Ali Carr-Chellman: Gaming to re-engage boys in learning

Перекладач: Hanna Leliv Утверджено: Tetyana Bogdan

Хочу повідомити вам,

So I'm here to tell you that we have a problem with boys,

що ми маємо проблеми з хлопцями,

and it's a serious problem with boys.

і то серйозні проблеми.

Їхня культура не спрацьовує в школі,

Their culture isn't working in schools,

and I'm going to share with you ways

і я поділюся з Вами способом,

that we can think about overcoming that problem.

який, на мій погляд, подолає цю проблему.

First, I want to start by saying, this is a boy,

По-перше, почну з того, що це хлопчик,

and this is a girl,

а це дівчинка,

а це найпоширеніші стереотипи

and this is probably stereotypically what you think of as a boy and a girl.

щодо хлопчика і дівчинки.

If I essentialize gender for you today, then you can dismiss what I have to say.

Якщо я опишу гендерні відмінності набором якостей і властивостей,

то ви можете відкинути мої слова.

So I'm not going to do that, I'm not interested in doing that.

Тому я цього не робитиму. Мені це нецікаво.

Це інший тип хлопця та інший тип дівчини.

This is a different kind of boy and a different kind of girl.

So the point here is that not all boys exist within these rigid boundaries

Справа в тому, що не всі хлопці

існують у жорстких рамках

наших переконань щодо хлопців і дівчат.

of what we think of as boys and girls,

and not all girls exist within those rigid boundaries

І не всі дівчата живуть у жорстких рамках

of what we think of as girls.

наших думок щодо дівчат.

But, in fact, most boys tend to be a certain way,

Насправді, більшість хлопців мають певні схильності,

і більшість дівчат мають певні схильності.

and most girls tend to be a certain way.

І справа в тім, що у випадку хлопців

And the point is that, for boys,

the way that they exist and the culture that they embrace

їх спосіб життя та культура, яку вони підтримують,

isn't working well in schools now.

не вписуються у шкільне середовище.

Звідки ми про це знаємо?

How do we know that?

The 100 girls project tells us some really nice statistics.

Проект "Сотня дівчат"

дав нам досить цікаву статистику.

For example, for every 100 girls that are suspended from school,

Наприклад, на кожних 100 дівчат, яких тимчасово усувають від занять,

there are 250 boys that are suspended from school.

припадає 250 хлопців, яких тимчасово усувають від занять.

For every 100 girls who are expelled from school,

На кожних 100 дівчат, яких виключають зі школи,

there are 335 boys who are expelled from school.

припадає 335 хлопців, яких виключають зі школи.

For every 100 girls in special education,

На кожних 100 дівчат у закладах спеціальної освіти

there are 217 boys.

припадає 217 хлопців.

For every 100 girls with a learning disability,

На кожних 100 дівчат із труднощами у навчанні

припадає 276 хлопців.

there are 276 boys.

For every 100 girls with an emotional disturbance diagnosed,

На кожних 100 дівчат

з діагностованим емоційним порушенням

маємо 324 хлопці.

we have 324 boys.

And by the way, all of these numbers are significantly higher

До речі, всі ці показники значно вищі,

якщо ви темношкірий,

if you happen to be black,

if you happen to be poor,

якщо ви бідний,

if you happen to exist in an overcrowded school.

або якщо ви навчаєтесь у переповненій школі.

And if you are a boy,

А якщо ви хлопець,

you're four times as likely to be diagnosed with ADHD --

то ви маєте в чотири рази більше шансів

отримати діагноз

Attention Deficit Hyperactivity Disorder.

"синдром дефіциту уваги з гіперактивністю".

Now there is another side to this.

Але є і зворотний бік медалі.

And it is important that we recognize that women still need help in school,

Важливо визнати, що

жінки усе ще потребують допомоги в школі,

що зарплати все ще значно нижчі,

that salaries are still significantly lower,

навіть якщо вони регулюються за видом роботи,

even when controlled for job types,

and that girls have continued to struggle in math and science for years.

і що дівчата роками ведуть відчайдушну

боротьбу з математикою і точними науками.

That's all true.

Усе це правда.

Nothing about that prevents us

Але ніщо не заважає нам

from paying attention to the literacy needs

звертати увагу на грамотність

of our boys between ages three and 13.

наших хлопців віком від трьох до тринадцяти.

І це нормально.

And so we should.

In fact, what we ought to do is take a page from their playbook,

Насправді нам слід запозичити їх стратегічний план,

because the initiatives and programs that have been set in place

адже ініціативи і програми,

які роками існують

for women in science and engineering and mathematics are fantastic.

для жінок у точних науках, інженерії та математиці

просто фантастичні.

They've done a lot of good for girls in these situations,

Вони принесли багато користі

дівчатам у цих ситуаціях,

and we ought to be thinking about how we can make that happen for boys too

і нам слід поміркувати,

як принести цю ж користь хлопцям

in their younger years.

молодшого віку.

Even in their older years,

Навіть коли вони вже підросли,

what we find is that there's still a problem.

ми далі стикаємося з проблемою.

When we look at the universities,

Погляньмо на університети.

60 percent of baccalaureate degrees are going to women now,

60 відсотків дипломів бакалавра здобувають жінки,

which is a significant shift.

а це серйозна зміна.

And in fact, university administrators are a little uncomfortable about the idea

Навіть керівники університетів

переймаються думкою, що

that we may be getting close to 70 percent female population in universities.

ми наближаємося до 70 відсотків

жінок у вищій школі.

Адміністрація університету хвилюється через це,

This makes university administrators very nervous,

because girls don't want to go to schools that don't have boys.

бо дівчата не хочуть поступати туди, де нема хлопців.

And so we're starting to see

І от на наших очах починають засновувати

the establishment of men centers and men studies

чоловічі центри і чоловічі дослідження,

щоб придумати, як привабити чоловіків

to think about how do we engage men in their experiences in the university.

до університету.

Викладачі скажуть вам,

If you talk to faculty, they may say, "Ugh. Yeah, well,

"Ах, вони грають відеоігри,

they're playing video games,

and they're gambling online all night long,

цілісіньку ніч грають в азартні ігри в інтернеті,

and they're playing World of Warcraft,

грають у World of Warcraft,

and that's affecting their academic achievement."

і це впливає

на їх успішність".

Guess what?

Знаєте що?

Video games are not the cause.

Відеоігри - це не причина.

Video games are a symptom.

Відеоігри - це симптом.

They were turned off a long time before they got here.

Їм відбили охоту до навчання

задовго до цього.

So let's talk about why they got turned off

Поговорімо про те, чому їм відбили охоту,

коли їм було від трьох до тринадцяти років.

when they were between the ages of three and 13.

На мою думку, існує три причини,

There are three reasons that I believe

чому хлопці випали

that boys are out of sync with the culture of schools today.

зі шкільної культури.

Перша причина - абсолютна нетерпимість.

The first is zero tolerance.

A kindergarten teacher I know, her son donated all of his toys to her,

Я знаю одну вчительку в дитячому садочку.

Її син подарував їй усі свої іграшки.

and when he did, she had to go through and pull out all the little plastic guns.

Опісля вона мусила взяти кожну іграшку

і повитягувати всі оті пластмасові пістолетики.

You can't have plastic knives and swords and axes

Адже пластмасовим ножам, шаблям і сокирам,

and all that kind of thing in a kindergarten classroom.

та іншим подібним речам

не місце у дитячому садочку.

What is it that we're afraid that this young man is going to do with this gun?

Яких дій ми боїмося від хлопця з тим пістолетом?

I mean, really.

Ні, справді.

But here he stands as testament

Його приклад підтверджує, що

to the fact that you can't roughhouse on the playground today.

на дитячому майданчику не можна бешкетувати.

Now I'm not advocating for bullies.

Я не підтримую шибеників.

I'm not suggesting that we need to be allowing guns and knives in the school.

Я не пропоную дозволити

приносити пістолети і ножі у школу.

But when we say that an Eagle Scout in a high school classroom

Але коли ми кажемо, що

"Орлиного скаута" - старшокласника,

чия закрита машина стоїть на стоянці,

who has a locked parked car in the parking lot and a penknife in it,

а в ній лежить складаний ножик,

has to be suspended from school,

слід відсторонити від занять,

I think we may have gone a little too far with zero tolerance.

ми заходимо задалеко зі своєю абсолютною нетерпимістю.

Another way that zero tolerance lives itself out

Крім того, абсолютна нетерпимість втілюється у хлопчачих творах.

is in the writing of boys.

У більшості шкіл

In a lot of classrooms today,

you're not allowed to write about anything that's violent.

заборонено писати про насилля.

Не можна писати про будь-що,

You're not allowed to write about anything that has to do with video games.

пов'язане з відеоіграми - ці теми заборонені.

These topics are banned.

Хлопець приходить зі школи зі словами,

Boy comes home from school, and he says,

"Я ненавиджу твори".

"I hate writing."

"Why do you hate writing, son? What's wrong with writing?"

"Чому ти ненавидиш твори, сину? Що в них поганого?"

"Я мушу писати, що вона мені каже писати".

"Now I have to write what she tells me to write."

"OK, what is she telling you to write?"

"Гаразд, що вона каже тобі писати?"

"Poems. I have to write poems.

"Вірші. Я мушу писати вірші.

And little moments in my life.

І про миттєвості з мого життя.

I don't want to write that stuff."

Я не хочу писати такі дурниці".

"Гаразд. Що ж ти хочеш писати? Про що ти хочеш писати?"

"Well, what do you want to write?

What do you want to write about?"

"Я хочу писати про відеоігри. Я хочу писати, як прокачати персонажа.

"I want to write about video games. I want to write about leveling-up.

Я хочу писати про цей страшенно цікавий світ.

I want to write about this really interesting world.

Я хочу писати про торнадо, яке вривається у наш дім,

I want to write about a tornado that comes into our house

вибиває всі вікна,

and blows all the windows out,

знищує всі меблі і вбиває усіх".

and ruins all the furniture and kills everybody."

"Гаразд. Добре".

"All right. OK."

Ви розповідаєте це вчителю,

You tell a teacher that, and they'll ask you, in all seriousness,

а він цілком серйозно питає вас,

"Should we send this child to the psychologist?"

"Може вашу дитину слід скерувати до психолога?"

And the answer is no, he's just a boy.

І ви відповідаєте - ні, він всього лиш хлопець.

He's just a little boy.

Всього лише хлоп'я.

It's not OK to write these kinds of things in classrooms today.

Сьогодні про такі речі не прийнято

писати у класі.

Отож це перша причина:

So that's the first reason:

Zero tolerance policies and the way they're lived out.

політика абсолютної нетерпимості і її втілення.

The next reason that boys' cultures are out of sync with school cultures:

Наступна причина, чому хлопчача культура не вписується у шкільну культуру:

вчителів-чоловіків менше, ніж жінок.

there are fewer male teachers.

Anybody who's over 15 doesn't know what this means,

Будь-хто, старший п'ятнадцяти, не знає, що це значить,

because in the last 10 years,

бо за останні десять років

the number of elementary school classroom teachers has been cut in half.

кількість вчителів молодших класів

знизилася вдвічі.

We went from 14 percent to seven percent.

Від чотирнадцяти відсотків

до семи.

That means that 93 percent of the teachers

Це означає, що 93 відсотки вчителів,

that our young men get in elementary classrooms are women.

які вчать наших хлопців у молодших класах,

це жінки.

Now what's the problem with this?

Чому це проблема?

Women are great, yep, absolutely.

Жінки чудові. Безперечно.

Але рольові моделі чоловіків,

But male role models for boys that say it's all right to be smart --

які кажуть, що бути розумним - добре,

це їх батьки, пастори,

they've got dads, they've got pastors, they've got Cub Scout leaders,

ватажки молодших скаутів.

but ultimately, six hours a day, five days a week

Водночас, шість годин на день, п'ять днів на тиждень

they're spending in a classroom,

вони проводять у класі,

а у більшості класів

and most of those classrooms are not places where men exist.

чоловіки не існують.

And so they say, I guess this really isn't a place for boys.

Тому вони кажуть, напевно, це справді не місце для хлопців.

Це місце для дівчат.

This is a place for girls.

Мені це не дуже добре вдається,

And I'm not very good at this,

so I guess I'd better go play video games

то напевно я ліпше

піду пограю відеоігри, займусь спортом чи ще чимось,

or get into sports, or something like that,

because I obviously don't belong here.

бо тут мені певно не місце.

Men don't belong here, that's pretty obvious.

Чоловікам тут не місце, це доволі очевидно.

So that may be a very direct way that we see it happen.

Це досить явний

перебіг подій.

Непримітною залишається

But less directly, the lack of male presence in the culture --

низька присутність чоловіків у культурі.

you've got a teachers' lounge, and they're having a conversation

Учительська.

Йде мова

about Joey and Johnny who beat each other up on the playground.

про Джої та Джонні, які побилися на дитячому майданчику.

"Що будемо робити з цими хлопцями?"

"What are we going to do with these boys?"

Відповідь на це питання залежить від тих, хто сидить на столом.

The answer to that question changes

depending on who's sitting around that table.

Чи сидять за столом чоловіки?

Are there men around that table?

Чи сидять за столом матері, які виховали хлопців?

Are there moms who've raised boys around that table?

Побачите, що розмова змінює русло,

You'll see, the conversation changes

depending upon who's sitting around the table.

залежно від того, хто сидить за столом.

Third reason that boys are out of sync with school today:

Третя причина, чому хлопці не вписуються у теперішню школу:

Kindergarten is the old second grade, folks.

дитячий садок - це колишній другий клас, друзі.

We have a serious compression of the curriculum happening out there.

Там не на жарт ущільнили шкільну програму.

When you're three, you better be able to write your name legibly,

Коли вам три роки, мусите вміти розбірливо написати своє ім'я,

інакше ми визнаємо це затримкою розвитку.

or else we'll consider it a developmental delay.

Перед тим, як піти у перший клас,

By the time you're in first grade,

ви мусите вміти читати цілі абзаци тексту,

you should be able to read paragraphs of text

може з картинками, а може без,

with maybe a picture, maybe not, in a book of maybe 25 to 30 pages.

з книжки на 25 чи 30 сторінок.

If you don't,

Інакше ми запишемо вас

we're probably going to be putting you into a Title I special reading program.

у спеціальну програму читання Title 1.

Вчителі програми Title 1 скажуть,

And if you ask Title I teachers, they'll tell you

що у тій програмі на одну дівчинку припадає чотири-п'ять хлопчиків

they've got about four or five boys for every girl that's in their program,

у молодших класах.

in the elementary grades.

Чому це проблема?

The reason that this is a problem

is because the message that boys are getting

Тому що хлопці отримують такий посил:

is, "You need to do what the teacher asks you to do all the time."

"увесь час слід робити те,

що каже вчитель".

The teacher's salary depends on "No Child Left Behind"

Зарплата вчителя залежить від

закону "Жодної дитини позаду" і "Перегони до вершини",

and "Race to the Top" and accountability and testing

а також від звітності, тестів

and all of this.

і усього решти.

So she has to figure out a way to get all these boys

Учителька мусить придумати,

як викласти цю всю програму хлопцям

through this curriculum -- and girls.

і дівчатам.

Ущільнена програма не підходить

This compressed curriculum is bad for all active kids.

усім активним дітям.

And what happens is,

І врешті-решт

she says, "Please, sit down, be quiet, do what you're told,

вона каже, "Будь ласка, сядьте,

не шуміть, робіть, що сказано, дотримуйтеся правил,

follow the rules, manage your time, focus, be a girl."

керуйте своїм часом, зосередьтеся,

будьте дівчинкою".

Ось що вона їм каже.

That's what she tells them.

Це підтекст її слів.

Indirectly, that's what she tells them.

And so this is a very serious problem.

Отож, це страшенно серйозна проблема. Звідки вона взялася?

Where is it coming from? It's coming from us.

Це ми її створили.

(Laughter)

(Сміх)

We want our babies to read when they are six months old.

Ми хочемо, щоб наші немовлята читали, щойно їм виповниться шість місяців.

Have you seen the ads?

Ви бачили рекламу?

We want to live in Lake Wobegon where every child is above average ...

Ми хочемо жити біля озера Вобеґон,

де всі діти мають особливі здібності.

but what this does to our children is really not healthy.

Але ці бажання мають нездоровий вплив на наших дітей.

Це виходить за рамки нормального розвитку,

It's not developmentally appropriate,

and it's particularly bad for boys.

і особливо шкодить хлопцям.

Що тепер робити?

So what do we do?

Нам слід сприймати їх такими, як вони є.

We need to meet them where they are.

We need to put ourselves into boy culture.

Ми мусимо зануритись у хлопчачу культуру.

We need to change the mindset of acceptance in boys

Ми повинні змінити стереотипне

сприйняття хлопців у молодшій школі.

in elementary schools.

More specifically, we can do some very specific things.

Зокрема, ми можемо здійснити певні конкретні речі.

We can design better games.

Ми можемо створити кращі ігри.

Most of the educational games that are out there today

Більшість навчальних ігор на ринку

це всього лише навчальні картки.

are really flashcards.

They're glorified drill and practice.

Це знамениті вправи і практика.

They don't have the depth, the rich narrative

Вони позбавлені глибини і яскравих історій,

that really engaging video games have,

які присутні у захоплюючих відеоіграх,

що справді цікавлять хлопців.

that the boys are really interested in.

Отож, нам слід створити кращі ігри.

So we need to design better games.

We need to talk to teachers and parents and school board members and politicians.

Мусимо поговорити з учителями і батьками,

членами шкільної ради і політиками.

We need to make sure that people see that we need more men in the classroom.

Мусимо дати зрозуміти, що потребуємо більше чоловіків у школі.

Мусимо проаналізувати нашу політику абсолютної нетерпимості.

We need to look carefully at our zero tolerance policies.

Чи вона потрібна?

Do they make sense?

Мусимо поміркувати,

We need to think about how to uncompress this curriculum if we can,

як спростити шкільну програму, якщо це можливо,

trying to bring boys back into a space that is comfortable for them.

і повернути хлопців у

комфортний для них простір.

All of those conversations need to be happening.

Усі ці розмови потрібні.

There are some great examples out there of schools --

Існують чудові приклади

таких шкіл.

the New York Times just talked about a school recently.

Нещодавно газета Нью-Йорк Таймс писала про одну школу.

A game designer from the New School

Дизайнер ігор з університету New School

put together a wonderful video gaming school.

розробив чудову школу відеоігор.

But it only treats a few kids, and so this isn't very scalable.

Але вона розрахована на кількох дітей,

а розширити її неможливо.

We have to change the culture and the feelings

Ми повинні змінити культуру і ставлення

that politicians and school board members and parents have

політиків, керівників шкіл і батьків

до прийнятних і неприйнятних речей

about the way we accept and what we accept in our schools today.

у сучасній школі.

We need to find more money for game design.

Слід знайти більше коштів на розробку ігор.

Because good games, really good games, cost money,

Адже хороші ігри, справді хороші ігри, коштують чимало,

а бюджет World of Warcraft направду гігантський.

and World of Warcraft has quite a budget.

Та більшість навчальних ігор можуть лише мріяти про це.

Most of the educational games do not.

З чого ми починали:

Where we started:

my colleagues Mike Petner, Shawn Vashaw, myself,

я і мої колеги - Майк Петнер і Шон Вошов -

we started by trying to look at the teachers' attitudes

почали досліджувати думку вчителів

and find out how do they really feel about gaming,

і їх ставлення

до комп'ютерних ігор.

what do they say about it.

And we discovered that they talk about the kids in their school,

Виявилося, що

вони зневажливо відгукуються

про дітей у їх школі,

who talk about gaming, in pretty demeaning ways.

які грають комп'ютерні ігри.

They say, "Oh, yeah. They're always talking about that stuff.

Вони кажуть, "О так. Вони тільки про це й говорять.

Вони говорять про тих чоловічків із гри,

They're talking about their little action figures

про свої нещасні досягення чи відзнаки,

and their little achievements or merit badges,

or whatever it is that they get.

чи що вони там отримують.

And they're always talking about this stuff."

І вони без упину про це торочать".

And they say these things as if it's OK.

На їх думку, ці слова цілком нормальні.

But if it were your culture, think of how that might feel.

Але якби це була ваша культура,

як би ви почувалися?

It's very uncomfortable to be on the receiving end

Дуже неприємно, коли такі слова

of that kind of language.

стосуються вас.

Їх дратує усе,

They're nervous about anything that has anything to do with violence

що найменшим чином пов'язане з насиллям

because of the zero tolerance policies.

через політику абсолютної нетерпимості.

They are sure that parents and administrators

Вони впевнені, що батьки та керівники не сприймуть нічого іншого.

will never accept anything.

So we really need to think about looking at teacher attitudes

Отож нам справді слід задуматися над ставленням вчителів

and finding ways to change the attitudes,

і знайти шлях змінити його,

so that teachers are much more open and accepting of boy cultures

щоб вчителі стали відкритішими до нового

і впустили хлопчачу культуру у свій клас.

in their classrooms.

Because, ultimately, if we don't,

Інакше нас чекає ситуація,

then we're going to have boys who leave elementary school saying,

коли хлопці закінчуватимуть молодші класи зі словами,

"Мені здається, що це місце якраз для дівчат.

"Well I guess that was just a place for girls, it wasn't for me.

Воно не для мене.

So I've got to do gaming, or I've got to do sports."

Тому я буду грати ігри або займатися спортом".

If we change these things, if we pay attention to these things,

Якщо ми змінимо цю ситуацію, якщо звернемо увагу на ці речі,

and we reengage boys in their learning,

якщо зацікавимо хлопців у навчанні,

they will leave the elementary schools saying, "I'm smart."

то вони закінчуватимуть молодші класи зі словами, "Я розумний".

Дякую.

Thank you.

(Applause)

(Оплески)