Why some people are more altruistic than others | Abigail Marsh

Перекладач: Anastasiya Tymchiy Утверджено: Olena Gapak

There's a man out there, somewhere,

Десь живе чоловік,

who looks a little bit like the actor Idris Elba,

схожий чимось на актора Ідріса Альбу,

or at least he did 20 years ago.

або, принаймні, був схожий 20 років тому.

I don't know anything else about him,

Я нічого про нього не знаю,

лише те, що колись він врятував мене,

except that he once saved my life

ризикуючи власним життям.

by putting his own life in danger.

This man ran across four lanes of freeway traffic in the middle of the night

Він перебіг чотири смуги шосе серед ночі,

щоб доставити мене в безпечне місце

to bring me back to safety

after a car accident that could have killed me.

після аварії, в якій я могла загинути.

And the whole thing left me really shaken up, obviously,

Звісно, мене це сильно вразило,

but it also left me with this kind of burning, gnawing need

а ще в мене виникла палка, нагальна потреба

to understand why he did it,

зрозуміти, чому він це зробив,

what forces within him caused him to make the choice

які внутрішні сили вплинули на той вибір,

that I owe my life to,

якому я завдячую життям:

to risk his own life to save the life of a stranger?

ризикнути власним життям, щоб врятувати життя незнайомці.

Інакше кажучи, що спричинює здатність його чи будь-кого іншого до альтруїзму?

In other words, what are the causes of his or anybody else's capacity for altruism?

But first let me tell you what happened.

Але спочатку я розповім вам, що трапилось.

That night, I was 19 years old

Тієї ночі (мені було 19 років)

and driving back to my home in Tacoma, Washington,

я їхала додому до Такоми, Вашингтон,

down the Interstate 5 freeway,

по шосе І-5,

when a little dog darted out in front of my car.

як раптом перед машиною вискочив маленький песик.

І я зробила саме те, чого не слід робити, —

And I did exactly what you're not supposed to do,

which is swerve to avoid it.

звернула кермо, щоб його не збити.

And I discovered why you're not supposed to do that.

І я зрозуміла, чому цього робити не слід.

I hit the dog anyways,

Песика я переїхала все одно,

і через це машину занесло,

and that sent the car into a fishtail,

and then a spin across the freeway,

а потім закрутило по шосе,

until finally it wound up in the fast lane of the freeway

поки вона нарешті не опинилась на швидкісній смузі,

faced backwards into oncoming traffic

розвернута до зустрічного потоку машин,

and then the engine died.

ще й з "мертвим" двигуном.

And I was sure in that moment that I was about to die too,

У ту мить я була впевнена, що помру також.

but I didn't

Але не померла

завдяки діям того хороброго чоловіка,

because of the actions of that one brave man

who must have made the decision

який побачив моє становище

within a fraction of a second of seeing my stranded car

і за долі секунди прийняв рішення

to pull over and run across four lanes of freeway traffic

зупинитись на узбіччі та перебігти чотири смуги руху

in the dark

в темряві,

to save my life.

щоб врятувати мені життя.

And then after he got my car working again

І, привівши мою машину до ладу,

and got me back to safety and made sure I was going to be all right,

він доставив мене в безпечне місце, переконався, що я в порядку,

he drove off again.

і тоді поїхав собі далі.

He never even told me his name,

Він навіть не назвав свого імені,

і я впевнена, що забула йому подякувати.

and I'm pretty sure I forgot to say thank you.

So before I go any further,

Тому, перш ніж говорити далі,

I really want to take a moment

я хочу скористатися нагодою, зупинитися

to stop and say thank you to that stranger.

і подякувати тому незнайомцеві.

(Applause)

(Оплески)

I tell you all of this

Я все це вам розповідаю,

бо події тієї ночі певною мірою змінили плин мого життя.

because the events of that night changed the course of my life to some degree.

I became a psychology researcher,

Я почала досліджувати психологію

і присвятила роботу тому, щоб зрозуміти людську здатність піклуватись про інших.

and I've devoted my work to understanding the human capacity to care for others.

Where does it come from, and how does it develop,

Звідки вона береться, як розвивається

and what are the extreme forms that it can take?

і яких екстремальних форм може набувати?

Ці питання дуже важливі для розуміння базових аспектів

These questions are really important to understanding basic aspects

of human social nature.

соціальної природи людини.

A lot of people, and this includes everybody

Багато хто -

як філософи та економісти, так і пересічні люди -

from philosophers and economists to ordinary people

believe that human nature is fundamentally selfish,

переконаний, що людська природа принципово егоїстична,

that we're only ever really motivated by our own welfare.

а мотивує нас лише власне благополуччя.

But if that's true, why do some people, like the stranger who rescued me,

Та якщо це правда, чому тоді деякі люди, як той незнайомець, що мене врятував,

роблять безкорисливі речі, наприклад, допомагають іншим

do selfless things, like helping other people

at enormous risk and cost to themselves?

ціною великого ризику?

Answering this question

Щоб відповісти,

requires exploring the roots of extraordinary acts of altruism,

потрібно дослідити корені таких незвичайних випадків альтруїзму,

and what might make people who engage in such acts

а також те, що вирізняє з-поміж інших тих людей,

different than other people.

які цей альтруїзм виявляють.

But until recently, very little work on this topic had been done.

До недавнього часу ця тема не була достатньо досліджена.

The actions of the man who rescued me

Дії чоловіка, який мене врятував,

meet the most stringent definition of altruism,

збігаються з найточнішим визначенням альтруїзму,

which is a voluntary, costly behavior

що є добровільною поведінкою, яка вимагає зусиль

motivated by the desire to help another individual.

і яка вмотивована бажанням допомогти іншій людині.

So it's a selfless act intended to benefit only the other.

Отже, це безкорисливий вчинок, що приносить вигоду лише іншим.

What could possibly explain an action like that?

Що могло б пояснити такий вчинок?

Звичайно, один із варіантів — співчуття,

One answer is compassion, obviously,

що є ключовим рушієм альтруїзму.

which is a key driver of altruism.

But then the question becomes,

Але тоді постає питання:

чому деякі, здається, мають більше співчуття, ніж інші?

why do some people seem to have more of it than others?

Відповіддю може стати те, що мозок дійсно альтруїстичних людей

And the answer may be that the brains of highly altruistic people

фундаментально відрізняється.

are different in fundamental ways.

Але, щоб визначити як,

But to figure out how,

я розпочала з протилежного кінця -

I actually started from the opposite end,

з психопатів.

with psychopaths.

A common approach to understanding basic aspects of human nature,

Поширений підхід до розуміння підвалин людської природи,

like the desire to help other people,

як-от бажання допомогти іншим,

is to study people in whom that desire is missing,

полягає у вивченні людей, в яких такого бажання не виникає,

і психопати є саме такою групою.

and psychopaths are exactly such a group.

Psychopathy is a developmental disorder

Психопатія — це порушення розвитку,

with strongly genetic origins,

яке має виражене генетичне походження

and it results in a personality that's cold and uncaring

і призводить до байдужої та холодної особистості

and a tendency to engage in antisocial and sometimes very violent behavior.

і схильності до антисоціальної й деколи дуже жорстокої поведінки.

Якось ми з колегами з Національного інституту психічного здоров'я

Once my colleagues and I at the National Institute of Mental Health

conducted some of the first ever brain imaging research

провели одну з перших нейровізуалізацій

of psychopathic adolescents,

підлітків-психопатів,

і наші досягнення, як і досягнення вже інших вчених,

and our findings, and the findings of other researchers now,

показали, що люди-психопати

have shown that people who are psychopathic

pretty reliably exhibit three characteristics.

достатньо точно виявляють три характеристики.

По-перше, хоча вони загалом чутливі до емоцій інших,

First, although they're not generally insensitive to other people's emotions,

they are insensitive to signs that other people are in distress.

вони нечутливі до чужих "сигналів" про біду.

And in particular,

А саме,

they have difficulty recognizing fearful facial expressions like this one.

їм важко розпізнати наляканий вираз обличчя, як цей.

And fearful expressions convey urgent need and emotional distress,

А наляканий вираз обличчя передає невідкладну потребу та емоційну біду,

and they usually elicit compassion and a desire to help

і зазвичай викликає в людей співчуття

і бажання допомогти,

in people who see them,

so it makes sense that people who tend to lack compassion

тому зрозуміло, що люди, яким бракує співчуття,

схильні не сприймати таких знаків.

also tend to be insensitive to these cues.

The part of the brain

Частиною мозку,

that's the most important for recognizing fearful expressions

що є найважливішою для розпізнавання виразу переляку,

is called the amygdala.

є мигдалеподібне тіло.

There are very rare cases of people who lack amygdalas completely,

Існує дуже мало людей, в яких взагалі нема мигдалеподібного тіла,

and they're profoundly impaired in recognizing fearful expressions.

і вони глибоко нездатні розпізнавати переляк.

And whereas healthy adults and children

І тоді як здорові діти й дорослі

usually show big spikes in amygdala activity

зазвичай показують високу активність мигдалеподібного тіла,

when they look at fearful expressions,

коли дивляться на налякані обличчя,

psychopaths' amygdalas are underreactive to these expressions.

мозок психопатів на ці вирази реагує слабко.

Sometimes they don't react at all,

Іноді він не реагує взагалі,

which may be why they have trouble detecting these cues.

і, можливо, саме тому їм так важко розпізнати ці сигнали.

Finally, psychopaths' amygdalas are smaller than average

Нарешті, мигдалеподібне тіло психопатів є меншим за середнє

by about 18 or 20 percent.

приблизно на 18-20%.

So all of these findings are reliable and robust,

Отож, всі ці відкриття надійні й точні,

and they're very interesting.

а ще вони дуже цікаві.

But remember that my main interest

Але я зацікавлена насамперед

is not understanding why people don't care about others.

не в тому, чому люди не піклуються про інших.

It's understanding why they do.

Я хочу зрозуміти, чому вони піклуються.

So the real question is,

Тож головне питання таке:

could extraordinary altruism,

чи надзвичайний альтруїзм,

which is the opposite of psychopathy

що є протилежним до психопатії

in terms of compassion and the desire to help other people,

стосовно співчуття та бажання допомогти іншим,

виникає в мозку, що також є протилежним до мозку психопата?

emerge from a brain that is also the opposite of psychopathy?

A sort of antipsychopathic brain,

У такому собі мозку непсихопата,

better able to recognize other people's fear,

краще здатному розпізнавати страх інших людей,

з мигдалеподімним тілом, яке краще реагує на такі вирази,

an amygdala that's more reactive to this expression

and maybe larger than average as well?

і мабуть, також є більшим за середнє?

As my research has now shown,

Як показало моє дослідження,

all three things are true.

всі три твердження істинні.

And we discovered this

Ми це відкрили під час

by testing a population of truly extraordinary altruists.

дослідження дійсно показових альтруїстів.

These are people who have given one of their own kidneys

Це люди, що віддали одну з нирок

to a complete stranger.

абсолютному незнайомцю.

So these are people who have volunteered to undergo major surgery

Це люди, що самі вирішили лягти на операцію,

so that one of their own healthy kidneys can be removed

щоб одну зі їхніх здорових нирок вилучили

and transplanted into a very ill stranger

і пересадили хворому незнайомцю.

that they've never met and may never meet.

якого вони ніколи не бачили і можливо, не побачать.

Часто запитують: "Як хтось взагалі на таке здатен?"

"Why would anybody do this?" is a very common question.

And the answer may be

Може,

that the brains of these extraordinary altruists

мозок таких дивовижних альтруїстів

have certain special characteristics.

має певні особливості.

Вони краще розпізнають страх інших людей.

They are better at recognizing other people's fear.

They're literally better at detecting when somebody else is in distress.

Вони буквально краще розуміють, коли хтось в біді.

This may be in part because their amygdala is more reactive to these expressions.

Може, їхнє мигдалеподібне тіло чутливіше то таких емоцій.

And remember, this is the same part of the brain that we found

Пам'ятайте, це та ж частина мозку, яка, як ми з'ясували,

was underreactive in people who are psychopathic.

була слабкоактивною у психопатів.

And finally, their amygdalas are larger than average as well,

А також мигдалеподібне тіло в альтруїстів

by about eight percent.

більше за середнє десь на 8%.

So together, what these data suggest

Загалом, ці дані свідчать про існування

is the existence of something like a caring continuum in the world

чогось на кшталт "неперервного розподілу турботи",

that's anchored at the one end by people who are highly psychopathic,

де з одного боку розміщено психопатів,

and at the other by people who are very compassionate

а з іншого — дуже співчутливих людей,

and driven to acts of extreme altruism.

які здатні на неймовірний альтруїзм.

But I should add that what makes extraordinary altruists so different

Мушу додати, що великі альтруїсти вирізняються не тільки

is not just that they're more compassionate than average.

високою співчутливістю.

They are,

Так,

but what's even more unusual about them

але ще незвичайніше те,

is that they're compassionate and altruistic

що вони співчутливі та альтруїстичні

not just towards people who are in their own innermost circle

не тільки до близьких людей,

of friends and family. Right?

друзів чи сім'ї. Правда ж?

Because to have compassion for people that you love and identify with

У співчутті людям, яких ти любиш і вважаєш близькими,

is not extraordinary.

немає нічого незвичайного.

Співчуття альтруїстів набагато ширше,

Truly extraordinary altruists' compassion extends way beyond that circle,

even beyond their wider circle of acquaintances

навіть ширше за коло їхніх знайомих,

to people who are outside their social circle altogether,

бо сягає людей не з їхнього оточення,

total strangers,

абсолютних незнайомців,

як із тим чоловіком, що мене врятував.

just like the man who rescued me.

And I've had the opportunity now to ask a lot of altruistic kidney donors

Мені випала нагода запитати багатьох альтруїстичних донорів нирок,

how it is that they manage to generate such a wide circle of compassion

як їм вдається виявляти настільки всеосяжне співчуття

that they were willing to give a complete stranger their kidney.

і хотіти віддати нирку незнайомцеві.

And I found it's a really difficult question for them to answer.

Я зрозуміла, що на це питання їм дуже важко дати відповідь.

I say, "How is it that you're willing to do this thing

Я запитую: "Чому вам хочеться цього,

when so many other people don't?

тоді як іншим не хочеться?

You're one of fewer than 2,000 Americans

Ви є одним з менш ніж 2 000 американців,

who has ever given a kidney to a stranger.

які віддали нирку незнайомцеві.

What is it that makes you so special?"

Що в вас особливого?"

And what do they say?

І що вони відповідають?

They say, "Nothing.

Вони кажуть: "Нічого.

There's nothing special about me.

У мені немає нічого особливого.

Я такий самий, як і всі інші".

I'm just the same as everybody else."

And I think that's actually a really telling answer,

Я думаю, така відповідь багато про що говорить,

because it suggests that the circles of these altruists don't look like this,

бо з неї випливає, що кола альтруїстів виглядають не так,

they look more like this.

вони виглядають так.

They have no center.

Вони не мають центру.

These altruists literally don't think of themselves

Ці альтруїсти, у прямому сенсі, не вважають себе

as being at the center of anything,

центром будь-чого,

кращими або важливішими за інших.

as being better or more inherently important than anybody else.

Коли я спитала альтруїстку, чому донорство здалось їх гарною ідеєю,

When I asked one altruist why donating her kidney made sense to her,

she said, "Because it's not about me."

вона сказала: "Бо тут справа не в мені".

Ще один сказав:

Another said,

"I'm not different. I'm not unique.

"Я не інакший. Я не унікальний.

Ваше дослідження доведе, що я такий самий, як і ви".

Your study here is going to find out that I'm just the same as you."

I think the best description for this amazing lack of self-centeredness

Думаю, найкращим визначенням для такої неймовірної неегоцентричності

is humility,

є смиренність -

which is that quality that in the words of St. Augustine

та риса, яка, за словами святого Августина,

makes men as angels.

робить людей подібними до янголів.

Чому так?

And why is that?

It's because if there's no center of your circle,

Бо якщо у твоєму колі немає центру,

there can be no inner rings or outer rings,

то не може бути внутрішніх чи зовнішніх кілець;

nobody who is more or less worthy of your care and compassion

когось більш чи менш вартого твоїх турботи та співчуття

також немає.

than anybody else.

And I think that this is what really distinguishes extraordinary altruists

І я вважаю, що саме це і відрізняє великого альтруїста

from the average person.

від пересічної людини.

But I also think that this is a view of the world that's attainable by many

Але я також вважаю, що така позиція доступна багатьом,

може, навіть більшості людей.

and maybe even most people.

Я так думаю, бо на рівні суспільства

And I think this because at the societal level,

expansions of altruism and compassion are already happening everywhere.

альтруїзм і співчуття поширюються всюди.

The psychologist Steven Pinker and others have shown

Психолог Стівен Пінкер з іншими вченими довели,

that all around the world people are becoming less and less accepting

що всюди в світі людям все важче й важче змиритися

of suffering in ever-widening circles of others,

зі стражданнями інших, далеких їм людей;

це призвело до зниження жорстокості та насильства,

which has led to declines of all kinds of cruelty and violence,

from animal abuse to domestic violence to capital punishment.

від знущання над тваринами до домашнього насильства і смертної кари.

And it's led to increases in all kinds of altruism.

А також це призвело до підвищення всіх виявів альтруїзму.

A hundred years ago, people would have thought it was ludicrous

Сто років тому люди сміялися б,

почувши, що може бути цілком нормально

how normal and ordinary it is

for people to donate their blood and bone marrow

віддавати свою кров і кістковий мозок

to complete strangers today.

незнайомим людям.

Is it possible that a hundred years from now

Можливо, через сто років

people will think that donating a kidney to a stranger

люди вважатимуть донорство нирки для незнайомця

is just as normal and ordinary

так само нормальним та звичним,

as we think donating blood and bone marrow is today?

як донорство крові та кісткового мозку вважають сьогодні.

Maybe.

Можливо.

So what's at the root of all these amazing changes?

У чому ж першопричини таких неймовірних змін?

In part it seems to be

Частково справа може бути

increases in wealth and standards of living.

у підвищенні матеріального благополуччя та рівня життя.

As societies become wealthier and better off,

Коли суспільство стає багатшим та благополучнішим,

people seem to turn their focus of attention outward,

люди починають зосереджуватися на тому, що їх оточує,

і в результаті рівень альтруїзму зростає:

and as a result, all kinds of altruism towards strangers increases,

from volunteering to charitable donations and even altruistic kidney donations.

починаючи від благочинності, волонтерства, завершуючи донорством нирок.

But all of these changes also yield

Але ці зміни також приводять

a strange and paradoxical result,

до дивного й парадоксального результату.

which is that even as the world is becoming a better and more humane place,

Навіть тоді, коли світ стає кращим і гуманнішим місцем,

which it is,

і це правда,

there's a very common perception that it's becoming worse

дуже поширеним є відчуття, що світ стає гіршим

and more cruel, which it's not.

та жорстокішим, а це неправда.

Я не знаю, чому так,

And I don't know exactly why this is,

but I think it may be that we now just know so much more

але думаю, що тепер, можливо, ми просто знаємо набагато більше

about the suffering of strangers in distant places,

про страждання незнайомців в далеких землях,

and so we now care a lot more

і тому їхні страждання

турбують нас набагато більше.

about the suffering of those distant strangers.

But what's clear is the kinds of changes we're seeing show

Такі зміни чітко показують,

that the roots of altruism and compassion

що корені альтруїзму та співчуття

are just as much a part of human nature as cruelty and violence,

є такою ж частиною нашої природи, як жорстокість і насильство,

maybe even more so,

а може, і більшою частиною.

and while some people do seem to be inherently more sensitive

І поки одні люди здаються від народження чутливішими

to the suffering of distant others,

до страждань ближніх,

I really believe that the ability to remove oneself

я дійсно вірю в те, що можна прибрати себе

from the center of the circle

з центру кола

й поширити своє співчуття назовні, на незнайомих людей.

and expand the circle of compassion outward to include even strangers

Це можуть зробити майже всі.

is within reach for almost everyone.

Дякую.

Thank you.

(Applause)

(Оплески)