This app makes it fun to pick up litter | Jeff Kirschner

Перекладач: Slava Savchuk Утверджено: Khrystyna Romashko

This story starts with these two --

Ця історія почалась з оцих двох --

my kids.

моїх дітей.

We were hiking in the Oakland woods

Ми прогулювались у лісах Окланду,

when my daughter noticed a plastic tub of cat litter in a creek.

коли моя дочка помітила пластиковий котячий лоток у струмку.

She looked at me and said,

Вона подивилася на мене і сказала,

"Daddy?

"Тааааатку?!

That doesn't go there."

Це не повинно там бути."

When she said that, it reminded me of summer camp.

Коли вона це сказала, це нагадало мені літній табір.

On the morning of visiting day,

Одного ранку у день відвідань,

right before they'd let our anxious parents come barreling through the gates,

прямо перед тим, як впустити наших батьків через ворота,

наш директор табору сказав:

our camp director would say,

"Quick! Everyone pick up five pieces of litter."

"Швидко! Кожен підберіть п'ять шматків сміття."

You get a couple hundred kids each picking up five pieces,

Є пара сотень дітей, кожен підніме п'ять шматків сміття

and pretty soon, you've got a much cleaner camp.

і досить швидко ви отримаєте набагато чистіший табір.

So I thought,

Тому я подумав,

why not apply that crowdsourced cleanup model to the entire planet?

чому б не застосувати цей підхід до усієї планети?

And that was the inspiration for Litterati.

І це було натхненням для створення Litterati.

The vision is to create a litter-free world.

Ідея в тому, щоб створити світ без сміття.

Let me show you how it started.

Я покажу, як це почалось.

Я сфотографував недопалок, використовуючи Instagram.

I took a picture of a cigarette using Instagram.

Тоді я зробив ще одне фото...

Then I took another photo ...

and another photo ...

і ще одне...

and another photo.

і ще одне...

And I noticed two things:

І я помітив дві речі:

перша, сміття виглядало художньо та досяжно;

one, litter became artistic and approachable;

і друга,

and two,

через декілька днів на моєму телефоні було 50 таких фото.

at the end of a few days, I had 50 photos on my phone

and I had picked up each piece,

Я підняв кожен шматок цього сміття,

and I realized that I was keeping a record

і я зрозумів, що йшов на рекорд

of the positive impact I was having on the planet.

у плані позитивного впливу, який я робив для планети.

That's 50 less things that you might see,

Це на 50 шматків менше, які ви могли б бачити,

or you might step on,

або на які могли наступити,

or some bird might eat.

або які могли б з'їсти птахи.

So I started telling people what I was doing,

Тож я почав розповідати людям, що я робив,

and they started participating.

і вони почали брати участь.

One day,

Одного дня

this photo showed up from China.

ця фотографія з'явилась з Китаю.

And that's when I realized

І тоді я усвідомив,

that Litterati was more than just pretty pictures;

що Litterati було дещо більшим, ніж просто гарні картинки;

we were becoming a community that was collecting data.

ми почали бути спільнотою, яка збирає дані.

Each photo tells a story.

Кожне фото розповідає свою історію.

It tells us who picked up what,

Воно розповідає, хто і що підняв,

a geotag tells us where

географічна мітка говорить нам де

and a time stamp tells us when.

і мітка часу говорить нам коли.

So I built a Google map,

Тож, я створив Google карту,

and started plotting the points where pieces were being picked up.

і почав наносити на неї мітки, де було піднято сміття.

And through that process, the community grew

І завдяки цьому спільнота почала зростати,

and the data grew.

і кількість даних почала зростати.

My two kids go to school right in that bullseye.

Двоє моїх дітей ідуть до школи якраз посеред цих міток на карті.

Litter:

Сміття:

it's blending into the background of our lives.

воно перетворюється на фон нашого життя.

But what if we brought it to the forefront?

Але, що, як ми перенесемо його на передній план?

Якщо ми зрозуміємо, що саме було на наших вулицях,

What if we understood exactly what was on our streets,

our sidewalks

на наших тротуарах,

and our school yards?

на подвір'ях наших шкіл?

How might we use that data to make a difference?

Як ми можемо використати ці дані, щоб щось змінити ?

Що ж, дозвольте показати.

Well, let me show you.

The first is with cities.

По-перше, з містами.

Сан Франциско хотіло зрозуміти, який відсоток сміття становлять недопалки.

San Francisco wanted to understand what percentage of litter was cigarettes.

Why?

Чому?

To create a tax.

Щоб створити податок.

So they put a couple of people in the streets

Тож вони поставили декілька людей на вулицях

with pencils and clipboards,

з олівцями і блокнотами,

who walked around collecting information

ті ходили довкола, збираючи інформацію,

which led to a 20-cent tax on all cigarette sales.

це призвело до створення 20% податку на всі продажі цигарок.

And then they got sued

А потім вони отримали позов

by big tobacco,

від тютюнової компанії,

who claimed that collecting information with pencils and clipboards

яка стверджувала, що таке збирання інформації

is neither precise nor provable.

не є точним та доказовим.

The city called me and asked if our technology could help.

Місцева влада подзвонила мені і запитала, чи наші технології можуть допомогти.

I'm not sure they realized

Я не впевнений, що вони зрозуміли,

that our technology was my Instagram account --

що наші технології були моїм Instagram акаунтом -

(Laughter)

(Сміх)

But I said, "Yes, we can."

Але я сказав: "Так, ми можемо."

(Laughter)

(Сміх)

"And we can tell you if that's a Parliament or a Pall Mall.

"І ми можемо сказати вам, чи це були цигарки Parliament чи Pall Mall.

Plus, every photograph is geotagged and time-stamped,

Плюс, кожна фотографія має географічну та часову мітку,

providing you with proof."

надаючи вам доказ ".

Four days and 5,000 pieces later,

Чотири дні та 5 000 шматків сміття потому

our data was used in court to not only defend but double the tax,

наші дані були використані в суді, щоб не тільки підтвердити, але подвоїти податок,

generating an annual recurring revenue of four million dollars

створюючи щорічний дохід в чотири мільйони доларів

for San Francisco to clean itself up.

для Сан Франциско для його прибирання.

Now, during that process I learned two things:

Протягом цього процесу я засвоїв дві речі:

one, Instagram is not the right tool --

перша, Instagram не є правильним інструментом -

(Laughter)

(Сміх)

so we built an app.

тому ми створили додаток.

And two, if you think about it,

І друга, якщо подумати,

every city in the world has a unique litter fingerprint,

кожне місто у всьому світі має свій унікальний відбиток сміття,

and that fingerprint provides both the source of the problem

і цей відбиток дає нам як джерело проблеми,

and the path to the solution.

так і шлях її вирішення.

If you could generate a revenue stream

Якщо ви можете створювати потік доходу

just by understanding the percentage of cigarettes,

лише завдяки розумінню відсотку недопалків у смітті,

well, what about coffee cups

що ж, як щодо стаканчиків з-під кави,

or soda cans

або бляшанок з-під газованої води,

or plastic bottles?

або пластикових пляшок?

If you could fingerprint San Francisco, well, how about Oakland

якщо ви можете отримати такий відбиток з Сан Франциско, як щодо Окланду

or Amsterdam

або Амстердаму,

or somewhere much closer to home?

або десь значно ближче до дому?

And what about brands?

А як щодо брендів?

How might they use this data

Як вони можуть використати ці дані,

to align their environmental and economic interests?

щоб вирівняти їх вплив на навколишнє середовище та економічний інтерес.

There's a block in downtown Oakland that's covered in blight.

Є ділянка в центрі Окланду, яка вся вкрита сміттям.

The Litterati community got together and picked up 1,500 pieces.

Спільнота Litterati об'єдналась і зібрала 1500 шматків сміття.

And here's what we learned:

І ось що ми зрозуміли:

most of that litter came from a very well-known taco brand.

його більшість складається з сміття досить відомого бренду їжі тако.

Most of that brand's litter were their own hot sauce packets,

Переважно, цим сміттям був їх соус у пакетиках,

and most of those hot sauce packets hadn't even been opened.

і значна його частина навіть не розпакована.

The problem and the path to the solution --

Проблема і шлях її вирішення -

well, maybe that brand only gives out hot sauce upon request

що ж, можливо, цьому виробнику слід видавати такі соуси тільки на вимогу.

or installs bulk dispensers

або встановити сипучі дозатори,

or comes up with more sustainable packaging.

або запровадити більш якісне пакування.

How does a brand take an environmental hazard,

Як бренд сприймає ризики, пов'язані з навколишнім середовищем,

turn it into an economic engine

перетворює їх на рушій економіки

and become an industry hero?

і стає героєм своєї індустрії?

If you really want to create change,

Якщо ви дійсно бажаєте створити зміни,

there's no better place to start than with our kids.

то найліпше це почати з ваших дітей.

A group of fifth graders picked up 1,247 pieces of litter

Група п'ятикласників зібрала 1 247 шматків сміття

just on their school yard.

тільки з подвір'я своєї школи.

And they learned that the most common type of litter

І вони зрозуміли, що найбільш поширеним типом сміття

were the plastic straw wrappers from their own cafeteria.

були обгортки з пластикових соломинок з їх кафетерію.

So these kids went to their principal and asked,

То ж ці діти поглянули на свої звички і запитали себе:

"Why are we still buying straws?"

"Чому ми досі купуємо ці соломинки?"

And they stopped.

І вони перестали купувати їх.

And they learned that individually they could each make a difference,

І вони зрозуміли, що поодинці вони можуть робити зміни,

but together they created an impact.

але разом вони зробили вплив.

Не має значення, чи ви студент, чи науковець,

It doesn't matter if you're a student or a scientist,

whether you live in Honolulu or Hanoi,

чи ви живете в Гонолулу або в Ханоі,

this is a community for everyone.

це спільнота для всіх.

It started because of two little kids in the Northern California woods,

Це почалось з двох маленьких дітей у лісі північної Каліфорнії,

and today it's spread across the world.

і сьогодні це розповсюдилось по всьому світу.

And you know how we're getting there?

І знаєте, як ми досягли успіху ?

One piece at a time.

По одному шматочку за раз.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)