Where Is Home? | Pico Iyer | TED

Перекладач: Khrystyna Romashko Утверджено: Hanna Leliv

Where do you come from?

Звідки ви?

It's such a simple question,

Настільки просте питання,

but these days, of course, simple questions

однак в наш час, звісно, на прості запитання

bring ever more complicated answers.

даються ще складніші відповіді.

People are always asking me where I come from,

Люди завжди запитують мене, звідки я родом,

and they're expecting me to say India,

і очікують, що я скажу: "З Індії",

and they're absolutely right insofar as 100 percent

і вони, до певної міри, абсолютно праві, оскільки на 100%

of my blood and ancestry does come from India.

в мені тече індійська кров, а мої предки дійсно походять з Індії.

Except, I've never lived one day of my life there.

Щоправда, я не прожив там жодного дня.

I can't speak even one word

Я не можу сказати ні одного слова

of its more than 22,000 dialects.

хоча б на одному з більш, ніж 22 000 діалектів цієї мови.

So I don't think I've really earned the right

Тому я не думаю, що заслужив право

to call myself an Indian.

називати себе індійцем.

And if "Where do you come from?"

А якщо питання "Звідки ви?"

means "Where were you born and raised and educated?"

означає "Де Ви народились, виросли та здобули освіту?",

then I'm entirely of that funny little country

тоді я абсолютно з тієї кумедної маленької країни,

known as England,

знаної як Англія,

except I left England as soon as I completed

хоч я й поїхав з Англії, як тільки

my undergraduate education,

здобув вищу освіту,

and all the time I was growing up,

і з самого малку

I was the only kid in all my classes

був єдиною дитиною у всіх класах,

who didn't begin to look like the classic English heroes

котра не набула вигляду класичних англійських героїв,

represented in our textbooks.

змальованих у наших підручниках.

And if "Where do you come from?"

Але якщо питання "Звідки Ви?"

means "Where do you pay your taxes?

означає "Де Ви сплачуєте податки?

Where do you see your doctor and your dentist?"

Куди ходите до лікаря чи стоматолога?",

then I'm very much of the United States,

тоді я, радше, зі Сполучених Штатів,

and I have been for 48 years now,

адже я вже 48 років тут,

since I was a really small child.

від самого малечку.

Except, for many of those years,

Однак, протягом усіх цих років,

I've had to carry around this funny little pink card

я змушений носити з собою таку маленьку рожеву картку

with green lines running through my face

із зеленими смугами вздовж мого лиця,

identifying me as a permanent alien.

що ідентифікує мене як іноземця.

I do actually feel more alien the longer I live there.

Власне, що довше я там жив, то більше ним почувався.

(Laughter)

(Сміх)

And if "Where do you come from?"

Та якщо питання "Звідки Ви?"

means "Which place goes deepest inside you

означає "Яке місце западає Вам глибоко в душу,

and where do you try to spend most of your time?"

і де Ви намагаєтесь провести більшість свого часу?",

then I'm Japanese,

в такому випадку я - японець,

because I've been living as much as I can

оскільки бував так довго, як міг

for the last 25 years in Japan.

протягом останніх 25 років в Японії.

Except, all of those years I've been there on a tourist visa,

Хоча всі ці роки я був там з туристичною візою

and I'm fairly sure not many Japanese

і цілком впевнений, що небагато японців

would want to consider me one of them.

хотіли б бачити мене одним з них.

And I say all this just to stress

І сказав я це все, аби наголосити на тому,

how very old-fashioned and straightforward

наскільки старомодним та однозначним

my background is,

є моє походження,

because when I go to Hong Kong or Sydney or Vancouver,

адже коли я потрапляю до Гонконгу, Сіднею, або Ванкувера,

most of the kids I meet

здебільшого діти, яких я зустрічаю,

are much more international and multi-cultured than I am.

є більш інтернаціональні та мультикультурні, ніж я.

And they have one home associated with their parents,

І в них є один дім, що асоціюється з батьками,

but another associated with their partners,

інший - з їхніми коханими,

a third connected maybe with the place where they happen to be,

а третій - пов'язаний з місцем, де їм доводиться бувати,

a fourth connected with the place they dream of being,

четвертий - з місцем їхніх мрій,

and many more besides.

та багато інших місць попри це.

And their whole life will be spent taking pieces

І все життя вони проводитимуть, збираючи частинки

of many different places and putting them together

різноманітних місць, та складатимуть їх разом

into a stained glass whole.

в єдиний вітраж.

Home for them is really a work in progress.

Дім для них є дійсно незавершеним проектом.

It's like a project on which they're constantly adding

Наче проект, до якого вони постійно додають

upgrades and improvements and corrections.

покращення, вдосконалення та виправлення.

And for more and more of us,

І для більшості з нас

home has really less to do with a piece of soil

дім, насправді, все менше асоціюється з клаптиком землі,

than, you could say, with a piece of soul.

а радше, скажімо, з частинкою душі.

If somebody suddenly asks me, "Where's your home?"

Якщо раптом хтось мене запитає: "Де твій дім?"

I think about my sweetheart or my closest friends

Я подумаю про мою кохану, або ж про близьких друзів,

or the songs that travel with me wherever I happen to be.

чи про пісні, які мандрують зі мною, де б я не був.

And I'd always felt this way,

І я завше так почувався,

but it really came home to me, as it were,

але направду зрозумів, чим є дім для мене,

some years ago when I was climbing up the stairs

кілька років тому, коли підіймався сходами

in my parents' house in California,

у будинку моїх батьків у Каліфорнії,

and I looked through the living room windows

я подивився через вікна у вітальні,

and I saw that we were encircled by 70-foot flames,

і побачив, що ми оточені 20-метровим полум'ям,

one of those wildfires that regularly tear through

однією з тих лісових пожеж, які регулярно лютують

the hills of California and many other such places.

на схилах Каліфорнії та в інших схожих місцях.

And three hours later, that fire had reduced

Три години потому вогонь перетворив

my home and every last thing in it

мій дім і кожнісіньку річ в ньому,

except for me to ash.

крім мене, в попіл.

And when I woke up the next morning,

Коли я прокинувся наступного ранку,

I was sleeping on a friend's floor,

то спав на підлозі у свого друга,

the only thing I had in the world was a toothbrush

і єдине в світі, що я мав, була зубна щітка,

I had just bought from an all-night supermarket.

яку я саме придбав в цілодобовому супермаркеті.

Of course, if anybody asked me then,

Звісно, якщо б тоді хтось мене спитав:

"Where is your home?"

"Де твій дім?",

I literally couldn't point to any physical construction.

я б не зміг буквально вказати на жодну фізичну конструкцію.

My home would have to be whatever I carried around inside me.

Моїм домом мало бути все те, що я ніс всередині себе.

And in so many ways, I think this is a terrific liberation.

Я вважаю, що в багатьох випадках - це приголомшливе звільнення.

Because when my grandparents were born,

Бо коли народились мої дідусь та бабуся,

they pretty much had their sense of home,

вони мали досить чітке уявлення дому,

their sense of community, even their sense of enmity,

відчуття спільноти, навіть певне відчуття неприязні,

assigned to them at birth,

привите їм від народження,

and didn't have much chance of stepping outside of that.

і в них не було значних шансів вийти поза ці уявлення.

And nowadays, at least some of us can choose our sense of home,

І тепер, принаймні дехто з нас, може обрати своє власне відчуття дому,

create our sense of community,

створити свій образ спільноти,

fashion our sense of self, and in so doing

спроектувати самовідчуття, і творячи це,

maybe step a little beyond

можливо, трохи вийти за межі

some of the black and white divisions

чорно-білих поділів

of our grandparents' age.

часів наших дідів та бабусь.

No coincidence that the president

Не випадково президент

of the strongest nation on Earth is half-Kenyan,

найсильнішої нації на Землі - наполовину кенієць,

partly raised in Indonesia,

вихований в Індонезії,

has a Chinese-Canadian brother-in-law.

а його швагро має китайсько-канадське походження.

The number of people living in countries not their own

Кількість людей, що живуть не в своїх країнах,

now comes to 220 million,

зараз сягає 220 мільйонів,

and that's an almost unimaginable number,

і це майже неймовірне число,

but it means that if you took the whole population of Canada

Тобто це означає, якщо взяти все населення Канади

and the whole population of Australia

та все населення Австралії,

and then the whole population of Australia again

тоді ще раз все населення Австралії

and the whole population of Canada again

разом з Канадою

and doubled that number,

і помножити надвоє,

you would still have fewer people than belong

у вас все одно буде менше людей, ніж тих, що належать

to this great floating tribe.

до цього величезного мігруючого племені.

And the number of us who live outside

А кількість тих, хто живе поза

the old nation-state categories is increasing so quickly,

категоріями національних держав, зростає настільки швидко,

by 64 million just in the last 12 years,

зокрема до 64 мільйонів за останніх 12 років,

that soon there will be more of us than there are Americans.

що скоро нас буде більше, ніж американців.

Already, we represent the fifth-largest nation on Earth.

Ми вже репрезентуємо п'яту за величиною націю на Землі.

And in fact, in Canada's largest city, Toronto,

Фактично у найбільшому місті Канади, Торонто,

the average resident today is what used to be called

середньостатистичний житель сьогодні

a foreigner, somebody born in a very different country.

є іноземцем, народженим у зовсім іншій країні.

And I've always felt that the beauty of being surrounded by the foreign

Я завжди відчував, що краса перебування в оточенні іноземців

is that it slaps you awake.

полягає у тому, що це весь час додає тобі бадьорості.

You can't take anything for granted.

Ти не можеш приймати нічого як належне.

Travel, for me, is a little bit like being in love,

Мандрівка для мене є чимось на кшталт закоханості,

because suddenly all your senses are at the setting marked "on."

адже раптово всі твої відчуття "вмикаються".

Suddenly you're alert to the secret patterns of the world.

Несподівано ти стаєш відкритим до потаємних схем світу.

The real voyage of discovery, as Marcel Proust famously said,

Справжнє відкриття полягає, як говорив Марсель Пруст,

consists not in seeing new sights,

не в тому, щоб побачити нові горизонти,

but in looking with new eyes.

а щоб поглянути на них новими очима.

And of course, once you have new eyes,

Звісно, коли у тебе - нові очі,

even the old sights, even your home

тоді навіть старі обрії, навіть твій дім

become something different.

стає чимось іншим.

Many of the people living in countries not their own

Багато з тих, хто живе не у своїй країні, -

are refugees who never wanted to leave home

біженці, які ніколи не хотіли покидати домівки

and ache to go back home.

і щосили прагнуть повернутися додому.

But for the fortunate among us,

Для деяких щасливчиків серед нас

I think the age of movement brings exhilarating new possibilities.

епоха переміщення приносить нові запаморочливі можливості.

Certainly when I'm traveling,

Безсумнівно, коли я мандрую,

especially to the major cities of the world,

особливо до великих міст світу,

the typical person I meet today

пересічна особа, яку я зустрічаю,

will be, let's say, a half-Korean, half-German young woman

може виявитись, скажімо, наполовину кореянкою, наполовину німкенею,

living in Paris.

котра живе у Парижі.

And as soon as she meets a half-Thai,

Коли вона зустрічає хлопця, котрий є наполовину тайцем,

half-Canadian young guy from Edinburgh,

наполовину канадійцем з Единбургу,

she recognizes him as kin.

вона бачить в ньому споріднену душу.

She realizes that she probably has much more in common with him

І усвідомлює, що ймовірно, з ним вона має значно більше спільного,

than with anybody entirely of Korea or entirely of Germany.

ніж з будь-ким іншим у всій Кореї чи Німеччині.

So they become friends. They fall in love.

Отож, вони стають друзями. Вони закохуються.

They move to New York City.

Переїжджають у Нью-Йорк.

(Laughter)

(Сміх)

Or Edinburgh.

Або Единбург.

And the little girl who arises out of their union

І маленька дівчинка, яка з'являється внаслідок їхнього союзу,

will of course be not Korean or German

звісно буде не з Кореї чи Німеччини,

or French or Thai or Scotch or Canadian

з Франції чи Тайланду, або з Шотландії чи Канади,

or even American, but a wonderful

або навіть з США, натомість вона буде

and constantly evolving mix of all those places.

чудовим поєднанням усіх цих місць, яке постійно вдосконалюється.

And potentially, everything about the way

І можливо, те, в який спосіб

that young woman dreams about the world,

ця молода жінка мріє про світ,

writes about the world, thinks about the world,

пише про світ, думає про світ,

could be something different,

могло б бути зовсім іншим,

because it comes out of this almost unprecedented

оскільки це виходить з такої майже безпрецедентної

blend of cultures.

суміші культур.

Where you come from now is much less important

Те, звідки ти походиш, відтепер є менш важливим,

than where you're going.

ніж те, куди прямуєш.

More and more of us are rooted in the future

Все більше й більше з нас закорінюються у майбутньому

or the present tense as much as in the past.

чи теперішньому часі, ніж у минулому.

And home, we know, is not just the place

А дім, як ми знаємо, є не лише місцем,

where you happen to be born.

де тобі судилось народитися.

It's the place where you become yourself.

Це місце, де ти стаєш собою.

And yet,

Та все ж

there is one great problem with movement,

є одна проблема з переміщенням,

and that is that it's really hard to get your bearings

це те, що дійсно важко почати відносини,

when you're in midair.

коли ти у стані невизначеності.

Some years ago, I noticed that I had accumulated

Декілька років тому я помітив, що в мене назбирався

one million miles on United Airlines alone.

один мільйон миль в польотах з United Airlines.

You all know that crazy system,

Ви всі чудово знаєте цю божевільну систему:

six days in hell, you get the seventh day free.

6 днів пекла, 7-ий - отримуєте безкоштовно.

(Laughter)

(Сміх)

And I began to think that really,

Власне, я почав думати, що дійсно

movement was only as good as the sense of stillness

переміщення є хорошим в сенсі умиротворення,

that you could bring to it to put it into perspective.

і можна прийти до цього, якщо розглядати його в перспективі.

And eight months after my house burned down,

Вісім місяців після того, як згорів мій будинок,

I ran into a friend who taught at a local high school,

я випадково зустрівся з другом, який вчителює в місцевій школі,

and he said, "I've got the perfect place for you."

Він сказав: "Маю для тебе ідеальне місце".

"Really?" I said. I'm always a bit skeptical

"Справді?", - перепитав я. Я завжди радше скептичний,

when people say things like that.

коли люди говорять подібне.

"No, honestly," he went on,

"Справді, - продовжував він, -

"it's only three hours away by car,

тільки 3 години їзди автомобілем звідси,

and it's not very expensive,

не надто дорого,

and it's probably not like anywhere you've stayed before."

і, швидше за все, не схоже ні на що, де ти раніше мешкав".

"Hmm." I was beginning to get slightly intrigued. "What is it?"

Хм. Я був трішки заінтригований. "Ну і що це?"

"Well —" Here my friend hemmed and hawed —

"Ну, - тут мій друг почав затинатися та бурмотіти -

"Well, actually it's a Catholic hermitage."

ну, власне, це католицький притулок".

This was the wrong answer.

Це була неправильна відповідь.

I had spent 15 years in Anglican schools,

Я провів 15 років в англіканських школах,

so I had had enough hymnals and crosses to last me a lifetime.

тому мені було більш, ніж досить псалтирів та хрестів на все життя.

Several lifetimes, actually.

Власне, на кілька життів.

But my friend assured me that he wasn't Catholic,

Та мій друг запевнив мене, що ані він,

nor were most of his students,

ні більшість його студентів не є католиками,

but he took his classes there every spring.

проте кожної весни він проводив там заняття.

And as he had it, even the most restless, distractible,

І поки тривало його навчання, навіть найбільш невгамовний,

testosterone-addled 15-year-old Californian boy

15-літній каліфорнійський хлопець, передозований тестостероном,

only had to spend three days in silence

потребував лише 3 дні у тиші,

and something in him cooled down and cleared out.

і щось у ньому остигло та очистилось.

He found himself.

Він знайшов себе.

And I thought, "Anything that works for a 15-year-old boy

Я подумав, все, що підходить для 15-літнього хлопця,

ought to work for me."

повинно спрацювати й для мене.

So I got in my car, and I drove three hours north

Отож, я сів в авто, і проїхав 3 години на північ

along the coast,

вздовж узбережжя,

and the roads grew emptier and narrower,

дороги спорожніли та повужчали,

and then I turned onto an even narrower path,

далі я звернув на ще вужчий шлях,

barely paved, that snaked for two miles

майже без покриття, який звивався 3 км

up to the top of a mountain.

до вершини гори.

And when I got out of my car,

Коли я вийшов з авто,

the air was pulsing.

повітря пульсувало.

The whole place was absolutely silent,

Місцина була абсолютно тихою,

but the silence wasn't an absence of noise.

але ця тиша не полягала у відсутності шуму.

It was really a presence of a kind of energy or quickening.

Радше це було щось на зразок енергії або оживання.

And at my feet was the great, still blue plate

Біля моїх ніг розкинулось величне, непорушне блакитне плато

of the Pacific Ocean.

Тихого океану.

All around me were 800 acres of wild dry brush.

Довкола мене було 320 гектарів дикого сухого чагарника.

And I went down to the room in which I was to be sleeping.

Я спустився до кімнати, в якій мав ночувати.

Small but eminently comfortable,

Невелика, проте надзвичайно комфортна,

it had a bed and a rocking chair

у ній було ліжко і крісло-гойдалка,

and a long desk and even longer picture windows

довгий стіл та ще довші венеціанські вікна

looking out on a small, private, walled garden,

з виглядом на невеликий приватний обнесений стіною сад,

and then 1,200 feet of golden pampas grass

а також 370 метрів золотої трави пампасів,

running down to the sea.

що спускались до моря.

And I sat down, and I began to write,

Я сів і почав писати,

and write, and write,

писати, і ще раз писати,

even though I'd gone there really to get away from my desk.

попри те, що приїхав туди, щоб втекти від свого письмового стола.

And by the time I got up, four hours had passed.

Перш ніж я підвівся, минуло 4 години.

Night had fallen,

Настала ніч,

and I went out under this great overturned saltshaker of stars,

я вийшов на прогулянку під цією величезною перевернутою

and I could see the tail lights of cars

сільничкою зірок, я міг бачити задні вогні автомобілів,

disappearing around the headlands 12 miles to the south.

що зникають за мисами в 20-ти кілометрах на південь.

And it really seemed like my concerns of the previous day

Насправді виглядало так, наче мої турботи вчорашнього дня

vanishing.

зникають.

And the next day, when I woke up

Наступного дня, коли я прокинувся

in the absence of telephones and TVs and laptops,

серед відсутності телефонів, телевізорів та лептопів,

the days seemed to stretch for a thousand hours.

здавалось, ніби дні тягнулись тисячу годин.

It was really all the freedom I know when I'm traveling,

Насправді, це була повнота свободи, яку я пізнав у мандрах,

but it also profoundly felt like coming home.

хоч водночас глибоко відчувалось, наче я вдома.

And I'm not a religious person,

Я не релігійна людина,

so I didn't go to the services.

тому не ходив на літургії.

I didn't consult the monks for guidance.

Я не просив монахів про наставництво.

I just took walks along the monastery road

А лише прогулювався вздовж монастирської дороги

and sent postcards to loved ones.

і надсилав листівки дорогим мені людям.

I looked at the clouds,

Я дивився на хмари,

and I did what is hardest of all for me to do usually,

і робив те, що для мене зазвичай найважче за все, -

which is nothing at all.

я не робив нічого.

And I started to go back to this place,

Я повертався до цього місця,

and I noticed that I was doing my most important work there

і помітив, що найважливішу роботу я робив саме тут,

invisibly just by sitting still,

непомітно, просто сидячи спокійно,

and certainly coming to my most critical decisions

і, безсумнівно, прийшов до найбільш важливих рішень

the way I never could when I was racing

у той спосіб, в який ніколи б не зміг,

from the last email to the next appointment.

розриваючись між останнім імейлом та наступною зустріччю.

And I began to think that something in me

Я подумав, що щось в мені

had really been crying out for stillness,

дійсно вже давно благало про тишу,

but of course I couldn't hear it

та я, звісно, цього не чув,

тому що занадто метушився.

because I was running around so much.

I was like some crazy guy who puts on a blindfold

Я був наче божевільний, який вдягає пов'язку на очі,

and then complains that he can't see a thing.

а тоді скаржиться, що він нічого не бачить.

And I thought back to that wonderful phrase

Мені пригадалась одна чудова фраза

I had learned as a boy from Seneca,

Сенеки, яку я вивчив ще в дитячому віці,

in which he says, "That man is poor

в ній він говорить так: "Бідним є не той,

not who has little but who hankers after more."

хто має мало, але той, хто прагне мати більше".

And, of course, I'm not suggesting

Звісно, я не пропоную

that anybody here go into a monastery.

нікому з аудиторії йти в монастир.

That's not the point.

Не це важливо.

But I do think it's only by stopping movement

Та я переконаний, що лише зупинившись на мить,

that you can see where to go.

ти можеш побачити, куди йти.

And it's only by stepping out of your life and the world

Лише виходячи зі свого життя та світу,

that you can see what you most deeply care about

ти можеш побачити, що для тебе найважливіше,

and find a home.

і знайти дім.

And I've noticed so many people now

Я помітив, що зараз багато людей

take conscious measures to sit quietly for 30 minutes

свідомо вирішують сидіти в тиші протягом 30 хвилин

every morning just collecting themselves

щоранку, просто збираючись з думками,

in one corner of the room without their devices,

в одному кутку кімнати без технічних приладів,

or go running every evening,

або бігати щовечора,

or leave their cell phones behind

або залишати мобільний вдома,

when they go to have a long conversation with a friend.

коли вони йдуть на довгу розмову з другом.

Movement is a fantastic privilege,

Переміщення - це дивовижний привілей,

and it allows us to do so much that our grandparents

що дозволяє нам робити багато такого, про що наші дідусі та бабусі

could never have dreamed of doing.

навіть не могли мріяти.

But movement, ultimately,

Однак переміщення має значення

only has a meaning if you have a home to go back to.

тільки тоді, коли ви маєте дім, куди повернутись.

And home, in the end, is of course

А дім - це, звісно, не те

not just the place where you sleep.

місце, де ви спите.

It's the place where you stand.

Це місце, де ви твердо стоїте.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)