Lisa Kristine: Photos that bear witness to modern slavery

Translator: Joseph Geni Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Halyna Hnap Утверджено: Hanna Leliv

I'm 150 feet down an illegal mine shaft in Ghana.

Я на глибині 45 метрів під землею в одній із нелегальних вугільних шахт Ґани.

The air is thick with heat and dust,

Повітря густе від спеки та пилу,

and it's hard to breathe.

важко дихати.

I can feel the brush of sweaty bodies passing me

Я відчуваю, як мене зачіпають спітнілі люди, які проходять повз мене

in the darkness, but I can't see much else.

у темряві, але було настільки темно, що нічого більше я не могла побачити.

I hear voices talking, but mostly the shaft

Я чую голоси, але здебільшого в шахті

is this cacophony of men coughing,

була какофонія чоловічого кашлю

and stone being broken with primitive tools.

і звуку, з яким розбивали каміння примітивним знаряддям.

Like the others, I wear a flickering, cheap flashlight

Так само, як інші, я одягнула дешевий ліхтар,

tied to my head with this elastic, tattered band,

який був прив'язаний до моєї голови еластичною понищеною ґумкою.

and I can barely make out the slick tree limbs

Я ледь можу розпізнати слизькі сучки дерев,

holding up the walls of the three-foot square hole

що трималися на стіні на висоті одного метра

dropping hundreds of feet into the earth.

і вели десятки метрів углиб землі.

When my hand slips, I suddenly remember a miner

Коли моя рука зісковзнула, я раптом пригадала шахтаря,

I had met days before who had lost his grip

якого я зустріла кілька днів тому, котрий не втримався

and fell countless feet down that shaft.

і упав на глибину багатьох метрів тієї шахти.

As I stand talking to you today,

Поки я стою і розповідаю вам сьогодні,

these men are still deep in that hole,

ці чоловіки все ще там глибоко в шахті,

risking their lives without payment or compensation,

вони ризикують своїм життям, не отримуючи платні чи компенсації,

and often dying.

і часто помирають.

I got to climb out of that hole, and I got to go home,

Я змогла вибратися з тієї шахти і повернутися додому,

but they likely never will, because they're trapped in slavery.

але їм, найправдоподібніше, це ніколи не вдасться, тому що вони потрапили в рабство.

For the last 28 years, I've been documenting

Протягом останніх 28 років я проводжу документальні дослідження

indigenous cultures in more than 70 countries

місцевих культур у понад 70 країнах

on six continents, and in 2009 I had the great honor

на шести континентах, а у 2009 я мала велику честь

of being the sole exhibitor at the Vancouver Peace Summit.

бути єдиним представником на виставці "Самміту Миру" у Ванкувері.

Amongst all the astonishing people I met there,

Серед усіх дивовижних людей, яких я там зустріла,

I met a supporter of Free the Slaves, an NGO

був прибічник ННО (неприбуткової недержавної організації) "Звільнімо рабів",

dedicated to eradicating modern day slavery.

яка займається викоріненням рабства у сучасному світі.

We started talking about slavery, and really,

Ми почали розмову про рабство, і я справді

I started learning about slavery,

почала вникати в цю проблему,

for I had certainly known it existed in the world,

так як я, звичайно, знала, що воно існує у світі,

but not to such a degree.

але не до такого ступеня.

After we finished talking, I felt so horrible

Після того, як ми закінчили розмову, я почувала себе жахливо

and honestly ashamed at my own lack of knowledge

і, чесно кажучи, мені було соромно через те, що я не знала

of this atrocity in my own lifetime, and I thought,

про це лиходійство у наш час. Я подумала,

if I don't know, how many other people don't know?

раз я не знаю, то скільки ще людей цього не знають?

It started burning a hole in my stomach, so within weeks,

Ця думка почала мене мучити, отож через кілька тижнів

I flew down to Los Angeles to meet with the director

я полетіла в Лос-Анджелес, щоб зустрітися з директором

of Free the Slaves and offer them my help.

організації "Звільнімо рабів" і запропонувати їм свою допомогу.

Thus began my journey into modern day slavery.

Так розпочалася моя подорож у рабство сьогодення.

Oddly, I had been to many of these places before.

Дивно, але я раніше бувала у багатьох з цих місць.

Some I even considered like my second home.

Деякі з них я навіть вважала своїм другим домом.

But this time, I would see the skeletons hidden in the closet.

Та цього разу я побачила їхні "скелети у шафі".

A conservative estimate tells us there are more than

За найскромнішими підрахунками у світі

27 million people enslaved in the world today.

сьогодні більше 27 мільйонів є рабами.

That's double the amount of people taken from Africa

Ця кількість є удвічі більшою за кількість людей, вивезених з Африки

during the entire trans-Atlantic slave trade.

протягом усієї трансатлантичної работоргівлі.

A hundred and fifty years ago, an agricultural slave

Сто п'ятдесят років тому раб-землероб

cost about three times the annual salary

коштував приблизно три річні зарплати

of an American worker.

американського робітника.

That equates to about $50,000 in today's money.

Це на сьогодні дорівнює приблизно 50 000 доларів.

Yet today, entire families can be enslaved for generations

Однак сьогодні цілі покоління сімей можуть бути продані в рабство

over a debt as small as $18.

через навіть невеликий борг, що дорівнює 18 доларів.

Astonishingly, slavery generates profits

Дивно, але рабство дає щорічний прибуток

of more than $13 billion worldwide each year.

у понад 13 млрд. доларів у цілому світі.

Many have been tricked by false promises

Багатьох обманули фальшивими обіцянками

of a good education, a better job, only to find

про хорошу освіту, кращу роботу, і лише потім вони дізналися,

that they're forced to work without pay

що їх примушують працювати без платні,

under the threat of violence, and they cannot walk away.

погрожують жорстокістю, та що вони не можуть звідти вирватися.

Today's slavery is about commerce,

Сьогодні рабство схоже на торгівлю,

so the goods that enslaved people produce have value,

оскільки продукція, яку виготовляють поневолені люди, має цінність,

but the people producing them are disposable.

а люди, які її виготовляють, не мають.

Slavery exists everywhere, nearly, in the world,

Рабство існує скрізь, практично, у всьому світі,

and yet it is illegal everywhere in the world.

і все ж, воно є незаконним у цілому світі.

In India and Nepal, I was introduced to the brick kilns.

В Індії та Непалі мені показали печі для випалювання цегли.

This strange and awesome sight was like

Дивне та приголомшливе видовище,

walking into ancient Egypt or Dante's Inferno.

наче я потрапила у древній Єгипет або Пекло, яке описував Данте.

Enveloped in temperatures of 130 degrees,

За температури 54 градуси за Цельсієм

men, women, children, entire families in fact,

чоловіки, жінки, діти, цілі сім'ї,

were cloaked in a heavy blanket of dust,

вкриті товстим покривом пилу,

while mechanically stacking bricks on their head,

машинально складали собі на голови цегли,

up to 18 at a time, and carrying them

десь по 18 на раз, і несли їх

from the scorching kilns to trucks hundreds of yards away.

від палючих печей до вантажівок за сотні метрів від них.

Deadened by monotony and exhaustion,

Омертвілі від монотонності та виснаження,

they work silently, doing this task over and over

вони працюють тихо, виконуючи це завдання знову і знову

for 16 or 17 hours a day.

по 16 або 17 годин на день.

There were no breaks for food, no water breaks,

Не було перерв, щоб поїсти чи попити води,

and the severe dehydration made urinating

і сильне зневоднення спричинило

pretty much inconsequential.

проблеми зі сечовипусканням.

So pervasive was the heat and the dust

Спека та пил були такими сильними,

that my camera became too hot to even touch

що мій фотоапарат став навіть гарячим на дотик

and ceased working.

і перестав працювати.

Every 20 minutes, I'd have to run back to our cruiser

Кожні 20 хвилин я мусила бігати до нашої машини,

to clean out my gear and run it under an air conditioner

щоб почистити його та охолодити,

to revive it, and as I sat there,

щоби відновити його роботу. І коли я сиділа там,

I thought, my camera is getting far better treatment

я подумала, що моя камера має краще ставлення,

than these people.

ніж ці люди.

Back in the kilns, I wanted to cry,

Коли я повернулася туди, мені захотілось плакати,

but the abolitionist next to me quickly grabbed me

але аболіціоніст, який був поруч зі мною, швидко схопив мене

and he said, "Lisa, don't do that. Just don't do that here."

і сказав: "Лізо, не роби цього. Просто не роби цього тут".

And he very clearly explained to me that emotional displays

Він дуже чітко пояснив мені, що вияви емоцій

are very dangerous in a place like this,

є дуже небезпечними у місцях, як це,

not just for me, but for them.

не лише для мене, але для них.

I couldn't offer them any direct help.

Я не могла запропонувати їм будь-якої безпосередньої помочі.

I couldn't give them money, nothing.

Я не могла дати їм грошей, нічого.

I wasn't a citizen of that country.

Я не була громадянином тієї країни.

I could get them in a worse situation

Я могла цим поставити їх у гірше становище,

than they were already in.

ніж те, в якому вони вже були.

I'd have to rely on Free the Slaves to work

Я мала у всьому розраховувати на організацію "Звільнімо рабів"

within the system for their liberation,

на їхню систему по визволенню рабів,

and I trusted that they would.

і я вірю, що вони це зроблять.

As for me, I'd have to wait until I got home

Щодо мене, то мені потрібно було чекати, поки не доберусь додому,

to really feel my heartbreak.

щоби дійсно відчути, як моє серце крається.

In the Himalayas, I found children carrying stone

У Гімалаях я знайшла дітей, які носили каміння

for miles down mountainous terrain

кілометрами вниз по гірській місцевості

to trucks waiting at roads below.

до вантажівок, які чекали на дорогах внизу.

The big sheets of slate were heavier

Великі листи каміння були важчими за дітей,

than the children carrying them,

які їх несли,

and the kids hoisted them from their heads

і діти несли їх на своїх головах,

using these handmade harnesses of sticks and rope

використовуючи зроблені вручну упряжі з палиць, мотузки

and torn cloth.

та рваної тканини.

It's difficult to witness something so overwhelming.

Дуже важко бути свідком чогось такого гнітючого.

How can we affect something so insidious,

Як ми можемо вплинути на щось таке таємне

yet so pervasive?

і водночас поширене?

Some don't even know they're enslaved,

Дехто навіть не знає, що він поневолений.

people working 16, 17 hours a day without any pay,

Люди працюють по 16-17 годин на день без будь-якої платні,

because this has been the case all their lives.

тому що це було стилем усього їхнього життя.

They have nothing to compare it to.

Вони не мають з чим це порівняти.

When these villagers claimed their freedom,

Коли ці селяни оголосили свою свободу,

the slaveholders burned down all of their houses.

рабовласники спалили усі їхні будинки.

I mean, these people had nothing,

Я маю на увазі, що у цих людей немає нічого,

and they were so petrified, they wanted to give up,

і вони були настільки нажахані, що хотіли здатися,

but the woman in the center rallied for them to persevere,

але жінка з центру згуртувала їх, щоб продовжити боротьбу,

and abolitionists on the ground

а аболіціоністи

helped them get a quarry lease of their own,

допомогли їм взяти кар'єр в оренду.

so that now they do the same back-breaking work,

Так що тепер вони роблять ту ж виснажливу роботу,

but they do it for themselves, and they get paid for it,

але роблять її для себе і отримують за неї платню,

and they do it in freedom.

і роблять її на свободі.

Sex trafficking is what we often think of

Секс торгівля - ось що часто спадає нам на думку,

when we hear the word slavery,

коли ми чуємо слово "рабство",

and because of this worldwide awareness,

і через те, що весь світ про це знає,

I was warned that it would be difficult for me to work safely

мене попередили, що мені буде небезпечно працювати над розв'язанням проблем

within this particular industry.

саме у цій індустрії.

In Kathmandu, I was escorted by women who had

У Катманду мене супроводжували жінки,

previously been sex slaves themselves.

які раніше були самі в сексуальному рабстві.

They ushered me down a narrow set of stairs

Вони вели мене вузенькими сходами вниз

that led to this dirty, dimly fluorescent lit basement.

до того брудного, тьмяно освітленого люмінесцентними лампами підвалу.

This wasn't a brothel, per se.

Це не був бордель, як такий.

It was more like a restaurant.

Це було більш схоже на ресторан.

Cabin restaurants, as they're known in the trade,

Ресторани з кабінками, як їх називають у торгівлі,

are venues for forced prostitution.

є центрами примусової проституції.

Each has small, private rooms, where the slaves,

Кожен з них має маленькі приватні кімнати, де рабів,

women, along with young girls and boys,

жінок, разом з молодими дівчатами і хлопцями,

some as young as seven years old,

деяким навіть по 7 років,

are forced to entertain the clients,

примушують розважати клієнтів,

encouraging them to buy more food and alcohol.

аби ті купували більше їжі та алкоголю.

Each cubicle is dark and dingy,

Кожна кабінка є темною та задимленою,

identified with a painted number on the wall,

вона відрізняється лише номером, намальованим на стіні,

and partitioned by plywood and a curtain.

та відділена одна від одної фанерою та шторою.

The workers here often endure tragic sexual abuse

Працівники тут часто терплять трагічне сексуальне насильство

at the hands of their customers.

з боку своїх клієнтів.

Standing in the near darkness, I remember feeling

Коли я стояла майже в темряві, я пригадую відчуття

this quick, hot fear, and in that instant,

цього моментального гарячого страху, і в цей момент

I could only imagine what it must be like

я могла лише уявити, що напевно це як

to be trapped in that hell.

потрапити у пастку до пекла.

I had only one way out: the stairs from where I'd come in.

У мене був лише один вихід: сходи, якими я сюди прийшла.

There were no back doors.

Там не було задніх дверей.

There were no windows large enough to climb through.

Не було вікон достатньо великих, щоб пролізти.

These people have no escape at all,

У цих людей не було виходу взагалі,

and as we take in such a difficult subject,

і оскільки ми торкнулися такої важкої теми,

it's important to note that slavery, including sex trafficking,

важливо зазначити, що рабство, зокрема сексуальне,

occurs in our own backyard as well.

існує недалеко від нас.

Tens of hundreds of people are enslaved in agriculture,

Десятки сотень людей є поневоленими в землеробстві,

in restaurants, in domestic servitude,

в ресторанах, в домашній прислузі.

and the list can go on.

Список можна продовжувати.

Recently, the New York Times reported that

Нещодавно газета Нью-Йорк Таймз повідомила, що

between 100,000 and 300,000 American children

від 100 000 до 300 000 американських дітей

are sold into sex slavery every year.

продають у сексуальне рабство кожного року.

It's all around us. We just don't see it.

Ця проблема навколо нас. Ми просто не бачимо цього.

The textile industry is another one we often think of

Текстильна промисловіть - це ще одне, що спадає на гадку,

when we hear about slave labor.

коли чуємо про роботу рабів.

I visited villages in India where entire families were enslaved

Я була в селах в Індії, де цілі сім'ї були в рабстві

in the silk trade.

у торговців шовком.

This is a family portrait.

Це - портрет сім'ї.

The dyed black hands are the father, while the blue

Пофарбовані у чорне руки - батькові,

and red hands are his sons.

а сині та червоні руки - його синів.

They mix dye in these big barrels,

Вони змішують фарбу у цих величезних барелях

and they submerge the silk into the liquid up to their elbows,

і занурюють шовк у цю рідину руками аж до ліктів,

but the dye is toxic.

а фарба є токсичною.

My interpreter told me their stories.

Мій перекладач розповів мені їхню історію.

"We have no freedom," they said.

"У нас немає волі," - вони сказали.

"We hope still, though, that we could leave this house

"Однак ми все ж надіємося, що зможемо колись покинути цей будинок

someday and go someplace else

і піти кудись в інше місце,

where we actually get paid for our dyeing."

де ми зможемо отримувати платню за фарбування".

It's estimated that more than 4,000 children

За підрахунками понад 4 000 дітей

are enslaved on Lake Volta,

перебувають у рабстві на озері Вольта,

the largest man-made lake in the world.

найбільшому у світі штучному озері.

When we first arrived, I went to have a quick look.

Коли ми вперше туди приїхали, я пішла швидко оглянути місцевість.

I saw what seemed to be a family fishing on a boat,

Я побачила те, що здавалося сімейною риболовлею на човні,

two older brothers, some younger kids, makes sense right?

двоє старших братів, кілька молодших дітей - схоже, чи не так?

Wrong. They were all enslaved.

Неправда. Усі вони були рабами.

Children are taken from their families

Дітей забирають від їхніх сімей,

and trafficked and vanished,

вони стають жертвами торгівлі людьми і вважаються зниклими безвісти.

and they're forced to work endless hours on these boats

Їх примушують працювати нескінченними годинами на цих човнах

on the lake, even though they do not know how to swim.

в озері, навіть якщо вони не вміють плавати.

This young child is eight years old.

Цій дитині вісім років.

He was trembling when our boat approached,

Коли наш човен наближався, він тремтів

frightened it would run over his tiny canoe.

від страху, що човен зачепить його маленьке каное.

He was petrified he would be knocked in the water.

Він завмер від страху, що може впасти у воду.

The skeletal tree limbs submerged in Lake Volta

Скелетоподібні гілки дерев, занурені в озеро Вольта,

often catch the fishing nets, and weary,

часто зачепаються за сітку для риболовлі. І стомлених,

frightened children are thrown into the water

переляканих дітей кидають у воду,

to untether the lines.

щоб вони розплутали сіті.

Many of them drown.

Багато з них тоне.

For as long as he can recall, he's been forced to work

Скільки він себе знає, його примушували працювати

on the lake.

на озері.

Terrified of his master, he will not run away,

До смерті наляканий своїм господарем, він не втече,

and since he's been treated with cruelty all his life,

і оскільки з ним поводилися так жорстоко усе його життя,

he passes that down to the younger slaves

він передає цю жорстокість молодшим рабам,

that he manages.

якими він керує.

I met these boys at five in the morning,

Я зустріла цих хлопчиків о п'ятій ранку,

when they were hauling in the last of their nets,

коли вони втягували свої останні сіті,

but they had been working since 1 a.m.

але вони працювали з 1 години ранку

in the cold, windy night.

в холодну вітряну ніч.

And it's important to note that these nets weigh

Важливо зазначити, що ці сітки важать

more than a thousand pounds when they're full of fish.

більше, ніж півтонни, коли заповнені рибою.

I want to introduce you to Kofi.

Я хочу позанйомити вас з Кофі.

Kofi was rescued from a fishing village.

Кофі було звільнено з рибацького села.

I met him at a shelter where Free the Slaves

Я познайомилася з ним у притулку, де організація "Звільнімо рабів"

rehabilitates victims of slavery.

реабілітує жертв рабства.

Here he's seen taking a bath at the well,

Тут я його сфотографувала, коли він приймав ванну,

pouring big buckets of water over his head,

охоче лиючи воду з великих відер собі на голову.

and the wonderful news is,

І чудовою новиною є те,

as you and I are sitting here talking today,

що поки ми тут сьогодні сидимо і розмовляємо,

Kofi has been reunited with his family,

Кофі повернувся до своєї сім'ї,

and what's even better, his family has been given tools

а ще кращим є те, що його сім'ї дали знаряддя,

to make a living and to keep their children safe.

щоб заробляти на життя і тримати дітей у безпеці.

Kofi is the embodiment of possibility.

Кофі є втіленням можливості спасіння.

Who will he become because someone took a stand

Ким він стане у подальшому житті, знаючи, що хтось захистив його

and made a difference in his life?

і здійснив зміни у його житті?

Driving down a road in Ghana

Їдучи по дорозі в Ґану

with partners of Free the Slaves,

з партнерами організації "Звільнімо рабів",

a fellow abolitionist on a moped suddenly sped up

помічник аболіціоністів раптом під'їхав на мопеді

to our cruiser and tapped on the window.

до нашого позашляховика і постукав у вікно.

He told us to follow him down a dirt road into the jungle.

Він сказав нам їхати за ним ґрунтовою дорогою в джунґлі.

At the end of the road, he urged us out of the car,

Коли дорога закінчилася, він наполіг на тому, щоб ми вийшли з машини

and told the driver to quickly leave.

і сказав водієві швидко їхати звідси.

Then he pointed toward this barely visible footpath,

Потім він вказав на стежку, яку було ледь видно,

and said, "This is the path, this is the path. Go."

і сказав: "Ось стежка. Ідіть".

As we started down the path, we pushed aside the vines

Коли ми йшли стежкою, ми відпихали вбоки ліани,

blocking the way, and after about an hour of walking in,

які перешкоджали нам йти, і після години ходьби

found that the trail had become flooded by recent rains,

побачили, що стежину залило нещодавніми дощами.

so I hoisted the photo gear above my head

Я підняла фотоапарат над головою,

as we descended into these waters up to my chest.

адже ми входили у води, які сягали мені до грудей.

After another two hours of hiking, the winding trail

Після наступних двох годин ходьби, звивиста стежка

abruptly ended at a clearing, and before us

раптом закінчилася відкритою галявиною, і перед нами

was a mass of holes

було багато ям

that could fit into the size of a football field,

розміром з футбольне поле,

and all of them were full of enslaved people laboring.

кожна з яких була заповнена працюючими рабами.

Many women had children strapped to their backs

Багато жінок були з дітьми, які були прив'язані поясами до їхньої спини,

while they were panning for gold,

поки самі промивали золотоносний пісок,

wading in water poisoned by mercury.

бродячи в отруєній ртуттю воді.

Mercury is used in the extraction process.

Ртуть використовують у процесі відділення золота від руди.

These miners are enslaved in a mine shaft

Ці працівники перебувають у рабстві у шахті

in another part of Ghana.

в іншій частині Ґани.

When they came out of the shaft, they were soaking wet

Коли вони вийшли із шахти, то були повністю мокрі

from their own sweat.

від власного поту.

I remember looking into their tired, bloodshot eyes,

Я пам'ятаю їхні стомлені, налиті кров'ю очі,

for many of them had been underground for 72 hours.

адже багато з них були під землею протягом 72 годин.

The shafts are up to 300 feet deep, and they carry out

Шахти приблизно 90 метрів завглибшки, а вони виносять

heavy bags of stone that later will be transported

важкі мішки з камінням, яке пізніше транспортують

to another area, where the stone will be pounded

в інше місце, де каміння будуть розколювати,

so that they can extract the gold.

щоб вилучити золото.

At first glance, the pounding site seems full

На перший погляд, чоловіки, які розколюють каміння, здаються

of powerful men, but when we look closer,

могутніми чоловіками, але коли придивитися,

we see some less fortunate working on the fringes,

можна побачити, що дехто, кому пощастило менше, працюють на межі своїх можливостей,

and children too.

і діти також.

All of them are victim to injury, illness and violence.

Усі з них є жертвами травм, хвороб та жорстокості.

In fact, it's very likely that this muscular person

Насправді, дуже правдоподібним є те, що цей мускулистий чоловік

will end up like this one here, racked with tuberculosis

уже через декілька років стане таким, як оцей хворий на туберкульоз

and mercury poisoning in just a few years.

та отруєний ртуттю.

This is Manuru. When his father died,

Це Мануру. Коли його батько помер,

his uncle trafficked him to work with him in the mines.

його дядько насильно забрав його працювати зі собою в шахту.

When his uncle died, Manuru inherited his uncle's debt,

Після смерті дядька Мануру успадкував його борги,

which further forced him into being enslaved in the mines.

які далі примушують його залишатися рабом у шахтах.

When I met him, he had been working in the mines

Коли я його зустріла, він вже працював у шахтах

for 14 years, and the leg injury that you see here

14 років. Свою ногу він поранив

is actually from a mining accident,

під час нещасного випадку в шахті.

one so severe doctors say his leg should be amputated.

Деякі суворі лікарі кажуть, що його ногу потрібно ампутувати.

On top of that, Manuru has tuberculosis,

До того ж, Мануру хворий на туберкульоз,

yet he's still forced to work day in and day out

однак його все ж день за днем примушують працювати

in that mine shaft.

у тій шахті.

Even still, he has a dream that he will become free

І все ж, навіть зараз він мріє, що колись стане вільним

and become educated with the help of local activists

та отримає освіту з допомогою місцевих активістів,

like Free the Slaves,

таких як організація "Звільнімо рабів".

and it's this sort of determination,

Ось яка рішучість

in the face of unimaginable odds,

в умовах неймовірно малих шансів,

that fills me with complete awe.

яка вселяє мені тільки подив.

I want to shine a light on slavery.

Я хочу пролити світло на проблему рабства.

When I was working in the field,

Коли я працювала над цією проблемою,

I brought lots of candles with me,

я привезла зі собою багато свічок,

and with the help of my interpreter,

і з допомогою мого перекладача

I imparted to the people I was photographing

я поділилася з людьми, яких фотографувала,

that I wanted to illuminate their stories

що хочу висвітлити їхні історії

and their plight,

та їхнє становище.

so when it was safe for them, and safe for me,

Коли це стало безпечним для них і для мене,

I made these images.

я зробила ці знімки.

They knew their image would be seen

Вони знали, що ви будете розглядати їхні фотографії

by you out in the world.

у цілому світі.

I wanted them to know that we will be bearing witness

Я хотіла, щоб вони знали, що ми докажемо їм,

to them, and that we will do whatever we can

і зробимо все, що зможемо,

to help make a difference in their lives.

щоб допомогти змінити їхнє життя.

I truly believe, if we can see one another

Я по-справжньому вірю, що, якщо ми почнемо бачити одне одного,

as fellow human beings, then it becomes very difficult

як рівних людей, тоді стане дуже важко

to tolerate atrocities like slavery.

стерпіти таке звірство, як рабство.

These images are not of issues. They are of people,

Це фотографії не проблем, а людей,

real people, like you and me, all deserving

справжніх людей, як ви і я, які заслуговують

of the same rights, dignity and respect

тих же прав, гідності та поваги

in their lives.

у своєму житті.

There is not a day that goes by that I don't think

Не минає жодного дня, коли б я не думала

of these many beautiful, mistreated people

про цих багатьох чудових людей, з якими так жорстоко поводяться,

I've had the tremendous honor of meeting.

і з якими я мала велику честь познайомитися.

I hope that these images awaken a force

Я надіюсь, що ці фотографії пробудили силу

in those who view them, people like you,

у тих, хто оглядав їх, у людей таких, як ви,

and I hope that force will ignite a fire,

і надіюсь, що та сила розпалить вогонь,

and that fire will shine a light on slavery,

і той вогонь проллє світло на проблему рабства,

for without that light, the beast of bondage

бо без того вогню звір рабства

can continue to live in the shadows.

буде продовжувати жити в тіні.

Thank you very much.

Щиро вдячна.

(Applause)

(Оплески)