The wars that inspired Game of Thrones - Alex Gendler

Війни, що надихнули "Гру престолів" - Алекс Джендлер

Перекладач: Olena Vavshko Утверджено: Khrystyna Romashko

As far as we know,

Як відомо,

Medieval England was never invaded by ice zombies,

середньовічна Англія ніколи не була жертвою вторгнення крижаних зомбі

or terrorized by dragons,

та свавілля драконів,

but it was shaken by a power struggle between two noble families

але вона постраждала від боротьби за владу між двома шляхетними родами,

spanning generations

яка охопила кілька поколінь

and involving a massive cast of characters

та торкнулася чималої кількості діючих осіб

with complex motives and shifting loyalties.

з неоднозначними мотивами та змінними інтересами.

If that sounds familiar,

Це може звучати знайомо,

it's because the historical conflicts known as the Wars of the Roses

тому що історичний конфлікт відомий як Війна троянд

served as the basis for much of the drama in Game of Thrones.

став основою подій, зображених у "Грі престолів".

The real-life seeds of war were sewn by the death of King Edward III in 1377.

Смерть короля Едварда ІІІ в 1377 р. розв'язала справжню війну.

Edward's oldest son had died before his father,

Старший син Едварда помер ще раніше,

but his ten-year-old son, Richard II,

але його десятирічний син Річард ІІ

succeeded to the throne ahead of Edward's three surviving sons.

здобув корону, випередивши трьох інших Едвардових синів.

This skipping of an entire generation

Таке ігнорування цілого покоління

left lingering claims to the throne among their various offspring,

призвело до тривалих претензій на трон від їхніх нащадків,

particularly the Lancasters, descended from Edward's third son,

зокрема Ланкастерів, спадкоємців третього сина Едварда,

and the Yorks, descended from his fourth son.

та Йорків - спадкоємців четвертого сина.

The name of the ensuing wars

Назви наступних воєн

comes from the symbols associated with the two families,

походять від символів цих родин:

the white rose of York and the red rose of Lancaster.

біла троянда Йорків, червона - Ланкастерів.

The Lancasters first gained the throne

Вперше Ланкастери здобули трон,

when Richard II was deposed by his cousin Henry IV in 1399.

коли у 1399 р. Генрі IV скинув з престолу свого кузина Річарда ІІ.

Despite sporadic unrest,

Попри поодинокі випадки неспокою,

their reign remained secure until 1422,

їхнє правління тривало у спокої до 1422 р.,

when Henry V's death in a military campaign

коли через загибель Генрі V у військовому поході

left an infant Henry VI as king.

королем став малий Генрі VI.

Weak-willed and dominated by advisors,

Слабовільний Генрі піддався впливу радників

Henry was eventually convinced to marry Margaret of Anjou to gain French support.

та одружився з Маргаритою Анжуйською, щоб заручитись підтримкою Франції.

Margaret was beautiful, ambitious,

Маргарита була вродливою, честолюбною

and ruthless in persecuting any threat to her power,

і безпощадною до зазіхань на її владу.

and she distrusted Richard of York, most of all.

Найбільше вона остерігалась Річарда Йоркського.

York had been the King's close advisor and loyal General,

Йорк був близьким радником короля та відданим полководцем,

but was increasingly sidelined by the Queen,

проте королева неодноразово відстороняла його від справ

who promoted her favorite supporters, like the Earls of Suffolk and Somerset.

та сприяла своїм прихильникам з графства Суффолк та Сомерсет.

York's criticism of their inept handling of the war against France

Через критику Йорка щодо їхньої безпорадності у війні проти Франції

led to his exclusion from court and transfer to Ireland.

його виключили з суду та відправили до Ірландії.

Meanwhile, mounting military failures,

Тим часом численні військові невдачі

and corrupt rule by Margaret and her allies

і згубні закони Маргарити та її союзників

caused widespread discontent,

призвели до масового невдоволення.

and in the midst of this chaos,

Серед цього безладдя

Richard of York returned with an army to arrest Somerset and reform the court.

Річард Йоркський та його військо затримали Сомерсета та реформували суд.

Initially unsuccessful, he soon got his chance

Попри перший промах, він отримав свій шанс,

when he was appointed Protector of the Realm

разом з титулом Протектора Королівства

after Henry suffered a mental breakdown.

після нервового зриву Генрі.

However, less than a year later,

Проте менше, ніж через рік

Henry suddendly recovered

Генрі раптово одужав

and the Queen convinced him to reverse York's reforms.

і королева переконала його скасувати реформи Йорка.

York fled and raised an army once more.

Йорк втік і знову зібрав військо.

Though he was unable to directly seize the throne,

Хоча він не відвоював трон,

he managed to be reinstated as Protector

йому вдалося відновити титул Протектора

and have himself and his heirs designated to succeed Henry.

та встановити себе і своїх нащадків у черзі на трон після Генрі.

But instead of a crown,

Та замість корони,

York's head acquired a pike

голову Йорка насадили на кіл

after he was killed in battle with the Queen's loyalists.

після його загибелі у битві проти сподвижників королеви.

His young son took up the claim and was crowned Edward IV.

Його молодий син став претендентом і був коронований як Едвард IV.

Edward enjoyed great military success against the Lancasters.

Він здобув значний військовий успіх у боротьбі з Ланкастерами.

Henry was captured,

Генрі взяли під варту,

while Margaret fled into exile

а Маргарита врятувалась втечею

with their reportedly cruel son, Edward of Westminster.

разом із сином Едвардом Вестмінстерським, який славився своєю жорстокістю.

But the newly crowned King made a tragic political mistake

Проте новопроголошений король допустив значну політичну помилку,

by backing out of his arranged marriage with a French Princess

відмовившись від договірного шлюбу з принцесою Франції

to secretly marry the widow of a minor Noble.

і таємно одружившись із вдовою простого дворянина.

This alienated his most powerful ally, the Earl of Warwick.

Через це від нього відвернувся його союзник граф Ворік.

Warwick allied with the Lancasters,

Ворік вступив у союз із Ланкастерами,

turned Edward's jealous younger brother, George, against him,

налаштував молодшого заздрісного Едвардового брата Джорджа проти нього,

and even briefly managed to restore Henry as King,

і навіть на деякий час повернув Генрі на трон,

but it didn't last.

але ненадовго.

Edward recaptured the throne,

Едвард повернув собі трон,

the Lancaster Prince was killed in battle,

Принц Ланкастер загинув у битві,

and Henry himself died in captivity not long after.

а Генрі незабаром помер під вартою.

The rest of Edward IV's reign was peaceful,

Решту правління Едварда IV панував мир,

but upon his death in 1483, the bloodshed resumed.

але після його смерті у 1483 р. кровопролиття відновилось.

Though his twelve-year-old son was due to succeed him,

Хоча його дванадцятирічний син був спадкоємцем трону,

Edward's younger brother Richard III declared his nephews illegitimate

молодший брат Едварда Річард ІІI назвав своїх племінників безбатченками

due to their father's secret marriage.

через таємний шлюб їхнього батька.

He assumed the regency himself and threw the boys in prison.

Він присвоїв собі регентство та кинув хлопців до в'язниці.

Though no one knows what ultimately became of them,

Хоча достеменно невідомо про їхню долю,

after a while, the Princes disappeared

за деякий час зникла принцеса

and Richard's power seemed secure.

і правлінню Річарда ніхто не загрожував.

But his downfall would come only two years later

Та лише два роки потому йому прийшов кінець

from across the narrow sea of the English Channel.

через вузьку протоку Ла-Маншу.

Henry Tudor was a direct descendant of the first Duke of Lancaster,

Генрі Тюдор, прямий потомок першого герцога Ланкастера,

raised in exile after his father's death in a previous rebellion.

ріс у вигнанні після смерті батька під час попереднього повстання.

With Richard III's power grab causing a split in the York faction,

Завдяки захопленню влади Річардом ІІІ, що призвело до розбрату у колі Йорків,

Henry won support for his royal claim.

Генрі здобув підтримку в посяганні на трон.

Raising an army in France, he crossed the Channel in 1485

Зібравши військо у Франції, у 1485 р. він перетнув Ла-Манш

and quickly defeated Richard's forces.

та швидко переміг військо Річарда.

And by marrying Elizabeth of York, elder sister of the disappeared Princes,

Одружившись з Єлизаветою Йоркською, старшою сестрою зниклої принцеси,

the newly crowned Henry VII joined the two roses,

новопроголошений король Генрі VII об'єднав дві троянди

finally ending nearly a century of war.

та остаточно закінчив столітню війну.

We often think of historical wars as decisive conflicts

Ми часто асоціюємо історичні війни з вирішальними протистояннями,

with clearly defined winners and losers.

де є очевидні переможці та переможені.

But the Wars of the Roses, like the fiction they inspired,

Проте Війна троянд, як і белетристика, створена за її мотивами,

show us that victories can be uncertain,

доводить, що перемога може бути сумнівною,

alliances unstable,

союзи - ненадійними,

and even the power of Kings as fleeting as the seasons.

і навіть влада королів - швидкоплинна, як пори року.