Keith Chen: Could your language affect your ability to save money?

Translator: Timothy Covell Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Kateryna Kozhukhar Утверджено: Anna Dziman

The global economic financial crisis has reignited public interest

Світова економічна криза розпалила інтерес суспільства

in something that's actually one of the oldest questions in economics,

до одного зі споконвічних питань економіки,

dating back to at least before Adam Smith.

що з'явилося ще до Адама Сміта.

And that is, why is it that countries with seemingly similar economies and institutions

Чому країни з відносно однаковими економіками та устроями

can display radically different savings behavior?

проводять таку різну політику економії коштів?

Now, many brilliant economists have spent their entire lives working on this question,

Багато блискучих економістів усе своє життя шукали відповідь на це запитання,

and as a field we've made a tremendous amount of headway

і, звісно, ми здійснили величезний прорив у цій сфері

and we understand a lot about this.

та багато-що зрозуміли.

What I'm here to talk with you about today is an intriguing new hypothesis

Проте сьогодні я розповім вам про нові інтригуючі гіпотези,

and some surprisingly powerful new findings that I've been working on

а також про несподівані результати, які я отримав,

about the link between the structure of the language you speak

стосовно зв'язку між структурою мови, якою ви говорите,

and how you find yourself with the propensity to save.

і вашою схильністю заощаджувати.

Let me tell you a little bit about savings rates, a little bit about language,

Я розповім трішки про норми заощаджень і мову,

and then I'll draw that connection.

і згодом окреслю взаємозв'язок між ними.

Let's start by thinking about the member countries of the OECD,

Спершу розглянемо країни-члени ОЕСР,

or the Organization of Economic Cooperation and Development.

тобто Організації економічного співробітництва та розвитку.

OECD countries, by and large, you should think about these

Як правило, ми вважаємо країни-члени ОЕСР

as the richest, most industrialized countries in the world.

найбагатшими, найбільш індустріально розвиненими країнами.

And by joining the OECD, they were affirming a common commitment

Вступаючи до ОЕСР, вони погодились із загальноприйнятими принципами

to democracy, open markets and free trade.

демократії, відкритого ринку та вільної торгівлі.

Despite all of these similarities, we see huge differences in savings behavior.

Незважаючи на всі спільні ознаки, ми бачимо також і велику відмінність у політиці заощаджень.

So all the way over on the left of this graph,

Зліва на цьому графіку ви бачите,

what you see is many OECD countries saving over a quarter of their GDP every year,

що багато країн-учасниць ОЕСР заощаджують щорічно понад чверть річного ВВП,

and some OECD countries saving over a third of their GDP per year.

а інші країни ОЕСР заощаджують щорічно близько третини ВВП.

Holding down the right flank of the OECD, all the way on the other side, is Greece.

Якщо ж поглянемо на праву частину графіку, побачимо там Грецію.

And what you can see is that over the last 25 years,

Виявляється, що протягом останніх 25 років

Greece has barely managed to save more than 10 percent of their GDP.

Греція заледве спромоглась заощадити 10% власного ВВП.

It should be noted, of course, that the United States and the U.K. are the next in line.

Також зауважмо, що Сполучені Штати та Великобританія йдуть слідом за Грецією.

Now that we see these huge differences in savings rates,

Що ж, ми бачимо величезну відмінність у рівнях заощаджень,

how is it possible that language might have something to do with these differences?

але яким чином мова може мати щось спільне з усіма цими відмінностями?

Let me tell you a little bit about how languages fundamentally differ.

Я дещо розповім вам про кардинальню різницю між мовами.

Linguists and cognitive scientists have been exploring this question for many years now.

Лінгвісти та когнітивісти вже не один рік працюють над цим питанням.

And then I'll draw the connection between these two behaviors.

А потім я покажу зв'язок між цими двома моделями поведінки.

Many of you have probably already noticed that I'm Chinese.

Більшість із вас вже напевно помітили, що я китаєць.

I grew up in the Midwest of the United States.

Я виріс на середньому заході Сполучених Штатів.

And something I realized quite early on

І досить рано усвідомив,

was that the Chinese language forced me to speak about and --

що китайська мова змушувала мене говорити

in fact, more fundamentally than that --

або навіть думати

ever so slightly forced me to think about family in very different ways.

про мою родину по-різному.

Now, how might that be? Let me give you an example.

Як же це так? Я наведу вам приклад.

Suppose I were talking with you and I was introducing you to my uncle.

Припустимо, я розмовляю з вами і знайомлю вас зі своїм дядьком.

You understood exactly what I just said in English.

Ви повністю зрозуміли, що я щойно сказав англійською.

If we were speaking Mandarin Chinese with each other, though,

Якщо ж би ми говорили між собою на мандаринській китайській,

I wouldn't have that luxury.

я б не мав такої чудової можливості.

I wouldn't have been able to convey so little information.

У мене не було б змоги надати вам так мало інформації.

What my language would have forced me to do,

Моя мова змусила б мене

instead of just telling you, "This is my uncle,"

не просто сказати вам: "Ось, це мій дядько",

is to tell you a tremendous amount of additional information.

а видати неймовірну кількість додаткової інформації.

My language would force me to tell you

Мова змусила б мене розповісти,

whether or not this was an uncle on my mother's side or my father's side,

чи то мій дядько з маминої сторони, чи з татової,

whether this was an uncle by marriage or by birth,

чи то дядько дружини, чи мій дядько,

and if this man was my father's brother,

і якщо це брат мого тата,

whether he was older than or younger than my father.

то чи він старший за нього, чи молодший.

All of this information is obligatory. Chinese doesn't let me ignore it.

Це обов'язкова інформація. Китайська не дозволила б мені знехтувати нею.

And in fact, if I want to speak correctly,

Окрім того, якщо я хочу говорити правильно,

Chinese forces me to constantly think about it.

китайська ще б змусила мене постійно про це думати.

Now, that fascinated me endlessly as a child,

Я страшенно захоплювався цим у дитинстві,

but what fascinates me even more today as an economist

а сьогодні, як економіст, я захоплююся

is that some of these same differences carry through to how languages speak about time.

лінгвістичними відмінностями, які впливають на сприйняття часу певною мовою.

So for example, if I'm speaking in English, I have to speak grammatically differently

Наприклад, якщо я говорю англійською, то мені доведеться використовувати різні граматичні структури.

if I'm talking about past rain, "It rained yesterday,"

Якщо я розповідаю про дощ у минулому часі, матимемо: "Вчора дощило",

current rain, "It is raining now,"

про дощ, який іде зараз: "Зараз дощить",

or future rain, "It will rain tomorrow."

а про майбутній дощ: "Завтра дощитиме".

Notice that English requires a lot more information with respect to the timing of events.

Зауважте, англійська вимагає значно більшої кількості інформації щодо часу подій.

Why? Because I have to consider that

Чому? Тому що мені треба це врахувати і висловитися по-іншому,

and I have to modify what I'm saying to say, "It will rain," or "It's going to rain."

якщо я хочу сказати: "Дощитиме" або ж "Збирається на дощ".

It's simply not permissible in English to say, "It rain tomorrow."

Просто недопустимо сказати англійською: "Завтра дощ".

In contrast to that, that's almost exactly what you would say in Chinese.

Натомість, саме так ви скажете китайською.

A Chinese speaker can basically say something

Слова китайця зазвичай звучатимуть дуже дивно

that sounds very strange to an English speaker's ears.

для носія англійської.

They can say, "Yesterday it rain," "Now it rain," "Tomorrow it rain."

Китайці кажуть: "Вчора дощить", "Зараз дощить", "Завтра дощить".

In some deep sense, Chinese doesn't divide up the time spectrum

Китайська не ділить часового спектру,

in the same way that English forces us to constantly do in order to speak correctly.

тоді як англійська змушує нас робити це постійно, щоб говорити правильно.

Is this difference in languages

Чи такі відмінності існують лише

only between very, very distantly related languages, like English and Chinese?

між дуже віддаленими мовами, як-от англійська та китайська?

Actually, no.

Ні.

So many of you know, in this room, that English is a Germanic language.

Як відомо, англійська належить до германської гілки мов.

What you may not have realized is that English is actually an outlier.

Але англійська -- це до певної міри виняток.

It is the only Germanic language that requires this.

Це єдина германська мова, яка має стільки вимог.

For example, most other Germanic language speakers

Наприклад, більшість носіїв германських мов

feel completely comfortable talking about rain tomorrow

спокійно скажуть про завтрашній дощ

by saying, "Morgen regnet es,"

ось так: "Morgen regnet es".

quite literally to an English ear, "It rain tomorrow."

Що в перекладі означає "Завтра дощить".

This led me, as a behavioral economist, to an intriguing hypothesis.

Мене, як бігевіорального економіста, це підштовхнуло до інтригуючої гіпотези.

Could how you speak about time, could how your language forces you to think about time,

Чи те, як ви говорите про час, як ваша мова змушує вас говорити про час,

affect your propensity to behave across time?

впливає на вашу поведінку в часовому спектрі?

You speak English, a futured language.

Ви говорите англійською, мовою "майбутнього".

And what that means is that every time you discuss the future,

Таким чином, якщо ви говорите про майбутнє,

or any kind of a future event,

чи про будь-яку майбутню подію,

grammatically you're forced to cleave that from the present

граматично ви змушені відділити її від теперішнього,

and treat it as if it's something viscerally different.

інстинктивно трактуючи її як щось зовсім інше.

Now suppose that that visceral difference

Припустимо, що ця інстинктивна відмінність

makes you subtly dissociate the future from the present every time you speak.

змушує вас щоразу ледь помітно розмежовувати майбутнє від теперішнього.

If that's true and it makes the future feel

Якщо це правда, майбутнє відчувається як щось

like something more distant and more different from the present,

досить віддалене та інакше від теперішнього,

that's going to make it harder to save.

внаслідок чого заощаджувати стає дедалі важче.

If, on the other hand, you speak a futureless language,

Водночас, якщо ви говорите мовою, де немає майбутнього часу,

the present and the future, you speak about them identically.

ви ототожнюєте теперішнє із майбутнім.

If that subtly nudges you to feel about them identically,

Ви перестаєте бачити між ними різницю,

that's going to make it easier to save.

і заощаджувати стає легше.

Now this is a fanciful theory.

Доволі фантастична теорія.

I'm a professor, I get paid to have fanciful theories.

Я професор. Мені платять за фантастичні теорії.

But how would you actually go about testing such a theory?

Проте як її перевірити?

Well, what I did with that was to access the linguistics literature.

Я вирішив звернутися до літератури на лінгвістичну тематику.

And interestingly enough, there are pockets of futureless language speakers

І виявив по всьому світу групи людей,

situated all over the world.

які говорять мовами без майбутнього часу.

This is a pocket of futureless language speakers in Northern Europe.

Ось група мов без майбутнього часу у північній Європі.

Interestingly enough, when you start to crank the data,

Цікаво, що якщо проаналізувати дані,

these pockets of futureless language speakers all around the world

то місцевості, де люди говорять мовами без майбутнього часу,

turn out to be, by and large, some of the world's best savers.

це місця, де вміють найкраще заощаджувати.

Just to give you a hint of that,

Щоб я не був голослівним,

let's look back at that OECD graph that we were talking about.

повернімося до таблички з країнами ОЕСР.

What you see is that these bars are systematically taller

Як бачите, стовпці постійно збільшуються

and systematically shifted to the left

вліво відносно стовпців країн-членів ОЕСР,

compared to these bars which are the members of the OECD that speak futured languages.

де говорять мовами з майбутнім часом.

What is the average difference here?

Яка тут середня різниця?

Five percentage points of your GDP saved per year.

Щороку заощаджується п'ять відсотків ВВП.

Over 25 years that has huge long-run effects on the wealth of your nation.

Через 25 років це неабияк вплине на добробут вашої країни.

Now while these findings are suggestive,

Ці дані спонукають до роздумів.

countries can be different in so many different ways

Проте країни такі різні, що страшенно

that it's very, very difficult sometimes to account for all of these possible differences.

ускладнює врахування усіх відмінностей.

What I'm going to show you, though, is something that I've been engaging in for a year,

Я покажу вам результат своєї річної праці.

which is trying to gather all of the largest datasets

Я збирав величезні масиви даних,

that we have access to as economists,

до яких ми, економісти, маємо доступ.

and I'm going to try and strip away all of those possible differences,

Я збираюся розвіяти всі ймовірні відмінності

hoping to get this relationship to break.

з надією, що цю залежність вдасться зруйнувати.

And just in summary, no matter how far I push this, I can't get it to break.

Але знаєте, хоч як сильно я не намагався розірвати їх -- мені це не вдалося.

Let me show you how far you can do that.

Я покажу вам, до якої межі можна дійти.

One way to imagine that is I gather large datasets from around the world.

Один зі способів -- зібрати велику кількість інформації звідусіль.

So for example, there is the Survey of Health, [Aging] and Retirement in Europe.

Наприклад, європейське Дослідження про стан здоров'я [старіння] та вихід на пенсію.

From this dataset you actually learn that retired European families

Згідно з цим дослідженням, європейські пенсіонери

are extremely patient with survey takers.

надзвичайно терплячі до тих, хто проводить опитування.

(Laughter)

(Сміх)

So imagine that you're a retired household in Belgium and someone comes to your front door.

Уявіть, що ви сім'я пенсіонерів у Бельгії. Хтось приходить і стукає у двері.

"Excuse me, would you mind if I peruse your stock portfolio?

«Вибачте, ви не надасте мені інформацію про стан ваших акцій?

Do you happen to know how much your house is worth? Do you mind telling me?

Чи знаєте ви вартість свого будинку? Ви не проти поділитись цією інформацією?

Would you happen to have a hallway that's more than 10 meters long?

Чи є у вас коридор завдовжки понад 10 метрів?

If you do, would you mind if I timed how long it took you to walk down that hallway?

Якщо так, то ви не заперечуєте, якщо я виміряю, за скільки ви його проходите?

Would you mind squeezing as hard as you can, in your dominant hand, this device

Стисніть, будь ласка, щосили цей пристрій домінуючою рукою.

so I can measure your grip strength?

Я хочу виміряти силу вашого потиску.

How about blowing into this tube so I can measure your lung capacity?"

Можете подути в цю трубочку, щоб я виміряв об'єм легень?»

The survey takes over a day.

Така перевірка триває цілий день.

(Laughter)

(Сміх)

Combine that with a Demographic and Health Survey

Порівняйте її із дослідженням про «Здоров'я людини та демографію»,

collected by USAID in developing countries in Africa, for example,

яке Агентство США з міжнародного розвитку провело у африканських розвиткових країнах.

which that survey actually can go so far as to directly measure the HIV status

Дослідження навіть дає змогу визначити ВІЛ-статус

of families living in, for example, rural Nigeria.

у сім'ях, що живуть у сільських районах Нігерії.

Combine that with a world value survey,

Зіставте його із дослідженням світових цінностей,

which measures the political opinions and, fortunately for me, the savings behaviors

що оцінює політичні вподобання та, на щастя для мене, тенденції заощаджень

of millions of families in hundreds of countries around the world.

мільйонів сімей в сотнях країн по цілому світу.

Take all of that data, combine it, and this map is what you get.

Візьміть усі ці дані, порівняйте їх - і отримаєте таку мапу.

What you find is nine countries around the world

Ми визначили дев'ять країн світу,

that have significant native populations

де корінні жителі

which speak both futureless and futured languages.

говорять і мовами без майбутнього часу, і мовами з цим часом.

And what I'm going to do is form statistical matched pairs

Тепер я зіставлю статистично подібні пари сімей,

between families that are nearly identical on every dimension that I can measure,

що мають приблизно однакові параметри, які я можу виміряти.

and then I'm going to explore whether or not the link between language and savings holds

Після цього я зможу визначити, чи існує залежність між мовою та заощадженнями,

even after controlling for all of these levels.

врахувавши всі параметри.

What are the characteristics we can control for?

Які ж параметри ми повинні врахувати?

Well I'm going to match families on country of birth and residence,

Я підберу сім'ї за місцем народження та проживання,

the demographics -- what sex, their age --

демографічні дані -- стать, вік --

their income level within their own country,

рівень доходів у межах їхньої країни,

their educational achievement, a lot about their family structure.

успішність у навчанні, а також сімейний склад.

It turns out there are six different ways to be married in Europe.

Виявляється, є шість різних способів бути одруженим в Європі.

And most granularly, I break them down by religion

Я розділив їх за релігіями,

where there are 72 categories of religions in the world --

а оскільки у світі існує 72 релігії,

so an extreme level of granularity.

то я був украй ретельним.

There are 1.4 billion different ways that a family can find itself.

Існує 1,4 мільярди різних станів, в яких може перебувати сім'я.

Now effectively everything I'm going to tell you from now on

Усе, що я зараз розповім,

is only comparing these basically nearly identical families.

стосується лише цих практично однакових родин.

It's getting as close as possible to the thought experiment

Усе це для того, щоб наблизитись якомога ближче до мисленнєвого експерименту,

of finding two families both of whom live in Brussels

щоб знайти дві родини, обидві з Брюселя,

who are identical on every single one of these dimensions,

які є однаковими за всіма пунктами,

but one of whom speaks Flemish and one of whom speaks French;

от лише одна з них говорить фламандською, а інша французькою;

or two families that live in a rural district in Nigeria,

або двох родин, які живуть у сільській місцевості Нігерії,

one of whom speaks Hausa and one of whom speaks Igbo.

одна з яких говорить мовою гауса, а інша -- мовою іґбо.

Now even after all of this granular level of control,

Отже, чи після всіх цих ступенів перевірки,

do futureless language speakers seem to save more?

чи справді носії мов без майбутньої категорії часу заощаджують більше?

Yes, futureless language speakers, even after this level of control,

Так, носії мов без майбутньої категорії часу

are 30 percent more likely to report having saved in any given year.

на 30% частіше заявляють, що заощаджували протягом року.

Does this have cumulative effects?

Чи можна говорити про кумулятивний ефект?

Yes, by the time they retire, futureless language speakers, holding constant their income,

Так, коли носії мов без майбутнього часу, які мають стабільний рівень прибутку, вийдуть на пенсію,

are going to retire with 25 percent more in savings.

вони матимуть на 25% більше заощаджень.

Can we push this data even further?

Чи можна розширити ці дані ще більше?

Yes, because I just told you, we actually collect a lot of health data as economists.

Так, адже я щойно сказав, що ми, як економісти, маємо справу з купою даних, які стосуються здоров'я.

Now how can we think about health behaviors to think about savings?

Яким чином здорова поведінка впливає на рівень заощаджень?

Well, think about smoking, for example.

До прикладу, куріння.

Smoking is in some deep sense negative savings.

Куріння аж ніяк не сприяє заощадженню.

If savings is current pain in exchange for future pleasure,

Якщо заощадження - це необхідність затягти пасок саме зараз, заради майбутнього,

smoking is just the opposite.

то куріння -- щось абсолютно протилежне.

It's current pleasure in exchange for future pain.

Це задоволення тут і зараз, заради розплати в майбутньому.

What we should expect then is the opposite effect.

У цьому випадку нам варто було б розраховувати на протилежний ефект.

And that's exactly what we find.

Так і трапилося.

Futureless language speakers are 20 to 24 percent less likely

Люди, які говорять мовами баз майбутнього часу, на 20-24% менш схильні

to be smoking at any given point in time compared to identical families,

до куріння порівняно з подібними сім'ями,

and they're going to be 13 to 17 percent less likely

і ймовірність, що ці люди страждатимуть від ожиріння,

to be obese by the time they retire,

коли вийдуть на пенсію, на 13-17% нижча.

and they're going to report being 21 percent more likely

Також, вони на 21% частіше

to have used a condom in their last sexual encounter.

використовують презерватив під час останнього статевого акту.

I could go on and on with the list of differences that you can find.

Я міг би довго перелічувати ці відмінності.

It's almost impossible not to find a savings behavior

У кожному випадку можна простежити

for which this strong effect isn't present.

зв'язок між мовою та звичкою заощаджувати.

My linguistics and economics colleagues at Yale and I are just starting to do this work

Мої колеги - лінгвісти та економісти з Єльського університету - щойно взялися за цей проект,

and really explore and understand the ways that these subtle nudges

щоб дослідити та зрозуміти, як ці нюанси

cause us to think more or less about the future every single time we speak.

спонукають нас задумуватися про майбутнє, щоразу як ми говоримо.

Ultimately, the goal,

Врешті, наша основна мета:

once we understand how these subtle effects can change our decision making,

коли ми нарешті зрозуміємо, наскільки ці натяки впливають на прийняття рішень -

we want to be able to provide people tools

ми спробуємо забезпечити людей засобами,

so that they can consciously make themselves better savers

щоб вони змогли свідомо стати більш ощадливими

and more conscious investors in their own future.

та вміли свідомо інвестувати у власне майбутнє..

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)