An Art Made of Trust, Vulnerability and Connection | Marina Abramović | TED Talks

Перекладач: Marina Kobenko Утверджено: Kateryna Siretska

Now...

А зараз...

let's go back in time.

повернімось в минуле.

It's 1974.

1974 рік.

There is the gallery somewhere

Десь у світі

in the world,

є галерея,

and there is a young girl, age 23,

у якій молода 23-річна дівчина

standing in the middle of the space.

стоїть посередині приміщення.

In the front of her is a table.

Перед нею стіл.

On the table there are 76 objects

На столі - 76 предметів

for pleasure and for pain.

для задоволення та для болю.

Some of the objects are

Деякі з цих предметів -

a glass of water, a coat, a shoe, a rose.

склянка води, пальто, черевик, троянда.

But also the knife, the razor blade, the hammer

Але також є ніж, лезо, молоток

and the pistol with one bullet.

і пістолет з однією кулею.

There are instructions which say,

Є інструкції, де написано:

"I'm an object.

"Я - об'єкт.

You can use everything on the table on me.

На мені можна використовувати все, що є на столі.

I'm taking all responsibility -- even killing me.

Я беру на себе всю відповідальність - навіть за вбивство.

And the time is six hours."

І на все це є шість годин".

The beginning of this performance was easy.

На початку цього шоу було легко.

People would give me the glass of water to drink,

Люди давали мені випити склянку води,

they'd give me the rose.

давали мені троянду.

But very soon after,

Але незадовго після цього

there was a man who took the scissors and cut my clothes,

один чоловік узяв ножиці і порізав мій одяг,

and then they took the thorns of the rose and stuck them in my stomach.

а потім хтось взяв шипи троянди та встромив мені у живіт.

Somebody took the razor blade and cut my neck and drank the blood,

Хтось узяв лезо, порізав мені шию і пив кров,

and I still have the scar.

і в мене досі є шрам.

The women would tell the men what to do.

Жінки казали чоловікам, що робити.

And the men didn't rape me because it was just a normal opening,

А чоловіки не згвалтували мене лише тому, що це відбувалось відкрито,

and it was all public,

у публічному місці,

and they were with their wives.

а вони були із дружинами.

They carried me around and put me on the table,

Вони тягали мене приміщенням і вкладали на стіл,

and put the knife between my legs.

ставили ніж мені поміж ніг.

And somebody took the pistol and bullet and put it against my temple.

А хтось узяв пістолет із кулею і приставив його мені до скроні.

And another person took the pistol and they started a fight.

А інший теж взявся за пістолет, і вони почали сварку.

And after six hours were finished,

А коли шість годин проминули,

I...

я...

started walking towards the public.

почала йти до натовпу людей.

I was a mess.

Я виглядала жахливо.

I was half-naked, I was full of blood and tears were running down my face.

Напівоголена, закривавлена, сльози стікали мені по обличчю.

And everybody escaped, they just ran away.

І всі побігли, вони просто втекли.

They could not confront myself, with myself as a normal human being.

Вони не могли протистояти мені, як нормальній людині.

And then --

А потім

what happened

сталося те,

is I went to the hotel, it was at two in the morning.

що я повернулася у готель, була друга година ночі.

And

І

I looked at myself in the mirror,

я подивилась на себе у дзеркало,

and I had a piece of gray hair.

і виявила сиве пасмо волосся.

Alright --

Добре -

please take off your blindfolds.

будь ласка, зніміть пов'язки.

Welcome to the performance world.

Ласкаво прошу до світу шоу.

First of all, let's explain what the performance is.

Перш за все, поясню, що таке шоу.

So many artists, so many different explanations,

Скільки художників - стільки пояснень,

but my explanation for performance is very simple.

але моє визначення шоу дуже просте.

Performance is a mental and physical construction

Шоу - це духовна та фізична конструкція,

that the performer makes in a specific time

яку виконавець створює у певний момент часу

in a space in front of an audience

у просторі перед аудиторією,

and then energy dialogue happens.

і тоді відбувається енергетичний діалог.

The audience and the performer make the piece together.

Аудиторія і виконавець творять разом.

And the difference between performance and theater is huge.

Різниця між шоу і театральною постановкою -- величезна.

In the theater, the knife is not a knife

У театрі ніж - не ніж,

and the blood is just ketchup.

а кров - лише кетчуп.

In the performance, the blood is the material,

У шоу кров - це матеріал,

and the razor blade or knife is the tool.

а лезо чи ніж - це інструменти.

It's all about being there in the real time,

Вся справа у тому, щоб бути там, у реальному часі,

and you can't rehearse performance,

шоу не можливо відрепетирувати,

because you can't do many of these types of things twice -- ever.

оскільки більшість таких речей не повторити двічі, ніколи.

Which is very important, the performance is --

І це важливо. шоу - це -

you know, all human beings are always afraid of very simple things.

знаєте, всі люди бояться дуже простих речей.

We're afraid of suffering, we're afraid of pain,

Ми боїмося страждань, боїмося болю,

we're afraid of mortality.

ми боїмося померти.

So what I'm doing --

Отже, що я роблю -

I'm staging these kinds of fears in front of the audience.

я відтворюю такі страхи перед аудиторією.

I'm using your energy,

Я використовую вашу енергію,

and with this energy I can go and push my body as far as I can.

і за допомогою цієї енергії я випробовую межі можливостей свого тіла.

And then I liberate myself from these fears.

І тоді я звільняюся від цих страхів.

And I'm your mirror.

Я - ваше дзеркало.

If I can do this for myself, you can do it for you.

Якщо я можу це зробити, ви теж можете.

After Belgrade, where I was born,

Після Белграду, де я народилася,

I went to Amsterdam.

я поїхала в Амстердам.

And you know, I've been doing performances

Ви знаєте, я роблю шоу

since the last 40 years.

протягом останніх 40 років.

And here I met Ulay,

Так я зустріла Улая,

and he was the person I actually fell in love with.

він був людиною, в яку я дійсно закохалась.

And we made, for 12 years, performances together.

12 років ми робили шоу разом.

You know the knife and the pistols and the bullets,

Знаєте, я обмінюю ножі, пістолети та кулі

I exchange into love and trust.

на любов і довіру.

So to do this kind work you have to trust the person completely

А отже, щоб таке робити, ви маєте повністю довіряти партнеру,

because this arrow is pointing to my heart.

бо ця стріла спрямована мені у серце.

So, heart beating and adrenaline is rushing and so on,

Пришвидшене серцебиття і адреналін, усе це -

is about trust, is about total trust to another human being.

справа довіри, абсолютної довіри до іншої людини.

Our relationship was 12 years,

Наші стосунки тривали 12 років,

and we worked on so many subjects, both male and female energy.

ми працювали над багатьма темами, жіночою та чоловічою енергіями.

And as every relationship comes to an end, ours went too.

І як будь-які стосунки, наші теж добігли кінця.

We didn't make phone calls like normal human beings do

Ми не дзвонили, як нормальні люди, одне одному,

and say, you know, "This is over."

щоб сказати: "Все скінчено".

We walked the Great Wall of China to say goodbye.

Ми пішли до Великого китайського муру, щоб попрощатися.

I started at the Yellow Sea, and he started from the Gobi Desert.

Я почала з Жовтого моря, а він - з пустелі Гобі.

We walked, each of us, three months,

Кожний із нас йшов три місяці,

two and a half thousand kilometers.

дві з половиною тисячі кілометрів.

It was the mountains, it was difficult.

Це було в горах, було важко.

It was climbing, it was ruins.

Сходження, руїни.

It was, you know, going through the 12 Chinese provinces,

Ми мали пройти 12 китайських провінцій,

this was before China was open in '87.

це було ще до відкриття Китаю у 1987-му.

And we succeeded to meet in the middle

Нам вдалося зустрітися посередині,

to say goodbye.

щоб попрощатися.

And then our relationship stopped.

І тоді наші стосунки припинилися.

And now, it completely changed how I see the public.

А також це повністю змінило те, як я бачу публіку.

And one very important piece I made in those days

Ще одна важлива річ, яку я тоді зробила,

was "Balkan Baroque."

це "Балканське бароко".

And this was the time of the Balkan Wars,

То був час балканських війн,

and I wanted to create some very strong, charismatic image,

і я хотіла створити дуже сильну, незвичну картину,

something that could serve for any war at any time,

щось, що могло б служити будь-якій війні у будь-який час,

because the Balkan Wars are now finished, but there's always some war, somewhere.

бо балканські війни скінчились, але десь в світі завжди йде війна.

So here I am washing

Тому ось я, мию дві з половиною тисячі

two and a half thousand dead, big, bloody cow bones.

великих, мертвих, закривавлених коров'ячих кісток.

You can't wash the blood, you never can wash shame off the wars.

Кров не змити, сором війн ніколи не змити.

So I'm washing this six hours, six days, and wars are coming off these bones,

Я мию їх 6 годин, 6 днів, війни сходять з цих кісток,

and becoming possible -- an unbearable smell.

це стає можливим - а запах просто нестерпний.

But then something stays in the memory.

Але таким чином щось залишається у пам'яті.

I want to show you the one who really changed my life,

Я хочу показати вам дещо, що справді змінило моє життя.

and this was the performance in MoMa, which I just recently made.

Це було шоу у МоМа (Музеї сучасного мистецтва), яке я провела недавно.

This performance -- when I said to the curator,

Це шоу ... Коли я сказала куратору:

"I'm just going to sit at the chair,

"Я буду просто сидіти на стільці,

and there will be an empty chair at the front,

а навпроти стоятиме пустий стілець,

and anybody from the public can come and sit as long as they want."

і хто завгодно з публіки зможе сісти та сидіти як завгодно довго".

The curator said to me,

Куратор сказав:

"That's ridiculous, you know, this is New York,

"Це смішно. Це ж Нью Йорк,

this chair will be empty,

стілець буде пустим,

nobody has time to sit in front of you."

ні в кого немає часу сидіти навпроти тебе".

(Laughter)

(Сміх)

But I sit for three months.

Але я сиділа три місяці.

And I sit everyday, eight hours --

Щодня по вісім годин,

the opening of the museum --

весь час роботи музею,

and 10 hours on Friday when the museum is open 10 hours,

і 10 годин по п'ятницях, бо музей працює 10 годин в ці дні,

and I never move.

я не рухалась.

And I removed the table and I'm still sitting,

Потім я прибрала стіл, і сиділа далі,

and this changed everything.

і це змінило все.

This performance, maybe 10 or 15 years ago --

Якби це щоу відбулось 10 або 15 років тому -

nothing would have happened.

можливо, нічого б не сталося.

But the need of people to actually experience something different,

Але у людей з'явилася потреба пережити щось дійсно інакше,

the public was not anymore the group --

публіка більше не була групою -

relation was one to one.

це стосувалося кожного, один на один.

I was watching these people, they would come and sit in front of me,

Я дивилась на цих людей, вони приходили і сідали навпроти,

but they would have to wait for hours and hours and hours

їм доводилось чекати годинами,

to get to this position,

щоб дістатися стільця,

and finally, they sit.

поки вони, нарешті, сідали.

And what happened?

І що відбувалося?

They are observed by the other people,

На них дивилися інші люди,

they're photographed, they're filmed by the camera,

їх фотографували, знімали на камери,

they're observed by me

я дивилась на них,

and they have nowhere to escape except in themselves.

і їм було нікуди бігти, окрім як всередину себе самого.

And that makes a difference.

Оце й було важливо.

There was so much pain and loneliness,

Було стільки болю і самотності,

there's so much incredible things when you look in somebody else's eyes,

стільки неймовірних речей в очах іншої людини,

because in the gaze with that total stranger,

тому що у погляді абсолютно незнайомої людини,

that you never even say one word -- everything happened.

навіть не сказавши жодного слова - все вже відбулося.

And I understood when I stood up from that chair after three months,

І коли я встала з того стільця, через три місяці, я зрозуміла:

I am not the same anymore.

я більше не така, як була.

And I understood that I have a very strong mission,

Я зрозуміла, що в мене важлива місія -

that I have to communicate this experience

я маю донести цей досвід

to everybody.

до всіх.

And this is how, for me, was born the idea

Ось так народилась ідея

to have an institute of immaterial performing arts.

започаткувати інститут нематеріального мистецтва шоу.

Because thinking about immateriality,

З огляду нематеріальності, шоу -

performance is time-based art.

це мистецтво, що базується на часі.

It's not like a painting.

Це не живопис -

You have the painting on the wall, the next day it's there.

картина на стіні буде там і завтра.

Performance, if you are missing it, you only have the memory,

Шоу залишиться тільки у згадках, якщо ви пропустите його,

or the story of somebody else telling you,

або в історії, яку вам хтось розкаже,

but you actually missed the whole thing.

але ж насправді ви все одно упустите головне.

So you have to be there.

Отже, ви маєте бути там.

And in my point, if you talk about immaterial art,

На мій погляд, коли ми говоримо про нематеріальні мистецтва,

music is the highest -- absolutely highest art of all,

музика - найвище, абсолютно найвище мистецтво з усіх,

because it's the most immaterial.

оскільки воно найменш матеріальне.

And then after this is performance, and then everything else.

А вже потім - шоу, а потім - все інше.

That's my subjective way.

Це моя суб'єктивна думка.

This institute is going to happen in Hudson, upstate New York,

Цей інститут з'явиться у Гадсоні, на півночі Нью-Йорку,

and we are trying to build with Rem Koolhaas, an idea.

і наразі ми з Ремом Колхасом розробляємо його головну ідею.

And it's very simple.

Вона дуже проста.

If you want to get experience, you have to give me your time.

Якщо ви хочете отримати досвід, ви маєте приділити мені свій час.

You have to sign the contract before you enter the building,

Перед тим, як увійти до будівлі, треба підписати контракт,

that you will spend there a full six hours,

згоду на те, що ви проведете там цілих шість годин.

you have to give me your word of honor.

Ви мусите дати мені ваше слово честі.

It's something so old-fashioned,

Це щось дуже старомодне,

but if you don't respect your own word of honor and you leave before --

але якщо ви не поважаєете своє слово честі і підете раніше -

that's not my problem.

це не моя проблема.

But it's six hours, the experience.

Але досвід - це шість годин та й годі.

And then after you finish, you get a certificate of accomplishment,

А отримавши цей досвід, ви дістанете сертифікат про закінчення,

so get home and frame it if you want.

щоб вдома його можна було повісити в рамочці на стіні.

(Laughter)

(Сміх)

This is orientation hall.

Ось це зала орієнтації.

The public comes in, and the first thing you have to do is dress in lab coats.

Публіка заходить, і найперше всім треба одягнути лабораторні халати.

It's this importance

Тут дуже важливий саме перехід

of stepping from being just a viewer into experimenter.

від глядача до експериментатора.

And then you go to the lockers

Потім у шафці

and you put your watch, your iPhone, your iPod, your computer

залишаються годиники, айфони, айподи, комп'ютер -

and everything digital, electronic.

всі цифрові, електронні пристрої.

And you are getting free time for yourself for the first time.

І уперше ви отримуєте вільний час тільки для себе.

Because there is nothing wrong with technology,

Тому що в технологіях немає нічого неправильного,

our approach to technology is wrong.

просто наше сприйняття технологій хибне.

We are losing the time we have for ourselves.

Ми втрачаємо час, що належить нам.

This is an institute to actually give you back this time.

У цьому інституті, кожен фактично може повернути собі цей втрачений час.

So what you do here,

Тож що ви тут робите?

first you start slow walking, you start slowing down.

Спочатку ви повільно йдете, ви починаєте сповільнюватися.

You're going back to simplicity.

Ви повертаєтесь до простоти.

After slow walking, you're going to learn how to drink water --

Після повільної ходьби ви навчитеся, як пити воду -

very simple, drinking water for maybe half an hour.

дуже просто, пити воду протягом, можливо, півгодини.

After this, you're going to the magnet chamber,

Після цього ви завітаєте до магнітної камери,

where you're going to create some magnet streams on your body.

де створите магнітні потоки на своєму тілі.

Then after this, you go to crystal chamber.

Потім, після цього, ви потрапите до кришталевої камери.

After crystal chamber, you go to eye-gazing chamber,

Після кришталевої камери перейдете до камери споглядання,

after eye-gazing chamber, you go to a chamber where you are lying down.

після неї ви йдете до камери, де ви будете просто лежати.

So it's the three basic positions of the human body,

Є три базових положення людського тіла:

sitting, standing and lying.

сидячи, стоячи та лежачи.

And slow walking.

І повільне ходіння.

And there is a sound chamber.

Також там є звукова камера.

And then after you've seen all of this,

А після того, як ви все це побачите

and prepared yourself mentally and physically,

і підготуєтеся духовно та фізично,

then you are ready to see something with a long duration,

ви будете готові до чогось більш тривалого,

like in immaterial art.

а саме до нематеріального мистецтва.

It can be music, it can be opera, it can be a theater piece,

Це може бути музика, це може бути опера, це може бути фрагмент театральної вистави,

it can be film, it can be video dance.

це може бути фільм, це може бути відео, танець.

You go to the long duration chairs because now you are comfortable.

Ви вмощуєтесь на кріслах для довготривалого сидіння, тому що тепер ви маєте почуватися комфортно.

In the long duration chairs,

У цих кріслах

you're transported to the big place where you're going to see the work.

вас переміщують у великий простір, де ви будете споглядати за роботою.

And if you fall asleep,

І якщо ви заснете,

which is very possible because it's been a long day,

що дуже ймовірно, тому що це був довгий насичений день,

you're going to be transported to the parking lot.

вас перемістять на парковку.

(Laughter)

(Сміх)

And you know, sleeping is very important.

І знаєте, сон дуже важливий.

In sleeping, you're still receiving art.

У стані сну ви все одно продовжуєте отримувати мистецтво.

So in the parking lot you stay for a certain amount of time,

Ви можете залишатися на парковці певний час,

and then after this you just, you know, go back,

а після цього ви просто, знаєте, повертаєтесь,

you see more of the things you like to see

щоб побачити більше речей, які хотіли б побачити,

or go home with your certificate.

або йдете додому зі своїм сертифікатом.

So this institute right now is virtual.

Отже, зараз цей інститут віртуальний.

Right now, I am just making my institute in Brazil,

Наразі я роблю мій інститут у Бразилії,

then it's going to be in Australia,

потім він вирушає до Австралії,

then it's coming here, to Canada and everywhere.

потім буде тут, в Канаді, і будь-де.

And this is to experience a kind of simple method,

І все це для того, щоб отримати досвід у простий спосіб,

how you go back to simplicity in your own life.

повернутися до простоти у своєму житті.

Counting rice will be another thing.

Іншим заняттям буде рахування рису.

(Laughter)

(Сміх)

You know, if you count rice you can make life, too.

Знаєте, рахуючи рис, теж можна відчувати життя.

How to count rice for six hours?

Як рахувати рис протягом шести годин?

It's incredibly important.

Це дуже важливо.

You know, you go through this whole range of being bored, being angry,

Знаєте, ви відчуваєте весь спектр емоцій від нудоти, до злості,

being completely frustrated, not finishing the amount of rice you're counting.

до повного розчарування, кидаєте рис недорахованим.

And then this unbelievable amount of peace you get

А потім настає момент отримання неймовірної кількості спокою,

when satisfying work is finished --

коли роботу нарешті закінчено задовільно -

or counting sand in the desert.

ніби пораховано пісок у пустелі.

Or having the sound-isolated situation --

Або опинитися у ситуації, коли вас позбавлено звуку -

that you have headphones, that you don't hear anything,

коли на вас навушники, які повністю ізолюють зовнішні звуки,

and you're just there together without sound,

і ви просто там всі разом без звуків

with the people experiencing silence, just the simple silence.

з іншими людьми відчуваєте тишу, просто звичайну тишу.

We are always doing things we like in our life.

У житті ми завжди робимо те, що нам до вподоби.

And this is why you're not changing.

І саме через це ви не змінюєтесь.

You do things in life --

Ви просто щось робите -

it's just nothing happens if you always do things the same way.

і нічого не відбувається, якщо постійно робити все так, як завжди.

But my method is to do things I'm afraid of, the things I fear,

Але мій метод - робити речі, яких я боюся, речі, що жахають мене,

the things I don't know,

речі, яких я не знаю,

to go to territory that nobody's ever been.

іти на терени, де ніхто досі не був.

And then also to include the failure.

І також розуміти можливість невдачі.

I think failure is important

Я вважаю, що невдача страшенно важлива,

because if you go, if you experiment, you can fail.

бо якщо за щось берешся, експериментуєш, ти можеш зазнати невдачі.

If you don't go into that area and you don't fail,

Якщо не досліджувати нових територій, невдачі оминуть,

you are actually repeating yourself over and over again.

але таким чином ви просто знову і знову повторюєте себе.

And I think that human beings right now need a change,

А мені здається, що саме зараз людям потрібні зміни,

and the only change to be made is a personal level change.

і єдина ефективна зміна - це зміна на персональному рівні.

You have to make the change on yourself.

Ви маєте змінити самих себе.

Because the only way to change consciousness

Тому що єдиний спосіб змінити свідомість,

and to change the world around us,

змінити світ навколо нас -

is to start with yourself.

це почати з себе.

It's so easy to criticize how it's different,

Так просто критикувати все, що відрізняється,

the things in the world and they're not right,

неправильні речі у світі,

and the governments are corrupted and there's hunger in the world

корумповані уряди, світовий голод,

and there's wars -- the killing.

війни, вбивства.

But what we do on the personal level --

Але що ми самі робимо на особистому рівні?

what is our contribution to this whole thing?

Який наш внесок?

Can you turn to your neighbor, the one you don't know,

Можна попросити вас повернутися до свого сусіда, до того, з ким ви незнайомі,

and look at them for two full minutes in their eyes, right now?

і цілих дві хвилни дивитися йому в очі, прямо зараз?

(Chatter)

(Тихий гомін)

I'm asking two minutes of your time, that's so little.

Я прошу всього дві хвилини вашого часу - це так мало.

Breathe slowly, don't try to blink, don't be self-conscious.

Дихайте повільно, намагайтеся не моргати, не хвилюйтеся про те, який у вас вигляд.

Be relaxed.

Розслабтеся.

And just look a complete stranger in your eyes, in his eyes.

Просто дивіться абсолютному незнайомцю в очі, в його очі.

(Silence)

(Тиша)

Thank you for trusting me.

Дякую вам за довіру.

(Applause)

(Оплески)

Chris Anderson: Thank you.

Кріс Андерсон: Дякую.

Thank you so much.

Щиро вам дякую.