Alex Tabarrok on how ideas trump crises

Перекладач: Georgii Sokolianskyi Утверджено: Mariana Kukhtyn

The first half of the 20th century

Перша половина двадцятого сторіччя

was an absolute disaster in human affairs,

постала суцільним лихом у людських стосунках,

a cataclysm.

катаклізмом.

We had the First World War,

Ми мали Першу світову війну,

the Great Depression,

Велику депресію,

the Second World War

Другу світову війну

and the rise of the communist nations.

та розквіт комунізму.

And each one of these forces

Та кожна з цих сил

split the world, tore the world apart,

розколювала світ, розривала його на частини,

divided the world.

ділила світ.

And they threw up walls --

І встановлювала стіни:

political walls, trade walls,

політичні стіни, торговельні стіни,

transportation walls,

транспортні стіни,

communication walls, iron curtains --

стіни у спілкуванні, залізні завіси,

which divided peoples and nations.

які розділяли народи та нації.

It was only in the second half of the 20th century

Лише у другій половині двадцятого сторіччя

that we slowly began to pull ourselves

ми почали поволі витягати себе

out of this abyss.

з цієї безодні.

Trade walls began to come tumbling down.

Торговельні стіни почали падати.

Here are some data on tariffs:

Ось певні відомості щодо митних тарифів:

starting at 40 percent, coming down to less than 5 percent.

починаючи з 40 відсотків, ставки впали до менш ніж 5 відсотків.

We globalized the world. And what does that mean?

Ми глобалізувати світ. І що це означає?

It means that we extended cooperation

Це означає, що ми розширили співробітництво

across national boundaries;

крізь державні кордони.

we made the world more cooperative.

Ми зробили світ більш об'єднаним.

Transportation walls came tumbling down.

Впали транспорті стіни.

You know in 1950 the typical ship carried

Знаєте, у 1950-му звичайний корабель перевозив

5,000 to 10,000 tons worth of goods.

від 5 до 10 тисяч тон товарів.

Today a container ship can carry 150,000 tons;

Сьогодні контейнерне судно може перевозити 150 тисяч тон.

it can be manned with a smaller crew;

Воно може мати менший екіпаж

and unloaded faster than ever before.

та менший час розвантаження, ніж колись раніше.

Communication walls, I don't have to tell you -- the Internet --

Стіни у спілкуванні - мені не варто казати вам про Інтернет -

have come tumbling down.

впали.

And of course the iron curtains,

Та, звісно, залізні завіси -

political walls have come tumbling down.

політичні стіни впали.

Now all of this has been tremendous for the world.

Зараз всі вони видаються світові жахливими.

Trade has increased.

Торгівля зросла.

Here is just a little bit of data.

Просто трішки відомостей.

In 1990, exports from China to the United States:

У 1990-му експорт з Китаю до Сполучених Штатів -

15 billion dollars.

15 мільярдів доларів.

By 2007: over 300 billion dollars.

У 2007-му - більш ніж 300 мільярдів доларів.

And perhaps most remarkably,

Та, напевно, більш важливо:

at the beginning of the 21st century,

на початку двадцять першого сторіччя,

really for the first time in modern history,

вперше у сучасній історії,

growth extended to almost all parts of the world.

зростання поширилося майже на всі частини світу.

So China, I've already mentioned,

Тож Китай - я вже згадував -

beginning around 1978, around the time of the death of Mao,

починаючи з 1978, приблизно часу смерті Мао,

growth -- ten percent a year.

зростав темпами десять відсотків на рік.

Year after year after year,

Від року в рік, від року в рік,

absolutely incredible.

абсолютно неймовірно.

Never before in human history

Ніколи раніше у людській історії

have so many people been raised out of

стільком багатьом людям не вдавалося піднятися

such great poverty as happened in China.

з такої безвилазної бідності, як вдалося в Китаї.

China is the world's greatest anti-poverty program

У Китаї була реалізована найбільша програма проти бідності

over the last three decades.

за останні три декади.

India, starting a little bit later,

Індія почала дещо пізніше,

but in 1990, begetting tremendous growth.

але у 1990 вийшла на колосальне зростання.

Incomes at that time

Тогочасні доходи дорівнювали

less than $1,000 per year.

менш ніж 1000 доларів на рік.

And over the next 18 years

Та за наступні 18 років

have almost tripled.

вони майже потроїлися.

Growth of six percent a year. Absolutely incredible.

Шість відсотків річне зростання. Абсолютно неймовірно.

Now Africa, Sub-Saharan Africa --

Нарешті, Африка, Африка на південь від Сахари.

Sub-Saharan Africa

Африка південніше Сахари

has been the area of the world

завжди найгірше в світі

most resistant to growth.

піддавалася зростанню.

And we can see the tragedy of Africa

І ми можемо побачити африканську трагедію

in the first few bars here.

на перших кількох стовпчиках тут.

Growth was negative.

Зростання було від'ємним.

People were actually getting poorer than their parents,

Люди ставали біднішими від власних батьків.

and sometimes even poorer than their grandparents had been.

А іноді навіть біднішими від власних прабабусь та прадідусів.

But at the end of the 20th century,

Проте в кінці двадцятого сторіччя,

the beginning of the 21st century,

на початку двадцять першого сторіччя

we saw growth in Africa.

ми бачимо зростання в Африці.

And I think, as you'll see, there's reasons for optimism,

Та я вважаю, ви побачите, існують причини для оптимізму.

because I believe that the best is yet to come.

Бо я вірю, що найкраще ще попереду.

Now why.

Тепер чому.

On the cutting edge today

Сьогодні на першому плані

it's new ideas which are driving growth.

нові ідеї, що спонукають зростання.

And by that I mean it's

І під цим я розумію

products for which the research and development costs

продукти, для яких витрати на досліди та розвиток

are really high, and the manufacturing costs are low.

по-справжньому високі, а витрати виробництва - низькі.

More than ever before it is these types of ideas

Більше, ніж колись раніше, саме такі ідеї

which are driving growth on the cutting edge.

спонукають зростання на вістрії.

Now ideas have this amazing property.

Тепер ідеї мають цю дивовижну якість.

Thomas Jefferson, I think, really expressed this quite well.

Томас Джефферсон, як мені здається, це гарно висловив.

He said, "He who receives an idea from me

Він сказав: "Той, хто отримує ідею від мене,

receives instruction himself, without lessening mine.

сам отримує обізнаність, не зменшуючи моєї.

As he who lights his candle at mine

Так саме, як той, хто запалює свою свічку від моєї,

receives light without darkening me."

отримує світло, не занурюючи мене у темряву".

Or to put it slightly differently:

Іншими словами,

one apple feeds one man,

одним яблуком можна нагодувати одну людину,

but an idea can feed the world.

а ідеєю можна нагодувати світ.

Now this is not new. This is practically not new to TEDsters.

Це не новина. Це не є чимось новим для TED-стерів.

This is practically the model of TED.

По суті, це і є модель TED.

But what is new is that the greater function of ideas

Що нового, так це те, що ідеї

is going to drive growth even more than ever before.

будуть стимулювати зростання швидше, ніж коли-небудь раніше.

This provides a reason why

Це пояснює, чому

trade and globalization

торгівля та глобалізація

are even more important, more powerful than ever before,

навіть важливіші, потужніші, ніж колись раніше,

and are going to increase growth more than ever before.

та прискорять зростання більше, ніж колись раніше.

And to explain why this is so, I have a question.

І для того, аби пояснити, чому, я поставлю питання.

Suppose that there are two diseases:

Уявіть, що є дві хвороби.

one of them is rare, the other one is common,

Одна з них рідкісна, інша - поширена.

but if they are not treated they are equally severe.

Але, якщо їх не лікувати, вони однаково тяжкі.

If you had to choose, which would you rather have:

Якби вам довелося обирати, яку б ви віддали перевагу мати?

the common disease or the rare disease?

Поширену чи рідкісну хворобу?

Common, the common -- I think that's absolutely right,

Поширену, поширену. Я вважаю, це абсолютно правильно.

and why? Because there are more drugs to treat common diseases

Чому? Бо існує більше ліків, щоб лікувати поширені хвороби,

than there are to treat rare diseases.

ніж щоб лікувати рідкісні хвороби.

The reason for this is incentives.

Причина цього - спонукання.

It costs about the same to produce a new drug

Приблизно однаково коштує виготовити нові ліки,

whether that drug treats 1,000 people,

хоч ці ліки можуть вилікувати тисячу людей,

100,000 people, or a million people.

хоч сто тисяч, хоч мільйон людей.

But the revenues are much greater if the drug treats a million people.

Але доходи набагато більше, якщо ліки можуть вилікувати мільйон людей.

So the incentives are much larger

Тож спонукання більші

to produce drugs which treat more people.

виготовляти ліки, що допоможуть більшій кількості людей.

To put this differently: larger markets save lives.

По-іншому, більші ринки рятують життя.

In this case misery truly does love company.

В цьому випадку, страждання насправді полюбляє компанію.

Now think about the following:

Тепер подумайте про наступне:

if China and India were as rich as the United States is today,

якби Китай та Індія були такими самими заможними, як Сполучені Штати зараз,

the market for cancer drugs would be eight times larger than it is now.

ринок для ліків від раку був би у вісім разів більшим, ніж наразі.

Now we are not there yet, but it is happening.

Це ще не так, але процес вже пішов.

As other countries become richer

З тим, як країни багатшають,

the demand for these pharmaceuticals

попит на ці медикаменти

is going to increase tremendously.

надзвичайно зростає.

And that means an increase incentive to do research and development,

І це означає збільшення спонукання досліджень та розвитку,

which benefits everyone in the world.

що приносить користь всім у світі.

Larger markets increase the incentive

Більше ринки збільшують спонукання

to produce all kinds of ideas,

продукувати всі види ідей.

whether it's software, whether it's a computer chip,

Чи це програмне забезпечення, чи комп'ютерний чіп,

whether it's a new design.

чи новий дизайн.

For the Hollywood people in the audience,

Для людей з Голлівуду в залі

this even explains why action movies

це пояснює, чому екшени

have larger budgets than comedies:

мають більші бюджети, ніж комедії.

it's because action movies translate easier

Тому що екшени легше перекладаються

into other languages and other cultures,

на інші мови та для інших культур.

so the market for those movies is larger.

Тож ринок для цих фільмів більший.

People are willing to invest more,

Люди більше хочуть вкладати гроші,

and the budgets are larger.

отже бюджети більші.

Alright. Well if larger markets increase the incentive

Отож. Якщо більші ринки збільшують спонукання

to produce new ideas,

продукувати нові ідеї,

how do we maximize that incentive?

то як ці спонукання максимізувати?

It's by having one world market, by globalizing the world.

Маючи єдиний світовий ринок, глобалізуючи світ.

The way I like to put this is:

Я люблю пояснювати це так:

one idea. Ideas are meant to be shared,

одна ідея - а ідеями потрібно ділитися -

so one idea can serve one world, one market.

одна ідея може слугувати одному світові, одному ринкові.

One idea, one world, one market.

Одна ідея, один світ, один ринок.

Well how else can we create new ideas?

Тож як ще ми можемо створювати нові ідеї?

That's one reason.

Це одна причина.

Globalize trade.

Глобалізувати, торгувати.

How else can we create new ideas?

Як ще ми можемо створювати нові ідеї?

Well, more idea creators.

Більше авторів ідей.

Now idea creators, they come from all walks of life.

Автори ідей - вони із різних сфер.

Artists and innovators -- many of the people you've seen on this stage.

Артисти, інноватори, багато з тих людей, кого ви бачити на цій сцені.

I'm going to focus on scientists and engineers

Я збираюся зупинитися на науковцях та інженерах,

because I have some data on that, and I'm a data person.

позаяк маю певні відомості про це, а я - людина цифр.

Now, today, less than one-tenth of one percent

Зараз, сьогодні менш ніж одна десята одного відсотку

of the world's population are scientists and engineers.

населення світу - вчені та інженери.

(Laughter)

(Сміх)

The United States has been an idea leader.

Сполучені Штати були лідерами ідей.

A large fraction of those people are in the United States.

Велика частина цих людей - у Сполучених Штатах.

But the U.S. is losing its idea leadership.

Але США втрачають своє лідерство.

And for that I am very grateful.

І за це я вельми вдячний.

That is a good thing.

Це гарна річ.

It is fortunate that we are becoming less of an idea leader

Це везіння, що наше лідерство ідей стає дедалі менш відчутним,

because for too long the United States,

бо занадто довго Сполучені Штати

and a handful of other developed countries,

та пригорща інших розвинутих країн

have shouldered the entire burden

тримали на собі весь тягар

of research and development.

досліджень та розвитку.

But consider the following:

Але візьміть до уваги наступне:

if the world as a whole were as wealthy as the United States is now

якби весь світ був таким самим заможним, як Сполучені Штати зараз,

there would be more than five times as many scientists and engineers

було б у п'ять разів більше вчених та інженерів,

contributing to ideas which benefit everyone,

які б робили внесок в ідеї, від яких виграє кожен,

which are shared by everyone.

які поділяються кожним.

I think of the great Indian mathematician, Ramanujan.

Я думаю про видатного індійського математика Рамануджана.

How many Ramanujans are there in India today

Скільки рамануджанів у сьогоднішній Індії

toiling in the fields, barely able to feed themselves,

працюють на полях, ледве здатні себе нагодувати,

when they could be feeding the world?

коли вони можуть готувати світ?

Now we're not there yet.

Ми ще не досягли цього.

But it is going to happen in this century.

Але це станеться в цьому сторіччі.

The real tragedy of the last century is this:

Ось справжня трагедія останнього сторіччя:

if you think about the world's population

якщо представити населення світу

as a giant computer, a massively parallel processor,

як гігантський комп'ютер, масово-паралельний процесор,

then the great tragedy has been

то великою трагедією було те, що

that billions of our processors have been off line.

мільярди наших процесорів були офлайн.

But in this century China is coming on line.

Але в цьому сторіччі Китай виходить в онлайн.

India is coming on line.

Індія виходить в онлайн.

Africa is coming on line.

Африка виходить в онлайн.

We will see an Einstein in Africa in this century.

Ми побачимо Ейнштейна в Африці в цьому сторіччі.

Here is just some data. This is China.

Ось лише певні відомості. Це Китай.

1996: less than one million

1996 - менш ніж один мільйон

new university students in China per year;

нових студентів університетів в Китаї на рік.

2006: over five million.

2006 - більш ніж п'ять мільйонів.

Now think what this means.

Тепер подумайте, що це означає.

This means we all benefit when another country gets rich.

Це означає, що всі виграємо, коли інші країна багатшає.

We should not fear other countries becoming wealthy.

Нам не варто боятися, що інші країни стають багатшими.

That is something that we should embrace --

Ми повинні це вітати -

a wealthy China, a wealthy India, a wealthy Africa.

заможний Китай, заможна Індія, заможна Африка.

We need a greater demand for ideas --

Нам потрібний більший попит на ідеї,

those larger markets I was talking about earlier --

ці більші ринки, що я про них вже казав раніше,

and a greater supply of ideas for the world.

та більше пропонування ідей для світу.

Now you can see some of the reasons why I'm optimistic.

Тепер ви бачите деякі з причин мого оптимізму.

Globalization is increasing the demand

Глобалізація збільшує попит

for ideas, the incentive to create new ideas.

на ідеї, спонукання створювати нові ідеї.

Investments in education are increasing the supply of new ideas.

Інвестиції в освіту збільшують пропонування нових ідей.

In fact if you look at world history

Фактично, якщо ви подивитися на всесвітню історію,

you can see some reasons for optimism.

ви побачите певні причини для оптимізму.

From about the beginnings of humanity

Від майже початків людства

to 1500: zero economic growth, nothing.

до 1500 - нульове економічне зростання, нічого.

1500 to 1800: maybe a little bit of economic growth,

з 1500 до 1800 - можливо, невелике економічне зростання.

but less in a century

Проте менше на сторіччя,

than you expect to see in a year today.

ніж ви очікуєте побачити зараз на рік.

1900s: maybe one percent.

1990-ті - можливо, один відсоток.

Twentieth century: a little bit over two percent.

Двадцяте сторіччя - трошки більше за два відсотки.

Twenty-first century could easily be 3.3, even higher percent.

Двадцять перше сторіччя - може дати 3,3 та навіть більше відсотків.

Even at that rate,

Навіть з таким значенням

by 2100 average GDP per capita

до 2100 середній ВВП на душу населення

in the world will be $200,000.

у світі становитиме 200 тисяч доларів.

That's not U.S. GDP per capita, which will be over a million,

Це не американський ВВП на душу населення, що становитиме більш ніж мільйон,

but world GDP per capita -- $200,000.

але світовий ВВП на душу населення - 200 тисяч доларів.

That's not that far.

Це не за горами.

We won't make it.

Ми цього не побачимо.

But some of our grandchildren probably will.

Але деякі з наших правнуків, ймовірно, побачать.

And I should say,

Та, я маю сказати,

I think this is a rather modest prediction.

гадаю, це достатньо скромний прогноз.

In Kurzweilian terms this is gloomy.

За Курцвейлем (Kurzweil), це похмуро.

In Kurzweilian terms I'm like the Eeyore of economic growth.

За Курцвейлем, я ніби віслюк Іа економічного зростання.

(Laughter)

(Сміх)

Alright what about problems?

Гаразд, а щодо проблем?

What about a great depression?

Що з приводу Великої депресії?

Well let's take a look. Let's take a look at the Great Depression.

Давайте подивимося. Погляньмо на Велику депресію.

Here is GDP per capita

Це ВВП на душу населення

from 1900 to 1929.

з 1900 до 1929.

Now let's imagine that you were an economist in 1929,

Тепер уявімо, що ви - економіст у 1929 році,

trying to forecast future growth for the United States,

що намагається спрогнозувати майбутнє зростання у Сполучених Штатах,

not knowing that the economy was about to go off a cliff,

не знаючи, що економіка на кроці від прірви.

not knowing that we were about to enter

Не знаючи, що ми скоро стикнемося

the greatest economic disaster certainly in the 20th century.

з найбільшим економічним лихом двадцятого сторіччя.

What would you have predicted, not knowing this?

Що б ви спрогнозували, не знаючи цього?

If you had based your prediction, your forecast

Якби ви ґрунтували свої прогнози

on 1900 to 1929

на 1900-1929 роках,

you'd have predicted something like this.

ви б спрогнозували щось на зразок.

If you'd been a little more optimistic --

Якби ви були трохи більш оптимістичним,

say, based upon the Roaring Twenties -- you'd have said this.

та ґрунтувалися на ревучих 1920-х, ви б сказали це.

So what actually happened?

І що, власне, відбулося?

We went off a cliff but we recovered.

Ми впали у прірву, але відновилися.

In fact in the second half of the 20th century

Фактично, у другій половині двадцятого сторіччя

growth was even higher than anything you would have predicted

зростання було навіть більшим, ніж те, яке ви могли б спрогнозувати,

based upon the first half of the 20th century.

ґрунтуючись на першій половині двадцятого сторіччя.

So growth can wash away

Тож зростання може "змити"

even what appears to be a great depression.

навіть те, що видається великою депресією.

Alright. What else?

Отож. Що ще?

Oil. Oil. This was a big topic.

Нафта. Нафта. Це велика тема.

When I was writing up my notes oil was $140 per barrel.

Коли я писав мої нотатки, нафта вартувала 140 доларів за барель.

So people were asking a question. They were saying,

Тож люди ставили питання. Вони казали:

"Is China drinking our milkshake?"

"Китай п'є наш молочний коктейль?"

(Laughter)

(Сміх)

And there is some truth to this,

І в цьому є певна рація,

in the sense that we have something of a finite resource,

адже ми маємо справу з вичерпним ресурсом.

and increased growth is going to push up demand for that.

Та зростання, що збільшилося, підвищить попит на нього.

But I think I don't have to tell this audience

Але, гадаю, мені не треба казати цій аудиторії,

that a higher price of oil is not necessarily a bad thing.

що вищі ціни на нафту - це не обов'язково погано річ.

Moreover, as everyone knows,

Ба більше, як всі знають,

look -- it's energy, not oil, which counts.

потрібна енергія, не нафта.

And higher oil prices mean

А вищі ціни на нафту означають

a greater incentive to invest in energy R&D.

більші спонукання інвестувати у дослідження та розвиток енергії.

You can see this in the data.

Це можна побачити за наступним.

As oil prices go up, energy patents go up.

Із подорожчанням нафти, патенти в галузі енергії дорожчають.

The world is much better equipped

Світ більш підготовлений,

to overcome an increase in the price of oil

аби подолати подорожчання нафти

today, than ever in the past,

сьогодні, ніж колись раніше,

because of what I'm talking about.

з причин, про які я вже говорив.

One idea, one world, one market.

Одна ідея, один світ, один ринок.

So I'm optimistic

Тому я залишаюся оптимістом,

so long as we hew to these two ideas:

аж доки ми притримуємося двох ідей:

to keep globalizing world markets,

продовжувати глобалізувати світові ринки,

keep extending cooperation across national boundaries,

продовжувати розширювати співробітництво крізь державні кордони та

and keep investing in education.

продовжувати інвестувати в освіту.

Now the United States has a particularly important role

І Сполучені Штати мають надзвичайно важливу роль

to play in this:

у цьому -

to keep our education system globalized,

глобалізувати нашу систему освіти,

to keep our education system open to students from all over the world,

залишати її відкритою для студентів з усього світу,

because our education system

адже наша система освіти -

is the candle

це свічка,

that other students come to light their own candles.

до якої інші студенти приходять, аби запалити власні свічки.

Now remember here what Jefferson said.

Тепер пригадаймо, що сказав Джефферсон.

Jefferson said, "When they come

Джефферсон сказав: "Коли люди приходять

and light their candles at ours,

запалити власні свічки від нашої,

they gain light, and we are not darkened."

вони отримують світло, не занурюючи нас у темряву".

But Jefferson wasn't quite right, was he?

Але Джефферсон був не до кінця правий, чи не так?

Because the truth is,

Позаяк правда у тому, що

when they light their candles at ours,

коли люди запалюють свої свічки від нашої,

there is twice as much light available for everyone.

світла вдвічі більше для всіх.

So my view is: Be optimistic.

Тож мої погляди оптимістичні.

Spread the ideas. Spread the light.

Поширюйте ідеї. Поширюйте світло.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Аплодисменти)