Kate Hartman: The art of wearable communication

Перекладач: Andriy Prischenko Утверджено: Andriy Drozd

My name is Kate Hartman.

Мене звуть Кейт Гартман.

And I like to make devices

Мені подобається створювати пристрої,

that play with the ways

які мають справу з нашими

that we relate and communicate.

взаємовідносинами та спілкуванням.

So I'm specifically interested in how we, as humans,

Зокрема, я зацікавилася, як ми, люди,

relate to ourselves, each other

ставимося до самих себе, один до одного

and the world around us.

і до навколишнього світу.

(Laughter)

(Сміх у залі)

So just to give you a bit of context,

Щоб дати вам відчути контекст,

as June said, I'm an artist, a technologist and an educator.

як сказала Джун, я художник, технолог і педагог.

I teach courses in physical computing

Я викладаю фізичну обчислювальну техніку

and wearable electronics.

і електронні засоби, що носять на собі.

And much of what I do is either wearable

Більшість з моїх творінь або можна носити на собі,

or somehow related to the human form.

або вони якось пов'язані з людською формою.

And so anytime I talk about what I do,

Кожного разу, коли я розповідаю про свою творчість,

I like to just quickly address

я намагаюся коротко пояснити

the reason why bodies matter.

причину, чому тіло так важливо.

And it's pretty simple.

І це досить просто.

Everybody's got one -- all of you.

Воно є у всіх – у всіх нас.

I can guarantee, everyone in this room,

Я гарантую, що у всіх у цьому залі,

all of you over there, the people in the cushy seats,

всіх вас он там, хто сидить у теплих кріслах,

the people up top with the laptops --

і там, нагорі, з ноутбуками, –

we all have bodies.

у всіх нас є тіла.

Don't be ashamed.

Не соромтеся цього.

It's something that we have in common

Це те, що у нас є спільного,

and they act as our primary interfaces for the world.

це наш основний інтерфейс із зовнішнім світом.

And so when working as an interaction designer,

І тому, працюючи як дизайнер із взаємодії

or as an artist who deals with participation --

або як художник, що має справу з участю публіки,

creating things that live on, in or around the human form --

я створюю речі, які живуть на людському тілі або навколо нього,

it's really a powerful space to work within.

і це дійсно потужний робочий простір.

So within my own work,

Отже, у власній роботі

I use a broad range of materials and tools.

я використовую широкий спектр матеріалів та інструментів.

So I communicate through everything from radio transceivers

Я можу спілкуватися через все, починаючи від радіопередавачів

to funnels and plastic tubing.

і закінчуючи воронками і трубками.

And to tell you a bit about the things that I make,

Щоб розповісти вам трохи про свою творчість,

the easiest place to start the story

найкраще мені почати свою історію

is with a hat.

з капелюха.

And so it all started several years ago,

Так все і почалося кілька років тому

late one night when I was sitting on the subway, riding home,

пізно ввечері, коли я їхала метром додому

and I was thinking.

і думала.

And I tend to be a person who thinks too much and talks too little.

Я така людина, яка дуже багато думає і мало говорить.

And so I was thinking about how it might be great

Отже, я думала про те, як здорово було б,

if I could just take all these noises --

якби я могла всі ці звуки,

like all these sounds of my thoughts in my head --

і також всі звуки моїх думок у голові,

if I could just physically extricate them

якби я змогла фізично вивести їх,

and pull them out in such a form

витягти їх у такій формі,

that I could share them with somebody else.

в якій я змогла б поділитися ними з кимось.

And so I went home, and I made a prototype of this hat.

Отже, я приїхала додому і зробила прототип цього капелюха.

And I called it the Muttering Hat,

Я назвала його Капелюх, Що Бурмоче,

because it emitted these muttering noises

тому що він видає бурмотіння,

that were kind of tethered to you,

яке ніби прив'язане до вас,

but you could detach them

але ви можете відокремити його

and share them with somebody else.

і поділитися ним з кимось іще.

(Laughter)

(Сміх у залі)

So I make other hats as well.

Тоді я зробила й інші капелюхи.

This one is called the Talk to Yourself Hat.

Цей називається Капелюх Для Спілкування З Собою.

(Laughter)

(Сміх у залі)

It's fairly self-explanatory.

Він говорить сам за себе.

It physically carves out conversation space for one.

Це фізично відрізує людину для спілкування з собою,

And when you speak out loud,

і якщо ви говорите голосно,

the sound of your voice is actually channeled back into your own ears.

ваш голос направляється назад у ваші ж вуха.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And so when I make these things,

Тому, коли я створюю такі речі,

it's really not so much about the object itself,

вони мають відношення не стільки до самого об'єкта,

but rather the negative space around the object.

скільки до "від'ємного" простору навколо об'єкта.

So what happens when a person puts this thing on?

Що ж відбувається, коли людина одягає таке?

What kind of an experience do they have?

Що вона відчуває?

And how are they transformed by wearing it?

І як вона змінюється, носячи це на собі?

So many of these devices

Багато з цих пристроїв

really kind of focus on the ways in which we relate to ourselves.

немов фокусують нас на тому, як ми ставимося до себе самих.

So this particular device is called the Gut Listener.

Ось цей пристрій називається Кишковий Слухач.

And it is a tool

Це інструмент,

that actually enables one

що дозволяє людині

to listen to their own innards.

слухати власні нутрощі.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And so some of these things

Також деякі з цих штук

are actually more geared toward expression and communication.

більш орієнтовані на самовираження і спілкування,

And so the Inflatable Heart

такі, як Надувне Серце.

is an external organ

Це зовнішній орган,

that can be used by the wearer to express themselves.

носій якого користується їм для самовираження.

So they can actually inflate it and deflate it

Його дійсно можна надувати і спускати

according to their emotions.

у відповідності зі своїми емоціями.

So they can express everything from admiration and lust

Так можна виражати що завгодно від захоплення і жадання

to anxiety and angst.

до неспокою і страху.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And some of these are actually meant

Деякі з них були створені для того,

to mediate experiences.

щоб передавати відчуття.

So the Discommunicator is a tool for arguments.

Наприклад, Дискомунікатор – це інструмент для суперечки.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And so actually it allows for an intense emotional exchange,

Він дозволяє забезпечити інтенсивний обмін емоціями,

but is serves to absorb

але служить для поглинання

the specificity of the words that are delivered.

специфіки сказаних при цьому слів.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And in the end,

І, нарешті,

some of these things just act as invitations.

деякі з них просто діють як запрошення.

So the Ear Bender literally puts something out there

Так, Вухохват буквально дає людям за що взятися,

so someone can grab your ear

тож хтось може захопити ваш слух

and say what they have to say.

і сказати вам те, що має сказати.

So even though I'm really interested in the relationship

Далі, хоча я в основному цікавлюся

between people,

взаємовідносинами між людьми,

I also consider the ways

я також не забуваю про способи

in which we relate to the world around us.

наших відносин з навколишнім світом.

And so when I was first living in New York City a few years back,

І тому, коли я ще жила в Нью-Йорку кілька років тому,

I was thinking a lot about

я багато думала

the familiar architectural forms that surrounded me

про знайомі архітектурні форми навколо мене

and how I would like to better relate to them.

і про те, як я хотіла б ставитися до них краще.

And I thought, "Well, hey!

І я подумала: "Стривайте-но!

Maybe if I want to better relate to walls,

Можливо, якщо я хочу краще ставитися до стін,

maybe I need to be more wall-like myself."

я маю сама виглядати більш схожою на стіну".

So I made a wearable wall

Отже, я зробила переносну стіну,

that I could wear as a backpack.

яку можна носити як рюкзак.

And so I would put it on

Так я могла одягти її

and sort of physically transform myself

і немов би фізично трансформувати себе,

so that I could either contribute to or critique

що дозволило співпрацювати з навколишнім простором

the spaces that surrounded me.

або критикувати його.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And so jumping off of that,

Тоді, відштовхуючись від цього,

thinking beyond the built environment into the natural world,

я перенеслась із антропогенного середовища в природний світ

I have this ongoing project called Botanicalls --

і запустила проект під назвою Ботаніколи,

which actually enables houseplants

що дозволяє кімнатним рослинам

to tap into human communication protocols.

підключатися до людських протоколів зв'язку.

So when a plant is thirsty,

Коли рослина відчуває спрагу,

it can actually make a phone call

вона дійсно може зателефонувати

or post a message to a service like Twitter.

або відправити повідомлення на такий сервіс, як Твіттер.

And so this really shifts the human/plant dynamic,

Це дає істотне зрушення у відносинах людини з рослиною,

because a single house plant

бо проста кімнатна рослина

can actually express its needs

може висловлювати свої потреби

to thousands of people at the same time.

одночасно тисячам людей.

And so kind of thinking about scale,

Якщо почати думати в таких масштабах,

my most recent obsession

моєю останньою пристрастю

is actually with glaciers -- of course.

стали льодовики (хто б сумнівався!)

And so glaciers are these magnificent beings,

Отже, льодовики – це чудові істоти,

and there's lots of reasons to be obsessed with them,

і є багато причин, щоб відчувати до них пристрасть,

but what I'm particularly interested in

але я цікавлюся саме

is in human-glacier relations.

взаємовідносинами людина-льодовик.

(Laughter)

(Сміх у залі)

Because there seems to be an issue.

Тим більше що схоже, ці відносини жахливі.

The glaciers are actually leaving us.

Льодовики фактично залишають нас.

They're both shrinking and retreating --

Вони скорочуються і відступають,

and some of them have disappeared altogether.

і деякі з них зникли зовсім.

And so I actually live in Canada now,

І ось, я зараз якраз живу в Канаді,

so I've been visiting one of my local glaciers.

тому я ходила в гості до одного з місцевих льодовиків.

And this one's particularly interesting,

Цей особливо цікавий,

because, of all the glaciers in North America,

тому що з усіх льодовиків в Північній Америці

it receives the highest volume of human traffic in a year.

на нього припадає найбільший людський трафік на рік.

They actually have these buses that drive up and over the lateral moraine

Вони просто заїжджають туди на автобусах по бічній морені

and drop people off on the surface of the glacier.

і висаджують людей на поверхню льодовика.

And this has really gotten me thinking

Це змусило мене замислитися

about this experience of the initial encounter.

про такий досвід першої зустрічі.

When I meet a glacier for the very first time,

Коли я зустрічаюся з льодовиком вперше,

what do I do?

що потрібно робити?

There's no kind of social protocol for this.

Для цього немає ніякого соціального протоколу.

I really just don't even know

Я абсолютно не уявляю,

how to say hello.

як привітатися з ним.

Do I carve a message in the snow?

Накреслити повідомлення на снігу?

Or perhaps I can assemble one

Можливо, я складу повідомлення

out of dot and dash ice cubes --

з крижаних точок і тире –

ice cube Morse code.

крижаною азбукою Морзе.

Or perhaps I need to make myself a speaking tool,

Може, треба зробити інструмент для розмови,

like an icy megaphone

на зразок крижаного мегафону,

that I can use to amplify my voice

щоб я могла посилити свій голос

when I direct it at the ice.

і направити його на лід.

But really the most satisfying experience I've had

Але найбільш задовільний досвід у мене був

is the act of listening,

при акті слухання,

which is what we need in any good relationship.

що необхідно для будь-яких добрих відносин.

And I was really struck by how much it affected me.

І я була вражена тим, наскільки це вплинуло на мене.

This very basic shift in my physical orientation

Дуже проста зміна моєї фізичної орієнтації

helped me shift my perspective

допомогла мені змінити свою точку зору

in relation to the glacier.

у відносинах з льодовиком.

And so since we use devices

Але, оскільки для з'ясування відносин

to figure out how to relate to the world these days,

з навколишнім світом ми тепер використовуємо пристрої,

I actually made a device called the Glacier Embracing Suit.

я створила пристрій під назвою Костюм Для Обіймів З Льодовиком.

(Laughter)

(Сміх у залі)

And so this is constructed out of a heat reflected material

Він зроблений з теплоізоляційного матеріалу,

that serves to mediate the difference in temperature

що служить для пом'якшення різниці температур

between the human body and the glacial ice.

людського тіла і льодовикового льоду.

And once again, it's this invitation

Крім того, костюм немов запрошує,

that asks people to lay down on the glacier

щоб людина лягла на льодовик

and give it a hug.

і пообіймалася з ним.

So, yea, this is actually just the beginning.

Але насправді це тільки початок.

These are initial musings for this project.

Це перші ідеї для цього проекту.

And just as with the wall, how I wanted to be more wall-like,

І так само, як у випадку зі стіною, коли я хотіла бути на неї схожою,

with this project, I'd actually like to take more a of glacial pace.

в цьому проекті я хотіла б більше долучитися до життя льодовика.

And so my intent

І тому моя мета –

is to actually just take the next 10 years

в найближчі 10 років

and go on a series of collaborative projects

реалізувати ряд спільних проектів,

where I work with people from different disciplines --

де я працювала б з людьми з різних дисциплін –

artists, technologists, scientists --

художниками, технологами, вченими, –

to kind of work on this project

немов би продовжуючи цей проект

of how we can improve human-glacier relations.

з поліпшення відносин людина-льодовик.

So beyond that, in closing,

Крім того, на закінчення

I'd just like to say that we're in this era

я хотіла б сказати, що ми живемо в епоху

of communications and device proliferation,

комунікацій і швидкого розповсюдження пристроїв,

and it's really tremendous and exciting and sexy,

і це круто, модно і класно,

but I think what's really important

але я думаю, що дійсно важливо

is thinking about how we can simultaneously

подумати про те, як ми можемо одночасно

maintain a sense of wonder and a sense of criticality

підтримувати здатність і дивуватися, і критикувати

about the tools that we use and the ways in which we relate to the world.

ті пристрої, якими ми користуємося для відносин зі світом.

Thanks.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)