Fighting with non-violence | Scilla Elworthy

Translator: Timothy Covell Reviewer: Morton Bast

Перекладач: Khrystyna Hirak Утверджено: Khrystyna Romashko

In half a century of trying to help prevent wars,

За півстоліття запобігання війнам

there's one question that never leaves me:

існує єдине питання, яке ніяк не перестає мене турбувати:

How do we deal with extreme violence

Як потрібно вчинити з надзвичайною жорстокістю

without using force in return?

без застосування, натомість, сили?

When you're faced with brutality,

Коли Ви стикаєтесь із брутальністю,

whether it's a child facing a bully on a playground

коли дитина наштовхується на залякування на ігровому майданчику,

or domestic violence --

або ж домашнє насильство,

or, on the streets of Syria today,

або на вулицях сучасної Сирії,

facing tanks and shrapnel,

де людям загрожують танки та шрапнелі,

what's the most effective thing to do?

що є найбільш ефективним?

Fight back? Give in?

Чинити опір? Здатися?

Use more force?

Застосовувати ще більшу силу?

This question: "How do I deal with a bully

Саме ось це питання "Як поводитися при залякуванні,

without becoming a thug in return?"

не перетворюючись, натомість, на убивцю?"

has been with me ever since I was a child.

турбувало мене ще з дитинства.

I remember I was about 13,

Я пам'ятаю, коли мені було 13,

glued to a grainy black and white television in my parents' living room

я була зачарована чорно-білим екраном у батьківській вітальні,

as Soviet tanks rolled into Budapest,

коли радянські танки увійшли у Будапешт

and kids not much older than me

і діти, не набагато старші від мене,

were throwing themselves at the tanks

кидалися під танки,

and getting mown down.

які проїжджали по них.

And I rushed upstairs and started packing my suitcase.

І я побігла нагору, щоб спакувати свою валізу.

And my mother came up and said, "What on Earth are you doing?"

І моя мати підійшла до мене і запитала "Що це ти робиш?"

And I said, "I'm going to Budapest."

І я відповіла, "Я їду у Будапешт."

And she said, "What on Earth for?"

Вона запитала "Чому?"

And I said, "Kids are getting killed there.

Я відповіла "Там вбивають дітей."

There's something terrible happening."

Там відбуваються жахливі речі.

And she said, "Don't be so silly."

І вона сказала "Не будь дурною."

And I started to cry.

І я розплакалась.

And she got it, she said,

Вона все зрозуміла, і сказала

"Okay, I see it's serious.

"Добре, я бачу, що це важливо для тебе.

You're much too young to help.

Ти ще занадто мала, щоб допомогти їм у цьому.

You need training. I'll help you.

Тобі потрібно навчатися. Я допоможу тобі з цим.

But just unpack your suitcase."

Тільки розпакуй свою валізу".

And so I got some training

І я отримала певну науку,

and went and worked in Africa during most of my 20s.

я поїхала працювати до Африки, коли мені було 20.

But I realized that what I really needed to know

Але я усвідомлювала, що саме те, що я насправді потребувала знати,

I couldn't get from training courses.

я не могла взяти із навчальних курсів.

I wanted to understand

Я хотіла зрозуміти,

how violence, how oppression, works.

як діють механізми пригноблення та насильства.

And what I've discovered since is this:

Та все, що я довідалась з того часу - це як

Bullies use violence in three ways.

хулігани використовують насильство трьома способами.

They use political violence to intimidate,

Вони використовують політичну жорстокість,

physical violence to terrorize

фізичне насильство для тероризування,

and mental or emotional violence to undermine.

і розумову чи емоційну жорстокість для руйнування.

And only very rarely in very few cases

І лише деколи, рідко коли,

does it work to use more violence.

жорстокість спрацьовує.

Nelson Mandela went to jail believing in violence,

Нельсон Мандела через свою віру у насильство був ув'язненим

and 27 years later

і 27 років потому

he and his colleagues

він і його колеги

had slowly and carefully

обережно та повільно

honed the skills, the incredible skills, that they needed

відточили свої уміння, неймовірні уміння, яких вони потребували

to turn one of the most vicious governments the world has known

для спрямування найбільш порочного уряду світу

into a democracy.

до демократії.

And they did it in a total devotion to non-violence.

І вони досягли цього, повністю відмовившись від застосування насильницьких методів.

They realized that using force against force

Вони розуміли, що використання одної сили проти іншої

doesn't work.

не спрацьовує.

So what does work?

Отже, що є дієвим?

Over time I've collected about a half-dozen methods

За цей час я зібрала майже півдюжини методів,

that do work -- of course there are many more --

звичайно, їх є набагато більше,

that do work and that are effective.

тих, які справді працюють і є дієвими.

And the first is

Першим з них

that the change that has to take place

є зміна, яка має відбутися

has to take place here, inside me.

ось тут, всередині нас.

It's my response, my attitude, to oppression

Це моя відповідь і моє ставлення до пригноблення,

that I've got control over,

яке я маю контролювати,

and that I can do something about.

над яким я можу щось вдіяти.

And what I need to develop is self-knowledge to do that.

А для того, щоб досягти його, я маю розвивати самопізнання.

That means I need to know how I tick,

Іншими словами, я маю знати, як жити,

when I collapse,

коли потерплю крах,

where my formidable points are,

де буде моя сильніша сторона,

where my weaker points are.

а де слабша.

When do I give in?

Коли я здамся?

What will I stand up for?

Що я буду відстоювати?

And meditation or self-inspection

І медитація, або самообстеження

is one of the ways -- again it's not the only one --

є одним з видів - знову ж таки не єдиним,

it's one of the ways

а саме одним з видів

of gaining this kind of inner power.

цього здобуття внутрішньої сили.

And my heroine here -- like Satish's --

Моя героїня, як і Сатіш,

is Aung San Suu Kyi in Burma.

це Аун Сан Су Чжі з Бірми.

She was leading a group of students

Вона очолювала групу студентів

on a protest in the streets of Rangoon.

на вуличних протестах Рангуни.

They came around a corner faced with a row of machine guns.

Вони стикнулися з колоною кулеметів.

And she realized straight away

І в цей же ж момент вона усвідомила,

that the soldiers with their fingers shaking on the triggers

що солдати, які тремтіли, тримаючи пальці на спусковому гачку,

were more scared than the student protesters behind her.

були більш наляканими, ніж ті студенти, які стояли за нею.

But she told the students to sit down.

І вона сказала студентам присісти.

And she walked forward with such calm and such clarity

Вийшла вперед з таким спокоєм і чистотою

and such total lack of fear

та такою відсутністю страху,

that she could walk right up to the first gun,

що, підійшовши до першого пістолета,

put her hand on it and lower it.

вона простягнула руку та опустила його.

And no one got killed.

І ніхто не був позбавлений життя.

So that's what the mastery of fear can do --

Ось що може зробити оволодіння страхом,

not only faced with machine guns,

не тільки перед кулеметами,

but if you meet a knife fight in the street.

але й при вуличній бійці із застосуванням ножів.

But we have to practice.

Але ми маємо навчатися.

So what about our fear?

Що ж відноситься до нашого страху?

I have a little mantra.

Я маю невеличку мантру.

My fear grows fat

Мій страх росте

on the energy I feed it.

на тому грунті,мяким я його живлю.

And if it grows very big

І він стає несамовитим,

it probably happens.

так інколи трапляється.

So we all know the three o'clock in the morning syndrome,

Ми всі знаємо про синдром, який проявляється о 3 ночі,

when something you've been worrying about wakes you up --

коли те, що непокоїло нас протягом дня, піднімає нас зі сну.

I see a lot of people --

Я бачу багатьох людей --

and for an hour you toss and turn,

і протягом години, коли ви перевертаєтесь та крутитесь в ліжку,

it gets worse and worse,

стає все гірше і гірше,

and by four o'clock you're pinned to the pillow

і до четвертої години ранку ви прищеплені до подушки

by a monster this big.

монстром отакої величини.

The only thing to do

Єдинии виходом є

is to get up, make a cup of tea

піднятись з ліжка і зробити собі чаю,

and sit down with the fear like a child beside you.

сісти поруч зі своїм страхом, ніби з дитиною.

You're the adult.

Ви доросла людина.

The fear is the child.

Страх - це дитина.

And you talk to the fear

І ви розмовляєте зі страхом,

and you ask it what it wants, what it needs.

і запитуєте його, що він хоче, і що йому потрібно.

How can this be made better?

Як можна покращити вашу ситуацію?

How can the child feel stronger?

Як дитина може почувати себе сильнішою?

And you make a plan.

І ви створюєте стратегію.

And you say, "Okay, now we're going back to sleep.

І Ви кажете: "Добре, ми зараз повертаємось до сну.

Half-past seven, we're getting up and that's what we're going to do."

Пів до сьомої, ми прокидаємось, і ось що ми будемо робити."

I had one of these 3 a.m. episodes on Sunday --

Я мала такий випадок в неділю о 3-тій ранку,

paralyzed with fear at coming to talk to you.

охоплена страхом від цієї зустрічі з вами.

(Laughter)

(Сміх)

So I did the thing.

Тож я послідувала цій стратегії.

I got up, made the cup of tea, sat down with it, did it all

Я прокинулась, зробила собі горнятко чаю, сіла і виконала все це,

and I'm here -- still partly paralyzed, but I'm here.

і ось я тут - все ще частково знервована, однак я тут.

(Applause)

(Оплески)

So that's fear. What about anger?

Отже, це є страхом. А як щодо злості?

Wherever there is injustice there's anger.

Де є несправедливість, там завжди є злість.

But anger is like gasoline,

Однак, злість подібна до палива,

and if you spray it around and somebody lights a match,

і якщо Ви розпилите його навкруги і хтось запалить сірника,

you've got an inferno.

навколо Вас утвориться пекло.

But anger as an engine -- in an engine -- is powerful.

Але злість, як пристрій самого двигуна, є могутньою.

If we can put our anger inside an engine,

Якщо заводити двигун своєю злістю,

it can drive us forward,

він довго буде працювати,

it can get us through the dreadful moments

і зможе подолати певні важкі періоди життя,

and it can give us real inner power.

і наділити нас справжньою внутрішньою силою.

And I learned this in my work

І я пізнала це у своєму дослідженні,

with nuclear weapon policy-makers.

пов'язаному з політикою використання ядерної зброї.

Because at the beginning I was so outraged

Тому що спочатку я була настільки обурена

at the dangers they were exposing us to

тою небезпекою, на яку вони нас наражали,

that I just wanted to argue and blame and make them wrong.

що я хотіла тільки сперечатися, звинувачувати і показати те, що вони неправі.

Totally ineffective.

Це виявилось повністю безрезультативним.

In order to develop a dialogue for change

Щоб здійснювати зміни,

we have to deal with our anger.

ми маємо впоратись із нашою злістю.

It's okay to be angry with the thing --

Це цілком нормально - нервуватися через щось,

the nuclear weapons in this case --

в цьому випадку - через ядерну зброю,

but it is hopeless to be angry with the people.

але злитися на людей - безнадійна справа.

They are human beings just like us.

Вони є такими ж людськими істотами, як і ми.

And they're doing what they think is best.

І вони роблять те, що, на їхню думку, є найкращим.

And that's the basis on which we have to talk with them.

І від цього ми повинні відштовхуватися, коли розмовляємо з ними.

So that's the third one, anger.

Третім пунктом є злість.

And it brings me to the crux

І це підводить мене до суті справи

of what's going on, or what I perceive as going on,

того, що відбувається, або ж того, що я відчуваю

in the world today,

у світі на сьогоднішній день,

which is that last century was top-down power.

а саме - послаблення влади протягом останнього століття.

It was still governments telling people what to do.

До цього часу уряди диктували людям, як потрібно жити.

This century there's a shift.

Це століття інше.

It's bottom-up or grassroots power.

Це прогресуюча або ж народна влада.

It's like mushrooms coming through concrete.

Це немов гриби, які проростають крізь асфальт.

It's people joining up with people, as Bundy just said, miles away

Це люди, які об'єднуються разом, як сказав Банді, крізь милі,

to bring about change.

щоб домогтися змін.

And Peace Direct spotted quite early on

І благодійна ораганізація Піс Дайрект досить швидко виявила,

that local people in areas of very hot conflict

що місцеві люди у конфліктних зонах

know what to do.

знають, як поводитися.

They know best what to do.

Вони знають, як найкраще діяти.

So Peace Direct gets behind them to do that.

Тому організація Піс Дайрект опинилася позаду них у цій справі.

And the kind of thing they're doing

Вони займаються такими речами як

is demobilizing militias,

демобілізація міліції,

rebuilding economies,

відбудова економіки,

resettling refugees,

переселення емігрантів

even liberating child soldiers.

і навіть звільнення неповнолітніх солдатів.

And they have to risk their lives almost every day

І вони мають ризикувати своїми життями кожного дня,

to do this.

аби цього досягнути.

And what they've realized

І вони чітко усвідомллюють,

is that using violence in the situations they operate in

що застосування насильства в їхній сфері діяльності

is not only less humane,

є не тільки менш гуманним,

but it's less effective

але й менш ефективним,

than using methods that connect people with people, that rebuild.

ніж використання методів, які поєднують людей і відбудовують відносини.

And I think that the U.S. military

І я вважаю, що американське військо

is finally beginning to get this.

нарешті починає розуміти це.

Up to now their counter-terrorism policy

До цього часу, їхня контртерористична політика

has been to kill insurgents at almost any cost,

полягала у вбивстві повстанців за будь-якої ціни,

and if civilians get in the way,

і якщо цивільні громадяни стають їм на дорозі,

that's written as "collateral damage."

це отримує назву "додаткових збитків".

And this is so infuriating and humiliating

І це настільки дратує і принижує

for the population of Afghanistan,

населення Афганістану,

that it makes the recruitment for al-Qaeda very easy,

що набір новобранців для Аль-Каїди проходить у дуже легкий спосіб,

when people are so disgusted by, for example,

коли, наприклад, люди відчувають таку огиду

the burning of the Koran.

до спалення Корану.

So the training of the troops has to change.

Тому навчання війська повинне зазнати певних змін.

And I think there are signs that it is beginning to change.

І, на мою думку, існують певні ознаки того, що воно починає змінюватися.

The British military have always been much better at this.

Британські військові завжди були набагато кращими у цьому плані.

But there is one magnificent example for them to take their cue from,

Але для них існує один чудовий приклад наслідування –

and that's a brilliant U.S. lieutenant colonel

видатний американський підполковник

called Chris Hughes.

Кріс Хьюз.

And he was leading his men down the streets of Najaf --

Він очолював військо на вулицях Ан-Наджаф,

in Iraq actually --

фактично в Іраку,

and suddenly people were pouring out of the houses on either side of the road,

коли неочікувано для всіх люди ринули із будинків по обидві сторони дороги,

screaming, yelling, furiously angry,

кричачи та волаючи у несамовитій злості,

and surrounded these very young troops who were completely terrified,

і оточуючи цих молодих, страшенно переляканих солдатів,

didn't know what was going on, couldn't speak Arabic.

які не знали арабської мови і не розуміли, що насправді відбувається.

And Chris Hughes strode into the middle of the throng

Коли ж Кріс Хьюз пробрався всередину натовпу,

with his weapon above his head, pointing at the ground,

тримаючи над головою свою зброю, націлену вниз,

and he said, "Kneel."

і промовив "Навколішки".

And these huge soldiers

І ці кремезні солдати

with their backpacks and their body armor,

разом із своїми рюкзаками і бронежилетами,

wobbled to the ground.

впали на землю.

And complete silence fell.

І настала повна тиша.

And after about two minutes,

І приблизно через дві хвилини,

everybody moved aside and went home.

всі розступилися і розійшлися по домівках.

Now that to me is wisdom in action.

Для мене зараз це означає певний вид мудрості, який проявляється у дії.

In the moment, that's what he did.

На даний момент, це те, як він вчинив.

And it's happening everywhere now.

І зараз це відбувається скрізь.

You don't believe me?

Ви мені не вірите?

Have you asked yourselves

Чи ви коли-небудь запитували себе,

why and how so many dictatorships have collapsed

яким чином і чому така велика кількість диктатур потерпіла крах

over the last 30 years?

за останні 30 років?

Dictatorships in Czechoslovakia, East Germany,

Диктатури Чехословаччини, Східної Німеччини,

Estonia, Latvia, Lithuania,

Естонії, Латвії, Литви,

Mali, Madagascar,

Малі, Мадагаскару,

Poland, the Philippines,

Пользі, Філіппін,

Serbia, Slovenia, I could go on,

Сербії, Словенії, я можу прожовжувати далі,

and now Tunisia and Egypt.

але, на даний час, в цих обставинах перебувають країни Тунісу і Єгипту.

And this hasn't just happened.

І це не просто так відбувається.

A lot of it is due to a book

В більшості випадків причиною цього є книга,

written by an 80-year-old man in Boston, Gene Sharp.

Джина Шара, 80-літнього чоловіка із Бостону.

He wrote a book called "From Dictatorship to Democracy"

Ця книга отримала назву "Від диктатури до демократії",

with 81 methodologies for non-violent resistance.

у ній автор зміг розкрити 81 методологію ненасильницького опору.

And it's been translated into 26 languages.

Ця книга була перекладена на 26 мов.

It's flown around the world.

Вона стала відомою по всьому світу.

And it's being used by young people and older people everywhere,

І на даний час її читають скрізь, як молоді так і старі,

because it works and it's effective.

через її дієвість і ефективність.

So this is what gives me hope --

Ось що дає мені надію,

not just hope, this is what makes me feel very positive right now.

і не тільки надію, але, й на даний момент, почуття позитиву .

Because finally human beings are getting it.

Тому що, врешті-решт, люди починають розуміти.

We're getting practical, doable methodologies

Ми отримуємо практичну і дієву методологію

to answer my question:

для відповіді на моє запитання:

How do we deal with a bully without becoming a thug?

Як поводитися з хуліганством, не перетворюючись в цей же ж час на бандита?

We're using the kind of skills that I've outlined:

Ми використовуємо ті навики, які я зазначила:

inner power -- the development of inner power -- through self-knowledge,

внутрішню силу та її розвиток через самопізнання,

recognizing and working with our fear,

усвідомлюючи і працюючи над нашим страхом,

using anger as a fuel,

використовуючи злість як основу,

cooperating with others,

співпрацюючи з іншими,

banding together with others,

об'єднуючись з ними,

courage,

використовуємо відвагу

and most importantly, commitment to active non-violence.

та, що найголовніше, прагнення до активної відмови від застосування насильницьких методів.

Now I don't just believe in non-violence.

На даний час я просто не вірю у ненасильство.

I don't have to believe in it.

Я не змушена у це вірити.

I see evidence everywhere of how it works.

Я спостерігаю скрізь за доказами того, як воно працює.

And I see that we, ordinary people,

І я розумію, що ми, прості люди,

can do what Aung San Suu Kyi and Ghandi and Mandela did.

можемо зробити те, що Аун Сан Су Чжі, Магатма Ганді і Нельсон Мандела зробили у свій час.

We can bring to an end

Ми можемо покласти кінець

the bloodiest century that humanity has ever known.

найкривавішому століттю усього людства.

And we can organize to overcome oppression

І ми можемо подолати пригноблення,

by opening our hearts

відкриваючи наші серця,

as well as strengthening this incredible resolve.

і, тим самим чином, зміцнюючи нашу неймовірну рішучість.

And this open-heartedness is exactly what I've experienced

І саме цю щирість я відчуваю

in the entire organization of this gathering since I got here yesterday.

ще зі вчорашнього дня в організації цієї зустрічі.

Thank you.

Дякую.

(Applause)

(Оплески)