Matthieu Ricard: How to let altruism be your guide

Перекладач: Iryna Pavlovych Утверджено: Hanna Leliv

So we humans have an extraordinary potential for goodness,

Ми, люди, маємо надзвичайний потенціал робити добро

but also an immense power to do harm.

та водночас чинити шкоду.

Any tool can be used to build or to destroy.

Будь-який засіб можна використати як на побудову, так і для знищення.

That all depends on our motivation.

Усе залежить від нашої мотивації.

Therefore, it is all the more important

Тому вкрай важливо

to foster an altruistic motivation rather than a selfish one.

виховувати не егоїстичну, а альтруїстичну мотивацію.

So now we indeed are facing many challenges in our times.

Сьогодні ми дійсно стикаємося з багатьма проблемами.

Those could be personal challenges.

Це можуть бути особисті проблеми.

Our own mind can be our best friend or our worst enemy.

Наш власний розум може бути як найкращим другом, так і найзапеклішим ворогом.

There's also societal challenges:

Також існують соціальні проблеми:

poverty in the midst of plenty, inequalities, conflict, injustice.

бідність серед достатку, нерівність, конфлікт, несправедливість.

And then there are the new challenges, which we don't expect.

І згодом з'являються нові проблеми, яких ми навіть не очікуємо.

Ten thousand years ago, there were about five million human beings on Earth.

Десять тисяч років тому на Землі жило понад п'ять мільйонів людей.

Whatever they could do,

І, хоч що вони робили,

the Earth's resilience would soon heal human activities.

стійкість Землі давала змогу швидко загоїти сліди людської діяльності.

After the Industrial and Technological Revolutions,

Опісля індустріальної та технологічної революцій

that's not the same anymore.

це вже неможливо.

We are now the major agent of impact on our Earth.

Нині ми є основним фактором впливу на нашу Землю.

We enter the Anthropocene, the era of human beings.

Ми входимо в Антропоцен - еру людських істот.

So in a way, if we were to say we need to continue this endless growth,

І якби ми сказали, що мусимо продовжити нескінченний розвиток,

endless use of material resources,

безкінечне використання матеріальних ресурсів,

it's like if this man was saying --

це звучало б так само, як слова, що їх сказав один чоловік -

and I heard a former head of state, I won't mention who, saying --

колишній глава держави, не буду уточнювати, хто саме -

"Five years ago, we were at the edge of the precipice.

"П'ять років тому ми стояли на краю прірви.

Today we made a big step forward."

Сьогодні ми зробили великий крок вперед".

So this edge is the same that has been defined by scientists

Ця прірва - те, що вчені визначили

as the planetary boundaries.

як земні межі.

And within those boundaries, they can carry a number of factors.

В цих межах вони враховують низку факторів.

We can still prosper, humanity can still prosper for 150,000 years

Ми все ще можемо процвітати, людство далі може процвітати впродовж 150 тисяч років,

if we keep the same stability of climate

якщо підтримуватиме стабільний клімат,

as in the Holocene for the last 10,000 years.

так, як у Голоцені останні 10 тисяч років.

But this depends on choosing a voluntary simplicity,

Але для цього треба добровільно обрати простоту,

growing qualitatively, not quantitatively.

зростання якісне, а не кількісне.

So in 1900, as you can see, we were well within the limits of safety.

У 1900-му році, як ви бачите, ми були в межах безпеки.

Now, in 1950 came the great acceleration.

Згодом, у 1950-му, настало велике прискорення.

Now hold your breath, not too long, to imagine what comes next.

А зараз затримайте свій подих, не надовго, і спробуйте уявити, що буде далі.

Now we have vastly overrun some of the planetary boundaries.

На сьогоднішній день ми перейшли далеко за деякі земні межі.

Just to take biodiversity, at the current rate,

Якщо нинішній темп змін біорізноманітності залишиться таким самим,

by 2050, 30 percent of all species on Earth will have disappeared.

до 2050-го року зникне 30% всіх біологічних видів на Землі.

Even if we keep their DNA in some fridge, that's not going to be reversible.

Навіть якщо ми заморозимо їхню ДНК, зміни будуть незворотні.

So here I am sitting

І ось я сиджу

in front of a 7,000-meter-high, 21,000-foot glacier in Bhutan.

в Бутані навпроти льодовика, заввишки 7 000 метрів.

At the Third Pole, 2,000 glaciers are melting fast, faster than the Arctic.

2 000 льодовиків на Третьому полюсі тануть швидше, ніж в Арктиці.

So what can we do in that situation?

І що ми можемо вдіяти у цій ситуації?

Well, however complex politically, economically, scientifically

Що ж, питання політики,

the question of the environment is,

економіки чи науки дуже складні,

it simply boils down to a question of altruism versus selfishness.

однак усе зводиться до протиріччя між альтруїзмом та егоїзмом.

I'm a Marxist of the Groucho tendency.

Я підтримую ідеї Маркса. Коміка Ґраучо Маркса.

(Laughter)

(Сміх)

Groucho Marx said, "Why should I care about future generations?

Ґраучо Маркс говорив: "Навіщо мені піклуватися про майбутні покоління?

What have they ever done for me?"

Що вони зробили для мене?"

(Laughter)

(Сміх)

Unfortunately, I heard the billionaire Steve Forbes,

На жаль, я також чув виступ мільярдера Стіва Форбса

on Fox News, saying exactly the same thing, but seriously.

у програмі Fox News, і він сказав те саме, тільки вже серйозно.

He was told about the rise of the ocean,

Йому розказали про підвищення рівня океану,

and he said, "I find it absurd to change my behavior today

і він відповів: "Як на мене, змінювати свою поведінку сьогодні заради

for something that will happen in a hundred years."

того, що трапиться за сотні років - абсурд".

So if you don't care for future generations,

Отож, якщо майбутні покоління вам байдужі,

just go for it.

можете дотримуватися цього принципу.

So one of the main challenges of our times

Одна з найголовніших проблем сьогодення -

is to reconcile three time scales:

узгодження трьох шкал часу:

the short term of the economy,

короткотривалість економіки,

the ups and downs of the stock market, the end-of-the-year accounts;

злети і падіння фондового ринку, рахунки в кінці кожного року;

the midterm of the quality of life --

середньостроковий аналіз якості життя -

what is the quality every moment of our life, over 10 years and 20 years? --

якою є якість кожного його моменту, через 10, чи 20 років? -

and the long term of the environment.

і перспектива існування довкілля.

When the environmentalists speak with economists,

Коли екологи спілкуються з економістами,

it's like a schizophrenic dialogue, completely incoherent.

їхня розмова така незв'язна, що схожа на діалог шизофреніків.

They don't speak the same language.

Вони не розмовляють однією мовою.

Now, for the last 10 years, I went around the world

Наразі, протягом останніх 10 років, що я подорожував світом,

meeting economists, scientists, neuroscientists, environmentalists,

я зустрічав у різних куточках світу економістів, вчених, неврологів, захисників природи,

philosophers, thinkers in the Himalayas, all over the place.

філософів, мислителів у Гімалаях.

It seems to me, there's only one concept

І мені здається, що існує лише одне рішення,

that can reconcile those three time scales.

здатне узгодити ці три шкали.

It is simply having more consideration for others.

Треба всього лиш думати про інших.

If you have more consideration for others, you will have a caring economics,

Думаючи про інших, ви матимете дбайливу економіку,

where finance is at the service of society

де фінанси слугуватимуть суспільству,

and not society at the service of finance.

а не навпаки.

You will not play at the casino

Ви не програватимете в казино

with the resources that people have entrusted you with.

гроші, що їх довірили вам інші люди.

If you have more consideration for others,

Якщо ви більше думатимете про інших,

you will make sure that you remedy inequality,

ви переконаєтеся, що виправляєте нерівність в цьому світі,

that you bring some kind of well-being within society,

що приносите певне благополуччя у суспільство,

in education, at the workplace.

у сферу освіти, на роботі.

Otherwise, a nation that is the most powerful and the richest

Іншими словами, якщо держава є наймогутнішою і найбагатшою,

but everyone is miserable, what's the point?

але люди її - нещасні, то яка з неї користь?

And if you have more consideration for others,

Якщо ви думаєте про ближніх,

you are not going to ransack that planet that we have

ви не будете грабувати планету, на якій ми живемо,

and at the current rate, we don't have three planets to continue that way.

а поки що ми не маємо трьох планет, щоб продовжувати в такому ж дусі.

So the question is,

Отож питання ось у чому:

okay, altruism is the answer, it's not just a novel ideal,

гаразд, нехай альтруїзм - це справді рішення, але ж це не нова ідея -

but can it be a real, pragmatic solution?

чи може він стати практичним, прагматичним рішенням?

And first of all, does it exist,

І перш за все, чи існує він,

true altruism, or are we so selfish?

правдивий альтруїзм, чи ми таки невиправні егоїсти?

So some philosophers thought we were irredeemably selfish.

Деякі філософи були переконані, що ми безнадійно егоїстичні.

But are we really all just like rascals?

Та чи насправді всі ми такі негідники?

That's good news, isn't it?

Це хороші новини, чи не так?

Many philosophers, like Hobbes, have said so.

Багато філософів, зокрема Гоббс, казали те саме.

But not everyone looks like a rascal.

Але не всі виглядають негідниками.

Or is man a wolf for man?

Чи може людина людині - вовк?

But this guy doesn't seem too bad.

Але цей чоловік виглядає не так вже й погано.

He's one of my friends in Tibet.

Це один із моїх друзів у Тибеті.

He's very kind.

У нього напрочуд добре серце.

So now, we love cooperation.

Отже, ми любимо співпрацю.

There's no better joy than working together, is there?

Немає більшого задоволення, аніж спільна праця, чи не так?

And then not only humans.

І так не лише у людей.

Then, of course, there's the struggle for life,

Також, звісно, існує і боротьба за життя,

the survival of the fittest, social Darwinism.

виживають найбільш пристосовані, теорія соціального дарвінізму.

But in evolution, cooperation -- though competition exists, of course --

Але в процесі еволюції співпраця - що, звісно ж, супроводжується конкуренцією -

cooperation has to be much more creative to go to increased levels of complexity.

співпраця вимагає творчості, щоб перейти до вищого рівня складності.

We are super-cooperators and we should even go further.

Ми вміємо ефективно співпрацювати і мусимо прагнути ще більшого.

So now, on top of that, the quality of human relationships.

Утім найголовніше - це якість людських взаємин.

The OECD did a survey among 10 factors, including income, everything.

Організація економічного співробітництва та розвитку провела опитування про десять чинників, зокрема рівень доходу.

The first one that people said, that's the main thing for my happiness,

За словами респондентів, найголовніша запорука щастя -

is quality of social relationships.

- якість соціальних стосунків.

Not only in humans.

І так є не тільки в людей.

And look at those great-grandmothers.

Погляньте на цих прабабусь.

So now, this idea that if we go deep within,

Тому думка про те, що якщо зануритись глибше,

we are irredeemably selfish,

то ми - невиправні егоїсти,

this is armchair science.

абсолютно безпідставна.

There is not a single sociological study,

Немає жодного соціологічного

psychological study, that's ever shown that.

чи психологічного дослідження, яке б це довело.

Rather, the opposite.

Скоріше навпаки.

My friend, Daniel Batson, spent a whole life

Мій друг Деніел Батсон усе життя досліджував у лабораторних умовах,

putting people in the lab in very complex situations.

як люди поводитимуться у дуже складних ситуаціях.

And of course we are sometimes selfish, and some people more than others.

Звичайно, часом ми егоїстичні, хтось - більше, хтось - менше.

But he found that systematically, no matter what,

Але він раз у раз доходив висновку, що попри все,

there's a significant number of people

чимало людей

who do behave altruistically, no matter what.

діють альтруїстично, незважаючи ні на що.

If you see someone deeply wounded, great suffering,

Якщо ви бачите, що хтось важко поранений, страждає,

you might just help out of empathic distress --

ви допомагаєте, проникнувшись його лихом,

you can't stand it, so it's better to help than to keep on looking at that person.

ви не можете просто стояти осторонь, а вважаєте за краще допомогти.

So we tested all that, and in the end, he said, clearly people can be altruistic.

Провівши дослідження, мій друг підтвердив, що люди можуть бути альтруїстами.

So that's good news.

І це добрі новини.

And even further, we should look at the banality of goodness.

Насправді доброта - банальна.

Now look at here.

Ще один приклад.

When we come out, we aren't going to say, "That's so nice.

Коли ми виходимо на протест, то не кажемо: "Все було так гарно.

There was no fistfight while this mob was thinking about altruism."

Ніхто не бився, бо люди думали про альтруїзм".

No, that's expected, isn't it?

Ні, адже цього і слід було чекати.

If there was a fistfight, we would speak of that for months.

Якби трапилася бійка, про неї говорили б місяцями.

So the banality of goodness is something that doesn't attract your attention,

Отож банальність доброти - це те, що не привертає вашої уваги,

but it exists.

хоч і існує насправді.

Now, look at this.

А тепер ще одне.

So some psychologists said,

Деякі психологи говорили,

when I tell them I run 140 humanitarian projects in the Himalayas

коли я розповідав їм, що запустив 140 гуманітарних проектів у Гімалаях,

that give me so much joy,

які приносять мені шалене задоволення,

they said, "Oh, I see, you work for the warm glow.

вони казали: "Як я розумію, ви працюєте задля власного задоволення.

That is not altruistic. You just feel good."

Це не альтруїзм. Вам просто це подобається".

You think this guy, when he jumped in front of the train,

Думаєте хлопчина, що кинувся під поїзд,

he thought, "I'm going to feel so good when this is over?"

думав: "Як мені буде добре опісля"?

(Laughter)

(Сміх)

But that's not the end of it.

Але це ще не кінець.

They say, well, but when you interviewed him, he said,

Коли він давав свідчення, то сказав:

"I had no choice. I had to jump, of course."

"У мене не було вибору. Я мав стрибнути".

He has no choice. Automatic behavior. It's neither selfish nor altruistic.

Не було вибору. Автоматична поведінка. Це ані егоїзм, ані альтруїзм.

No choice?

Не було вибору?

Well of course, this guy's not going to think for half an hour,

Ось цей чоловік не мав півгодини на роздуми, чи подавати йому руку.

"Should I give my hand? Not give my hand?"

"Подавати мені руку чи ні?"

He does it. There is a choice, but it's obvious, it's immediate.

Він подав її. Очевидно, у нього був вибір, але його треба було зробити негайно.

And then, also, there he had a choice.

У нього, зрештою, теж був вибір.

(Laughter)

(Сміх)

There are people who had choice, like Pastor André Trocmé and his wife,

Є люди, у яких був вибір, як у пастора Андре Трокме з дружиною,

and the whole village of Le Chambon-sur-Lignon in France.

і жителів французького містечка Ле Шамбон-сюр-Ліньйон.

For the whole Second World War, they saved 3,500 Jews,

За всю Другу світову війну вони врятували близько 3 500 євреїв,

gave them shelter, brought them to Switzerland,

надали їм притулок, перевезли до Швейцарії,

against all odds, at the risk of their lives and those of their family.

попри чималі труднощі й небезпеку для них та їхньої родини.

So altruism does exist.

Отож, альтруїзм справді існує.

So what is altruism?

І що ж таке отой альтруїзм?

It is the wish: May others be happy and find the cause of happiness.

Це - бажання: щоб інші люди були щасливі й знайшли причину для щастя.

Now, empathy is the affective resonance or cognitive resonance that tells you,

Тоді як співпереживання - це емоційний чи когнітивний відголос, що підказує:

this person is joyful, this person suffers.

ця людина - радісна, а ця - страждає.

But empathy alone is not sufficient.

Але одного співпереживання недостатньо.

If you keep on being confronted with suffering,

Якщи ви повсякчас стикаєтесь зі стражданням,

you might have empathic distress, burnout,

то можете самі переживати біль інших, відчувати емоційне вигорання,

so you need the greater sphere of loving-kindness.

тому вам ще більше потрібна сповнена любові доброта.

With Tania Singer at the Max Planck Institute of Leipzig,

Ми з Танею Зінґер з Інституту Макса Планка, що в Ляпциґу,

we showed that the brain networks for empathy and loving-kindness are different.

довели, що мозкові зв'язки, що відповідають за співпереживання і доброту - різні.

Now, that's all well done,

Це все чудово,

so we got that from evolution, from maternal care, parental love,

це - наслідок еволюції, материнської турботи, батьківської любові,

but we need to extend that.

але межі альтруїзму потрібно розширити.

It can be extended even to other species.

Розширити навіть на інші біологічні види.

Now, if we want a more altruistic society, we need two things:

Якщо ми хочемо зробити наше суспільство більш альтруїстичним, потрібні дві речі:

individual change and societal change.

індивідуальні зміни та зміни в соціумі.

So is individual change possible?

Чи індивідуальні зміни можливі?

Two thousand years of contemplative study said yes, it is.

Дві тисячі років людського досвіду підказують, що так, це можливо.

Now, 15 years of collaboration with neuroscience and epigenetics

15 років співпраці між неврологією і епігенетикою доводять,

said yes, our brains change when you train in altruism.

що коли ми вправляємось в альтруїзмі, наш мозок змінюється.

So I spent 120 hours in an MRI machine.

Для досліждення я провів 120 годин в апараті МРТ.

This is the first time I went after two and a half hours.

Це фото зроблено після того, як я вперше провів 2,5 години в апараті.

And then the result has been published in many scientific papers.

Результат відразу ж опублікували у багатьох наукових журналах.

It shows without ambiguity that there is structural change

Дослідження однозначно свідчать, що коли ми виховуємо в собі альтруїстичну любов,

and functional change in the brain when you train the altruistic love.

у мозку відбуваються структурні та функціональні зміни.

Just to give you an idea:

Щоб ви мали уявлення:

this is the meditator at rest on the left,

ліворуч - людина, яка займається медитацією, але зараз відпочиває,

meditator in compassion meditation, you see all the activity,

поруч - та ж людина під час медитації, спрямованої на розвиток співчуття.

and then the control group at rest, nothing happened,

Далі - контрольна група під час відпочинку, нічого не відбувається,

in meditation, nothing happened.

під час медитації - теж нічого.

They have not been trained.

Їх не навчили цього робити.

So do you need 50,000 hours of meditation? No, you don't.

Отож, чи потрібні вам аж 50 000 годин медитації? Ні, не потрібні.

Four weeks, 20 minutes a day, of caring, mindfulness meditation

Чотири тижні, 20 хвилин на день зосередженої медитації задля розвитку співчуття -

already brings a structural change in the brain compared to a control group.

і у вашому мозку відбудуться структурні зміни, порівняно з контрольною групою.

That's only 20 minutes a day for four weeks.

Лише 20 хвилин на день впродовж чотирьох тижнів.

Even with preschoolers -- Richard Davidson did that in Madison.

Річард Девідсон провів дослідження з дошкільнятами в Медисоні.

An eight-week program: gratitude, loving- kindness, cooperation, mindful breathing.

Це була восьмитижнева програма: подяка, доброта й любов, співпраця, зосереджене дихання.

You would say, "Oh, they're just preschoolers."

Вам хочеться сказати: "Ох, та ж це лише дошкільнята".

Look after eight weeks,

Та подивіться, що сталось через вісім тижнів.

the pro-social behavior, that's the blue line.

Просоціальна поведінка - синя лінія.

And then comes the ultimate scientific test, the stickers test.

Далі йде останнє наукове дослідження - тест з наліпками.

Before, you determine for each child who is their best friend in the class,

Спершу ви визначаєте разом з кожною дитиною, хто є її найкращим другом у класі,

their least favorite child, an unknown child, and the sick child,

з ким вона не дружить чи незнайома, хто з дітей хворий.

and they have to give stickers away.

А далі вона має роздати свої наклейки.

So before the intervention, they give most of it to their best friend.

До цього проекту діти давали більшість наклейок найкращому другу.

Four, five years old, 20 minutes three times a week.

Чотирирічні, п'ятирічні діти, по 20 хвилин тричі на тиждень.

After the intervention, no more discrimination:

Після нашого проекту дискримінація зникла:

the same amount of stickers to their best friend and the least favorite child.

діти розподілили найклейки порівну поміж друзями й тими, з ким вони не дружили.

That's something we should do in all the schools in the world.

Цей проект можна організувати в усіх школах по всьому світу.

Now where do we go from there?

Отож, що ми розуміємо з цього прикладу?

(Applause)

(Оплески)

When the Dalai Lama heard that, he told Richard Davidson,

Коли про це почув Далай-лама, він сказав Річарду Девідсону:

"You go to 10 schools, 100 schools, the U.N., the whole world."

"Ідіть ще в 10 шкіл, у 100 шкіл, в ООН, у всі країни світу".

So now where do we go from there?

Отож, який з цього висновок?

Individual change is possible.

Індивідуальні зміни - можливі.

Now do we have to wait for an altruistic gene to be in the human race?

Чи варто чекати, поки в людини з'явиться "ген альтруїзму"?

That will take 50,000 years, too much for the environment.

Це займе 50 тисяч років, наше довкілля стільки не витримає.

Fortunately, there is the evolution of culture.

На щастя, культура еволюціонує.

Cultures, as specialists have shown, change faster than genes.

Культури, як підтверджують фахівці, здатні змінюватись швидше за гени.

That's the good news.

Це добра звістка.

Look, attitude towards war has dramatically changed over the years.

Лишень погляньте: ставлення до війни значно змінилося протягом років.

So now individual change and cultural change mutually fashion each other,

До того ж, індивідуальні та культурні зміни зумовлюють одна одну,

and yes, we can achieve a more altruistic society.

тому збудувати більш альтруїстичне суспільство - в наших силах.

So where do we go from there?

Зробімо висновки.

Myself, I will go back to the East.

Особисто я повернуся на Схід.

Now we treat 100,000 patients a year in our projects.

Наразі завдяки нашим проектам ми лікуємо 100 тисяч пацієнтів на рік.

We have 25,000 kids in school, four percent overhead.

У школах навчаються 25 тисяч дітей, 4% - позапланово.

Some people say, "Well, your stuff works in practice,

Хтось скаже: "Це працює лишень на практиці,

but does it work in theory?"

а як щодо теорії?"

There's always positive deviance.

Завжди є позитивні відхилення.

So I will also go back to my hermitage

Отож я знову стану самітником,

to find the inner resources to better serve others.

щоб віднайти внутрішні ресурси й краще служити іншим.

But on the more global level, what can we do?

Але що робити на глобальному рівні?

We need three things.

Нам потрібно три речі.

Enhancing cooperation:

Вдосконалити співпрацю.

Cooperative learning in the school instead of competitive learning,

Навчання у школі в умовах співпраці, а не конкуренції.

Unconditional cooperation within corporations --

Безумовна співпраця всередині корпорацій -

there can be some competition between corporations, but not within.

конкуренція може точитися між корпораціями, але не всередині них.

We need sustainable harmony. I love this term.

Ми потребуємо сталої гармонії. Люблю цей термін.

Not sustainable growth anymore.

А не подальшого сталого розвитку.

Sustainable harmony means now we will reduce inequality.

Стала гармонія має на меті зменшення нерівності.

In the future, we do more with less,

У майбутньому ми плануємо робити більше з меншими витратами,

and we continue to grow qualitatively, not quantitatively.

і далі рости якісно, а не кількісно.

We need caring economics.

Нам необхідна дбайлива економіка.

The Homo economicus cannot deal with poverty in the midst of plenty,

Homo economicus не може впоратися з бідністю у розпал достатку,

cannot deal with the problem of the common goods

не може подолати проблеми, пов'язані зі спільним надбанням людства,

of the atmosphere, of the oceans.

з атмосферою, з океанами.

We need a caring economics.

Ми потребуємо дбайливої економіки.

If you say economics should be compassionate,

Коли ви кажете, що економіка має бути співчутливою,

they say, "That's not our job."

у відповідь чуєте: "Це не наша справа".

But if you say they don't care, that looks bad.

Але борони Боже сказати, що їм байдуже.

We need local commitment, global responsibility.

Нам потрібні зобов'язання на місцевому рівні, і відповідальність - на глобальному.

We need to extend altruism to the other 1.6 million species.

Ми мусимо відчувати альтруїзм до ще 1,6 мільйона біологічних видів.

Sentient beings are co-citizens in this world.

Живі істоти є нашими співгромадянами у цьому світі.

and we need to dare altruism.

Наше завдання - відважитися на альтруїзм.

So, long live the altruistic revolution.

Хай живе альтруїстична революція.

Viva la revolución de altruismo.

Viva la revolución de altruismo.

(Applause)

(Оплески)

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)