Ian Ritchie: The day I turned down Tim Berners-Lee

Перекладач: Marina Ivanova Утверджено: Kato Despati

Well we all know the World Wide Web

Всім нам добре відомо, що всесвітня мережа інтернет

has absolutely transformed publishing, broadcasting,

докорінно змінила видавництво, транслювання,

commerce and social connectivity,

торгівлю та соціальні зв'язки,

but where did it all come from?

але з чого це все почалось?

And I'll quote three people:

Я назву імена троьх людей:

Vannevar Bush, Doug Engelbart and Tim Berners-Lee.

Ванневар Буш, Дуг Енгельбарт та Тім Бернерс-Лі

So let's just run through these guys.

Тож давайте розглянемо кожного з них

This is Vannevar Bush.

Це Ванневар Буш.

Vannevar Bush was the U.S. government's chief scientific adviser during the war.

Він був головним науковим радником уряду США протягом війни.

And in 1945,

А у 1945 році,

he published an article in a magazine called Atlantic Monthly.

він опублікував статтю у журналі "Atlantic Monthly".

And the article was called "As We May Think."

Стаття називалась "Як нам здається".

And what Vannevar Bush was saying

І цим Ванневар Буш хотів показати,

was the way we use information is broken.

що спосіб, в який ми використовуємо інформацію є порушеним.

We don't work in terms of libraries

Ми не функціонуємо як бібліотеки,

and catalog systems and so forth.

реєстри і тому подібне.

The brain works by association.

Мозок працює асоціативно.

With one item in its thought, it snaps instantly to the next item.

З однієї думки, він миттєво переключається на іншу.

And the way information is structured

А спосіб, в який інформацію структуровано,

is totally incapable of keeping up with this process.

не може встигати за цим процесом.

And so he suggested a machine,

Тому він запропонував певний пристрій,

and he called it the memex.

і назвав його "Мемекс".

And the memex would link information,

"Мемекс" мав з'єднувати інформацію,

one piece of information to a related piece of information and so forth.

частину інформацію до пов'язаної з нею інформації, і так далі.

Now this was in 1945.

Це було ще у 1945 році.

A computer in those days

На той час комп'ютери

was something the secret services used to use for code breaking.

використовувалися таємними службами для зламу шифрів.

And nobody knew anything about it.

І ніхто нічого про це не знав.

So this was before the computer was invented.

Тому можна вважати, що це було до створення комп'ютера.

And he proposed this machine called the memex.

І він запропонував пристрій, "Мемекс".

And he had a platform where you linked information to other information,

Який мав платформу, за допомогою якої ви з'єднували одні дані з іншими даними,

and then you could call it up at will.

а потім могли за бажанням відкрити їх.

So spinning forward,

Забігаючи трохи наперед,

one of the guys who read this article was a guy called Doug Engelbart,

одним з тих, хто прочитав цю статтю був хлопець на ім'я Дуг Енгельбарт,

and he was a U.S. Air Force officer.

офіцер повітряних сил США.

And he was reading it in their library in the Far East.

Він читав її у бібліотеці на далекому сході.

And he was so inspired by this article,

І вона настільки надихнула його,

it kind of directed the rest of his life.

що певною мірою задала курс його подальшому життю.

And by the mid-60s, he was able to put this into action

До середини 60-х він зміг втілити цю ідею,

when he worked at the Stanford Research Lab in California.

коли працював у Стенфордській Дослідній лабораторії у Каліфорнії.

He built a system.

Він збудував систему.

The system was designed to augment human intelligence, it was called.

Вважалося, що система мала збільшувати інтелект людей.

And in a premonition of today's world

І ніби з передчуттям сьогодення

of cloud computing and softwares of service,

сповненого комп'ютерів та численних програм,

his system was called NLS

його система називалась NLS -

for oN-Line System.

oN-Line System (Система оНлайн).

And this is Doug Engelbart.

А це - сам Дуг Енгельбарт.

He was giving a presentation at the Fall Joint Computer Conference

Він проводив презентацію на комп'ютерній конференції Fall Joint

in 1968.

1968 року.

What he showed --

Він показав --

he sat on a stage like this, and he demonstrated this system.

він сидів на сцені ось так, і демонстрував свою систему.

He had his head mic like I've got.

Він мав такий самий мікрофон, як я.

And he works this system.

І він працював у своїй системі.

And you can see, he's working between documents

Можна було побачити, як він працює з різними документами,

and graphics and so forth.

графіками та таким іншим.

And he's driving it all

Він керував всім цим

with this platform here,

за допомогою ось цієї платформи,

with a five-finger keyboard

п'ятиклавішної клавіатури

and the world's first computer mouse,

та першої у світі комп'ютерної мишки,

which he specially designed in order to do this system.

яку він спеціально розробив для цієї системи.

So this is where the mouse came from as well.

Тож звідси походить і мишка також.

So this is Doug Engelbart.

Ось таким був Дуг Енгельбарт.

The trouble with Doug Engelbart's system

Єдиною проблемою щодо його системи

was that the computers in those days cost several million pounds.

було те, що комп'ютери на той час коштували кілька мільйонів фунтів.

So for a personal computer,

Вартість персонального комп'ютера,

a few million pounds was like having a personal jet plane;

була рівноцінною вартості особистого літака.

it wasn't really very practical.

Зрозуміло, що це було досить непрактично.

But spin on to the 80s

Але якщо ми перенесемося в 80-ті,

when personal computers did arrive,

коли персональні комп'ютери таки з'явилися у побуті,

then there was room for this kind of system on personal computers.

така система стала доцільною.

And my company, OWL

І моя компанія OWL

built a system called Guide for the Apple Macintosh.

розробила систему під назвою "Інструкції до Apple Macintosh".

And we delivered the world's first hypertext system.

Ми запропонували першу у світі систему гіпертексту.

And this began to get a head of steam.

А далі все закрутилося з їще більшим ентузіазмом.

Apple introduced a thing called HyperCard,

Компанія Apple представила HyperCard

and they made a bit of a fuss about it.

і зробила з цього сенсацію.

They had a 12-page supplement in the Wall Street Journal the day it launched.

Розробники опублікували додаток на 12 сторінок у Wall Street Journal в день запуску програми.

The magazines started to cover it.

Журнали почали публікувати інформацію про неї.

Byte magazine and Communications at the ACM

У таких журналах як Byte та Communications at the ACM

had special issues covering hypertext.

були спеціальні номери з огляду гіпертексту.

We developed a PC version of this product

Ми розробили версію цього продукту дла ПК

as well as the Macintosh version.

таку саму як і для Макінтоша.

And our PC version became quite mature.

І наша ПК-версія стала досить повноцінною.

These are some examples of this system in action in the late 80s.

Існує кілька прикладів застосування цієї системи наприкінці 80-х.

You were able to deliver documents, were able to do it over networks.

Можна було передавати документи навіть по мережі.

We developed a system such

Ми створили систему так,

that it had a markup language based on html.

що вона мала складнішу мову, на основі html-коду.

We called it hml: hypertext markup language.

Ми назвали її hml: мова гіпертекстової розмітки.

And the system was capable of doing

І ця система могла опрацьовувати

very, very large documentation systems over computer networks.

величезні об'єми документації через комп'ютерні мережі.

So I took this system to a trade show in Versailles near Paris

Тож я повіз її на вситавку-продаж до Версалю, біля Парижа,

in late November 1990.

наприкінці листопада 1990 року.

And I was approached by a nice young man called Tim Berners-Lee

І до мене підійшов приємний молодий чоловік на ім'я Тім Бернерс-Лі,

who said, "Are you Ian Ritchie?" and I said, "Yeah."

який запитав: "Це ви Ян Річі?" І я відповів: "Так".

And he said, "I need to talk to you."

Тоді він сказав: "Мені треба з вами поговорити".

And he told me about his proposed system called the World Wide Web.

А потім розповів мені про свою систему Всесвітньої Мережі Інтернет.

And I thought, well, that's got a pretentious name,

А я подумав, ну нічого собі, така претензійна назва,

especially since the whole system ran on his computer in his office.

для системи, яка працювала на його офісному комп`ютері.

But he was completely convinced that his World Wide Web

Але він був цілком переконаний, що ця Всесвітня Мережа Інтернет

would take over the world one day.

одного дня підкорить весь світ.

And he tried to persuade me to write the browser for it,

І він намагався переконати мене написати для неї браузер,

because his system didn't have any graphics or fonts or layout or anything;

оскільки його система не мала ані графіки, ані шрифтів, ні макету, нічого.

it was just plain text.

Це був просто звичайний текст.

I thought, well, you know, interesting,

Я подумав, що-ж, це звісно цікаво,

but a guy from CERN, he's not going to do this.

але працівник рівня Європейського Центру Ядерних Досліджень не буде цим займатись.

So we didn't do it.

І ми відмовились.

In the next couple of years,

Протягом наступних кількох років

the hypertext community didn't recognize him either.

гіпертекстова спільнота також не визнавала його.

In 1992, his paper was rejected for the Hypertext Conference.

У 1992 році його доповідь не прийняли до розгляду на Конференції з питань гіпертексту.

In 1993,

У 1993 році

there was a table at the conference in Seattle,

на конференції в Сіетлі було обговорення,

and a guy called Marc Andreessen

і хлопець на ім'я Марк Андрісен

was demonstrating his little browser for the World Wide Web.

представляв свій маленький браузер для Всесвітньої Мережі Інтернет.

And I saw it, and I thought, yep, that's it.

Я це побачив і подумав, точно, це те, що треба.

And the very next year, in 1994, we had the conference here in Edinburgh,

І вже наступного року, в 1994, ми проводили конференцію тут в Едінбурзі,

and I had no opposition in having Tim Berners-Lee as the keynote speaker.

і зовсім не заперечували, щоб Тім Бернерс-Лі був головним доповідачем.

So that puts me in pretty illustrious company.

І це зачислює мене до дещо "прославленої" групи людей.

There was a guy called Dick Rowe

Був такий собі Дік Роув,

who was at Decca Records and turned down The Beatles.

який працював у Decca Records і відмовив у записі групі Бітлз.

There was a guy called Gary Kildall

Ще був Гері Кілдал,

who went flying his plane

який літав на своєму літаку,

when IBM came looking for an operating system

коли представники IBM прийшли до нього по операційну систему

for the IBM PC,

для IBM ПК,

and he wasn't there, so they went back to see Bill Gates.

а оскільки його не було на місці, вони звернулися до Біла Гейтса.

And the 12 publishers

Ну і мабуть12 видавців,

who turned down J.K. Rowling's Harry Potter, I guess.

які відмовились публікувати "Гаррі Поттера" Джоан Роулінг, також можна сюди віднести.

On the other hand, there's Marc Andreessen

З іншого боку є Марк Андрісен,

who wrote the world's first browser for the World Wide Web.

який написав перший у світі інтернет браузер.

And according to Fortune magazine,

І згідно з журналом "Fortune"

he's worth 700 million dollars.

він коштує 700 мільйонів доларів.

But is he happy?

Але чи він щасливий?

(Laughter)

(Сміх)

(Applause)

(Аплодисменти)