Jason Pontin: Can technology solve our big problems?

Перекладач: Julia Halamay Утверджено: Helen Trotsenko

So, we used to solve big problems.

Колись ми розв'язували серйозні проблеми.

On July 21st, 1969,

21 липня 1969 року.

Buzz Aldrin climbed out of Apollo 11's lunar module

Базз Олдрін вибрався з місячного модуля корабля "Аполло -11"

and descended onto the Sea of Tranquility.

і спустився на Море Спокою.

Armstrong and Aldrin were alone,

Армстронґ і Олдрін були самі,

but their presence on the moon's gray surface

та їхня присутність на сірій поверхні Місяця

was the culmination of a convulsive, collective effort.

була вершиною конвульсивних колективних зусиль.

The Apollo program was the greatest

Програма "Аполлон" була найбільшою

peacetime mobilization

мобілізацією в мирний час

in the history of the United States.

в історії США.

To get to the moon, NASA spent

Щоб дістатися Місяця, НАСА витратило

around 180 billion dollars in today's money,

близько 180 мільярдів доларів за теперішніми мірками,

or four percent of the federal budget.

або 4 відсотки федерального бюджету.

Apollo employed around 400,000 people

Програма "Аполлон" дала робочі місця близько 400,000 людей

and demanded the collaboration of 20,000

і зажадала спільних зусиль від 20,000

companies, universities and government agencies.

компаній, університетів та урядових агентств.

People died, including the crew of Apollo 1.

Люди вмирали, включно з командою корабля "Аполлон-11".

But before the Apollo program ended,

Але до завершення програми "Аполлон-11"

24 men flew to the moon.

24 людини злітали на Місяць.

Twelve walked on its surface, of whom Aldrin,

Дванадцять ходили по його поверхні, серед яких був й Олдрін,

following the death of Armstrong last year,

а після смерті Армстронґа минулого року,

is now the most senior.

він лишився найстаршим.

So why did they go?

То чому вони полетіли туди?

They didn't bring much back:

Чогось надзвичайного вони не принесли:

841 pounds of old rocks,

381 кілограм каміння

and something all 24 later emphasized --

і щось, чому ці 24 особи пізніше надали особливого значення -

a new sense of the smallness

нове відчуття крихітності

and the fragility of our common home.

і крихкості нашого спільного дому.

Why did they go? The cynical answer is they went

То чому вони полетіли? Циніки скажуть: тому що

because President Kennedy wanted to show

президент Кеннеді хотів показати СРСР,

the Soviets that his nation had the better rockets.

що його країна володіла кращими ракетами.

But Kennedy's own words at Rice University in 1962

Але слова Кеннеді в Університеті Райза 1962 року

provide a better clue.

дають точнішу відповідь.

(Video) John F. Kennedy: But why, some say, the moon?

(Відео) Джон Ф. Кеннеді: "Дехто спитає, чому саме Місяць?

Why choose this as our goal?

Чому він став ціллю?

And they may well ask,

Вони також можуть спитати,

why climb the highest mountain?

нащо видиратися на найвищу гору?

Why, 35 years ago, fly the Atlantic?

Нащо було 35 років тому перелітати Атлантичний океан?

Why does Rice play Texas?

Чому футбольна команда Райзу грає за Техас?

We choose to go to the moon.

Ми вирішили полетіти на Місяць.

We choose to go to the moon.

Ми вирішили полетіти на Місяць.

(Applause)

(Оплески)

We choose to go to the moon in this decade,

Ми вирішили полетіти на Місяць у цьому десятиріччі,

and do the other things,

а також робити інші речі

not because they are easy, but because they are hard.

не тому, що це легко, а тому, що важко".

Jason Pontin: To contemporaries,

Джейсон Понтін: Для сучасників:

Apollo wasn't only a victory of West over East

"Аполлон" - це не лише перемога Заходу над Сходом

in the Cold War.

у холодній війні.

At the time, the strongest emotion

У ті часи найсильнішою емоцією

was of wonder

було здивування, викликане

at the transcendent powers of technology.

незвичайною силою технологій.

They went because it was a big thing to do.

Вони полетіли, бо то було щось неймовірне.

Landing on the moon occurred in the context

Приземлення на Місяць трапилося в часи

of a long series of technological triumphs.

низки технологічних тріумфів.

The first half of the 20th century produced

У першій половині 20-го століття винайшли

the assembly line and the airplane,

конвеєр та літак,

penicillin and a vaccine for tuberculosis.

пеніцилін та вакцину від туберкульозу.

In the middle years of the century,

У середині цього ж століття

polio was eradicated and smallpox eliminated.

поліомієліт і віспа були переможені.

Technology itself seemed to possess

Сама технологія наче володіла тим,

what Alvin Toffler in 1970

що Елвін Тоффлер 1970 року назвав

called "accelerative thrust."

"прискореним поштовхом".

For most of human history,

Більшу частину існування людства

we could go no faster than a horse

ми не могли рухатися швидше за коня

or a boat with a sail,

чи вітрильного човна,

but in 1969, the crew of Apollo 10

але в 1969 році команда корабля "Аполлон-10"

flew at 25,000 miles an hour.

пролетіла 40,230 кілометрів за годину.

Since 1970, no human beings

Після 1970-х років жодна людина

have been back to the moon.

не побувала на Місяці.

No one has traveled faster than the crew

Ніхто не літав швидше, ніж команда

of Apollo 10,

корабля "Аполлон-10".

and blithe optimism about technology's powers

Але разом з тим, життєрадісний оптимізм щодо

has evaporated

можливостей технологій згас,

as big problems we had imagined technology would solve,

коли великі проблеми, що їх могли б, на нашу думку, розв'язати технології:

such as going to Mars,

політ на Марс,

creating clean energy, curing cancer,

створення чистої енергії, лікування раку

or feeding the world have come to seem

або ліквідація голоду -

intractably hard.

виявились неподоланними.

I remember watching the liftoff of Apollo 17.

Я пригадую, як спостерігав за стартом корабля "Аполлон-17".

I was five years old,

Мені тоді було 5 рочків,

and my mother told me not to stare

і мати сказала не витріщатися

at the fiery exhaust of a Saturn V rocket.

на вогняний вихлоп ракети "Сатурн-5".

I vaguely knew this was to be the last

Я не чітко розумів, що то був останній

of the moon missions,

політ на Місяць,

but I was absolutely certain there would be

але був абсолютно впевнений у тому, що ще застану

Mars colonies in my lifetime.

колонії на Марсі.

So "Something happened

І тоді фраза: "Щось трапилося

to our capacity to solve big problems with technology"

з нашою здатністю розв'язувати проблеми за допомогою технологій"

has become a commonplace.

стала крилатою.

You hear it all the time.

Її чуєш тут і там.

We've heard it over the last two days here at TED.

Ми вже чули її два дні тому тут, на TED.

It feels as if technologists have diverted us

Таке відчуття, наче технологи відволікли нас,

and enriched themselves with trivial toys,

створивши банальні забавки, як от

with things like iPhones and apps and social media,

iPhone, додатки і соціальні мережі,

or algorithms that speed automated trading.

а також алгоритми, що пришвидшують автоматичну торгівлю.

There's nothing wrong with most of these things.

У всьому цьому немає нічого поганого.

They've expanded and enriched our lives.

Вони ж покращили та збагатили наше життя.

But they don't solve humanity's big problems.

Проте не залагодили грандіозних проблем людства.

What happened?

Що ж трапилося?

So there is a parochial explanation in Silicon Valley,

Існує суб'єктивне пояснення від Кремнієвої долини,

which admits that it has been funding less ambitious companies

яка погоджується, що тепер підтримує менш честолюбні компанії

than it did in the years when it financed

ніж тоді, коли фінансувала

Intel, Microsoft, Apple and Genentech.

Intel, Microsoft, Apple та Genentech.

Silicon Valley says the markets are to blame,

Кремнієва долина стверджує, що ринки самі винні,

in particular the incentives that venture capitalists

зокрема у стимулах, що їх інвестори

offer to entrepreneurs.

пропонують підприємцям.

Silicon Valley says that venture investing

Кремнієва долина каже, що венчурне інвестування

shifted away from funding transformational ideas

змінило напрямок від фінансування трансформаційних ідей

and towards funding incremental problems

на користь додаткових

or even fake problems.

або ж навіть фальшивих проблем.

But I don't think that explanation is good enough.

Але це пояснення не досить добре.

It mostly explains what's wrong with Silicon Valley.

Воно відображає лише проблеми у Кремнієвій долині.

Even when venture capitalists were at their most

Навіть у часи, найменш ризиковані для інвесторів,

risk-happy, they preferred small investments,

вони обирали малі вкладення капіталу,

tiny investments that offered an exit within 10 years.

такі, з якими можна було отримати прибуток протягом 10 років.

V.C.s have always struggled

Венчурний капітал завжди намагався

to invest profitably in technologies such as energy

вкладати кошти рентабельно, як-от в енергетичні технології,

whose capital requirements are huge

де потреби в капіталі величезні,

and whose development is long and lengthy,

а розвиток - довгий і тривалий.

and V.C.s have never, never funded the development

Венчурний капітал ніколи, ніколи не інвестував у розвиток

of technologies meant to solve big problems

технологій, що могли б розв'язати важливі проблеми,

that possess no immediate commercial value.

і ті, від яких немає негайної комерційної вигоди.

No, the reasons we can't solve big problems

Причини, через які ми не можемо розв'язати важливих завдань,

are more complicated and more profound.

значно складніші і глибші.

Sometimes we choose not to solve big problems.

Іноди ми свідомо не зачіпаємо цих питань.

We could go to Mars if we want.

Якби ми хотіли, то могли б полетіти на Марс.

NASA even has the outline of a plan.

У НАСА навіть є схема такого плану.

But going to Mars would follow a political decision

Але політ на Марс потяг би за собою політичне рішення

with popular appeal, and that will never happen.

із закликами до народу, а народ просто не відреагує.

We won't go to Mars, because everyone thinks

Ми не полетимо на Марс, бо кожен собі гадає,

there are more important things

що є значно важливіші речі,

to do here on Earth.

які можна робити на Землі.

Sometimes, we can't solve big problems

Іноді ми не в змозі залагодити важливих проблем,

because our political systems fail.

бо наша політична система втрачає сили.

Today, less than two percent

На сьогодні менш, ніж 2 відсотки

of the world's energy consumption

спожитої світом енергії,

derives from advanced, renewable sources

отримують із сучасних відновлювальних джерел,

such as solar, wind and biofuels,

таких, як сонце, вітер чи біопаливо.

less than two percent,

Менше двох відсотків.

and the reason is purely economic.

І причина цього виключно економічна.

Coal and natural gas are cheaper

Вугілля і природний газ дешевші

than solar and wind,

за сонце та вітер,

and petroleum is cheaper than biofuels.

а нафта дешевша за біопаливо.

We want alternative energy sources

Ми хочемо альтернативні енергетичні джерела

that can compete on price. None exist.

за конкурентними цінами. Таких не існує.

Now, technologists, business leaders

Технологи, впливові бізнесмени

and economists all basically agree

та економісти сходяться на тому, що

on what national policies and international treaties

національні політики та міжнародні угоди

would spur the development of alternative energy:

мають пришвидшувати розвиток альтернативної енергетики:

mostly, a significant increase in energy

зокрема, активніше

research and development,

досліджувати та розробляти джерела енергії,

and some kind of price on carbon.

а також піднімати ціни на вуглець.

But there's no hope in the present political climate

Але за теперішнього політичного клімату немає надії,

that we will see U.S. energy policy

що ми побачимо енергетичну політику США

or international treaties that reflect that consensus.

або міжнародні угоди, що підтверджують цю згоду.

Sometimes, big problems that had seemed technological

Часом великі проблеми, що їх начебто спричиняли технології,

turn out not to be so.

були викликані іншими факторами.

Famines were long understood to be caused

Довго вважалося, що голод викликають

by failures in food supply.

проблеми з постачанням харчів.

But 30 years of research have taught us

Та 30 років досліджень довели,

that famines are political crises

що голод - це політичні кризи,

that catastrophically affect food distribution.

які, своєю чергою, неабияк впливають на розподіл їжі.

Technology can improve things like crop yields

Технологічно можна покращити врожайність

or systems for storing and transporting food,

чи системи зберігання та транспортування провізії,

but there will be famines so long as there are bad governments.

але люди і надалі страждатимуть від голоду, доки існуватимуть неефективні уряди.

Finally, big problems sometimes elude solution

Часом такі проблеми не розв'язують тому,

because we don't really understand the problem.

що ми насправді не розуміємо їхньої суті.

President Nixon declared war on cancer in 1971,

Президент Ніксон оголосив війну раку в 1971 році,

but we soon discovered

та згодом було відкрито

there are many kinds of cancer,

багато різновидів раку,

most of them fiendishly resistant to therapy,

більшість з яких запекло опиралася лікуванню.

and it is only in the last 10 years

І лише за останні 10 років

that effective, viable therapies

ефективні та серйозні способи лікування

have come to seem real.

почали давати результати.

Hard problems are hard.

Труднощі залишаються труднощами.

It's not true that we can't solve big problems through technology.

І неправда, що неможливо розв'язати серйозні проблеми за допомогою технологій.

We can, we must, but these four elements

Ми можемо і мусимо це зробити, але для цього потребуємо

must all be present:

таких чотирьох елементів:

Political leaders and the public

політичні лідери та громадськість

must care to solve a problem;

мають перейматися цими питаннями;

institutions must support its solution;

інституції мусять підтримувати їхнє розв'язання;

It must really be a technological problem;

ці проблеми повинні мати технологічний розв'язок;

and we must understand it.

а ми маємо це усвідомлювати.

The Apollo mission,

Місія "Аполон", яка стала

which has become a kind of metaphor

такою собі метафорою

for technology's capacity to solve big problems,

технологічних можливостей розв'язання проблем,

met these criteria.

відповідала вищеназваним критеріям.

But it is an irreproducible model for the future.

Та цю модель неможливо відтворити в майбутньому.

It is not 1961.

Надворі не 1961 рік.

There is no galvanizing contest like the Cold War,

Немає ефекту пожвавлення як від холодної війни,

no politician like John Kennedy

немає такого політика як Джон Кеннеді,

who can heroize the difficult and the dangerous,

який зміг би вдихнути героїзм у важке та небезпечне,

and no popular science fictional mythology

і немає науково-фантастичного міфу на кшталт

such as exploring the solar system.

можливості дослідження Сонячної системи.

Most of all, going to the moon

Натомість політ на Місяць виявився

turned out to be easy.

занадто легкою справою.

It was just three days away.

Лише три дні польоту.

And arguably it wasn't even solving

І насправді це б не залагодило

much of a problem.

проблеми.

We are left alone with our day,

Ми залишилися на самоті з нашими труднощами,

and the solutions of the future will be harder won.

і у майбутньому їх буде ще важче розв'язати.

God knows, we don't lack for the challenges.

Але ж і викликів нам не бракуватиме.

Thank you very much.

Щиро дякую.

(Applause)

(Оплески)