The magic ingredient that brings Pixar movies to life | Danielle Feinberg

Перекладач: Inna Fedorenko Утверджено: Khrystyna Romashko

When I was seven years old,

Коли мені було 7 років,

some well-meaning adult asked me what I wanted to be when I grew up.

один доброзичливий дорослий запитав мене, ким я хочу бути, коли виросту.

Proudly, I said: "An artist."

Я гордо сказала: "Художницею."

"No, you don't," he said,

"Ні, не вийде", - сказав він.

"You can't make a living being an artist!"

"Ти не зможеш заробити, будучи художницею."

My little seven-year-old Picasso dreams were crushed.

Мої маленькі мрії семирічного Пікассо були зруйновані.

Та я зібралась

But I gathered myself,

went off in search of a new dream,

і вирушила на пошуки нової мрії,

eventually settling on being a scientist,

маючи намір з часом стати вченим,

perhaps something like the next Albert Einstein.

на зразок наступного Альберта Енштейна.

(Laughter)

(Сміх)

I have always loved math and science,

Мені подобались математика та наука,

later, coding.

а пізніше і кодування.

And so I decided to study computer programming in college.

Тож я вирішила вивчати комп'ютерне програмування в коледжі.

In my junior year,

На першому курсі

my computer graphics professor showed us these wonderful short films.

мій професор комп'ютерної графіки показав нам ці чудові короткометражки.

It was the first computer animation any of us had ever seen.

Це була перша комп'ютерна анімація, побачена нами.

I watched these films in wonder, transfixed,

Я дивилась на ці фільми як вкопана,

fireworks going off in my head,

світлячки літали у мене в голові,

thinking, "That is what I want to do with my life."

я думала: "Це те, що я хочу робити у своєму житті."

The idea that all the math, science and code I had been learning

Математика, наука та кодування, які я вивчала,

could come together to create these worlds and characters

поєднались для створення цих світів та персонажів,

and stories I connected with,

та історій, які асоціювались

was pure magic for me.

у мене з чистою магією.

Just two years later, I started working

Через два роки я почала працювати там,

де були створені ці фільми, - на анімаційній студії Піксар.

at the place that made those films, Pixar Animation Studios.

It was here I learned how we actually execute those films.

Саме там я дізналась, як ми, власне, їх створюємо.

To create our movies,

Для фільмів

we create a three-dimensional world inside the computer.

ми створюємо тривимірний світ всередині комп'ютера.

We start with a point that makes a line that makes a face

Ми починаємо з точки, яка створює лінію, яка, в свою чергу, творить поверхню,

that creates characters,

що представляє характери,

or trees and rocks that eventually become a forest.

чи дерева та скелі, які врешті стануть лісом.

І оскільки це - тривимірний світ,

And because it's a three-dimensional world,

we can move a camera around inside that world.

ми можемо крутити камерою всередині цього світу.

I was fascinated by all of it.

Я була в захопленні від усього цього.

But then I got my first taste of lighting.

Потім я вперше спробувала виставити освітлення.

Lighting in practice is placing lights inside this three-dimensional world.

Це розташування світла всередині цього тривимірного світу.

I actually have icons of lights I move around in there.

Власне, я принесла ці ілюстрації з собою.

Here you can see I've added a light,

Тут, ви бачите, я додала світло,

I'm turning on the rough version of lighting in our software,

я вмикаю сиру версію освітлення у нашій програмі,

turn on shadows

вмикаю тіні

and placing the light.

та розміщую світло.

As I place a light,

Коли я розміщую світло,

I think about what it might look like in real life,

я думаю, як би це виглядало в реальному житті,

but balance that out with what we need artistically and for the story.

та зберігаю рівновагу між тим, що нам потрібно як митцям і оповідачам.

So it might look like this at first,

Спершу це могло виглядати так,

but as we adjust this and move that

та ми виправляли одне і зміщували інше

in weeks of work,

протягом тижнів роботи.

in rough form it might look like this,

У сирій формі воно могло виглядати так,

and in final form, like this.

у фінальній версії так.

There's this moment in lighting that made me fall utterly in love with it.

Один момент у освітленні змусив мене дуже полюбити цю справу.

It's where we go from this

Це момент, коли ми йдемо від цього

to this.

до цього.

It's the moment where all the pieces come together,

Момент, коли всі частинки стають на свої місця,

and suddenly the world comes to life

і раптом світ оживає,

as if it's an actual place that exists.

ніби це місце справді існує.

This moment never gets old,

Цей момент ніколи не старіє,

especially for that little seven-year-old girl that wanted to be an artist.

особливо для тієї семирічної дівчинки, яка хотіла стати художником.

As I learned to light,

Навчившись ставити світло,

I learned about using light to help tell story,

я навчилась використовувати його, щоб розповідати історію,

to set the time of day,

встановлювати час доби,

to create the mood,

створювати настрій,

to guide the audience's eye,

вести погляд глядача,

how to make a character look appealing

робити персонаж цікавішим

чи виділяти його серед шуму та галасу.

or stand out in a busy set.

Did you see WALL-E?

Ви побачили УОЛЛ-І?

(Laughter)

(Сміх)

There he is.

Ось він.

As you can see,

Як ви бачите,

we can create any world that we want inside the computer.

ми можемо створити будь-який світ на комп‘ютері.

We can make a world with monsters,

Ми можемо наповнити світ монстрами,

with robots that fall in love,

закоханими роботами,

we can even make pigs fly.

навіть поросятами, які вміють літати.

(Laughter)

(Сміх)

While this is an incredible thing,

Це щось неймовірне,

this untethered artistic freedom,

ця невичерпна свобода художника,

it can create chaos.

проте вона може створювати хаос.

It can create unbelievable worlds,

Вона може створювати неймовірні світи,

unbelievable movement,

неймовірні рухи,

things that are jarring to the audience.

речі, які шокуватимуть публіку.

So to combat this, we tether ourselves with science.

Борючись із цим, ми прив'язуємо себе до науки.

We use science and the world we know

Ми користуємося наукою та світом

as a backbone,

як основою,

to ground ourselves in something relatable and recognizable.

щоб зануритись у дещо впізнаване.

"Finding Nemo" is an excellent example of this.

"У пошуках Немо" - чудовий приклад такого.

A major portion of the movie takes place underwater.

Більша частина дії фільму відбувається під водою.

Та як ми змусили повірити, що це підводний світ?

But how do you make it look underwater?

In early research and development,

На ранніх етапах дослідження

we took a clip of underwater footage and recreated it in the computer.

ми зняли відео під водою та відтворили його на комп'ютері.

Then we broke it back down

Потім розбили його на фрагменти,

to see which elements make up that underwater look.

щоб побачити, які елементи створювали підводний ефект.

One of the most critical elements

Один із вирішальних моментів -

was how the light travels through the water.

це те, як світло пронизує воду.

So we coded up a light that mimics this physics --

Ми запрограмували світло так, щоб воно відтворювало фізику -

first, the visibility of the water,

спершу видимість води,

and then what happens with the color.

а потім те, що відбувається з кольором.

Objects close to the eye have their full, rich colors.

Об'єкти, близькі до ока, мають насичені кольори.

As light travels deeper into the water,

Як тільки світло сягає більшої глибини,

we lose the red wavelengths,

ми втрачаємо червоні довжини хвиль,

then the green wavelengths,

потім зелені довжини,

leaving us with blue at the far depths.

на далеких глибинах залишаються лише сині.

In this clip you can see two other important elements.

У цьому відео ви можете побачити два інших важливих елементи.

The first is the surge and swell,

По-перше, це хвилі та підйоми,

or the invisible underwater current

чи невидимі підводні потоки,

that pushes the bits of particulate around in the water.

котрі штовхають мікрочастки у воді.

The second is the caustics.

По-друге, це каустика.

These are the ribbons of light,

Це стрічки світла,

like you might see on the bottom of a pool,

які можна побачити на дні басейну;

that are created when the sun bends through the crests

вони виникають, коли промені вигинаються на гребенях

of the ripples and waves on the ocean's surface.

водяних брижів чи хвиль на поверхні океану.

Here we have the fog beams.

Ось тут у нас сяйво туману.

These give us color depth cues,

Це сигнали до поглиблення кольорів

but also tells which direction is up

і вказівка напрямку

in shots where we don't see the water surface.

на відео, де ми не бачимо поверхню води.

The other really cool thing you can see here

Інша чудова річ, яку ви тут бачите,

is that we lit that particulate only with the caustics,

те, що ми запалили ці частинки лише з допомогою каустики,

so that as it goes in and out of those ribbons of light,

тож по мірі того, як ці стрічки падають у море,

it appears and disappears,

частинки з'являються та зникають,

lending a subtle, magical sparkle to the underwater.

даючи тоненьке магічне сяйво під водою.

You can see how we're using the science --

Ви бачили, як ми використовуєму науку -

the physics of water, light and movement --

фізику води, світло та рух -

to tether that artistic freedom.

щоб встановити кордони художньої свободи.

But we are not beholden to it.

Та вона не керує нами.

We considered each of these elements

Ми розглядали ці елементи;

and which ones had to be scientifically accurate

який із них має бути науково правильним,

and which ones we could push and pull to suit the story and the mood.

а яким можна знехтувати заради історії та настрою.

We realized early on that color was one we had some leeway with.

Ми швидко усвідомили, що колір - це те, де ми можемо схитрувати.

So here's a traditionally colored underwater scene.

Тож ось підводний світ зі звичайними кольорами.

But here, we can take Sydney Harbor and push it fairly green

А тут можна взяти порт Сіднея та зробити його яскраво-зеленим,

to suit the sad mood of what's happening.

щоб відповідав сумному настрою наступних подій.

In this scene, it's really important we see deep into the underwater,

У цій сцені надзвичайно важливо, що ми бачимо під водою,

so we understand what the East Australian Current is,

тож ми маємо розуміти, що таке Східна Австралійська течія,

that the turtles are diving into and going on this roller coaster ride.

черепахи пірнають та катаються на цих американських гірках.

So we pushed the visibility of the water

Тож ми додали видимості воді,

well past anything you would ever see in real life.

не показавши того, що б ви побачили у реальному житті.

Because in the end,

Бо врешті-решт,

we are not trying to recreate the scientifically correct real world,

ми не намагаємось точно відтворити справжній світ,

we're trying to create a believable world,

ми створюємо світ, у який можна повірити,

one the audience can immerse themselves in to experience the story.

у який глядачі зможуть зануритись, щоб відчути історію.

We use science to create something wonderful.

Ми використовуємо науку, щоб створити дещо чудесне.

We use story and artistic touch to get us to a place of wonder.

Ми використовуємо історію та художнє чуття, щоб ви опинились у світі чудес.

This guy, WALL-E, is a great example of that.

Цей хлопець, УОЛЛ-І, чудовий приклад цього.

He finds beauty in the simplest things.

Він знаходить красу в найпростіших речах.

But when he came in to lighting, we knew we had a big problem.

Та коли його освітили, ми побачили, що у нас великі проблеми.

We got so geeked-out on making WALL-E this convincing robot,

Ми були такими ботаніками, коли робили переконливого робота УОЛЛ-І,

that we made his binoculars practically optically perfect.

що зробили його біноклі практично оптично ідеальними.

(Laughter)

(Сміх)

His binoculars are one of the most critical acting devices he has.

Його очі були найосновнішим діючим апаратом.

He doesn't have a face or even traditional dialogue, for that matter.

У нього не було обличчя чи навіть нормального діалогу.

So the animators were heavily dependent on the binoculars

Тож аніматори були цілком залежні від тих лінз,

to sell his acting and emotions.

щоб показати його гру та емоції.

We started lighting and we realized

Ми почали ставити світло та усвідомили:

the triple lenses inside his binoculars were a mess of reflections.

потрійні лінзи у його біноклях були купою віддзеркалень.

He was starting to look glassy-eyed.

У нього був скляний погляд.

(Laughter)

(Сміх)

Now, glassy-eyed is a fundamentally awful thing

Скляний погляд - це вкрай жахливо,

when you are trying to convince an audience

коли намагаєшся переконати глядачів,

that a robot has a personality and he's capable of falling in love.

що у робота є особистість і він здатний закохатись.

So we went to work on these optically perfect binoculars,

Тож ми повернулись до роботи над цими оптично ідеальними лінзами,

trying to find a solution that would maintain his true robot materials

щоб знайти рішення, котре б зберегло деталі для робота,

but solve this reflection problem.

але і вирішило б проблему віддзеркалення.

So we started with the lenses.

Ми почали із лінз.

Here's the flat-front lens,

Тут пласкі передні лінзи,

we have a concave lens

увігнуті лінзи,

and a convex lens.

та випуклі лінзи.

And here you see all three together,

Ось тут ви бачите всі три разом,

showing us all these reflections.

вони показують нам всі ці відображення.

We tried turning them down,

Ми спробували повернути їх вниз,

we tried blocking them,

спробували заблокувати їх,

nothing was working.

нічого не працювало.

You can see here,

Тут ви бачите,

sometimes we needed something specific reflected in his eyes --

іноді нам потрібно було показати дещо особливе в його очах -

usually Eve.

особливо Єву.

So we couldn't just use some faked abstract image on the lenses.

Тож ми не могли використовувати несправжні абстрактні образи в лінзах.

So here we have Eve on the first lens,

Ось Єва на перших лінзах,

ось Єва на других лінзах,

we put Eve on the second lens,

it's not working.

нічого не діяло.

We turn it down,

Ми обернули їх вниз,

it's still not working.

далі не діяло.

And then we have our eureka moment.

А потім нас осяяло.

We add a light to WALL-E that accidentally leaks into his eyes.

Ми додали світло на УОЛЛ-І, щоб воно довільно падало на його очі.

You can see it light up these gray aperture blades.

Ви бачите, як воно мерехтить крізь ці сірі просвіти товщиною з лезо.

Suddenly, those aperture blades are poking through that reflection

Раптом, ці просвіти пробиваються через відображення,

the way nothing else has.

такого ефекту раніше не було.

Now we recognize WALL-E as having an eye.

Тепер ми бачимо що у УОЛЛ-І є очі.

As humans we have the white of our eye,

У нас, людей, є білок ока,

the colored iris

кольорові райдужки

and the black pupil.

та чорні зіниці.

Now WALL-E has the black of an eye,

Тепер в УОЛЛ-І чорні очі,

the gray aperture blades

сірі просвіти

and the black pupil.

та чорні зіниці.

Suddenly, WALL-E feels like he has a soul,

Раптово в УОЛЛ-І наче з'явилась душа,

like there's a character with emotion inside.

характер із внутрішніми емоціями.

Later in the movie towards the end,

Пізніше, вже вкінці фільму,

WALL-E loses his personality,

УОЛЛ-І втрачає особистість,

essentially going dead.

ніби помирає.

This is the perfect time to bring back that glassy-eyed look.

Це ідеальний час повернути той скляний погляд.

In the next scene, WALL-E comes back to life.

У наступній сцені УОЛЛ-І знову оживає.

Ми повертаємо світло, щоб знову побачити сірі просвіти,

We bring that light back to bring the aperture blades back,

and he returns to that sweet, soulful robot we've come to love.

і він знову стає тим солодким, душевним роботом, якого ми так любимо.

(Video) WALL-E: Eva?

(Відео): УОЛЛі: Єва?

Danielle Feinberg: There's a beauty in these unexpected moments --

Деніел Фейнберг: В цих неочікуваних моментах вся краса -

when you find the key to unlocking a robot's soul,

коли ти знаходиш ключі, щоб відкрити душу робота,

the moment when you discover what you want to do with your life.

момент, коли ти відкриваєш, чим хочеш займатись решту всього життя.

The jellyfish in "Finding Nemo" was one of those moments for me.

Медуза із "У пошуках Немо" була одним із таких моментів для мене.

There are scenes in every movie that struggle to come together.

У кожному фільмі є сцена, до якої треба докласти зусиль.

This was one of those scenes.

Це була одна із таких сцен.

The director had a vision for this scene

У режисера було бачення цієї сцени

based on some wonderful footage of jellyfish in the South Pacific.

на основі чудових фото медуз у південній частині Тихого океану.

As we went along,

Та чим далі ми розробляли її,

тим більше заплутувались.

we were floundering.

The reviews with the director

Огляди її з режисером

turned from the normal look-and-feel conversation

перетворились із розмов на тему, що я бачу та відчуваю,

into more and more questions about numbers and percentages.

у все зростаючу кількість питань про числа та відсотки.

Maybe because unlike normal,

Може тому, що на відміну від звичайної процедури,

we were basing it on something in real life,

ми брали за основу нормальне життя,

or maybe just because we had lost our way.

а, можливо, заблудились у пошуку правильного шляху.

But it had become about using our brain without our eyes,

Та це перетворилось на використовування мозку замість очей,

the science without the art.

науки замість мистецтва.

That scientific tether was strangling the scene.

Цей науковий ланцюг душив сцену.

But even through all the frustrations,

Та навіть через всю фрустрацію

I still believed it could be beautiful.

я досі вірила, що все буде чудовим.

So when it came in to lighting,

Тож коли дійшло діло до світла,

I dug in.

я занурилась у роботу.

As I worked to balance the blues and the pinks,

Коли я працювала над балансом голубого і рожевого,

the caustics dancing on the jellyfish bells,

каустику танців на шлунках медуз,

the undulating fog beams,

хвилеподібні туманні промені,

something promising began to appear.

я побачила дещо багатообіцяюче.

I came in one morning and checked the previous night's work.

Одного ранку я прийшла та перевірила результати роботи минулої ночі.

And I got excited.

Я була вражена.

And then I showed it to the lighting director

А потім я показала їх режисерові освітлення,

and she got excited.

і вона теж була вражена.

Soon, I was showing to the director in a dark room full of 50 people.

Незабаром я показувала це режисерові в темній кімнаті, де було 50 чоловік.

In director review,

В оцінці режисера

you hope you might get some nice words,

ти сподіваєшся отримати гарні слова,

then you get some notes and fixes, generally.

але натомість отримуєш зауваження та правки.

And then, hopefully, you get a final,

І потім, врешті, ти дістаєшся до фіналу,

signaling to move on to the next stage.

який дає сигнал підніматись далі.

I gave my intro, and I played the jellyfish scene.

Я підготувала всіх та прокрутила сцену з медузами.

And the director was silent for an uncomfortably long amount of time.

Режисер мовчав некомфортно довго.

Just long enough for me to think,

Досить довго, щоб я подумала:

"Oh no, this is doomed."

"О, ні, я приречена."

And then he started clapping.

А потім він почав аплодувати.

And then the production designer started clapping.

А тоді художник фільму почав аплодувати.

And then the whole room was clapping.

І аплодувала вся кімната.

This is the moment that I live for in lighting.

Це був момент, заради якого я жила серед освітлення.

The moment where it all comes together

Момент, коли все складається як слід,

and we get a world that we can believe in.

і ми отримуємо світ, у який віримо.

We use math, science and code to create these amazing worlds.

Ми використовуємо математику, науку і код, щоб створити ці чудові світи.

We use storytelling and art to bring them to life.

Ми використовуємо історію та мистецтво, щоб оживити їх.

It's this interweaving of art and science

У цьому переплетіння мистецтва та науки,

that elevates the world to a place of wonder,

яке перетворює світ на місце чудес,

a place with soul,

місце з душею,

a place we can believe in,

місце, в яке ми віримо,

a place where the things you imagine can become real --

місце, де речі в твоїй уяві стають реальними -

and a world where a girl suddenly realizes

світ, де дівчина раптом усвідомлює,

not only is she a scientist,

що вона не тільки науковець,

but also an artist.

але і художник.

Thank you.

Дякую вам.

(Applause)

(Оплески)