

some people gave up hope,

дехто втратив надію.

and Doaa and Bassem watched

Доа з Бассемом здалеку бачили,

as men in the distance took their life vests off and sank into the water.

як чоловіки знімали свої рятівні жилети і тонули у воді.

One man approached them with a small baby perched on his shoulder,

До них наблизився один чоловік, тримаючи на плечі 9-місячне немовля

nine months old -- Malek.

на ім'я Малек.

He was holding onto a gas canister to stay afloat, and he said to them,

Він тримався за газову каністру, щоб залишатися на плаву, і сказав їм:

"I fear I am not going to survive.

"Боюся, що я не врятуюся.

I'm too weak. I don't have the courage anymore."

Я надто слабкий. Мені більше не вистачає мужності".

And he handed little Malek over to Bassem and to Doaa,

І передав маленьку Малек Бассему і Доа,

and they perched her onto the life ring.

а ті поклали її на рятівний круг.

So now they were three, Doaa, Bassem and little Malek.

Тож тепер їх було троє: Доа, Бассем та маленька Малек.

And let me take a pause in this story right here

А тепер я хочу зробити паузу

and ask the question:

й запитати:

why do refugees like Doaa take these kinds of risks?

чому біженці, такі як Доа, ідуть на такі ризики?

Millions of refugees are living in exile, in limbo.

Мільйони біженців живуть у вигнанні, у невизначеності.

They're living in countries [fleeing] from a war that has been raging

Вони живуть у країнах [тікаючи] від війни, яка триває

for four years.

вже чотири роки.

Even if they wanted to return, they can't.

Навіть, якби вони хотіли повернутися, вони не можуть.

Their homes, their businesses,

Їхні помешкання, бізнеси,

their towns and their cities have been completely destroyed.

їхні міста й містечка було повністю знищено.

This is a UNESCO World Heritage City,

Ось місто, що входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,

Homs, in Syria.

під назвою Гомс, що в Сирії.

So people continue to flee into neighboring countries,

Тож люди далі тікають в сусідні країни,

and we build refugee camps for them in the desert.

і ми будуємо для них табори для біженців у пустелі.

Hundreds of thousands of people live in camps like these,

Сотні тисяч людей живуть в отаких таборах,

and thousands and thousands more, millions, live in towns and cities.

а ще тисячі й тисячі, мільйони, живуть у містах і містечках.

And the communities,

На спільноти людей,

the neighboring countries that once welcomed them

сусідні країни, які колись привітно їх прийняли

with open arms and hearts

з відкритими обіймами й серцями,

are overwhelmed.

звалилося надто багато.

There are simply not enough schools, water systems, sanitation.

У них просто не вистачає шкіл, систем постачання води, каналізацій.

Even rich European countries could never handle such an influx

Навіть багаті європейські країни не змогли б впоратися з таким напливом

without massive investment.

без масштабних інвестицій.

The Syria war has driven almost four million people over the borders,

Війна в Сирії вигнала майже 4 мільйони людей за кордон,

but over seven million people are on the run inside the country.

а ще понад 7 мільйонів людей є біженцями всередині країни.

That means that over half the Syrian population

Тобто, більше половини сирійського населення

has been forced to flee.

були вимушені тікати.

Back to those neighboring countries hosting so many.

Повернімося до цих сусідніх країн, які приймають у себе дуже багатьох.

They feel that the richer world has done too little to support them.

Вони відчувають, що багатші країни зробили надто мало, щоб їх підтримати.

And days have turned into months, months into years.

Дні стали місяцями, а місяці – роками.

A refugee's stay is supposed to be temporary.

Вважається, що проживання в країні біженця – тимчасове.

Back to Doaa and Bassem in the water.

Повернімося до Доа та Бассема, які у воді.

It was their second day, and Bassem was getting very weak.

Йшов другий день, Бассем дуже ослаб.

And now it was Doaa's turn to say to Bassem,

Тож тепер була черга Доа сказати Бассему:

"My love, please hold on to hope, to our future. We will make it."

"Любий, не втрачай надію, будь ласка, вір у наше майбутнє. У нас все вийде".

And he said to her,

І він їй відповів:

"I'm sorry, my love, that I put you in this situation.

"Пробач, люба, що через мене ти опинилася в цій ситуації.

I have never loved anyone as much as I love you."

Я ніколи нікого так не кохав, як тебе".

And he released himself into the water,

І пішов під воду,

and Doaa watched as the love of her life drowned before her eyes.

а Доа на власні очі побачила, як потонуло кохання її життя.

Later that day,

Того ж дня

a mother came up to Doaa with her small 18-month-old daughter, Masa.

до Доа підпливла жінка зі своєю маленькою 18-місячною донькою на ім'я Маса.

This was the little girl I showed you in the picture earlier,

Це та дівчинка, яку я перед цим показувала на фотографії,

with the life vests.

з рятувальними жилетами.

Her older sister Sandra had just drowned,

Її старша сестра Сандра щойно потонула,

and her mother knew she had to do everything in her power

і її мати знала, що повинна була зробити все можливе,

to save her daughter.

щоб врятувати свою доньку.

And she said to Doaa, "Please take this child.

І вона сказала Доа: "Будь ласка, візьми цю дитину.

Let her be part of you. I will not survive."

Дозволь їй бути частиною тебе. Я не виживу".

And then she went away and drowned.

А тоді відпливла й потонула.

So Doaa, the 19-year-old refugee who was terrified of the water,

Тож Доа, 19-річна біженка, яка боялася води,

who couldn't swim,

яка не вміла плавати,

found herself in charge of two little baby kids.

стала опікати двох малюків.

And they were thirsty and they were hungry and they were agitated,

Вони хотіли пити і їсти, були неспокійні,

and she tried her best to amuse them,

а вона з усіх сил намагалася їх заспокоїти,

to sing to them, to say words to them from the Quran.

щось їм заспівати, промовити до них слова з Корану.

Around them, the bodies were bloating and turning black.

Навколо них пухнули й чорніли тіла.

The sun was blazing during the day.

Вдень сяяло сонце.

At night, there was a cold moon and fog.

Вночі був лише холодний місяць і туман.

It was very frightening.

Було дуже страшно.

On the fourth day in the water, this is how Doaa probably looked

На четвертий день у воді ось так, напевно, виглядала Доа

on the ring with her two children.

на крузі з двома малятами.

A woman came on the fourth day and approached her

На четвертий день з'явилася жінка і наблизилася до Доа,

and asked her to take another child --

і попросила її взяти ще одну дитину –

a little boy, just four years old.

маленького хлопчика, якому було лише 4 роки.

When Doaa took the little boy and the mother drowned,

Коли Доа взяла цього хлопчика, а його мати потонула,

she said to the sobbing child,

вона сказала ридаючому малюку:

"She just went away to find you water and food."

"Вона пішла лише, щоб знайти тобі води та їжі".

Та невдовзі його серце спинилося,

But his heart soon stopped,

and Doaa had to release the little boy into the water.

і Доа довелося відпустити хлопчика у воду.

Later that day,

Того ж дня

she looked up into the sky with hope,

вона подивилася на небо з надією,

because she saw two planes crossing in the sky.

бо побачила, як в небі розминаються два літаки.

And she waved her arms, hoping they would see her,

Вона махала руками в надії, що вони її побачать,

but the planes were soon gone.

але літаки скоро зникли.

But that afternoon, as the sun was going down,

Однак пополудні, коли сонце вже заходило,

she saw a boat, a merchant vessel.

вона побачила корабель, торгівельне судно.

And she said, "Please, God, let them rescue me."

І сказала: "Господи, будь ласка, нехай вони мене врятують".

She waved her arms and she felt like she shouted for about two hours.

Вона махала руками, кричала близько двох годин.

And it had become dark, but finally the searchlights found her

Вже стемніло, але нарешті пошукові ліхтарі знайшли її.

and they extended a rope,

Вони розмотали трос,

astonished to see a woman clutching onto two babies.

вражені тим, що бачать жінку, яка тримає двох немовлят.

They pulled them onto the boat, they got oxygen and blankets,

Витягнули їх на корабель, дали їм кисню та ковдри,

and a Greek helicopter came to pick them up

і грецький вертоліт прилетів, щоб їх забрати

and take them to the island of Crete.

і привезти на острів Крит.

But Doaa looked down and asked, "What of Malek?"

Але Доа опустила очі й запитала: "А що з Малек?"

And they told her the little baby did not survive --

Вони відповіли, що немовлятко не вижило –

she drew her last breath in the boat's clinic.

останній подих дівчинки був у клініці на кораблі.

But Doaa was sure that as they had been pulled up onto the rescue boat,

Але Доа була певна, що коли їх стали витягати на рятувальне судно,

that little baby girl had been smiling.

маленька дівчинка усміхалася.

Only 11 people survived that wreck, of the 500.

Лише 11 людей з 500 пережили той крах.

There was never an international investigation into what happened.

Міжнародне розслідування того, що відбулося, не проводилося.

There were some media reports about mass murder at sea,

Було декілька повідомлень у ЗМІ про масову смерть на морі,

a terrible tragedy,

жахливу трагедію,

but that was only for one day.

але то було лише на один день.

And then the news cycle moved on.

А потім потік новин полинув далі.

Meanwhile, in a pediatric hospital on Crete,

Тим часом у педіатричній лікарні на Криті

little Masa was on the edge of death.

маленька Маса боролася за життя.

She was really dehydrated. Her kidneys were failing.

Її організм був дуже зневоднений. Їй відмовляли нирки.

Her glucose levels were dangerously low.

Рівень глюкози був небезпечно низький.

The doctors did everything in their medical power to save them,

Лікарі робили все, що було в їхніх медичних силах, щоб врятувати її.

and the Greek nurses never left her side,

А грецькі медсестри від неї не відходили,

holding her, hugging her, singing her words.

тримали її, обнімали, співали для неї.

My colleagues also visited and said pretty words to her in Arabic.

Мої колеги також навідалися і казали їй лагідні слова арабською.

Amazingly, little Masa survived.

Дивовижно, але та крихітка Маса вижила.

And soon the Greek press started reporting about the miracle baby,

І невдовзі грецька преса почала писати про дивовижне дитя,

who had survived four days in the water without food or anything to drink,

яке вижило після чотирьох днів у морі без їжі та води.

and offers to adopt her came from all over the country.

Пропозиції удочерити її надходили з усіх куточків країни.

And meanwhile, Doaa was in another hospital on Crete,

І в той же час в іншій лікарні на Криті була Доа,

thin, dehydrated.

худа, суха.

An Egyptian family took her into their home as soon as she was released.

Одна єгипетська сім'я прихистила її у себе вдома, щойно її випустили з лікарні.

And soon word went around about Doaa's survival,

Невдовзі почали ходити розмови про спасіння Доа,

and a phone number was published on Facebook.

і її номер було опубліковано на Фейсбуці.

Messages started coming in.

Їй почали надходити повідомлення.

"Doaa, do you know what happened to my brother?

"Доа, ти знаєш, що сталося з моїм братом?

My sister? My parents? My friends? Do you know if they survived?"

Моєю сестрою? Моїми батьками? Моїми друзями? Вони вижили?"

One of those messages said,

В одному з тих повідомлень було написано:

"I believe you saved my little niece, Masa."

"Гадаю, ти врятувала мою племінницю, Масу".

And it had this photo.

І там було ось це фото.

This was from Masa's uncle,

Його надіслав дядько Маси,

a Syrian refugee who had made it to Sweden with his family

сирійський біженець, якому вдалося дістатися до Швеції з сім'єю,

and also Masa's older sister.

разом зі старшою сестрою Маси.

Soon, we hope, Masa will be reunited with him in Sweden,

Сподіваємося, що скоро Маса возз'єднається з ним у Швеції,

and until then, she's being cared for in a beautiful orphanage in Athens.

а до того її доглядатимуть у гарному сирітському притулку в Афінах.

And Doaa? Well, word went around about her survival, too.

А Доа? Ну, про її порятунок ходили розмови також.

And the media wrote about this slight woman,

ЗМІ писали про цю тендітну жінку,

and couldn't imagine how she could survive all this time

і дивувалися, як вона могла протриматися увесь цей час

under such conditions in that sea,

за таких умов у морі,

and still save another life.

та ще й врятувати життя комусь іншому.

The Academy of Athens, one of Greece's most prestigious institutions,

Афінська Академія, одна з найпрестижніших установ у Греції,

gave her an award of bravery,

вручила їй нагороду за відвагу,

and she deserves all that praise,

і вона заслуговує на усю цю хвалу,

and she deserves a second chance.

і вона заслуговує на другий шанс.

But she wants to still go to Sweden.

Але вона досі хоче у Швецію.

She wants to reunite with her family there.

Вона хоче возз'єднатися там зі своєю сім'єю.

She wants to bring her mother and her father and her younger siblings

Хоче забрати туди свою матір, батька та молодших братів та сестер

away from Egypt there as well,

з Єгипту, де вони зараз,

and I believe she will succeed.

і я думаю, їй це вдасться.

She wants to become a lawyer or a politician

Вона хоче стати юристом або політиком,

or something that can help fight injustice.

або кимось іншим, щоб боротися з несправедливістю.

She is an extraordinary survivor.

Історія її порятунку незвичайна.

But I have to ask:

Але я маю запитати:

what if she didn't have to take that risk?

а що, якби вона не була вимушена йти на такий ризик?

Why did she have to go through all that?

Чому їй довелося все це пережити?

Why wasn't there a legal way for her to study in Europe?

Чому не було легального способу, щоб вона могла вчитися в Європі?

Why couldn't Masa have taken an airplane to Sweden?

Чому Маса не могла прилетіти до Швеції літаком?

Why couldn't Bassem have found work?

Чому Бассем не міг знайти роботи?

Why is there no massive resettlement program for Syrian refugees,

Чому немає масової програми переселення для сирійських біженців,

the victims of the worst war of our times?

жертв найгіршої війни нашого часу?

The world did this for the Vietnamese in the 1970s. Why not now?

Світ зробив таке для в'єтнамців у 1970-х. Чому б не зробити це й зараз?

Why is there so little investment in the neighboring countries

Чому так мало інвестицій надходить у ті сусідні країни,

hosting so many refugees?

які приймають так багато біженців?

And why, the root question,

І, головне, чому

is so little being done to stop the wars, the persecution

так мало робиться для того, щоб зупинити війни, переслідування

and the poverty that is driving so many people

та бідність, які змушують так багато людей

to the shores of Europe?

тікати до берегів Європи?

Until these issues are resolved,

Поки ці проблеми не буде розв'язано,

people will continue to take to the seas

люди й далі пливтимуть через море

and to seek safety and asylum.

та шукатимуть безпеки й притулку.

And what happens next?

А що буде далі?

Well, that is largely Europe's choice.

Це залежить від вибору Європи.

And I understand the public fears.

Я розумію занепокоєння людей.

People are worried about their security, their economies, the changes of culture.

Люди бояться за свою безпеку, економіку, через зміни в культурі.

But is that more important than saving human lives?

Але чи важливіше це за порятунок людських життів?

Because there is something fundamental here

Бо тут є дещо надзвичайно важливе,

that I think overrides the rest,

що, на мою думку, переважує все інше,

and it is about our common humanity.

і це стосується нашої спільної людяності.

No person fleeing war or persecution

Жодна людина, яка тікає від війни чи переслідування,

should have to die crossing a sea to reach safety.

не повинна помирати, перетинаючи море у пошуках безпеки.

(Applause)

(Оплески)

One thing is for sure,

Одне можна сказати точно:

that no refugee would be on those dangerous boats

жодного біженця не було б на тих небезпечних човнах,

if they could thrive where they are.

якби вони могли добре жити у своїх рідних краях.

And no migrant would take that dangerous journey

І жоден мігрант не пішов би на таку небезпечну подорож,

if they had enough food for themselves and their children.

якби у нього було достатньо продовольства для себе й своїх дітей.

And no one would put their life savings

І ніхто б не віддав свої життєві заощадження

in the hands of those notorious smugglers

у руки тих сумнозвісних перевізників,

if there was a legal way to migrate.

якби був якийсь легальний спосіб міграції.

So on behalf of little Masa

Тож від імені маленької Маси

and on behalf of Doaa

і від імені Доа,

and of Bassem

і Бассема,

and of those 500 people who drowned with them,

і усіх 500 людей, що затонули на тому човні,

can we make sure that they did not die in vain?

питаю: чи можемо ми зробити так, щоб вони не помирали даремно?

Could we be inspired by what happened,

Чи може нас зачепити те, що сталося,

and take a stand for a world in which every life matters?

і змусити нас боротися за світ, для якого важливе кожне життя?

Thank you.

Дякую за увагу.

(Applause)

(Оплески)