Martin Rees: Can we prevent the end of the world?

Перекладач: Oleksandr Vasyliev Утверджено: Khrystyna Romashko

Ten years ago, I wrote a book which I entitled

Десять років тому я написав книгу під назвою

"Our Final Century?" Question mark.

"Наше останнє століття?" Знак питання.

My publishers cut out the question mark. (Laughter)

У видавництві знак питання вирізали. (Сміх)

The American publishers changed our title

Американське ж видавництво взагалі змінило назву

to "Our Final Hour."

на "Наша остання година ".

Americans like instant gratification and the reverse.

Американці полюбляють і винагороду, і покарання цієї ж миті.

(Laughter)

(Сміх)

And my theme was this:

Тема книги:

Our Earth has existed for 45 million centuries,

Наша Земля проіснувала 45 мільйонів століть,

but this one is special —

але наше століття особливе.

it's the first where one species, ours,

Воно перше, коли майбутнє усієї планети

has the planet's future in its hands.

в руках одного виду тварин -- нашого.

Over nearly all of Earth's history,

На протязі майже всього існування Землі

threats have come from nature —

загрози для неї були природними --

disease, earthquakes, asteroids and so forth —

захворювання, землетруси, астероїди тощо --

but from now on, the worst dangers come from us.

але знедавна найбільші загрози йдуть від нас.

And it's now not just the nuclear threat;

Мова йде не лише про ядерну загрозу;

in our interconnected world,

в нашому взаємопов’язаному світі

network breakdowns can cascade globally;

несправності мереж можуть мати глобальні наслідки;

air travel can spread pandemics worldwide within days;

подорожі літаком можуть поширити пандемію на весь світ за лічені дні;

and social media can spread panic and rumor

а засоби масової інформації можуть поширювати паніку та чутки

literally at the speed of light.

буквально зі швидкістю світла.

We fret too much about minor hazards —

Ми занадто переймаємося малими проблемами --

improbable air crashes, carcinogens in food,

маловірогідними авіакатастрофами, канцерогенами в їжі,

low radiation doses, and so forth —

малими дозами радіації тощо --

but we and our political masters

але ми та наші політичні лідери

are in denial about catastrophic scenarios.

заплющуємо очі на катастрофічні сценарії.

The worst have thankfully not yet happened.

Дякувати Богу, найгірші ще не скоїлись.

Indeed, they probably won't.

Можливо, і не скояться.

But if an event is potentially devastating,

Але якщо подія може мати жахливі наслідки,

it's worth paying a substantial premium

варто прикласти максимум зусиль,

to safeguard against it, even if it's unlikely,

щоб запобігти їй, навіть якщо вірогідність її мала,

just as we take out fire insurance on our house.

як ми страхуємо будинок на випадок пожежі.

And as science offers greater power and promise,

Наука пропонує все більші можливості та перспективи,

the downside gets scarier too.

але їх зворотній бік стає все жахливішим.

We get ever more vulnerable.

Ми стаємо більш вразливими.

Within a few decades,

За кілька десятиріч

millions will have the capability

мільйони людей зможуть зловживати

to misuse rapidly advancing biotech,

біотехнологіями, що стрімко розвиваються,

just as they misuse cybertech today.

так, як сьогодні відбувається з комп’ютерами.

Freeman Dyson, in a TED Talk,

Фрімен Дайсон в доповіді на TED передбачав,

foresaw that children will design and create new organisms

що діти проектуватимуть та створюватимуть нові організми

just as routinely as his generation played with chemistry sets.

так запросто, як його покоління гралося з хімічними наборами.

Well, this may be on the science fiction fringe,

Це може нагадувати наукову фантастику,

but were even part of his scenario to come about,

але якщо навіть частина сценарію стане реальністю,

our ecology and even our species

наша екологія та ми самі

would surely not survive long unscathed.

не зможемо довго уникати шкоди.

For instance, there are some eco-extremists

Наприклад, деякі так звані еко-екстремісти вважають,

who think that it would be better for the planet,

що було б краще для нашої планети,

for Gaia, if there were far fewer humans.

для Гайї, якби людей було значно менше.

What happens when such people have mastered

Що станеться, коли такі люди оволодіють

synthetic biology techniques

засобами синтетичної біології,

that will be widespread by 2050?

що будуть у широкому вжитку в 2050 році?

And by then, other science fiction nightmares

А на цей час і інші жахи з наукової фантастики

may transition to reality:

можуть втілитися в життя:

dumb robots going rogue,

мовчазні роботи збунтуються,

or a network that develops a mind of its own

або мережа усвідомить себе

threatens us all.

та почне загрожувати усім нам.

Well, can we guard against such risks by regulation?

Чи можемо ми захиститися від цих загроз регулюванням?

We must surely try, but these enterprises

Звісно, намагатися треба, але ці підприємства

are so competitive, so globalized,

настільки глобалізовані, в такій конкуренції,

and so driven by commercial pressure,

з такою жагою до зиску,

that anything that can be done will be done somewhere,

що все, що можна зробити, буде зроблено

whatever the regulations say.

незважаючи на будь-які закони.

It's like the drug laws — we try to regulate, but can't.

Це схоже на закони щодо наркотиків – ми намагаємось керувати, але не здатні.

And the global village will have its village idiots,

І всесвітнє селище матиме своїх селищних дурнів,

and they'll have a global range.

які зможуть дотягнутися будь-куди.

So as I said in my book,

Як я писав у своїй книзі,

we'll have a bumpy ride through this century.

наш шлях цим сторіччям буде тряским.

There may be setbacks to our society —

Суспільство може відкинути назад --

indeed, a 50 percent chance of a severe setback.

і з вірогідністю 50 відсотків далеко назад.

But are there conceivable events

Але чи можливі події

that could be even worse,

з іще гіршими наслідками,

events that could snuff out all life?

події, що можуть загасити життя повністю?

When a new particle accelerator came online,

Коли запускали новий прискорювач часток,

some people anxiously asked,

дехто запитував з тривогою,

could it destroy the Earth or, even worse,

чи може це знищити Землю, або, ще гірше,

rip apart the fabric of space?

порушити структуру простору?

Well luckily, reassurance could be offered.

На щастя, дещо заспокоює нас.

I and others pointed out that nature

Я та інші вказували, що природа

has done the same experiments

робила такі експерименти

zillions of times already,

вже багато разів

via cosmic ray collisions.

при зіткненні космічних променів.

But scientists should surely be precautionary

Але вчені повинні завжди ставитися обережно

about experiments that generate conditions

до дослідів, які створюють умови,

without precedent in the natural world.

що не існують у природі.

Biologists should avoid release of potentially devastating

Біологи повинні уникати вивільнення потенційно руйнівних

genetically modified pathogens.

генетично модифікованих патогенів.

And by the way, our special aversion

До речі, наша особлива відраза

to the risk of truly existential disasters

до можливості справді світової трагедії

depends on a philosophical and ethical question,

зумовлюється філософським та етичним питанням,

and it's this:

а саме:

Consider two scenarios.

Розгляньте два сценарії.

Scenario A wipes out 90 percent of humanity.

Перший знищує 90 відсотків людства.

Scenario B wipes out 100 percent.

Другий знищує 100 відсотків.

How much worse is B than A?

Наскільки другий гірший за перший?

Some would say 10 percent worse.

Дехто скаже, що на 10 відсотків.

The body count is 10 percent higher.

Кількість загиблих більша на 10 відсотків.

But I claim that B is incomparably worse.

Але я вважаю, що другий незрівнянно гірший.

As an astronomer, I can't believe

Як астроном, я не можу повірити,

that humans are the end of the story.

що історія людства добігає кінця.

It is five billion years before the sun flares up,

Пройде ще п’ять мільярдів років перш, ніж сонце вибухне,

and the universe may go on forever,

а всесвіт може існувати вічно,

so post-human evolution,

тому еволюція після людства

here on Earth and far beyond,

тут, на Землі, та далеко за її межами

could be as prolonged as the Darwinian process

може бути довшою за той процес,

that's led to us, and even more wonderful.

що призвів до нас, і ще більш вражаючою.

And indeed, future evolution will happen much faster,

Насправді, у майбутньому еволюція може йти значно швидше,

on a technological timescale,

за шкалою часу технологій,

not a natural selection timescale.

а не природного відбору.

So we surely, in view of those immense stakes,

Зважаючи на такі величезні ставки,

shouldn't accept even a one in a billion risk

навіть вірогідність один на мільярд того,

that human extinction would foreclose

що вимирання людства знищить цей величезний потенціал,

this immense potential.

є неприпустимою.

Some scenarios that have been envisaged

Деякі з передбачуваних сценаріїв

may indeed be science fiction,

і справді можуть бути лише фантастикою,

but others may be disquietingly real.

але реальність інших викликає тривогу.

It's an important maxim that the unfamiliar

Є дуже важливий принцип: незнайоме

is not the same as the improbable,

і неможливе – це не одне й те ж.

and in fact, that's why we at Cambridge University

Саме тому ми, в університеті Кембріджа,

are setting up a center to study how to mitigate

створюємо центр, що займатиметься

these existential risks.

пом’якшенням цих всесвітніх ризиків.

It seems it's worthwhile just for a few people

Здається, лише кілька людей вважають потрібним

to think about these potential disasters.

обмірковувати ці потенційні нещастя.

And we need all the help we can get from others,

Ми приймемо будь-яку допомогу від інших,

because we are stewards of a precious

бо ми – хранителі

pale blue dot in a vast cosmos,

дорогоцінної блакитної цяточки у безмежному космосі,

a planet with 50 million centuries ahead of it.

планети, у якої попереду ще 50 мільйонів сторіч.

And so let's not jeopardize that future.

Давайте не ризикувати цим майбутнім.

And I'd like to finish with a quote

Хотів би закінчити цитатою

from a great scientist called Peter Medawar.

великого вченого Пітера Медавара.

I quote, "The bells that toll for mankind

Він казав: «Дзвони, що дзвонять за людством,

are like the bells of Alpine cattle.

схожі на бубонці альпійських корів.

They are attached to our own necks,

Вони прив’язані до наших ший,

and it must be our fault if they do not make

і якщо вони не звучать мелодійно та гармонійно,

a tuneful and melodious sound."

це наша провина».

Thank you very much.

Велике спасибі.

(Applause)

(Оплески)