Jarreth Merz: Filming democracy in Ghana

Перекладач: Vira Pankiv Утверджено: Tetyana Bogdan

I was born in Switzerland

Я народився в Швейцарії

and raised in Ghana, West Africa.

і виріс в Гані в Західній Африці.

Ghana felt safe to me as a child.

Коли був дитиною, я почувався в Гані в безпеці.

I was free, I was happy.

Я був вільний, я був щасливий.

The early 70s

Ранні 70-ті

marked a time of musical and artistic excellence in Ghana.

відзначилися як час музичної та художньої досконалості в Гані.

But then by the end of the decade,

Але потім до кінця десятиліття

the country had fallen back into political instability

у країні знову настала політична нестабільність

and mismanagement.

та безгосподарність.

In 1979,

В 1979 році

I witnessed my first military coup.

я був свідком першого військового переворту.

We the children had gathered at a friend's house.

Ми, діти зібралися в будинку друга.

It was a dimly lit shack.

Це була тьмяно освітлена хатина.

There was a beaten up black and white television

Там був побитий чорно-білий телевізор,

flickering in the background,

що миготів на задньому фоні,

and a former head of state and general

і колишній голова держави і генерал

was being blindfolded

був з зав`язаними очима

and tied to the pole.

і прив`язаним до стовпа.

The firing squad aimed, fired --

Розстрільна команда прицілилася, пустила вогонь,

the general was dead.

і генерал був мертвий.

Now this was being broadcast live.

Тоді це транслювали наживо.

And shortly after, we left the country,

Скоро потому ми залишили країну

and we returned to Switzerland.

і повернулися до Швейцарії.

Now Europe came as a shock to me,

Тоді Європа стала для мене шоком,

and I think I started feeling the need

і я думаю, я почав відчувати потребу

to shed my skin in order to fit in.

скинути свою шкіру, щоб краще вписуватися.

I wanted to blend in like a chameleon.

Я хотів злитися із тлом, як хамелеон.

I think it was a tactic of survival.

Я думаю, це була тактика на виживання.

And it worked, or so I believed.

І вона працювала, принаймні мені так здавалося.

So here I was in 2008

Отже я опинився тут в 2008 році,

wondering where I was in my life.

ставлячи собі запитання: де моє місце в житті.

And I felt I was being typecast as an actor.

І я відчував, що як актор я завжди грав однотипні ролі.

I was always playing the exotic African.

Я завжди грав екзотичного африканця.

I was playing the violent African,

Я грав роль жорстокого африканця,

the African terrorist.

африканця-терориста.

And I was thinking,

І я собі думав,

how many terrorists could I possibly play

скільки ще терористів мені треба зіграти,

before turning into one myself?

щоб самому ним стати.

And I had become ashamed of the other,

Мені було соромно за ту іншу сторону в мені,

the African in me.

за сторону африканця.

And fortunately I decided in 2008

На щастя, в 2008 році я вирішив

to return to Ghana,

повернутися до Гани

after 28 years of absence.

після 28 років відсутності.

I wanted to document on film

Я хотів зібрати свідчення, щоб зняти фільм

the 2008 presidential elections.

про президентські вибори 2008 року.

And there, I started by searching

І тоді я почав пошуки

for the footprints in my childhood.

слідів дитинства.

And before I even knew it,

І до того як я це усвідомив,

I was suddenly on a stage

я раптом опинився на сцені,

surrounded by thousands of cheering people

оточений тисячами тріумфуючих людей

during a political rally.

на політичному мітингу.

And I realized that, when I'd left the country,

І я усвідомив, що коли я покинув країну,

free and fair elections in a democratic environment

вільні і справедливі вибори в демократичному середовищі

were a dream.

були лише мрією.

And now that I'd returned, that dream had become reality,

А тепер, коли я повернувся, мрія стала реальністю,

though a fragile reality.

хоча й тендітною реальністю.

And I was thinking,

І я подумав,

was Ghana searching for its identity

чи була Гана у пошуку своєї ідентичності

like I was looking for my identity?

так само як я?

Was what was happening in Ghana a metaphor

Що ставалося в Гані було метафорою

for what was happening in me?

того, що відбувалося в мені?

And it was as if through the standards of my Western life,

Було так, що ніби із-за стандартів західного життя,

I hadn't lived up to my full potential.

я не використовував свій потенціал наповну.

I mean, nor had Ghana,

Я маю на увазі, так само і Гана,

even though we had been trying very hard.

хоч ми і дуже старалися.

Now in 1957,

В 1947

Ghana was the first sub-Saharan country

Гана була першою серед країн на південь від Сахари,

to gain its independence.

яка здобула незалежність.

In the late 50s,

Наприкінці п`ятдесятих♫

Ghana and Singapore had the same GDP.

Гана і Сінгапур мали однаковий рівень ВВП.

I mean, today, Singapore is a First World country

Я маю на увазі, що сьогодні Сінгапур в першості світових країн,

and Ghana is not.

а Гана ні.

But maybe it was time to prove to myself,

Але можливо, це був час довести самому собі,

yes, it's important to understand the past,

що важливим є зрозуміти минуле,

it is important to look at it in a different light,

важливо глянути на нього но-іншому,

but maybe we should look at the strengths in our own culture

і напевно, нам треба глянути на сильні сторони нашої культури

and build on those foundations in the present.

і на цій основі побудувати теперішнє.

So here I was, December 7th, 2008.

Так от я був тут 7 грудня 2008 року.

The polling stations opened to the voters at 7:00 AM,

Виборчі дільниці відкрилися о сьомій ранку,

but voters, eager to take their own political fate into their hands,

але виборці, бажаючи взяти політичну долю у свої руки,

were starting to line up at 4:00 AM in the morning.

почали шикуватися у чергу ще о четвертій ранку.

And they had traveled from near, they had traveled from far,

Вони приїжджали зблизька, вони приїжджали здалека,

because they wanted to make their voices heard.

тому що хотіли, щоб їхній голос почули.

And I asked one of the voters, I said, "Whom are you going to vote for?"

Я запитав одного з виборців: "За кого Ви голосуєте?"

And he said, "I'm sorry, I can't tell you."

І він відповів: "Вибачте, але я не можу Вам сказати."

He said that his vote was in his heart.

Він сказав, що його голос - у його серці.

And I understood, this was their election,

І я зрозумів, це були їхні вибори,

and they weren't going to let anyone

і вони б не дозволили нікому

take it away from them.

забрати це від них.

Now the first round of the voting didn't bring forth a clear winner --

Перший тур голосування не визначив чіткого лідера,

so nobody had achieved the absolute majority --

ніхто не набрав абсолютної більшості виборчих голосів;

so voting went into a second round three weeks later.

тому відбувся другий тур три тижні потому.

The candidates were back on the road; they were campaigning.

Кандидати знову їздили по країні; вони розгорнули передвиборчу кампанію.

The rhetoric of the candidates, of course, changed.

Їхні промови, звичайно, були іншими.

The heat was on.

Було "спекотно".

And then the cliche came to haunt us.

І тоді нас почали переслідувати кліше.

There were claims of intimidation

Були заяви про випадки залякування

at the polling stations,

на виборчих дільницях,

of ballot boxes being stolen.

про викрадення урн з голосами.

Inflated results started coming in

Почали надходити завищені результати,

and the mob was starting to get out of control.

і натовп неможливо було більше контролювати.

We witnessed the eruption of violence in the streets.

Ми стали свідками спалаху насильства на вулицях.

People were being beaten brutally.

Людей нещадно били.

The army started firing their guns. People were scrambling.

Армія відкрила вогонь. Люди билися.

It was complete chaos.

Це був цілковитий хаос.

And my heart sank,

Моє серце зжималося,

because I thought, here we are again.

тому що я думав, що ми знов прийшли на те саме місце.

Here is another proof

Ось інший доказ того,

that the African is not capable of governing himself.

що африканці не здатні самостійно здійснювати управління.

And not only that, I am documenting it --

І це не все, я сам це фіксую на плівку,

documenting my own cultural shortcomings.

фіксую мої власні культурні недосконалості.

So when the echo of the gunshots

Отже коли відлуння від пострілів

had lingered,

на мить притихло,

it was soon drowned by the chanting of the mob,

воно було заглушене скандуванням натовпу,

and I didn't believe what I was hearing.

і я не вірив тому, що чув.

They were chanting, "We want peace.

Вони скандували: "Ми хочемо миру.

We want peace."

Ми хочемо миру"

And I realized it had to come from the people.

І я усвідомив, що це йшло від людей.

After all, they decide,

В решті решт вони вирішили,

and they did.

і вони зробили.

So the sounds that were before distorted and loud,

Звуки, які дотепер були немилозвучні і голосні,

were suddenly a melody.

стали вмить мелодійними.

The sounds of the voices were harmonious.

Звуки голосів стали гармонійними.

So it could happen.

Отще так може статися.

A democracy could be upheld peacefully.

Демократія може бути встановлена мирним шляхом.

It could be, by the will of the masses

Може, за бажанням мас,

who were now urgently pressing

які тепер наполегливо прагнуть

with all their heart and all their will

всім серцем і душею

for peace.

миру.

Now here's an interesting comparison.

Наведу одне цікаве порівняння.

We in the West,

На Заході ми

we preach the values,

проповідуємо цінності,

the golden light of democracy,

золоте світло демократії,

that we are the shining example of how it's done.

яскравим прикладом якої ми є.

But when it comes down to it,

Але якщо придивитися до деталей,

Ghana found itself in the same place

Гана опиняється в тому ж становищі,

in which the U.S. election stalled

що й президентські вибори у Сполучених Штатах

in the 2000 presidential elections --

у 2000 році.

Bush versus Gore.

Буш проти Гора.

But instead of the unwillingness of the candidates

Але замість небажання кандидатів

to allow the system to proceed and the people to decide,

дозволити системі прицювати, а людям вирішувати

Ghana honored democracy

Гана вшанувала демократію

and its people.

і свій народ.

It didn't leave it up to the Supreme Court to decide;

Країна не дала можливості Верховному Суду вирішувати;

the people did.

вирішили люди.

Now the second round of voting

Другий тур голосування

did not bring forth a clear winner either.

також не визначив чіткого лідера.

I mean, it was so incredibly close.

Я маю на увазі, що різниця в голосах була так неймовірно мала.

The electoral commissioner declared,

Виборчий комісар заявив,

with the consent of the parties,

щоб зі згоди партій

to run an unprecedented

провести безпрецедентні

second re-run.

другі виборчі перегони.

So the people went back to the polls

Таким чином люди повернулися до виборчих дільниць,

to determine their own president,

щоб визначити свого президента,

not the legal system.

а не правова система.

And guess what, it worked.

І знаєте що? Це спрацювало.

The defeated candidate

Переможений кандидат

gave up power

здав повноваження

and made way for Ghana to move into a new democratic cycle.

і відкрив Гані дорогу у нове демократичне життя.

I mean, at the absolute time

Я маю на увазі, що в абсолютний час

for the absolute need of democracy,

у абсолютній потребі демократії

they did not abuse their power.

вони не зловживали владою.

The belief in true democracy and in the people runs deep,

Віра в чисту демократію і народ є глибинною в нас самих,

proving that the African is capable of governing himself.

доводячи, що африканці можуть правити самостійно.

Now the uphill battle for Ghana and for Africa

Зараз важка боротьба для Гани і Африки

is not over,

ще не закінчилася,

but I have proof that the other side of democracy exists,

але я маю доказ, що існує інша сторона демократії,

and that we must not take it for granted.

і ми не повинні сприймати це як належне.

Now I have learned

Тепер я зрозумів,

that my place is not just in the West or in Africa,

що моє місце не лише на Заході чи в Африці,

and I'm still searching

я все ще шукаю

for my identity,

себе,

but I saw Ghana

Але я бачу, як Гана

create democracy better.

творить демократію краще.

Ghana taught me

Гана навчила мене

to look at people differently

дивитися на людей по-іншому

and to look at myself differently.

і дивитися на себе по-іншому.

And yes,

Так,

we Africans can.

ми, африканці, можемо.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

Оплески