What I learned from 2,000 obituaries | Lux Narayan

Перекладач: Max Yevtushenko Утверджено: Hanna Leliv

Joseph Keller used to jog around the Stanford campus,

Джозеф Келлер колись бігав навколо Стенфордського університету

and he was struck by all the women jogging there as well.

і був вражений жінками, які там бігали.

Why did their ponytails swing from side to side like that?

Чому їхні хвостики гойдалися з боку в бік, як ось тут?

Being a mathematician, he set out to understand why.

Як математик, він вирішив знайти відповідь на це запитання.

(Laughter)

(Сміх)

Professor Keller was curious about many things:

Професора Келлера цікавило багато речей:

why teapots dribble

чому чайники протікають

or how earthworms wriggle.

або як вивертаються дощові черв'яки.

Until a few months ago, I hadn't heard of Joseph Keller.

Ще декілька місяців тому я не знав, хто такий Джозеф Келлер.

I read about him in the New York Times,

Я прочитав про нього в New York Times,

in the obituaries.

у некролозі.

The Times had half a page of editorial dedicated to him,

Газета присвятила йому півсторінки на першій шпальті.

which you can imagine is premium space for a newspaper of their stature.

Легко уявити, яке це особливе місце в газеті такого масштабу.

I read the obituaries almost every day.

Я читаю некрологи майже кожен день.

My wife understandably thinks I'm rather morbid

Моя дружина вважає мене цілком похмурим типом,

to begin my day with scrambled eggs and a "Let's see who died today."

який починає свій день з яєчні і "Давай подивимось, хто сьогодні помер".

(Laughter)

(Сміх)

But if you think about it,

Проте якщо ви задумаєтесь,

the front page of the newspaper is usually bad news,

на перших шпальтах газет, як правило, публікують погані новини

and cues man's failures.

та історії про людські невдачі.

An instance where bad news cues accomplishment

Погані новини сигналізують досягнення хіба що

is at the end of the paper, in the obituaries.

в кінці газети, в некрологах.

In my day job,

День за днем

I run a company that focuses on future insights

наша компанія працює над виявленням майбутніх трендів,

that marketers can derive from past data --

дані яких маркетологи можуть витягти з уже наявних -

a kind of rearview-mirror analysis.

це своєрідний аналіз через дзеркало заднього виду.

And we began to think:

Тоді ми починаємо замислюватись:

What if we held a rearview mirror to obituaries from the New York Times?

а що, коли ми підставимо це дзеркало в колонці некрологів New York Times?

Were there lessons on how you could get your obituary featured --

Вас вчили, як опублікувати некролог про себе,

even if you aren't around to enjoy it?

навіть якщо самі ви вже не зможете ним помилуватись?

(Laughter)

(Сміх)

Would this go better with scrambled eggs?

Чи буде він смакувати з яєчнею?

(Laughter)

(Cміх)

And so, we looked at the data.

Що ж, ми розглянули дані.

2,000 editorial, non-paid obituaries

2 000 неоплачуваних некрологів на передніх шпальтах

over a 20-month period between 2015 and 2016.

протягом 20 місяців між 2015 та 2016 роками.

What did these 2,000 deaths -- rather, lives -- teach us?

Як ці 2 000 смертей вплинули - точніше, чому вони нас навчили ?

Well, first we looked at words.

Спершу ми подивились на слова.

This here is an obituary headline.

Ось резюме некролога.

This one is of the amazing Lee Kuan Yew.

Неймовірний Лі Куан Ю.

If you remove the beginning and the end,

Якщо прибрати початок та кінець,

you're left with a beautifully worded descriptor

залишиться лише гарно сформульоване описання,

that tries to, in just a few words, capture an achievement or a lifetime.

в якому є спроба передати усі його досягнення в двох словах.

Just looking at these is fascinating.

Навіть просто дивитися на некрологи дивовижно.

Here are a few famous ones, people who died in the last two years.

Ось декілька відомих людей, які померли за останні два роки.

Try and guess who they are.

Спробуйте вгадати, хто це.

[An Artist who Defied Genre]

(Митець, який створив новий жанр)

That's Prince.

Це Принц.

[Titan of Boxing and the 20th Century]

(Титан боксу і ХХ століття)

Oh, yes.

О, так.

[Muhammad Ali]

(Мухаммед Алі)

[Groundbreaking Architect]

(Архітектор-революціонер)

Zaha Hadid.

Заха Хадід.

So we took these descriptors

Ми взяли ці некрологи

and did what's called natural language processing,

і провели так звану обробку природної мови,

where you feed these into a program,

тобто перенесли дані в програму,

it throws out the superfluous words --

яка викидає зайві слова:

"the," "and," -- the kind of words you can mime easily in "Charades," --

"це", "і" - слова, за допомогою яких можна легко грати в "Шаради",

and leaves you with the most significant words.

і залишає найбільш значущі слова.

And we did it not just for these four,

Ми зробили це не лише для цих чотирьох,

but for all 2,000 descriptors.

а для всіх 2 000 некрологів.

And this is what it looks like.

І ось що вийшло.

Film, theatre, music, dance and of course, art, are huge.

Слова: кіно, театр, музика, танці і, звичайно, мистецтво - домінують.

Over 40 percent.

Більше ніж 40 %.

You have to wonder why in so many societies

Вам варто подумати, чому в багатьох товариствах вважається,

we insist that our kids pursue engineering or medicine or business or law

що наші діти повинні стати інженерами, лікарями, бізнесменами чи юристами,

to be construed as successful.

щоб бути успішними.

And while we're talking profession,

Поки ми обговорюємо професії,

let's look at age --

подивимось на вік -

the average age at which they achieved things.

середній вік досягнення успіху.

That number is 37.

37 років.

What that means is, you've got to wait 37 years ...

Що означає, що ви повинні почекати 37 років...

before your first significant achievement that you're remembered for --

до свого першого значного досягнення, за котре вас будуть згадувати -

on average --

статистично -

44 years later, when you die at the age of 81 --

через 44 роки, коли ви помрете у віці 81 рік -

on average.

статистично.

(Laughter)

(Сміх)

Talk about having to be patient.

До речі про чесноту терпіння.

(Laughter)

(Сміх)

Of course, it varies by profession.

Звичайно, багато з нас залежать від професії.

If you're a sports star,

Якщо ви зірка спорту,

you'll probably hit your stride in your 20s.

ймовірно, що досягнете успіху в 20 років.

And if you're in your 40s like me,

Якщо вам близько 40, як мені,

you can join the fun world of politics.

ви можете приєднатись до веселого світу політики.

(Laughter)

(Сміх)

Politicians do their first and sometimes only commendable act in their mid-40s.

Політики роблять перший, часом єдиний помітний успіх лише між 40-50 роками.

(Laughter)

(Сміх)

If you're wondering what "others" are,

Якщо вам цікаво, що там у "інших",

here are some examples.

ось декілька прикладів.

Isn't it fascinating, the things people do

Хіба не вражає, що люди роблять одне,

and the things they're remembered for?

а згадують їх зовсім за інше?

(Laughter)

(Сміх)

Our curiosity was in overdrive,

Цікавість нас переповнювала,

and we desired to analyze more than just a descriptor.

і ми хотіли проаналізувати більше, ніж просто вступ.

So, we ingested the entire first paragraph of all 2,000 obituaries,

Тому ми повністю опрацювали перші абзаци 2 000 некрологів

but we did this separately for two groups of people:

і розділили їх на дві групи:

people that are famous and people that are not famous.

знаменитостей і простих людей.

Famous people -- Prince, Ali, Zaha Hadid --

Відомі люди: Принц, Алі, Заха Хадід.

people who are not famous are people like Jocelyn Cooper,

Люди, котрі не відомі широкій публіці, такі як Джоселін Купер,

Reverend Curry

преподобний Карі

or Lorna Kelly.

або Лорна Келлі.

I'm willing to bet you haven't heard of most of their names.

Я готовий побитись об заклад, що ви не чули більшості цих імен.

Amazing people, fantastic achievements, but they're not famous.

Вражаючі люди, фантастичні досягнення, але вони нам не відомі.

So what if we analyze these two groups separately --

Якщо проаналізувати ці дві групи окремо:

the famous and the non-famous?

знаменитості і прості люди,

What might that tell us?

що це нам дасть?

Take a look.

Погляньте.

Two things leap out at me.

Одразу помітно дві закономірності.

First:

По-перше:

"John."

"Джон".

(Laughter)

(Сміх)

Anyone here named John should thank your parents --

Кожен з вас, хто зветься Джоном, повинен дякувати своїм батькам...

(Laughter)

(Сміх)

and remind your kids to cut out your obituary when you're gone.

і не забудьте нагадати своїм дітям, щоб вони не писали ваш некролог, коли ви помрете.

And second:

По-друге:

"help."

"Допомога".

We uncovered, many lessons from lives well-led,

Ми засвоїли багато корисних уроків із життя відомих людей,

and what those people immortalized in print could teach us.

і ці люди, увічнені в друку, можуть навчити нас багато чого.

The exercise was a fascinating testament to the kaleidoscope that is life,

Наша робота стала доказом унікальності калейдоскопа нашого життя,

and even more fascinating

і ще дивовижнішим

was the fact that the overwhelming majority of obituaries

було те, що переважна більшість некрологів

featured people famous and non-famous,

була присвячена знаменитостям та простим людям,

who did seemingly extraordinary things.

які творили схожі визначні речі.

They made a positive dent in the fabric of life.

Вони зробили величезний внесок у наше життя.

They helped.

Вони допомогли нам усім.

So ask yourselves as you go back to your daily lives:

Перед тим, як повернутися до повсякденних справ, запитайте себе:

How am I using my talents to help society?

"Як я можу використати свої таланти, щоб допомогти людству?"

Because the most powerful lesson here is,

Тому що найважливіший урок звучить так:

if more people lived their lives trying to be famous in death,

якби більшість людей проживали своє життя так, щоб їх пам'ятали після смерті,

the world would be a much better place.

світ став би набагато кращий.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)