Malte Spitz: Your phone company is watching

Translator: Morton Bast Reviewer: Thu-Huong Ha

Перекладач: Anna Leta Утверджено: Khrystyna Romashko

Hi. This is my mobile phone.

Привіт. Це мій мобільний телефон.

A mobile phone can change your life,

Він може змінити ваше життя,

and a mobile phone gives you individual freedom.

а ще він дає особисту свободу.

With a mobile phone,

За допомогою мобільного телефону

you can shoot a crime against humanity in Syria.

ви можете зробити злочинний напад проти народу Сирії.

With a mobile phone,

З його допомогою

you can tweet a message

ви можете відіслати повідомлення

and start a protest in Egypt.

і розпочати протест в Єгипті.

And with a mobile phone,

Ще з мобільним телефоном

you can record a song, load it up to

ви можете записати пісню, завантажити її на

SoundCloud and become famous.

сайт SoundCloud і стати знаменитістю.

All this is possible with your mobile phone.

Все це можна зробити, маючи лише один мобільний телефон.

I'm a child of 1984,

Я народився у 1984 році

and I live in the city of Berlin.

і живу в Берліні.

Let's go back to that time, to this city.

Давайте повернемось в минуле цього міста.

Here you can see

Тут ви бачите,

how hundreds of thousands of people

як сотні тисяч людей

stood up and protested for change.

повстали і протестували заради змін.

This is autumn 1989,

Це осінь 1989,

and imagine that all those people standing up

а уявіть собі, що всі ті протестуючі люди

and protesting for change had a

мали б

mobile phone in their pocket.

мобільний телефон у кишені.

Who in the room has a mobile phone with you?

Хто з присутніх має з собою мобільний телефон?

Hold it up.

Підніміть його.

Hold your phones up, hold your phones up!

Підніміть їх, підніміть ваші телефони!

Hold it up. An Android, a Blackberry, wow.

Підніміть... Андроїд, Блекбері, вау.

That's a lot. Almost everybody today has a mobile phone.

Бачите, як їх багато. Майже кожний має мобільний телефон сьогодні.

But today I will talk about me and my mobile phone,

Але зараз я говоритиму про себеі свій телефон,

and how it changed my life.

і те, як він змінив моє життя.

And I will talk about this.

І ще я говоритиму про те, що

These are 35,830 lines of information.

існує 35,830 рядків інформації.

Raw data.

Вихідні дані.

And why are these informations there?

І чому, ви гадаєте, ця інформація тут?

Because in the summer of 2006,

А тому, що влітку 2006 року

the E.U. Commission tabled a directive.

Комісія Євросоюзу внесла директиву.

This directive [is] called Data Retention Directive.

Вона називається Директива про Зберігання Інформації.

This directive says that each phone company in Europe,

Це розпорядження повідомляє, що кожна мобільна компанія у Європі,

each Internet service company all over Europe,

кожна компанія інтернет обслуговування по всій Європі,

has to store a wide range of information about the users.

повинна зберігати велику кількість інформації про своїх користувачів.

Who calls whom? Who sends whom an email?

Хто кому дзвонить? Хто кому пише на електронну пошту?

Who sends whom a text message?

Хто кому пише текстове повідомлення?

And if you use your mobile phone, where you are.

І чи користуєтесь ви мобільним, там де ви зараз є,

All this information is stored for at least six months,

Уся ця інформація зберігається від шести місяців

up to two years by your phone company

і до двох років вашою телефонною компанією

or your Internet service provider.

або провайдером вашого інтернет обслуговування.

And all over Europe, people stood up and said,

По всій Європі люди піднялись і сказали,

"We don't want this."

"Ми цього не хочемо."

They said, we don't want this data retention.

Вони сказали, ми не хочемо цього збереження інформації.

We want self-determination in the digital age,

Ми хочемо самостійності у цю епоху новітніх технологій,

and we don't want that phone companies and Internet companies

ми не хочемо, щоб телефонні та інтернет компанії

have to store all this information about us.

зберігали всю цю інформацію про нас.

They were lawyers, journalists, priests,

Серед них були юристи, журналісти, священики,

they all said: "We don't want this."

і всі вони твердили: "Ми не хочемо цього."

And here you can see, like 10 thousands of people

Тут ви бачите приблизно 10 тисяч людей,

went out on the streets of Berlin and said,

вони на стоять на вулицях Берліна зі словами:

"Freedom, not fear."

"Свобода, а не страх."

And some even said, this would be Stasi 2.0.

Декотрі навіть передбачали, що це буде Штазі 2.0.

Stasi was the secret police in East Germany.

Штазі - це колишня таємна поліція Східної Німеччини.

And I also ask myself, does it really work?

І я себе питаю, чи це все насправді так?

Can they really store all this information about us?

Чи дійсно вони зберігають всю цю інформацію про нас?

Every time I use my mobile phone?

І це щоразу, як я користуюсь своїм мобільним телефоном?

So I asked my phone company, Deutsche Telekom,

То ж, я попросив свою телефонну компанію Deutsche Telekom,

which was at that time the largest phone company in Germany,

яка на той час була найбільшою телефонною компанією у Німеччині:

and I asked them, please,

"Будь ласка,

send me all the information you have stored about me.

вишліть мені всю інформацію, яка у вас збережена щодо мене."

And I asked them once, and I asked them again,

Я просив їх раз, потім ще раз,

and I got no real answer. It was only blah blah answers.

і не отримав конкретної відповіді. Це були всього лише відмазки.

But then I said, I want to have this information,

Але зрештою, я сказав, що хочу мати цю інформацію,

because this is my life you are protocoling.

бо це моє життя.

So I decided to start a lawsuit against them,

Таким чином, я вирішив почати судовий процес проти них,

because I wanted to have this information.

тому що хотів мати ці відомості.

But Deutsche Telekom said, no,

Але Deutsche Telekom сказав мені: "Ні,

we will not give you this information.

ми не надамо вам цієї інформації".

So at the end, I had a settlement with them.

Врешті-решт, я уклав з ними угоду, за якою

I'll put down the lawsuit

я припиняю судовий процес,

and they will send me all the information I ask for.

а вони відсилають мені всі дані, про які я прошу.

Because in the mean time,

Протягом того часу,

the German Constitutional Court ruled

Німецький Конституційний Суд постановив,

that the implementation of this E.U. directive

що реалізація цієї директиви

into German law was unconstitutional.

у Німецькому законі була неконституційною.

So I got this ugly brown envelope

Зрештою, я отримав страшний коричневий конверт

with a C.D. inside.

із компакт-диском усередині.

And on the C.D., this was on.

І на ньому було це.

Thirty-five thousand eight hundred thirty lines of information.

35, 830 рядків інформації.

At first I saw it, and I said, okay,

Спершу, коли я побачив це, то сказав: "Що ж,

it's a huge file. Okay.

це об'ємний файл. Добре."

But then after a while I realized,

Але через хвильку я зрозумів,

this is my life.

що це все - це моє життя.

This is six months of my life,

Це - шість місяців мого життя,

into this file.

і все в одному файлі.

So I was a little bit skeptical, what should I do with it?

Спочатку я дуже скептично поставися до цього і не знав, що маю робити з ним.

Because you can see where I am,

Вони могли бачити, де я є,

where I sleep at night,

де я ночую,

what I am doing.

що роблю.

But then I said, I want to go out with this information.

Але, все ж, я вирішив, що хочу показати цю інформацію.

I want to make them public.

Хочу зробити її публічною.

Because I want to show the people what does data retention mean.

Я хочу показати людям, що означає - збереження даних.

So together with Zeit Online and Open Data City, I did this.

І за допомогою Zeit Online та Open Data City я це зробив.

This is a visualization of six months of my life.

Це - картина шести місяців мого життя.

You can zoom in and zoom out,

Ви можете її збільшувати чи зменшувати,

you can wind back and fast forward.

можете гортати назад і вперед.

You can see every step I take.

Можете побачити кожнен мій крок.

And you can even see

Тут можна навіть побачити,

how I go from Frankfurt by train

як я подорожую поїздом до Франкфурта,

to Cologne, and how often I call in between.

до Кьольну, і як часто телефоную впродовж подорожі.

All this is possible with this information.

З цими даними можливо побачити все.

That's a little bit scary.

Це трохи страшно.

But it is not only about me.

Але, це не стосується лише мене.

It's about all of us.

Це стосується всіх нас.

First, it's only like, I call my wife and she calls me,

Спершу, це виглядає так, що я дзвоню дружині, а вона мені,

and we talk to each other a couple of times.

і ми розмовляємо кілька разів.

And then there are some friends calling me,

Потім мені дзвонять друзі,

and they call each other.

далі вони дзвонять одне одному.

And after a while you are calling you,

А вже потім видно, як ви дзвоните туди,

and you are calling you, and you have this great

а ви туди, і утворюється

communication network.

мережа спілкування.

But you can see how your people are communicating with each other,

Так можна побачити, як ваш народ спілкується одне з одним,

what times they call each other, when they go to bed.

о котрій люди телефонують одне одному, коли лягають спати.

You can see all of this.

Це все видно, як на долоні.

You can see the hubs, like who are the leaders in the group.

Можна побачити своєрідні центри, тобто лідерів в певних групах.

If you have access to this information,

Якщо ви маєте доступ до цієї інформації,

you can see what your society is doing.

ви бачитимете, що робить ваш народ.

If you have access to this information,

Якщо ви маєте доступ до цієї інформації,

you can control your society.

ви можете контролювати суспільство.

This is a blueprint for countries like China and Iran.

Тут окреслені Китай та Іран.

This is a blueprint how to survey your society,

Це план, за яким можна простежити за вашим суспільством,

because you know who talks to whom,

за рахунок того, що ви знаєте, хто з ким говорить,

who sends whom an email, all this is possible

хто кому пише електронного листа, все це є можливим,

if you have access to this information.

якщо ви маєте доступ до цих даних.

And this information is stored for at least six months

Ця вся інформація зберігається від шести місяців

in Europe, up to two years.

до двох років у Європі.

Like I said at the beginning,

Я вже казав на початку свого виступу,

imagine that all those people on the streets of Berlin

уявіть, що ці демонстранти на вулицях Берліна

in autumn of 1989

восени 1989 року,

had a mobile phone in their pocket.

мали мобільний телефон у кишені.

And the Stasi would have known who took part at this protest,

Тоді б Штазі знала, хто брав участь у протесті,

and if the Stasi would have known

і, якби вони знали,

who are the leaders behind it,

хто стояв за цим всім,

this may never have happened.

то цього могло б ніколи не статися.

The fall of the Berlin Wall would maybe not [have been] there.

Не було б падіння Берлінської стіни.

And in the aftermath, also not the fall of the Iron Curtain.

І, як наслідок, не було б падіння Залізної Завіси.

Because today, state agencies and companies

Тому й хочуть сьогодні державні агентства та компанії

want to store as much information as they can get about us,

зберегти про нас якомога більше інформації,

online and offline.

як у мережі, так і за її межами.

They want to have the possibility to track our lives,

Вони хочуть мати можливість стежити за нашим життям,

and they want to store them for all time.

і зберегти дані про нього назавжди.

But self-determination and living in the digital age

Але самостійне життя і життя у вік цифрових технологій

is no contradiction.

не повинні протирічити одне одному.

But you have to fight for your self-determination today.

Ви вже сьогодні повинні боротись за своє вільне волевиявлення.

You have to fight for it every day.

Ви повинні боротись за нього щодня.

So, when you go home,

Тож, коли ви прийдете додому,

tell your friends

скажіть своїм друзям,

that privacy is a value of the 21st century,

що приватне життя - це цінність 21-го століття,

and it's not outdated.

і вона ще не застаріла.

When you go home, tell your representative

Як прийдете додому, скажіть,

only because companies and state agencies have the possibility

що компанії і державні агентства не повинні зберігати дані

to store certain information, they don't have to do it.

тільки через те, що мають таку можливість.

And if you don't believe me,

І, якщо ви мені не вірите,

ask your phone company what information they store about you.

спитайте вашу телефонну компанію, яку інформацію вона про вас зберігає.

So, in the future, every time you use your mobile phone,

І на майбутнє, щоразу, як ви користуватиметесь вашим мобільним телефоном,

let it be a reminder to you

нехай він вам нагадує про те,

that you have to fight for self-determination in the digital age.

що ви повинні боротись за самостійність у епоху цифрових технологій.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)