Sally Kohn: Don’t like clickbait? Don’t click

Перекладач: Mariya Udud Утверджено: Khrystyna Romashko

So recently,

Останнім часом

some white guys and some black women

деякі білі чоловіки та темношкірі жінки

swapped Twitter avatars, or pictures online.

змінили свої аватари в Твіттері

або зображення в мережі.

They didn't change their content,

Вони не змінили зміст профілів,

they kept tweeting the same as usual,

вони продовжували писати звичайні твіти,

but suddenly, the white guys noticed

але білі чоловіки раптово зауважили,

they were getting called the n-word all the time

що їх постійно називали

расистським словом на букву "н",

and they were getting the worst kind of online abuse,

і в мережі в їхню сторону

з'являлось багато дошкульних коментарів.

whereas the black women all of a sudden

Тоді як становище темношкірих

noticed things got a lot more pleasant for them.

жінок суттєво покращилося.

Now, if you're my five-year-old,

Якщо б ви були п'ятирічною дитиною,

your Internet consists mostly of puppies and fairies

ваш Інтернет, в основному,

складався б із цуценят та фей,

and occasionally fairies riding puppies.

а ще іноді з фей, які

роз'їжджають на цуценятах.

That's a thing. Google it.

І таке буває. Погугліть.

But the rest of us know that the Internet

Але більшість знає, що Інтернет

can be a really ugly place.

може бути незугарним місцем.

I'm not talking about the kind of colorful debates

Я не говорю зараз

про расистські суперечки,

that I think are healthy for our democracy.

які, як я гадаю,

I'm talking about nasty personal attacks.

корисні для нашої демократії.

Я говорю про бридкі особисті напади.

Maybe it's happened to you, but it's at least

Можливо, це трапляється і з вами,

twice as likely to happen, and be worse,

але удвічі вірогідніше, а то й більше,

if you're a woman, a person of color, or gay,

що страждають від такого

or more than one at the same time.

відношення жінки, люди не білого кольору шкіри

та геї, чи ті та інші одразу.

In fact, just as I was writing this talk,

Власне, поки я готувала виступ,

I found a Twitter account called @SallyKohnSucks.

я знайшла в Твіттері аккаунт @SallyKohnSucks.

The bio says that I'm a

В біографії було вказано,

що я "чоловіконенависниця

"man-hater and a bull dyke and the only thing I've ever accomplished with my career

та активна лесбійка, яка в кар'єрі досягла

is spreading my perverse sexuality."

тільки поширення

своєї збоченої сексуальності".

Which, incidentally, is only a third correct.

Що, зрештою, тільки на третину правда.

I mean, lies! (Laughter)

Кажу ж, брехня! (Сміх)

But seriously, we all say we hate this crap.

Але, серйозно, ми все говоримо,

що ненавидимо це лайно.

The question is whether you're willing to make

Питання в тому, чи можемо

a personal sacrifice to change it.

ми самі чимось пожертвувати,

щоб змінити ситуацію.

I don't mean giving up the Internet.

Я не пропоную відмовитися від Інтернету.

I mean changing the way you click,

Я пропоную змінити ставлення

до переходу за посиланнями,

because clicking is a public act.

бо перехід за посиланням -

це публічна дія.

Це вже не так.

It's no longer the case

that a few powerful elites control all the media

Зараз кілька могутніх еліт

контролюють медіапростір,

and the rest of us are just passive receivers.

а більшість людей вже не є

просто пасивними слухачами.

Increasingly, we're all the media.

У щораз більшому об'ємі, всі ми - це ЗМІ.

I used to think, oh, okay, I get dressed up,

Раніше я думала, а, нехай, я одягнуся,

I put on a lot of makeup,

накладу багато макіяжу,

I go on television, I talk about the news.

піду на телебачення

і буду говорити про новини.

That is a public act of making media.

Це і буде публічна дія створення новин.

And then I go home and I browse the web

Після того я піду додому,

буду сидіти в Інтернеті

and I'm reading Twitter,

і читати Твіттер,

and that's a private act of consuming media.

тобто поглинати інформацію особисто.

I mean, of course it is. I'm in my pajamas.

Так, звичайно. Адже я в піжамі.

Wrong.

Це не так.

Everything we blog, everything we Tweet,

Усе, що ми пишемо в блозі, в Твіттері,

and everything we click

все, що ми переглядаємо за посиланнями, -

is a public act of making media.

все це і створює медіапростір.

We are the new editors.

Зараз ми самі стаємо

We decide what gets attention

новими редакторами.

Ми вирішуємо, що варте уваги,

based on what we give our attention to.

на основі того, чому

ми приділяємо нашу увагу.

That's how the media works now.

Так наразі працює медіа.

There's all these hidden algorithms that decide

Існують приховані алгоритми,

які вирішують,

what you see more of and what we all see more of

що тобі краще дивитися,

що всім нам дивитися,

based on what you click on,

ґрунтуючись на наших переходах

and that in turn shapes our whole culture.

за посиланнями,

і це, в свою чергу,

Over three out of five Americans think we have

створює нашу культуру.

Троє з п'яти американців вважають,

a major incivility problem in our country right now,

що в країні існує проблема невихованості.

but I'm going to guess that at least three out of five

Але я передбачу, що троє з п'яти

Americans are clicking on the same insult-oriented,

американців переходять за такими ж

образливими і такими, які поширюють чутки, дешевими посиланнями,

rumor-mongering trash that feeds

які підживлюють собою

the nastiest impulses in our society.

потворні пориви нашого суспільства.

In an increasingly noisy media landscape,

Метою все більш гамірного медіапростору

the incentive is to make more noise to be heard,

є змусити почути цей шум,

and that tyranny of the loud

а тиранія шуму

encourages the tyranny of the nasty.

породжує тиранію мерзенності.

It does not have to be that way.

Так бути не повинно.

It does not.

Ні.

We can change the incentive.

Ми можемо змінити такий стан справ.

For starters, there are two things we can all do.

Для початку ми можемо

First, don't just stand by the sidelines when you see someone getting hurt.

зробити дві речі.

Перше: не стійте осторонь, коли хтось страждає.

If someone is being abused online, do something.

Якщо когось ображають в мережі, зробіть щось.

Be a hero. This is your chance.

Це ваш шанс бути героєм.

Speak up. Speak out. Be a good person.

Говоріть. Розмовляйте.

Будьте хорошою людиною.

Drown out the negative with the positive.

Замініть негатив позитивом.

And second, we've got to stop clicking

І друге: ми повинні перестати

on the lowest-common-denominator, bottom-feeding

тиснути на посилання-приманки

linkbait.

з вульгарним змістом.

If you don't like the 24/7 all Kardashian

Якщо вам не подобаються

історії про Кардашьян

all the time programming,

24 години 7 днів на тиждень,

you've got to stop clicking on the stories

перестаньте натискати на посилання

about Kim Kardashian's sideboob.

з грудьми Кім Кардашьян.

I know you do it. (Applause)

Я знаю, що ви робите це. (Оплески)

You too, apparently.

Та й ви теж.

I mean, really, same example:

Ось, що я хочу сказати, наприклад:

if you don't like politicians calling each other names,

якщо вам не подобаються

політики, які ображають один одного,

stop clicking on the stories

перестаньте клікати на історії

about what one guy in one party called the other guy in the other party.

про те, як представник однієї партії

ображає політика з іншої партії.

Clicking on a train wreck just pours gasoline on it.

Натиснувши на новину про аварію потяга,

ви просто ллєте бензин по ньому.

It makes it worse, the fire spreads.

Усе стає гірше, і вогонь поширюється.

Our whole culture gets burned.

Згорає вся наша культура.

If what gets the most clicks wins,

Те, що отримує більше переглядів, те і перемагає.

then we have to start shaping the world we want

І якщо це так, то ми повинні самі надавати форму світу,

with our clicks,

обираючи посилання.

because clicking is a public act.

Оскільки вибір посилання - це публічна дія.

So click responsibly. Thank you.

Тому вибирайте посилання відповідально. Дякую.

(Applause)

(Оплески)