Why our IQ levels are higher than our grandparents' | James Flynn

Перекладач: Igor Korobko Утверджено: Hanna Leliv

We are going to take a quick voyage

Зараз ми зробимо швидкий огляд

over the cognitive history of the 20th century,

когнітивної історії 20-го століття,

because during that century,

тому що в цьому столітті

our minds have altered dramatically.

наша свідомість пережила надзвичайні зміни.

As you all know, the cars that people drove in 1900

Ви знаєте, що машини, на яких люди їздили у 1900 році,

have altered because the roads are better

змінилися, бо тепер дороги ліпші,

and because of technology.

та й технології не стоять на місці.

And our minds have altered, too.

Наше мислення також змінилося.

We've gone from people who confronted a concrete world

З людей, які мали справу з реальним світом

and analyzed that world primarily in terms

і аналізували його з огляду на те,

of how much it would benefit them

наскільки він міг би бути корисний для них,

to people who confront a very complex world,

ми перетворилися на людей, які зіткнулися з дуже складним світом -

and it's a world where we've had to develop

світом, у якому нам довелося розвивати

new mental habits, new habits of mind.

нові ментальні звички, нові способи мислення.

And these include things like

А це зокрема

clothing that concrete world with classification,

класифікація цього конкретного світу,

introducing abstractions that we try to make

виведення логічно несуперечливих

logically consistent,

абстракцій,

and also taking the hypothetical seriously,

а також сприйняття ймовірного цілком серйозно,

that is, wondering about what might have been

тобто, ми думаємо про те, що може трапитися,

rather than what is.

а не про те, що відбувається.

Now, this dramatic change was drawn to my attention

Нині ця драматична зміна зацікавила мене

through massive I.Q. gains over time,

через масове зростання IQ з перебігом часу,

and these have been truly massive.

а це явище справді масове.

That is, we don't just get a few more questions right

І виявляється воно не лише в тому, що в тестах на IQ

on I.Q. tests.

ми відповідаємо правильно на більше запитань.

We get far more questions right on I.Q. tests

Ми даємо набагато більше правильних відповідей у тестах на IQ,

than each succeeding generation

ніж кожне наступне покоління,

back to the time that they were invented.

відколи винайшли ці тести.

Indeed, if you score the people a century ago

Справді, якби ви оцінили людей століття тому

against modern norms,

за сучасними нормами,

they would have an average I.Q. of 70.

вони б продемонстрували середній рівень IQ близько 70.

If you score us against their norms,

Якби ми оцінили себе за тодішніми нормами,

we would have an average I.Q. of 130.

то наш середній рівень IQ був би 130.

Now this has raised all sorts of questions.

Це викликає багато всіляких запитань.

Were our immediate ancestors

Чи були наші безпосередні предки

on the verge of mental retardation?

на межі затримки розумового розвитку?

Because 70 is normally the score for mental retardation.

Оскільки 70 - це зазвичай показник розумової затримки.

Or are we on the verge of all being gifted?

Або ми всі перебуваємо на межі надзвичайної обдарованості?

Because 130 is the cutting line for giftedness.

Адже 130 - це межа обдарованості.

Now I'm going to try and argue for a third alternative

Спробую запропонувати та обґрунтувати третю альтернативу,

that's much more illuminating than either of those,

яка ліпше освітлює проблему, ніж будь-яка з попередніх,

and to put this into perspective,

та представлю її в перспективі.

let's imagine that a Martian came down to Earth

Уявіть марсіанина, який потрапив на Землю

and found a ruined civilization.

і знайшов залишки вимерлої цивілізації.

And this Martian was an archaeologist,

Цей марсіанин - археолог,

and they found scores, target scores,

і він знайшов мішені, стрілкові мішені,

that people had used for shooting.

які люди використовували для стрільби.

And first they looked at 1865,

Спочатку він би подивився на 1865 рік,

and they found that in a minute,

і побачив, що за хвилину

people had only put one bullet in the bullseye.

люди могли попасти лише однією кулею в яблучко.

And then they found, in 1898,

Потім він би побачив, що в 1898 році

that they'd put about five bullets in the bullseye in a minute.

люди попадали п'ятьма кулями в яблучко за хвилину.

And then about 1918 they put a hundred bullets in the bullseye.

А потім, близько 1918 року, вони попадали сотнею куль в яблучко.

And initially, that archaeologist would be baffled.

Спочатку такий археолог здивувався б.

They would say, look, these tests were designed

І сказав би: "Погляньте, ці мішені були розроблені,

to find out how much people were steady of hand,

щоб встановити, наскільки у людини тверда рука,

how keen their eyesight was,

наскільки гострий зір,

whether they had control of their weapon.

наскільки добре вона володіє своєю зброєю.

How could these performances have escalated

Як могли ці здібності розвинутись

to this enormous degree?

до такої надзвичайної міри?"

Well we now know, of course, the answer.

Звичайно, тепер ми знаємо відповідь.

If that Martian looked at battlefields,

Якщо б той марсіанин подивився на поля битв,

they would find that people had only muskets

то він би побачив, що у людей були тільки мушкети

at the time of the Civil War

під час громадянської війни,

and that they had repeating rifles

і що у них були автоматичні гвинтівки

at the time of the Spanish-American War,

у часи Іспано-американської війни,

and then they had machine guns

і що вони мали кулемети

by the time of World War I.

під час Першої світової війни.

And, in other words, it was the equipment

Іншими словами, саме зброя

that was in the hands of the average soldier

у руках пересічного солдата,

that was responsible, not greater keenness of eye

а не гострота зору чи твердість руки, давала змогу

or steadiness of hand.

досягнути високих результатів.

Now what we have to imagine is the mental artillery

Тепер мусимо уявити собі ту інтелектуальну артилерію,

that we have picked up over those hundred years,

яку ми створили за ці сто років,

and I think again that another thinker will help us here,

і нам допоможе в цьому один мислитель.

and that's Luria.

Це [професор Олександр] Лурія.

Luria looked at people

Лурія вивчав людей

just before they entered the scientific age,

якраз перед тим, як вони увійшли у наукову епоху,

and he found that these people

і виявив, що ці люди

were resistant to classifying the concrete world.

не сприймали класифікації реального світу.

They wanted to break it up

Вони хотіли поділити його

into little bits that they could use.

на маленькі шматочки, які вони могли б використовувати.

He found that they were resistant

Він виявив, що вони не сприймали

to deducing the hypothetical,

гіпотетичних висновків,

to speculating about what might be,

роздумів про те, що могло б бути,

and he found finally that they didn't deal well

і, нарешті, що вони не дуже добре давали раду

with abstractions or using logic on those abstractions.

абстракціям або логічним роздумам щодо абстракцій.

Now let me give you a sample of some of his interviews.

Ось кілька уривків із його інтерв'ю.

He talked to the head man of a person

Професор розмовляв із людьми

in rural Russia.

в сільській місцевості Росії.

They'd only had, as people had in 1900,

Вони мали, як і люди в 1900 році,

about four years of schooling.

близько чотирьох років шкільної освіти.

And he asked that particular person,

І він запитав у якогось чоловіка,

what do crows and fish have in common?

що мають спільного ворона і риба?

And the fellow said, "Absolutely nothing.

І той відповів: "Зовсім нічого.

You know, I can eat a fish. I can't eat a crow.

Я можу з'їсти рибу. Але я не можу їсти ворону.

A crow can peck at a fish.

Ворона може клювати рибу.

A fish can't do anything to a crow."

Риба нічого не може заподіяти вороні".

And Luria said, "But aren't they both animals?"

Тоді Лурія сказав: "Але хіба це не тварини?"

And he said, "Of course not.

І той відповів: "Звичайно, ні.

One's a fish.

Один із них - риба.

The other is a bird."

А другий - це птах".

And he was interested, effectively,

Тобто того чоловіка цікавило,

in what he could do with those concrete objects.

що можна робити з конкретними об'єктами.

And then Luria went to another person,

Потім Лурія пішов до іншої людини

and he said to them,

і сказав їй:

"There are no camels in Germany.

"У Німеччині немає верблюдів.

Hamburg is a city in Germany.

Гамбург — місто в Німеччині.

Are there camels in Hamburg?"

Чи є у Гамбурзі верблюди?"

And the fellow said,

І йому відповіли:

"Well, if it's large enough, there ought to be camels there."

"Ну, якщо це досить велике місто, то там мусять бути верблюди".

And Luria said, "But what do my words imply?"

Лурія запитав: "Але на що натякають мої слова?"

And he said, "Well, maybe it's a small village,

І почув у відповідь: "Ну, можливо це маленьке село,

and there's no room for camels."

де немає місця для верблюдів".

In other words, he was unwilling to treat this

Іншими словами, чоловік поставився до цього запитання

as anything but a concrete problem,

виключно як до конкретної проблеми.

and he was used to camels being in villages,

Він звик, що в селищах можуть жити верблюди,

and he was quite unable to use the hypothetical,

але виявився абсолютно не в змозі припустити

to ask himself what if there were no camels in Germany.

і запитати себе, чи може таке бути, що в Німеччині немає верблюдів.

A third interview was conducted

Третє інтерв'ю стосувалося

with someone about the North Pole.

Північного полюсу.

And Luria said, "At the North Pole, there is always snow.

Лурія сказав: "На Північному полюсі завжди є сніг.

Wherever there is always snow, the bears are white.

Там, де сніг є завжди, ведмеді білі.

What color are the bears at the North Pole?"

Якого кольору ведмеді на Північному полюсі?"

And the response was, "Such a thing

І відповідь була: "Про таке

is to be settled by testimony.

можуть знати тільки очевидці.

If a wise person came from the North Pole

Якби якась мудра людина повернулась з Північного полюсу

and told me the bears were white,

і розповіла мені, що там ведмеді білі,

I might believe him,

я, можливо, і повірив би їй.

but every bear that I have seen is a brown bear."

Але всі ведмеді, яких я бачив, були бурі".

Now you see again, this person has rejected

Знову ж таки, ця людина відмовляється

going beyond the concrete world

вийти за межі конкретного світу,

and analyzing it through everyday experience,

аналізує його через повсякденний досвід,

and it was important to that person

і цій особі важливо,

what color bears were --

якого кольору ведмеді -

that is, they had to hunt bears.

адже вона на них полювала.

They weren't willing to engage in this.

Ці люди не були готові брати участі у таких міркуваннях.

One of them said to Luria,

Один із чоловіків сказав Лурії:

"How can we solve things that aren't real problems?

"Як можна розв'язувати проблеми, які не є реальними?

None of these problems are real.

Жодна з цих проблем не є реальна.

How can we address them?"

Як ми можемо їх подолати?"

Now, these three categories --

Ці три категорії -

classification,

класифікація,

using logic on abstractions,

використання логіки щодо абстракцій,

taking the hypothetical seriously --

сприйняття можливого цілком серйозно -

how much difference do they make in the real world

яке значення вони мають у реальному світі,

beyond the testing room?

за стінами кімнати для тестування?

And let me give you a few illustrations.

Я наведу кілька прикладів.

First, almost all of us today get a high school diploma.

По-перше, майже всі з нас мають атестат про середню освіту.

That is, we've gone from four to eight years of education

Тобто ми пройшли шлях від чотирьох-восьми років

to 12 years of formal education,

до 12 років формальної освіти,

and 52 percent of Americans

а 52 відсотки американців

have actually experienced some type of tertiary education.

здобули якийсь вид вищої освіти.

Now, not only do we have much more education,

Утім ми маємо не тільки набагато вищий рівень освіти,

and much of that education is scientific,

а й значну частину саме наукової освіти,

and you can't do science without classifying the world.

а наука не може рухатись вперед без класифікації світу.

You can't do science without proposing hypotheses.

Наука не може обійтися без створення гіпотез.

You can't do science without making it logically consistent.

Науку не можна рухати вперед, не надаючи їй логічної послідовності.

And even down in grade school, things have changed.

І навіть у початковій школі відбулись зміни.

In 1910, they looked at the examinations

Якщо подивитись на іспити 1910 року,

that the state of Ohio gave to 14-year-olds,

які в штаті Огайо складали діти 14-річного віку,

and they found that they were all

то виявиться, що всі ці іспити були

for socially valued concrete information.

орієнтовані на конкретну інформацію, що має соціальне значення.

They were things like,

Там були питання на кшталт:

what are the capitals of the 44 or 45 states

які столиці 44 або 45 штатів,

that existed at that time?

що існували на той час?

When they looked at the exams

Якщо подивитись на іспити,

that the state of Ohio gave in 1990,

які складали в штаті Огайо в 1990 році,

they were all about abstractions.

то вони всі стосувались абстракцій.

They were things like,

Там були питання на зразок:

why is the largest city of a state rarely the capital?

"Чому найбільше місто штату рідко буває столицею?"

And you were supposed to think, well,

Треба було подумати: "Що ж,

the state legislature was rural-controlled,

законодавчі органи штату контролюють люди з сільських районів,

and they hated the big city,

а вони не люблять великих міст,

so rather than putting the capital in a big city,

тому замість того, щоб призначити столицю у великому місті,

they put it in a county seat.

вони призначають її в центрі округу.

They put it in Albany rather than New York.

В Олбані, а не в Нью-Йорку.

They put it in Harrisburg rather than Philadelphia.

У Гарісбурзі, а не в Філадельфії".

And so forth.

І так далі.

So the tenor of education has changed.

Так що змінився сам зміст освіти.

We are educating people to take the hypothetical seriously,

Ми навчаємо людей сприймати гіпотетичне всерйоз,

to use abstractions, and to link them logically.

використовувати абстракції і логічно їх поєднувати.

What about employment?

А як щодо професій?

Well, in 1900, three percent of Americans

Року 1900 три відсотки американців

practiced professions that were cognitively demanding.

були зайняті в професіях, які вимагали високих когнітивних здібностей.

Only three percent were lawyers or doctors or teachers.

Тільки три відсотки були юристами, лікарями або вчителями.

Today, 35 percent of Americans

Сьогодні 35 відсотків американців

practice cognitively demanding professions,

зайняті в професіях, які вимагають високих когнітивних здібностей.

not only to the professions proper like lawyer

Йдеться не тільки про такі професії, як адвокат,

or doctor or scientist or lecturer,

лікар, вчений або викладач,

but many, many sub-professions

а й про силу-силенну спеціальностей,

having to do with being a technician,

пов'язаних із технічною сферою,

a computer programmer.

як-от програміст.

A whole range of professions now make cognitive demands.

Ціла низка професій вимагає когнітивних здібностей.

And we can only meet the terms of employment

І ми можемо задовольнити вимоги при працевлаштуванні

in the modern world by being cognitively

у сучасному світі, тільки якщо будемо значно гнучкішими

far more flexible.

у когнітивному сенсі.

And it's not just that we have many more people

Річ не лише в тім, що набагато більше людей

in cognitively demanding professions.

зайняті у професіях, що вимагають когнітивних здібностей.

The professions have been upgraded.

Самі професії змінились.

Compare the doctor in 1900,

Порівняйте лікаря 1900 року,

who really had only a few tricks up his sleeve,

який знав кілька таємниць своєї справи,

with the modern general practitioner or specialist,

з сучасним лікарем загальної практики або фахівцем,

with years of scientific training.

який навчався не один рік.

Compare the banker in 1900,

Порівняйте банкіра 1900 року,

who really just needed a good accountant

який просто мусів бути добрим бухгалтером

and to know who was trustworthy in the local community

і знати надійних людей у місцевій спільноті,

for paying back their mortgage.

щоб повернути назад свої іпотечні кредити.

Well, the merchant bankers who brought the world to their knees

Так, комерційні банкіри, які поставили світ на коліна,

may have been morally remiss,

були мабуть невисокої моралі,

but they were cognitively very agile.

але в когнітивному сенсі вони були дуже гнучкі.

They went far beyond that 1900 banker.

Вони далеко відійшли від того банкіра 1900 року.

They had to look at computer projections

Їм потрібно було аналізувати комп'ютерні прогнози

for the housing market.

для ринку житла.

They had to get complicated CDO-squared

Їм необхідно було розуміти заплутані забезпечені боргові зобов'язання,

in order to bundle debt together

для того, щоб зв'язувати борги докупи

and make debt look as if it were actually a profitable asset.

і надавати їм такого вигляду, начебто це насправді прибуткові активи.

They had to prepare a case to get rating agencies

Їм треба було підготувати справу так, щоб отримати від рейтингових агенцій

to give it a AAA,

рівень "AAA",

though in many cases, they had virtually bribed the rating agencies.

хоча в багатьох випадках вони по суті підкуповували рейтингові агентства.

And they also, of course, had to get people

І їм, звичайно, доводилось примушувати людей

to accept these so-called assets

приймати ці так звані "активи"

and pay money for them

і платити за них гроші,

even though they were highly vulnerable.

попри те, що такі "активи" були надзвичайно вразливі.

Or take a farmer today.

Або взяти сьогоднішнього фермера.

I take the farm manager of today as very different

Я вважаю, що сучасний господар ферми дуже відрізняється

from the farmer of 1900.

від фермера 1900 року.

So it hasn't just been the spread

Так що справа не тільки в розширенні

of cognitively demanding professions.

переліку професій, які вимагають когнітивних здібностей.

It's also been the upgrading of tasks

Рівень завдань

like lawyer and doctor and what have you

і адвоката, і лікаря суттєво зріс,

that have made demands on our cognitive faculties.

що вимагає ще більших когнітивних здібностей.

But I've talked about education and employment.

Але я розповідав про освіту та зайнятість.

Some of the habits of mind that we have developed

Деякі навички мислення, яких ми набули

over the 20th century

протягом 20-го століття,

have paid off in unexpected areas.

дали врожай у несподіваних областях.

I'm primarily a moral philosopher.

Я насамперед філософ-мораліст,

I merely have a holiday in psychology,

закоханий у психологію,

and what interests me in general is moral debate.

а найбільше мене цікавлять моральні дебати.

Now over the last century,

Упродовж останнього століття

in developed nations like America,

у розвинених країнах, зокрема в Америці,

moral debate has escalated

моральні дебати пожвавилися,

because we take the hypothetical seriously,

тому що ми серйозно сприймаємо гіпотетичне,

and we also take universals seriously

серйозно сприймаємо універсальні речі,

and look for logical connections.

і шукаємо логічних зв'язків.

When I came home in 1955 from university

Коли я 1955 року закінчив університет і повернувся додому,

at the time of Martin Luther King,

то були часи Мартіна Лютера Кінґа.

a lot of people came home at that time

У ту пору багато людей приходило додому

and started having arguments with their parents and grandparents.

і починало суперечки зі своїми батьками, бабусями та дідусями.

My father was born in 1885,

Мій батько народився в 1885 році

and he was mildly racially biased.

і був трохи расово упереджений.

As an Irishman, he hated the English so much

Як ірландець він ненавидів англійців настільки сильно,

he didn't have much emotion for anyone else.

що в нього не залишалось емоцій на ще когось.

(Laughter)

(Сміх)

But he did have a sense that black people were inferior.

Він був певний, що чорношкірі люди є другим сортом.

And when we said to our parents and grandparents,

Коли ми запитували батьків і дідусів:

"How would you feel if tomorrow morning you woke up black?"

«Як би ви почувались, якби завтра вранці ви прокинулися чорними?»

they said that is the dumbest thing you've ever said.

вони відповідали, що тупішого запитання ніколи не чули.

Who have you ever known who woke up in the morning --

"Чи знаєте ви когось, хто б прокинувся вранці -

(Laughter) --

(Сміх)

that turned black?

і опинився чорним?"

In other words, they were fixed in the concrete

Іншими словами, вони міцно трималися за конкретні

mores and attitudes they had inherited.

звичаї та стосунки, що їх вони успадкували.

They would not take the hypothetical seriously,

Вони не сприймали гіпотетичних речей серйозно,

and without the hypothetical,

а без гіпотетичних припущень

it's very difficult to get moral argument off the ground.

дуже важко зрушити моральний аргумент з мертвої точки.

You have to say, imagine you were

Уявіть собі , що ви були

in Iran, and imagine that your relatives

в Ірані, і що всі ваші родичі

all suffered from collateral damage

постраждали,

even though they had done no wrong.

хоча вони не зробили нічого поганого.

How would you feel about that?

Що ви відчуватимете при цьому?

And if someone of the older generation says,

І якщо хтось зі старшого покоління каже,

well, our government takes care of us,

що наш уряд піклується про нас,

and it's up to their government to take care of them,

а справа їхнього уряду - піклуватись про своїх громадян,

they're just not willing to take the hypothetical seriously.

то це означає, що вони просто не готові сприймати гіпотетичних речей серйозно.

Or take an Islamic father whose daughter has been raped,

Або подумайте про мусульманина, чию доньку зґвалтували,

and he feels he's honor-bound to kill her.

і він відчуває, що його справа честі - вбити її.

Well, he's treating his mores

Що ж, він ставиться до своїх звичаїв так,

as if they were sticks and stones and rocks that he had inherited,

неначе вони є палицями, каменями і скелями, які він успадкував,

and they're unmovable in any way by logic.

і залишаються непохитними для будь-якої логіки.

They're just inherited mores.

Це просто успадковані звичаї.

Today we would say something like,

Сьогодні ми могли б зауважити йому:

well, imagine you were knocked unconscious and sodomized.

"Уявіть собі, що ви знепритомніли, і в цей час вас збочено зґвалтували.

Would you deserve to be killed?

Ви б заслуговували на смерть?

And he would say, well that's not in the Koran.

І той чоловік відповів би: "Ну, такого немає у Корані.

That's not one of the principles I've got.

Мені нічого не казали про таке правило".

Well you, today, universalize your principles.

Нині ми робимо принципи універсальними.

You state them as abstractions and you use logic on them.

Ми оголошуємо їх абстракціями та застосовуємо до них логіку.

If you have a principle such as,

Якщо у нас є такий принцип, як:

people shouldn't suffer unless they're guilty of something,

"Люди не повинні страждати, якщо вони ні в чому не винні",

then to exclude black people

тоді для того, щоб виключити з цього правила чорношкірих,

you've got to make exceptions, don't you?

треба зробити виняток, чи не так?

You have to say, well, blackness of skin,

Ви скажете: "Але ж ніхто не може страждати

you couldn't suffer just for that.

тільки через те, що у нього чорна шкіра.

It must be that blacks are somehow tainted.

Чорношкірі мабуть за щось провинилися".

And then we can bring empirical evidence to bear, can't we,

А потім ми наведемо емпіричні докази

and say, well how can you consider all blacks tainted

і обуримось: "Як можна вважати всіх чорношкірих винними в чомусь,

when St. Augustine was black and Thomas Sowell is black.

коли чорношкірими були Святий Августин і Томас Соуелл".

And you can get moral argument off the ground, then,

І тоді ви зрушите моральний аргумент з мертвої точки,

because you're not treating moral principles as concrete entities.

тому що ви не розглядаєте моральні принципи як конкретні речі.

You're treating them as universals,

Ви розглядаєте їх як речі універсальні,

to be rendered consistent by logic.

до яких потрібно застосовувати послідовну логіку.

Now how did all of this arise out of I.Q. tests?

Але як усе це пов'язане з тестами на I.Q.?

That's what initially got me going on cognitive history.

Саме вони змусили мене торкнутись когнітивної історії.

If you look at the I.Q. test,

Якщо ви подивитеся на тест I.Q.,

you find the gains have been greatest in certain areas.

то ви побачите, що найбільші здобутки помітні в певних областях.

The similarities subtest of the Wechsler

Розділ тесту на виявлення схожості за Векслером

is about classification,

стосується класифікації,

and we have made enormous gains

і ми досягли неабияких здобутків

on that classification subtest.

у цьому розділі тесту на класифікацію.

There are other parts of the I.Q. test battery

Є й інші частини у складі тесту на I.Q.,

that are about using logic on abstractions.

які стосуються використання логіки щодо абстракцій.

Some of you may have taken Raven's Progressive Matrices,

Можливо, дехто з вас проходив тестування прогресивними матрицями Рейвена,

and it's all about analogies.

що стосуються аналогій.

And in 1900, people could do simple analogies.

А в 1900 році люди розуміли тільки прості аналогії.

That is, if you said to them, cats are like wildcats.

Якби ви запитали їх: коти схожі на диких котів,

What are dogs like?

то на що схожі собаки?

They would say wolves.

Вони відповіли б: "На вовків".

But by 1960, people could attack Raven's

Однак року 1960 люди розв'язували тести Рейвена

on a much more sophisticated level.

на значно складнішому рівні.

If you said, we've got two squares followed by a triangle,

Якби ви спитали: "За двома квадратами йде трикутник,

what follows two circles?

що йде за двома колами?"

They could say a semicircle.

Вони б відповіли: "Півколо".

Just as a triangle is half of a square,

Тому що трикутник – це половина квадрата,

a semicircle is half of a circle.

а півколо - це половина кола.

By 2010, college graduates, if you said

Якби 2010 року ви запитали випускників коледжу, що

two circles followed by a semicircle,

за двома колами йде півколо,

two sixteens followed by what,

то що йтиме за двома шістнадцятками,

they would say eight, because eight is half of 16.

вони б відповіли: "Вісім", тому що вісім – це половина від 16.

That is, they had moved so far from the concrete world

Тобто, вони відійшли від конкретного світу так далеко,

that they could even ignore

що можуть навіть ігнорувати

the appearance of the symbols that were involved in the question.

вигляд символів, які використовувались у питанні.

Now, I should say one thing that's very disheartening.

Тепер мушу засмутити вас.

We haven't made progress on all fronts.

Ми ще не досягли прогресу на всіх фронтах.

One of the ways in which we would like to deal

Один зі шляхів, що допоміг би нам подолати

with the sophistication of the modern world

складність сучасного світу,

is through politics,

пролягає через політику,

and sadly you can have humane moral principles,

та, на жаль, навіть якщо ви дотримуєтеся гуманних моральних засад,

you can classify, you can use logic on abstractions,

можете класифікувати і застосовувати логіку до абстракцій,

and if you're ignorant of history and of other countries,

та при цьому не знаєте історії та інших країн,

you can't do politics.

то вам не можна займатися політикою.

We've noticed, in a trend among young Americans,

Ми помітили тенденцію серед молодих американців,

that they read less history and less literature

що вони читають все менше історичних книг і взагалі літератури,

and less material about foreign lands,

і щораз менше матеріалів про інші країни.

and they're essentially ahistorical.

По суті, молоді люди стали "а-історичні" [не історичні].

They live in the bubble of the present.

Вони живуть у бульбашці сьогодення.

They don't know the Korean War from the war in Vietnam.

Вони не відрізняють корейської війни від війни у В'єтнамі.

They don't know who was an ally of America in World War II.

Вони не знають, хто був союзником Америки у Другій світовій війні.

Think how different America would be

Тільки подумайте, наскільки іншою була б Америка,

if every American knew that this is the fifth time

якби кожен американець знав, що це вп'яте

Western armies have gone to Afghanistan to put its house in order,

західні армії увійшли в Афганістан, щоб навести там лад,

and if they had some idea of exactly what had happened

і якби вони мали хоч якесь уявлення про те, що насправді сталося

on those four previous occasions.

у чотирьох попередніх випадках.

(Laughter)

(Сміх)

And that is, they had barely left,

А сталося те, що вояки ледве втекли звідти,

and there wasn't a trace in the sand.

не залишивши навіть слідів на піску.

Or imagine how different things would be

Або уявіть собі, наскільки по-іншому все б сприймалось,

if most Americans knew that we had been lied

якби більшість американців знали, що нас обманювали

into four of our last six wars.

в чотирьох з останніх шести воєн.

You know, the Spanish didn't sink the battleship Maine,

Іспанці ж не затопили крейсер "Мен",

the Lusitania was not an innocent vessel

а "Лузітанія" не була безневинним судном,

but was loaded with munitions,

а була завантажена боєприпасами,

the North Vietnamese did not attack the Seventh Fleet,

північні в'єтнамці не атакували Сьомого флоту,

and, of course, Saddam Hussein hated al Qaeda

і, звичайно, Саддам Гуссейн ненавидів Аль-Каїду

and had nothing to do with it,

і не мав з нею нічого спільного,

and yet the administration convinced 45 percent of the people

і все ж влада переконала 45 відсотків населення,

that they were brothers in arms,

що вони були братами по зброї,

when he would hang one from the nearest lamppost.

навіть коли б він повісив одного з них на найближчому ліхтарному стовпі.

But I don't want to end on a pessimistic note.

Але я не хочу закінчувати на песимістичній ноті.

The 20th century has shown enormous cognitive reserves

20-те століття виявило у звичайних людей

in ordinary people that we have now realized,

величезний когнітивний потенціал, з якого ми тепер користаємо,

and the aristocracy was convinced

хоча аристократія була переконана,

that the average person couldn't make it,

що пересічна людина не здатна на таке,

that they could never share their mindset

що вона ніколи не дорівняється до їхнього світогляду

or their cognitive abilities.

чи когнітивних здібностей.

Lord Curzon once said

Якось Лорд Керзон

he saw people bathing in the North Sea,

побачив людей, які купались у Північному морі,

and he said, "Why did no one tell me

і запитав: "Чому ніхто не сказав мені,

what white bodies the lower orders have?"

що бідняки теж мають біле тіло?"

As if they were a reptile.

Так, наче мова йшла про якихось плазунів.

Well, Dickens was right and he was wrong. [Correction: Rudyard Kipling]

Що ж, Діккенс мав рацію, і водночас був неправий. [Виправлення: Редьярд Кіплінг]

[Kipling] said, "The colonel's lady and Judy O'Grady

[Кіплінг] сказав, "Дружина полковника і селянка Джуді О'Ґрейді

are sisters underneath the skin."

є під своїми сукнями сестрами".

(Applause)

(Оплески)